Краудфандінг як феномен постіндустріальної економіки

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

УДК 336.012.23

Краудфандінг як феномен постіндустріальної економіки

І. П. Васильчук, к. е. н., доцент, докторант

кафедри менеджменту банківської діяльності

м. Київ

Вступ

Актуальність дослідження та постановка проблеми. В постіндустріальній економіці, яка характеризується масовим розповсюдженням інформаційно-комунікаційних технологій, а соціальні мережі заміняють традиційні засоби масової інформації, відбувається поступове з'єднання пасивної та активної ролі споживача і виробника, що призводить до трансформації фінансових відносин та появи нових фінансових інструментів і методів мобілізації капіталу.

Свідченням таких зрушень є стрімкий розвиток фінансової інновації - краудфандінгу, що дозволяє говорити про нього як про феномен та початок формування нового сегменту фінансового ринку - ринку альтернативного фінансування.

Про активний розвиток ринку краудфандінгових послуг можуть свідчити наступні дані: згідно звіту Crowdfunding Industry Report у 2012 році було проведено більше 1 млн. успішних кампаній зі збору коштів на різні бізнес-проекти, світовий обсяг ринку виріс до $ 2,7 млрд, це на 81% більше, ніж в 2011 році, а у порівнянні з 2009 роком приріст склав більше 400% [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження спеціалізованої і наукової літератури дозволяє констатувати, що краудфандінг ще не став предметом дослідження у вітчизняній академічній літературі і розглядається лише у практично-орієнтованих друкованих та Інтернет-виданнях.

Водночас, світовою науковою спільнотою вже зроблені окремі напрацювання щодо сутності краудфандінгу, його видів, особливостей організації й емпіричного обґрунтування ефективності використання різних форм фінансування.

Найбільш активно працюють у цьому напрямку Беллефлемм П., Вевен С., Ламберт Т., Лей А., Хемер Й., Швенсбахер А. та інші дослідники. Оцінка отриманих ними наукових результатів та аналіз практичного досвіду впровадження краудфандінгу в економічні відносини дозволяють зробити певні теоретичні узагальнення та висновки щодо його імплементації у вітчизняну практику.

Мета дослідження: теоретичне узагальнення методологічних підходів до постіндустріальної трансформації фінансових відносин в контексті дослідження феномену краудфандінгу як методу і механізму колективного фінансування різноманітних проектів та оцінка можливостей його імплементації у вітчизняну практику.

Основні результати дослідження

Термін «краудфандінг» (англ. сrowdfunding) походить від англійського словосполучення «сrowd funding», де «сrowd» -- «натовп», а «funding» -- «фінансування». В загальному контексті краудфандінг означає колективне фінансування або колективне співробітництво людей, які добровільно об'єднують свої фінансові або інші ресурси для підтримки інших людей або організацій [2]. Краудфандінг виник як ідея підтримки та надання фінансування для творчих проектів і особистостей (акторів, співаків, спортсменів, режисерів) та використовується для надання фінансової допомоги постраждалим, проведення соціальних чи політичних акцій, фінансування стартапів чи виробництва новітнього продукту тощо.

Поняття колективного фінансування ґрунтується на більш широкій концепції краудсорсінгу (англ. crowdsourcing), де «sourcing» - «збір, використання ресурсів». Термін «краудсорсінг» був вперше використаний Джефом Хофі і Марком Робінсон в червні 2006 року в журналі Wired Magazine (Howe,2008) [3]. За існуючими визначеннями краудсорсінг означає: 1) «використання колективного розуму і праці добровольців для різних корисних цілей, зокрема і комерційних» [4, с.39]; 2) «передачу організацією певних функцій невизначеному колу осіб без укладання трудової угоди на основі публічної оферти»[2]; 3) «процес передачі завдань значній, часто анонімній, кількості індивідів «людському натовпу» (Інтернет співтовариству) та залучення їхніх активів, ресурсів, знань або досвіду» [5, 2011, с.8]; 4) «отримання ідей, відгуків для прийняття рішень щодо розвитку діяльності корпорації» [6, с. 4].

В контексті краудфандінгу - колективного фінансування - мета полягає у зборі грошових коштів для інвестицій, як правило, використовуючи соціальні мережі.

Для дослідження феномену краудфандінгу як фінансової інновації доцільно розглянути і узагальнити наукові підходи та результати його практичної реалізації. Насамперед, розглянемо різні точки зору науковців на тлумачення дефініції. Так, Беллефлемм П., Ламберт Т., Швенсбахер А. (Belleflamme et al., 2013) визначають краудфандінг як «відкритий конкурс, в основному через Інтернет, для забезпечення фінансовими ресурсами або у формі пожертвування або в обмін на майбутній продукт або іншій формі винагороди для підтримки ініціатив для специфічних (конкретних) цілей» [6,c.8]. Хемер Й. (Hemer, 2011) надає таке ж визначення, але дещо уточнює це поняття, наголошуючи, що надання фінансових ресурсів відбувається «у формі пожертви (без вимог) або в обмін певної форми винагороди чи/або голосуючих прав для підтримки ініціатив для специфічних цілей» [5, c.8]. Лей А. та Вевен С. (Lay F, Weaven S., 2011) розглядають такий аспект краудфандінгу як можливість фінансування венчурних проектів і визначають його як зростаючий он-лайн тренд, що представляє новий потенціальний пул капіталу як ресурсу для формування акціонерного капіталу стартап - проектів (англ. Start-up equity financing) [7, с.86].

За наведеними трактуваннями поняття краудфандінгу можна зробити висновок про їх схожість, що обумовлено в певній мірі новітністю концепції та незначним досвідом використання, що в подальшому, по мірі розроблення теоретичних та практичних аспектів концепції, дозволить надати більш ґрунтовне визначення дефініції. У авторському розумінні краудфандинг - це інноваційна фінансова послуга, головна ідея якої ґрунтується на співпраці у формі колективного фінансування ризикових проектів заради досягнення визначених специфічних цілей (фінансових чи нефінансових) або без розрахунку на вигоду у формі пожертви чи спонсорства, або з розрахунком на нефінансову чи фінансову вигоду, що здійснюється шляхом формування пулу капіталу, який надходить у незначних сумах від значної невизначеної кількості осіб на основі відкритого конкурсу за допомогою Інтернет-технологій.

Після визначення дефініції слід розглянути особливості краудфандінгу як фінансової інновації, що дозволяє визначати його як явище постіндустріальної економіки. Дослідження сутності краудфандінгу дозволяє стверджувати, що виникнення феномену краудфандінгу стало можливим лише завдяки формуванню інформаційно-інноваційної економіки. Перш за все краудфандінг є продуктом поширення інформаційно-комунікаційних технологій, насамперед, Інтернету. Долгін А. в книзі «Маніфест нової економіки» зазначив, що Інтернет призвів до революції, коли забезпечив миттєвий зв'язок людини з людиною та доступ до любої інформації [4, с.34]. Саме завдяки комунікативним можливостям Інтернету краудфандінг оформився у фінансову послугу, яка дозволяє у короткий термін у відкритому доступі отримати для фінансування різних проектів необхідну суму грошових коштів від широкого кола індивідів. Технічна реалізація послуги зумовлена можливістю створення спеціалізованого порталу - краудфандінгової платформи на базі Web 2.0, на якій ініціатор проекту розміщує інформацію про свій проект, що потребує фінансування (краудфандінговий проект). Краудфандінгові проекти - це звичайні суспільно корисні проекти різної спрямованості (малі й великі, групові та індивідуальні, найчастіше локальні), які шукають фінансування на свою діяльність не від одного великого донора чи то спонсора, а від великої кількості різних мікроспонсорів, в першу чергу від приватних осіб. Відбувається такий пошук, як і більшість інших процесів сьогодення, он-лайн через спеціально створені платформи, вільний доступ до яких мають як ініціативні групи розробників проектів, так і мікродонори - переважно приватні особи, які мають бажання й можливість виділити частину свого особистого бюджету на доброчинну справу [8]. Спеціалізовані Інтернет-платформи допомагають створювати максимально повний опис проекту та потреби у фінансуванні. Як правило, вони дозволяють використовувати вкладення у вигляді фотографій, посилань на відео, документи (бізнес-план та інше). Тут же вказується сума, термін, на який залучаються гроші і бажаний відсоток доходу потенційного інвестора. Якщо проект носить характер пожертвування, то вказується, що це безповоротна фінансова допомога [9]. Поширення інформації про краудфандінгові проекти найчастіше відбувається через соціальні мережі, що забезпечує майже миттєвий доступ до інформації та широке коло учасників.

Зокрема, перший краудфандінговий сайт з'явився у США в 2000 році і був призначений для збору грошей на музичні проекти. На кінець 2011 року по всьому світу налічували 452 краудфандінгові платформи, які усі разом за цей рік зібрали близько 1,5 мільярда доларів США на реалізацію більш ніж одного мільйона проектів, а на кінець 2012 року обсяги залученого фінансування зросли до 2,7 мільярда доларів США [1,10]. Найбільш відомим є американський краудфандінговий майданчик KickStarter.com, який має необмежені обсяги залучення і використовується для фінансування різнонаправлених проектів за різної форми участі. Найчастіше на ньому розміщують творчі краудфандінгові проекти: як приклад можна навести проект TikTok+LunaTik, що передбачав збір коштів для фінансування комплекту сенсорних багатофункціональних наручних годинників, який зібрав $941718 від 13512 осіб у формі попередньої оплати замовлення. У 2012 році KickStarter.com зібрав близько $320 млн. що, за оцінками експертів, дало йому виручку приблизно $16 млн. [11].

На пострадянському просторі також розвивається даний напрям колективного фінансування, зокрема в Росії одним з найбільших майданчиків є Boomstarter - російський аналог Kickstarter, який діє за тим же самим принципом. За 2012 рік Boomstarter зібрав 23 456 232 рублів. Так же активно працюють і майданчики для творчих проектів. Planeta.ru і Kroogi (один з найстаріших подібних проектів в Рунеті, що відкритий у 2008 році) продовжують залучати музикантів, художників і фотографів. Ще одним проектом є сервіс краудфандінгу соціальних проектів Русини, який був започаткований у 2012 році та зайняв свою нішу на ринку краудфандінгу. Проект потроху починає збирати гроші та фінансується за допомогою платіжних систем. Категорій для такого проекту є три: Соціальні проекти, Проекти громадських організацій та Стартапи. Це вдало перероблена та адаптована модель проекту KickStarter.com [11]. Інформація про стан на напрямки використання краудфандінгових платформ в Росії наведена в таблиці (табл.1).

Таблиця 1.

Краудфандінові платформи в Росії

Джерело: [11]

В Україні краудфандінг тільки розвивається. У чистому вигляді цього механізму немає. Але, як зазначають експерти ринку, є проекти, які мають з ним спільні риси. Це «Українська біржа благодійності», запущена Фондом Віктора Пінчука, «X-Ideas» від «Nescafe» і сайт «Велика Ідея». На «УББ» можна пожертвувати певну суму на «добру справу», переважно, на благодійність [14]. Найбільше відповідає характеристикам краудфандінгу проект «Велика Ідея», організований на Biggggidea-платформі, де люди представляють свої проекти, а спільнота у них інвестує. На сьогодні проект має сотні ідей та реалізований механізм спільного кошику, який реально працює. Там же можна ознайомитися з прикладами успішних проектів, які вже було здійснено та профінансовано СПІЛЬНОКОШТОМ [8].

Ще однією особливістю краудфандінгу як колективного, масового фінансування, що підвищує його ефективність, є використання переваг коллаборативної фільтрації, широке застосування якої також завдячує можливостям Web 2.0 і існуванню соціальних мереж. Коллаборативна фільтрація - це система обміну суб'єктивним досвідом, що дозволяє відбирати об'єкти й інформацію у відповідності зі смаком і перевагами кожної конкретної людини [4, с.9]. Долгін А. визначає її як «клубну фільтрацію» і пояснює, що коллаборативна (клубна) фільтрація є універсальним механізмом споживчої експертизи учасниками певного клубу за інтересами якості чого б не було: речей, текстів, витворів і навіть самих людей [4, с.9]. В контексті краудфандінгу слід добавити, що об'єктом експертизи є краудфандінгові проекти і позитивне рішення такої експертизи має прояв у наданні коштів для фінансування тих проектів, які в очах експертів - учасників клубу - мають цінність.

В цьому ж руслі Лаутон К. та Маром Д. в праці «Революція краудфандінгу» (Lawton, Marom, 2010) виділяють унікальну здатність колективної співпраці до збільшення масштабів і наголошують, що сила «натовпу» проявляється не тільки в тому, щоб отримати доступ до ідей, а й у можливості використання колективної мудрості для створення механізму сортування та відбору, що, в свою чергу, забезпечує його масштабність [12, с.5]. Розглядаючи дію механізму селекції, який створюється колективною співпрацею, можна зазначити, що фільтрація, акредитація, синтез і значимість створюються через систему рецензування інформації зусиллями груп, що сформовані тематично або за інтересами. Слід наголосити, що цінність взаємодії у соціальних мережах виходить за рамки лише фільтрації інформації, вона поширюється на мудрість «натовпу».

Зазначимо, що ідея концепції коллаборативної фільтрації ґрунтується корінням у працях Хайєка Ф., який наголошував на наявності «розсіяних знань». В своєму есе «Використання знань суспільства» (Hayek, 1945) він зазначав, що практично кожен індивід володіє певною перевагою перед усіма іншими, тому що він володіє унікальною інформацією, яка може бути використана з користю, але її використання можливе тільки тоді, коли прийняття рішень залишиться за ним або будуть здійснені за його активної співпраці [13, с.6].

Досліджуючи явище коллаборативної фільтрації Долгін А. наголошує, що споживча селекція якості є універсальним способом мобілізації інформаційних ресурсів соціуму. Цей механізм дозволяє отримати максимум цінності із дій людських мас - а саме від її здатності збирати й обробляти інформацію. При цьому індивіди виступають одночасно і творцями інформаційного продукту, і його безпосередніми споживачами [4, с. 41]. В цьому контексті доречно перефразувати відомий ленінський лозунг: «Знання стають силою, коли вони оволодівають масами» на фразу наступного змісту: «Знання, якими володіють маси, стають великою силою».

Можна стверджувати, що в новій економіці коллаборативна фільтрація дозволяє індивіду полегшити розв'язання одвічної проблеми вибору, а комп'ютеризація цих дій суттєво знижує витрати часу та грошей на пошук необхідної інформації. За таких умов механізм коллаборативної фільтрації дозволяє знизити транзакційні витрати, насамперед, інформаційні.

Наведемо з цього приводу думку Долгіна А., який переконаний, що головним надбанням інформаційно-комунікаційних технологій є здешевлення комунікацій, оскільки з'явилися можливості для прямого, ніким не опосередкованого обміну з вуст у вуста, а також для відкритого обміну в колективі, коли приватне висловлювання не передається за ланцюжком, а доступно відразу всім членам суспільства [4, с. 45]. Нам видається дуже важливою його думка, що на додаток до відомої «невидимої руки» Адама Сміта в результаті коллаборативної фільтрації може бути включений паралельний механізм - друга невидима рука, в основі якого лежить спостереження не за цінами, а за тим, хто які товари купує, для яких цілей і з яким ефектом [4, с. 45].

Застосовуючи цю ідею до концепції краудфандінгу можна визнати, що механізм «другої невидимої руки» дозволяє обирати ті проекти, що мають найбільшу цінність для всіх членів суспільства через задоволення інтересів більшої кількості учасників різноманітних клубів. Чим більше зібрано «пожертв» на адресу проекту, тим вище його цінність.

В такий спосіб процес відбору проектів стає більш ефективним: індивіди отримують виграш від задоволення своїх інтересів у формі компенсації, що ними й обрана - моральна, матеріальна або фінансова компенсація; ініціатори краудфандінгових проектів отримують фінансування у необхідних обсягах швидко і без фінансових посередників для реалізації своїх креативних проектів різної спрямованості - соціальної, екологічної, благодійної, комерційної тощо; організатори краудфандінгових платформ - комісійні та можливість заробляти на благодійності і власних ідеях; економіка отримує зростання обсягів реалізації існуючої чи інноваційної продукції, приріст сукупного національного продукту, нові робочі місця, зниження витрат тощо у разі фінансування інвестиційних проектів, суспільство - приріст суспільних благ, можливість реалізації соціальних проектів, підвищення рівня довіри, прозорості та єднання.

Ще однією перевагою краудфандінгу в контексті коллаборативної фільтрації є можливість відновити паритет у обізнаності споживача і виробника про якість товарів, блокуючи тенденцію відбору, що погіршується, яка виникає в умовах інформаційної асиметрії [4, с. 52].

Зниження інформаційної асиметрії та транзакційних витрат на етапах ex ante та ex post досягається завдяки поєднанню технічних та організаційних можливостей, зокрема вимог щодо представлення проектів, забезпечення прозорості зібрання коштів та ходу реалізації проекту, можливістю відстежувати весь процес он-лайн в режимі реального часу, зворотнім зв'язком. Як зазначають учасники ринку [11, 14], щоб проект став успішним і був реалізованим, необхідно, щоб він чітко давав відповіді на питання: куди конкретно піде кожна сума і що отримають інвестори. Крім того, важливо відразу визначити адекватну суму, яку реально зібрати за час, наданий для збору грошей. Ще одним чинником успіху є реклама проекту на всіх можливих каналах комунікації, щоб якомога більше людей дізналися про нього. Дотримання цих рекомендацій суттєво підвищує шанси краудфандінгового проекту на успіх [14].

Отже, важливою перевагою краудфандінгу, що забезпечує зниження інформаційної асиметрії, є вдосконалення процесу управління проектом та підвищення його ефективності за допомогою зворотного зв'язку, комунікаційні можливості якого значно підвищилися внаслідок застосування Інтернет-технологій. За таких умов значна частина функцій моніторингу реалізації проекту передається інвесторам.

Продовжуючи аргументацію на користь можливостей краудфандінгу знизити прояви інформаційної асиметрії слід зазначити, що краудфандінг дозволяє також знизити ризик шахрайства та недобросовісності. Раз обдуривши, можна вже надовго втратити довіру людей, а електронна ідентифікація переміщення в мережі (за допомогою IP) не дозволить маніпулювати, використовуючи різні поштові служби або фіктивні дані. При цьому маленькі суми інвестицій, необхідність розкривати інформацію про себе, а також використання соціальних мереж (Facebook, Twitter, LinkedIn, ВКонтакте) і груп (за географічною чи іншому іншою ознакою) всередині платформи не дозволяють зробити шахрайство занадто прибутковою справою [9]. фінансовий грошовий краудфандінг інвестиція

Втім, хочемо наголосити, що хоча краудфандінг дозволяє знизити транзакційні витрати та інформаційну асиметрію, але не долає її зовсім. Реалізація краудфандінгових проектів пов'язана з невизначеністю, оскільки більшість проектів є досить новітніми, а отже, ризикованими. Тому надавачі грошових коштів, насамперед, інвестори, повинні враховувати ризики реалізації проектів.

Для подальшого розкриття краудфандінгу як фінансової інновації постіндустріального суспільства вважаємо за необхідне окремо зупинитися на такій його особливості як феномен добровільної колективної співпраці членів спільноти заради реалізації суспільно важливого проекту (досить часто, але не обов'язково) або такого, що має цінність в очах постачальника коштів. В основі ідеології краудфандінгу є концепція соціальної відповідальності, наріжним каменем якої є довіра між учасниками. Підкреслимо думку, що соціальна відповідальність є проявом вищого рівня суспільної свідомості, яка стала можливою завдяки багатьом чинникам, серед яких слід виділити, насамперед, зростання рівня свободи та свідомості особистості у новому суспільстві. В свою чергу, підвищення рівня довіри між учасниками краудфандінгового проекту, як вже зазначалося, підкріплене технічними можливостями Інтернет-технологій, що дозволяють контролювати всі етапи процесу збору коштів та реалізації проекту.

Концепція стійкого розвитку, що ґрунтується на ідеології соціальної відповідальності соціуму та бізнесу, завдяки краудфандінгу отримала ще одне джерело фінансування соціальних та екологічних проектів - кошти широкого загалу (домогосподарств). Наведемо на підтвердження приклади з чинної практики, інформацію про які отримано з Інтернет - видань [14]. Так, у 2009 році побачила світ документальна кінострічка «Століття дурнів», присвячена проблемам зміни клімату. Гроші на її створення збирали 5 років. У результаті творці фільму отримали підтримку близько 600 чоловік і зібрали понад 900 тисяч фунтів стерлінгів (1,4 млн дол. США), що дозволило оплатити зйомки і випуск фільму [14].

Експерти зазначають, що краудфандінг відкриває чимало можливостей і для компаній, що займаються «зеленою» енергією. Так, цікавим є проект «Сонячне дерево», що уявляє собою конструкцію з сонячних панелей і металу, енергія яких буде використовуватися для поливу місцевих розсадників. Авторами проекту є дві англійські компанії: «Demand Energy Equality», що пропагує купівлю сонячних панелей для домогосподарств, та «Edible Futures», яка просуває ідею вирощування міськими громадами багаторічних рослин для своїх потреб. Зібрану суму засновники пообіцяли вкласти в роботу майстерень зі створення сонячних фотоелектричних панелей. В Англії організація «10:10» започаткувала проект «Solar School» і тепер забезпечує деякі англійські школи сонячними панелями.

Крім традиційної, сучасний краудфандінг має ще одну форму, яка забезпечує вкладникам певний прибуток. Такою моделлю вже користуються дві компанії зі сфери відновлюваної енергетики: «Solar Mosaic» (США) і «Abundance Generation» (Англія). Перша фокусується на проектах з виробництва сонячної електроенергії, друга охоплює ще й вітроенергетику. Принцип інвестування тут заснований на купівлі інвестором боргового зобов'язання, за яким він у разі успішної реалізації проекту буде отримувати дохід. Так, на будівництво вітротурбіни на південному заході Англії «Abundance Generation» хоче зібрати до 1,4 мільйона фунтів стерлінгів. Учасникам обіцяно до 8 % прибутку протягом 20-ти років. Розмір внеску -- від 5-ти фунтів [14].

Важливо підкреслити, що значна частина суспільно важливих соціальних та екологічних проектів фінансується на умовах благодійності і пожертви, що підтверджує тезу про зростання рівня свідомості як окремого індивіда, так і соціуму в цілому. В термінах неоінституціональної теорії та цивілізаційної парадигми можна зробити висновок, що краудфандінг надає підтвердження олюдненості та усуспільненості соціально-економічних відносин в новій економіці, також відбувається демократизація і соціалізація фінансових відносин. Загалом відбувається конвергенція економічних, соціальних і екологічних інтересів бізнесу та соціуму, що знаменує поступовий перехід до соціальних фінансів.

Ще одним підтвердженням проявів нової економіки, ознакою якої є креативність, є стійка тенденція до створення будь-ким та фінансування спільнотою креативних проектів. Так, згідно статистики Kickstarter за 2012 рік більш всього грошей індивіди вкладають саме в творчі проекти - музика, кіно, книги, фото, комп'ютерні ігри. Найбільша кількість зареєстрованих проектів присвячена музикальній темі, але більш за все коштів вкладається в розробку комп'ютерних ігор [11].

В той же час краудфандінг є проявом і капіталістичної економіки, оскільки дозволяє інвесторам отримувати доходи на інвестиціях в доброчинні справи.

Висновки та пропозиції

За результатами проведеного дослідження можна констатувати, що краудфандінг як фінансова інновація знайшов свою нішу і своє місце у новій інформаційно-інноваційній, креативній економіці та продовжує набирати оберти. В Україні з'явилися лише перші паростки такого виду фінансових послуг, але їх розвиток буде залежати в майбутньому від багатьох суб'єктивних та об'єктивних чинників.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Дослідження феномену краудфандінгу в різних аспектах його прояву, створення життєздатного механізму колективного фінансування, напрацювання методик, вдосконалення технологій, розробка норм та відповідних законів надають широкий спектр можливостей для подальших наукових досліджень.

Література

1. Crowdfunding Industry Report 2013. Crowdsourcing.org [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://www.massolution.com

2. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://www.jnsm.com.ua/cgi-in/u/book/sis.pl?Article=10223&action

3. Howe, J. (2008) Crowdsourcing. Why the power of the crowd is driving future of business. New York: Three River Press

4. Долгин А. Манифест новой экономики. Вторая невидимая рука рынка / А . Долгин .- М.: «АСТ», 2010. - 256с.

5. Hemer, J. (2011) A snapshot on crowdfunding. The Open Access Publication Server of the ZBW, pp.1- 39

6. Belleflamme, P. / Lambert, T. / Schwienbacher, A. (2013) Crowdfunding: tapping the right crowd. Journal of Bussiness Venturing, July 2013, pp.1-45

7. Ley, A./ Weaven S. (2011) Exploring Agency Dynamics of Crowdfunding in Start-up Capital Financing. Academy of Entrepreneurship Journal, Vol. 17, Number 1, 2011, pp. 85-110

8. Краудфандінг набуває популярності [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://bibliote4nyj-autoban.blogspot.com/2012/11/blog-post_21.html

9. Коли в Україні з'явиться краудфандінг? [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://helpidea.org/news/view?obj[news_id]=2063623

10. Crowdfunding Industry Report 2012. Crowdsourcing.org [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу:http://www.massolution.com

11. Краудфандинг в России [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://startupafisha.ru/news/kraudfanding-v-rossii/

12. Lawton R., Marom D. (2010) The Crowdfunding Revolution: Social Networking Meets Venture Financing. GreateSpace, USA, 2010

13. Hayek, F. A. (1945) The Use of Knowledge in Society. American Economic Review, vol. 35, Issue 4, pp. 519 - 530

14. Краудфандінг - нове джерело еко фінансування [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://www.climateinfo.org.ua/content/kraudfanding-nove-dzherelo-eko-finansuvannya

References

1. Massolution (2013), “Crowdfunding Industry Report”, available at: http://www.massolution.com (Accessed 15 November 2013)

2. Library of the foreign words (2013), available at: http://www.jnsm.com.ua/cgi-in/u/book/sis.pl?Article=10223&action (Accessed 13 November 2013)

3. Howe, J. (2008) Crowdsourcing. Why the power of the crowd is driving future of business, Three River Press, New York, USA

4. Dolgin, A. (2010) Manyfest novoj ekonomyky. Vtoraia nevydymaia ruka rynka [Manifesto of new economy. Second invisible hand of the market], ACT, Moscow, Russia

5. Hemer, J. (2011) “A snapshot on crowdfunding”, The Open Access Publication Server of the ZBW, vol. 1, pp.1 - 39

6. Belleflamme, P. Lambert, T. and Schwienbacher, A. (2013) “Crowdfunding: tapping the right crowd”, Journal of Bussiness Venturing, vol. 7, pp.1 - 45

7. Ley, A. and Weaven S. (2011) “Exploring Agency Dynamics of Crowdfunding in Start-up Capital Financing”, Academy of Entrepreneurship Journal, vol. 17, no 1, pp. 85 - 110

8. Bibliote4nyj-autoban.blogspot (2012) “Kraudfandinh nabuvaie populiarnosti”, available at: http://bibliote4nyj-autoban.blogspot.com/2012/11/blog-post_21.html (Accessed 18 November 2013)

9. Helpidea (2013), “Koly v Ukraini z'iavyt'sia kraudfandinh”, available at: http://helpidea.org/news/view?obj[news_id]=2063623 (Accessed 15 November 2013)

10. Massolution (2012), “Crowdfunding Industry Report”, available at: http://www.massolution.com (Accessed 15 November 2013)

11. Rusbase (2013), “Kraudfanding-v-rossii”, available at: http://startupafisha.ru/news/kraudfanding-v-rossii/(Accessed 16 November 2013)

12. Lawton, R. and Marom, D. (2010) The Crowdfunding Revolution: Social Networking Meets Venture Financing, GreateSpace, USA

13. Hayek, F. A. (1945) “The Use of Knowledge in Society”, American Economic Review, vol. 35, Issue 4, pp. 519 - 530

14. Climateinfo (2013), “Kraudfanding - nove dzherelo eko-finansuvannya”, available at: http://www.climateinfo.org.ua/content/kraudfanding-nove-dzherelo-eko-finansuvannya (Accessed 15 November 2013)

Анотація

УДК 336.012.23

Краудфандінг як феномен постіндустріальної економіки. І. П. Васильчук, к. е. н., доцент, докторант кафедри менеджменту банківської діяльності, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ

У статті узагальнено теоретичні підходи до сутності феномену краудфандінгу як фінансової інновації постіндустріальної економіки. За результатами аналізу наукової і практично-орієнтованої літератури визначено сутність, чинники виникнення, механізм дії та особливості краудфандінгу що дозволяють його характеризувати як явище постіндустріальної економіки. На підставі узагальнень літературних джерел та чинної практики надано авторське трактування дефініції краудфандінгу, виділені переваги та ризики його використання як методу залучення фінансових ресурсів.

Ключові слова: краудфандінг, постіндустріальна економіка, фінансова інновація, фінансова послуга, транзакційні витрати, корпоративна соціальна відповідальність.

Annotation

Сrowdfunding as a phenomenon of postindustrial economics. I. P. Vasylchuk, Ph. D., associate Professor, post-doctoral fellow at the department of banking management, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kiev

The article summarizes the theoretical approaches to the phenomenon of crowdfunding, which is considered to be an important financial innovation of postindustrial economics. In the course of the analysis of theoretical and empirical literature the meaning, determinants, functional mechanism and distinctive features of crowdfunding were defined that allow attributing the crowdfunding to the phenomena of postindustrial economics. Based on the overview of relevant economic literature and corporate practices the own definition of crowdfunding was developed by the author. Further, the benefits and drawbacks of crowdfounding as a method of financial resource allocation were discussed in detail.

Keywords: crowdfunding, postindustrial economics, financial innovation, financial services, transaction costs, corporate social responsibility.

Размещено на Allbest.ru