Оцінка фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання аграрної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 11, 2011

УДК 336.77:334.72

ОЦІНКА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ

П.К. Бечко,

кандидат економічних наук

І. В. Осокін,

аспірант,

Уманський національний університет садівництва

Розглядається стан та перспективи фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі.

Ключові слова: фінансування, інвестиційні проекти, землі сільськогосподарського призначення, прибуток, нормативний розподіл прибутку, баланс, пільгові довгострокові кредити.

Consider the condition and prospects of financing the investment activity of economic entities of the agricultural sector.

Keywords: financing investment projects, agricultural land, income, standard distribution of income, balance sheet, favorable long-term loans.

Наслідки світової фінансової кризи переконливо свідчать, що нагальною проблемою для суб'єктів господарювання аграрної галузі є і залишається пошук фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення виконання інвестиційних проектів.

Країни з розвинутими ринковими відносинами в кризовий період, використовують як власні джерела фінансування, так і банківські кредити, які забезпечують безперебійне фінансування інвестиційних проектів.

Питання фінансування інвестиційної діяльності завжди було і залишається в центрі уваги провідних вітчизняних і зарубіжних вчених. Дослідженню теоретичних та практичних питань з цієї проблеми присвятили свої наукові праці М.Я.Дем'яненко, О.Є.Гудзь, М.Й.Малік, М.І.Кисіль, М.Ю Коденська, П.Т.Саблук, та багато інших.

Результати дослідження оцінки фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі свідчить, що економічно обґрунтоване залучення фінансових ресурсів в проекти інвестиційного характеру аграріїв можливе за умов розробленої національної програми, яка би передбачала стратегію і тактику фінансування, прогнозування та напрацювання заходів щодо виходу економіки з кризи. В опублікованих наукових працях українських вчених остаточно не окреслені особливості фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі, особливо за умов кризи, не повною мірою висвітлено вплив регуляторів на зростання обсягів фінансування інвестиційної діяльності галузі. фінансовий криза аграрний інвестиційний

Актуальність, практичне значення зазначеної проблеми, недостатнє її висвітлення в економічній літературі зумовили вибір теми статті.

Методика досліджень

Для реалізації поставлених задач використані економіко - статистичний (порівняльний, системний),монографічний та абстрактно-логічний методи.

Результати досліджень.

Вирішення проблеми фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі можливе за рахунок різних джерел ,зокрема:

- коштів від продажу земель сільськогосподарського призначення;

- отриманого прибутку ;

- коштів державного бюджету;

- банківських кредитів, зокрема і отриманих на пільгових умовах;

- залучення іноземних інвестицій;

- активного використання позабюджетних коштів.

За сучасних умов аграрії використовують для фінансування інвестиційних проектів бюджетні та позабюджетні кошти, залучають іноземні інвестиції та кредити комерційних банків. Водночас, як свідчить практика, ще не повною мірою використані можливості щодо пошуку альтернативних джерел фінансування інвестиційних проектів, здатних забезпечити виконання інвестиційних програм.

В Україні активно обговорюється питання щодо зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та створення до кінця 2012 року ринку їх продажу. Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є однією із передумов залучення в галузь додаткових фінансових ресурсів, які би спрямовувалися на фінансування інвестиційних проектів суб'єктів господарювання аграрної галузі. Частина коштів від продажу земель сільськогосподарського призначення повинна спрямовуватися на формування спеціального фонду і використовуватися на фінансування інвестиційних проектів суб'єктів господарювання аграрної галузі. Це потребує на законодавчому рівні прийняття закону, яким би передбачалося створення спеціального фонду для фінансування інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі від продажу земель сільськогосподарського призначення.

Власники сільськогосподарських земель, зі своєї сторони, повинні інтегруватися з державними органами через участь їх капіталів для втілення в реальність інноваційних ідей, технологічних розробок для покращення інвестиційного середовища галузі.

Крім цього, державна підтримка інвестиційних проектів аграріїв повинна передбачати фінансування через систему державних інвестиційний програм, формування інноваційної інфраструктури, використання непрямих методів регулювання (використання фіскальних методів, нормативно-правове регулювання у сфері передачі, захисту й охорони інтелектуальної власності, а також створення сприятливих умов для діяльності структур, що беруть участь у виробництві та комерційній реалізації наукових знань і технологій).

Сукупність методів державного регулювання інвестиційної діяльності аграрного сектору економіки представлено на рис.1.

Поряд з державними коштами та коштами приватних інвесторів важливу роль в покращенні механізму фінансування інвестиційних заходів суб'єктів господарювання аграрної галузі повинні відіграти комерційні банки.

Загальновідомо, що впродовж тривалого періоду для аграріїв діє механізм пільгового кредитування через здешевлення відсотків за отримані кредити, зокрема і довгострокові. В той же час, як свідчить аналіз, їх розмір в цілому по Україні не значний. За період з 2000 по 2003 роки суб'єкти господарювання аграрної галузі взагалі не отримували пільгові довгострокові кредити для фінансування інвестиційних проектів. В 2004 році частка довгострокових пільгових кредитів, отриманих суб'єктами господарювання галузі України до в загальній сумі пільгових кредитів склала 25,4 %, а в 2009 році - 12,6 % на фоні тотального зменшення за цей же період загальної їх суми на 65,1%. В 2010 році довгострокові пільгові кредити аграріям взагалі не видавалися.

Рис. 1. Основні методи державного регулювання інвестиційної діяльності аграрної галузі

Досвід отримання довгострокових пільгових кредитів по Черкаській області свідчить про ручний, а не економічний механізм їх розподілу позичальникам. Відсутність чіткого механізму розподілу пільгових кредитів призвело до того, що окремі райони області зокрема Черкаський, Канівський, Чорнобаївський, Драбівський отримали широкий доступ до пільгових довгострокових кредитів порівняно з Лисянським, Катеринопільським та Монастирищенським районами, в яких суми довгострокових пільгових кредитів незначні. На недоліки існуючого механізму розподілу пільгового кредиту привертали увагу також інші дослідники цієї проблеми, акцентуючи увагу на застосування ручного, а не економічного методу розподілу пільгових кредитів.[ 1 ]..

Недоліком банківського кредитування інвестиційної сфери аграріїв, на нашу думку є несформована банківська система Черкащини, оскільки в області взагалі відсутні материнські банки. Всі банки, що функціонують в області є дочірніми. Звідси і незацікавленість їх в фінансуванні інвестиційних проектів суб'єктів господарювання аграрної галузі області. Наслідком такого стану є не лише щорічне зменшення суми інвестицій в аграрну галузь області, але і вартості введених в експлуатацію основних засобів, як активної частини ресурсного потенціалу (табл.1).

Таблиця 1 - Основні показники діяльності суб'єктів господарювання аграрної галузі Черкаської області, за роками

Джерело: статистичні дані обласного управління статистики

На фоні зростання вартості основних засобів суб'єктів господарювання аграрної галузі області в 2010 році на 16,2 відсоткових пункти порівняно з 2009 роком, починаючи з 2008 роком спостерігається скорочення вартості введених в експлуатацію нових основних засобів. В 2009 році порівняно з 2008 вартість введених в експлуатацію основних засобів скоротилася на 664,0 млн. грн або на 54,3 %, а в 2010 році порівняно з 2009 роком відповідно на 488,0 млн. грн і 25,9 %.

Основною із причин скорочення введення в експлуатацію нових основних засобів суб'єктами господарювання області є зменшення інвестицій в основний капітал розмір якого в 2010 році порівняно з 2008 - докризовим роком скоротився на 2330,8 млн. грн або на 45,5 %, а в розрахунку на одну особу з 3926,1 грн в 2008 до 2174,1 грн в 2010 році.

За досліджуваний період на фоні зростання валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року аграріїв області спостерігається зменшення частки інвестицій. Зокрема, в 2008 році вартість валової продукції в порівняльних цінах 2005 року порівняно з попереднім роком зросла на 30,3%, а сума інвестицій скоротилася порівняно за цей же період на 5,6%. В 2009 році ріст валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року порівняно з 2008 роком становив 8,7% при загальному скороченні суми інвестицій в аграрну галузь області на 40,7 %.

Порівнюючи суми інвестицій в аграрний сектор економіки з сумою отриманого чистого прибутку аграріями області слід відмітити , що за аналізований період сума чистого прибутку зростає. Тільки в 2010 році порівняно з 2009 роком сума отриманого прибутку суб'єктами господарювання аграрної галузі області зросла в 13,8 рази.

Основною із причин зменшення інвестиційних вкладень в аграрний сектор економіки області за рахунок власних джерел фінансування є економічно необґрунтований розподіл ними отриманого прибутку.

З відміною нормативного методу розподілу прибутку суб'єкти господарювання отриманий прибуток взагалі не спрямовують на розширене відтворення, зокрема поповнення статутного капіталу в частині основних засобів та оборотних активів.

Вважаємо, що така практика розподілу прибутку для суб'єктів господарювання аграрної галузі є передчасною. Тому, на нашу думку, слід повернутися до практики нормативного розподілу прибутку з обов'язковим його розподілом на поповнення статутного капіталу в частині основних засобів та оборотних активів. Запровадження в практику нормативного методу розподілу прибутку сприятиме формуванню суб'єктами господарювання власних джерел для фінансування інвестиційних проектів.

В економічній літературі останніх років зростає інтерес до проблеми вдосконалення фінансової звітності суб'єктів господарювання аграрної галузі. Загальновідомо, що за часів директивної економіки в складі балансу сільськогосподарського підприємства обліковувалися окремо в четвертому розділі активу балансу затрати на капітальні вкладення, а в пасиві цього ж розділу - джерела їх фінансування .

Така практика застосування фінансової звітності аграріями сприяла оперативному отриманню інформації щодо наявних інвестиційних витрат та джерел їх фінансування. Крім того, на основі отриманої щомісячної інформації щодо затрат інвестиційного характеру та джерел їх фінансування слугувало основною із передумов для розрахунку щомісячного розміру іммобілізації коштів інвестиційного характеру в операційну діяльність і навпаки, які підлягали обов'язковому відшкодуванню, сприяла закріпленню за операційною і інвестиційною сферою джерел фінансування витрат.

Побудова бухгалтерського обліку повинна сприяти закріпленню як за операційною, так і інвестиційною сферою діяльності розміру власного капіталу, необхідних для безперебійного процесу виробництва.

В цьому аспекті представляє інтерес розмежування джерел фінансування інвестиційної та операційної сфер діяльності. Такий практичний досвід застосовують і притому успішно, у сільськогосподарських кооперативах Чехії та Угорщини [2]. В сільськогосподарських підприємствах цих країн в рамках одного звіту складають окремо інвестиційний та операційний баланси. Останній відображає розміщення всіх оборотних засобів і джерел їх фінансування, що в певній мірі дозволяє попереджати відволікання оборотних засобів на інші цілі.

В даний час згідно методології бухгалтерського обліку кошти підприємства зосереджені на одному рахунку. Акумуляція на одному рахунку коштів операційної і інвестиційної діяльності не дала бажаних результатів і призводить до відволікання власних коштів на непередбачувані цілі. Режим функціонування єдиних рахунків можна вводити, на нашу думку, лише для високорентабельних суб'єктів господарювання, які не мають простроченої заборгованості з кредитів. Підприємства, що не забезпечують збереження власних оборотних засобів повинні розділити не тільки зберігання коштів на окремих рахунках в банку, але і джерела фінансування як операційної так і інвестиційної сфер діяльності. Відособлення ресурсів, передбачених для інвестиційної та операційної сфер діяльності сприятиме закріпленню твердо фіксованої суми коштів, необхідних для безперебійного процесу виробництва операційної та інвестиційної діяльності.

Висновок

Прибуток є і залишається пріоритетним джерелом фінансування інвестиційної діяльності для аграріїв. Для формування джерела на фінансування інвестиційної діяльності слід відновити нормативний розподіл прибутку зі спрямування його на поповнення статутного капіталу в частині основних засобів.

Зі зняттям мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та створення ринку продажу земель слід створити спеціальний фонд, кошти якого спрямовувати на поповнення джерел для фінансування інвестиційної діяльності.

Важливе значення для створення та використання джерел фінансування інвестиційної діяльності має зміна існуючої нині практики фінансової звітності. З цією метою слід в балансі підприємства добавити окремий розділ в активі якого обліковувати затрати інвестиційного характеру, а в пасиві - джерела їх формування..

Література

1. Дем'яненко М.Я., Фінансово-кредитний механізм в умовах формування ринкових відносин // Економіка АПК. - 1998. - № 8. - С.35-41.

2. Таранков В.М. Пути улучшения организации оборотных средств сельскохозяйственных предприятий //Деньги и кредит. - 1988, - №8, - с. 26-34, с.28.

Стаття надійшла до редакції 27.10.2011 р.

Размещено на Allbest.ru