Удосконалення валютного законодавства та лібералізація валютного ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.71

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, Україна

Удосконалення валютного законодавства та лібералізація валютного ринку

Алексеєнко М. Д.

доктор економічних наук, професор, професор кафедри банківської справи, professoralekseenkom@gmail.com

Денисенко А. В.

старший викладач кафедри банківської справи, denisenko-a-v@ukr.net

Динамічні процеси розвитку ринкових відносин потребують осмислення й оцінки всіх змін, що відбуваються в грошовій і валютній системах у контексті розвитку світової економіки і подальшої інтеграції до неї економіки нашої країни. Національні економіки різних країн стають дедалі більш взаємопов'язаними й взаємозалежними, тому зростає роль міжнародних економічних відносин, ключове місце в яких належить валюті та валютним відносинам. У цьому аспекті важливою є спеціалізована сукупність нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення операцій з валютою на території країни і за її межами. Ця сукупність охоплює як закони, так і всі інші підзаконні акти нормативно-правового характеру (зокрема інструкції Національного банку України та інших уповноважених державних органів), що регулюють валютні операції. Насамперед це Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994, інші підзаконні акти, кількісний перелік котрих є суттєвим. Актуалізується питання оновлення та вдосконалення чинного законодавства, що регламентує валютний обіг. Спробу його вирішення здійснено в низці підготовлених законопроектів, зокрема Президента України "Про валюту” (№ 8152) та альтернативному "Про валюту” (№ 8152/1).

Варто зазначити, що зміст кожного нормативно-правового акта залежить від того, які з цілей стануть пріоритетними. Цілі не можуть обиратися довільно, без серйозного аналізу повноважень і відповідальності суб'єктів валютних відносин. У цьому контексті лібералізація можливостей суб'єктів у проведенні валютних операцій залежно від цілей істотно впливає на валютний ринок і має набути відповідного відображення у валютному законодавстві. Зауважимо, що НБУ продовжує останнім часом змінювати правила для бізнесу і банків під знаком лібералізації. Так, постановою Правління Національного банку України від 14.11.2017 № 112 розширено можливості бізнесу з репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті, нарахованих не лише в 2014-2016 рр., як було раніше, а й за період до 2013 р. включно. Постановою Правління НБУ від 01.03.2018 № 19 суму ліміту репатріації і для дивідендів за 2017 р., і для дивідендів за всі попередні роки збільшено з 5 млн до 7 млн дол. на місяць. У жовтні 2017 р. скасовано вимогу надання НБУ скан-копій документів, на підставі котрих банки здійснювали аналіз фінансових операцій клієнтів. Лібералізація валютних правил торкнулася й фізичних осіб. Постановою Правління НБУ від 12.12.2017 № 128 знято обмеження на максимальну суму для індивідуальних валютних ліцензій. Інша постанова Правління НБУ від 22.08.2017 № 81 дозволила громадянам отримувати готівку в іноземній валюті або банківські метали з поточних і депозитних рахунків через каси і банкомати без обмежень за сумою. валютний лібералізація інфляція правовий

Водночас зазначені та інші кроки регулятора свідчать про лібералізацію валютного ринку переважно в інтересах великого бізнесу й іноземних корпорацій.

Вирішуючи питання лібералізації валютного ринку, слід ураховувати такі фактори:

1) стан економіки країни та її інтегрованість у світове господарство, частку продукції експортно орієнтованих підприємств у загальному обсязі ВВП;

2) стан платіжного балансу, зокрема вплив на нього руху капіталів. Глобалізація економічних процесів суттєво спростила переміщення капіталів між країнами, що часто мають короткостроковий та спекулятивний характер;

3) використання підприємствами і населенням іноземної валюти як засобу нагромадження, при цьому великі суми готівки в іноземній валюті перебувають у позабанківській сфері;

4) оптимальний вибір режиму валютного курсу, котрий для нашої країни має бути регульовано-плаваючим;

5) розмір і структуру золотовалютних резервів;

6) рівень інфляції, котрий впливає як на рахунок поточних операцій, так і на рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій;

7) державні витрати і величину бюджетного дефіциту, що справляють вплив на обсяг зовнішніх запозичень уряду і показують приплив валюти, а також виплати валюти на обслуговування зовнішнього боргу. Цей фактор істотно позначається на стані платіжного балансу;

8) економічні інструменти регулятивного впливу не завжди спроможні ефективно позначитись на валютних відносинах, оскільки базуються на конкуренції і дії ринкових механізмів. Тому виникає об'єктивна необхідність застосування також адміністративних інструментів, пов'язаних з усуненням негативних наслідків чи підсиленням результативності економічних інструментів;

9) здійснення поетапної валютної лібералізації.

Підсумовуючи, варто вказати, що ефективність і дієвість Закону, котрий регламентує валютний обіг, залежатиме від урахування в ньому зважених інтересів суб'єктів валютних відносин, чіткого та однозначного тлумачення базових засад валютного регулювання і валютного контролю. Включення в правові рамки валютних операцій позитивно вплине на економіку країни з точки зору спрощення та підвищення ефективності в різних сферах діяльності, насамперед фінансовій і банківській.

Размещено на Allbest.ru