Аналіз інтегральних показників рівня кредитоспроможності фінансових компаній і кредитних спілок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ФІНАНСОВИХ КОМПАНІЙ І КРЕДИТНИХ СПІЛОК

Н.М. Внукова, М.М. Воротинцев

Виконано аналіз існуючих підходів і моделей розрахунку інтегральних показників кредитостійкості кредитних спілок та фінансових компаній в Україні. Визначено, що модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, що застосовується, не є оптимальною. Перевірено та визначено нові інтервали (межі) оцінки кредитостійкості кредитних спілок і фінансових компаній. Запропоновано розробити модельний базис функціонування кредитних спілок і фінансових компаній з урахуванням їх інтегральних показників (моделі функціонування; класів або груп (кластерів), до яких належить суб'єкт господарювання, меж розподілу за визначеними кластерами; функціональних залежностей, які б описували та ураховували індивідуальні особливості суб'єктів господарювання).

Ключові слова: фінансова компанія, кредитна спілка, модель, інтегральний показник, кластер.

Внукова Н. Н., Воротынцев М. М. Анализ интегральных показателей уровня кредитоспособности субъектов хозяйствования

Проанализированы существующие подходы и модели расчета интегральных показателей кредитоустойчивости кредитных союзов и финансовых компаний. Определено, что применяемая модель расчета интегрального показателя должника-юридического лица не является оптимальной. Проверены и определены новые интервалы (пределы) оценки кредитоустойчивости кредитных союзов и финансовых компаний. Предложено разработать модельный базис функционирования кредитных союзов и финансовых компаний с учетом их интегральных показателей (моделей функционирования; классов или групп (кластеров), к которым принадлежит субъект ведения хозяйства, пределов распределения по определенным кластерам; функциональных зависимостей, описывающих и учитывающих индивидуальные особенности субъектов ведения хозяйства).

Ключевые слова: финансовая компания, кредитный союз, модель, интегральный показатель, кластер.

Vnukova N. N., Vorotintcev M. M. Analysis of integrated indicators of the level of creditworthiness of finance companies and credit unions

The analysis of existing approaches and models for calculating the integral indicators of credit stability of the business entities in Ukraine (credit unions and financial companies) has been performed. It has been determined that the model of the integral index calculating for the debtor - legal entity (which was obtained on the basis of multivariate discriminant analysis), which is currently used and which is not optimal, because the certain business entities have some features that need to consider them separately in different models. New intervals (ranges) of a credit stability assessment for the credit unions and financial companies on their including in the relevant classes or groups (clusters) were tested and determined. It has been established that the model basis of functioning for the credit unions and financial companies with regard to their integral indicators (operational models; classes or groups (clusters)) should be developed. Business entity, distribution limits by certain clusters, functional dependencies, which describe and take into account the individual characteristics business entities) belong to those indicators. Activity analysis of some researches for the integral indicators of the financial and credit institutions and non-bank entities under the conditions of the economic and market system was carried out in this article. Obtained study has been done in accordance with current local legislation. It has been established that the credit unions have enough instability state and they have some unsolved problems. Some calculation models of the integral index (or indicator) debtor, which was determined basing on its annual financial statements for the income structure for the last reporting period, were suggested for use to assess the creditworthiness and competitiveness of business entities in financial services market. It makes possible to classify the entities on the financial services market by its ranking according to a specified class and will check a definition of the suggested distribution boards of the integral index.

Key words: financial companies, credit unions, model, integral indicator, cluster.

Розподіл і перерозподіл створеного в суспільстві продукту виражається в організації централізованих і децентралізованих кредитно-фінансових установ, якими розглядаються фінансові компанії та кредитні спілки. Фінансовий ринок є основним інструментом функціонування суб'єктів економічних стосунків в умовах ринкової економіки. Його існування обумовлено наявністю тимчасово вільних грошових мас, які акумулюються в кредитній системі (ринок кредитних ресурсів), тобто в фінансових компаніях і кредитних спілках. А оскільки є ринок, що призводить до виникнення конкуренції, яка створює відповідний попит і необхідність вибору за деяким показником або індикатором, актуальне питання визначення інтегрального показника боржника-юридичної особи для небанківських фінансових установ, зокрема фінансових компаній та кредитних спілок.

Стан дослідження

Аналізу діяльності із дослідження інтегральних показників фінансово-кредитних інститутів і небанківських установ в умовах ринкової економічної системи присвятили свої роботи такі українські та зарубіжні вчені: В. Базилевич [8; 9], З. Васильченко [10; 11], Б. Дадашев [13], О. Іваненко [16], Н. Ковтун [14], Л. Примостка [15] та ін. Однак питання визначення інтегральних показників кредитостійкості кредитних спілок і фінансових компаній, які б ураховували особливості кожної з нефінансових установ і мали би застосувати в основі системний підхід, залишається невирішеним.

Мета статті - виконати аналіз існуючих підходів і моделей розрахунку інтегральних показників кредитостійкості суб'єктів господарювання (кредитних спілок і фінансових компаній) в Україні, перевірити та визначити нові інтервали (межі) оцінки кредитостійкості кредитних спілок і фінансових компаній стосовно їх включення до відповідних класів або груп (кластерів).

Виклад основних положень

Останніми роками на національних ринках позикових капіталів розвинутих країн важливу роль розпочали виконувати спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи, які посіли важливе місце в накопиченні та мобілізації грошового капіталу. До цих установ слід віднести (згідно з наведеною класифікацією [17]) позиково-ощадні асоціації, будівельні товариства, інвестиційні та фінансові компанії, благочинні фонди, кредитні спілки. Ці інститути суттєво витіснили банки в акумуляції заощаджень населення і стали важливим постачальником позикового капіталу [1].

Серед перелічених небанківських установ для дослідження виділено фінансові компанії та кредитні спілки як представників фінансової та кредитної підсистем фінансово-кредитної системи України.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги і державного регулювання ринків фінансових послуг», фінансова компанія - юридична особа, яка, відповідно до закону, надає одну або декілька фінансових послуг і яка внесена у відповідний реєстр в порядку, встановленому законом [2].

Згідно з Законом України «Про кредитні спілки», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки [3].

Аналізуючи стан кредитних спілок і фінансових компаній в Україні, встановлено таке. За даними Національної комісії з фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), кількість кредитних установ в Україні в січні-червні 2014 року збільшилася на 2,8% порівняно з аналогічним періодом 2013 року - до 745. Зокрема, зареєстровано 627 кредитних спілок (станом на січень-червень 2014 року [4]). Збільшення відбулося через зростання кількості кредитних спілок (на 5 од., або на 0,8%). Як зазначає регулятор, найбільшу кількість кредитних установ зареєстровано в Києві та Київській області - 154 (20,7%), Луганській - 53 (7,1%), Донецькій - 46 (6,2%), Харківській - 45 (6%), Дніпропетровській - 39 (5,2%) та Одеській - 38 (5,2%) [4].

Водночас кількість членів кредитних спілок скоротилася на 13% - до 878,7 тис. осіб. Кількість членів кредитних спілок, які мають діючі кредитні договори, скоротилася на 14,4% - до 207,5 тис. осіб, які мають діючі депозитні договори, - із 42 до 34,7 тис. осіб. Крім того, відбулося зменшення частки осіб, які не користуються послугами кредитних спілок, але залишаються їх членами, - з 725,1 тис. станом на 30 червня 2013 року до 636,5 тис. осіб на кінець першого півріччя 2014 року. За кількістю членів кредитних спілок лідирують Одеська область (265,9 тис. осіб), Львівська (180,6 тис. осіб), Київ і Київська область (75,5 тис. осіб), Івано-Франківська (63,5 тис. осіб), Закарпатська (61,1 тис. осіб) і Донецька області (58 тис. осіб). За результатами півріччя, як і раніше, більшість кредитних спілок (60,4%) об'єднує до 1 тис. членів, 35,7% кредитних спілок об'єднує від 1 тис. до 10 тис. членів, в 11 кредитних спілок входить від 10 тис. до 20 тис. осіб, у шість кредитних спілок входить понад 20 тис. членів [4].

Також активи небанківського фінансового сектора України в січні-червні 2014 року збільшилися на 9,3% порівняно з аналогічним періодом 2013 року - до 131 млрд грн. За даними Нацкомфінпослуг, зокрема активи кредитних спілок, скоротилися на 14,3%, фінансових компаній - на 6,8%, до 42,4 млрд грн.

На фінансові компанії припадає 32,4% загального обсягу активів, на кредитні спілки - 1,8% [4]. Станом на 31.10.2014 р. у Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 330 фінансових компаній, що на 47 установ (або на 12,47%) менше порівняно з відповідною датою 2013 року (станом на 31.12.2013 р. - 377 фінансових компаній) [16].

Отож, кредитні спілки у сучасних економічних умовах знаходяться у нестабільному становищі і мають деякі невирішені проблеми [5]: 1. Відсутність механізму гарантування вкладів членів кредитних спілок. 2. Незадовільний стан корпоративного управління в кредитних спілках. 3. Недостатність гарантій захисту прав членів кредитних спілок як співвласників і споживачів їх послуг. 4. Недосконалість системи юриспруденційного нагляду на ринку кредитних установ.

Серед проблем, які виникають у фінансових компаній, виділяють [5]: 1) відсутність на законодавчому рівні дієвого механізму захисту прав довірителів фондів фінансування будівництва житла; 2) законодавча неврегульованість використання факторингу в колекторсько- му бізнесі, і як наслідок - незахищеність громадян перед колекторами; 3) обмеженість доступу споживачів фінансових послуг до інформації про діяльність фінансових установ.

Для оцінки кредитоспроможності та конкурентоспроможності суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг пропонується застосовувати моделі розрахунку інтегрального показника боржника, визначеного на підставі його річної фінансової звітності щодо структури доходів за останній звітний період. Це дозволить класифікувати суб'єкта господарювання на ринку фінансових послуг за його рейтингом згідно з визначеним класом, а також перевірити правильність визначення запропонованих меж розподілу інтегрального показника.

Модель розрахунку інтегрального показника боржника- юридичної особи, що належить до малого підприємства (у більшості випадків за середньообліковою чисельністю працюючих за звітний (фінансовий) рік [6] та обсягом валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період), яке складає фінансову звітність відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 391/3684 (зі змінами) [18].

Методика встановлює єдині методичні засади проведення банками оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб (крім банків) з метою визначення їх кредитоспроможності та розрахунку показника ризику кредитної заборгованості.

Модель розрахунку інтегрального показника боржника-юридич- ної особи визначається не рідше ніж один раз на рік, дотримуючись максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у відсотках) у загальному обсязі чистого доходу (виручки), отриманого від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Для дослідження було обрано найбільш стабільних 25 фінансових компаній і 25 кредитних спілок України (у подальшому дослідженні для визначення репрезентативної вибірки плануємо збільшити кількість установ). Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності» від 18.09.2008 р. № 523-VI, ці підприємства слід віднести до малих [6], у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесят мільйонів гривень. Отже, розрахунок було здійснено за дискримінантною моделлю, представленою в табл. 1 [6].

Методичною основою визначення базового інтегрального показника фінансового стану є метод багатофакторного дискримінантного аналізу.

Базова модель багатофакторної дискримінантної функції для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

Z = а₁^К1 + а₂*К2 + а₃*К3 + а₄*К4 + а₅*К5 + а_п*Кп - Эо,

інтегральний показник кредитоспроможність фінансовий

де Z - базовий інтегральний показник фінансового стану позичальника-юридичної особи;

К1, К2,... Кп - фінансові коефіцієнти, що розраховуються на базі фінансової звітності позичальника;

а₁, а₂.... а_п - параметри дискримінантної функції (вагомість впливу окремих фінансових коефіцієнтів на загальний базовий інтегральний показник фінансового стану);

ао - вільний член дискримінантної функції.

Таблиця 1 Модель розрахунку інтегрального показника боржника-юридичної особи

Фінансові інтегральні коефіцієнти визначаються згідно з Додатком 3 до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями та на підставі даних фінансової звітності за останній звітний період, а також даних звітності останнього звітного року для боржника - малого підприємства - за формою № 1-м або № 1-мс «Баланс» (ф. 1-м або 1-мс), формою № 2-м або № 2-мс «Звіт про фінансові результати» (ф. 2-м або 2-мс). Розраховані інтегральні коефіцієнти за період дослідження 2009-2013 рр. наведені в табл. 2-3, які були розраховані як середні значення за отриманою вибіркою даних.

Отриманий із застосуванням дискримінантної моделі інтегральний показник фінансового стану позичальника визначається як базовий. Базовий показник коригується на коефіцієнти, які характеризують кредитну історію позичальника, цільове використання кредиту та стан обслуговування боргу.

Результати розрахунку (здійснювався згідно із означеною моделлю, табл. 1) інтегрального показника фінансових компаній та кредитних спілок представлені в табл. 4.

Отримані значення інтегрального показника ранжирувалися згідно із визначеними межами діапазонів [7] із підрахуванням їх кількості, що увійшла до відповідного діапазону, з метою визначення їх кредитоспроможності та розрахунку показника ризику кредитної заборгованості.

Згідно з Додатком 3 до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, клас боржника- юридичної особи визначається залежно від значення інтегрального показника з урахуванням величини підприємства, що потрапляє у відповідні межи.

Таблиця 2

Проміжні коефіцієнти фінансових компаній,

розраховані за період дослідження 2009-2013 рр.

Таблиця 3

Проміжні коефіцієнти кредитних спілок,

розраховані за період дослідження 2009-2013 рр.

Таблиця 4

Середній інтегральний показник фінансових компаній

та кредитних спілок за 2009-2013 рр.

(розрахований на основі табл. 1-3)