Фінансова безпека України в контексті сучасних трансформаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Фінансова безпека України в контексті сучасних трансформаційних процесів

Ухналь Н. М.

Проведено оцінку рівня фінансової безпеки на основі аналізу стану її складових. Охарактеризовано можливі внутрішні та зовнішні загрози фінансовій безпеці України, які слід враховувати при розробленні шляхів підвищення її рівня. Обґрунтовано напрями розвитку фінансової безпеки.

Ключові слова: фінансова безпека, складові фінансової безпеки, показники рівня фінансової безпеки, бюджетна безпека, грошово-кредитна безпека, банківська безпека, валютна безпека, боргова безпека, безпека фондового ринку, безпека страхового ринку, загрози, забезпечення фінансової безпеки.

У сучасних умовах система фінансової безпеки держави як базова складова економічної безпеки загалом є вкрай важливою. Це зумовлено посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за функціонуванням грошово-кредитних відносин і, з огляду на це - необхідністю відстоювання національного фінансового суверенітету, лібералізацією зовнішньоекономічних зв'язків, посиленням міжнародної мобільності капіталу й впливу валютної сфери на розвиток економіки. Гарантування фінансової безпеки є особливо актуальним для країн з транзитивною економікою (зокрема України), в яких система державних фінансів не є стійкою. Внаслідок розгортання глобалізаційних процесів фінансова система будь-якої країни переходить на якісно інший рівень регламентації, у зв'язку з чим актуалізуються ідентифікація та оцінка характеру й значущості сучасних викликів і загроз для її фінансової безпеки.

Значний внесок у дослідження теоретичних засад формування та забезпечення фінансової захищеності держави зробили зарубіжні вчені П. Кругман, Д. Медоуз, Дж. Стігліц, Дж. Сорос, Дж. Тобін, С. Фішер, М. Фрідмен. Серед вітчизняних фахівців ці проблеми вивчають О. І. Барановський, І. Ф. Бінько, В. Т. Шлемко, З. С. Варналій, О. С. Власюк, В. М. Геєць, М. М. Єрмошенко, О. Д. Ладюк, А. І. Сухоруков, Л. С. Шевченко та ін.

Метою статті є оцінювання рівня та складових системи фінансової безпеки держави, висвітлення основних проблем і загроз з обґрунтуванням напрямів їх мінімізації. фінансовий безпека загроза

Інтеграційні та глобалізаційні процеси, які відбуваються у світовій економіці, ставлять перед національними господарствами нові виклики та загрози. З підвищенням рівня відкритості міжнародної системи з'являються нові можливості, але водночас формуються сучасні виклики та ризики безпеці на глобальному, регіональному та національному рівнях.

У системі економічної безпеки України важливу роль відіграє її фінансова складова, від рівня якої залежать реалізація національних інтересів та стабільний економічний розвиток. Гарантування фінансової безпеки особливо актуальне у період фінансово-економічної кризи, оскільки незлагодженість державних фінансів призводить до втрати внутрішньої та зовнішньої ліквідності, нестабільності національної грошової одиниці, зниження доходів населення й суб'єктів господарювання. Ці та інші негативні наслідки кризових явищ в економіці притаманні сучасному етапу інтеграції України у глобальну економічну та фінансову системи.

Забезпечення дієвої системи фінансової безпеки передбачає з'ясування й систематизацію явищ, подій, дій, настання або здійснення яких безпосередньо чи опосередковано може становити загрозу певному суб'єктові фінансової безпеки. На стан фінансової безпеки країни негативно впливають загрози, під якими розуміються наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють суттєву небезпеку національним фінансовим інтересам. Нагальність зміцнення системи фінансової безпеки зумовлюється нинішніми недоліками у фінансово-економічній сфері: накопиченням системних проблем, неефективністю бюджетної політики, розбалансуванням системи державних фінансів, дефіцитністю бюджетів усіх рівнів, нерозвинутістю фондового ринку, відпливом національного капіталу за кордон, що призводить до виникнення загроз стабільності всієї фінансової системи України.

Фінансова безпека держави з позиції безпеки (стану) її складових, за визначенням, наведеним у Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України, є таким станом бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Фінансова безпека - надзвичайно складна багаторівнева система, кожна з підсистем якої має власну структуру і логіку розвитку. На підставі аналізу функціонування економіки кількох розвинутих і транзитивних країн можемо запропонувати такі складові фінансової безпеки

Пріоритетні напрями зміцнення фінансової безпеки України визначаються насамперед через оцінювання показників, що відображають рівень управління її складовими.

Ключовою складовою фінансової безпеки є бюджетна, яка характеризується станом забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективністю використання бюджетних коштів. Відповідні розрахункові дані за показниками стану бюджетної безпеки України наведено у табл. 1.

Результати розрахунку індикаторів бюджетної безпеки дають можливість зробити висновки про їх негативну динаміку і невідповідність оптимальним значенням критеріїв фінансової безпеки. Так, за 2009-2013 рр. перерозподіл ВВП України через зведений бюджет перебував на рівні граничного значення (30 %), відношення дефіциту державного бюджету до ВВП у 2013 р. зросло у 2,5 раза порівняно з 2011 р. і становило 4,45 %, що перевищує референтний маастрихтський критерій (не більше 3 %). Негативною також є динаміка відношення дефіциту зовнішньоторговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі - з 1,95 % у 2009 р. до 5,22 % у 2013 р. Зважаючи на те, що дефіцит торговельного балансу призводить до нестабільності обмінного курсу гривні, а зовнішня торгівля є основним джерелом валютних надходжень та стабілізуючим фактором національної економіки, постає загроза відпливу капіталу за кордон та проблем у напрямі залучення іноземних інвестицій в Україну. Єдиним індикатором, значення якого не перевищують встановленого граничного, є відношення обсягів трансфертів із державного бюджету до ВВП: простежується стійка тенденція до зростання цього показника з 6,8 до 8,8 % у 2009-2012 рр., що можна вважати позитивним явищем, оскільки його значення перебуває в оптимальних межах.

Важливу роль у системі державного впливу на забезпечення економічної стабільності та фінансової безпеки відіграє грошово-кредитна безпека, яка характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що сприяє економічному зростанню та підвищенню реальних доходів населення. Розрахунок основних індикаторів оцінки безпеки грошово-кредитного сектору наведено в табл. 2.

Аналіз показників грошово-кредитної безпеки за 2009-2013 рр. довів, що значну загрозу фінансовій безпеці становив високий рівень інфляції, значення якого у 2009 р. дорівнювало 112,3 %, а у 2013 р. - 100,5 %, що свідчить про стабілізацію інфляційних процесів. Показник швидкості обігу в 2009-2013 рр. не перевищував порогового значення та коливався у межах 1,61-1,91 %. При цьому рівень монетизації (відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП) поступово зростав і становив 62,48 % при пороговому значенні - не більше 50 %. Збільшенню грошової маси та водночас зниженню рівня інфляції сприяли стабілізація фінансової системи та антиінфляційна спрямованість монетарної політики Національного банку України. Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих комерційними банками протягом 2009-2013 рр., поступово знижувалася та дорівнювала 53,22 %. Така негативна тенденція свідчить про зменшення обсягу інвестицій в економіку та зниження довіри інвесторів до неї. Рівень середньозваженої ставки банківських кредитів відносно інфляції залишався високим - 6,65 в. п. у 2013 р., але знизився порівняно з 2012 р. на 1,68 в. п.

Для своєчасного виявлення наявних і потенційних недоліків у сфері забезпечення комплексної фінансової безпеки банківського сектору економіки України необхідно визначити її відповідні індикатори. Основні індикатори стану банківської безпеки України наведено у табл. 3.

Дослідження індикаторів стану безпеки банківського сектору за 20092013 рр. показало, що частка іноземного банківського капіталу в загальному обсязі банківського капіталу України поступово знижувалась і становила 33,7 % у 2013 р. Зауважимо, що така тенденція пов'язана зі зміною урядової політики щодо асоціації з Європейським Союзом, яка позначилася на намірах європейських інвесторів, інтереси яких насамперед обслуговують банківські установи єврозони. Так, на засіданні Віденської ініціативи (м. Відень, 13 січня 2014 р.) було констатовано посилення відпливу банківського європейського капіталу з ринків Східної Європи, що розвиваються, зокрема України [6]. Щодо показника співвідношення обсягів кредитування банками реального сектору економіки та ВВП ситуація є протилежною: при пороговому значенні не менше 30 % фактичний рівень показника був істотно вищим і становив 49,29 %. За таких умов кредитування є рушійним механізмом, що генерує зростання виробництва та ВВП країни.

Однією з важливих складових фінансової безпеки держави є валютна безпека, що визначається ступенем забезпеченості валютними коштами, достатніми для додержання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, нагромадження необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці. Показники валютної безпеки України за 2009-2013 рр. наведено в табл. 4.

Політична та соціальна напруженість в Україні на початку 2014 р. негативно вплинула на очікування економічних суб'єктів, що позначилося на збільшенні курсової волатильності гривні та підвищенні чистого попиту на іноземну валюту. З метою посилення спроможності економіки та фінансової системи протистояти зовнішнім шокам Національний банк України запровадив перехід до системи гнучкого обмінного курсу, що відобразилося на його динаміці. У І кв. 2014 р. обмінний курс гривні до долара США знизився на 34,9 % - до 10,9981 грн/дол. США, а за операціями з продажу готівкового долара США населенню - на 37,6 % - до 11,3971 грн/дол. США (за офіційним курсом гривня знецінилася відносно долара США на 37,1 %). Рівень долари- зації станом на початок квітня 2014 р. дорівнював 41,8 %, тоді як на початку 2014 р. - 34 %. Виконання зовнішніх боргових зобов'язань держави було вирішальним чинником впливу на динаміку міжнародних резервів, обсяг яких за І кв. 2014 р. зменшився на 5,3 млрд - до 15,1 млрд дол. США.

Важливою складовою фінансової безпеки держави є боргова безпека, яка характеризується рівнем внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатньої для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи. При оцінюванні боргової складової фінансової безпеки проведено аналіз у розрізі зовнішнього та внутрішнього державного боргу (табл. 5).

Державний зовнішній борг України протягом 2009-2013 рр. зріс на 211,6 % і наприкінці 2013 р. становив 480 218,6 млн грн, збільшившись порівняно з початком року на 81 млрд грн; відносно ВВП обсяг боргу зріс за цей період із 28,29 до 33,01 %. Головною причиною такої динаміки було збільшення обсягів зовнішніх зобов'язань реального сектору економіки, переважно за торговими кредитами. Боргова безпека України за всіма показниками перебуває нижче гранично допустимих меж, крім рівня зовнішньої заборгованості на одну особу (614,88 дол. США у 2013 р.).

Невід'ємною складовою фінансової безпеки є фінансова безпека страхового ринку, яка характеризується рівнем забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, що дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування. При цьому досягнення стратегічних орієнтирів розвитку національного страхового ринку неможливе без забезпечення необхідного рівня його фінансової безпеки. Показники безпеки страхового ринку України наведено в табл. 6.

Аналіз даних табл. 6 засвідчив, що показник проникнення страхування (низька частка страхових премій відносно ВВП) за 2009-2013 рр. зменшився з 2,24 % у 2009 р. до 1,97 % у 2013 р. при пороговому значенні - не менше 8-12 %. Таке становище позбавляє страхування змоги впливати на розвиток соціально-економічних процесів. Низький рівень показника щільності страхування (страхові премії на одну особу) в 2009-2013 рр. не кореспондує з пороговим значенням (не менше 140 дол. США на одну особу), зокрема у 2009 р. він становив 55,7 дол. США/особа, у 2013 р. - 79 дол. США/особа. Коливання значень показника зумовлено зміною обсягів валових страхових премій, зібраних страховими компаніями, а низький рівень означає, що, на відміну від розвинутих країн, в Україні страхування - недостатньо поширений механізм убезпечення від ризиків [10]. Незначна частка страхування життя в загальному обсязі зібраних страхових премій при оптимальному значенні цього показника не менше 30 % дорівнювала 4,05 % у 2009 р. і 8,66 % у 2013 р. Така тенденція може пояснюватися збільшенням питомої ваги споживчих витрат у структурі витрат населення на тлі зростання середньомісячної заробітної плати (так, у 2009 р. споживчі сукупні витрати становили 87,6 %, у 2013 р. - 90,2 %). Негативним аспектом є зниження рівня страхових виплат із 32,96 до 16,23 % у 2009-2013 рр., що свідчить про високий рівень "схемного страхування', або “псевдострахування" яке впливає на фінансову безпеку страхового ринку - чим вища частка схемного страхування, тим нижчий рівень фінансової безпеки [11]. Зростання частки страхових внесків, сплачених перестраховикам, з 4,29 % у 2010 р. до 5,57 % у 2013 р. спричинено збільшенням обсягів внутрішнього перестрахування на 61,1 % порівняно з 2010 р.

Серед складових фінансової безпеки держави особливе місце відводиться безпеці фондового ринку, яка передбачає оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їхню структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан учасників ринку та держави загалом. Показники безпеки фондового ринку України наведено в табл. 7.

Важливим індикатором стану безпеки фондового ринку країни є відношення ринкової капіталізації до ВВП. Порогове значення цього показника повинно бути на рівні 60-90 %, фактично він перебуває на низькому рівні - від 17,81 % у 2009 р. до 21,99 % у 2013 р., що свідчить про наявність проблем, пов'язаних як зі спекулятивним характером фондового ринку та його залежністю від іноземного капіталу, так і з незадовільною ситуацією в реальному секторі економіки та високою залежністю вітчизняного фондового ринку від кон'юнктури світових сировинних і товарних ринків, а також неефективністю механізму автоматичного перерозподілу ресурсів у разі виникнення фінансової кризи. Це створює додаткову загрозу негативних впливів на безпеку фондового ринку та фінансову безпеку держави загалом. Дохідність облігацій внутрішньої державної позики у 2009-2013 рр. перевищувала порогове значення і становила від 9,17 до 13,41 %. Частка покриття державними цінними паперами внутрішнього державного боргу знизилася до безпечного рівня з 70,89 % у 2009 р. до 11,15 % у 2013 р.

Наближення показників фінансової безпеки до гранично допустимих значень свідчить про наростання загроз соціально-економічній стабільності суспільства, а перевищення граничних, або порогових, значень - про входження суспільства в зону нестабільності та соціальних конфліктів, фактично, про реальну загрозу фінансовій безпеці.

На підставі аналізу індикаторів рівня фінансової безпеки пропонується розроблення системних загроз фінансовому сектору (рис. 2).

Аналіз сукупності загроз потребує комплексного системного підходу до вирішення питань гарантування фінансової безпеки держави. Безпека фінансового сектору в розрізі її складових залежить як від економічної активності, збалансованості доходів і витрат суб'єктів господарювання та населення, так і від державної політики в бюджетній, податковій, грошово-кредитній та інших сферах, що обслуговують фінансові потоки. Комплексна дія цих факторів визначає стан складових економічної безпеки реального та фінансового секторів, аналіз яких дає можливість виявити шляхи уникнення загроз та напрями діяльності держави для забезпечення дотримання національних економічних інтересів.

З метою забезпечення оптимального рівня безпеки та розв'язання проблем у фінансовій системі України необхідно здійснити такі заходи:

підвищення рівня бюджетної безпеки потребує забезпечення відповідності цілей бюджетної політики фінансовим можливостям держави, посилення контролю за ефективністю використання цільових бюджетних коштів, обмеження практики постійних бюджетних коригувань у процесі виконання бюджету (як за доходами, так і за видатками), забезпечення прозорості формування та виконання державного та місцевих бюджетів;

удосконалення грошово-кредитної політики потребує встановлення цільових орієнтирів процентних ставок та формування програми грошової пропозиції, яка відповідає величині попиту на гроші; підвищення стабільності грошової одиниці; зменшення частки грошового агрегату М0 у грошовій масі країни; зниження рівня доларизації економіки; забезпечення контролю за дотриманням основних параметрів засад грошово-кредитної політики на певний рік;

- підвищення ефективності управління державним боргом передбачає вдосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої та зовнішньої заборгованості; узгодженість зі стратегією економічного розвитку, прогнозом ВВП, платіжного балансу, резервів НБУ; покращання процесів формування, обліку, обслуговування та контролю державних запозичень, проведення скоординованої політики співвідношення між зовнішніми та внутрішніми запозиченнями; розроблення механізму контролю за дотриманням річного ліміту зовнішніх запозичень і граничного розміру зовнішнього державного боргу;

підвищення рівня фінансової безпеки фондового ринку пов'язано зі зростанням рівня капіталізації фінансової системи, обсягів торгів фондового ринку; обсягів надання фінансових послуг; зниженням частки проблемних активів у загальному портфелі активів банків та інших фінансових установ;

з метою стимулювання розвитку страхового ринку слід запровадити принципи страхового нагляду відповідно до стандартів Міжнародної асоціації органів страхового нагляду; створити систему гарантування страхових виплат за договорами страхування життя.

Гарантування фінансової безпеки держави є результатом практичних заходів з боку законодавчої та виконавчої влади у фінансовій сфері, який досягається шляхом ефективного використання державних фінансів, створення сприятливого податкового та інвестиційного клімату, вдосконалення вітчизняного законодавства. Перспективним напрямом дослідження цієї проблематики є розроблення цілісного механізму забезпечення фінансової безпеки держави, що дасть змогу вжити найефективніші заходи із попередження, виявлення й нейтралізації загроз фінансовій системі.

Підтримка фінансової безпеки держави на рівні, що забезпечуватиме ефективне функціонування фінансової системи, потребує визначення та постійного моніторингу основних її показників. Аналіз фінансової безпеки у 2009-2013 рр. засвідчив наявність загроз безпеці фінансової системи України. Розроблення і впровадження комплексу заходів щодо запобігання, виявлення та недопущення в майбутньому розвитку кризових явищ у фінансовій сфері базується на аналізі в динаміці інтегральних показників фінансової безпеки і її складових, що дає можливість виявити схожі тенденції та застосовувати набутий досвід з усунення негативних наслідків. Забезпечення оптимального рівня стабільності фінансової системи вимагає від суб'єктів фінансових відносин постійного вдосконалення заходів з ідентифікації наявних і потенційних загроз та напрямів їх усунення в усіх сферах фінансової діяльності. Таким чином, досягнення прийнятного рівня фінансової безпеки потребує забезпечення стабільності її складових - упровадження комплексу заходів, спрямованих на усунення недоліків, визначення пріоритетних напрямів щодо розроблення єдиної стратегії забезпечення фінансової безпеки України, законодавчого закріплення і вдосконалення бюджетного планування, зменшення бюджетного дефіциту, посилення контролю за ефективністю, цільовим використанням державних фінансів, поверненням і обслуговуванням зовнішніх ресурсів, оптимізації валютної політики, стабільності розвитку страхового ринку на підставі удосконалення системи правового забезпечення та системи регулювання, нагляду і контролю за діяльністю учасників страхового ринку, підвищення прозорості діяльності учасників фондового ринку.

Список використаних джерел

Методика розрахунку рівня економічної безпеки України : затв. наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60 // Міністерство економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish.Зведений та державний бюджет // Національний банк України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_ id=57896.

Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами. Зовнішньоекономічна діяльність // Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Макроекономічні показники. Грошово-кредитна статистика // Національний банк України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ control/uk/publish/ article?art_id=65162&cat_id=36674.

Річна звітність Національного банку України // Національний банк України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=58023.

Vienna Initiative Sets Priorities for 2014 // EBCI. Vienna Initiative [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org/extemal/np/sec/pr/2014/pdf/pr1411.pdf.

Макроекономічні показники // Національний банк України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_ id=57897.

Стан державного боргу України // Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_ id=43000.

Статистика страхового рынка Украины [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forinsurer.com/stat.

Наприклад, за розміром страхових платежів на одну особу серед країн Європи Україна суттєво відстає: в 20 разів від Словенії, в 11 - від Чехії та в 9 разів - від Польщі (Базилевич В. Д. Іпотечний ринок / В. Д. Базилевич, Н. П. Погорєльцева. - К. : Знання, 2008. - 717 с.).

Мних М. В. Страхові компанії, їх роль та значення в системі ефективного забезпечення страхової діяльності / М. В. Мних // Економіка та держава. - 2007. - № 4. - С. 22-24.

Річна звітність НКЦПФР // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/activities/ annual.

Размещено на Allbest.ru