Аналіз системи електронного адміністрування ПДВ в сучасних умовах господарської діяльності: позитивні та негативні наслідки

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Аналіз системи електронного адміністрування ПДВ в сучасних умовах господарської діяльності: позитивні та негативні наслідки

Анотація

Головною метою впровадження системи адміністрування ПДВ є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету, зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Однак часто недоліки та проблеми виявляються вже після введення нововведень і часто ускладнюють діяльність господарюючих суб'єктів. У статті узагальнено теоретичні засади з обліку ПДВ, пояснено значення понять «електронне адміністрування ПДВ» та «електронний рахунок», та визначено основні переваг та недоліків сучасної системи електронного адміністрування ПДВ.

Ключові слова: податок на додану вартість, платники ПДВ, адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ, електронний рахунок,ЄРПН.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день найбільшу частку податкових надходжень складають внутрішні податки на товари та послуги ( податок на додану вартість та акциз). У 2015 вони склали майже 59% від загальної маси податкових надходжень, а у 2016 - близько 63%. Аналізуючи вищесказане, ми бачимо, що ефективність податкової політики країни напряму залежить від ефективності управління даними податками на макрорівні. Особливу увагу слід приділити податку на додану вартість (далі - ПДВ), адже це непрямий податок, який міститься майже у всіх операціях пов'язаних з купівлею-продажем товарів та послуг. Важливу роль в управління даним видом податку відіграє система адміністрування ПДВ. А останні законодавчі зміни наблизили нас до міжнародних стандартів справляння ПДВ, адже починаючи з 2015 року реєстрація всіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язковою та як і подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі. Тому враховуючи нестабільність законодавчої бази з регулювання ПДВ, яка довгий час знаходиться в процесі реформування, постійних змін в веденні первинної документації та формуванні податкової звітності, проблема електронного адміністрування ПДВ є гостро актуальною на сучасному етапі розвитку Української економіки. Саме ці проблеми зумовлюють актуальність даної теми, формування її мети та завдання, та визначення основних напрямків дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вивчення питань, що стосуються аналізу впливу надходжень ПДВ на дохідну частину державного бюджету, ефективності сучасного законодавства, що регулює справляння даного податку та шляхів удосконалення механізму справляння і регулювання ПДВ внесено вагомий внесок наступними вітчизняними науковцями: О. Оксенюк, О. Василиком, В. Гейцем, І. Лютим, О. Прокопчук, О. Малишкіним, Т. Паянок, Т. Тесленко, Ю. Федчишином, В. Юрчик, М. Лесько, М. Кондратенко, В. Федчишин, В. Гусєєвим та іншими. Однак, незважаючи та підвищений інтерес науковців до аналізу системи справляння та регулювання операцій з ПДВ, існує багато питань та нюансів, які недостатньо висвітленими, особливо це стосується питань до недоліків сучасної практики справляння ПДВ, постійного оновлення законодавчої та нормативної бази, що приводить до її невірного трактування суб'єктами господарювання.

Формулювання цілей статті

Метою дослідження є узагальненні та структуризації теоретичних засад з обліку ПДВ, пояснення понять «електронне адміністрування ПДВ» та «електронний рахунок», та визначення основних переваг та недоліків сучасної системи електронного адміністрування ПДВ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується і сплачується згідно Податкового кодексу України (ПКУ) [9]. Якщо ж бути точніше, то податок на додану вартість - це непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він входить до ціни товарів, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт і послуг [2].

В податковій системі України ПДВ грає важливу роль, адже цей податок охоплює найбільшу кількість суб'єктів господарювання і є одним з основних джерел наповнення Державного бюджету нашої країни.

Аналізуючи основні теоретичні засади обліку ПДВ, варто почати з визначення об'єкту, бази та ставок даного податку.

Отже, до об'єктів ПДВ згідно з ПКУ [4], можна віднести:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких - митна територія України;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до ПКУ, база оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Аналізуючи розміри ставок ПДВ, ми бачимо, що згідно чинного ПКУ розміри ставок ПДВ становлять:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я [4].

На вітчизняних суб'єктах господарювання організація обліку ПДВ містить три етапи облікового процесу:

1. Первинний облік - поточний нагляд, вимірювання та реєстрація господарських операцій (документування операцій);

2. Поточний облік - Систематизація та групування облікової інформації, яка міститься у первинних документах, технічна обробка первинної інформації, її систематизація згідно з вимогами організації бухгалтерського обліку, управління та поточного контролю;

3. Підсумковий облік - складання встановлених форм бухгалтерської (фінансової) звітності на підставі даних бухгалтерського обліку

Послідовність та зміст даних етапів ми можемо побачити на рис. 1

При аналізі синтетичного та аналітичного обліку ПДВ, необхідно наголосити, що облік даного податку ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками та платежами» у розрізі податків конкретного підприємства, а аналітичний облік ПДВ регламентує ведення декількох рахунків залежно від способів проведення розрахунків з контрагентами, а саме містить у собі наступні субрахунки: 641 «Розрахунки за податками», 643 «Податкові зобов'язання», 644 «Податковий кредит» [4].

У підсумку можна стверджувати, що кінцевою метою ведення обліку ПДВ на суб'єктах господарської діяльності є правильне визначення кінцевих сум податку, що підлягають сплаті до державного бюджету країни. Сума до сплати визначається як різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом. Однак головною проблемою на даному етапі розвитку системи справляння ПДВ було і є нестабільне законодавче підґрунтя. Постійні зміни у законодавчій базі дезорієнтують та ускладнюють справляння ПДВ на підприємствах.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Рисунок 1. Послідовність організації облікового процесу розрахунків з ПДВ [12]

адміністрування податок доданий вартість зловживання

Одним з важливих нововведень для обліку ПДВ на підприємствах стало введення у липні 2015 року системи електронного адміністрування ПДВ[15]. Згідно з визначення Фіскальної служби України, система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку[10]:

- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Також поруч з електронною системою адміністрування ПДВ, виник такий термін, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Електронний рахунок - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.

Порядок реєстрації податкової накладної в ЄРПН та перевірка «ліміту реєстрації» наведені на рис. 2[12]. Тобто якщо сума виданої податкової накладної більша ніж ліміт реєстрації, то реєстрація в ЄРПН неможлива; якщо ж сума податкової накладної менша ліміту реєстрації, то реєстрація в ЄРПН можлива.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Рисунок 2. Порядок реєстрації податкової накладної в ЄРПН

До позитивних наслідків реформи адміністрування ПДВ можна віднести наступне:

- створення єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), який об'єднує інформацію відносно всіх зареєстрованих податкових накладних та коригувань до них;

- відміна паперової форми податкової накладної та реєстру отриманих та виданих податкових накладних, як наслідок - економії часу платників податків на адміністрування ПДВ;

- впровадження даної системи значно підвищило дисципліну контрагентів щодо вчасного надання правильно оформлених податкових накладних [1];

- для кожного платника податку на безоплатній основі відкрито електронний рахунок;

- у будь-який момент часу платник податку може подати ряд безкоштовних запитів, серед яких: запит щодо суми, на яку він може зареєструвати податкові накладні (реєстраційний ліміт), запит щодо стану рахунку тощо;

- із впровадженням нової системи адміністрування ПДВ стало неможливо видати фіктивну податкову накладну, адже вона в обов'язковому порядку повинна бути зареєстрована в Єдиному електронному реєстрі та підкріплена або сумою реєстраційного ліміту, або живими коштами, перерахованими на електронний рахунок ПДВ;

- визначення нових граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) для продавців - платників ПДВ, залежно від дати їх складання (з 01.01.2017 р. реєстрація у ЄРПН має бути здійснена: для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені; для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені [10];

- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідного до якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів буде в автоматичному режимі перераховувати кошти, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Щодо недоліків системи електронного адміністрування ПДВ, то до найважливіших проблем можна віднести:

- перевірка правильності складення податкової накладної входить в обов'язки тільки покупця;

- складними до розуміння є виписки, отриманні з електронної системи адміністрування ПДВ, а також підходи до визначення реєстраційного ліміту;

- часта зміна форми податкової накладної та податкової звітності з ПДВ;

- обов'язкове зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та коду послуг з ДКПП в податковій накладній [3].

Особливо хочеться привернути увагу на останній пункт. Він є відносно новим, бо введений лише з січня 2017 року. Суть нововведення полягає в тому, що при здійсненні платниками податку з 1 січня 2017 року операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків)[8]. При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати). Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування [5].

Тобто тепер суб'єкти господарської діяльності мають труднощі не тільки з елеронною реєстрацією податкових накладних,відшкодуванням ПДВ, але й з визначенням правильних кодів товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП). Звичайно ж існують довідники цих кодів, але далеко не завжди бухгалтери можуть коректно обрати код, що суттєво гальмує реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та в подальшому повернення сум податкових відшкодувань.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, аналізуючи все вищесказане, ми можемо стверджувати, що на даному етапі розвитку реформування української податкової системи (особливо це стосується аспекту справляння та регулювання ПДВ) рухається в позитивному напрямку, беручи приклад з прогресивних сучасних країн, що безумовно є позитивним явищем в цілому. Будь який перехід до нового несе за собою як позитивні, так і негативні наслідки. Звичайно у впроваджені електронного адміністрування ПДВ є багато позитивних моментів, які при подальшому розвитку мають суттєво спростити та осучаснити систему сучасного справляння та регулювання ПДВ.

Проаналізувавши сучасні нововведення в обліку та системі адмініструванні ПДВ можна стверджувати, що головною метою впровадження даної системи є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету, зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Як бачимо, уряд нашої держави всіма силами намагається модернізувати та наблизити до європейських стандартів механізм регулювання обліку та реєстрації операцій з ПДВ, однак для вітчизняних суб'єктів господарювання цей процес не завжди сприймається позитивно. Дуже часто недоліки та проблеми виявляються вже після введення нововведень і часто ускладнюють діяльність господарюючих суб'єктів. Яскравим прикладом такої ситуації є проблема з правильним визначенням кодів УКТ ЗЕД та ДКПП. Однак ми впевнені, що ці всі проблеми будуть урегульовані та вирішені у найближчому майбутньому.

Перелік використаних джерел

1. Буркова Л.А. Переваги та недоліки запровадження електронного обліку та адміністрування ПДВ / Л.А. Буркова, І.В. Коваленко // Фінансовий Простір. - 2017р. - Вип. №2. - с. 20-24. [Електронний ресурс]

2. Войків О.В. Механізм впливу ПДВ на фінансово-господарську діяльність суб'єктів / О.В. Войтків, І.Б. Хома // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - С. 180-186.

3. Волошина Я. Нова система електронного адміністрування ПДВ / Я. Волошина, О. Гейчук, Т. Оттен // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - Берлін / Київ. - 2015.

4. Дугар Т.Є. Проблема адміністрування податку на додану вартість на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Т.Є. Дугар // Економіка і суспільство. - 2016. - Вип. №2. - С. 689-693

5. ДФС про коди товарів УКТ ЗЕД у розрахунках коригування до податкових накладних [Електронний ресурс]

6. Електронне оподаткування в системі обліку податку на додану вартість / М.Ф. Огійчук, І.В. Горковенко, І.В. Сколотій // Проблеми економіки. - 2014. - №4. - С. 376-381 - [Електронний ресурс]

7. Крупей Н.С. Деякі аспекти формування облікової політики для цілей оподаткування / Н.С. Крупей // Економічні науки. Сер.: Економіка та менеджмент. - 2012. - Вип. 9(2). - С. 231-240. - [Електронний ресурс]

8. Лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.03.2017 №5155 /10/26-15-12-01-18. - [Електронний ресурс]

9. Податковий Кодекс України, від 02. 12. 2010 р. №2755-VI [Електронний ресурс]

10. Фіскальна служба надала роз'яснення щодо системи електронного адміністрування ПДВ. - [Електронний ресурс]

Размещено на Allbest.ru