Інструментарій управління фінансовою безпекою страховиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інструментарій управління фінансовою безпекою страховиків

Неля Григорівна Нагайчук

Анотація. Розглядаються теоретичні аспекти використання інструментарію управління фінансовою безпе-кою страхових компаній з метою підвищення фінансової стійкості страховика і забезпечення прибутковості його діяльності. Запропоновано підходи до систематизації інструментарію управління фінансовою безпекою страхових компаній з урахуванням рівнів управління та цілей. Упровадження системи управління фінансо-вою безпекою страхових компаній із поділом її інструментарію за виділеними ознаками сприятиме забез-печенню комплексного характеру управлінських дій задля досягнення ним стратегічних цілей і виконання окресленої місії.

Ключові слова: фінансова безпека страхового сектору, управління фінансовою безпекою страховика, меха-нізм забезпечення фінансової безпеки, інструментарій забезпечення фінансової безпеки страхової компанії.

Постановка проблеми. Головне завдання системи управління фінансовою безпекою страховика - орга-нізація діяльності всіх служб компанії, спрямованої на забезпечення її фінансової стійкості, стабільно-го розвитку та прибутковості діяльності. Досягнен-ня цих цілей визначається стратегією компанії, яка оформляється відповідною фінансовою політикою страховика і реалізується через застосування відпо-відних механізмів та інструментарію. фінансовий безпека страховий прибутковість

Огляд останніх досліджень і публікацій. Теорети- ко-методичними розвідками у сфері забезпечення фі-нансової безпеки держави, регіону, суб'єктів підпри-ємництва займалися такі вчені, як О. І. Барановський, О. І. Бланк, С. В. Козьменко, О. В. Ареф'єва, Л. Абал- кін, П. Друкер, В. Забродський, В. Пономаренко і ба-гато інших.

Незважаючи на актуальність питання щодо побу-дови і функціонування системи управління фінансо-вою безпекою страхової компанії, об'єктивного існу-вання викликів і загроз її фінансовій безпеці, інстру-ментарій забезпечення фінансової безпеки суб'єкта страхового підприємництва на сьогодні не набув від-повідного методичного оформлення та достатньо ши-рокого висвітлення в науковій і навчальній літературі.

Метою статті є систематизація інструментарію управління фінансовою безпекою страховика залежно від суб'єкта управління і цілей управління.

Виклад основного матеріалу. Метою фінансового менеджменту страховика є не лише досягнення макси-мального достатку фірми або загальної вартості капі-талу, вкладеного у справу, а й забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страхової компанії [1; 2, с. 22]. Найважливішим аспектом здійснення страхової діяльності є здатність компанії об'єктивно оцінювати загрози (ризики) та управляти ними, оскільки існує безпосередній зв'язок між ризиками, що їх приймає на відповідальність страховик, ризиками, які притаманні саме страховій діяльності, і фінансовим станом стра-хової компанії. Зважаючи на це, страховик має постій-но слідкувати за виявленням ризиків (ідентифікація і моніторинг загроз), організовувати та вести відповід-ний статистичний облік, аналіз і опрацювання зібра-ної інформації з метою миттєвого реагування на змі-ни, що відбуваються в динаміці ризику, і здійснювати заходи з його запобігання (превентивні заходи).

У своїй діяльності страхові компанії стикаються з різноманітними ризиками, зокрема страховими, які вони беруть на свою відповідальність, і загрозами, що генеруються середовищем, у якому вони функціону-ють. Це, у свою чергу, вимагає формування системи управління фінансовою безпекою страхових компа-ній, що включає механізми та інструментарій недо-пущення ризиків, які порушують нормальне функці-онування страховика, - загрожують його фінансової стійкості і реагування на них.

Розуміння дефініції «фінансова безпека страхо-вика» є доволі широким і містить низку підходів до її трактування. У вітчизняній науковій літературі оформилося два підходи до розгляду суті фінансової безпеки: з позиції складової економічної безпеки і як самостійного об'єкта управління. В їх межах фінансо-ва безпека розглядається: з позицій ресурсно-функ-ціонального підходу, з погляду статики та в контексті правового регламентування [3, с. 478]. Виходячи з мети нашого дослідження, фінансову безпеку страхо-вика ми розглядаємо як об'єкт управління в рамках означених позицій.

Оскільки страхування, як вид бізнесу і метод за-хисту майнових інтересів суб'єктів господарювання, є жорстко регульованою діяльністю з боку держави, тому фінансову безпеку страховика, перш за все, слід розглядати з позицій нормативно-правового регла-ментування, тобто фінансова безпека страховика - це створення таких умов функціонування страхового ринку в цілому і страхових компаній зокрема, за яких, по-перше, фактично відсутня можливість спрямову-вати фінансові потоки в незакріплені законодавчими нормативними актами сфери їх використання і, по-друге, до мінімуму знижена можливість зловживання фінансовими ресурсами [3, с. 478].

З позиції ресурсно-функціонального підходу звер-німося до формулювання О. І. Барановського, який визначає економічну безпеку ринку страхових послуг у цілому і конкретного страховика як такий рівень забезпеченості страховиків фінансовими ресурсами, що дозволив би їм у разі потреби відшкодовувати об-умовлені в договорах страхування збитки їхніх клі-єнтів і забезпечити ефективне функціонування [4]. Загалом погоджуючись із наведеним визначенням, вважаємо, що таке трактування не враховує специ-фіки діяльності страховиків, які надають послуги зі страхування життя, оскільки в такому разі йтиметься не про збитки, а про здійснення конкретних видів ви-плат, передбачених умовами договорів страхування.

З погляду статики, фінансову безпеку страховика доволі влучно охарактеризував Ю. Панков. На його думку, це такий стан фінансів страхової компанії (страхового ринку. - Прим. наша), за якого показни-ки, що його характеризують, не перевищують допус-тимих меж, забезпечуючи не лише нормативне, а й ефективне і їх доцільне функціонування [5].

Таким чином, фінансова безпека страховиків - це захищеність фінансових інтересів учасників страхо-вих відносин на всіх рівнях і забезпеченість страхо-вих компаній фінансовими ресурсами, достатніми для виконання відповідних зобов'язань і задоволення по-треб власників та персоналу.

На рівень фінансової безпеки страхового сектору безпосередній вплив здійснює рівень (якість) держав-ного нагляду за страховою діяльністю, який повинен опиратися на міжнародні принципи і стандарти ве-дення страхового бізнесу.

Досі ні в царині державного регулювання страхо-вої діяльності, ні на рівні суб'єктів страхового під-приємництва не сформувалося поняття необхідності об'єднання елементів управління фінансовою безпе-кою страховиків в єдину систему. Це зумовлено, перш за все, відсутністю єдиного підходу до розуміння суті системи управління фінансовою безпекою страхового сектору в цілому та окремих страховиків, завдань, які вона покликана виконувати (цілей функціонування), змісту її складових, у тому числі й інструментарію за-безпечення їх безпечного функціонування. Наявні елементи системи є автономними, процеси - дискрет-ними, а зв'язки - фрагментарними.

У загальному, під системою управління фінансо-вою безпекою страхового сектору ми розуміємо су-купність суб'єктів макро- і мікрорівня, які через ви-користання законодавчо дозволених і встановлених механізмів та інструментів здійснюють вплив на ви-значені об'єкти з метою забезпечення стійкого функ-ціонування страхового ринку в цілому, і страхових компаній зокрема, та належного виконання останні-ми страхових зобов'язань перед страхувальниками та податкових перед державою за умов досягнення ними поставлених цілей стратегічного і тактичного характеру.

Таким чином, є сенс розглядати систему управлін-ня фінансовою безпекою страховика на рівні держави і на рівні конкретного страховика як суб'єкта підпри-ємницької діяльності.

На цьому етапі його функціонування страхового сектору України загрозами його фінансовій безпеці є:

• фрагментарність і непостійність фінансової по-літики держави у страховій сфері;

• недостовірність і закритість інформації про фінансовий стан страхових компаній та ринку в цілому;

• недовіра споживачів страхових послуг до суб'єктів ринку на фоні низького і схильного до подальшого зниження платоспроможного попиту споживачів на страхові послуги;

• незбалансованість страхового портфеля ринку;

• низький рівень фахової підготовки фахівців, які працюють у сфері страхування (актуаріїв, андерайтерів, фінансових менеджерів) тощо.

Українська система державного забезпечення і управління фінансовою безпекою страхових компаній базується на чинній системі законодавства, що вклю-чає загальні правові акти, спеціальне страхове зако-нодавство та підзаконні і відомчі нормативні правові акти. Формування системи управління фінансовою безпекою страхових компаній і страхового ринку в ці-лому покликане забезпечити розвиток національного страхового ринку і дієвий контроль за провадженням страхової діяльності.

Роль держави у забезпечені фінансової безпеки страхового ринку реалізується через такі завдання:

• забезпечення формування і розвитку ефек-тивно функціонуючого страхового ринку;

• створення належних умов для діяльності стра-хових організацій;

• захист інтересів страхувальників.

Виконання цих завдань передбачає підготовку й

ухвалення законодавчих актів у галузі страхування; проведення спеціальної податкової політики в галузі страхування; розроблення відповідних пільг для стра-хових компаній і створення спеціального (уповнова-женого) органу, на якого покладений обов'язок здій-снення регулювання страхової діяльності.

Діяльність держави щодо забезпечення фінансо-вої безпеки страхового ринку і страхових компаній, як основних його учасників, здійснюється шляхом: ведення державних реєстрів страховиків і страхових посередників та ліцензування діяльності з надання страхових послуг; нормативно-правового регулюван-ня діяльності страхових компаній, їхніх об'єднань і страхових посередників; нагляду за діяльністю стра-хових компаній і страхових посередників; застосу-вання уповноваженими державними органами захо-дів впливу; проведення інших заходів з державного регулювання ринку страхових послуг. Таким чином, державне забезпечення фінансової безпеки страхової діяльності здійснюється через дозвільну діяльність (реєстрація, ліцензування) і нагляд, тобто уповно-важений державою наглядовий орган провадить ді-яльність, спрямовану на виявлення загроз фінансо-вому стану страховика й обмеження ризиків за опе-раціями з фінансовими активами, і застосовує заходи впливу до тих страховиків, які порушують закони та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяль-ність із надання фінансових послуг.

З урахуванням вищезазначеного функціонування системи управління фінансовою безпекою страхових компаній на державному рівні реалізується через ви-вчення 'їхнього фінансового стану, платоспроможнос-ті за страховими зобов'язаннями перед страхувальни-ками. Відсутність коштів у страховика для виконання зобов'язань підриває довіру не лише до конкретного страховика, а й до страхового ринку в цілому, тому держава не може бути осторонь від страхової діяль-ності, об'єднуючи інтереси страховиків, страхуваль-ників та економіки загалом.

З позиції забезпечення фінансової безпеки страхо-вого ринку роль держави проявляється через розра-хунок набору індикаторів та їх порівняння з порого- вими значеннями. Об'єктом спостереження виступа-ють дані за такими показниками, як: валові страхові премії із загального страхування і страхування жит-тя, валові страхові виплати, страхові премії, переда-ні перестраховикам-нерезидентам, ВВП тощо. На їх основі розраховують такі індикатори: показник про-никнення страхування, показник щільності страху-вання, частка страхування життя в загальному обсязі зібраних страхових премій, рівень страхових виплат, частка премій, що належить перестраховикам-нере- зидентам, частка загальної суми статутних капіталів страхових компаній, що належать нерезидентам в їх загальному обсязі [6].

Розглянемо систему управління фінансовою без-пекою конкретного страховика, поклавши в основу визначення фінансової безпеки підприємства, пода-ного І. В. Чібісовою і Є. М. Івашиною [7]. Під фінан-совою безпекою страхової компанії розуміють такий її фінансовий стан, який характеризується: збалансо-ваністю і якістю фінансових інструментів, страхових послуг та бізнес-процесів; здатністю страховика за-безпечувати реалізацію фінансових інтересів учасни-ків страхових відносин та місії і завдань достатніми обсягами фінансових ресурсів, а також спрямованіс-тю на ефективний і сталий розвиток.

Метою функціонування системи управління фі-нансовою безпекою страховика є забезпечення його фінансової стійкості, що характеризується як здат-ність страхової компанії виконати зобов'язання перед інвесторами, клієнтами (страхувальниками), найма-ними працівниками та державою в умовах збурень внутрішнього і зовнішнього середовища функціону-вання.

Невиконання зобов'язань страховиком для його інвестора обертається втратою інвестиційних вкла-день, для страхувальника, в якого страховий випадок не відбувся, - втратою страхових премій, а для стра-хувальника, в якого страховий випадок відбувся, - до-датковим збитком у формі невиплаченого страхового відшкодування (страхової суми), для найманих пра-цівників втратою роботи (читай доходу), а для дер-жави - неотриманими податковими надходженнями і додатковими витратами в разі скорочення і звільнен-ня персоналу.

З урахування наведеного вище фінансову безпеку суб'єкта страхового підприємництва визначають такі чинники:

- тип фінансової політики, що реалізує компанія;

- рівень фінансової незалежності страховика;

- рівень законодавчого та інструктивно-методич-ного забезпечення фінансових основ функціо-нування суб'єкта страхового підприємництва.

Взаємозв'язок між системою управління фінансо-вою безпекою страховика та інструментарієм управлін-ня його фінансовою безпекою ілюструє схема на рис.

Рис. Місце інструментарію в системі управління фінансовою безпекою страхових компаній

З наведеного рисунка видно, що мета, яка стоїть перед компанією (наприклад, збільшення ринкової вартості, максимізація прибутку, захоплення частки ринку і т. д.), визначає тип фінансової політики (агре-сивна, консервативна тощо) і розробку відповідної стратегії, яка реалізується за допомогою відповідного механізму та інструментарію.

У цілому під стратегією розуміють загальний план будь-якої діяльності, що охоплює тривалий період часу. Під нею також розуміють спосіб досягнення складної мети, яка є головною для менеджера на да-ний момент і яка в подальшому корегується відповід-но до змін, що відбулися в середовищі функціонуван-ня об'єкта управління.

Таким чином, стратегія управління фінансовою безпекою страхової компанії є комплексом заходів і процедур організаційного, методичного та управлін-ського характеру, що дозволяють адаптувати систему управління фінансами до нових умов функціонування і покликані запобігти деструктивним процесам та за-безпечити прогнозований сценарій дальшого розвит-ку компанії.

Механізм управління фінансовою безпекою стра-ховика покликаний забезпечити його фінансову стій-кість і незалежність, формування максимально мож-ливого фінансового потенціалу та ефективне його використання через оптимізацію бізнес-процесів, по-будову системи індикаторів для ідентифікації загроз фінансовій стійкості та розробку програми заходів з їх уникнення, мінімізації та усунення наслідків. При цьому механізм має бути гнучким і легко адаптова-ним до змін зовнішнього і внутрішнього середовища страховика.

У загальному під інструментарієм розуміють су-купність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. До складу фінансових інструментів забезпе-чення фінансової безпеки підприємства, що визна-чають його фінансові відносини, слід віднести: акту- арні розрахунки, організацію андерайтингу, форми і методи перестрахування, франшизу, методи розрахунку резерву незароблених премій, інвестиційну політику.

У табл. узагальнено елементи системи управлін-ня фінансовою безпекою страхових компаній у розрізі суб'єктів управління - держави, в особі Національної ко-місії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і безпосередньо страхових компаній.

Таблиця

Висновки. Таким чином, одним із головних за-вдань створення і функціонування системи управ-ління фінансовою безпекою страхової компанії є своєчасне виявлення та запобігання внутрішнім і зовнішнім загрозам порушення фінансової стійкості страховика, забезпечення захисту фінансових інтере-сів власників (інвесторів, акціонерів), клієнтів (стра-хувальників), найманих працівників і держави, досяг-нення поставлених цілей та виконання місії компанії в умовах впливу на неї внутрішніх і зовнішніх загроз. Тому базисом системи управління фінансовою безпе-кою страховика є поєднання всіх її елементів з метою забезпечення стійкого функціонування страхового ринку в цілому, і страхових компаній зокрема, та на-лежного виконання останніми страхових зобов'язань перед страхувальниками та податкових перед держа-вою за умов досягнення ними поставлених цілей стра-тегічного і тактичного характеру.

Список використаної літератури

1. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси / Пер. з англ. В. Ф. Овсієнка і В. Я. Мусієнка. - К.: Вік, Глобус, 1992. - 383 с.

2. Гаманкова О. О. Фінанси страхових організацій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2007. - 328 с.

3. Фінанси: Підручник / За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с.

4. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Мо-нографія / О. І. Барановський. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 759 с.

5. Панков Ю. В. Финансовая безопасность страховщика как атрибут страховой культуры [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zhumal.lib.rU/p/pankow_i_w/financialdoc.shtml.

6. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України: станом на 02.03.2007 [Електронний ресурс] / Міністерство економіки України. - Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_ id=97980.

7. Чібісова І. В., Івашина Є. М. Механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_31/Chibis.pdf.

Размещено на Allbest.ru