Видатки державного і місцевих бюджетів на соціальний захист населення, склад і структура
Теоретичні засади державного бюджету та фінансового забезпечення соціального захисту населення. Характеристика фінансових планів підприємств і організацій агропромислового комплексу. Дослідження цільових позабюджетних фондів соціального спрямування.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.10.2018 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни “Бюджетна система”
На тему: «Видатки державного і місцевих бюджетів на соціальний захист населення, склад і структура»
Студента
Сидоренко Вікторія Володимирівна
КИЇВ-КНЕУ-2018
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
1.1 Державний бюджет як головний фінансовий план країни
1.2 Соціальний захист населення: суть, форми та складові його фінансування
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Фінансування соціального захисту з Державного бюджету
2.2 Видатки місцевих бюджетів на соціальний захист населення
2.3 Аналіз видатків на соціальний захист населення в Україні
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
3.1 Покращення фінансового забезпечення соціального захисту вУкраїні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК
ВСТУП
Тема моєї курсової роботи «Видатки державного і місцевих бюджетів на соціальний захист населення, склад і структура». Для розкриття даної теми своєю метою, я вбачаю, дослідити соціальну сферу та державний і місцевий бюджет. Цілями та задачами є:
v Висвітлення теоретичних засад державного бюджету, через його вивчення як головного плану країни та розкриття сутности соціальної сфери і захисту населення.
v Розгляд загальних відомостей видатків на фінансування соціального захисту.
v Аналіз фінансування за рахунок державного та місцевого бюджетів в Україні. Винайдення шляхів покращення фінансового забезпечення соціальної сфери.
Питання соціального захисту населення завжди є актуальним та проблематичним. Оскільки саме забезпечення соціальної сфери свідчить про економічний стан та розвиток держави в цілому. Фінансова забеспеченність громадян та соціальна стабільність - це головна мета будь-якого Уряду країни.
Чим вищий рівень добробуту населення, тим вища економіка держави. Тому держава в першу чергу повинна забезпечувати сприятливі умови для отримання прибутку, культурний та науковий розвиток людини і першочергово забезпечувати можливість здорового спосібу життя.
В умовах ринкового розвитку держава намагається вийти на новий рівень свого розвитку, збільшуючи фінансування соціальної сфери за рахунок бюджетних надходжень, але якщо ВВП країни низький, то і забезпечення такого фінансування не можливе.
Актуальність теми. Актуальність данної теми в тому, що однією з функцій держави є захист соціально не захищених прошарків населення,фінансування безробіття чи втрати працездатності, створення ефективної фінансової системи (чим і має займатися соціальна політика).
Наявність дієвої, ефективної системи соціального захисту - це свідоцтво рівня розвитку держави, його відповідності вимогам часу. Чим вищий рівень життя членів суспільства, тим більш розвинутим може вважатися суспільство. Ось чому дуже актуально на наш час працювати з цією темою.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є соціальна політика держави, її цілі, структура, об'єкти, суб'єкти та інструменти реалізації.
Мета роботи. Метою роботи є дослідження сучасної структури соціальної політики України, аналіз її стану, характеристика сучасних процесів, що протікають в соціальній сфері, аналіз роботи закордонних країн з можливим знаходженням виходу (для нашої країни) з сучасного соціального стану.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
1.1 Державний бюджет як головний фінансовий план країни
Кожна економічна система має свою структуру, згідно якій вона розвивається. Але для розвитку будь-якої структури необхідний план. Тож і держава, виступаючи в ролі єдиної економічної системи, планує свій бюджет. Тому державний бюджет є головним планом розвитку економічного стану країни. Але варто відокремлювати державний бюджет - як основний план від державного бюджету - як економічної категорії. У першому випадку, це сформований результат діяльності уповноважених осіб, метою яких є розподіл централізованих коштів та практичне використання економічних відносин. У другому випадку, це об'єктивна система грошових відносин.
Таким чином державний бюджет це особлива форма державного плану, що має силу закону й встановлюється для народного господарства в цілому, для всіх структурних підрозділів суспільного виробництва на основі завдань і заходів державного плану економічного і соціального розвитку України [7].
Державний бюджет визначається за наступними принципами суспільного та економічного розвитку [20]:
Загальність (облік будь-якої, без винятку, сторони господарювання фінансових взаємовідносин);
Цілісність і збалансованість (передбачаються цілеспрямовані дії, згідно до єдиного плану та вимог державної політики). У процесі розробки державного плану соціально-економічного розвитку країни в системі фінансових планів формуються фінансові і бюджетні взаємини в масштабах народного господарства України в цілому, вихідні з економічної програми держави й обумовлені наміченими в плані конкретними адресними завданнями соціально-економічного розвитку країни в цілому;
Фінансова централізація. Ведеться єдина політика економічного розвитку, яка стосується абсолютно всіх форм господарювання (від малого бізнесу до корпорацій), метою якої є дотримання умов державного фінансового плану.
Аналізуючи державний бюджет, ми можемо відзначити те, що він має всі ознаки фінансового плану, а саме: грошові надходження (формування фондів) за конкретними джерелами надходжень; грошові витрати (використання фондів) за конкретними напрямками; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.
За умов сучасного розвитку ринкових взаємовідносин фінансовий план має певні задачі, які представлені в «додатку А» [12]. Також фінансовий план України має наступний склад єдиної системи: державний бюджет України, місцеві бюджети, бюджети соціального страхування і соціального забезпечення населення, пенсійний фонд, баланси доходів і витрат державних, комерційних, спільних підприємств і організацій, фінансові плани громадських організацій, кошториси установ невиробничої сфери.
Існує непереривний зв'язок між державним бюджетом та системою фінансових планів. Він відбувається наступним чином. Фінансові плани підприємств, акціонерних товариств, об'єднань і галузей матеріального виробництва складаються у виді балансів доходів і витрат, у яких виділяється спеціальний розділ "Взаємини з бюджетом". У ньому відбиваються суми платежів у бюджет і асигнування з бюджету (якщо вони передбачені). У підприємствах і організаціях місцевої промисловості, житлово-комунального господарства і ряду інших установ фінансовий план складається з двох розділів.
Фінансові плани підприємств і організацій агропромислового комплексу зв'язані з бюджетом через податкову систему. Разом з тим, слід зазначити і зворотній процес (у державному бюджеті України передбачаються великі бюджетні асигнування, спрямовані на розвиток АПК (витрати по корінному поліпшенню земель, проведення заходів щодо водяного господарства, охорона і відновлення рибних запасів, фінансова допомога фермерським господарствам).
Найбільше яскраво виявляється зв'язок бюджету з фінансовими планами організацій невиробничої сфери. Їхня витрати, розраховані на основі кошторисів, практично цілком покриваються за рахунок засобів державного або місцевого бюджетів.
Тісний зв'язок між державним бюджетом і банківською системою полягає в тому, що банки вносять у бюджет частину свого прибутку відповідно до існуючого законодавством про оподатковування в Україні. Крім того, у випадку перевищення доходів над витратами, отриманого в результаті виконання бюджету, вільні кошти можуть бути використані як кредитні ресурси. Важливим є те, що саме банки здійснюють касове виконання бюджету. Бюджети всіх рівнів формуються відповідно до бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація - це єдина міжнародна система функціонального об'єднання доходів і витрат бюджету за однорідними ознаками; вона забезпечує можливість порівняння бюджетних даних різних бюджетів, дає можливість визначити характер регулюючих дій держави з формування коштів і їх використання[14].
В наведеному «додатку Б» ми маємо змогу розглянути різні види класичної бюджетної класифікації та їх характерні ознаки [14].
З практичного досвіду ширша за своїм використанням є змішана класифікація, за якою витрати розподіляються за відомчими та предметними принципами. Але на сучасному етапі розвитку економіки бюджетна класифікація знайшла нові види, які представлені у «додатку В».
Отже, як ми бачимо, державний бюджет класифікується багатогранно та різноманітно, що призводить до розмитої картини фінансової політики та не представляється можливості чітко визначити структурні підрозділи бюджетної системи.
1.2 Соціальний захист населення: суть, форми та складові його фінансування
Держава виступає гарантом соціально-економічного стану суспільства, тому на неї покладено дуже багато обов'язків, які передбачають виконання певних відповідних функцій. Одною з головних функцій державної політики є забезпечення соціальної, економічної та енергетичної безпеки населення. Оскільки всі верстви населення не можуть бути одночасно та рівномірно забезпечені благами життєдіяльності, держава гарантує мінімальну необхідну матеріальну та моральну підтримку для кожного громадянина України.
Головною складовою державної політики для покращення умов життя в країні є соціальна політика, об'єктом якої виступають соціальні відносини, а суб'єктом сама держава з усіма її партіями та організаціями громадського значення. Метою соціальної політики є збагачення народу, за рахунок отримання більшого прибутку через спрощення умов ведення економічної діяльності. За умовами цієї політики повинні зростати не тільки матеріальні блага суспільства в цілому, а й духовні цінності, людська гідність і віра в соціальну справедливість. Окрім мети, соціальна політика Уряду держави має певні цілі, які представлені у «додатку Г» [16].
Соціальна політика держави передбачає виконання наступних функцій: регулювання економічних та соціальних відносин у суспільстві (включно і взаємини між працівниками та роботодавцями); усунення проблеми безробіття населення; надання соціальних гарантій активному населенню, мотивуючи до високої продуктивної праці; утворення стабільної системи захисту населення; забезпечення та сприяння розвитку елементів соціальної інфраструктури, а саме: освіти, науки, культури та ін.; забезпечення захисту навколишнього середовища.
Але на самому першому і найвагомішому місці в складових соціальної політики є соціальний захист населення, який передбачено Конституцією України у ст.46 [1]. Тож, згідно цієї статті, соціальний захист населення - це система матеріального забезпечення і обслуговування громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.
У сучасний період економічного зростання країни соціальний захист варто розглядати як систему, що гарантує законодавчу та економічну гарантію не тільки працездатним громадянам, але й уразливим верствам населення. Оскільки без гарантій державної політики суспільству не поліпшити свій добробут та матеріальне становище.
Соціальний захист в умовах ринкових відносин надає певні гарантії відповідно до засад соціальної політики. До таких гарантій відносяться: встановлення та дотримання мінімальної заробітної плати для працюючого населення та її індексація; забезпечення належного рівня охорони здоров'я та розвитку освітніх і культурних потреб населення; надання допомоги малозабезпеченим громадянам; вирівнювання рівнів життя окремих категорій населення тощо. Всі згадані гарантії не відображають чітких відносин приватних власників та організацій, тому питання соціального захисту завжди є складним і можливим у вирішенні тільки за умови комплексних дій з боку держави, політичних партій, профспілок та громадських організацій.
Отже, зміст соціальних гарантій у цілому і соціального захисту населення зокрема є методом забезпечення з боку держави задоволення необхідних потреб громадян на рівні соціально визначених норм. Форми і методи соціального захисту населення повинні забезпечити кожного громадянина життєво необхідними потребами не нижче прожиткового мінімуму. Особливістю соціального захисту є його адресна спрямованість, тобто соціальна допомога повинна надаватися тим громадянам і в таких обсягах, яких вони потребують.
Розмір коштів, які держава виділяє на соціальний захист населення, залежить від розміру ВВП та встановлених норм споживання. Тому дотримуючись певних параметрів, за умови кризових ситуацій, держава не спроможна виконувати свої обов'язки щодо забезпечення соціального захисту на належному рівні [17].
Рис. 1. Система соціального захисту населення [1]
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Фінансування соціального захисту з Державного бюджету
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України на фінансування соціального захисту відповідно до Статті 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України БКУ [2]: належить:
а) виплата пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
б) державні програми соціальної допомоги (грошова допомога особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту осіб з інвалідністю, у тому числі програми і заходи Фонду соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України, та розміщенням іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом);
в) державна підтримка громадських об'єднань осіб з інвалідністю і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;
г) державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
ґ) державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
д) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
е) забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації осіб з інвалідністю і державних центрів соціальної реабілітації дітей з інвалідністю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
є) інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
ж) компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду України);
з) державна підтримка громадських об'єднань на виконання заходів щодо національно-патріотичного виховання.
До бюджетних джерел (Рис.2) фінансування соціального забезпечення належать державний бюджет та місцеві бюджети. Бюджетні джерела відграють ключову роль у фінансуванні соціального забезпечення та становлять “левову частку” від питомої ваги джерел фінансування соціального забезпечення. Що ж до позабюджетних джерел фінансування соціального забезпечення, то до таких належать цільові позабюджетні фонди, кошти суб'єктів господарювання, некомерційні організації.
До цільових позабюджетних фондів соціального спрямування належать Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, утворений шляхом об'єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також Фонду соціального захисту інвалідів. Цільові позабюджетні фонди формуються за рахунок обов'язкових платежів фізичних та юридичних осіб, встановлених законодавством, добровільних внесків фізичних та юридичних осіб, коштів Державного бюджету та інших доходів і спрямовані на реалізацію конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, охорону здоров'я.
Цільові позабюджетні фонди певною мірою доповнюють державний бюджет, однак специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються. Суб'єктами господарювання формується соціальна інфраструктура, розробляються програми соціального забезпечення своїх працівників і фінансуються заходи з їх реалізації, що дає змогу забезпечити матеріальні й духовні потреби працівників. За рахунок коштів суб'єктів господарювання здійснюється фінансування перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівників; витрат, пов'язаних з облаштуванням робочих місць інвалідів; утримання відомчих соціальних закладів (поліклініки, дитячі садки) тощо.
Окрім того, фінансування соціального забезпечення здійснюється за рахунок некомерційних організацій, до яких належать благодійні фонди, громадські об'єднання, недержавні пенсійні фонди тощо. Такі організації являють собою форму фінансових відносин, яка характеризується добровільністю надходження коштів для створення фондів та використання таких коштів на діяльність, насамперед щодо фінансування соціально вразливих верств населення (інваліди, сироти, громадяни пенсійного віку тощо). Форми здійснення діяльності некомерційними організаціями можуть бути різні: від надання благодійної допомоги у виді одноразової чи систематичної фінансової, матеріальної й іншої підтримки до прийняття на себе некомерційними організаціями витрат з безкоштовного, повного чи часткового утримання об'єктів добродійності.
В Україні некомерційні організації тільки починають розвиватися та ще не набули такої популярності, як у країнах Європейського Союзу та США, їхня частка у фінансуванні соціального забезпечення на сьогодні незначна. Однак держава всіляко заохочує цю діяльність шляхом надання пільг на сплату податків, митних та інших зборів і платежів, повне чи часткове звільнення від сплати за користування державним чи муніципальним майном, субсидіювання діяльності некомерційних організацій тощо.
Якщо взяти всю сукупність джерел фінансування соціального забезпечення, то можна виявити низку спільних рис для усіх джерел. Серед них:
Cоціальна спрямованість джерел фінансування, сутність якої полягає у тому, що за допомогою коштів, які виділяються, гарантується надання певних соціальних виплат та послуг громадянам України.
Цільовий характер більшості видів джерел фінансування соціального забезпечення полягає у необхідності використання коштів на наперед визначені цілі. Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів [5].
Плановість. За формою джерела фінансування соціального забезпечення є фінансовими планами спеціальних органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, цільових позабюджетних фондів, підприємств, установ, органзацій тощо, які мають особливий склад і структуру доходів та видатків, характеризуються певним порядком складання, затвердження і виконання.
Правове регулювання формування і використання коштів здійснюється на основі і підставі чинного законодавства, яке передбачає правовий механізм, складові елементи якого призначені для функціонування фінансування соціального забезпечення населення України.
До видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів на фінансування соціального захисту відповідно до Статті 89. БКУ [2]: належать:
а) державні програми соціального забезпечення: притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, припадає на територію відповідного міста чи району); територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); центри соціальної реабілітації дітей з інвалідністю; центри професійної реабілітації осіб з інвалідністю, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;
Рис.2.
2.2 Видатки місцевих бюджетів на соціальний захист населення
б) державні програми соціального захисту:
Ш допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасова державна допомога дітям, допомога по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державна соціальна допомога на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"), щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату;
Ш додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків; звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; депортованим особам, які повернулися в Україну на постійне проживання; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; пенсіонерам з числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про захист рослин"; громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", частини другої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"; дітям війни; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування; доставка громадянам повідомлень про призначення субсидії;
Ш виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною";
Ш оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя;
в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
2.3 Аналіз видатків на соціальний захист населення в Україні
Видатки на соціальний захист населення з місцевого та державного бюджетів коливаються, про що свідчить табл.2.1.1.
Табл.2.1.1Видатки за соціальний захист населення
|
Показник |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
2014 р. |
2015 р. |
2016 р. |
2017 р. |
|
|
Видатки місцевого бюджету на соціальний захист |
5558 |
46267 |
52485 |
53447 |
67863 |
101340 |
134514 |
|
|
Видатки Державного бюджету на соціальний захист |
5223 |
10760 |
5314 |
4744 |
8889 |
5025 |
11020 |
В Україні бюджетне фінансування соціального захисту та соціального забезпечення населення здійснюються сьогодні відповідно до положень ст. 87--91 Бюджетного кодексу України за рахунок державного та місцевих бюджетів та спрямовуються на фінан_ сування: соціального захисту у випадку непрацездат_ ності; соціального захисту пенсіонерів; соціального захисту ветеранів війни та праці; соціального захисту сім'ї, дітей та молоді; соціального захисту безробітних; допомогу у вирішенні житлового питання; соціального захисту інших категорій населення; фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері соціального захисту; іншу діяльність у сфері соціального захисту. Видатки Зведеного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення на 2017 рік становлять 251 227,7 млн грн. (30 %), що більше ніж у 2016 році на 4,06 %.
Табл. 2.1.2. Бюджетне фінансування соціального захисту та соціального забезпечення населення України у 2016 році
Так, у 2016 році бюджетне фінансування функцій соціального захисту та соціального забезпечення населення складало 176339,84 млн грн., що становило 25,94% видатків Зведеного бюджету України та 8,91 % ВВП. Аналіз тенденцій фінансування системи соціального захисту за останнє десятиліття дозволяє заз_ начити про суттєве збільшення номінальних обсягів цих витрат. Так, номінальний обсяг витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення з державного бюджету за період з 2005 до 2017 року збільшилися у 4,28 рази, а з місцевого бюджету в 9,7 разів.
В Україні триває процес перебудови державних фінансів, започаткований в 2014-2015 рр. у напрямі їх децентралізації Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні основними повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня у сфері соціального захисту населення визначено забезпечення розвитку об'єктів соціального та культурного призначення та надання соціальної допомоги через територіальні центри. Структурні підрозділи територіальних органів центральних органів виконавчої влади на базовому рівні уповноважені також надавати ряд послуг соціального захисту населення, зокрема здійснювати виплату пенсій, субсидій, компенсацій, забезпечення надання пільг тощо. Такий розподіл повноважень необхідний з метою підвищення доступності та якості соціальних послуг, збільшення обсяг послуг, що надаються вразливим верствам населення, розширення потенціалу органів місцевого самоврядування щодо з соціального захисту населення громади. Розглянемо динаміку частки видатків Зведеного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення у загальній сумі видатків зведеного бюджету та у ВВП (табл.2.1.3)
Джерело: побудовано за [7]
Для оцінки динаміки видатків державного бюджету важливим є їх порівняння стосовно зміни величини ВВП. Впродовж 2012-2016 рр. темпи зростання видатків зведеного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення суттєво перевищували темпи зростанняВВП(табл.2.1.4.)
За досліджуваний період, темпи зростання видатків на соціальний захист перевищували темпи зростання ВВП в 2016 р. (26,1%) та 2013 р. (12,5%) та в 2015 р. (1,5%), що свідчить про неефективний механізм фінансування соціального захисту та соціального забезпечення в Україні та необхідність оптимізації структури видатків та соціальний захист.
Оцінити рівень децентралізації фінансування соціального захисту населення можна за розрахунком відповідних коефіцієнтів. Так, в Україні за період 2011-- 2017 рр. коефіцієнт децентралізації витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення становив близько 44%. Однак цей показник не дозволяє оцінити фактичний рівень децентралізації цієї сфери та потребує децентралізованого аналізу розподілу відповідних функцій та повноважень окремо, оскільки частина з поточних функцій фінансується за рахунок субсидій та інших трансфертів з державного бюджету. Такі принципи фінансування можуть визначені тільки як декоцентрація та, в деякій мірі, як деволюція, що є початковими формами децентралізації. Отже, відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні основними повноваженнями органів місцевого самоврядування базового рівня у сфері соціального захисту населення є забезпечення розвитку місцевої інфраструктури, зокрема, об'єктів соціального та культурного призначення та надання соціальної допомоги через територіальні центри.
Табл. 2.1.3. Ієрархічний розподіл функцій та установ соціального захисту населення в умовах децентралізації
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
Україна в межах своєї соціальної політики керується певними принципами, які полягають у наступному та керуються законодавством [2]:
1) надання пріоритетності;
2) визначеність соціальних гарантій законодавством;
3) гарантований доступ до забезпечення соціального захисту всім громадянам, які потребують нагальної допомоги;
4) нормативність соціальних гарантій;
5) розподіл гарантій, згідно закону між усіма верствами суспільства, щодо соціального страхування;
6) захист непрацездатного населення на рівні прожиткового мінімума, який зазначено законодавством;
7) відповідність соціального захисту до економічного розвитку країни.
Всі ці принципи функціонують за для збільшення позитивного настрою населення у кризові часи та зменшення ризиків збіднення у часи працездатності.
Найважливішим напрямком державного фінансування є підтримка сімей з дітьми, яка зазначена у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Така допомога надається з урахуванням всіх чинників сім'ї, яка потребує в соціальному захисті, а саме: склад сім'ї, її загальні доходи, вік та стан здоров'я всіх її членів.
Наступним видом соціального захисту є фінансова підтримка державою малозабезпечених сімей. Така допомога має цільове направлення, тобто допомога надеється всій сім'ї, а не окремій особі.
Також одним з видів соціального захисту населення державою за рахунок фінансування бюджетів є виплата пенсій, розмір якої регулюється законодавством.
Іншими видами соціальних гарантій на бюжетні фінансування є: надання допомоги громадянам, які потерпіли внаслідок катастрофи у Чорнобилі; допомога по безробіттю або тимчасової втрати працездатності.
Одним з наступих видів адресної допомоги з бюджетів є надання безготівкової субсидії для покриття витрат на житлово-комунальні послуги.
Особлива увага гарантій соціальної політики приділяється ветеранам війни, яким надається не тільки матеріальна підтримка, а й низка пільг і привілеїв. бюджет фінансовий агропромисловий фонд
Також державному захисту підлягають всі категорії населення у разі індексації.
У разі смерті будь-якого громадянина України, в соціальній політиці держави, передбачено надання допомоги на поховання, розмір якої визначається чинним законодавством в залежності віку, працездатності та інших факторів життєдіяльності померлого.
3.1 Покращення фінансового забезпечення соціального захисту вУкраїні
Фінансове забезпечення системи соціального захисту населення в Україні на сьогодні має проблеми, серед яких одна з першочергових для вирішення- недосконалість законодавчої бази. Крім того, чинне законодавство встановлює значно більше різноманітних видів пільг, соціальних виплат та соціальних послуг, ніж це передбачено навіть Конституцією України чи міжнародно-правовими зобов'язаннями України.
Як діє захист населення можемо побачити на прикладі звіту Крижопольського району:
Станом на 1 липня 2018 року по 15 видах різних допомог на обліку в управлінні соціального захисту населення 1778 одержувачів різного виду допомог, яким виплачено 17 млн. 904 тис. грн. Всі виплати профінансовано вчасно та в повному обсязі.
Станом на звітну дату жителям району призначено 4577 субсидій на житлово-комунальні послуги, на загальну суму 11 млн. 26,1 тис.грн. Субсидії на придбання твердого палива та скрапленого газу призначено 1372 сім'ям на суму 4 млн. 249,4 тис. грн, заборгованість складає 3 млн. 332 тис. грн.
Згідно проведеного моніторингу середньомісячна заробітна плата за січень-травень 2018 року склала 7218,0 грн та, порівняно з минулим роком, зросла на 1161,7 грн.
В управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації на обліку перебуває 305 учасників антитерористичної операції, 297 з яких видано посвідчення учасників бойових дій установленого зразка та восьми - посвідчення інваліда війни.
Також встановлено статус та видано посвідчення 7 членам сім'ї загиблого ветерана війни.
В районі розроблена та діє програма підтримки учасників АТО та членів їх сімей: «Районна комплексна програма соціальної підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на 2017-2018 роки», затверджена 11 сесією 7 скликання районної ради від 02.02.2016 року.
За 2018 рік, 16 учасникам АТО та членам їх сімей профінансовано дану допомогу на загальну суму 32,0 тис. грн.
Відповідно Програми соціальної підтримки членів сімей загиблих військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенність і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичні операції, по Крижопілсьокму районі на 2018-2020 роки з районного бюджету щомісячно членам сімей загиблих проводилась виплата соціальної грошової допомоги на проїзд по 200,00 грн кожному. Загальна сума за 2018 рік складає 8,4 тис.грн.
Відповідно районної програм у 2018 році послуги зв'язку пільговим категорія населення профінансовано 24,3 тис.грн.
За пільговий проїзд на приміських та міжміських маршрутах загального користування залізничним транспортом проведено виплату компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян Одеській дирекції залізничних перевезень за рахунок коштів районного бюджету на суму 90,0 тис. грн.
Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом за міжміські перевезення з обласного бюджету виплачено на 30,5 тис.грн., за приміські з районного - 50,2,0 тис.грн.
На обліку в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації наразі перебуває 186 внутрішньо-переміщених осіб, або 135 сім'я. Вони отримують щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Загальна сума таких виплат за 2018 рік складає 347,8 тис. грн.
Пільгами на тверде паливо та скраплений газ скористалися 974 пільговиків району на суму 1 млн. 320,0 тис грн , заборгованість на 01.07.2018 року складає 789,4 тис.грн.
Відповідно до Районної цільової Програми по наданню допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю, які проживають на території району та отримують програмний гемодіаліз на 2017 - 2020 роки за 2018 рік 4 інваліди І групи отримали цільову грошову допомогу на загальну суму 33 тис. грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 08.04.2015 проведення виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з строкової військової служби здійснено 19 особам на 35,4 тис.грн.
Виплату грошової компенсації витрат на високооктановий бензин особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, проведено Герою Соціалістичної праці Десяк О.Ф. на 8,25 тис.грн.
Ряд зобов'язань у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, які перебирає на себе держава, фактично є привілеями для представників певних професій або окремих соціальних груп та економічно необґрунтовані. Крім існування великої кількості соціальних пільг, на які мають право соціально незахищені категорії громадян, гострою проблемою є низька якість та ефективності надання соціальних послуг, високі витрати на адміністрування. У зв'язку з цим важливим є залучення, окрім бюджетних, інших джерел фінансування системи соціального захисту населення, а також оптимізація структури розподілу видатків державного та місцевих бюджетів на соціальний захист. В Україні удосконалення фінансування системи соціального захисту є важливим елементом державної політики, адже в умовах складної фінансовоекономічної ситуації, окупації та анексії частини її території, ведення військових дій на сході країни, стрімко знижується рівень життя громадян, їх зайнятість, доступність суспільних благ. Також сьогодні для України, як і інших європейських країн, характерними є загострення демографічних чинників, збільшення людей пенсійного віку на тлі зниження кількості працездатних осіб. При цьому в Україні значна частка населення працездатного віку офіційно не працює, що відповідно знижує загальну суму внесків до страхових фондів. Таким чином, фінансування соціального захисту населення в Україні супроводжується низкою глибоких проблем та недоліків, які вимагають першочергового втручання.
З метою вирішення окреслених проблем необхідно продовжити реформування системи соціального захисту, зокрема здійснити:
ь розробку концепції соціальної політики України, як основи, підґрунтя формування вектору подальшого реформування системи соціального захисту населення, включаючи його фінансове забезпечення,
ь перегляд кількості бюджетних соціальних програм, їх відповідність сучасним реаліям України та глобалізаційним викликам стосовно необхідності вирішення найгостріших проблем соціального захисту, усунення практики їх дублювання, та виходячи із можливостей їх фінансового забезпечення;
ь удосконалення нормативів соціальних видатків, які повинні враховувати специфіку розвитку певної територіальної громади чи адміністративнотериторіальної одиниці;
ь стимулювання участі недержавного сектора у фінансовому забезпеченні вітчизняної системи соціального захисту. Фінансове забезпечення соціального захисту населення України з кожним роком в абсолютному розмірі збільшується, водночас фінансові можливості держави є обмеженими з огляду на необхідність здійснення політики оптимального податкового навантаження на суб'єктів господарювання.
«Серед пріоритетних завдань на 2018 рік -- будівництво понад 180 житлових комплексів для військовослужбовців за контрактом» -- Степан Полторак
Міністр оборони України Степан Полторак доручив Генеральному штабу, Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України докласти максимум зусиль для відновлення та розвитку інфраструктури пунктів постійної дислокації військових частин, у першу чергу заново створених, за для належного розміщення та забезпечення повсякденної діяльності та потреб особового складу в них, на полігонах та навчальних центрах.
-- Серед пріоритетних завдань на 2018 рік також будівництво понад 180 житлових комплексів для військовослужбовців за контрактом. Це підвищить рівень мотивації особового складу до військової служби, -- сказав Степан Полторак.
Він повідомив, що протягом 2017 року до сфери управління Міністерства оборони повернуто близько 50 об'єктів військової інфраструктури. Окрім цього, з метою удосконалення військової інфраструктури на 293 об'єктах здійснювалися роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту. Зокрема, розпочато будівництво сучасного стаціонарного бригадного табору на території Міжвідомчого центру підготовки (Широкий Лан), створено сучасну навчальну матеріально-технічну базу двох нових (Навчальний центр тактичної медицини (смт. Десна), та навчальний центр Військової служби правопорядку Збройних Сил (м. Львів) та відновлено 9 існуючих навчальних центрів. Окрім цього, у навчальному центрі підготовки підрозділів МЦМБ відкрито надсучасний Центр імітаційного моделювання.
Також для активного навчання військ триває розбудова Міжвидового центру підготовки підрозділів ракетних військ і артилерії, Центру підготовки підрозділів протиповітряної оборони Сухопутних військ, інших центрів.
На теперішній час Уряд Володимира Гройсмана вже зробив перші кроки до покращення фінансування соціальної сфери та налагодження соціального захисту населення, але це тільки початок. Оскільки в законодавстві України маємо дуже багато прогалин та застарілих і не актуальних норм, які необхідно переробити та усунути.
Варто зазначити, що для України, після вступу до Європейського Союзу, значно легше перейняти досвід країн, які вже здійснили реформування соціального захисту та мають певні результати, аналізуючи які ми можемо зробити висновки та прийняти рішення, щодо напрямку розвитку будь-якої галузі. Бо головною метою державної політики є забезпечення сприятливих умов соціаного та економічного розвитку свого народу.
ВИСНОВКИ
В даній роботі, мною було вивчено всі теоретичні аспекти державного бюджету, як головного фінансового плану. З матеріалу варто відзначити, що державний бюджет має всі ознаки фінансового плану та складається з низки чинників, які впливають на його формування.
Фінансове забезпечення насамперед відбуваться комплесно та систематично. Система соціального захисту ґрунтується на законодавчій базі України та передбачає зебеспеченність всіх прошарків населення.
Після розгляду складових соціального захисту можна дійти висновків, що це надто об'ємна та унікальна за своїм змістом структура, яка охоплює всі сфери життєдіяльності людини. ЇЇ економічна забеспеченність залежиь не тільки від фінансування з державного та місцевого бюджетів, а й в більшості від благодійних внесків.
Головними джерелами фінансування соціального забезпечення населення є кошти державного і місцевих бюджетів, яких, на жаль, не вистачає на фінансування соціального забезпечення. Фінансування соціального забезпечення населення залежить від стану економіки в країні і має здійснюватися шляхом комплексного використання усіх джерел фінансування та оптимізації їхньої структури. Важливими з цього приводу є питання про зменшення участі держави у соціальному забезпеченні громадян, в оптимізації законодавства з питань соціального забезпечення, у зменшенні кількості соціальних допомог для окремих категорій їх отримувачів та введенні адресної допомоги. Запропоновані заходи зменшать навантаження на бюджет і сприятимуть нормальному забезпеченню фінансування соціальних виплат з відповідних джерел.
Варто пам'ятати, що суть соціальної політики в Україні полягає в тому, що в країні будується соціально спрямована економіка, яка дасть людині все необхідне для нормального життя за європейськими стандартами; утворюється новий тип солідарності різних соціальних верств населення, свідома коаліція людей, які обрали шлях розбудови вільної демократичної держави.
Добрим прикладом нових програм є: Програма соціальної підтримки в Київській області людей з інвалідністю на 2017- 2020 роки 25 Вересня 2018
Рішенням Київської обласної ради сьомого скликання від 22.06.2017 № 346-15-VII було затверджено Київську обласну цільову програму соціальної підтримки в Київській області людей з інвалідністю на 2017- 2020 роки.
Основною метою Програми є виконання першочергових завдань Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року в тому числі-подолання бідності, підняття рівня матеріального забезпечення найбільш вразливої частини населення області в частині реалізації державної політики в системі соціального захисту населення на регіональному рівні за рахунок коштів обласного бюджету, що буде сприяти зниженню рівня бідності шляхом забезпечення матеріальної підтримки сім'ям, які складаються з двох і більше осіб з інвалідністю, одиноким особам з інвалідністю, особам з інвалідністю по зору та слуху I та II групи на лікування, оздоровлення, покращення матеріально-побутових, соціальних проблем та інших особливих обставин, також надання компенсації батькам (сім'ям) дітей з інвалідністю із захворюванням ДЦП на оплату реабілітаційних послуг в центрах реабілітації.
Департамент соціального захисту населення Київської облдержадміністрації є розробником та відповідальним виконавцем «Київської обласної цільової програми соціальної підтримки в Київській області людей з інвалідністю на 2017-2020 роки.
Зазначена Програма передбачає два напрямки діяльності та заходи, зокрема це:
· використання коштів, передбачених у обласному бюджеті для здійснення заходів із реабілітації дітей з інвалідністю із захворюванням ДЦП на оплату послуг в центрах реабілітації в розмірі середньої вартості таких послуг.
· виплата щорічної разової грошової допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 01 січня року, в якому надається матеріальна допомога.
На виплату щорічної разової адресної грошової допомоги мають право сім'ї, які складаються з двох і більше осіб з інвалідністю, одинокі особи з інвалідністю, особи з інвалідністю по зору та слуху I та II групи, якщо розмір сукупного доходу інваліда у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (на кінець 2017 року цей показник становить - 1373 грн.), а також на компенсацію батьки дітей з інвалідністю із захворюванням ДЦП на оплату реабілітаційних послуг в центрах реабілітації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 28.12.2014 р. № 80-VIII.
2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12. 2015 р. № 928-VIII.
3. Геєць В. Інноваційна Україна - 2020: основні положення національної доповіді. Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 13 травня 2015 року / В. Геєць // Вісник НАН України. - 2015. - №7. - с.18-22.
4. Державне фінансове забезпечення соціальної сфери. Монографія // За ред. доктора філософії, професора, академіка АЕНУ Т.М. Кір'яна, д. е. н., проф. Ю.В. Пасічника. - Черкаси, видавець Чабаненко Ю., 2012. - 398 с.
5. Качула С.В. Податки як основа реалізації соціальної функції держави / С.В. Качула, Д.А. Бодня, А.А. Поривай // Економічний вісник університету: зб. наук. праць учених та аспірантів. - 2017. -??Вип. 34 /1. -??С. 251-259.
6. Качула С.В. Фінансова політика держави і розвиток малого підприємництва: соціальний аспект / С.В. Качула // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Економіка. - 2016. - № 10 /1. -??Т. 24. -??С. 3-12.
7. Лисяк Л.В. Роль державного бюджету у зміцненні доходів Пенсійного фонду України / Л.В. Лисяк // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Економіка. - 2016. - Вип. № 10 /1. -??Т. 24. -??С. 38-45. Ігцук Л.І. Західноєвропейський досвід диверсифікації джерел фінансування вищої освіти / Л.І. Ігцук // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2007. - Вип.'і7.6.-С . 320-327.
8. Рудик В.А. Соціальний захист громадян: про питання понятійно-термінологічного складу в теорії та практиці / В.А. Рудик // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 3. - С. 100.
9. Руженський М. Соціальний захист населення в умовах формування ринкової моделі економіки України: [монографія] / М. Руженський. -??К.: ІПК ДСЗУ, 2013. - 318 с.
Подобные документы
Сутність і критерії ефективності системи соціального захисту, принципи та джерела його фінансового забезпечення, склад та структура видатків. Фінансове забезпечення соціального захисту населення Пенсійним фондом, його ефективність, фактори впливу.
курсовая работа [763,2 K], добавлен 22.11.2014Соціальний захист - перерозподіл суспільного багатства на користь людей, які тимчасово чи постійно потребують з боку суспільства особливої підтримки. Цільові позабюджетні фонди - важливе джерело фінансового забезпечення соціального захисту населення.
статья [321,0 K], добавлен 21.09.2017Видаткова частина державного бюджету, фактори, що на неї впливають. Економічна сутність соціальних видатків, їх характеристика в Україні. Напрямки вдосконалення видатків на соціальний захист. Досвід зарубіжних країн щодо соціального захисту населення.
курсовая работа [116,8 K], добавлен 15.12.2011Сутність, форми, види і призначення соціального захисту населення, джерела та механізм його фінансування. Аналіз складу і структури системи соціального захисту населення в Україні, оцінка динаміки соціальних виплат і гарантій, шляхи її вдосконалення.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 14.04.2013Соціально-економічні та правові гарантії демократичної держави громадянам. Сутність та цілі соціальної політики уряду. Склад видатків на соціальний захист та забезпечення населення. Бюджетне фінансування освіти, охорони здоров'я, культури і мистецтва.
презентация [470,7 K], добавлен 10.02.2014Видатки, їх класифікація. Захищені статті Державного бюджету України. Динаміка видатків бюджету за функціональною класифікацією. Витрати на соціальний захист населенню та міжбюджетні трансферти. Напрямки фінансування, що здійснюються за рахунок бюджету.
презентация [295,9 K], добавлен 30.06.2015Складання і виконання бюджету. Доходи та видатки місцевих бюджетів. Аналіз виконання бюджету Сокальському району. Стан видатків на соціальний захист населення. Фінансування органів місцевого самоврядування. Вдосконалення надходжень до місцевого бюджету.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 31.12.2013- Особливості фінансування видатків на соціальний захист населення і соціальну сферу в ринкових умовах
Соціальний захист населення: суть, форми, складові та джерела його фінансування. Оцінка фінансового забезпечення програм і заходів соціальної сфери Борщівського району за 2006-2008 роки. Проблеми та перспективи реформування соціальної політики в Україні.
дипломная работа [531,4 K], добавлен 21.05.2009 Джерела формування доходів державного бюджету, їх загальна характеристика. Видатки державного бюджету, їх класифікація та роль в розвитку країни. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів. Організація касового обслуговування державного бюджету.
реферат [298,5 K], добавлен 30.01.2015Характеристика специфічних ознак та ролі в фінансовій системі державного бюджету України. Опис його джерел формування - податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталів, цільових фондів. Економічна сутність видатків бюджетів.
реферат [23,6 K], добавлен 28.04.2011
