Фінансовий інжиніринг як драйвер світової фінансової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

фінансовий інжиніринг як драйвер світової фінансової системи

І. В. Котькалова-Литвин,

к. е. н., доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

У статті проведено дослідження економічної сутності фінансового інжинірингу, визначено сфери застосування його інструментів.

Обґрунтовано, що під фінансовим інжинірингом розуміють процес створення (конструювання) нових фінансових продуктів (інновацій), надбання нових фінансових послуг; використання цінні папери та фінансові інструменти у вигляді контрактів для створення їх гібридних та синтетичних комбінацій. Інструменти фінансового інжинірингу застосовується для управління ризиками, ліквідністю та дохідністю; перерозподілу грошових ресурсів та інформації, що передбачає вироблення схем оптимізації фінансової в цілому та податкової зокрема, виробничої та маркетингової діяльності з урахуванням законодавчих та ринкових недосконалостей.

Доведено, що основними замовниками механізмів фінансового інжинірингу є такі ланки фінансової системи як банківська сфера, ринок строкових деривативів, фондовий ринок та корпоративні фінанси.

В результаті проведеного дослідження, автори дійшли висновку, що на сучасному етапі, розвитку фінансового інжинірингу сприяють такі чинники, як висока волатильність цін та курсів валют, загальна глобалізація фінансової системи, податкова асиметрія, розвиток інформаційних технологій, підвищенні потреби корпорацій у ліквідності, дохідності інвестицій та мінімізації ризиків фінансово-господарської діяльності. Усі перелічені фактори ототожнюють стимули для подальшого розвитку фінансового інжинірингу як окремого напряму фінансової науки.

Ключові слова: фінансовий інжиніринг, деривативи, цінні папери, банківський продукт, фінансові інструменти, корпоративні фінанси.

фінансовий продукт ризик ліквідність

FINANCIAL ENGINEERING AS A DRIVER OF THE GLOBAL FINANCIAL SYSTEM

I. V. Kotkalova-Litvin,

Candidate of Economic Sciences; docent, finance and financial security sub-faculty,

Ukrainian state university of finance and international trade

This article studies economic essence of financial engineering and defines scope of application of its instruments.

It is argued that financial engineering should be understood as the process of designing new (innovative) financial products; use of securities and financial instruments in the form of contracts for the creation of hybrid and synthetic combinations. Financial engineering instruments find their application for management of risks, liquidity and profitability; redistribution of financial resources and information, which includes development of schemes of financial optimization in general and tax optimization in particular; production and marketing activities, taking into account market and legal imperfections.

It is proved that the main customers of financial engineering mechanisms are such branches of the financial system as: banking sphere, financial derivatives markets, stock market and corporate finances.

As a result of investigation authors conclude that at the present stage of development of financial engineering main contributing factors are: currency exchange rates high volatility, overall globalization of the financial system, tax asymmetry, development of information technology systems and services, increasing needs of corporate liquidity, returns on investment and minimization of the risks of financial and economic activity. All these factors enumerated consolidate incentives for further development of financial engineering as a separate branch of financial science.

Keywords: financial engineering, derivatives, securities, banking products, financial instruments, corporate finance.

Постановка проблеми

На сучасному етапі світова та вітчизняна фінансові системи характеризуються суттєвим дисбалансом економічних процесів, який супроводжується низькою ліквідністю цінних паперів, підвищеним ризиком інвестицій, дефіцитом боргового фінансування та волатильністю біржових ринків. Банківські установи, небанківські фінансово-кредитні інститути, великі корпоративні структури та фондові ринки шукають принципово нові фінансові інструменти, які забезпечували підвищенні вимоги щодо дохідності, ліквідності, управління ризиками та структурування грошових потоків. Вирішенню означених проблем сприяє використання фінансового інжинірингу, який є домінуючим напрямом модернізації глобальних фінансових ринків.

Аналіз останніх досліджені і публікацій

Питаннями розробки нетрадиційних методів корпоративного та банківського фінансування, які в подальшому систематизувались у самостійний напрям - фінансовий інжиніринг, займались такі українські та зарубіжні науковці, як О.В. Абакуменко, Ф.Блек, Р.Брейлі, З.О. Воробйова, Ю. І. Капелинський, М.П. Крітцман, Т.Коупленд, С.Майєрс, Ю.С. Масленченков, Р.Мертон, Ф. Мішкін, А.М. Мороз, С. Росс, О.М. Сохацька, Д. А. Тімошин, Дж. Финнерти. Проте, економічна сутність фінансового інжинірингу, дієвість його інструментів та методів, визначення сфер застосування є недостатньо теоретично обґрунтованими.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтування ролі фінансового інжинірингу в модернізації світової фінансової системи та прискоренню її розвитку.

Виклад основного матеріалу

Фінансовий інжиніринг є досить новим науковим напрямом, а від так не отримало ще достатнього теоретико-методичного підґрунтя чітке та логічне визначення його економічної сутності. Трактовок цього поняття є досить багато, проте системного бачення щодо значення фінансового інжинірингу, сфер застосування його інструментів, ознак та функцій не має.

На нашу думку, дослідження економічної сутності фінансового інжинірингу, визначення його дієвих механізмів, доцільно проводити через призму сфер фінансової системи, на які орієнтовано сплив інструментів фінансового інжинірингу. Отже, ранжування поглядів зарубіжних та вітчизняних вчених щодо значущості фінансового інжинірингу, дозволили виокремити основні галузі, які є найбільшими реципієнтами даного наукового напряму. До таких галузей відносяться банківська система, фондовий ринок, ринок строкових деривативів та корпоративні фінанси. Розглянемо більш детальніше механізм дії фінансового інжинірингу в кожній із зазначених сфер окремо.

1. Фінансовий інжинірингу у банківській системі. Розробкою концепції банківського фінансового інжинірингу займався вчений Ю.С.Масленченков, який зазначав, що фінансовий інжиніринг - це фінансове забезпечення клієнта з використанням різних банківських продуктів, у тому числі власних банківських фінансових технологій і фінансових інструментів ринку, яке відповідає потребам як клієнта, так і інтересам банку [10, с. 214]. Ще одним прихильником застосування фінансового інжинірингу в банківський сфері був О.Ковальов, який стверджував, що банківський інжиніринг як економічне поняття відображає, з одного боку, процес проектування, розробки та практичної реалізації конкурентоспроможних інноваційних банківських інструментів, продуктів та бізнес - процесів, а з іншого, - віртуозне володіння методом системного підходу до економічних процесів в площині творчого пошуку і вирішення актуальних проблем банківської практики [7, c.16].

Виходячи з наданих трактувань, можна стверджувати, що економічна сутність фінансового інжинірингу у банківській сфері полягає у створенні інноваційних банківських продуктів і послуг, які застосовуються банками для перерозподілу фінансових ресурсів, ризиків, ліквідності, прибутковості та інформації відповідно з власними інтересами, специфічними потребами контрагентів і змінами в макро - і мікросередовищі банку. Спрямованість фінансового інжинірингу на мінімізацію ризиків підтверджує вітчизняна вчена О.М. Сохацька, яка зазначає, що фінансовий інжиніринг - це конструювання різних фінансових інновацій, в першу чергу, з метою ефективного управління ризиками та додаткового отримання доходу [14, с. 21].

Відповідно до вищезазначеного, цілі фінансового інжинірингу у банківській сфері можна сформулювати таким чином: створення найсприятливіших умов для вільного руху фінансового капіталу як банківського так і його клієнтів; створення інноваційних банківських продуктів для отримання додаткового прибутку; диверсифікація банківських ризиків; створення пулу спекулятивних операцій для отримання додаткового прибутку при мінімальному ризику.

Таким чином, перед банківським інжинірингом поставлені цільові завдання з конструювання таких параметрів банківського продукту, за яких, з одного боку, структура банківського продукту і сгенерованих ним грошових потоків, максимально відповідають основним інтересам емітента, а з іншого, - гарантується максимально можлива інвестиційна привабливість продукту, що забезпечується за рахунок найкращого співвідношення ризику, прибутковості і ліквідності створеного продукту.

До банківських продуктів, які утворюються в результаті фінансового інжинірингу відносяться [7, с.18]:

- фінансові продукти, в основу яких покладена технологія форвардів, свопів та опціонів;

- фінансові продукти, які утворюються в результаті сек'юритизації активів;

- цінні папери, в основі яких лежать права на будь-які види ресурсів (коносамент, складське свідоцтво);

- боргові інструменти (облігації, депозитні сертифікати), або інструменти участі у капіталі (акції, майнові права).

Слід зазначити, що під фінансовим продуктом розуміють певну споживчу вартість, яка характеризується істотними властивостями фінансів, підвищує попит і пропозицію та, відповідно, призначену як товар для купівлі-продажу. Фінансові продукти в ході їх реалізації через певні механізми взаємодії учасників фінансових ринків виступають в якості фінансових інструментів, тобто особливого фінансового товару.

Таким чином, фінансовий інжиніринг в банківській системі використовується для отримання додаткових прибутків від підвищення ефективності банківських продуктів через створення інноваційних фінансових інструментів, які втілюють в собі оптимальне співвідношення між ліквідністю, ризикованістю та прибутковістю.

2. Фінансовий інжинірингу на фондовому ринку. Концепції призначення фінансового інжинірингу для обслуговування потреб ринки цінних паперів, досліджував Ю.І. Капелинський, який стверджував, що фінансовий інжиніринг - це конструювання фінансових інструментів та технологій для управління портфелем цінних паперів [6, с. 12]. Схоже трактувала це поняття О.В. Іванова, яка зазначала, що фінансовий інжиніринг - це процес, який адаптує існуючі фінансові інструменти і процеси та створює нові, щоб дозволити суб'єктам фінансового ринку більш ефективно пристосуватися до навколишнього середовища, що змінюється [5, с. 68].

Зарубіжний вчений Дж.Фінерті вважає, що в результаті дії фінансового інжинірингу на ринку цінних паперів утворюються фінансові інноваційні інструменти, при цьому від виокремлює низку факторів, які були головними стимулами пошуку і розробки фінансовий інновацій на фондовому ринку (табл. 1).

Таблиця 1.

Фактори, які вплинули на утворення специфічних фінансових інструментів на фондовому ринку [13, c. 247]

З огляду на табл. 1 можна зробити висновок, що основними методами фінансового інжинірингу на ринку цінних паперів є:

- комбінування декількох фінансових інструментів в єдиний продукт або створення структурованих облігацій (наприклад, конвертована облігація, яка надає інвестору опціон чи ф'ючерс на акції емітента або облігації іншого типу);

- декомпозиція облігації (наприклад, застосування методики «стріппування», за якої основна сума боргу за облігацією обертається на фондовому ринку окремо від купонного доходу за цією ж облігацією);

- поєднання комбінування і декомпозиції, результатом чого є випуск пакетного або синтетичного продукту (наприклад, емісія облігації, яка обертається на фондовому ринку і паралельно випуск опціону-пут на цю облігацію, який обертається окремо та, за своєю суттю, є синтетичною облігацією з можливістю дострокового погашення на вимогу емітента).

Отже, фінансовий інжиніринг на фондовому ринку застосовується як процес створення нетрадиційних цінних паперів для задоволення специфічних інтересів емітентів та інвесторів, які полягають в отриманні бажаних грошових потоків при оптимальному співвідношенні ризику, прибутковості і ліквідності створеного продукту.

3. Фінансовий інжиніринг на строковому ринку деривативів. Взагалі вважається, що фінансовий інжиніринг виник внаслідок розвитку деривативів, тому досить багато вчених розглядають сутність цієї дефініції саме через його виключну роль на строковому ринку. Так, Р.Колб зазначає, що фінансовий інжиніринг - це застосування фінансових деривативів (можливо, у комбінації зі стандартними фінансовими інструментами) для створення більш складних продуктів щодо вирішення складних проблем управління ризиками, а також для отримання арбітражних можливостей [8, с. 6]. Ще один зарубіжний вчений, С.Росс досить узагальнено трактує означену категорію як технологію управління фінансовими ризиками на строковому фондовому ринку за допомогою операцій хеджування [11, с. 378]. Ми бачимо, що закордонні дослідники наголошують на технічних властивостях, при цьому, не розкривають економічну сутність фінансового інжинірингу.

На нашу думку, найбільш повне визначення поняття «фінансовий інжиніринг» надав А.А. Аюпов, який запропонував наступне - фінансовий інжиніринг на ринку деривативів являє собою комбінування і декомпозицію існуючого стандартного деривативу, з метою створення нового фінансового продукту, що дозволяє задовольнити різні потреби економічних суб'єктів, які пов'язані з пошуком додаткових джерел фінансування, оптимального хеджування ризиків, шляхом розробки і застосування інноваційних рішень при визначенні параметрів інструменту [2, c. 28].

Варіювання видів деривативів, їх базисних активів при застосуванні методів фінансового інжинірингу, дозволяє управляти різними параметрами цінних паперів [4, с.364]:

- з метою управління терміном обігу цінних паперів застосовуються опціони, які надають право інвестору достроково погасити цінний папір, а емітенту - право викупу інструменту (опціон може бути реалізовано як на певну дату/період часу, незалежно від ринкової кон'юнктури, так й при настанні певних умов, зокрема, досягнення певного рівня прибутковості);

- з метою управління ризиками (прибутковістю) використовують опціони, ф'ючерси та свопи. Наприклад, для хеджування процентного ризику використовуються облігації з плаваючим купоном, валютного - дуальні або індексовані відповідно до курсу валют облігації, ринкового - облігації, прибутковість яких залежить від динаміки фондових індексів або темпів інфляції тощо;

- сегментування ринку цінних паперів, яке залежить, по-перше, від методів фінансового інжинірингу, які застосовуються, а по-друге, від базисного активу похідного фінансового інструменту. Створення пакетних продуктів орієнтоване на більш професійних і підготовлених інвесторів, яким надається можливість самостійного вибору інструментів хеджування ризиків. Вибір же базисного активу дозволяє орієнтуватися на тих інвесторів, грошові потоки яких залежать від ситуації на ринку цього активу: наприклад індексація відповідно до зміни цін на нафту приваблива для компаній, що здійснюють закупівлі цієї сировини.

Отже, застосування фінансового інжинірингу на ринку похідних цінних паперів націлене на конструювання таких фінансових інструментів, які забезпечували максимальний захист від ризиків та надавали можливості для отримання додаткових прибутків.

4. Фінансовий інжинірингу в корпоративних фінансах. Існує досить багато думок відносно ролі фінансового інжинірингу в системі управління корпоративними фінансами. Досить загальне визначення дає Д.А. Тимошин - фінансовий інжиніринг - це сукупність методів/технологій, що дозволяють управляти фінансами компанії з метою збільшення її вартості [12, с. 38]. Більш детальну трактовку дає Р.Кох, який вважає, що фінансовий інжиніринг - це розумне використання фінансових інструментів для проведення таких операцій, як поглинання, або для збільшення ринкової вартості компаній, що мають стабільні виробничі показники, тобто за допомогою фінансової, а не стратегічної чи виробничої діяльності [9, с. 411]. Це одну цікаву думку висловила І.В. Горобинська, яка зазначає, що фінансовий інжиніринг - процес планування, управління, розробки та реалізації інноваційних фінансових схем (фінансових стратегій, технологій, інструментів, процесів, продуктів) на макро- та мікрорівнях, направлених на формування цільових грошових потоків з метою довгострокового інвестування для задоволення інтересів підприємств і держави [3, с.58].

З наведених визначень можна зробити висновок, що в сфері корпоративних фінансів фінансовий інжиніринг відіграє роль теоретичного та практичного підґрунтя для побудови таких фінансових інструментів, які б забезпечували рух бажаних грошових потоків, підвищення ринкової вартості підприємства та здійснення ефективного ризик-менеджменту.

На нашу думку, роль фінансового інжинірингу у фінансовій системи досить влучно розкрив О.В. Абакуменко, який зазначає, що фінансовий інжиніринг передбачає створення (конструювання) нових фінансових продуктів (інновацій), надбання нових фінансових послуг; використовує цінні папери та фінансові інструменти у вигляді контрактів для створення їх гібридних та синтетичних комбінацій; застосовується для управління ризиками, ліквідністю та дохідністю; перерозподілу грошових ресурсів та інформації, передбачає вироблення схем оптимізації фінансової в цілому та податкової зокрема, виробничої та маркетингової діяльності з урахуванням законодавчих та ринкових недосконалостей [1, с. 128].

Висновки

Підсумовуючи все вищезазначене, автори дійшли висновку, що на сучасному етапі, розвитку фінансового інжинірингу сприяють такі чинники, як висока волатильність цін та курсів валют, загальна глобалізація фінансової системи, податкова асиметрія, розвиток інформаційних технологій, підвищенні потреби корпорацій у ліквідності, дохідності інвестицій та мінімізації ризиків фінансово-господарської діяльності. Слід зазначити, що фінансовий інжиніринг не обмежується тільки сферами фінансової системи, які досліджувались в даній статті. Управління фінансами на основі принципів фінансового інжинірингу розкриває необмежені можливості для всіх ланок фінансів, починаючи з формування державних фінансів, закінчуючи розподілом фінансів домогосподарств. Таким чином, перелічені фактори ототожнюють стимули для подальшого розвитку фінансового інжинірингу як окремого напряму фінансової науки.

Список літератури

1. Абакуменко О. В. Сутність та механізм фінансового інжинірингу / О. В. Абакуменко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 1 (67). - С. 125-130.

2. Аюпов А.А. Конструирование и реализация инновационных финансовых продуктов / А.А.Аюпов. - М.: NOTA BENE, 2007. - 220 с.

3. Горобінська І.В. Фінансовий інжиніринг як інструмент державного регулювання відтворювальних процесів в транспортній галузі/ І.В. Горобінська // Управління проектами, системний аналіз і логістика. -Вип.10, 2012. -С. 57 - 65.

4. Ефремов В. А. Проектирование системы финансового инжиниринга долговых инструментов/ В.А. Ефремов, А.Н. Козлов, Е.А. Кузьмина// Современные техника и технологии. - № 10, 2008. - с. 364 - 365.

5. Иванова О. В. Банковские инновации и направления их развития в Российской Федерации : дис. ... канд. экон. наук / О. В. Иванова // Кубанский государственный университет. - Краснодар, 2011. - 188 с.

6. Капелинский Ю. И. Теоретические аспекты финансового инжиниринга с использованием ценных бумаг / Ю. И. Капелинский // Банковские услуги. - 1998. - № 3. - С. 10-14.

7. Ковальев А. Банковский инжиниринг - новый мир финансов/ А.Ковалев/ Финансовый директор. - №5, 2007г. - С. 15-22.

8. Колб Р. У. Финансовые деривативы : [учебн.] / Р. У. Колб; [пер. с англ.]. - М. : Филинъ, 1997. - 360 с.

9. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Р. Кох. - СПб. : Financial Times-Питер, 1999. - 493 с.

10. Масленченков Ю. С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке: [Технология финансового менеджмента клиента] / Ю.С. Масленченков. - М. : Перспектива, 1997. - 221 с.

11. Росс С. Основы корпоративних финансов / С. Росс; [пер. с англ.]. - М. : Лаборатория базовых знаний, 2000. - 720 с.

12. Тимошин Д. А. Настоящее и будущее финансового инжиниринга / Д. Тимошин // Финансист. - 1999. - № 8. - С. 38-42.

13. Финнерти Дж. И. Финансы корпораций: теория, методы и практика/ Дж. И. Финнерти, Ч. Ф. Ли,; [пер. с англ.]. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 686 с.

14. Фінансовий інжиніринг: [навчальний посібник] / [О.М. Сохацька, Л.В. Гаврилюк-Єнсен, В.М. Олейко]/ За ред. О.М.Сохацької. - К.: Кондор, 2011.-660 с.

References

1. Abakumenko, O.V.(2007), “Sutnist'ta mekhanizm finansovoho inzhynirynhu”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 1(67), pp.125-130.

2. Ajupov, A.A.(2007), Konstruirovanie i realizacija innovacionnyh finansovyh produktov [Konstruirovanie i realizatsiia innovatsionnykh finansovykh provuktov], NOTA BENE, Moskva, Russia.

3. Horobins'ka, I.V. (2012), “Finansovyj inzhynirynh iak instrument derzhavnoho rehuliuvannia vidtvoriuval'nykh protsesiv v transportnij haluzi”, Upravlinnia proektamy, systemnyj analiz i lohistyka, no.10, pp.57 - 65.

4. Efremov, V.A., Kozlov, A.N. and Kuz'mina, E.A. (2008), “Proektirovanie sistemy finansovogo inzhiniringa dolgovyh instrumentov”, Sovremennye tehnika i tehnologii, vol. 10, pp.364 - 365.

5. Ivanova, O.V. (2011), “The banking innovation and their development in the Russian Federation”, Abstract of Ph.D. dissertation, Economic sciences, Kubanskij gosudarstvennyj universitet, Krasnodar, Russia.

6. Kapelinskij, Ju.I. (1998), “ Teoreticheskie aspekty finansovogo inzhiniringa s ispol'zovaniem cennyh bumag”, Bankovskie uslugi, vol.3, pp.10-14.

7. Koval'ev, A.(2007), “Bankovskij inzhiniring - novyj mir finansov”, Finansovyj director, vol.5, pp.15-22.

8. Kolb, R.U. (1997), Finansovye derivativy [The financial Derivatives], Filin, Moskva, Russia.

9. Koh, R. (1999), Menedzhment i finansy ot A do Ja [The management and finance from A to Z], Financial Times-Piter, St. Petersburg, Russia.

10. Maslenchenkov, Ju.S., (1997), Finansovyj menedzhment v kommercheskom banke [Financial Management in a commercial bank], Perspektiva, Moskva, Russia.

11. Ross, S. (2000), Osnovy korporativnih finansov [the basics of corporate finance], Laboratorija bazovyh znanij, Moskva, Russia.

12. Timoshin, D.A. (1999), “Nastojashhee i budushhee finansovogo inzhiniringa”, Finansist, vol.8, pp. 38-42.

13. Finnerti, Dzh.I. and Li, Ch.F. (2000), Finansy korporacij: teorija, metody i praktika [The corporation finances: Theory, Methods and Practice], INFRA, Moskva, Russia.

14. Sokhats'ka, O.M., Havryliuk-Yensen, L.V. and Olejko, V.M.(2011), Finansovyj inzhynirynh [The financial engineering], Kondor, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru