Прогнозування розвитку сектору медичного страхування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Третяк Д.Д., Мінадзе Ю.О.

Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку медичного страхування як складової фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я в Україні. Проаналізовано діяльність вітчизняних страхових компаній у розрізі добровільного медичного страхування. Здійснено економетричне прогнозування обсягів чистих страхових премій медичного страхування в Україні на 2014-2020рр.

Ключові слова: медичне страхування, охорона здоров'я, добровільне медичне страхування, обов'язкове медичне страхування, прогнозування.

фінансовий медичний страхування премія

Медичне страхування - це одна з найважливіших складових ефективного функціонування національної системи охорони здоров'я та форма захисту від ризику, який загрожує здоров'ю і життю людини. На сьогодні страхування у сфері охорони праці - реальна альтернатива бюджетному фінансуванню, яке вже не спроможне забезпечити конституційне право громадян на безоплатне медичне обслуговування. Розвиток медичного страхування є необхідністю в умовах погіршення економічної ситуації в країні.

Нині в Україні діє недосконала система медичного забезпечення, що перебуває в кризовому стані. Недосконалість системи виявляється в недостатньому фінансуванні, що призводить до низького рівня медичної допомоги населенню. Цьому передують нерівномірний розподіл ресурсів та незначна частка видатків на охорону здоров'я щодо ВВП. Медичне державне страхування може стати основним джерелом відшкодування витрат системі медичного забезпечення.

Проблема ефективності використання медичного страхування активно обговорюється серед учених-економістів. М.В. Мних досліджував необхідність запровадження медичного страхування в Україні. Т. І. Стецюк обґрунтовувала фінансові основи побудови системи охорони здоров'я на засадах страхової медицини. Т. М. Камінська аналізувала функції медичного страхування у перехідній економіці. Разом із тим ці дослідження мають загальний, концептуальний характер, тому потребують конкретизації у напрямі визначення головних проблем і перспектив розвитку медичного страхування в Україні. Наразі воно функціонує лише в добровільній формі, що стримує розвиток цього сектору та не забезпечує належного рівня страхового захисту громадян.

Згідно із Законом України "Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР передбачено здійснення медичного страхування як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Однак обов'язкова форма перебуває лише на етапі запровадження, а сучасний стан системи медичного страхування в Україні представлено добровільною формою, яку активно реалізують страхові компанії [1]. Страховий ринок України демонструє стрімкі темпи розвитку, залишаючись найбільш капіталізoваним серед інших небанківських фінансових ринків. Частка чистих страхoвих премій у ВВП України на 1 жовтня 2014 р. становила 1,6 % та має потенціал для підвищення до рівня 2-2,2 %. Протягом 2004-2013 рр. загальна кількість страхових компаній збільшилася на 24 одиниці, проте зростання відбувалося з різними коливаннями, що зумовлено загальним станом економіки і попитом на страхові продукти (табл. 1).

Вітчизняний страховий ринок розвивається відповідно до світових тенденцій: страховики пропонують нові страхові продукти та послуги, які користуються попитом. Проте низький ступінь довіри населення до вітчизняних і міжнародних страхових компаній, які функціонують на ринку, гальмує його розвиток загалом та ринку медичного страхування зокрема. Незважаючи на значну кількість страховиків, на страховому ринку основну частку валових страхових премій (92,1 %) фактично акумулюють 100 страховиків “поп-life” (26,5 % усіх СК “поп-life”) та 95,9 % - 20 страхових компаній “life” (31,2 % всіх СК “life”). Це може свідчити про ситуацію, за якої велика кількість страхових компаній використовуються для оптимізації податкових зобов'язань у межах фінансових груп компаній (табл. 2).

Зростання кількості суб'єктів страхового ринку зумовило посилення конкуренції серед компаній, які здійснювали страхування, відмінне від страхування життя. Водночас на ринку страхування життя у 2013 р. спостерігалася помірна монополізація. На підставі аналізу структури страхового портфеля українських страхових компаній можна стверджувати: оскільки чисті страхові премії медичного страхування становлять лише 6 %, медичне страхування (на відміну від страхування майна, автострахування та страхування ризиків) є менш популярним. Низький рівень довіри до медичного страхування стає на заваді запровадженню обов'язкового та поширенню добровільного медичного страхування (табл. 3).

Упродовж 2007-2013 рр. спостерігалася позитивна тенденція до одночасного зростання чистих страхових премій з медичного страхування більш ніж на 60 % та обсягів чистих страхових виплат на 63 % (незважаючи на світову фінансову кризу 2008-2009 рр.). На сучасному етапі виплати з медичного страхування сягають понад 72 %, що свідчить про порівняно незначну прибутковість цього виду страхування, зважаючи на високий рівень операційних витрат. Це пов'язано зі стратегією виходу на ринок компаній, які спеціально занижують страхові тарифи для нарощування обсягів такого виду страхування (рис. 1).

З огляду на показники тренду поліноміальної моделі прогнозу обсягу чистих страхових премій з медичного страхування на 2014 р., можна зробити висновок, що протягом року цей показник зросте на 15 %. Однак, зважаючи на високий рівень політико-економічного ризику країни, прогнозувати напевне нічого не можна. Водночас на сучасному етапі є дoстатні передумoви (стан лікувальних закладів та кількість медичних працівників) для забезпечення рoзвитку системи медичтого страхування в найближчій перспективі.

Так, Україна успадкувала з радянських часів структуру лікарень, яка за роки незалежності майже не змінилася. Важливою складовою системи охорони здоров'я є стаціонарна медична допомога - один із масових видів медичної допомоги населенню, в якому задіяна більшість сил і засобів праці. Кількість лікарняних закладів прoтягoм oстанніх 10 рoків суттєвo не змінилася, хoча й має негативну динаміку: на кінець 2013 р. в Україні нарахoвувалoся 2000 таких закладів, а тагаж спoстерігалося деяке скoрoчення кіль^сті лікарняних ліжок (табл. 4).

Негативнoю тенденцією є зменшення числа лікарських амбулатoрнo- пoліклінічних закладів, які здійснюють oбстеження українців, відтак лікарі не мoжуть вчасто виявити/пoпередити важкі хвoрoби. На сьогодні мережа медичних закладів не завжди відповідає вимогам часу, медичні послуги в різних лікарнях часто дублюються, у деяких із них через недофінансування надаються неякісні послуги. До основних проявів такої ситуації належать:

1) скорочення середнього терміну життя населення України, внаслідок чого розрив із середньоєвропейськими показниками становить понад 6 років, а з показниками країн ЄС - більш як 10 років;

2) значні показники загальної смертності населення, які вдвічі перевищують показники країн ЄС, а показники смертності населення у працездатному віці - у 2-4 рази;

3) різке вираження феномена чоловічої “надсмертності" коли смертність чоловіків у середній віковій категорії (25-44 роки) майже в 4 рази перевищує смертність жінок аналогічного віку;

4) один із найвищих в європейському регіоні рівень природного убутку населення, що призводить до його депопуляції швидкими темпами;

5) стрімке старіння, яскраво регресивний характер відтворення населення, коли частка осіб старших вікових груп значно перевищує таку серед 0-15-річних;

6) високий рівень загальної захворюваності населення на тлі істотного поширення ризику захворювань;

7) чітко виявлена нерівність у питаннях надання медичної допомоги, що втілюється у різких відмінностях показників захворюваності забезпечених і малозабезпечених груп населення за високої питомої ваги бідних громадян;

8) надмірні особисті витрати населення на отримання медичних послуг (40 % загального обсягу фінансування).

Погіршення стану здоров'я населення призводить до об'єктивного зростання потреб у медичній допомозі. Система охорони здоров'я в Україні не задовольняє ні пацієнтів, ні медичних працівників. Крім того, якщо наразі оцінити систему медичного страхування в Україні, її розвиток не відповідає повною мірою жодному з критеріїв, запропонованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я, серед яких:

- забезпечення задовільного стану здоров'я для всіх громадян;

- якість і доступність медичного обслуговування;

- свобода вибору надавача медичної допомоги;

- відсутність суворих перешкод для занять медичною практикою і наявність конкуренції;

- вплив громадськості на якість послуг;

- співпраця з іншими секторами;

- контроль за витратами й фінансова ефективність;

- централізований контроль і оцінювання надання послуг;

- спроможність до оновлення і розвитку;

- помірні адміністративні витрати [4].

Зважаючи на сучасний стан та перспективи медичного страхування в Україні, проблемним залишається питання прогнозування його розвитку. Адже, з огляду на реальну економічну та політичну ситуацію, можна стверджувати, що найближчим часом упровадження системи обов'язкового медичного страхування не відбудеться через замороження запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи. Тому на наступні один - три роки пріоритетним стане розвиток добровільного медичного страхування з подальшим запровадженням загальнообов'язкового медичного страхування у довгостроковій перспективі.

Серед переліку чинників, які впливають на обсяг чистих страхових премій медичного страхування, значущими є розмір доходу на одну особу та обсяг валового внутрішнього продукту. Після цього розроблено алгоритмічну модель прогнозування розвитку медичного страхування, фундаментальним фактором якої є прогнозований обсяг ВВП країни, визначений Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України (табл. 5)[5; 6].

З використанням обраних даних застосовано такий алгоритм прогнозування обсягів премій добровільного медичного страхування до 2020 р.:

1. Побудуємо інтегровану модель авторегресії - ковзного середнього - ARIMA (1,1,2) залежності обсягу доходу на одну особу від обсягу валового внутрішнього продукту (рис. 2).

Перевіримо якість побудованої моделі. Оцінювання якості здійснювалося за допомогою таких критеріїв:

- коефіцієнт Adjusted R squared (більше 0,5) - для перевірки якості моделі;

- коефіцієнт Durbin Watson Stat - для перевірки на автокореляцію;

- коефіцієнт РгоЬ. (F-stat.) (менше 0,05) - для перевірки адекватності та значущості моделі;

- коефіцієнт M.A.P.E. (8-15 %) - для перевірки якості прогнозу (рис. 3).

Оскільки у процесі дослідження показники моделі задовольняли межі зазначених коефіцієнтів, можна стверджувати, що прогноз є якісним.

2. Побудуємо інтегровану модель авторегресії - ковзного середнього - ARIMA (1,1,2) залежності обсягу премій медичного страхування від доходів на одну особу (рис. 4).

Аналогічно перевіримо якість моделі. Оскільки у процесі дослідження показники моделі задовольняли межі обраних для перевірки коефіцієнтів, можна стверджувати, що прогноз є якісним (рис. 5).

Відповідно до отриманих результатів, на кінець 2020 р. рівень премій добровільного медичного страхування становитиме 2257,45 млн грн, що перевищує теперішні показники майже вдвічі. Якщо буде впроваджено загальнообов'язкове медичне страхування, то показники збільшаться в кілька разів, але це наразі залежить від дій владних структур, оскільки прогнозовані темпи зростання доходів на одну особу є оптимальними для його впровадження (табл. 6).

Новим етапом розвитку такого виду страхування може стати євроінтеграція вітчизняного страхового ринку, що дасть поштовх упровадженню європейських стандартів у медичну систему України й, відповідно, розвиткові медичного страхування.

На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що сектор медичного страхування в Україні має значні перспективи. До 2020 р. прогнозується щорічне нарощування обсягів чистих страхових премій. Визначальними факторами, які впливатимуть на його розвиток, будуть: обсяг валового внутрішнього продукту та впровадження загальнообов'язкового медичного страхування, що насамперед залежить від політико-економічного ризику країни та розв'язання політичної кризи.

Щoб вітчизняна система oхoрoни здoрoв'я відтовідала запрoпoнoваним ВООЗ критеріям, медичне страхування має стати ключовим інструментом пoдoлання кризoвих тенденцій на засадах партнерських відтосин між державoю та суб'єктами медичтош страхування. Більше тош, рoзвитoк системи медичтош oбслугoвування в Україні товинен бути пoв'язаний з тодальшим перехoдoм дo oбoв'язкoвoгo медичнoгo страхування, щo в сукупнoсті мoжна рoзглядати як затоби вирішення прoблем національної системи oхoрoни здoрoв'я.

Упровадження обов'язкового медичного страхування без створення відповідних економічних і політичних передумов у суспільстві може спричинити безліч проблем. Зокрема, якщо не буде реструктуризовано систему медичної допомоги, реалізовано відповідні стратегії підвищення ефективності витрат, раціоналізовано використання наявних у галузі фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, впроваджено обов'язкове медичне страхування, замість очікуваного позитивного ефекту можуть виникнути негативні наслідки. Це і підвищення вартості медичних послуг, додатковий податковий тиск на працюючих і роботодавців, ухилення від сплати податків, високі витрати на утримання персоналу ще одного фонду соціального страхування.

Для ствoрення ефективні системи oбoв'язкoвoгo медичнoгo страхування слід сформувати дoбре відпрацьoвану загатодавчу базу, яка б відтовідала вимoгам суспільства щoдo фінансoвoгo токриття витрат на лікування, чіткo рoзмежoвувала функції кoжнoгo із суб'єктів страхoвих віднoсин тoщo.

Список використаних джерел

1. Моташко Т. П. Медичне страхування: європейський досвід та вітчизняні реалії / Т. П. Моташко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. “Економіка" - 2013. - № 135. - С. 34-38.

2. Річні звіти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nfp.gov. ua/content/richni-zviti-nackomfinposlug.html.

3. Офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua.

4. Несімко С. О. Шляхи розвитку страхового ринку України в умовах глобалізації / С. О. Несімко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libfor.com/index. php?newsid=237.

5. Стратегія іннoваційнoгo рoзвитку України на 2010-2020 роки / Комітет з питань освіти та науки України [Електрoнний ресурс]. - Режим дoступу: http://kno.rada. gov.ua/komosviti/control/uk/doccatalog/list?currDir=48718.

6. Щодо прогнозування наслідків запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи для економіки України в довгостроковій перспективі : аналіт. зап. / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України [Електрoнний ресурс]. - Режим дoступу: http://www.niss.gov.ua/articles/833.

Размещено на Allbest.ru