Планування й формування реалістичного та прозорого бюджету
Принципи організації європейського бюджетного нагляду. Досвід використання фіскальних правил у Німеччині та запровадження реалістичного й прозорого бюджетного планування та виконання бюджету. Аналіз і оптимізація ситуації в фіскальній сфері в Україні.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 170,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Планування й формування реалістичного та прозорого бюджету
європейський бюджет фіскальний планування
Ситуація в Україні напружена. З метою відвернення державної неплатоспроможності МВФ та інші установи пообіцяли їй надання фінансової допомоги, але за умови виконання певних вимог. У подібному становищі свого часу опинилися такі європейські програмні країни, як Греція, Кіпр, а сьогодні, завдяки успішній реалізації структурних реформ, спрямованих на зростання, та консолідації державних бюджетів, ситуація в них поліпшилася: оздоровлення економіки відбувається одночасно з позитивними змінами у сфері державних фінансів.
Пріоритетним напрямом програми П. Порошенка є реформування Конституції України з метою запровадження в Україні фіскальних правил, котрі на зразок Фіскального договору або так званого німецького боргового гальма, передбачали б досягнення, а згодом тривале дотримання збалансованого державного бюджету. Деталі повинні бути уточнені шляхом прийняття звичайних правових актів, як це було зроблено в Німеччині. Зокрема, маються на увазі створення надійного підґрунтя для складання бюджету шляхом незалежного оцінювання загальноекономічного розвитку на основі «конкуренції прогнозування» й податкових надходжень та ефективна й прозора процедура складання бюджету, а також контроль його виконання та дотримання відповідних правил. Окрім того, варто створити незалежні інституції з економічних досліджень за аналогією німецької Експертної ради з оцінки макроекономічного розвитку задля відкритого й прозорого обговорення та оцінки рішень у галузі економічної політики, а також для визначення можливостей для дій та їх ефекту.
Сучасна ситуація в Україні може розглядатись як шанс розпочати все знову: подолати корупцію, виконати програмні вимоги МВФ та задовольнити інтереси всіх учасників процесу, розробивши нове фінансове законодавство. А це можливо лише за умови об'єднання зусиль політиків і громадськості. Адже кризові ситуації, так само, як у європейських програмних країнах або при запровадженні боргового гальма в Німеччині, можуть показати серйозність ситуації та уможливити реалізацію надійних і прозорих фіскальних правил.
Під час роботи в Києві з 12 по 16 травня 2014 р. короткостроковий експерт виступала з доповідями про європейські фіскальні правила та їх реалізацію в Німеччині, а також про передумови реалістичного й прозорого бюджетного планування та виконання бюджету перед представниками різних відомств, а саме: Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Координаційного центру з упровадження економічних реформ, Рахункової палати, секретаріату Комітету з питань бюджету, різноманітних неурядових організацій і університетів.
Учасники зазначених заходів виявили великий інтерес до висвітлених питань, зокрема ідеї перенесення європейського й німецького досвіду розв'язання проблем на український ґрунт. Спочатку було розглянуто ситуацію в європейських програмних країнах (Греція, Кіпр), а також у післяпрограмних державах (Ірландія, Португалія, Іспанія). Вони, за аналогією програми МВФ для України, отримали кредитну допомогу Європейського стабілізаційного фонду, а також МВФ у обмін на проведення певної макроекономічної адаптації та фіскальної консолідації. Зазначене має вселити впевненість у тому, що оздоровлення економіки реальне, і вже працює в країнах - членах ЄС, проте лише за умови виконання вимог, викладених у програмі.
Далі розглянемо вихідну ситуацію в Україні на тлі розвитку подій у деяких країнах - членах ЄС після надання їм програмної фінансової допомоги, потім - правила Європейського бюджетного нагляду, фіскальні правила, що діють у Німеччині, та процес планування бюджету в цій державі як передову практику фінансово-політичної солідарності. На основі цього в останньому розділі наведемо відповідні рекомендації.
Вихідна ситуація в Україні
Напружена економічна й фіскальна ситуація в Україні, пов'язана, зокрема, з політичними невдачами минулих років, ускладнюється проблемами в зовнішній політиці, в першу чергу у відносинах із Росією. Як наслідок, цього року очікується істотний економічний спад зі скороченням реального ВВП приблизно на 5% порівняно з минулим роком, згідно з прогнозами МВФ, що, безперечно, вдарить і по державних фінансах.
З огляду на зазначене перехідний уряд звернувся до МВФ із проханням надати фінансову підтримку. Наприкінці квітня, після проведення узгоджених попередніх заходів, МВФ затвердив програму допомоги Україні на суму 17 млрд дол. США, розраховану на два роки. Завдяки цьому рішенню інші донори також погодилися надати допомогу в розмірі 15 млрд дол. Слід зауважити, що Україна й раніше неодноразово отримувала допомогу в рамках різних програм МВФ, утім вони кожного разу переривалися, оскільки країна не виконувала вимоги, пов'язані з наданням допомоги.
З огляду на серйозність теперішньої ситуації та зміну політичної влади, шанси на успішне виконання програми зросли. Проте це буде можливим тільки за умови виконання Україною вимог програми МВФ.
Після проголошення незалежності в 1991 р. економічний розвиток України відбувався надзвичайно повільно, хоча перед фінансовою кризою 2008 р. ситуація поліпшилася (рис. 1). У 2009 р. стався стрімкий спад ВВП порівняно з європейськими програмними країнами. Утім, і оздоровлення в наступні роки було помітнішим. І хоча в поточному році очікується істотне зниження ВВП, у разі виконання вимог програми МВФ можна розраховувати на пожвавлення загальноекономічної динаміки, за аналогією з іншими аналізованими країнами.
Варто зауважити, що порівняно з європейськими державами в Україні післякризовий рівень безробіття є доволі низьким, і цього року теж можливе незначне падіння - приблизно до 8% (рис. 2). Але це не означає, що не слід докладати зусиль для його зниження, адже не відомо, наскільки об'єктивними є наведені дані. Крім того, залишається ризик значного зростання рівня безробіття. Між тим реформи, які розподілені оптимально рівномірно, можуть бути пов'язані з навантаженням на всіх учасників, а за низького рівня безробіття та соціального напруження мають більше шансів на реалізацію.
Утім, порівняння з європейськими програмними країнами не повинне вводити в оману, адже ситуація з державними фінансами України є складною (рис. 3 і 4). Щоправда, структурний фінансовий дефіцит держави не набагато вищий, а стан її заборгованості по відношенню до ВВП менший, ніж у європейських країнах. Однак, незважаючи на припущення згідно з прогнозами про реалізацію заходів для впровадження реформ, зменшення структурного дефіциту може бути незначним, а державна заборгованість - зростати й надалі. Крім того, Україна багато заборгувала іншим державам, що робить її особливо вразливою. Існує високий ризик набагато гіршого розвитку подій із непередбачуваними наслідками, якщо терміново не буде вжито відповідних заходів у сфері державних фінансів, зорієнтованих на реформи. Аналогічно до європейських правил, мета цих заходів - надійна фінансова політика та забезпечення збалансованого державного бюджету. До речі, таке порівняння свідчить також про те, що Україна в жодному разі не перебуває в безвихідній ситуації.
Рис. 1. Динаміка ВВП України порівняно з європейськими програмними країнами, 2005-2015 рр.
Рис. 2. Динаміка рівня безробіття в Україні порівняно з європейськими програмними країнами, 2005-2015 рр.
Рис. 3. Динаміка структурного дефіциту бюджету України порівняно з європейськими програмними країнами, 2003-2015 рр.
Європейський бюджетний нагляд
Правила. Якщо спочатку при впровадженні Пакту про стабільність та зростання (ПСЗ) так звані Маастрихтські критерії конвергенції визначали дефіцит державного бюджету розміром у 3%, а рівень державного боргу - 60%, то після першої реформи 2005 р. у центрі уваги опинилися структурний дефіцит бюджету та пов'язана з ним середньострокова бюджетна мета (Medium-Term Objective, MTO) для збалансованого бюджету, а саме при його перевищенні (так звана превентивна рука ПСЗ). Ця увага посилилася з прийняттям жорстких правил у 2011 р. - у рамках так званого Пакту шести (Six-Pack) та Фіскального договору, що підписаний 25 країнами - членами ЄС. Метою фінансової політики повинне бути зменшення структурного дефіциту бюджету та досягнення й тривале утримання середньострокової бюджетної мети. У Фіскальному договорі країни-підписанти зобов'язалися, зокрема, включити єдині та обов'язкові на довгострокову перспективу бюджетні норми у свої національні нормативно-правові акти, й передусім у Конституцію.
Рис. 4. Динаміка державної заборгованості України порівняно з європейськими програмними країнами, 2003-2015 рр.
З посиленням «превентивної руки» ПСЗ при істотних відхиленнях від середньострокової бюджетної мети Рада ЄС може звернутися з рекомендаціями щодо їх ліквідації протягом щонайбільше п'яти місяців. У разі якщо дієвих заходів не буде вжито, уже на цьому етапі до країн єврозони можуть бути запроваджені санкції. Відповідну рекомендацію Європейської комісії Рада ЄС може зупинити лише кваліфікованою більшістю (квазіавтоматизм). Наслідком рішення про запровадження санкцій є внесок із нарахуванням процентів у розмірі 0,2% ВВП.
У зв'язку з посиленням ПСЗ разом зі структурним дефіцитом бюджету більшу роль знову почав відігравати рівень заборгованості. Так, тепер країни - члени ЄС зобов'язані щороку скорочувати рівень власної заборгованості в середньому на 1/20 різниці критерію в 60% (так зване правило 1/20). Постійне дотримання середньострокової бюджетної мети, як правило, має автоматично забезпечити виконання приписів «правила 1/20». Для цього не потрібно погашати борги, достатньо вийти на приблизно збалансований бюджет, що при економічному зростанні приведе до їх погашення, а також забезпечить відповідне співвідношення державного боргу і ВВП.
У разі недотримання критеріїв щодо дефіциту та стану заборгованості може бути запроваджена процедура з бюджетного дефіциту (так звана коригуюча рука ПСЗ). Процентний внесок, що застосовується «превентивною рукою», перетворюється на внесок без процентів. Якщо дієвих заходів згідно з рекомендацією Ради не буде вжито, може бути запроваджений грошовий штраф у розмірі 0,2% ВВП (при цьому санкції, рекомендовані Єврокомісією, можуть бути скасовані лише кваліфікованою більшістю). У разі якщо заходів знову не вжито, наприкінці процедури можуть бути застосовані санкції, зазначені в первинному праві (як правило, йдеться про штраф, котрий становить щонайбільше 0,5% ВВП).
Так званий Пакт двох (Two-Pack), який набрав чинності 2013 р., узагальнює бюджетний і економічний нагляд країн єврозони. Основними елементами бюджетного нагляду є вирівнювання бюджетних циклів та ще пильніший превентивний бюджетний нагляд, що має уможливити кращий контроль вжиття дієвих заходів у країнах-членах у рамках процедури надмірного бюджетного дефіциту.
Звіти та процедури. Державні фінанси для здійснення європейського бюджетного нагляду мають відображатись окремо від Системи загальнонаціональних рахунків (СЗР). На сьогодні ще є чинними приписи Європейської системи загальнонаціональних рахунків (ЄСЗР) щодо відокремлення від 1995 р. (ідеться про систему, обов'язкову для всіх країн - членів ЄС). Перехід на розмежування ЄСЗР 2010 р. (на основі Системи національних рахунків від 2008 р.) відбудеться у вересні 2014 р.
Європейський бюджетний нагляд є складовою обов'язкового звітування. Із запровадженням у 2011 р. Європейського семестру особливо процеси бюджетної координації, які раніше були розмежовані між собою відповідно до ПСЗ, з одного боку, та структурної політики відповідно до Стратегії зростання ЄС «Європа - 2020», з другого, зараз зведені в часі та узгоджені. Рада ЄС у березні ухвалює горизонтальні принципи для економічної політики, зайнятості та фінансової політики на підставі власних напрацювань і розробок Єврокомісії. У квітні країни - члени ЄС подають свої програми стабілізації та конвергенції, а також національні програми реформ із урахуванням цих принципів. У програмах стабілізації та конвергенції країни єврозони або члени ЄС, які не входять до країн єврозони, представляють свою фінансову політику на середньострокову перспективу й заплановані заходи в галузі фінансової політики задля досягнення та тривалого дотримання середньострокової бюджетної мети. Після цього Єврокомісія розробляє проект політичних рекомендацій із урахуванням специфіки окремих держав, котрі наприкінці червня ухвалюються Радою ЄС. Країни-члени повинні враховувати ці специфічні рекомендації при складанні й прийнятті своїх бюджетів на наступний рік та при подальшому фінансовому плануванні.
Згідно з регламентом «Пакту двох» країни єврозони в середині жовтня мають подати Єврокомісії свої огляди бюджетного планування, котрі зосереджуються на конкретному плануванні наступного року, на відміну від програм стабілізації, що розраховані на середньострокову перспективу. У разі серйозних порушень ПСЗ Єврокомісія може вимагати від країни-члена переробити своє бюджетне планування.
Слід зазначити, що звітування та контроль державних бюджетів стосуються не лише планування, а й перевірки якості та коректності фактичних даних, котрі подаються національними статистичними відомствами або центральними банками. Цей контроль відбувається двічі на рік (наприкінці березня та наприкінці вересня) шляхом подання маастрихтських нотифікацій, де поряд із очікуваним дефіцитом і станом заборгованості на поточний рік має міститися детальна інформація за чотири минулих роки.
Фіскальні правила та їх реалізація в Німеччині
«Боргове гальмо». Вимога, сформульована у Фіскальному договорі, щодо необхідності якнайширшого конституційно-правового закріплення фіскальних правил про дотримання середньострокової бюджетної мети на державному рівні, котра в Німеччині при загальнодержавному структурному дефіциті становить 0,5% ВВП, внесена до Конституції цієї країни. На рівні федерації та федеральних земель у 2011 р. набрало чинності так зване боргове гальмо. Згідно з цим правилом бюджети повинні бути переважно структурно збалансованими. При цьому структурне взяття Німеччиною кредиту нетто, без урахування фінансових трансакцій, обмежується на рівні федерації 0,35% ВВП, а на рівні земель - 0% ВВП. У часи загальноекономічного «недовантаження» кон'юнктурна складова дозволяє взяття відповідного кон'юнктурно обумовленого кредиту нетто, а в хороші (в економічному плані) часи вимагає створення відповідних кон'юнктурно обумовлених резервів із «перезавантаженням» потужностей. Завдяки цьому автоматичні стабілізатори повинні діяти симетрично, а бюджет - «дихати» з кон'юнктурою.
Для дотримання приписів «боргового гальма» під час виконання бюджету було створено контрольний рахунок, який передбачає обов'язковість щодо вирівнювання. На цьому рахунку акумулюються кон'юнктурно не обумовлені відхилення вгору-вниз від граничного значення, що виникають у окремі роки під час виконання бюджету. Річні навантаження або зарахування в кредит контрольного рахунку сальдуються. У разі якщо відповідне від'ємне сальдо цього рахунку перевищує граничне значення 1% від ВВП, то, згідно з Конституцією, це перевищення необхідно повернути з урахуванням кон'юнктурних коливань. Для забезпечення дієздатності уряду та парламентської більшості, на котру він опирається, в особливих ситуаціях «боргове гальмо» містить винятки на випадок стихійних лих або надзвичайних ситуацій, що не піддаються державному контролю та істотно впливають на фінансову ситуацію в державі. При цьому циклічні спади не можуть вважатися надзвичайною ситуацією. Бундестаг може ухвалити рішення про використання приписів щодо винятковості ситуації лише більшістю голосів. У такому випадку він також повинен прийняти план погашення, котрий передбачає повернення кредитів нетто, які виходять за встановлені межі, протягом певного періоду часу.
Створення надійної основи для бюджетного планування. У Німеччині таке планування відбувається за системою, що відповідає федеральному устрою країни, та з урахуванням різноманітних принципів. Щороку в три етапи розробляються засади бюджетного планування та середньострокового фінансового планування державних бюджетів та оцінки консолідованого бюджету (тобто державних бюджетів із відмежуванням від фінансової статистики за касовим методом, та державного рахунку з відмежуванням від СЗР, важливої для європейського бюджетного нагляду). На кожному з етапів спочатку здійснюється попередня макроекономічна оцінка на поточний рік і наступних, як правило, чотири роки. На цій базі прогнозуються податкові надходження територіальних одиниць.
Макроекономічне прогнозування виступає фундаментом для кожного бюджетного планування. Лише надійна оцінка майбутнього макроекономічно - го розвитку забезпечує відповідне бюджетне планування загалом. У Німеччині макроекономічна прогнозна оцінка проводиться міжвідомчою робочою групою під керівництвом міністерства економіки та слугує підґрунтям для складання бюджетів усіх рівнів. Хоча орган, який проводить таку оцінку не є незалежним, він враховує прогнози Експертної ради з оцінки макроекономічного розвитку Німеччини, Федерального банку та багатьох незалежних інститутів економічних досліджень, вітчизняних і міжнародних (Європейська комісія, МВФ, ОЕСР). Маючи «спільний діагноз», федеральний уряд доручає чотирьом інститутам економічних досліджень за тиждень до їхніх весняних і осінніх прогнозів опублікувати макроекономічні прогнози. Завдяки цьому можна безпосередньо порівняти показники обох прогнозів - спільного та урядового. Співпраця різних відомств та їхня участь у прийнятті урядового прогнозу забезпечують вищу обов'язковість власних процесів планування, ніж у разі прогнозування ззовні. Якість припущень щодо макроекономічного розвитку можна перевірити. Завдяки цьому макроекономічна прогнозна оцінка німецького уряду певною мірою відповідає вимогам незалежності.
Макроекономічна прогнозна оцінка включає й потенційну оцінку, яка показує звичайне навантаження загальноекономічних виробничих факторів та прогалини у виробництві через кон'юнктурні коливання ВВП. Така оцінка потрібна для поділу бюджетного дефіциту на структурний і кон'юнктурний компоненти.
Важливою складовою бюджетного планування є податкові надходження. На підставі даних макроекономічного прогнозу федерального уряду відповідною робочою групою оцінюються надходження окремих видів податків. На відміну від макроекономічного прогнозу, оцінка податкових надходжень ґрунтується на принципі консенсусу, згідно з яким до цього процесу долучаються відповідні відомства з проведення оцінки (федеральне й земельні міністерства фінансів, інститути економічних досліджень, Експертна рада з оцінки макроекономічного розвитку Німеччини та німецький федеральний банк). Обговорюються пропозиції окремих учасників, після чого за кожним видом податків узгоджується прийнятний результат, що розподіляється по різних державних рівнях. При цьому враховується також оцінка фінансового впливу змін до податкового права. Федерація включає ці результати безпосередньо у своє бюджетне й фінансове планування, міністри фінансів окремих земель при формуванні власних бюджетів орієнтуються на результати, визначені для їхніх регіонів. При розробленні державних прогнозів використання результатів зазначеної робочої групи обов'язкове. Усі спільні зусилля є виправданими, адже сприяють досягненню політичної легітимності податкових ставок, що мають вирішальне значення для планування бюджетів і фінансової політики.
Планування та прогнозування розвитку державних бюджетів. Макроекономічне прогнозування та оцінка податкових надходжень утворюють єдину базу даних як для бюджетного й фінансового планування окремих бюджетів, так і для загальнодержавних прогнозів. Останні, у свою чергу, використовуються як німецький внесок у оцінювання фінансової політики в рамках європейського бюджетного нагляду. Так, повідомлення про поточний рік подаються у вигляді маастрихтських нотифікацій до початку квітня, а актуалізація німецької програми стабілізації - у квітні на основі рішення про показники фінансового планування Федерації. Листопадове оцінювання стосується федеральних земель і громад. Урядовий проект і Фінансовий план Федерації, а також результат опитування Центральної служби бази даних міністрів фінансів федеральних земель щодо розвитку бюджетів земельного рівня, котре проводиться влітку, утворюють основу для повідомлення в маастрихтській нотифікації про поточний рік на початку жовтня, а також для Огляду бюджетного планування, що відповідно до положень «Пакту двох» має бути опублікований до середини жовтня. На підставі результатів осіннього оцінювання бюджетні плани актуалізуються безпосередньо перед завершенням бюджетних консультацій у парламенті з урахуванням останніх оцінок подальшого розвитку кон'юнктури та податкових надходжень.
У федеральному міністерстві фінансів Німеччини базовим прогнозом вважається прогноз бюджетів територіальних одиниць окремо від фінансової статистики (виключно для соціального забезпечення здійснюються прогнози, відмежовані від СЗР). Таким чином, спочатку прогнозується консолідований бюджет за камеральною системою, характерною для основної частини державних бюджетів. Звідси розраховується державний рахунок, при цьому беруться до уваги методичні розбіжності між фінансовою статистикою та СЗР. Така двоетапна процедура надає можливість для взаємної трансформації фінансово-статистичного бюджетного розвитку з цільовими параметрами європейського бюджетного нагляду. Це важливо також у рамках маастрихтських нотифікацій, вагомою складовою яких є таблиці для переведення фінансових сальдо бюджетного обліку до фінансового сальдо в розмежуванні СЗР.
Переведення прогнозу консолідованого бюджету в прогнозування з розмежуванням СЗР відбувається двома шляхами. По-перше, фінансове сальдо консолідованого бюджету за рівнями може бути переведене у фінансове сальдо СЗР за окремими секторами держави. При цьому слід проводити адаптації, що дієві лише з огляду на сальдо, тобто виключати фінансові трансакції, котрі враховують фазові зміщення в податках, процентах, будівельних роботах та інші особливі ефекти. По-друге, в детальному виведенні обчислюється повний державний рахунок у розмежуванні від СЗР. У ньому компоненти консолідованого бюджету за державними рівнями переходять у окремі видатки й надходження державного рахунку. Крім цього, враховуються інші особливі ефекти СЗР, і на основі сателітних моделей виводяться певні величини потоків у розмежуванні від СЗР.
Прогнози на основі квартальних даних відбуваються лише в контексті макроекономічного прогнозування (в розмежуванні від СЗР), і тільки з незначною деталізацією. Прогнози на основі квартальних даних необхідні як підґрунтя для макроекономічного прогнозування. Короткострокове прогнозне оцінювання кон'юнктури орієнтується на перебіг процесу, але для аналізу фінансової політики цілком достатньо прогнозування на основі річних даних. Загалом багато надходжень і видатків до завершення року не вписуються в жодну модель, оскільки досить складно оцінити рік за результатами до його завершення.
Органи нагляду. У Німеччині існує ціла низка різних контролюючих органів, що перевіряють дотримання фіскальних правил. Федеральна рахункова палата та рахункові палати федеральних земель і громад перевіряють річні звіти, економічність та відповідність бюджетно-економічної діяльності законодавству, а також дотримання чинних фіскальних правил, щорічно звітуючи про результати безпосередньо Бундестагу й Бундесрату. На завершення бюджетного контролю приймається звіт уряду на рівні федерації на пленумі Бундестагу.
Крім того, Рада стабільності регулярно перевіряє бюджети федерації та федеральних земель. Членами Ради стабільності є федеральний міністр фінансів, міністри фінансів федеральних земель, а також федеральний міністр економіки й технологій. Головують у цьому органі спільно федеральний міністр фінансів і голова Конференції міністрів фінансів федеральних земель. Ключовим завданням Ради стабільності є регулярний нагляд за бюджетами федерації та земель, метою - виявлення бюджетних проблем на ранній стадії, щоб можна було своєчасно вжити контрзаходів. Рада стабільності відіграє важливу роль також у дотриманні чинних у Німеччині європейських правил щодо бюджетної дисципліни. Особливо вона стежить за тим, щоби бюджети федерації, федеральних земель, громад і соціального забезпечення разом не перевищували верхню межу структурного загальнодержавного дефіциту (0,5% ВВП), визначену в Законі про основи бюджетного права федерації та федеральних земель. Перевірка проводиться двічі на рік на підставі прогнозування загальнодержавного дефіциту бюджету на поточний рік і чотири наступних роки. У разі якщо ця межа перевищується, Рада стабільності рекомендує урядам і парламентам федерації та федеральних земель відповідні заходи з консолідації.
При виконанні цих завдань Рада стабільності одержує підтримку з боку ще однієї ради - незалежної Експертної комісії. Коментарі й рекомендації цієї Комісії за результатами перевірки дотримання фіскальних правил також оприлюднюються. Експертна комісія складається з представника німецького федерального банку, представника Експертної ради з оцінки макроекономіч - ного розвитку, представника інститутів економічних досліджень, що брали участь у формуванні «спільного діагнозу», двох експертів терміном на п'ять років із Ради стабільності та двох від федерації та земель, одного експерта терміном на п'ять років від головних муніципальних об'єднань та одного від головних організацій соціального забезпечення.
Названі національні й міжнародні інституції користуються великою повагою громадськості, оскільки у своїх звітах регулярно коментують фінансову політику та дотримання фіскальних правил.
Реалізація пріоритетного напряму програми П. Порошенка - реформування Конституції України повинна сприяти запровадженню в Україні фіскальних правил, котрі за зразком Фіскального договору або так званого боргового гальма передбачатимуть досягнення, а згодом тривале дотримання збалансованого державного бюджету. Інші деталі потребують уточнення, як це було зроблено й у Німеччині, шляхом прийняття звичайних правових актів. Зокрема, мається на увазі створення надійного підґрунтя для складання бюджету на основі незалежних оцінок макроекономічного розвитку й податкових надходжень, забезпечення ефективної та прозорої процедури складання бюджету, а також контроль виконання бюджету й дотримання відповідних правил. Окрім того, варто створити незалежні інституції економічних досліджень за аналогією німецької Експертної ради з оцінки макроекономічного розвитку з метою відкритого й прозорого обговорення та оцінки рішень у галузі економічної політики, а також визначення можливостей для дій та їхнього ефекту.
Серед питань, пов'язаних зі зміною Конституції, доцільно з'ясувати, в якому напрямі рухатися - централізації чи децентралізації. Цій темі можна присвятити окремий розділ. Так, децентралізація великою мірою сприяє забезпеченню демократії та ефективності. Крім того, як показує досвід Німеччини, вона може забезпечити добрі результати в галузі фінансової політики. Водночас децентралізація пов'язана з певними проблемами. При цьому слід зазначити, що реалізація надійної фінансової політики на засадах Пакту про стабільність та зростання можлива в умовах обох систем.
Нинішня ситуація в Україні може розглядатись як шанс розпочати все знову: подолати корупцію, виконати програмні вимоги МВФ та задовольнити інтереси всіх учасників процесу щодо розроблення нового фінансового законодавства. А це можливо лише за умови співпраці політиків і громадськості. Адже тільки за наявності бажання сформувати стабільну систему державних фінансів для цього може бути створене надійне підґрунтя. Так само, як і в європейських програмних країнах, або як при запровадженні «боргового гальма» в Німеччині, кризові ситуації можуть розкрити серйозність ситуації та уможливити реалізацію надійних і прозорих фіскальних правил.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика регулювання доходів державного бюджету України, нормативні та законодавчі акти, що їх регулюють. Класифікація, затвердження та виконання доходів. Процедура бюджетного планування в Україні. Динаміка доходів і видатків державного бюджету.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 20.02.2011Економічний зміст, сутність та роль державного бюджету в ринковій економіці. Принципи планування Державного бюджету. Аналіз структури та динаміки Державного бюджету за 2010-2013 рр. Нормативно-правова база формування бюджету та його ефективність.
курсовая работа [252,2 K], добавлен 18.04.2015Етапи бюджетного процесу на місцевому рівні на прикладі бюджету Харківської області. Структура доходної та видаткової частин бюджету району, порядок складання проекту, затвердження та виконання. Загальний та спеціальний фонди місцевого бюджету.
курсовая работа [129,6 K], добавлен 22.07.2011Державний бюджет як основний фінансовий план держави. Планування й виконання дохідної та видаткової частин державного бюджету в механізмі бюджетного регулювання економіки. Види міжбюджетних трансфертів, їх структура і динаміка, існуючі проблеми.
курсовая работа [262,3 K], добавлен 13.05.2011Вплив на формування і виконання державного бюджету. Бюджетний устрій та принципи його побудови. Склад доходів держбюджету України. Економічний зміст і принципи організації видатків бюджету. Порядок планування бюджетних витрат на охорону здоров’я.
контрольная работа [81,3 K], добавлен 12.02.2010Державне регулювання, правовий і фінансовий аналіз виконання бюджету України за 2009 рік. Загальні показники виконання бюджету: прибуткова і витратна частина. Регулювання бюджетного процесу і управління державним боргом. Аналіз міжбюджетних стосунків.
реферат [28,3 K], добавлен 05.03.2011Необхідність та принципи планування діяльності підприємства. Бюджетне планування як один із видів оперативного фінансового планування. Оцінка показників ефективності планування діяльності підприємства. Аналіз виконання плану за допомогою гнучкого бюджету.
курсовая работа [221,1 K], добавлен 16.10.2011Теоретико-організаційні засади формування і виконання державного бюджету України. Особливості його збалансування та стан бюджетного дефіциту. Забезпечення ефективного формування, раціонального використання та оптимального розподілу бюджетних ресурсів.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 08.11.2014Сутність бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України. Організація, структура і аналіз фінансового управління міста Дніпропетровська. Основні шляхи вдосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів в Україні.
дипломная работа [6,9 M], добавлен 02.07.2010Сутність та порядок фінансування видатків Державного бюджету. Методи бюджетного планування його видаткової частини. Проблеми фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Особливості казначейської системи обслуговування бюджету за видатками.
контрольная работа [79,8 K], добавлен 21.06.2015
