Підходи до формування капіталу аграрних та агропромислових підприємств

Особливої актуальності набуває такий аспект управління капіталом, як його формування з огляду на встановлення раціонального співвідношення між оборотним і основним капіталом. Для ефективного використання наявних на підприємстві основних засобів необхідно мати достатній обсяг оборотного капіталу. Особливе значення серед елементів оборотного капіталу мають виробничі запаси. Якщо відсутні окремі предмети праці, виробничий процес може здійснюватися не в повному обсязі або взагалі зупинитися. Раціональне співвідношення між оборотним і основним капіталом залежить від цінового фактора, природнокліматичних умов, спеціалізації, забезпеченості підприємства капіталом, рівня механізації виробництва.

Багато економістів вважають, що для забезпечення нормального виробничого процесу в сільськогосподарському виробництві необхідно, щоб на 1 грн. основних засобів припадало 0,5 грн. оборотних [8, с. 83]. Проте, на нашу думку, співвідношення між оборотним і основним капіталом не може бути сталим протягом ряду років. Це співвідношення повинно постійно уточнюватися, враховуючи вплив цінового фактора і можливих змін у технології.

При визначенні оптимального співвідношення між оборотним і основним капіталом однією з важливих проблем є вибір критерію оптимальності. У багатьох дослідженнях за критерій оптимальності використовують обсяг валової або товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь [9]. На нашу думку, узагальненим показником, який характеризує ефективність використання капіталу, є продуктивність усього капіталу підприємства.

Для оцінки залежності продуктивності капіталу від співвідношення оборотним і основним капіталом та забезпеченості аграрних підприємств капіталом доцільно побудувати кореляційно-регресійну модель, у якій результативна ознака У продуктивність капіталу; Х1 співвідношення між оборотним і основним капіталом; Х2 оборотний капітал на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн/ га; Х3 основний капітал на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн/га.

Побудована автором економетрична модель має вигляд:

У=0,349+0,603Х1-0,033Х2-0,009Х3;

Коефіцієнт детермінації для моделі дорівнює R2=0,53 або 53%, коефіцієнт ко реляції R=0,73. F-критерій дорівнює 19,4. Табличне значення F-критерію при рівні значущості а=0,95 дорівнює 8,59. Оскільки фактичне значення F-критерію більше за табличне, то приймається гіпотеза про значущість зв'язку в моделі.

Отже, на ефективність використання капіталу істотний вплив має співвідношення між оборотним і основним капіталом. Так, якщо це співвідношення зросте на 1, продуктивність капіталу зросте на 0,603 за умови, що решта факторів залишаються незмінними. При зменшенні оборотного та основного капіталу на 1 тис. грн/га, ефективність використання капіталу зросте відповідно на 0,033 і 0,009.

Для цієї моделі розраховано коефіцієнти еластичності:

Е1=0,659; Е2=-0,007; Е3=-0,0009.

Обчислені коефіцієнти еластичності показують, що зі зростанням співвідношення між оборотним і основним капіталом на 1% продуктивність капіталу підвищується на 0,659 %, за умови, що інші фактори залишаються незмінними. При збільшенні вартості оборотного і основного капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь на 1% продуктивність капіталу зменшиться на 0,007% і 0,0009% відповідно (якщо інші фактори константи).

Таким чином, побудована автором економетрична модель підтверджує доцільність вибору показника «продуктивність капіталу» в якості критерію оптимізації співвідношення між оборотним і основним капіталом і про недоцільність включення в модель решти двох факторів.

Для визначення оптимального співвідношення між оборотним і основним капіталом на першій стадії дослідження можна скористатися факторним групуванням. Здійснимо факторне групування сільськогосподарських підприємств Одеської області (табл. 1).

Із даного групування видно, що найвища продуктивність капіталу досягається в 4 групі, де на 1 грн основного капіталу припадає 0,83 грн оборотного. Зі зростанням співвідношення між оборотним і основним капіталом до 0,9 продук тивність капіталу зростає, при вищих значеннях цього показника ефективність використання капіталу знижується. Найнижчою є продуктивність капіталу в підприємствах зі співвідношенням оборотного і основного капіталу до 0,24. По цій групі підприємств спостерігається висока забезпеченість основним капіталом на 1 га сільськогосподарських угідь (6059 грн/га), однак наявні основні засоби не можуть ефективно використовуватися через нестачу оборотного капіталу.

Таблиця 1 Залежність продуктивності капіталу від співвідношення між оборотним і основним капіталом

При цьому слід відмітити, що значна кількість підприємств має низьке значення коефіцієнтна співвідношення оборотного та основного капіталу. Що стосується обсягу товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, то найменше значення цього показника (1115 грн/га) є характерним для першої групи підприємств. Водночас для четвертої групи підприємства значення цього показника зростає до 1318 грн/га. Для досліджуваної сукупності підприємств характерним є підвищення продуктивності використання капіталу при нижчій забезпеченості ним. Так, для підприємств, що ввійшли в першу групу, розмір капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь становить 3970 грн./га, а для підприємств четвертої групи 2439 грн/га.

Наведене групування дає наближену оцінку стосовно оптимального співвідношення між оборотним і основним капіталом. Більш точний результат можна одержати, використовуючи кореляційно-регресійний метод дослідження. Спираючись на результати групування (табл. 1), є підстави стверджувати, що залежність між продуктивністю капіталу та співвідношенням між оборотним і основним капіталом математично можна виразити рівнянням параболи другого порядку у=а0+а^+а2х2.

На основі даних сільськогосподарських підприємств Одеської області здійснимо кореляційно-регресійний аналіз залежності продуктивності використання капіталу від співвідношення між оборотним і основним капіталом підприємства. У результаті розв'язання системи рівнянь одержано таку кореляційну модель:

у=0,1206+1,3837х-0,7805х2.

Коефіцієнт кореляції для цієї моделі становить 0,6. Для визначення, за якого саме співвідношення між основним і оборотним капіталом досягається найвища продуктивність капіталу необхідно дослідити цю функцію на екстремум. Таке дослідження засвідчило, що найвища ефективність використання капіталу досягається за співвідношення основного та оборотного капіталу 0,89, тобто коли на кожну гривню основного капіталу припадає 0,89 грн. оборотного капіталу.

Таким чином, основна частина підприємств не досягає оптимального співвідношення між оборотним і основним капіталом. Більшість підприємств із досліджуваної сукупності відчувають нестачу оборотного капіталу (засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів, добрив, кормів). Підприємства, у яких співвідношення між оборотним і основним капіталом є нижчим за оптимальне значення, потребують нарощування оборотного капіталу (їх у досліджуваній сукупності 47). Для підприємств, у яких фактичне співвідношення між оборотним і основним капіталом є вищим, ніж раціональне, необхідно підвищувати забезпеченість основними засобами.

Якщо спостерігається тенденція до зниження продуктивності основного капіталу і підвищується оснащеність виробництва основним капіталом, то критерієм оптимізації співвідношення між оборотним і основним капіталом може бути інтегральний індекс ефективності використання сукупного капіталу де, ТПі і ТП відповідно товарна продукція на 1 га сільськогосподарських угідь по і-му підприємству і в середньому по сукупності підприємстві, тис. грн; Ксі і Кс сукупний капітал на 1 га сільськогосподарських угідь по і-му підприємству і середньому по сукупності підприємств, тис. грн; / індекс товарної продукції; / індекс продуктивності капіталу.

Отже, для забезпечення ефективного використання капіталу аграрних підприємств на 1 грн основного капіталу повинно припадати 0,89 грн оборотного капіталу. Це співвідношення дає змогу визначити орієнтовну потребу підприємства в оборотному капіталі, ураховуючи забезпеченість основним капіталом. Ми акцентуємо увагу саме на орієнтовній потребі підприємства в цьому ресурсі, оскільки орієнтація на її величину дає змогу менеджменту усвідомити, наскільки актуальною і масштабною для підприємства є проблема фактичної забезпеченості оборотним капіталом чи, можливо, вона на цей момент не вимагає негайного прийняття відповідних рішень. При цьому одержані значення оптимального співвідношення необхідно постійно уточнювати, адже відбуваються зміни в умовах функціонування аграрних підприємств. Розв'язувати це питання спроможні лише консалтингові структури в системі органів управління агропромисловим виробництвом або як самостійні суб'єкти ринку інформаційних послуг.

У разі істотного незбалансованого співвідношення між оборотним і основним капіталом, зокрема за нестачі оборотного капіталу, виникає необхідність у визначенні його потреби з урахуванням планових обсягів виробництва продукції. Тут важливо не допустити прорахунків у величині оборотного капіталу, оскільки заниження його розмірів спричиняє нестійкий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі та, як наслідок, зниження обсягу виробництва й прибутку. Водночас, наднормативні запаси відволікають з обігу кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічність процесів виробництва і реалізації продукції.

У сучасних умовах методичні підходи до планування потреби підприємства в оборотному капіталі потребують удосконалення відповідно до існуючих умов ринкової економіки. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню загальної потреби підприємства в оборотному капіталі за відповідний період, а не на конкретний момент, що передбачають методи нормування. Визначення розміру оборотного капіталу агропромислового підприємства повинно базуватися на врахуванні витрат і надходження коштів за аналізований період, які виникають у процесі операційної діяльності підприємства. Таким чином, для визначення потреби в оборотному капіталі доцільно використовувати розрахунково-конструктивний метод.

При визначенні потреби підприємства в оборотному капіталі необхідно враховувати специфіку агропромислового виробництва. Серед цих особливостей варто виділити такі:

1. Нерівномірність кругообігу оборотного капіталу. Обсяг оборотного капіталу аграрних підприємств протягом року є нестабільним. У період надходження продукції підприємства мають надлишок коштів, а також запасів і готової продукції. Виникає також потреба в сезонному накопиченні нафтопродуктів, запасних частин, мінеральних добрив. Це зумовлює уповільнення обігу оборотних засобів підприємства, а також додаткову потребу в коштах на зберігання цих запасів. Наявність сезонного розриву між вкладенням коштів та одержанням готової продукції зумовлює потребу в залученні додаткових фінансових ресурсів через механізм кредитування.

2. У більшості сільськогосподарських виробництв неможливо зупинити технологічний процес, адже в такому разі буде повністю втрачена вироблена продукція і компенсувати її підприємство не зможе. У промисловості при зупинці виробничого процесу підприємство зазнаватиме втрат в обсязі невиробленої продукції за час зупинки.

3. В агропромисловому виробництві довшою є тривалість виробничого процесу на підприємствах, оскільки в сільському господарстві в якості специфічних засобів виробництва виступають живі організми, розвиток яких підпорядковується біологічним законам. Так, тривалість обороту засобів у рослинництві становить близько року, у м'ясному скотарстві може становити більше року, натомість у більшості галузей промисловості виробничий цикл вимірюється днями.

4. Сезонність сільськогосподарського виробництва зумовлює істотну його чутливість до інфляційних процесів, що вимагає залучення в оборот додаткових коштів.

5. У агропромисловому виробництві значною є частка внутрішнього обороту продукції, коли готова продукція однієї галузі споживається іншою. Це забезпечує зменшення потреби в грошовій формі оборотного капіталу підприємства. Внутрішній оборот у агропромисловому виробництві проходять насіння, корми, сировина для переробки на власному підприємстві.

6. Агропромислові підприємства є, як правило, багатогалузевими, що зумовлює потребу в різних специфічних засобах виробництва. Тому дуже важливим є визначення оптимального розміру всіх видів запасів, який забезпечив би ефективне функціонування виробництва за мінімального обсягу витрат на матеріально-технічне забезпечення виробництва.

7. Для значної частини сільськогосподарської продукції характерним є обмежений термін її зберігання, зокрема, продукція тваринництва, овочівництва. При неможливості реалізації вчасно такої продукції підприємство може втратити істотні суми коштів.

Ураховуючи особливості функціонування агропромислових підприємств, нами пропонується методика визначення потреби в оборотному капіталі для досліджуваних підприємств. Розрахунок необхідного обсягу оборотного капіталу здійснюється на основі планових обсягів виробництва продукції та надання послуг. Таким чином, визначення потреби в оборотному капіталі доцільно здійснювати в такій послідовності (табл. 2):

Таблиця 2 Алгоритм визначення потреби агропромислового підприємства в оборотному капіталі

Розроблена методика визначення потреби агропромислових підприємств в оборотному капіталі базується на оптимальних планових обсягах виробництва продукції та надання послуг. Визначення потреби в оборотному капіталі агропромислового підприємства базується на врахуванні витрат і надходження коштів за аналізований період, які виникають у процесі операційної діяльності підприємства.

Висновки