Удосконалення механізму фінансового забезпечення екологічних програм у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення механізму фінансового забезпечення екологічних програм у сільському господарстві

А.В. Лесь

аспірант, Житомирський національний агроекологічний університет

У статті визначено та систематизовано можливі джерела, що можуть бути використані для фінансування програмних заходів природоохоронного характеру. Запропоновано альтернативний механізм фінансування екологічних програм у сільському господарстві, що ґрунтується на урахуванні дії зовнішніх ефектів. Розглянуто можливі прояви екстерналій на прикладі ситуації хімічного забруднення ґрунтів внаслідок внесення пестицидів.

Ключові слова: екологічні програми у сільському господарстві, зовнішні ефекти фінансовий механізм.

The article estimates and systematizes the potential sources which can be used for financing the programme measures of nature protection character. It suggests the alternative mechanism of financing the ecological programmes in agriculture based on the allowance of the effect of external factors. The article considers the potential manifestation of externalities on the example of chemical pollution of soils caused by the application of pesticides.

Key words: ecological programmes in agriculture, external factors, mechanism of financing.

Постановка проблеми

Екологічні програми у сільському господарстві покликані не лише забезпечувати виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції, а й покращення екологічного стану довкілля. В Україні процес реалізації та запровадження програм є проблематичним. Основними перешкодами ефективної реалізації програм вважаються брак коштів та недосконалість механізму фінансування програмних заходів.

Аналіз останніх досліджень

Питанням, що стосуються механізму фінансування державних екологічних програм, приділена увага у роботах таких науковців, як Герасимчук З. В., Зіновчук Н. В., Лемешев М. Я., Шкворця Ю. Ф. та інших учених. Проте процеси фінансового забезпечення програмних заходів для сільського господарстві потребують окремих досліджень.

Формулювання цілей статті

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні фінансового механізму забезпечення екологічних програм у сільському господарстві.

Виклад основного матеріалу

Для удосконалення механізму фінансування процесу запровадження екологічних програм важливо визначитись із можливими джерелами надходження коштів. На нашу думку, слід виділити вісім джерел фінансування екологічних програм, які можуть бути використані і для програм у сільському господарстві, а саме: власні кошти підприємств, фінансово-кредитні установи, страхові фонди, фонди охорони довкілля, місцевий бюджет, державний бюджет, громадські та міжнародні організації. Для формування сценаріїв фінансування екологічних програм у сільському господарстві згрупувати всі можливі джерела надходження коштів (рис. 1).

Рис. 1. Механізм фінансування екологічних програм у сільському господарстві

фінансування екологічний сільський

Джерела фінансового забезпечення екологічних програм умовно поділені на три групи: бюджетні кошти, кошти підприємств природо користувачів та інші надходження. При чому, слід звернути увагу на те, що практично всі вищевказані групи формуються за рахунок коштів підприємств природокористувачів.

Бюджетні кошти (державний бюджет, фонд охорони довкілля та місцевий бюджет) акумулюють кошти, що надходять у вигляді податків, штрафів та плати за використання природних ресурсів та забруднення довкілля від суб'єктів господарської діяльності, що є користувачами або забрудниками. Фінансово-кредитні установи надають кошти підприємцям у вигляді кредитів або інвестицій для здійснення природоохоронних заходів. Страхові установи накопичують фінанси за рахунок постійних внесків страхувальників. Ці кошти можуть бути направлені на фінансування негайних заходів, якщо вони передбачені договором. Також за їх рахунок страхуються ризики природокористування. Громадські організації можуть наповнювати свої рахунки внаслідок добровільних внесків й підприємств природокористувачів.

На нашу думку, при фінансуванні екологічних програм, зокрема у сільському господарстві, важливо враховувати зовнішні ефекти. При аналізі зовнішніх ефектів слід пам'ятати, що результат впливу екстерналії має три аспекти: екологічний, економічний та соціальний. Як стверджують науковці, у процесі сільськогосподарського виробництва здійснюється низка агротехнічних заходів, що можуть негативно вплинути на стан довкілля [2, с. 192]. Також, на сільське господарство здійснюють вплив зовнішні ефекти, що виникають у інших галузях народного господарства. До зовнішніх ефектів, що утворюються у сільському господарстві або стосуються, його слід відносити хімічне та радіаційне забруднення земельних, водних, атмосферних ресурсів внаслідок зберігання та внесення мінеральних добрив, хімізації рослинництва та тваринництва, скидання забруднених стічних вод, радіаційних викидів тощо.

Рис. 2. Прояви зовнішніх ефектів при внесенні пестицидів

Окремі науковці акцентують на тому, що екологічні та економічні прояви зовнішніх ефектів відбуваються мультипліційно. Виникає зовнішній ефект першого порядку, що здійснює вплив на екологічну систему. У ній накопичуються зміни, які, в свою чергу, можуть породжувати зовнішні ефекти 2-го, 3-го порядку тощо [2, с.194]. Розглянемо дію зовнішніх ефектів на прикладі ситуації хімічного забруднення ґрунтів внаслідок внесення пестицидів (рис. 2).

Для прикладу зображено два альтернативні сценарії реагування на дію зовнішніх ефектів (рис. 2): 1) держава та суспільство позитивно реагує та несе витрати на усунення ефекту; 2) держава та суспільство ігнорує вплив ефекту. Від такого вибору залежить яким буде ефект наступного порядку (позитивним або негативним).

Виникає зовнішній ефект першого порядку - хімічне забруднення ґрунтів, який здійснює вплив на екологічну та економічну системи. Такий прояв з'являється одразу після внесення пестицидів на окремі ділянки сільськогосподарських угідь. При занепокоєнні держави та суспільства екологічним станом земельних ресурсів та проведення низки заходів щодо зменшення або повного припинення внесення даних добрив дія зовнішнього ефекту наступного порядку зменшується. У даному випадку держава та суб'єкти підприємницької діяльності несуть витрати (у рамках передбаченої програми). Проте, слід звернути увагу на те, що під час дії екстерналій наступних порядків всі учасники виграють у економічному, екологічному та соціальному аспектах.

Ігнорування державою та суспільством забруднення ґрунтів пестицидами призведе до появи зовнішнього ефекту 2-го порядку. Продукція, що вирощена на забруднених територіях міститиме певну концентрацію пестицидів, тобто є також забрудненою. Ігнорування такого прояву призведе до того, що переробні підприємства будуть використовувати забруднену продукцію для виробництва. Таким чином з'являється зовнішній ефект 3-го порядку - забруднення продуктів харчування переробних підприємств. Знову ж таки, у разі ігнорування ефекту суспільством та державою, населення постійно вживатиме забруднені продукти харчування. Така тенденція призведе до погіршення стану здоров'я, що є зовнішнім ефектом 4-го порядку.

Важливо визначити всіх носіїв зовнішніх витрат на прикладі ситуації хімічного забруднення ґрунтів внаслідок внесення пестицидів (табл. 1). Зазначимо, що носіями зовнішніх витрат можуть бути: держава, суб'єкти господарської діяльності та населення. При цьому, на нашу думку, для дослідження енвайроменталістичних екстерналій у сільському господарстві суб'єктів господарювання слід розділити на дві групи: підприємства товаровиробники та переробні підприємства.

Важливо звернути увагу на те, що якщо держава та суспільство ігноруватиме прояв зовнішніх ефектів першого та другого порядку («Хімічне забруднення ґрунтів внаслідок внесення пестицидів» та «Забруднення продукції отриманої на забруднених територіях») носієм витрат стає населення. До того ж, з'являється такий негативний соціальний ефект, як погіршення загального стану здоров'я населення. Така тенденція, у подальшому, загрожує скороченням терміну життя населення та демографічною кризою. У разі коректного формування та реалізації екологічної програми Захисту ґрунтів від забруднення пестицидами» на основі концепції зовнішніх ефектів на кінцевому етапі з'являється такий важливий соціальний аспект, як покращення загального стану здоров'я населення.

Розуміючи логіку майбутньої поведінки держави, суб'єктів господарювання та населення по відношенню до появи зовнішніх ефектів, можна розробити екологічну програму щодо запобігання або усунення екстерналій. Наведена методика виявлення зовнішніх ефектів для формування екологічних програм може бути застосована для визначення екстерналій у разі дій різних екологічних проблем. Дослідження дій зовнішніх ефектів дозволить спрогнозувати ймовірні екологічні та економічні наслідки від них та обсяг можливої економії.

Після визначення можливих сценаріїв екологічної програми, розробленої на основі концепції зовнішніх ефектів необхідно сформулювати перелік заходів для екстерналій кожного порядку (табл. 1).

Таблиця 1.

Можливий перелік заходів екологічної програми “Очищення ґрунтів Житомирської області від пестицидів” за зовнішніми ефектами

Зазначимо, що у разі появи зовнішнього ефекту 3-го порядку «Забруднення продуктів харчування переробних підприємств» більше немає сенсу у запровадженні таких заходів, як екологічна просвіта та соціальна реклама. Так як екологічно чиста продукція відсутня і немає до чого спонукати суспільство. Населення не має можливості придбати безпечні для здоров'я продукти харчування.

Виходячи із вищенаведеного, пропонуємо наступний механізм фінансування екологічних програм у сільському господарстві (рис 3).

Рис. 3. Механізм фінансування екологічних програм у сільському

Запропонована схема є досить гнучкою. Джерело фінансування визначається для кожного окремого заходу. Завдяки такому підходу, з'являється можливість локального вирішення проблемних питань. У процесі реалізації можна змінювати джерело фінансування не змінюючи послідовність запровадження заходів. Також, акцентуємо на тому, що розробляючи екологічну програму у сільському господарстві на основі концепції зовнішніх ефектів можливо реалізовувати заходи для різних позицій в залежності від результату, якого планується досягти. Наступним позитивним аспектом є можливість ліквідації негативних впливів як підприємств сільського господарства, так і інших галузей. Оскільки об'єктом дослідження є всі господарські роботи та ситуації, що могли спричинити появу негативного зовнішнього ефекту.

Висновки

Відтак, запропоновано підхід щодо фінансування екологічних програм у сільському господарстві, який ґрунтується на концепції зовнішніх екологічних ефектів та полягає у можливості реалізації заходів для різних сценаріїв залежно від вибору оптимального носія екстернальних витрат (держава, підприємство-забруднювач або населення) та виборі моменту, на якому потрібно втручатися (на стадії запобігання шкоди, яка може бути заподіяна зовнішніми ефектами, або на стадії ліквідації наслідків від них).

Література

1. Герасимчук З. В. Екологічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення [Монографія] / З. В. Герасимчек, А. О. Олексюк. - Луцьк: Надстиря, 2007. - 280 с.

2. Зіновчук Н. В. Екологічна політика в АПК: економічний аспект / Н. В. Зіновчук. - Львів: Львівський держ. аграр. ун-т, ННВК „АТБ”, 2007. - 394 с.

3. Лемешев М. Я. Комплексные программы охраны природы - М.: о-во „Знание” РСФСР, 1984. - 40 с.

4. Про державні цільові програми: Закон України від 18.03.2004 №1621-ІV // Відомості Верховної Ради, - 2004, - №25, - С. 352

5. Статистичний щорічник України за 2010 рік [Текст]/Державний комітет статистики України, 2011. - 560 с.

6. Шкворець Ю.Ф. Критерії та показники оцінки ефективності програмно-цільового фінансування центральних органів управління з питань науки, інноваційної діяльності й освіти. [Електронний ресурс] / Ю. Ф. Шкворець. - Режим доступу: iee.org.ua/files/alushta/06-shkvorec-kryteryy_ta_ pokaznyky.pdf

Размещено на Allbest.ru