Посилення регулювальних властивостей прямого оподаткування у сфері агропромислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Посилення регулювальних властивостей прямого оподаткування у сфері агропромислового виробництва

Л.Д. Тулуш

У статті проведено аналіз та здійснено оцінювання діючої системи прямого оподаткування у сфері агропромислового виробництва, визначено напрями посилення регулювальних властивостей прямих податків для забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження на товаровиробників різних форм господарювання і виробничої спеціалізації.

Ключові слова: система прямого оподаткування, податкове навантаження, сільське господарство.

В статье проведён анализ и оценена действующая система прямого налогообложения в сфере агропромышленного производства, определены направления усиления регулирующих свойств прямых налогов для обеспечения равномерного распределения налоговой нагрузки на товаропроизводителей различных форм хозяйствования и производственной специализации. оподаткування товаровиробник конкурентний

Ключевые слова: система прямого налогообложения, налоговая нагрузка, сельское хозяйство.

In article the analysis is carried out and the operating system of the direct taxation in the sphere of agrarian industry is estimated. The ways of enhancing of regulating properties of direct taxes for providing uniform distribution of tax burden on producers of various forms of managing and production specialization are defined.

Keywords: system of direct taxation, tax burden, agriculture.

Постановка проблеми

Оподаткування є важливим інструментом державного регулювання економічних процесів, виняткова значущість якого проявляється у формуванні умов функціонування суб'єктів господарювання, створенні належного інвестиційного клімату, стимулюванні інноваційного розвитку економіки в цілому та окремих її галузей. Ефективне використання цього важеля фінансової політики потребує належного наукового обґрунтування засад формування фіскальних механізмів.

Основною функцією прямих податків є регулююча, сутність якої полягає у свідомому втручанні держави у ринкову економіку для досягнення визначених цілей податкової політики та регулювання соціально-економічних процесів. Метою державного податкового регулювання є збільшення податкових надходжень до бюджету в результаті підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

Система прямого оподаткування в сільському господарстві є сферою, де повинні реалізовуватись основні завдання регулюючої функції податків - вирівнювання умов господарювання, підтримка товаровиробників шляхом застосування відповідних механізмів прямого оподаткування, оптимізація податкового навантаження. Необхідність податкового регулювання в аграрному секторі обумовлена специфікою сільськогосподарського виробництва, стратегічною важливістю галузі у підтримані продовольчої безпеки країни, що потребує створення умов для підвищення прибутковості та конкурентоспроможності вітчизняних сільгосппідприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питань оподаткування аграрного сектору присвячено праці Л. Березовської [1], М. Дем'яненка [2], Т. Калінеску [3], Т. Кармазіна [4], О. Непочатенко [5], Н. Прокопенко [6], О. Прокопчук [7], В. Синчака [8] та інших авторів. Незважаючи на достатній рівень розробленості податкової проблематики, питання щодо напрямів реформування системи прямого оподаткування у сільському господарстві не набули остаточного вирішення, що поряд із недостатньою ефективністю та суперечливістю діючого податкового механізму не сприяє реалізації стратегічних цілей державної аграрної політики і дестабілізує фінансову систему держави.

Не вирішені раніше частини загальної проблеми

Нині регулювальні властивості прямих податків зведені до мінімуму внаслідок застосування протягом тривалого часу недосконалих та неадаптованих до сучасних умов сільськогосподарського виробництва режимів прямого і непрямого оподаткування, що зумовило низку проблем, головними з яких є порушення конкурентного середовища внаслідок нерівномірного податкового навантаження на підприємства різних огранізаційно-правових форм господарювання та напрямів спеціалізації. Зазначене зумовлює необхідність поглиблення наукових досліджень у напрямі обґрунтування засад формування ефективної системи прямого оподаткування в сфері агропромислового виробництва.

Формулювання цілей статті

Метою дослідження є визначення напрямів реформування системи прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, спрямованих на створення рівних конкурентних умов для різних організаційно-правових форм господарювання у сільському господарстві.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поряд з існуванням особливого набору податкових інструментів для товаровиробників галузі сільського господарства - загальної системи та двох спеціальних податкових режимів, система прямого оподаткування не відзначається гнучкістю внаслідок відсутності адекватного відображення в податковому механізмі сучасних тенденцій розвитку економічних процесів у галузі та специфіки діяльності підприємств різних напрямів спеціалізації, що призвело до суттєвої варіативності показників податкового навантаження; значної концентрації капіталу та площ угідь обмеженим колом суб'єктів господарювання; відсутності коштів на фінансування землеохоронних заходів; невідповідності нормативного розміру рентного доходу, покладеного в основу грошової оцінки угідь, фактичному рівню дохідності сільськогосподарського виробництва, що зумовлює недоотримання відповідними бюджетами значних сум податкових надходжень, база для вилучення яких існує [9, с. 7].

Запровадження наприкінці 90-х років минулого століття спеціального режиму прямого оподаткування (ФСП) стало однією з передумов сучасного розвитку аграрного сектору: за останні тринадцять років частка прибуткових підприємств у загальній їх кількості збільшилась у 2,5 рази і на кінець 2012 року становила 78,2%, покращився фінансовий стан галузі - з 1752,4 млн грн прибутку у 2000 р. до 26787,2 млн грн у 2012 р., підвищилася рентабельність сільськогосподарського виробництва (з -1% у 2000 р. до 20,5% у 2012 р.), покращився інвестиційний клімат [10].

Проте означені тенденції не знайшли відповідного віддзеркалення у формуванні механізму прямого оподаткування. Зосередивши увагу на стимулюванні розвитку та підтримці галузі сільського господарства, держава залишила поза увагою регулювальні властивості прямих податків, що призвело до нерівномірного податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства.

Результати проведеного дослідження щодо розподілу податкового навантаження на сільгосптоваровиробників в розрізі основних видів діяльності свідчать про його суттєве ранжування (таблиця).

Таблиця

Податкове навантаження на сільгосппідприємства різних напрямів спеціалізації за діючого механізму прямого оподаткування (ФСП)

* Від реалізації сільгосппродукції власного виробництва, продуктів її переробки, надання супутніх послуг.

Джерело: розраховано авторами на основі даних податкової звітності підприємств за 2012 р.

Так, для підприємств рослинництва податкове навантаження на 100 грн прибутку становить 0,6 грн; для підприємств тваринництва - 1,5 грн; для підприємств змішаного типу - близько 3,0 грн; для окремих видів діяльності (наприклад вирощування квітів, вирощування овочів тощо) податкове навантаження є низьким і становить 0,0001-0,001 на 100 грн прибутку. Відповідно, використання ФСП без врахування напряму спеціалізації сільгосппідприємств, поряд із відсутністю належних обмежень щодо його застосування, нівелює регулювальні властивості прямих податків.

За результатами порівняльного аналізу рівня податкового навантаження на платників податків за умови використання ними альтернативних систем прямого оподаткування (загальної системи та двох спеціальних податкових режимів) з'ясовано, що найменший рівень податкового навантаження досягається при використанні ФСП, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам акумулювати значні суми у вигляді несплачених податків, державний контроль за подальшим використанням яких не здійснюється. Так, порівняно з податковим зобов'язанням на загальній системі (за умови сплати податку на прибуток та земельного податку) підприємства, що є платниками ФСП акумулюють від 85% до 99% податкових платежів. Зважаючи, що сучасний агробізнес є прибутковим, потенційні бюджетні надходження від сільського господарства втрачено. Відповідно ФСП є «податковою схованкою», оскільки його сплата не потребує ведення повноцінного податкового обліку, він не забезпечує дотримання принципу вертикальної рівності, у його механізмі відсутній ефект автоматичної стабілізації [11, с. 653].

За підрахунками Міндоходів у 2012 році пільгами скористалось 16 тисяч сільськогосподарських підприємств, більшість з яких отримували державні субсидії і використовували спец режими з метою оптимізації податкового навантаження. Останнім часом надходження від ФСП є незначними (у 2011 році надходження до бюджету від ФСП становили 121,9 млн грн, а у 2012 році - 131 млн грн) і не відповідають сучасному рівню прибутковості сільськогосподарського виробництва [12].

На державному рівні неодноразово піднімались питання щодо необхідності удосконалення механізму прямого оподаткування в сільському господарстві. Так, Міндоходів вбачає напрямком удосконалення податкового механізму диференціацію ФСП за видами діяльності - рослинництво, птахівництво та тваринництво, проте методику визначення бази оподаткування для кожного з видів діяльності і досі не опрацьовано (за попередньою інформацією базою оподаткування для птахівництва та тваринництва планується визначити дохід від реалізації продукції).

Іншої позиції дотримуються Міністерство аграрної політики та продовольства України, представники профільних асоціацій і парламенту, внаслідок чого на розгляд був внесений законопроект № 2959 у якому пропонується «…до 1 січня 2018 року заборонити внесення змін до Податкового кодексу України, які обмежують права та пільги сільськогосподарських товаровиробників та підприємств, які вони мають у рамках спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства та рибальства, а також фіксованого сільськогосподарського податку…» [13], що на думку авторів законопроекту дозволить зберегти рентабельність сільського господарства, підвищити рівень довіри іноземних інвесторів, збільшити інвестиції в АПК.

Після обговорення зазначених пропозицій у наукових і урядових колах було прийняте рішення уточнити лише базу нарахування ФСП, а саме базою ФСП визначено «…нормативну грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до розділу ХІІІ цього Кодексу» [14].

На нашу думку, зазначені кроки дозволять частково вирішити фіскальні завдання - збільшити податкові надходження до бюджету, проте досягнення основної мети - створення рівних конкурентних умов - потребує кардинального реформування системи прямого оподаткування.

За результатами узагальнення зарубіжної практики оподаткування сільськогосподарських товаровиробників встановлено, що механізм прямого оподаткування є одним із вагомих важелів державного фінансового регулювання розвитку аграрного сектору, що проявляється у:

диференціації механізму оподаткування залежно від особливостей діяльності суб'єктів господарювання (обсягу доходу, напряму спеціалізації, площі сільськогосподарських угідь, кількості працюючих тощо);

формуванні пільгових засад оподаткування доходів від сільськогосподарської діяльності (для юридичних осіб - встановлення неоподаткованого мінімуму прибутку, сплата податку з усереднених за ряд років результатів діяльності, зменшення нарахованого податку на прибуток на суму сплаченого земельного (майнового) податку, звільнення новостворених сільгосппідприємств від оподаткування прибутку в перші роки господарювання, застосування спеціальних податкових режимів тощо; для фізичних осіб - встановлення пониженої ставки податку, неоподаткованого мінімуму доходів або площ сільгоспугідь, що обробляються власником, надання права на здійснення спеціальних податкових вирахувань з оподатковуваного доходу, застосування особливого порядку ведення податкового обліку та формування звітності).

Враховуючи пріоритетність галузі сільського господарства та її роль у підтриманні продовольчої безпеки держави основною метою реформування механізму прямого оподаткування є забезпечення однорідності податкового простору для всіх форм господарювання.

Відповідно, вважаємо за необхідне використати окремі елементи зарубіжного досвіду податкового регулювання сільськогосподарської діяльності у вітчизняній податковій практиці, зокрема виділити із загального кола суб'єктів господарювання певні (однорідні) категорії платників податків, згруповані за встановленими критеріями, та визначити для кожної з них відповідний порядок оподаткування їхніх доходів, який би максима-льною мірою врівноважував інтереси держави та даної категорії платників.

Такий підхід до формування податкового механізму в сільському господарстві передбачає перехід окремих типів сільгосппідприємств на загальну систему оподаткування, зокрема:

- підприємств, результативність діяльності яких не кореспондує з якісними характеристиками сільгоспугідь, а земельні ділянки є лише просторовим базисом для розміщення виробництва;

- підприємств, що здійснюють виробництво високорентабельних видів сільськогосподарських культур (квітів, декоративних рослин, грибів тощо);

- підприємств, що входять до складу фінансово-промислових груп і використовуються в схемах податкового планування.

Внаслідок реалізації запропонованих заходів податкові умови господарювання для різних категорій товаровиробників суттєво вирівняються, про що свідчать результати проведеної накладки податкових норм на результати господарювання суб'єктів аграрного бізнесу (рисунок).

Рис. Розподіл податкового навантаження на сільгосптоваровиробників в умовах чинного (зверху) та пропонованого (знизу) порядків оподаткування

Джерело: розраховано авторами за даними обраної сукупності сільгосптоваровиробників.

Для інших підприємств, що не відповідають зазначеним критеріям, передбачити спеціальні податкові режими, а саме сільськогосподарський податок та єдиний податок. При цьому для сільськогосподарського податку повинні бути встановлені об'єктивні обмеження сфери його застосування, уточнений порядок визначення податкової бази та розмір податкових ставок; єдиний податок потребує адаптації до умов сільськогосподарського виробництва, зокрема врахування при формуванні податкового механізму уповільненого обороту капіталу, рівня рентабельності окремих видів сільськогосподарської діяльності, сезонності виробництва.

Реалізація наданих пропозицій сприятиме зменшенню варіативності показників податкового навантаження на підприємства різних організаційно-правових форм на напрямів спеціалізації - з нинішніх сотень-тисяч разів до діапазону 0,5-3% від доходу та 5-20% по відношенню до прибутку (максимальні коливання 5-6 разів), що забезпечить вирівнювання конкурент-них умов для різних форм господарювання та раціональне використання наявного податкового потенціалу суб'єктів агропромислового виробництва.

Висновки

Сталий розвиток сільського господарства на сучасному етапі потребує наявності ефективного податкового механізму, який би забезпечував рівномірний розвиток всіх форм господарювання. Податкові пільги та преференції, передбачені для товаровиробників галузі, не повинні порушувати галузеву рівновагу та суперечити задекларованим принципам ефективного оподаткування. Реформування механізму прямого оподаткування повинно відбуватись у напрямі зміни методичного підходу до формування механізму оподаткування доходів суб'єктів господарювання у сфері агропромислового виробництва, що забезпечить вирівнювання податкового середовища функціонування різних категорій сільсько-господарських товаровиробників.

Література

1. Березовська Л. О. Сучасний стан та напрями удосконалення спеціального режиму прямого оподаткування в аграрному секторі економіки України [Електронний ресурс] / Л. О. Березовська // Науковий вісник НУБ і ПУ. - 2010. - Вип. 154, ч. 3. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_154_3/10blo.pdf

2. Дем'яненко М. Я. Вплив фінансових факторів на формування дохідності аграрних формувань / М. Я. Дем'яненко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 85. ? Харків : ХНТУСГ, 2009. ? С. 23-31.

3. Калінеску Т. В. Оптимістичне оподаткування / Т. В. Калінеску // Часопис економічних реформ. - № 2. - 2011. - С. 41 - 46.

4. Кармазін Т. І. Фіксований сільськогосподарський податок як один з інструментів стимулювання сільськогосподарського виробництва [Електронний ресурс] / Т. І. Кармазін, Л. В. Голишевська // Економіка аграрного сектора. - 2011. ? № 4. ? Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_4/NV-2011-V4_27.pdf

5. Непочатенко О. О. Вдосконалення податкового регулювання діяль-ності рослинницьких домогосподарств [Електронний ресурс] / О. О. Непоча-тенко, О. Я. Ярошевич // Інноваційна економіка. ? Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/231.pdf

6. Прокопенко Н. С. Податкові механізми регулювання економіки аграрного сектору України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Прокопенко Наталія Семенівна ? Київ, 2010. - 43 с.

7. Прокопчук О. Т. Податкові пільги як фактор забезпечення конку-рентоспроможності сільськогосподарського виробництва / О. Т. Прокопчук // Інноваційна економіка: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - № 5 [24]. - С. 274-277.

8. Синчак В. П. Система оподаткування у сільському господарстві України: теорія, методологія та практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Синчак Віктор Петрович ? Київ, 2009. - 39 с.

9. Саблук П. Т. Основні напрями удосконалення державної аграрної політики в Україні / П.Т. Саблук, Ю.Я. Лузан // Економіка АПК. ? 2011. ? № 5. ? С. 3-16.

10. Державний служба статистики України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

11. Сарана С. В. Фіксований сільськогосподарський податок як спеціальний податковий режим [Електронний ресурс] / С. В. Сарана // Форум права. - 2011. - № 4. - С. 651-656. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11ccvcpe.pdf

12. Які податкові пільги залишать аграріям? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unt.org.ua/yak-podatkov-p-lgi-zalishat-agrar-yam

13. Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо заборони обмеження прав та зменшення податкових пільг сільськогосподарських товаровиробників і сільськогосподарських підприємств). Проект закону України від 08.05.2013 р. № 2959 [Електронний ресурс]. ? Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46866

14. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реформування фіксованого сільськогосподарського податку, розширення кола податкових агентів екологічного податку, визначення платниками збору за спеціальне використання води первинних водокористувачів та визначення деяких елементів збору у вигляді цільової надбавки до ціни за природний газ. Проект закону України від 13.09.2013 р. [Електронний ресурс]. ? Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/acts/892.htm

Размещено на Allbest.ru