Управління ризиком збільшення (накопичення) залишків коштів на Єдиному казначейському рахунку

Тому, передумовою ефективного контролю за бюджетними коштами є їх концентрація на єдиному банківському рахунку. Основним інструментом державного казначейства України є єдиний казначейський рахунок (ЄКР), що забезпечує реалізацію функцій управління потоками бюджетних коштів через їх консолідацію на єдиному рахунку. ЄКР - це рахунок, відкритий державному казначейству України в Національному банку для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних міжбанківських переказів НБУ [9, с. 239]. ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Функціонування ЄКР забезпечує:

* казначейське обслуговування бюджетних коштів;

* зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів;

* швидку мобілізацію коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству;

* отримання в режимі реального часу інформації про обсяг коштів на ЄКР;

* прискорення розрахунків за коштами, що обліковуються на ЄКР;

* оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення виконання бюджетів, ефективного управління державним боргом;

* розміщення на конкурсних засадах та/або шляхом проведення аукціонів тимчасово вільних коштів ЄКР на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду;

* залучення на поворотній основі коштів ЄКР для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам [10].

Суть ризику збільшення залишків коштів на ЄКР полягає в тому, що розпорядники бюджетних коштів несвоєчасно отримують кошти, а відтак не можуть нормально функціонувати та якісно виконувати завдання, які покладаються на них.

Дослідження ЄКР дозволило встановити чинники впливу на структуру його залишків:

* стан виконання доходів і видатків бюджетів;

* дефіцит бюджетів;

* частка доходів і видатків державного і місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;

* зміни оборотів внутрішніх запозичень;

* надходження коштів від приватизації державного майна;

* операції із закупівлі іноземної валюти з метою погашення зобов'язань за зовнішніми борговими зобов'язаннями держави;

* розміщення коштів державного і місцевих бюджетів на депозитах або придбання цінних паперів;

* надання позик Пенсійному фонду України та їх повернення.

Сьогодні утвердилася тенденція до збільшення залишків бюджетних коштів в установах банків, які не використовуються бюджетними установами та організаціями, що фінансуються з бюджету (табл.).млн. грн.

Табл. 2, млн.. грн

* Джерело [11]

Висновок про це можна зробити і за підсумками аналізу вхідного сальдо ЄКР у 2003-2013 рр., (станом на початок місяця) за даними Державної казначейської служби України, оскільки станом на початок 2013 р. залишок коштів на ЄКР становив лише 0,5 млрд. грн, на початок 2012 р. - 2,1 млрд. грн, 2010 р. - 1,0 млрд. грн, тоді як на початок 2009 р. він становив 7,7 млрд. грн, 2008 р. - 4,4 млрд. грн, 2007 р. - 9,1 млрд. грн, 2006 р. - 17,0 млрд. грн, 2005 р. - 4,9 млрд. грн, 2004 р. - 2,2 млрд. грн, 2003 р. - 0,4 млрд. грн.

Такий стан справ пояснюють тим, що з вини головних розпорядників коштів державного бюджету значні суми безпідставно затримуються на рахунках Державного казначейства через несвоєчасний їх розподіл, відсутність належно оформленої кошторисної документації, угод на поставку матеріальних цінностей, обладнання тощо та недосконалість системи видатків державного бюджету.

Отже, у зв'язку зі зазначеним, можна говорити про те, що місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування позбавлені можливості розпоряджатися власними коштами для здійснення видатків на житлово-комунальне господарство, благоустрій, капітальний ремонт, забезпечення поточної роботи бюджетних установ та соціальної інфраструктури, дорожнє господарство, закупівлю товарів та послуг для забезпечення життєдіяльності громад, вжиття заходів, передбачених у місцевих програмах тощо.

З таблиці бачимо поступове зменшення залишків на ЄКР на початок місяця протягом 2004-2013 рр. Основна частина залишків коливається від 2 млрд. грн до 10 млрд. грн, що становить від 1 до 2,5 % середнього номінального ВВП за ці роки. Не відповідають загальній тенденції лише 2009-2010 рр., що можна пояснити економічною кризою, що призвела до зменшення податкових надходжень. Варто проаналізувати середньорічні залишки на ЄКР протягом 20032013 рр..

Локальні підйоми величини грошових коштів на ЄКР відбулися з 2006 по 2008 рр. Це свідчить про затримку розподілення коштів, та їх надмірне накопичення на ЄКР. З 2009 по 2013 рр. залишки коштів є значно менші від попередніх років. Це є свідченням тяжкого стану економіки та слабкого наповнення бюджету. З метою покращення управління бюджетними коштами здійснює управління ЄКР (рис. 2).

Рис. 2 Система управління вільними касовими залишками ЄКР [12, с. 159]