Розвиток фондового ринку України та його моделювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток фондового ринку України та його моделювання

У статті досліджено один з найефективніших фінансових інститутів реалізації в Україні довгострокової стратегії формування інвестиційно-інноваційної моделі трансформації національної економіки - фондовий ринок. В країні залучення щораз більших обсягів фінансових ресурсів можливе лише за умов функціонування розвинутого українського фондового ринку, який здатний мобілізовувати, перерозподіляти та надавати національній економіці інвестиційні ресурси. Звідси удосконалення механізму функціонування та використання інвестиційних фінансових інструментів фондового ринку набуває важливого значення.

У статті визначено специфічні ознаки, тенденції функціонування фондового ринку України впродовж 2002-2012 рр. та шляхів його удосконалення, в тім числі моделювання. Висвітлено трансформацію основних елементів фондового ринку України в контексті покращення його конкурентоспроможності та зроблено такі висновки: фондовий ринок є децентралізованим з домінуючою часткою позабіржового обігу цінних паперів; йому притаманне низьке співвідношення частки капіталізації лістингових компаній до ВВП країни, що зумовлює значну волатильність, отже, і ризики; номенклатура використовуваних фінансових інструментів є надто вузькою, обмежена кількість ліквідних та інвестиційно привабливих цінних паперів; емітентами виступають переважно підприємства сфери послуг; простежується стала тенденція до зростання обсягів торгів цінних паперів, а також випередження ними обсягів ВВП країни, що зумовлюється також застосуванням нової біржової технології -- Інтернет-трейдингу; в інвестиціях в українську економіку домінує частка облігацій підприємств; невисокий рівень корпоративного управління та постійна трансформація даного сектору економіки не сприяє допуску на ринок внутрішніх інвесторів і формування інструментів для інвестування коштів населення; з методологічної точки зору дослідження тенденцій розвитку фондового ринку в часі визначили за допомогою регресійно-кореляційного аналізу. Змодельований розвиток ринку цінних паперів підтверджує загалом його спекулятивний характер. Подальші дослідження необхідно направити в напрямку покращання економічного механізму колективного інвестування (ІСІ) національного господарства.

Одним з найефективніших фінансових інститутів реалізації в Україні довгострокової стратегії формування інвестиційно-інноваційної моделі трансформації національної економіки з урахуванням об'єктивних процесів глобалізації є розвинутий фондовий ринок. Адже інноваційний розвиток, як засвідчує практика господарювання постіндустріальних країн, потребує залучення щораз більших обсягів фінансових ресурсів, що зумовлено необхідністю відтворення науково-технологічного потенціалу, адекватного внутрішнім і зовнішнім викликам; стимулюванням технологічного розвитку економіки; підтримкою розвитку інноваційного підприємницького середовища тощо. Таке можливе лише за умов функціонування розвинутого українського фондового ринку, який здатний мобілізовувати, перерозподіляти та надавати національній економіці інвестиційні ресурси. Звідси удосконалення механізму функціонування та використання інвестиційних фінансових інструментів фондового ринку (капітальних цінних паперів: інструментів власності та середньо- і довгострокових боргових зобов'язань) набуває важливого значення.

Аналіз останніх наукових досліджень. Дослідженню теоретичних аспектів економічної сутності фінансового ринку, в тім числі фондового ринку присвячено низку праць Л. Алєксєєнко, О. Мозгового, І. Брітченка, Р. Перепелиці, М. Крупки, О. Сохацької, І. Школьник, В. Плиси, С. Юрія та інших учених. Однак, незважаючи на вагомий внесок учених у розвиток теорії, сучасні дослідження варто зосередити на проблемі особливостей розвитку національного ринку капіталів і важливого його сегмента - фондового ринку та вдосконалення останнього в контексті посилення конкурентоспроможності, а також моделювання його функціонування.

Метою роботи є визначення особливостей функціонування фондового ринку України впродовж 2002-2012 рр. та шляхів його вдосконалення, в тім числі моделювання.

Викладення основного матеріалу дослідження. На національному фондовому ринку здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства України, учасниками фондового ринку є: емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку [2]. Український фондовий ринок належить до тих ринків, що розвиваються, тому йому притаманні певні особливості у функціонуванні.

Проаналізуємо трансформацію основних елементів фондового ринку України впродовж 2002-2012 рр. Так, якщо у 2002 р. в Україні емітентами було 34 709 акціонерних товариств, то у 2012 р. їх кількість зменшилась на 9 438, що дорівнювало 27,2% [1]. В 2002 р. зареєстрували випуски цінних паперів 21 398 акціонерних товариств або 61,7% від загальної їх кількості. Тенденція щодо поступового зниження загальної кількості акціонерних товариств пояснювалась реорганізацією акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми (переважно в товариства з обмеженою відповідальністю). Крім того, з 2011 р. розпочався процес реорганізації відкритих і закритих акціонерних товариств (ВАТ і ЗАТ) у публічні та приватні (ПАТ і ПрАТ), що було пов'язано з формуванням в Україні системи корпоративного управління відповідно до Принципів корпоративного управління Організації економічного розвитку та співробітництва, Принципів корпоративного управління, Закону України «Про акціонерні товариства», а також інших нормативно-правових рекомендацій, прийнятих Комісією. У 2012 р. зареєстрованих як юридичні особи було 3949 - відкриті акціонерні товариства, 3314 - публічні акціонерні товариства, 13 714 - закриті акціонерні товариства, 4294 - приватні акціонерні товариства, з них 12010 - відкритих, 22699 - закритих [3]. Однак, ще залишаються найбільш непрозорими такі питання в діяльності акціонерних товариств як: інформація щодо розміру винагороди посадових осіб акціонерних товариств; дані про акціонерів, які володіють 10% та більше статутного капіталу.

Важливим показником розвитку фондового ринку та фінансової системи країни взагалі є співвідношення частки капіталізації лістингових компаній до ВВП країни. Аналіз динаміки даного співвідношення в Україні засвідчує, що відбувається його зростання з 9,0% у 2008 р. до 19,7 % у 2012 р., тобто на 10,7 %, що, насамперед, пов'язано із збільшенням кількості цінних паперів емітентів, які пройшли процедуру лістингу [3]. Проте цей рівень ще низький, оскільки, наприклад, у ФРН лістинг на біржах мають 30 % акціонерних товариств [9]. В той же час недостатньою залишається реальна капіталізація фондового ринку України, яка не перевищує 12 % ВВП, тоді як у більшості розвинених фондових ринків цей показник коливається на позначці 40-60 % ВВП, у США - 101,2; Великобританії - 97,2; Угорщині - 30 %; Польщі - 24,0 [7]. Низький рівень капіталізації ринку цінних паперів України зумовлює значну волатильність його розвитку. Динаміка капіталізації ринку цінних паперів України постійно коливається.

Обсяг торгів акціями в нашій країні становить близько 12,0 % загального обороту на організованому ринку цінних паперів (12 тис. відкритих АТ , акції яких можуть вільно обертатися на ринку). При цьому річний обсяг торгів провідних підприємств своїх галузей у 2012 р. становив 67,23 млрд. грн. і простежується стабільність цього показника впродовж останніх років [3].

Аналіз динаміки розвитку фондового ринку України засвідчує стрімке зростання обсягів випуску цінних паперів в 2002-2009 рр. у 9,5 рази, надалі простежується спад в 1,7 рази в 2010р. до попереднього року. 2011 р. на фондовому ринку характеризувався значним зростанням обсягів випуску цінних паперів в 1,9 рази до попереднього року і в 2012 р. знову був спад по відношенню до 2011 р. на 40%.

Головним фактором, який визначав тренди розвитку фондового ринку, є макроекономічна ситуація в Україні. Динаміка економічного зростання національного господарства, яка простежувалась у 2002-2009 рр. спричинила позитивну тенденцію до зростання і розвитку фондового ринку. Проте світова фінансова криза 2008-2009 рр. зумовила низхідний тренд у його розвитку в 2010 р., а в надміру нестійкий економічний розвиток країни у 2011р. спричинив значне уповільнення економічного зростання - приріст ВВП за підсумками 2012 р. становив лише 0,2 % проти 5,2 % у 2011 р. Це сформувало низку ризиків для стабілізації макроекономічного становища країни, оскільки найбільший внесок у формування приросту ВВП забезпечили такі види економічної діяльності, як торгівля (0,5 % приросту), операції з нерухомим майном (0,2 %), транспорт (0,1 %), тобто галузі сфери послуг, а не галузі реального сектору економіки [3].

Зростання обсягів торгів на фондовому ринку України зумовлюється також введенням нової біржової технології - інтернет-трейдингу. Вперше інтернет-трейдинг був застосований на “Українській біржі ” у 2009 р. Інтернет-трейдинг на фондовому ринку здійснюється через онлайн- брокера - професійного учасника фондового ринку з ліцензією на брокерську діяльність (торгівця цінними паперами), який має відповідне програмне забезпечення. На початку 2011 р.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) запровадила додаткові можливості подачі адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку - у вигляді електронних документів з накладанням електронного цифрового підпису. Це дозволило значно збільшити участь фізичних осіб в торгах на ринку цінних паперів.?

Впродовж 2002-2012 рр. в країні простежувалось поступове підвищення активності фондового ринку, про що свідчать показники обсягу торгівлі цінними паперами (рис.1).

Наведені на рис.1 дані свідчать, що обсяг торгів цінними паперами на фондовому ринку у 2012 р. становив 2530,87 млрд. грн., тобто збільшився проти 2002 р. в 23рази (або на 2422,27 млрд. грн.). Простежується стійке випередження темпів обсягів торгів цінними паперами проти динаміки обсягів ВВП.

Рис.1. Динаміка обсягів торгів на фондовому ринку і ВВП, млрд. грн.

фінансовий фондовий ринок

Це зумовлено збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що інвестуються в цінні папери українських емітентів як вітчизняними, так і зарубіжними інвесторами, а також зростанням вартості цінних паперів емітентів, з якими укладались угоди.

Аналіз загального руху курсів цінних паперів у динаміці проводять із застосуванням біржових індикаторів та індексів (УБ, ПФТС). Дослідження динаміки біржових індексів в Україні засвідчує, що для фондового ринку характерна позитивна динаміка і він розвивається паралельно зі світовими ринками цінних паперів [1].

Однак, показник обсягу залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку, який за результатами 2012 р. становив 67,23 млрд. грн. все ж нижчий за показник обсягу залучених довгострокових кредитів (100,97 млрд. грн.), що становить 66,6% останнього [3]. В цьому році переважав обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на вторинному ринку і становив 208,26 млрд. грн. [3].

Структура виконаних біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на 10 організаторах торгівлі протягом 2012 р. була наступною: обсяг торгів на первинному ринку становив 9,27%; обсяг торгів на вторинному ринку-78,98%; ринок приватизації -0,03%; строковий ринок - 9,26%;обсяг торгів на ринку РЕПО- 2,46% від загального обсягу [3]. Найбільші обсяги торгів цінними паперами здійснювались на фондових біржах: Перспектива, ПФТС, УБ, КМФБ. Частка обсягу торгів на організованому та неорганізованому ринках цінних паперів у загальному обсязі торгів у 2002 р. становила відповідно 6,0 і 94,0 %, а у 2012 р. вже відповідно 12,6 % операцій з цінними паперами і обсягом виконаних договорів в 263,67 млрд. грн. проходять через біржу, а відповідно 87,4 % та 2,2 трлн. грн. - обертаються на позабіржовому ринку [1]. Отож, український ринок цінних паперів децентралізований: біржовий та позабіржовий сектори діють відокремлено, причому переважає позабіржовий. Крім того, простежується паралельне, в межах своєї системи, застосування комп'ютерних мереж.

Найвищим попитом на біржовому ринку у 2012 р. користувалися цінні папери 25-ти емітентів: інвестиційні сертифікати ПрАТ КУА «Академія Інвестментс», облігації ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль», акції ПАТ «Мотор Січ», акції ПАТ «ФК Сучасні Кредитні Технології», облігації ДП «Південно-Західна залізниця», акції ПАТ «ДЕК «Центренерго», акції ПАТ «Комунікаційний фондовий центр», облігації ПАТ КБ «ПРАВЕКС-ПАПК, акції ПАТ «Х1ММКТ»тощо [3].

Найбільші обсяги випусків акції, у 2002 р. склали 7,19 млрд. грн., а їх частка у загальному обсязі зареєстрованих випусків акцій збільшилась до 55%, в той час як у 2012 р. регулятор зареєстрував 247 випусків акцій на суму 15,84 млрд. грн., що майже у 3,7 рази менше порівняно з 2011 р., але на 23,8% більше порівняно з 2002 р. Основним чинником зменшення обсягів емісії у 2012 р. є згортання участі іноземних банківських інституцій у капіталі банків України [7].

У 2012 р. акції належали емітентам таких галузей сфери послуг: фінансова діяльність (3,75 млрд. грн., або 23,67 % від загального обсягу), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (3,19 млрд. грн., або 20,11 %), а також будівництво (3,01 млрд. грн., або 18,97 %) [3].

Вагомою складовою ринку цінних паперів є ринок облігацій, на якому відбувається обіг цих боргових зобов'язань. Емісійна діяльність на ринку облігацій у 2012 р. демонструвала значне збільшення обсягів зареєстрованих облігаційних випусків, що свідчить про зростання у підприємств зацікавленості до цього фінансового інструменту. Якщо у 2002 р. Комісією було зареєстровано 108 облігацій підприємств на суму 4,3 млрд. грн., то в 2012 р. відповідно 332 випуски на 51,39 млрд. грн., тобто у 11,95 рази більше.

Найбільші обсяги випусків облігацій підприємств (30,2 мрд. грн.) у 2012 р. зареєстрували п'ять емітентів, в тім числі: Державне агентство автомобільних доріг України(14,0 млрд. грн.); ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» (9,5); ТОВ «Хлібінвестбуд» (3,0); Державна іпотечна установа(2,0); Державне підприємство «Енергоатом» (1,7). Обсяг емісії облігацій цих емітентів становив 58,77 % від загального обсягу випусків облігацій, зареєстрованих Комісією [3].

За підрахунками НКЦПФР у першому півріччі 2013 р. порівняно з цим періодом 2012 р., обсяг біржових контрактів з цінними паперами збільшився майже у два рази і становив 187,93 млрд. грн., тоді як у минулому році - 99,18 млрд. грн. Найбільші обсяги торгів були зафіксовані на біржі «Перспектива» (132,71 млрд. грн.), ПФТС (38,05 млрд. грн.) та «Українській біржі» (6,94 млрд. грн.) [3].

Аналіз співвідношення емісії акцій, облігацій підприємств до інвестицій в українську економіку в 2002-2012рр. теж засвідчує зростання частки облігацій підприємств в інвестиціях в економіку України з 9,23% (2002 р.) до 18,48% (2012 р.) та їх переважання над акціями, хоча ще в 2009 р. частка останніх становила 52,4% (табл. 1).

фінансовий фондовий ринок

Таблиця 1. Співвідношення емісії акцій та облігацій підприємств до інвестицій в українську економіку в 2002-2012 рр.

Наведені дані тенденцій розвитку фондового ринку в Україні свідчать про необхідність його упорядкування, що потребує застосування моделювання.

Моделювання фондового ринку. Протягом останніх років моделювання фондового ринку привертає все більшу увагу вчених та практиків. Моделювання його оптимального стану ускладнюється певними особливостями, які є характерними для цих ринків. Значний вплив на розвиток цих ринків здійснюють неекономічні фактори, наприклад, політичний, що призводить до відхилення розподілу фінансових даних від статистично нормального. Це унеможливлює використання на ринках класичної портфельної теорії, оскільки може призвести до недооцінювання ризику.

Звичайно, не можна забувати той факт, що традиційна теорія, заснована на середньому квадратичному відхиленні та дисперсії (запропонована Гаррі Марковіцем у 1952 р.) стала основою для прийняття рішень щодо розміщення активів. Але стандартне припущення у цій системі поглядів полягає у тому, що майбутні доходності активів будуть незалежними від періоду до періоду і нормально розподіленими.

Деякі аспекти проблеми моделювання в умовах відхилення розподілу від нормального відображені в роботах таких вітчизняних учених, як В. Вітлінський, А. Камінський, О. Пешко, О. Черняк. Серед зарубіжних авторів слід відмітити Г. Бекерта (Geert Bekaert), К. Ерба (Claude B. Erb), К. Харві (Campbell R. Harvey) та ін.

Існує три головних категорії відхилення розподілу від нормального: серійна кореляція; тяжкі ліві «хвости»; відсутність лінійного зв'язку.

Дослідження серійної кореляції є найактуальнішим, адже відхилення розподілу від нормального (серійної кореляції) притаманне саме на українському фондовому ринку. Найбільш яскраво вона виявляється у щоденних операціях.

Основою багатьох традиційних теорій розміщення активів є припущення про те, що доходності активу від періоду до періоду є незалежними і однаково розподіленими. Однак, якщо на доходність за даний період впливає доходність за попередні періоди, тоді необхідно оцінювати цей вплив. Серійна кореляція, якщо її не коригувати у даних, що аналізуються, буде приховувати справжню волатильність активів і призводити до недооцінки сукупного ризику.

Має місце автокореляція від 1-го до 4-го порядку, а також 7-го, 8-го, 12-го, 13-го. Такі результати свідчать про кореляцію даних, віддалених на 1, 2, 3, 4 дні, а також на 7, 8 та 12, 13 днів. Це можна пояснити тим, що трейдери на українському фондовому ринку виставляючи ціни на акції керуються як мінімум минулими значеннями за тиждень, а то і два торгових тижні. Тому, в дослідженні задачі моделювання на українському фондовому ринку не можна брати щоденні дані. Оскільки автокореляція високих порядків, яка в них явно присутня, призведе до спотворення справжніх результатів моделювання.

Автокореляцію у даних необхідно коригувати. Це можна зробити шляхом усереднення (згладжування) даних за певний період. Виявилося, що на українському фондовому ринку для звільнення від автокореляції в середньому необхідно усереднювати дані, щонайменше за 8-10 днів (приблизно 2 торгових тижні), від емітента до емітента це усереднення може змінюватись. І тільки після цього використовувати ці дані у моделюванні оптимального портфеля цінних паперів. Тим не менше, багато питань, пов'язаних з розподілами фінансових активів саме на українському фондовому ринку, а також моделюванням його, незважаючи на свою актуальність, -- є нерозв'язаними.

Для детальнішого прогнозування використано метод «ковзкого вікна» - локальне усереднення показника, що дозволяє зняти вплив випадкових явищ з емпіричних кривих і розкрити закономірні просторові зміни досліджуваної ознаки. Спостережені в найближчих точках (в межах вікна) дані підсумовуються і діляться на число точок у вікні; отримане значення присвоюється середній точці. Потім в заданому напрямку вікно переміщається на 1 точку і операція повторюється. Розмір вікна залежить від характеру розподілу і при обробці, зазвичай, включає 3-5 точок спостереження. Результати згладжування залежать від числа точок у вікні і числа прийомів згладжування, що відображається таким чином:

Виявилося, що на українському фондовому ринку для звільнення від автокореляції в середньому необхідно усереднювати дані, що найменше за 8-

10 днів (приблизно 2 торгових тижні), від емітента до емітента це усереднення може змінюватись. І тільки після цього можна використовувати ці дані у моделюванні оптимального портфеля цінних паперів. Отримане значення локального усередненого показника слід спрогнозувати. Даний прогноз можна б було отримати за допомогою параметричної апроксимації. В якості функцій наближення використовуємо наступний набір:

Лінійна функція:

Поліном другого ступеня:

Якість наближення оцінював за величиною достовірності апроксимації R2. Чим ближче ця величина до 1 - тим краще функція наближає прогноз фондового ринку.

Напрямок фондового ринку у нас є. Тепер можна зробити прогноз самого показника за формулою:

фінансовий фондовий ринок

До періоду t = 11 (2002-2012 рр.) у нас є фактичні дані. Для t = 13 (дані на 2014 р.) здійснено прогноз поведінки фондового ринку у M, а значення показника виводив послідовно, спочатку для t = 12 (дані на 2013 р.), потім для t=13 і т.д. В результаті чисельних експериментів отримано наступний прогноз на 2014 р. по фондовому ринку: обсяг торгів на ринку цінних паперів очікується в обсязі 56,16 млрд. грн., в тому числі на ринку акцій - 18,49 млрд. грн., на ринку облігацій підприємств - 53,07 млрд. грн.

Висновки

Аналіз особливостей функціонування фондового ринку України впродовж 2002-2012 рр. дозволяє виснувати:

1) даний ринок є децентралізованим з домінуючою часткою позабіржового обігу цінних паперів, хоча світова тенденція характеризується створенням загальнонаціональної системи фондового ринку;

2) для нього характерне низьке співвідношення частки капіталізації лістингових компаній до ВВП країни, що зумовлює значну волатильність та ризики;

3) номенклатура використовуваних фінансових інструментів на фондовому ринку є надто вузькою, обмежена кількість ліквідних та інвестиційно-привабливих цінних паперів; емітентами виступають переважно підприємства сфери послуг, а матеріального виробництва;

4) простежується стала тенденція до зростання обсягів торгів цінних паперів,що зумовлюється також застосуванням нової біржової технології - Інтернет-трейдингу, а також випередження ними обсягів ВВП країни;

5) динаміка розвитку фондового ринку є мінливою,тренди спаду чергуються із трендами зростання обсягів торгів цінних паперів, домінує частка облігацій підприємств в інвестиціях в українську економіку;

6) невисокий рівень корпоративного управління та постійна трансформація даного сектору економіки не сприяє допуску на ринок внутрішніх інвесторів і формування інструментів для інвестування коштів населення. Тому важливим для національного регулятора (НКЦПФР) є постійне вдосконалення законодавства про ринок цінних паперів;

7) незважаючи на змодельований розвиток ринку цінних паперів з використанням методу «ковзкого вікна», слід зазначити, що він в основному носить спекулятивний характер. А отже, реальний розподіл фінансових активів на українському фондовому ринку, а також моделювання його, незважаючи на свою актуальність, є відносними.

Подальші дослідження будуть спрямовані на покращання економічного механізму колективного інвестування (ІСІ) національного господарства.

Список використаних джерел

фінансовий фондовий ринок

1.Аналітичний огляд фондового ринку України за 2012 рік [Електронний ресурс] // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [сайт]. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics .- Назва з екрана.

2.Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 року(зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/3480-15.

3.Річна звітність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2002-2012 роки. [Електронний ресурс] // Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [сайт].

4.Статистичний бюлетень (електронне видання) [Електронний ресурс] // Національний банк України [сайт].

5.Статистичний щорічник України за 2004рік. К.: Держаналітінформ, 592с. - С.222.

6.Статистичний щорічник України за 2005-2007рр.

Размещено на Allbest.ru