Фінансово-інвестиційні ефекти валютної лібералізації в Україні

аспірант кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету

Наукове розуміння сутності валютної політики й валютної лібералізації ґрунтується на двох основних передумовах: по-перше, їхньої залежності від змісту інтернаціональних валютно-фінансових відносин та стратегії дій міжнародних фінансових організацій; а по-друге, від взаємозв'язку з особливостями розвитку національної економіки й наявних економічних відносин. Щодо економіки України механізм лібералізації валютного регулювання має певну специфіку.

Слід розрізняти валютну лібералізацію і лібералізацію валютного регулювання. Валютне регулювання - діяльність держави, спрямована на регламентацію валютних операцій, міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод із валютними цінностями. Валютне регулювання є складовою валютної політики держави і важливим інструментом механізму державного регулювання національної економіки. Валютна лібералізація пов'язана зі становленням повноцінного ефективного та конкурентного валютного ринку. Лібералізація валютного регулювання - це дерегуляція валютного контролю, запровадження м'яких норм валютного законодавства, дерегламентація валютних операцій. Лібералізація валютного регулювання - заходи, націлені на зменшення втручання центрального банку та органів влади у функціонування валютного ринку, а також поступове зняття валютних обмежень на поточні та фінансові операції платіжного балансу.

Головне значення має законодавче унормування розвитку національної валютної системи як інституційно-правової форми організації валютних відносин на території країни [1, с. 151, 152]. Основною ланкою такої системи є валютний ринок, на якому формується валютний курс як ціна національної грошової одиниці. Оптимальна ціна встановлюється лише на ефективному конкурентному ринку за умов повномасштабного попиту і пропозиції без переважання адміністративних бар'єрів. Валютний ринок може не включати механізм проведення оптових форвардних і ф'ючерсних операцій із валютою.

Основне завдання валютної політики в Україні - оптимізація валютного курсу гривні й недопущення девальваційного шоку (тобто значного зниження цього курсу). Таке зниження означає й зменшення купівельної спроможності гривні, що закономірно відображається на рівні інфляції. У нашій країні надто істотними є адміністративні чинники впливу на валютний курс національної грошової одиниці.

Очевидно, що сьогодні багатьох макроекономічних передумов для лібералізації валютного регулювання в Україні немає. Йдеться про відсутність сталого додатного сальдо платіжного балансу, проблеми з експортом, який має сировинний характер, обмеженими золотовалютними резервами, нерозвинутістю валютного й фінансового ринків.

Відповідно до ст. 145 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС від 27.06.2014, наша країна взяла на себе зобов'язання щодо забезпечення: вільного руху капіталу, пов'язаного з надходженням прямих інвестицій; вільного руху капіталу, пов'язаного з наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг; вільного руху капіталу, пов'язаного з портфельними інвестиціями й фінансовими позиками та кредитами.

У процесі лібералізації інструменти валютного регулювання прямого впливу повинні поступово заміщуватися непрямими важелями, котрі діють опосередковано, - через вплив на поведінку суб'єктів валютного ринку, а саме шляхом створення таких економічних умов, за яких відповідні суб'єкти в процесі реалізації свободи власного вибору були би зацікавлені у виконанні дій, що відповідають обраним цілям макроекономічної, зокрема валютної, політики держави.

Протягом останніх десятиліть країни з розвинутою економікою цілеспрямовано лібералізували свої фінансовий та валютний ринки та скасовували обмеження на взаємну інтеграцію. Рух до лібералізації й інтеграції фінансової діяльності отримав новий імпульс зі створенням ЄС, а із середини 1990-х років ці тенденції поширилися й на країни з ринками, що розвиваються.

До основних позитивних ефектів лібералізації валютного регулювання слід віднести: спрощення доступу на міжнародний фінансовий ринок; збільшення обсягів національного валютного ринку та розвиток конкуренції на ньому; здешевлення вартості та поліпшення дислокації внутрішніх валютних ресурсів; оптимізацію доступу довгострокових надходжень на внутрішній фінансовий ринок та розширення іноземного інвестування; доповнення внутрішнього нагромадження капіталу за рахунок збільшення зарубіжних інвестицій; стимулювання економічного зростання країни й підвищення добробуту її населення.

Водночас фінансова відкритість породжує і певні ризики для країни, котра проводить лібералізацію валютного регулювання, які пов'язані з: порушенням макроекономічної стабільності внаслідок підвищеної чутливості до зовнішніх шоків; циклічним рухом іноземних короткострокових капіталів та раптовим реверсом капіталу; імовірною концентрацією іноземних інвестицій в окремих, переважно сировинних, галузях економіки за їх нестачі в інших галузях (так званий синдром голландської хвороби); домінуванням зарубіжного банківського капіталу на внутрішньому валютному ринку [2, с. 7].

Позитивні ефекти валютної лібералізації насамперед визначаються: зняттям обмежень на рух капіталу, що є однією з умов припливу прямих іноземних інвестицій і важливим джерелом зниження вартості залучення зарубіжного капіталу. Це стимулює інновації, технологічний прогрес та досягнення вищих темпів економічного зростання. Зняття обмежень на рух капіталу сприяє зниженню трансакційних і курсових витрат за зовнішньоекономічними операціями, забезпечує доступ до іноземного капіталу, нових технологій.

В умовах інтеграції і динамічного розвитку мультинаціонального бізнесу лібералізація валютних операцій сприяє виникненню стійкіших економічних і фінансових зв'язків між країнами. Таким чином, фінансова відкритість полегшуватиме інтеграцію України з її партнерами.

Щодо механізму обов'язкового продажу іноземної валюти, то він є анахронізмом. Його використовують в умовах нестабільної кризової економіки. У разі макрофінансової стабілізації зі зміцненням валютного курсу національної грошової одиниці має застосовуватися інший механізм - єдиний режим валютного обігу.

Відкриття фінансових ринків надає переваги і для розвитку банківської системи. Валютна лібералізація зумовлює появу нових банків. Конкуренція з боку іноземних банків стимулюватиме вітчизняні банки до упровадження нових технологій, підвищення якості й кількості банківських послуг. Таким чином, розвиток валютного ринку відбуватиметься ефективніше, покращуючи його функціонування.

Негативні ефекти валютної лібералізації передусім визначаються: збереженням валютних обмежень нібито з метою захисту національних ринків від зовнішнього негативного впливу. Так, це обмежує приплив спекулятивних портфельних інвестицій, а також можливий їх відплив у майбутньому. Раптовий відплив капіталу здатен спровокувати фінансову кризу, що справить потужний негативний ефект на національну економіку. Валютні війни - гостра проблема сучасної глобалізованої економіки. Гж. Колодко зазначав: "Валютна війна - це не спортивне змагання за медалі на олімпіадах. Це економічний конфлікт із серйозними наслідками для світового господарства” [3, с. 92].

Лібералізація руху капіталу може спричинити послаблення конкурентоспроможності національної банківської системи й фінансового сектору економіки. Через зростання непередбачуваності основних курсових котирувань та показників фінансового ринку транспарентність міжнародного руху фінансових потоків погіршується, що зумовлює зниження стійкості національного валютного ринку.

Приплив іноземного капіталу здатен стати додатковим джерелом фінансування інвестицій у надто ризикові сфери економіки, що породжуватиме порушення платіжного балансу, особливо у випадках, коли приплив капіталу супроводжується проведенням неадекватної чи непослідовної валютної політики.

Імовірним є обмеження можливостей НБУ в регулюванні валютного курсу гривні через низький рівень розвитку та недостатню ефективність національної фінансової системи, високий ступінь залежності української економіки від зовнішніх факторів, слабку довіру до гривні та активне використання іноземної валюти (доларизація).

Отже, питання проведення валютної лібералізації в Україні можна вважати певною мірою вичерпаним. Проте остаточно не з'ясованим залишається аспект впливу її позитивних та негативних ефектів на національну економіку. Важливе значення має запровадження недискреційних засад валютної політики. Недискреційні інструменти валютної політики загальновідомі: прив'язка до вільно конвертованої (стійкої, “твердої”) іноземної валюти, "валютний коридор”, фіксований курс.

Лібералізація валютного регулювання, безперечно, є позитивним процесом, але може нести й негативні ефекти. Тому вона має бути максимально виваженою та контрольованою з боку держави й супроводжуватися поступальним економічним розвитком, оскільки під час загострення кризових явищ проведення лібералізації тільки погіршуватиме стан фінансового сектору національної економіки.

фінансовий інвестиція валютна лібералізація

Список використаних джерел

1. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг. Київ: Т-во “Знання”, КОО, 1999. 181 с.

2. Богдан Т. Вільний вихід капіталів з невільної економіки. Дзеркало тижня. 2018. 21 квіт. С. 7.

3. Колодко Гж. Куда идет мир: политическая экономия будущего. Москва: Магистр, 2014. 528 с.

References

1. Lahutrn, V. D. (1999). Hroshi ta hroshovy'jobih [Money and money circulation]. Ky'yiv: Znannya, KOO [in Ukrainian].

2. Bohdan, T. (2018, April 21). V^ny' vy'khіd kapltallv z nevl'noyi ekonomdcy' [Free capital output from a non-free economy]. Dzerkalo ty'zhnya [Mirror of the week], p. 7 [in Ukrainian].

3. Kolodko, Gzh. (2014). Kuda idet mir: politicheskaya e'konomiya budushhogo [Where the world goes: the political economy of the future]. Moscow: Magistr [in Russian].

Размещено на Allbest.ru