Концепція горизонтального моніторингу великих платників податків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету ДПС України

Концепція горизонтального моніторингу великих платників податків

УДК 336.025

Брехов Сергій Сергійович - кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу податкової політики та методології оподаткування Науково-дослідного центру з проблем оподаткування

20 лютого 2014

Анотація

У статті запропоновано порядок відпрацювання податкових ризиків під час здійснення горизонтального моніторингу великих платників податків, що ґрунтується на засадах довіри, визначеності та раціональної достатності

Ключові слова: податковий контроль, горизонтальний моніторинг, великий платник податків, податковий ризик

Аннотация

Брехов С.С.

Abstract

Brekhov S.S.

The concept of horizontal monitoring of large taxpayers

This article contain proposals for a procedure for mining tax risks during horizontal monitoring of large taxpayers, which is based on trust, certainty and rational adequacy

Key words: tax control, horizontal monitoring, large tax payer, tax risk

Вступ

Постановка проблеми. Податкові відомства більшості європейських країн активно реалізовують політику партнерських стосунків з платниками податків, запроваджують новітні форми і методи контролю та податкові сервіси. Пріоритетними напрямами податкової політики також є поточний контроль та проактивне адміністрування податків. Яскравим прикладом таких тенденцій є поширення горизонтального моніторингу платників податків, що як новий метод податкового контролю вперше був використаний у 2005 році у Нідерландах, а згодом - у Німеччині, Австрії та Словенії.

Появленню горизонтального моніторингу платників податків передувала доповідь Наукової Ради з Державної Політики Нідерландів про майбутнє держави. У цій доповіді відмічено наявність процесів щодо переходу до горизонтального суспільства в країні. У такому суспільстві дотримання правових норм, комплаенс-контроль, більше не здійснюється лише методом «вертикального нагляду» з боку уряду [1]. Для горизонтального суспільства характерна велика кількість громадян та незалежних організацій, які готові взяти на себе відповідальність. Ключовим словом у філософії горизонтального моніторингу платників податків є «довіра». Тому горизонтальний моніторинг є наслідком зміни суспільства, усвідомлення необхідності дотримання законодавства, демонстрації довіри до державних органів влади, прозорості бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Цікавим для України та країн СНД є досвід Європейських країн щодо здійснення горизонтального моніторингу платників податків. Питаннями горизонтального моніторингу в Україні займалися ряд науковців, серед яких О. Фечнін, В. Теремецький, І. Горленко, Т. Скромцова, в Росії - О. Надточий, І. Зубарьов та інші. Водночас такі дослідження лише окреслюють теоретичні аспекти взаємовідносин великих платників та податкових органів у відповідності до наявного досвіду зарубіжних країн без врахування практики вітчизняного податкового адміністрування.

Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) розуміє горизонтальний моніторинг як здійснення процедури відстеження та аналізу фіскальним органом державної податкової служби податкових ризиків, проведених і запланованих великим платником податків фінансово- господарських операцій [2; 3, с. 494]. За аналогією з економічним аналізом, горизонтальний моніторинг полягає у спостережені за абсолютними і відносними змінами розмірів показників обліку і звітності, виявленню та запобіганню операцій, що несуть ризики несплати податків.

Запровадження горизонтального моніторингу платників дозволить забезпечити підвищення рівня обслуговування великих платників податків, сприятиме впровадженню проактивного адміністрування податків, комплексній автоматизації процесів управління ризиками, що пов'язані з платниками податків, зборів та митних платежів та іншим завданням та цілям, визначених Стратегічним планом розвитку Міністерства доходів і зборів на 2013 - 2018 роки [4].

В Україні з 2011 року ведеться робота щодо запровадження горизонтального моніторингу для великих платників податків [2]. Поки що така співпраця носить епізодичний, не оформлений інституційно характер, внаслідок чого результати такої співпраці є виключно рекомендаційними і не можуть бути альтернативою контрольної роботи підрозділів та використовуватися у судових спорах [5]. За таких умов, платники податків для себе бачать більше загроз і незручностей ніж переваг, зокрема через:

— розкриття своєї комерційної таємниці та передачі великого обсягу інформації про господарські операції в електронному вигляді до фіскального органу;

— додаткове навантаження на обліковий апарат платника податку.

Таким чином, питання застосування горизонтального моніторингу до платників податків є дискусійним та потребує більш глибокого теоретичного та практичного обґрунтування, пошуку прийнятних для платників податків способів та підходів його реалізації.

Мета статті. Метою даної статті є формування підходів та концепції здійснення горизонтального моніторингу, що мають забезпечити принципи довіри та відкритості між суб'єктами горизонтального моніторингу, убезпечать платників податків від загроз розголошення комерційної таємниці, нададуть певні переваги та стимули платникам податків, забезпечать конструктивну взаємодію платників податків з контролюючими органами.

Виклад основного матеріалу

Сервіс горизонтального моніторингу насамперед створювався для великих платників податків, що мають позитивну податкову історію та дають відповідну згоду на взаємодію з фіскальним відомством у даному напрямі. Поширення даного сервісу на великих платників податків є стратегічним завданням Міндоходів враховуючи те що частка ними сплачених податків у загальній сумі зібраних платежів становить 60-70 %, в той час як їх кількість становить близько 1400 або лише 0,15 % від загальної кількості платників податків [3, с.487]. Визначальними аргументами для великих платників податків щодо надання згоди на проведення горизонтального моніторингу є можливість мінімізації податкових перевірок, недопущення фінансових санкцій за результатами перевірок, зменшення кількості судових спорів та можливість скорішого отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Мінімізація кількості податкових перевірок платників, що задіяні у горизонтальному моніторингу досягається за рахунок зміщення акцентів контрольно-перевірочної роботи фіскального відомства з наступного на поточний та попередній контролі під час процедур виявлення та аналізу податкових ризиків за фінансово-господарськими операціями, які вже проведені, тривають або плануються.

Іншими перевагами для платників податків внаслідок запровадження горизонтального моніторингу можуть бути [6]:

— створення Інтернет-сервісу (особового кабінету), на якому платник зможе ознайомитися з податковою інформацією про себе;

— опрацювання податкових ризиків у «режимі реального часу»;

— отримання в оперативному режимі індивідуальних податкових консультацій та роз'яснень якщо платник податку зіштовхується з невизначеністю у чинному законодавстві щодо оподаткування тієї чи іншої операції;

— у модель взаємовідносин фіскального органу та платника податків при здійсненні горизонтального моніторингу може також бути інтегрований посередник, що здійснює аудиторську діяльність.

Відкритість горизонтального моніторингу та необхідність поточного супроводу господарських операцій великих платників податків передбачає наявність можливостей та процедур доступу до їх облікової інформації шляхом періодичного її надання у електронному вигляді або доступу до облікових баз даних. Тривалий та постійний характер фінансово-господарської діяльності та господарських зв'язків означає певний зв'язок та типовість операцій, які мали місце у минулому часі з поточною діяльністю. Ретроспективний аналіз облікових даних поточного та минулих податкових періодів на наявність невідповідностей у сумах господарських операцій, контрагентах та інших суттєвих аспектах у поєднанні з аналізом наявних інформаційних ресурсів Міндоходів та інших органів виконавчої влади, алгоритмів програм електронних перевірок дають більше можливостей для виявлення та перевірки податкових ризиків як поточної діяльності так і минулих періодів. податок платник господарський

Вагому роль у здійсненні горизонтального моніторингу великих платників має відігравати моніторинг та контроль поточних операцій. За умови реалізації впровадження кінцевих етапів горизонтального моніторингу, основним його інформаційним джерелом його наповнення мають стати дані облікових систем платників.

Необхідність оперування з великим обсягом інформації про господарські операції платника податків вимагає визначення обмеженого переліку критеріїв, що надають контролюючому органу право вимагати та обов'язок платника надавати розгорнуту інформацію та додаткові документи щодо господарських операцій податкових ризиків.

По аналогії з законодавством про трансфертне ціноутворення, з цією метою доцільно ввести поняття контрольована операція, контрольований податковий ризик, а також визначити їх критерії, спосіб, форми та строки подання інформації про контрольовані операції та податкові ризики. Це дозволить уникнути надмірного документообігу, зосередитись на ризикових для оподаткування контрагентах фінансово-господарської діяльності платника.

Як приклад, для здійснення горизонтального моніторингу платників податків контрольованою операцією може бути:

— операція, що підпадає під визначення контрольованої згідно законодавства про трансфертне ціноутворення (у цьому випадку, контролюючий орган діє у порядку, що передбачений відповідним законодавством);

— операції з афілійованими структурами та найбільшими контрагентами, питома вага яких у складі доходів та витрат становить 10 % і більше за звітний період (місяць);

— операція є нетиповою для основного виду діяльності платника податків. Якщо одним з наслідків такої операції є зменшення бази оподаткування одного чи кількох податків, а сума становить, наприклад, понад 2 % у складі доходів чи втрат, або 1000 тис. грн.

Контрольованим податковим ризиком для потреб горизонтального фінансового моніторингу слід розуміти ймовірність неповного виконання податкових зобов'язань платником податків, що визначаться контролюючим органом на підставі аналізу інформації, що є в наявності у контролюючому органі. При цьому платник податків має право ознайомитись з порядком визначення контрольованого ризику.

Порівняно з іншими сервісами, горизонтальний моніторинг платників податків обмежений вузьким колом суб'єктів тому для потреб його організації та проведення, важливо та доцільно використовувати вже наявну термінологію, методики, процедури та інструменти адміністрування податків.

З боку фіскального органу так само мають бути забезпечені прозорість, відкритість та прогнозованість під час здійснення процедур горизонтального моніторингу та опрацювання податкових ризиків.

Інформація про наявні ризики, що контролюються при проведенні горизонтального моніторингу має розміщуватись в електронному кабінеті великого платника (чи аналогічному сервісі), за допомогою якого здійснюється комунікація з платником щодо проведення горизонтального моніторингу.

Саме з допомогою електронного кабінету платника податків має бути забезпечена реалізація діалогу платника податків з контролюючим органом при здійсненні горизонтального моніторингу. З його допомогою має відбуватися доведення до платника податків наявних та актуалізованих податкових ризиків, отримання зворотної інформації до контролюючого органу та спільна робота обох суб'єктів у режимі «запит-відповідь» в напрямі опрацювання наявного ризику. Лише у разі відсутності консенсусу при відпрацюванні податкового ризику протягом 90 днів після виявлення ризику або терміну подання декларації за період, в якому виник контрольований ризик, контролюючим органом можуть бути реалізовані матеріали перевірок шляхом застосування фінансових санкцій.

На даний час, у своїй роботі Міндоходів використовує понад 200 видів та індикаторів податкових ризиків. Значна їх частина може бути встановлена стосовно великого платника податків, тому кількість податкових ризиків, що може одночасно відпрацьовуватись при здійсненні горизонтального моніторингу має бути суттєво обмежена найбільш ризиковими та фіскально значимими з метою уникнення зайвого листування та надмірного втручання у діяльність платників.

Доцільно розрізняти індикатори контрольованих податкових ризиків за їх специфікою:

— загальні (визначені на підставі податкової та фінансової звітності);

— операційні (визначені на підставі облікових реєстрів, опрацювання інформаційних баз даних);

— індивідуальні (спричинені галузевою специфікою, особливістю організаційних зв'язків та структури платника).

В угодах про проведення горизонтального моніторингу має бути передбачено обмеженість загальної кількості ризиків, які одночасно контролюються податковими органами. Орієнтовно це 5-7 ризиків за кожним напрямом, які в електронному кабінеті платника податків мають відображатись як актуалізовані. Решта ризиків повинні мати статус довідкових, їх перехід у фазу активності може здійснюватись в міру опрацювання основних актуалізованих ризиків, а черговість такого переходу - за ре валентністю (ступінь ризику, сума ризику, історія відпрацювання ризику).

Нижче наведено приклади індикаторів контрольованих ризиків різних видів (див. табл.1).

Таблиця 1 Приклади розподілу індикаторів ризиків за видами ризиків

Джерело: розроблено автором

У перспективі в Міндоходів має бути створена єдина база податкових ризиків, де мають міститися методики та алгоритми їх виявлення та відпрацювання. Їх встановлення має здійснюватися в автоматичному режимі на основі аналізу податкової звітності, інформаційних баз та облікових даних платників податків.

Для налагодження діалогу з платниками податків пропонується часовий лаг у розмірі 10 ти робочих днів, що є тотожним положенням Податкового кодексу щодо надання платниками податків інформації на запит органу Міндоходів у відповідності до Податкового кодексу.

З моменту актуалізації ризику, протягом 10 робочих днів платник податку в електронному кабінеті платник податків має право напроти ризику розмістити інформаційне повідомлення, бухгалтерську довідку тощо, які пояснюють причини наявності такого ризику.

За умов, якщо таке повідомлення у граничний строк для конкретного ризику не надано або недостатньо обґрунтовує наявний ризик, контролюючий орган протягом 10 робочих днів має сформувати запит на отримання зазначених бухгалтерських регістрів та документів, які потрібно для належного опрацювання ризику. Після завершення розгляду наданих документів та додаткових пояснень, про результати опрацювання контрольованого ризику має бути повідомлено платнику інформаційним повідомленням чи довідкою (через електронний кабінет). Якщо податковий орган вважає, що має місце порушення податкового законодавства, у документі пропонується платнику податків не допустити, усунути чи відкоригувати зазначене порушення самостійно у певний термін.

Про прийняте рішення та результати коригувань має повідомити контролюючий орган або подати свої зауваження та додати документи. Листування та розгляд заперечень з питань контрольованого ризику можуть відбуватись до закінчення 90-денного терміну після виявлення (актуалізації) ризику або терміну подання декларації за період, в якому виник контрольований ризик. По завершенні цього терміну податковий орган, у разі вичерпання можливостей врегулювати спір, може нарахувати відповідні суми податкових зобов'язань та фінансових санкцій.

Реалізація попереднього контролю під час здійснення горизонтального моніторингу можлива у разі припинення порушення, яке хоч і відбулося проте ще могло тривати в майбутньому, а також у разі ініціювання звернення до контролюючого органу щодо, наприклад, правильності ведення облікової політики, визначення цін за операціями які підпадають під законодавство про трансфертне ціноутворення, надання індивідуальної консультації.

У цьому разі, крім випадків взаємодії у порядку передбаченому для трансфертного ціноутворення, часовий лаг діалогу між суб'єктами має бути скорочений з 10-ти до 3-х робочих днів, що зумовлене необхідністю оперативного реагування та забезпечення можливості здійснення платником податків господарської діяльності.

Якщо інформації та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду запиту платника податків недостатньо, контролюючим органом може бути надано прохання платнику податків надати додаткові обґрунтування, відомості та документи. Після отримання зворотної інформації, контролюючий орган в 3-денний термін зобов'язаний надати відповідь платнику. В свою чергу платник податків у 10 денний термін повинен повідомити про згоду з позицією контролюючого органу або надати аргументоване заперечення. Контролюючий орган в подальшому може ініціювати питання щодо правильності застосування норм законодавства у відповідності до наданих роз'яснень у зазначеному вище порядку відпрацювання податкових ризиків.

Висновки

Таким чином, нами окреслено приблизну концепцію до здійснення горизонтального моніторингу великих платників податків. Ключовими її положеннями є обмеженість втручання у діяльність платника податків, прозорість роботи податкових інспекцій, універсальність застосування як для попереднього контролю так і поточного і наступного контролів діяльності платників податків, можливість застосування для ширшого кола платника податків. Водночас існує потреба у подальшій практичній апробації запропонованих положень, розробці спеціального програмного забезпечення, внесення відповідних змін до законодавчих та нормативних актів.

Список використаних джерел

1. Маас А. Программа Горизонтального Мониторинга / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nalog-forum .ru/php/content.php?id=7 7 3

2. Офіційний сайт Міністерства доходів і зборів України / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://minrd.gov.ua/

3. Економічний аналіз: базовий курс для податкового аналітика : Навч.посібник / Міндоходів України; упоряд. І.С. Санжаревська, С.М. Шаповал. - К. : ДП «СВЦ МіндоходівУкраїни», 2013. - с. 800.

4. Розпорядження КМУ від 23.10.2013 №869-р «Про затвердження Стратегічного плану розвитку Міністерства доходів і зборів на 2013 - 2018 роки» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rada.gov.ua

5. Горизонтальний моніторинг по-українськи / [Електронний ресурс]. - Peжим дoступу: http://taxua.blogspot.com/2011/05/goryzontalnyi-monitoring-po-ukrayinsky.html

6. Теремецький В. І. Горизонтальний моніторинг - новий метод здійснення податкового контролю / В. І. Теремецький // Форум права. - № 1. - 2012. - С. 953 - 961.

Размещено на Allbest.ru