Визначення джерел фінансування інтеграції підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення джерел фінансування інтеграції підприємств

Розумна Н.В.

аспірант

Донецькій національний

технічний університет

Приведені результати дослідження видів джерел фінансування злиттів й поглинань сучасних підприємств. Запропоновано механізм оцінки доцільного співвідношення позикових та власних коштів при проведенні інтеграції підприємств.

The conceptual methodical approach to estimate the consolidation of enterprises is offered in the article.

Збільшення кількості угод по інтеграції підприємств в Україні насамперед залежить від посилення процесів глобалізації в світі. За 2006 рік в Україні відбулося 110 угод по злиттю й поглинанню загальною сумою на $ 4,9 млрд. Активізація процесів інтеграції підприємств в світовій економіці і в Україні потребує розробки нових підходів до оцінці їх економічної ефективності, яка залежить від багатьох факторів: правильного вибору об'єктів злиття чи поглинання, джерел фінансування угод, відношення персоналу компаній к об'єднанню і т.д.

При поводженні угод по злиттю й поглинанню величезного значення набуває питання фінансування. Наявність вільних фінансових коштів є вихідним пунктом ініціювання М&А - угоди й згодом платоспроможність компанії-покупця ретельно відслідковується державними органами. Так, у США протягом 10 днів з моменту реєстрації пропозиції про покупку акцій іншої компанії необхідно розкрити джерела фінансування для Комісії з коштовних паперів. У Росії Міністерство по антимонопольній політиці й підтримки підприємництва (МАП РФ) вправі запитувати інформацію про джерела необхідних коштів. В Україні контролем за джерелами фінансування злиттів і поглинань займається Антимонопольний комітет (АМК). Ненадання подібних відомостей може бути причиною відхилення клопотання.

Проблемою оцінки інтеграції підприємств займаються такі зарубіжні та вітчизняні вчені: І Ансофф, С. Мочерний, В. Забродський, Н. Кизим, О. Кузьмін, Р. Шуляр, С. Гвардін, М. Генсеке [1-6]. В їх дослідженнях найшли відображення такі питання: проблеми і перспективи розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем, визначені фактори, які впливають на ефективність об'єднань підприємств, розроблені окремі критерії оцінки ефективності угод по злиттю і поглинанню. В приведених дослідженнях С. Гвардіна і М. Генсеке [5-7] розглянуті питання о фінансуванні даних процесів, приведені види можливих джерел фінансування при проведенні цих угод, однак відсутньою являється методика оцінки ефективності використання позикових та власних коштів.

Проведений аналіз показує, що на цей момент часу ще не має пропозицій по вибору найбільш доцільного варіанту фінансування процесу інтеграції підприємств. Вітчизняні підприємства працюють у складних умовах зовнішньої і внутрішньої середи функціонування. При високих ставках кредитів з одного боку, і недостачі власних коштів - с другого, актуальним стає питання вибору оптимального варіанту фінансування угод по злиттю і поглинанню вітчизняних компаній.

Ціллю статті є розгляд основних видів фінансування, аналіз їх переваг та недоліків, визначення доцільного співвідношення позикових и власних коштів при проведенні інтеграції підприємств.

Фінансування угод по злиттю й поглинанню - це вкладення коштів направлених на «оплату» злиттів і поглинань. Рефінансування М&А - угод - це зміна умов оплати угоди, раніше передбачене в договорі [6].

Основними видами фінансування є (рис. 1):

1. Позикове фінансування.

2. Фінансування з використанням власного або акціонерного капіталу.

3. Змішане або гібридне фінансування.

Розглянемо їх більш докладно. Основними інструментами позикового фінансування є:

- Термінові кредити - це борговий контракт, по якому позичальник зобов'язується оплачувати судодателю внески для погашення боргу й відсотків. Недоліком кредиту є необхідність закладу, вартість якого повинна перевищувати залучену суму в 1,5-2 рази.

Основними кредитно-фінансовими інститутами є:

- центральні банки;

- комерційні банки;

- кредитні інститути;

- пенсійні фонди;

- інвестиційні фонди;

- венчурні компанії.

- Револьверні кредити й кредитні лінії. Револьверні кредити - це кредитна лінія, часто використовувана великими підприємствами, надавана звичайно під забезпечення короткострокової дебіторської заборгованості й товарних запасів компанії.

Основна перевага револьверного кредиту укладається в тім, що він може бути повернутий у будь-який момент часу [5];

- Бридж-Кредити. Вони надаються компаніям для здійснення негайного короткострокового фінансування й обов'язкові до обміну на облігації;

- Комерційні папери - це різновид незабезпечених простих векселів, випуск яких здійснюють переважно великі стійкі компанії.

фінансування інтеграція підприємство

Рис. 1. Види фінансування

- Облігації - боргові цінні папери. При досить довгому строку обігу, що може досягати 5 років, облігації як правило гарантують фіксований дохід своїм власникам, а вартість капіталу для компанії позичальника, як правило, незрівнянно нижче, ніж при використанні короткострокових цінних паперів.

Фінансування злиттів і поглинань облігаціями має свої негативні сторони, тому що можливо зниження кредитного рейтингу компанії, що у свою чергу робить умови наступних запозичень менш привабливими;

- Фінансування з використанням дебіторської заборгованості. У цьому випадку дебіторська заборгованість виступає як застава. Даний вид досить рідко застосовується на практиці;

- Договір про лізинг. Лізинг пов'язаний із придбанням і передачею майна в користування за договором фізичним або юридичним особам на певний строк і за певну плату. У вітчизняній практиці можливий варіант поворотного лізингу, при якій власник майна продає його лізингової компанії, а потім укладає з нею договір лізингу на дане майно.

Рис. 2. Процес злиття поглинання підприємств за рахунок кредиту.

Використання власних коштів підприємства при злиттях і поглинаннях має сенс, якщо угода є разовою й купується підприємство, що, має вартість набагато нижче компанії, що ініціює угоду. Перевагою використання власних коштів є відсутність необхідності виплачувати які-небудь відсотки, наслідків у вигляді штрафів, пені, втрати закладу й т.д. Всі ризики несе сама компанія.

Також можливо застосовувати фінансування з використанням акціонерного капіталу. Це той випадок, коли компанії що вирішили укласти угоду по злиттю або поглинанню, проводять додаткову емісію акцій, які надалі обмінюються на акції компанії що поглинається або приєднується.

Рис. 3. Процес злиття і поглинання підприємств за рахунок власних коштів [7].

Найпоширеніші способи оплати угоди акціями компанії, що купує можуть бути: нова емісія акцій; викуп акцій у своїх акціонерів; використання раніше викуплених акцій; використання недорозміщених акцій останнього випуску.

Здійснення угод злиттів і поглинань вимагає значних обсягів коштів, для їхнього одержання компанія може використовувати кредити, випуск цінних паперів, а також власні кошти.

Третім видом фінансування як вже приводилося вище, є змішане фінансування. До нього відносяться інструменти, що несуть у собі ознаки як фінансування із залученням позикового капіталу, так і акціонерного одночасно. Інструментами змішаного фінансування можуть бути: привілейовані акції; варант; конвертовані цінні папери; сек'юритизовані кошти; серединне фінансування.

При використанні змішаного виду фінансування виникає практичне питання про оптимальне співвідношення власних і позикових коштів. Для рішення даної проблеми можливо використання відомої методики ефекту фінансового важеля.

Ефект фінансового важеля - це збільшення до рентабельності власних коштів, одержуване завдяки використанню кредиту, незважаючи на платність останнього.

Перший спосіб розрахунку рівня ефекту фінансового важеля [8]:

, (1)

де ЕФВ - ефект фінансового важеля;

Сн - ставка оподаткування прибутку, частки од.;

ЕР - економічна рентабельність, %;

СРСВ - середня розрахункова ставка відсотка, %

ПК - сума всіх позикових коштів, грош. од.;

ВК - власні кошти, грош. од..

Економісти вважають, що ефект фінансового важеля оптимально повинен бути дорівнює однієї третині - половині рівня економічної рентабельності активів, тобто золота середина близька до 30 - 50%. Тоді ефект фінансового важеля здатний як би компенсувати податкові вилучення й забезпечити власним коштам гідну віддачу.

Другий спосіб. Американська школа фінансового менеджменту розглядає ефект фінансового важеля як зміну чистого прибутку на кожну акцію (у відсотках) на породжуване даною зміною нетто результату експлуатації інвестицій (у відсотках), у такий спосіб формула має вигляд [4]:

(2)

Послідовні перетворення приводять дану формулу до наступного виду:

(3)

де НРЕІ - нетто-результат експлуатації інвестицій, %.

Отже, чим більше відсотки й чим менше прибуток, тим більше сила фінансового важеля й тем вище фінансовий ризик.

Якщо фінансові кошти не залучаються, то сила впливу фінансового важеля дорівнює одиниці.

Висновки

Проведення інтеграції підприємств представляє собою складний процес, який потребує рішення багатьох комплексних питань. Одним з найбільш значущих є вибір джерел фінансування угоди. Від правильності обраного варіанту залежить подальший економічний результат інтеграції підприємств в цілому. В статті запропоновано методичній підхід визначення оптимального співвідношення частки власних і позикових коштів при фінансуванні об'єднання підприємств. Даний підхід дозволить інтегрованим підприємствам робити обґрунтований вибір форми фінансування та розраховувати доцільне співвідношення позикових та власних коштів при проведенні об'єднання.

Література

1.Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. // СПб „Питер”, 2004 г.

2.Мочерный С. Синергетический подход в экономическом исследовании. - Экономика Украины, 2001г. №5, - с. 44-51.

3. Забродский В.А., Кизим Н.А. Развитие крупномасштабных экономико-правовых систем. - Харьков, «Бизнес-Информ», 2000р. - с. 7-17.

4. Кузьмін О., Шуляр Р. Економічні проблеми злиття підприємств. //Економіка України, 2003р. №12, - с. 26-33.

5. Гвардин С.В. Финансирование слияний и поглощений в России. - М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. - 195 с.: ил.

6. Генске М. Механизмы финансирования слияний и поглощений: международный опыт // Слияния и поглощения. - 2003. - №9. - с. 88-93.

7. Гвардин С.В.Финансирование сделок слияния и поглощения. // Проблемы теории и практики управления. - 2005 г. - № 1, с. 38-47.

8. Стоянова М. Финансовый менеджмент, М.: ИНФРА-М, 2001. - 527с.

Размещено на Allbest.ru