Формування фінансових ресурсів підприємств через інструменти корпоративних облігацій: оцінка і перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фінансових ресурсів підприємств через інструменти корпоративних облігацій: оцінка і перспективи

Брітченко А.С., аспірант, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки

У статті розглянуто особливості формування фінансових ресурсів підприємств. Проаналізовані корпоративні облігації та їх роль як інструментів залучення ресурсів, показані наявні проблеми і перспективи ринку боргових цінних паперів підприємств. Аналітична база оцінки активності на ринку корпоративних облігацій охоплює період 2012-2016 рр. Визначені особливості розвитку ринку корпоративних облігацій України. Обґрунтовано необхідність стимулювання нарощення обсягів ринку корпоративних облігацій, і, передусім, в реальному секторі економіки.

Ключові слова: підприємства, фінансові ресурси, корпоративні облігації, борговий капітал, ринок цінних паперів.

Ключевые слова: предприятия, финансовые ресурсы, корпоративные облигации, долговой капитал, рынок ценных бумаг.

Keywords: enterprises, financial resources, corporate bonds, debt capital, securities market.

Постановка проблеми. Формування фінансових ресурсів підприємств є важливим процесом в їх життєдіяльності. Цей процес відображає механізм трансформації вільних коштів в інвестиції і утворення капіталу у різних формах. За таких обставин підприємства все більше використовують ресурсні можливості ринку цінних паперів. Серед них вирізняються облігації підприємств, - або інша назва, яка широко вживається - корпоративні облігації.

Корпоративні облігації орієнтовані на залучення коштів широкого кола інвесторів (юридичних та фізичних осіб, резидентів та нерезидентів), що обумовлює значні переваги цього інструменту. Як форма залучення фінансових ресурсів, корпоративні облігації мають значні переваги, зокрема, це: для підприємства-емітента - не призводять до перерозподілу прав власності і втрати контролю над підприємством; можуть випускатися в різних обсягах під довільні відсотки. Для інвестора є можливість отримувати більш прогнозований дохід з порівняними ризиками. Корпоративні облігації забезпечені майном підприємства та мають пріоритет задоволення претензій у разі банкрутства емітента.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Питання формування ресурсів підприємств, використання фондових боргових інструментів залучення капіталу, й диверсифікації спектру боргових цінних паперів відмічається в багатьох працях, зокрема у В. Баліцької [1], О. Вальчишена [2], І. Васильчук [3, 4], А. Гальчинського [5], І. Лютого [7], О. Терещенко [8] та інших. Водночас необхідність розширення засобів залучення додаткового капіталу обумовлюють постійну актуальність оцінювання можливостей підприємств у використанні для цього інструментів ринку цінних паперів.

Метою статті є дослідження особливостей формування фінансових ресурсів підприємств з використанням боргових інструментів ринку цінних паперів - корпоративних облігацій та обґрунтування перспектив розвитку цього ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Корпоративні облігації (облігації підприємств) займають особливе місце серед інструментів ринку цінних паперів, що обумовлюється 'їх можливостями акумулювати капітал для цілей розвитку підприємства. Випуск корпоративних облігацій є ефективним альтернативним способом залучення боргових ресурсів. Такі облігації є стандартними борговими контрактами, діяльність з випуску та обігу яких регулюється державою.

Підприємство-емітент облігацій є ініціатором 'їх випуску і коло таких підприємств може бути достатньо широким. До них відносяться як підприємства реального сектору економіки та фінансові установи. Згідно положень Господарського кодексу України, підприємства-емітенти облігацій можуть бути всіх форм власності (приватне, комунальне, державне, колективної і змішаної власності, у т.ч. і з іноземною інвестицією), а також об'єднання підприємств та господарські товариства [6, стаття 63]. До того ж випускати корпоративні облігації можуть не тільки материнські, а й дочірні підприємства.

Сутність облігацій як інструменту залучення додаткового капіталу потребує особливої уваги, тому що облігації є борговими цінними паперами, випускаються на визначений термін з наступним поверненням авансованих (вкладених інвестором) грошових коштів. Вибір конкретного інструменту як методу фінансування з використанням різних джерел залежить від мети залучення капіталу і розмірів самого підприємства.

Проте у сукупності інструментів фінансування підприємств корпоративні облігації займають особливе місце, що обумовлюється низкою системних і ситуативних обставин - як для 'їх емітентів, так і для інвесторів.

Насамперед, підприємства-емітенти корпоративних облігацій використовують їх для формування програм довгострокового фінансування, зокрема для:

а) урізноманітнення термінів випуску - від кількох місяців до кількох років;

б) встановлення довільної вартості облігаційної позики (як максимальної, так і мінімальної), проте, як правило, вартість залучення грошових коштів з використанням облігацій, є порівняно нижчою, аніж ставка за кредитами банків;

в) формування позитивного іміджу позичальника серед широкого кола потенційних інвесторів, що дозволяє при вдалому розміщенні облігацій знижувати вартість наступних позик та зменшувати несистематичний ризик внаслідок підвищення прозорості відповідних угод;

г) дострокового викупу на відкритому ринку і відповідно зменшення боргу позичальника.

Становлення ринку корпоративних облігацій в Україні засвідчує наявність початкових ознак його формування. Проте розвиток економіки України (попри негативні наслідки від військових дій в останні роки), збільшення випуску традиційних та нових видів продукції, реструктуризація застарілого та будівництво нового виробництва, постійно вимагають довгострокових інвестицій, - все це актуалізує вирішення питання формування і належного регулювання з боку держави ринку корпоративних облігацій.

На сьогодні представляє інтерес аналіз та оцінювання розвитку ринку корпоративних облігацій в Україні за останні роки. Тому далі в статті проаналізуємо сучасний період розвитку цього ринку, зокрема протягом 2012-2016 рр. Офіційні дані за 2017 р. на момент підготовки статті були відсутні. При цьому використана офіційна інформація Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку України (НКЦПФР ) [9].

Слід відзначити, що в Україні, починаючи з 2012 р., має місце різке зменшення ділової активності на ринку корпоративних облігацій. За останніми в наявності звітними даними НКЦПФР, протягом періоду 2012-2016 рр. обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився фактично у десять разів - від 51,39 млрд. грн. до 5,52 млрд. грн. у 2016 р. За статистичними даними, фактично це рівень 2004 р., коли тогорічний обсяг зареєстрованих випусків заледве перевищив 4,1 млрд. грн.

Така динаміка є чітко низхідною, що пояснюється причинами стиснення ринків в цілому, і ринку корпоративних облігацій у т.ч., ескалацією загроз на сході країни, надлишковою ліквідністю банків (коли необхідні ресурси можуть залучатись підприємствами у банках без порівняно значних транзакційних витрат при випуску облігацій) та збитками господарювання багатьох потенційних емітентів. Довідково: не допускається випуск облігацій підприємств при наявності збитків.

Якщо аналізувати активність ринку у розрізі емітентів, то особливістю вітчизняного ринку корпоративних облігацій є той факт, що починаючи з 201 5 р. фінансові установи (банки і страхові компанії) перестали емітувати власні облігації. Це показано у табл. 1 нижче:

Таблиця 1. Обсяги випусків корпоративних облігацій за емітентами, млрд. грн

Рисунок 1. Обсяги ринку корпоративних облігацій у 2012-2016 рр., млрд. грн.

У 2016 році найбільші обсяги випусків облігацій підприємств, зареєстрованих НКЦПФР, було здійснено емітентами у сфері будівництва - 3,42 млрд. грн., або 62,06% від загального обсягу. Г о- ловна причина цього - необхідність кредитування будівельних проектів на початкових стадіях їх реалізації в умовах зростання цін на нерухомість в країні. Власники т.зв. «будівельних облігацій», до того ж безвідсоткових, мають право отримати площу в новобудовах відповідно до суми облігаційної позики. Додатково така схема дозволяє відстрочити сплату податку на додану вартість при первинній купівлі/продажу облігацій.

Щодо характеристики біржової торгівлі облігаціями, то також спостерігається зменшення обсягів торгів облігаціями. Так, якщо у 2012 р. цей показник становив 124,8 млрд. грн., то у 2016 р. він зменшився більш, ніж у 2,5 рази до 55,44 млрд. грн. Частка торгів облігаціями підприємств (установ нефінансового сектора) зменшилась до 16,5 %.

Ще одна «хронічна» особливість фондового ринку України, яка проявляється і в характеристиках обігу корпоративних облігацій - значне домінування позабіржового ринку над біржовим (табл. 2).

Таблиця 2. Обсяги торгів корпоративними облігаціями на біржовому і позабіржовому ринках, млрд. грн.

Рисунок 2. Частка корпоративних облігацій серед інструментів залучення зовнішніх фінансових ресурсів у 2016 р.

Відповідно до даних табл. 2 різниця між показниками обсягів торгів протягом 201 5-2016 рр. майже чотири-п'ятикратна. У 2016 р. частка біржового ринку в загальному обсязі торгів на ринку цінних паперів, за даними НКЦПФР, складала всього 11,8%, що є найгіршим показником за останні п'ять років. Це негативна сторона «медалі», і при такій різниці та частках в обсягах торгів тези про «прозорість ринку» залишаються лозунгами в очікуванні кращих часів.

На рис. 2 показана частка (питома вага) корпоративних облігацій в сукупності емітованих цінних паперів в Україні, - а саме 7,69 % в 'їх загальному обсязі у 2016 р. Довідково: тогорічні обсяги використання підприємствами банківських кредитів як екзогенних ресурсів у 35 разів перевищували обсяги емітованих для цих же цілей корпоративних облігацій (196,2 млрд. грн. банківських кредитів проти 5,52 млрд. грн. емісій корпоративних облігацій).

Втім, слід зауважити, що достатньо очевидною залишається непересічна роль корпоративних облігацій як засобу залучення капіталу із зовнішніх джерел для фінансування розвитку підприємств. Це пояснюється тим, що: а) залучення корпоративних боргових ресурсів пов'язується з більш чітким прогнозуванням розвитку підприємств- емітентів з одночасною фіксацією перспектив повернення залучених коштів (на противагу, емісія акцій не передбачає обов'язкового повернення вкладених в акції коштів інвесторів); б) при розрахунках з інвесторами-постачальниками ресурсів для підприємства, власники облігацій порівняно з акціонерами мають пріоритет погашення таких зобов'язань, - тому що вартість облігацій завжди відображається на собівартості продукції/послуг емітента, а розрахунки з акціонерами є відрахуванням частини чистого прибутку.

Тобто, формування ринку корпоративних облігацій в своїй первинній формі означає одночасно і формування нового типу корпоративної культури господарювання, коли саме оборот грошових ресурсів для підприємств проявляється на чітко вираженій кредитній основі.

Окремим важливим сегментом ринку корпоративних облігацій є ринок корпоративних євробондів. Держава в особі НКЦПФР встановила достатньо чіткі регулятивні вимоги до їх випуску. Регулятивні вимоги до випуску корпоративних єврооблігацій є такими: а) випуск облігацій в іноземній валюті можливий тільки у випадках, якщо це передбачено законодавством, або умовами їх розміщення; б) випуск і розміщення єврооблігацій потребує рейтингування і відбувається за допомогою синдикату спеціальних банків-андерайтерів; в) гарантійна схема випуску єврооблігацій є досить складною, - банк, що виступає емітентом не гарантує інвесторам виконання зобов'язань за емісією і вимоги іноземних інвесторів до гарантійних схем є високими; г) інституційні посередники та консультанти інвесторів мають досить широкий спектр прав участі в організації процедури емісії.

Ринок корпоративних євробондів на сьогодні залишається все ще нерозвиненим з різних причин. На ньому найбільш представлені випуски облігацій агропромислових підприємств, і прикладом цього є випуск агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» у минулому 2017 р. облігацій на суму 0,5 млрд. дол. США на 7 років під 7,75 % річних.

Загалом, можна визначити такі чотири особливості розвитку ринку корпоративних облігацій України. Зокрема, по-перше, це суттєвий вплив деформованої структури ринку за емітентами, інвесторами та галузями - мінливість часток різних емітентів та власників корпоративних облігацій з недофінансуванням реального сектора економіки і спекулятивним обігом капіталу; переважання торгів корпоративними облігаціями емітентів, чий бізнес забезпечує швидкий обіг капіталу (сфери фінансів, торгівлі та харчової промисловості та сфери будівництва). Останнє твердження вбачається логічним і з огляду того, що підприємства перерахованих галузей є достатньо кредитоспроможними та їх послуги і продукти постійно затребуються у ринковому середовищі. По-друге, асиметричним є первинний і вторинний розподіл ресурсів при значній концентрації інвестиційно-торговельних угод - більшість первинних розміщень і організація вторинного ринку монопольно здійснюється через посередництво окремих бірж. Також торги проводяться з невеликою кількістю паперів, що пов'язано в значній мірі з непублічним характером випуску корпоративних облігацій По-третє, зберігається фрагментарність інфраструктурно- го забезпечення в інших сферах, зокрема в недоліках нормативно-правової бази, інформаційно-статистичної прозорості ринку та у сфері обліку прав власності на цінні папери. По-четверте, все зазначене вище зводиться до недостатньої дієвості державного регулювання та саморегулювання, інтереси державних регуляторів як між собою та саморегулівних організацій не завжди співпадають, тобто вузьковідомчі підходи у сфері регулювання ринку є непоодинокими.

Поряд із зазначеними особливостями розвитку ринку корпоративних облігацій України його досягнуті результати не знімають з порядку денного і низку проблем, які необхідно вирішувати, виходячи із інвестиційного призначення ринку корпоративних облігацій для функціонування підприємств та економіки держави в цілому.

Узагальнено проблеми ринку корпоративних облігацій України можна об'єднати в чотири групи, а саме: а) регулятивно-нормативного характеру (неефективне державне регулювання розвитком ринку, недосконалість законодавства); б) структурно-організаційного характеру (недостатня кількість і слабкість андерайтерів, велика кількість серій випусків облігацій одного емітента); в) інформаційного характеру (закритість фінансової звітності емітентів, відсутність консультантів-професіоналів на самих підприємствах щодо випуску облігацій); г) проблеми стандартизації та рейтингування облігацій (велика різниця номіналів облігацій; прив'язка купону до валютного курсу, відсутність єдиного достатньо престижного рейтингового агентства).

Найбільш суттєвими перепонами розвитку вітчизняного ринку корпоративних облігацій залишаються: а) обмежена ліквідність ринку, яка проявляється в тому, що і первинний, і вторинний ринок корпоративних облігацій переважно є ринком інституційних, а не індивідуальних інвесторів; б) складність адекватної оцінки рівня кредитного ризику позичальника та порівняно незначні строки обігу облігацій; в) наявність прихованих «вбудованих» додаткових умов обігу облігацій, які підвищують ризики для їх власників-облігаціонерів.

На поточному етапі необхідно стимулювати збільшення обсягів корпоративних облігацій з метою підвищення капіталізації та ємності ринку. Проте, в першу чергу, слід, підтримувати збільшення кількості випусків облігацій підприємств реального сектора економіки і створити умови для поступального нарощування інвестицій для продуктивного відтворення саме виробничих проектів розвитку.

Перспективним, і найбільш дієвим заходом розв'язання проблем розвитку ринку корпоративних облігацій для зменшення відповідних ризиків є сприяння виходу підприємств на фондові ринки боргового капіталу - як внутрішні, так і зовнішні. Також важливим чинником слід визнати ще раз захист прав облігаційних кредиторів - власників облігацій як інвесторів при придбанні облігацій підприємств. В цій частині необхідним є стабілізація інфляційних очікувань та зменшення інфляції як дестабілізуючого чинника розвитку економіки.

Список використаних джерел

1. Баліцька В.В. Капітал підприємств України: тенденції, пріоритети: Монографія / В.В. Баліцька. - Київ: ІЕПр НАН, - 2007. - 480 с.

2. Вальчишен О. Аналітичний огляд. Ринок корпоративних облігацій [текст]

3. Васильчук І.П. Нефінансова звітність як інструмент управління розвитком корпорацій / І.П. Васильчук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. - Одеса, 2015. - Вип. № 11. - С. 212-215.

4. Васильчук І.П. Фінансове забезпечення сталого розвитку корпорацій: монографія / І.П. Васильчук - Київ: КНЕУ, 2015. - 516 с.

5. Гальчинський А.С. Теорія грошей.: Навч.-метод. посіб. - 4-е. вид., змінене і доп./ А.С. Гальчинський - К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2001. - 412 с.

6. Господарський кодекс України, 2003 р., № 436 -ІV

7. Лютий І. Ринок корпоративних облігацій реального сектору економіки / І. Лютий // Фінанси України. - 2009. - № 7. - С. 59-66.

8. Терещенко О.О. Корпоративні фінанси як домінанта фінансової науки /О.О.Терещенко // Фінанси України. - 2015. - № 11. - С. 78-95.

9. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку України

Размещено на Allbest.ru