Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського

Ризики формування доходів місцевих бюджетів та шляхи їх мінімізації

Саленко О.Ф., д. т. н., професор,

завідувач кафедри процесів і обладнання

механічної та фізико-технічної обробки,

Глухова В.І., к. е. н., доцент,

Пономаренко А., завідувач кафедри фінансів та кредиту

Анотації

Джерело: розробка авторів

Оскільки єдиної методики для оцінки ризиків доходів місцевих бюджетів не існує, тому за основу шкали оцінки бюджетних ризиків візьмемо запропоновану російськими науковцями [2] і розширену українськими [3] градацію, згідно з якою виділяються чотири зони бюджетного ризику:

безризикова зона (абсолютний збіг планових і фактичних значень);

зона допустимого ризику (рівень бюджетного ризику - до 10%);

зона критичного ризику (рівень бюджетного ризику - 10% -25%);

зона катастрофічного ризику (рівень бюджетного ризику - понад 25%).

За допомогою методу статистичної оцінки ризику, суть якого полягає у визначенні показників стандартного відхилення, дисперсії та коефіцієнта варіації, визначимо ризик у розрізі податкових надходжень бюджету міста (табл.1).

Аналіз даних табл.1 показує, що бюджетні ризики по таких статтях податкових надходжень, як податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) (11,5%), плата за землю (24,42%), місцеві податки і збори (5,87%) становлять менше 25% і мають помірний рівень ризику. Найвищий ризик по розглянутих статтях податкових надходжень має стаття "Інші податки", що становить 44,92%.

Так як ПДФО є основним податком, що формує дохідну базу бюджету м. Кременчука, то виявлення факторів, що впливають на виникнення ризиків щодо нього, є пріоритетним напрямом їх мінімізації. Проаналізувавши динаміку наповнення міської казни, можна виділити наступні фактори:

1) податкові пільги;

2) легалізація виплати заробітної плати;

3) зміни бюджетно-податкового законодавства;

4) касові розриви і позики з Єдиного казначейського рахунку;

5) обсяг валового регіонального продукту (ВРП);

6) незабезпеченість місцевих бюджетів власними доходами;

7) завищення доведених Міністерством фінансів України планових показників;

8) фінансові результати підприємств місцевого підпорядкування;

9) заборгованість по заробітній платі;

10) рівень зайнятості населення у всіх сферах економічної діяльності у м. Кременчук.

Таблиця 1. Оцінка ризиків податкових доходів бюджету м. Кременчука

Джерело: складено авторами на основі [4]

Для визначення вагомості впливу факторів застосуємо дисперсійний аналіз (рис.2).

Рис. 2. Гістограма частот надходження ПДФО у 2012 р.

Джерело: розробка авторів

За формою гістограми частот можна стверджувати, що отриманий розподіл свідчить про нормальність вибірки та що у межах обраної сукупності спостережень передумови дисперсійного аналізу виконуються. З побудованої матриці впливу факторів (рис.3) очевидний різний їхній вплив на результативний показник. Так, фактори 1, 2, 5, 6 - мають максимальний вплив, фактори 9, І0, 4 - навпаки, суттєвого впливу не мають, фактори 7, 8, 3 потребують проведення додаткових спостережень.

Рис. 3. Матриця впливу факторів

Джерело: розробка авторів

У результаті можемо зробити наступні висновки.

Недонадходження ПДФО до місцевого бюджету у 2012 р. склало 19478,1 тис. грн., або 4,6 % від запланованого показника, причинами чого є:

1. Заборгованість по заробітній платі по бюджетоутворюючих підприємствах міста, яка становить 679,8 тис. грн. станом на 01.01.2013 р.

2. Завищення планових показників Мінфіну на 60 млн. грн.

3. Зменшення кількості працюючих у 1,5 рази в порівнянні з 2011р.

4. Припинення діяльності протягом 2012 року 192 підприємствами призвело до потенційної втрати загальної суми ПДФО у розмірі 700 тис. грн. [4].

Отже, проведений аналіз і оцінка ризиків показує, що фінансовий стан бюджету м. Кременчука є нестійким. Доходи формуються під впливом різних факторів, що спричиняють виникнення виявлених під час аналізу ризиків.

На основі аналізу виконання бюджету, виявлених бюджетних ризиків за попередні періоди, аналізу причин і факторів, що призвели до їх виникнення, здійснюється управління бюджетними ризиками, що, в свою чергу, передбачає заходи по їх усуненню та мінімізації. Шляхами зменшення бюджетних ризиків місцевих бюджетів з урахуванням проведеного аналізу пропонуємо вважати наступні:

1. Посилення боротьби з тіньовим сектором економіки. Неофіційна зайнятість та тінізація заробітної плати є ризиком стабілізації доходів місцевого бюджету, зокрема податку з доходів фізичних осіб. Враховуючи визначені Міністерством економіки України рівні тінізації за 2007-2012 рр. [5], на підставі офіційних даних статистики України [6] і м. Кременчука [4] обчислені втрати доходів місцевих бюджетів в Україні і м. Кременчуці за рахунок ПДФО (табл.2).

Таблиця 2. Втрати ПДФО у зв'язку з існуванням тіньового сектору

Джерело: складено авторами на основі [4]

Обсяги втрат від недоотримання ПДФО по Україні становлять 26869,05 млн. грн., і за відповідними підрахунками, втрати ПДФО бюджету м. Кременчука склали 177,73 тис. грн.

Серед основних напрямів детінізації оплати праці можна виділити наступні: зменшення навантаження на оплату праці податками та страховими внесками, посилення зв'язку між фактично сплаченими страховими внесками та розміром пенсійного забезпечення, перерозподіл розмірів страхових внесків між працюючим та роботодавцем, підвищення відповідальності за ухилення від сплати податків, вдосконалення шляхів адміністрування податків, підвищення якості соціальних послуг тощо.

2. Зменшення заборгованості з виплати заробітної плати передбачає: посилення відповідальності роботодавця за порушення трудового законодавства в частині дотримання термінів та обсягів виплати заробітної плати шляхом заборони виплати дивідендів акціонерам, а також преміальних та інших заохочувальних виплат керівництву підприємства у разі допущення заборгованості з виплати заробітної плати у звітному періоді; забезпечення безумовної першочерговості виплати заборгованої заробітної плати при банкрутстві підприємства.

3. Збільшення обсягу власних доходів бюджетів на місцевому рівні. Розширення власної дохідної бази місцевих бюджетів передбачає такі заходи: закріплення за місцевими бюджетами частини податку на прибуток підприємств, що в свою чергу сприятиме їх зацікавленості в активізації роботи щодо зростання надходжень цього податку та покращення умов для ведення бізнесу; розширення джерел другого кошику доходів [7, с.14].

4. Зміна переліку місцевих податків та зборів та виявлення усіх наявних джерел оподаткування передбачає такі заходи: застосування гнучких ставок до місцевих податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів з урахуванням фази економічного циклу; контроль органів місцевого самоврядування за розміщенням об'єктів торгівлі та наданням послуг з метою повного використання потенційних фіскальних ресурсів [8].

5. Скорочення обсягу податкових пільг. Щорічно спостерігається тенденція зростання обсягів втрат місцевих бюджетів від надання податкових пільг. Тому доцільним буде перегляд переліку і кількості податкових пільг, скасування неефективних, посилення контролю за цільовим використанням.

6. Зменшення фінансової залежності місцевих бюджетів від державного бюджету шляхом збільшення переліку доходів, що не враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів, за рахунок плати за землю, адміністративних штрафів, плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Висновки з проведеного дослідження