Використання інформаційних технологій у грошових системах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інформаційних технологій у грошових системах світу

О.М. Сазонець

доктор економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародних фінансів, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Розкрито сутність нових форм фінансових інструментів, заснованих на інформаційних технологіях. Розглянуто тенденції розвитку систем електронних платежів в різних країнах світу. Подано шляхи вирішення проблем, породжених впровадженням систем електронного обігу в Україні, та перспективи його розвитку.

Ключові слова. Фінансові інструменти, інформаційні технології, електронні платежі, електронний обіг.

Прискорення розвитку людства призводить до радикальних перетворень в економіці, пов'язаних з впровадженням інформаційних технологій. Значне поширення інформаційних та комунікаційних технологій є глобальною тенденцією науково-технічного прогресу останніх десятиліть, що призвело до значних змін практично в усіх сферах людської діяльності. Використання інформаційних та комунікаційних технологій має суттєве значення для підвищення конкурентоспроможності національної економіки, розширення можливостей її інтеграції до світової господарської системи.

На сьогодні проблеми, пов'язані з питаннями інформатизації економічного простору, вирішували як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. Першим вченим, прихильником «нової економіки», тобто інформаційної та глобальної економіки, став Мануель Кастельс. За його висловлюванням, сучасна економіка залежить від властивостей підприємців та держав генерувати, обробляти та ефективно використовувати інформацію, що базується на знанні [4]. Питання інформатизації також були висвітлені у працях російських та українських вчених, таких як Р. Брусік, Е. Іванова, В. Новак, Б. Савін, А. Ступицький, А. Шевчук, А. Чухно [8] та інших, які в основному розглядають використання та розвиток інформатизації як одного з найважливіших напрямків розвитку економіки. У зв'язку зі стрімким розвитком інформаційних та комунікаційних технологій у світі постійно розширюється породжене цим розвитком коло невирішених питань. Важливішим з цих питань є питання розвитку інформатизації фінансових процесів.

Постановка задачі. Глобалізація світового інформаційного простору призвела до впровадження нових форм фінансових інструментів. На сучасному етапі розвитку характерним є використання нових типів інноваційних продуктів для здійснення електронних платежів. Поява нових платіжних інструментів - це об'єктивна вимога часу, а також процес, викликаний новими потребами та вимогами людини. Метою даної статті є дослідження динаміки розвитку системи електронних платежів в Україні та вивчення зарубіжного досвіду діяльності у цій сфері. На основі проведення порівняльного аналізу статистичних даних необхідним є виділення проблем та шляхів їх вирішення у цій галузі економічної діяльності в Україні.

Результати. Серед багатьох визначень електронних грошей найвдалішим, на наш погляд, є визначення, наведене у 1998 році в документі Європейського центрального банку «Звіт про електронні гроші»: електронні гроші - «грошова вартість, яка зберігається в електронному вигляді на технічному пристрої і може широко використовуватися для здійснення платежів підприємствам іншим, ніж емітент, без необхідності використання при цьому банківських рахунків, але яка діє як наперед оплачений інструмент на пред'явника» [11].

В національних законодавствах країн Європейського Союзу використано наступне визначення електронних грошей «електронні гроші - грошова вартість, яка є вимогою до емітента і яка:

1) зберігається на електронному пристрої;

2) емітується під час отримання грошових коштів у вартісному розмірі не меншому, ніж емітована грошова вартість;

3) приймається як засіб платежу підприємствами, іншими ніж емітент» [9]. Це визначення наведено у статті 1 Директиви 2000/46/ЄС.

Обіг електронних грошей на карткових носіях в Європі розвивається за допомогою таких проектів, як Proton, Chipknip, Geldkarte та Moneo. Не дивлячись на стрімке зростання електронного виду платежів, рівень обігу електронних грошей на карткових носіях у країнах Європейського Союзу є набагато нижчим, ніж використання інших безготівкових платіжних інструментів. Про істотне збільшення кількості локальних схем електронних гаманців можна говорити тільки в країнах Бенілюкс. У Єврозоні, за даними Європейського центрального банку, загальна кількість номінованих в євро електронних грошей на карткових носіях до початку 2008 року щорічно збільшувалась приблизно на 20%, хоча і з деякими коливаннями (рис. 1).

Велику популярність здобули системи наперед оплачених карток. За прогнозами компанії PSE Consulting у 2010 році європейці витратять 75 млрд. євро, використовуючи наперед оплачені картки, що на рік складатиме 2,3 млрд. трансакцій. Найближчим часом кількість карток зросте на 40 млн., а кількість оплачених наперед трансакцій досягне 150 млн. При цьому перш за все будуть використані картки міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide [3].

фінансовий електронний обіг

Рис. 1. Електронні гроші на карткових носіях в обігу в Єврозоні, млн. євро

За кількістю випущених карток з електронними грошима виділяються такі країни, як Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Австрія, Німеччина. Проте по показнику кількості розрахунків електронними грошима випереджальні позиції займають тільки перші з вказаних країн.

В останні роки в Єврозоні достатньо стрімко розвиваються серверні он-лайнові схеми електронних грошей, хоча за загальним обсягом вони ще не можуть конкурувати з електронними грошима на картках (рис. 2).

Рис. 2. Електронні гроші серверних схем в обігу в Єврозоні, млн. євро

У Сполучених Штатах Америки також найбільш вживаними є електронні гроші на картках, що зберігають вартість. За оцінками експертів Aite Group, LLC, загальна сума коштів, витрачених американцями у 2004 році з використанням наперед оплачених карток, досягла 63,4 млрд. доларів США, з них 50,6 млрд. доларів США витрачено в закритих системах, де на відміну від карток відкритих систем, картки приймаються одним торговцем або в одному локалізованому місці; і 12,8 млрд. доларів США - у відкритих системах. У 2009 році загальна сума коштів, витрачених в Америці з використанням наперед оплачених карток, досягла 257 млрд. доларів США.

У сфері он-лайнових платіжних схем великим небанківським провайдером, який дійсно має успіх на ринку, є cистема PayPal, призначена для побудови зручних, безпечних і рентабельних платіжних рішень у мережі Інтернет. На кінець 3 кв. 2006 року кількість відкритих рахунків PayPal досягла 123 млн. дол., загальний обіг коштів - 9.3 млрд. доларів США. Щорічне збільшення обігу коштів у середньому склало 37%. До кінця 2006 року вони збільшили кількість країн, в яких працює система PayPal до 103, а кількість валют до 17 [5].

В Росії переважним є використання карток на програмній основі, на відміну від європейських країн. Це пояснюється двома причинами. По-перше, в Росії недостатньо розвинутою є інфраструктура. По-друге, початкові та поточні витрати на впровадження та функціонування систем електронних грошей на основі карток є надто великими порівняно із витратами, яких потребують системи електронних грошей на програмній основі.

В Росії найбільш розвиненою системою електронних грошей є система WebMoney Transfer, за допомогою якої користувачі Інтернет і власники мобільних телефонів можуть здійснювати захищені безвідзивні платежі й перекази у реальному часі в електронних грошах, номінованих у шести видах валюти, а також золоті. Кількість операцій у системі неухильно зростає (рис. 3). Найбільша кількість Iнтернет-ресурсів зареєстрована в розділі «Бізнес, фінанси» (23 %), на другому місці «Послуги провайдерів» (21%), на третьому - «Відпочинок» (18%). У розділі «Бізнес, фінанси» найбільша частка ресурсів припадає на «Обмінні пункти».

Рис. 3. Кількість операцій у WM, 2002-2007 рр., тис.

В Україні систему WebMoney Transfer представляє «Українське гарантійне агентство» (м. Київ), створене у грудні 2003 року.

У 2005 році з використанням титульних знаків WMU здійснено 271 тис. операцій на суму 24,9 млн. грн., у 2006 році - 697 тис. операцій на суму 69,4 млн. грн., а у 2007 році ? 1672 тис. операцій на суму 223 млн. грн. Таким чином, кількість операцій у системі WebMoney Transfer з електронними грошима, номінованими в гривнях, за 2007 рік зросла в 2,4 рази, а сума операцій - у 3,2 рази [7].

Збільшенню електронного обігу в Україні сприяє функціонування Національної системи масових електронних платежів. Це внутрішньодержавна платіжна система, що діє, починаючи з 2004 року. Специфікою цієї системи є те, що платіжною організацією системи, власником торгової марки і оператором системи є Національний банк України, який виконує функції розрахункового банку, головного і регіонального процесингових центрів. Держателями гаманців НСМЕП можуть бути виключно фізичні особи. Ця система з початку її створення неухильно розвивається, про що свідчить динаміка показника завантаження гаманців НСМЕП (рис. 4).

Рис. 4. Суми завантаження гаманців НСМЕП наростаючим підсумком (тис. грн.)

У перспективі очікується стрімке проникнення системи електронних платежів у мобільний зв'язок. Таким чином операторам мобільного зв'язку вигідніше буде співробітничати з системами електронних грошей, такими, наприклад, як PayPal, ніж своїми силами організовувати здійснення електронних платежів. Новим напрямком розвитку електронного обігу є упровадження безконтактних технологій у цій сфері.

Аналізуючи стан розвитку електронного обігу в Україні, можна сказати, що в країні успішно розвиваються як система електронних платежів на карткових носіях, так і серверні системи. Кожна з цих систем має свої переваги та недоліки. При їх запровадженні виникають різні проблеми, які є суттєвими в більшому або меншому ступеню для цих систем.

Одною з головних проблем є правова неурегульованість здійснення операцій електронного грошового обігу. Для серверних технологій ця проблема поки не має адекватного вирішення. Тому самі системи вимушені створювати правила випуску, обігу електронних грошей, управління ризиками. Для платіжних електронних карток емісія електронних грошей здійснюється згідно норм Законодавства щодо емісії платіжних карток і здійснюється лише банками.

Другою проблемою є недорозвиненість інфраструктури, яка для системи електронних платежів на карткових носіях є більш суттєвою завдяки більшій потребі у технічних пристроях, а саме засобів для приймання карток.

Наступною проблемою при неконтрольованому випуску електронних грошей може стати зростання рівня інфляції. Це може бути визвано як зростанням грошової маси, так і зростанням швидкості обертання електронних грошей. Причому погроза є вищою для електронних грошей серверного типу завдяки правовій неурегульованості обігу цих грошей. Врегулювати ці процеси можна за допомогою встановлення правових норм щодо попереднього занесення на рахунок суми традиційних грошей, відповідної до суми електронних грошей. Також необхідним є заборона кредитування електронними грошима. При випуску електронних грошей потрібно передбачити вимогу обов'язкового резервування.

При наявності багатьох систем електронних грошей зараз з'явилась потреба обміну електронних валют. Але ця процедура є ще не досить відрегульованою. Треба стандартизувати, уніфікувати ці операції та узгодити з Законодавством щодо обміну реальних валют.

Проблемним є явище захисту операцій з електронними грошима. Завдяки появі компаній, що надають послуги з операцій з електронними грошима клієнт у багатьох випадках не є освіченим у правилах здійснення цих послуг і не є упевненим у захищеності своїх віртуальних коштів. Це гальмує розвиток системи таких послуг. Тому необхідним є приведення Законодавства до нових вимог функціонування компаній з надання послуг з операцій з електронними грошима особливо щодо правил захисту електронної інформації та надання компаніями гарантій з проведення фінансових операцій.

Висновки

Проведений в статті аналіз розвитку систем електронного обігу у світі виявив його позитивні тенденції. При чому вони проявляються у двох напрямах - як у напрямі розповсюдження електронних грошей на карткових носіях, так і за допомогою серверних технологій. В Україні ці системи також активно впроваджуються. Згідно з визначенням електронних грошей їх випуском можуть займатися як банки, так і небанківські установи. Важливішими питаннями, пов'язаними з перспективою розвитку електронних грошей в Україні, є питання їх правового визначення та законодавчого регулювання їх обігу. Для здійснення основних заходів регулювання необхідним є додержання основних правових та нормативних вимог до функціонування таких систем у світі.

Список використаних джерел

1. Чухно А. А. Постіндустриальна економіка: Теорія, практика та їх значення для України /Чухно А. А. ? К.:Логос. ? 2001. ? 631 с.

Размещено на Allbest.ru