Завдання з надання впевненості, крім аудиту та огляду: обґрунтування визначення та напрямів використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 657.631.8

Центральноукраїнський національний технічний університет

Завдання з надання впевненості, крім аудиту та огляду: обґрунтування визначення та напрямів використання

І.І. Андрощук

На основі аналізу й узагальнення термінів в Міжнародних стандартах контролю якості. аудиту. огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг. широких визначень аудиту. завдань з надання впевненості та його елементів запропоновано авторське тлумачення завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. Запропоновано принципи обрання назв для конкретних видів таких завдань (обов'язкове зазначення об'єкта та виду завдання) для виокремлення власне аудиту й інших завдань з надання впевненості з метою їх використання в практиці зовнішнього та внутрішнього аудиту. Обгрунтовано доцільність введення обов'язкових та рекомендаційних завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. для об'єктів. які мають важливе значення для соціально-економічного розвитку на макро-. мезо та мікрорівнях. аудиторські послуги, завдання з надання впевненості, інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації, міжнародні стандарти И.И. Андрощук, канд. экон. наук

Центральноукраинский национальный технический университет, г. Кропивницкий, Украина

Задания по предоставлению уверенности, кроме аудита и обзора: обоснование определения и направлений использования

На основании анализа и обосновании терминов в Международных стандартах контроля качества. аудита. обзора. прочего предоставления уверенности и сопутствующих услуг. широких определений аудита. заданий по предоставлению уверенности и его элементов предложена авторская трактовка заданий по предоставлению уверенности. которые не являются аудитом или обзором исторической финансовой информации. Предложены принципы выбора названия для конкретных видов таких заданий (обязательное указание объекта и вида задания) для выделения собственно аудита и прочих заданий по предоставлению уверенности с целью их использования в практике внешнего и внутреннего аудита. Обоснована целесообразность введения обязательных и рекомендационных заданий по предоставлению уверенности. которые не являются аудитом или обзором исторической финансовой информации. для объектов. которые имеют важное значение для социально-экономического развития на макро-. мезо- и микроуровнях.

аудиторские услуги, задание по предоставлению уверенности, которые не являются аудитом или обзором исторической финансовой информации, международные стандарты

Постановка проблеми. Сучасному етапу розвитку економічних процесів в Україні притаманний еволюційний характер. а в умовах загострення конкурентних відносин на світових і вітчизняних ринках ресурсів вагомим чинником. який визначає розвиток економічних суб'єктів. є ефективність функціонування всіх систем управління господарською діяльністю. що повинно спонукати до підвищення попиту саме на такі послуги.

Ця тенденція є логічною та передбачуваною. оскільки інформаційне суспільство вимагає від аудиторів розширення кола послуг і включення до кола його об'єктів будь- якої інформації. Розширення розуміння сутності аудиту призвели до того. що з 90-х рр. XX сторіччя широке визначення аудиту було поступово замінено на термін «завдання з надання впевненості». а структура аудиторських послуг - суттєво змінилася. що характеризується наступним:

- трансформація інших видів аудиту (аудит на відповідність. операційний аудит. управлінський аудит. аудит ефективності тощо) в окремий вид завдань з надання впевненості (завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації. або завдання з надання впевненості. інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації);

- виділення в окремий блок Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості;

- поглиблення змісту інших документів у сфері аудиторської діяльності. зокрема Кодексу етики. з метою деталізації вимог окремо для різних видів аудиторських послуг.

Аналіз ринку аудиторських послуг. проведений на підставі аналітичних даних. представлених Аудиторською палатою України [8-10; 30] показує. що ці завдання не займають значної ніші на ринку аудиторських послуг. Кількість укладених по Україні угод на виконання завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. скоротилася з 2490 од. (2008 р.) до 387 од. (2016 р.). вартість наданих послуг зменшилася з 42 млн. грн. (2008 р.) до 21 млн. грн. (2016 р.). Суб'єктами аудиторської діяльності Кіровоградського регіону такі завдання протягом 2014-2016 рр. взагалі не виконувалися.

Така ситуація зумовлена багатьма причинами і. зокрема. одним із факторів. що уповільнюють розвиток таких завдань є відсутність чітких рекомендацій ідентифікації. що зумовлює необхідність поглиблених досліджень їх теоретичних положень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід відзначити. що вперше в класифікації аудиту було виокремлено таку ознаку. як «вид аудиторських завдань». авторами підручника «Аудит» (під ред. О.А. Петрик) [1. с. 25]. в межах якої було виділено завдання з надання впевненості та супутні послуги. що відповідає вимогам Міжнародних стандартів. але більшість авторів застосовують традиційну класифікацію і детально досліджують операційний (управлінський) аудит та аудит ефективності.

Ключовим для таких є термін «впевненість». використання якого в сучасній практиці не є однозначним. Така ситуація відбувається і з терміном «аудит». зокрема. висвітлення цього питання в контексті вітчизняної системи нормативного регламентування запропоновано в дослідженнях Н.С. Шалімової [31; 34. с. 163-181]. О.Ю. Рубітель [28].

В Законі України «Про аудиторську діяльність» термін «впевненість» не використовується. але окремі науковці їх поєднують. Наприклад В.В. Рядська [29. с. 33] ототожнює терміни «аудит» та «завдання з надання впевненості». стверджуючи. що дефініція «завдання з надання впевненості». яким оперують «Міжнародні стандарти контролю якості. аудиту. огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг». можна визначити як ідентичну дефініції «аудиторські перевірки» або «аудит». що використовуються Законом України «Про аудиторську діяльність». М.И. Гедз [4. с. 78] ототожнює терміни «завдання з надання обґрунтованої впевненості» та «аудит». «завдання з надання обмеженої впевненості» та «огляд».

Слід зазначити. що таке змішування понять. як не дивно. характерно і для зарубіжної практики. Так. в листопаді 2015 року в Австралії Урядом (Департаментом фінансів) були видані керівні вказівки стосовно розмежування понять «аудит» та «впевненість» (Resource Management Guide No. 210 Clarification of the Terms `Audit' and `Assurance' [38]). мета яких - надати детальні рекомендації для користувачів аудиторськими послугами щодо їх складу та умов проведення.

Як підкреслюють автори підручника «Аудит. (Основи державного. незалежного професійного та внутрішнього аудиту)». надання послуг. перелічених в Переліку послуг. які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми) (редакція 2007 року [24]). Та залишена в новому Переліку (редакція 2011 року [27]). дає аудиторам можливість розширити поле своєї діяльності. «відірватися» від перевірок виключно бухгалтерського та податкового обліку. та нарешті «розкрити» очі» замовникам на інші професійні можливості [3. с. 46]. Але в подальшому виділяють такі форми послуги (і відповідно формати їх результату). як перевірка. оцінка. прогноз. аналіз. порада. експертиза. проект. тестування [3. с. 48]. які не повністю відповідають вимогами Міжнародних стандартів та потребують узгодження із ними.

З подібною проблемою - відповідність класифікації завдань. виконуваних аудиторами - стикаються науковці та практики інших країн пострадянського простору. а особливо гостро вона стосується тих країн. які пішли шляхом введення власних аудиторських стандартів (Російська Федерація. Республіка Білорусь). С.В. Пайковою акцентується увага на проблемі визначення таких видів аудиторських послуг як перевірка проектної (прогнозної) інвестиційної документації [22. с. 12]. Аудит маркетингу [21. с. 24] та в цілому на проблеми класифікації аудиторських послуг [20]. які породжені і ускладнюються тим. що до цих пір в Російській Федерації використовуються стандарти. що не узгоджені із вимогами Міжнародних стандартів.

Неоднозначно в економічній літературі та нормативних документах вирішується питання щодо назви завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової звітності. Так. Аудиторською палатою України на даний час було розроблено Положення з національної практики завдань з надання впевненості «Завдання з незалежної перевірки податкової звітності (завдання з податкового аудиту)» [26]. в якому використовується термін «податковий аудит». Проте акцентується. що регламентується виконання цього завдання такими документами. як Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості. Міжнародний стандарт завдань з надання впевненості 3000 «Завдання з надання впевненості. що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації».

У фаховій літературі розглядаються питання організації і методики аудиту об'єктів. які не пов'язані з історичною фінансовою інформацією. Наприклад. В.В. Рядською детально розглянуті питання аудиторської перевірки стану корпоративного управління [29. с. 247-278]. але ідентифікуючи їх як завдання з надання впевненості. використовує термін «аудит». а розглядаючи вимоги щодо організації і методики їх проведення - одночасно використовує і МСЗНВ 3000 і MCA.

Отже. розвиток теоретичних засад виконання завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості. аудиту. огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі - Міжнародні стандарти). є важливою й актуальною науковою проблемою. оскільки відсутня узгодженість думок стосовно їх сутності та об'єктів. несформованою залишається їх термінологія. невизначеною - сфера застосування та перспективи розвитку.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є уточнення визначення завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. як виду аудиторських послуг. обґрунтування можливих напрямів активізації їх використання.

Виклад основного матеріалу. В першу чергу. слід визначитися з можливістю використання таких назв як «операційний (управлінський тощо) аудит» та «аудит відповідності». враховуючи традиційну практику та вимоги Міжнародних стандартів. Н.С. Шалімова підкреслює. що якщо чітко наслідувати терміни. використані в Міжнародних стандартах аудиту (документах. підготовлених Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості). то аудитом називають лише аудит фінансової звітності. до складу якого віднесено і певні аудиторські завдання спеціального призначення. предметом перевірки в рамках яких є. зокрема: фінансові звіти. складені відповідно до всеохопної основи бухгалтерського обліку. іншої. ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку; конкретні рахунки. елементи рахунків або статті у фінансовому звіті (в подальшому висновки щодо компонентів фінансових звітів); узагальнені фінансові звіти [33; 34. с. 156]. Окремо виділено таке завдання як огляд фінансової звітності. а для всього іншого використовують терміни «завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом фінансової звітності» та «супутні послуги».

В цій ситуації може бути декілька рішень. По-перше. можна всі інші види перевірок. об'єктом яких не є історична фінансова інформація в цілому та фінансова звітність. зокрема. називати так. як це написано в Міжнародних стандартах контролю якості. аудиту. огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг - «завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації. або інше ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації». а потім їх класифікувати. використовуючи традиційний підхід. який склався в науці та практиці з питань аудиту: аудит відповідності. аудит ефективності. управлінський аудит тощо. По-друге. можна застосовувати назву для завдань з надання впевненості. інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. - операційний аудит. аудит ефективності. управлінський аудит. аудит на відповідність вимогам тощо. а потім розпочати їх класифікацію. Але такі два підходи будуть суперечити Міжнародній концептуальній основі та Міжнародним стандартам. оскільки термін «аудит» слід використовувати лише для аудиту історичної фінансової інформації.

У виданнях Міжнародних стандартів англійською мовою для позначення кола цих завдань використовується два терміни. Термін «other assurance» (яке перекладається по-різному. наприклад. «інше надання впевненості». «надання впевненості. що не є (або яке не є) аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації») використовується в назві збірки стандартів. В назві самих стандартів використовується термін «assurance engagements other than audits or reviews of historical financial information» («завдання з надання впевненості. інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації»). Отже. фактично ці терміни є синонімами. але. враховуючи необхідність формування чіткого розмежування різних видів завдань з надання впевненості. вважаємо за можливе використання цих двох термінів одночасно.

В інших документах міжнародних організацій раніше використовувалася інша назва. Наприклад. Федерацією Європейських Бухгалтерів (FEE - Federation of European Accountants. Federation des Experts comptables Europeens) в 2009 році було видано дослідження. присвячене використанню терміну «альтернативні послуги з надання впевненості («alternative assurance services»). яке разом із терміном «супутні послуги» («related services») використовується для широкого опису всіх послуг. які пропонуються підприємствам та відрізняються від повного аудиту фінансової звітності [39. с. 8].

В Міжнародних стандартах. перекладених на українську мову. також використовуються різні терміни:

1) в структурі стандартів. який поданий на малюнку в першій частині видання 2014 року [14. с. 5]. використано термін «завдання з надання впевненості. інші ніж аудит та огляд історичної фінансової інформації». а у першій частині видання 2015 року [16. с. 16] - термін «інші завдання з надання впевненості»;

2) в назві та по тексту самих Міжнародних стандартів блоку 3000-3699 в другій частині видання 2014 року [15. с. 6] та другій частині видання 2015 року [17. с. 6] - термін «завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації»;

3) в додатку 1 до переглянутої Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості. яка подана в третій частині видання 2014 року [6. с. 101] та третій частині видання 2015 року [7. с. 111] - термін «інші завдання з надання впевненості».

На подібні проблемні ситуації з перекладом Міжнародних стандартів звертають увагу українські науковці. зокрема в контексті назви офіційного документу. який складається за результатами виконання завдань з аудиту [5. с. 330; 34. с. 179]. а більш детальне дослідження термінів. що використовуються в Міжнародних стандартах аудиту. запропоновано О.В. Пасько та М.І. Гордієнко [23]. Чіткий переклад терміну. який використовується в англомовному виданні. повинен бути в основі назви таких завдань - «завдання з надання впевненості. інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації». В якості синонімів (наприклад. для скорочення) доцільно використовувати назви - «інші завдання з надання впевненості» або «завдання з надання впевненості. крім аудиту та огляду».

Розглянемо визначення завдання з надання впевненості. що відрізняється від аудиту чи огляду історичної фінансової інформації. Спочатку проаналізуємо визначення завдань з надання впевненості в цілому. Завдання з надання впевненості - це завдання. виконуючі які. практик надає висновок. призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів. інших ніж відповідальна сторона. щодо результатів оцінки або визначення предмету перевірки за належними критеріями (п. 7 Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості [13; 15; 17]). завдання. за яким фахівець - практик надає висновок. призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів. інших ніж відповідальна сторона щодо результату оцінки або визначення предмета перевірки за відповідними критеріями (Глосарій термінів Міжнародних стандартів контролю якості. аудиту. огляду. іншого надання впевненості та супутніх послуг [12; 14; 16]).

Ці визначення містять скоріше мету завдання з надання впевненості. а не його визначення. Більш детальним було визначення мети завдання в стандартах аудиту та етики видання 2003 року: «мета завдання з надання впевненості полягає в оцінюванні (або вимірюванні) професійним бухгалтером за допомогою визначених відповідних критеріїв предмета перевірки (відповідальність за який несе інша сторона) та у складанні висновку. який надає користувачеві певний рівень упевненості щодо цього предмета перевірки» [19. с. 117]. Але недоліком цього визначення є те. що в ньому недостатньо акцентовано на сутності тристоронніх відносин. які є важливим елементом таких завдань і. як справедливо підкреслює В.В. Рядська. першоосновою незалежної аудиторської діяльності [29. с. 12].

В спеціалізованих стандартах. присвячених виконанню завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. які були видані протягом 2004-2014 рр. (МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом фінансової звітності». 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації». 3402 «Звіти з надання впевненості щодо заходів контролю в організації. що надає послуги». 3410 «Завдання з надання впевненості щодо звітів з парникових газів». 3420 «Завдання з надання впевненості щодо складання гіпотетичної фінансової інформації. яка включається в проспект емісії»). ані визначень. ані мети завдання з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. не наводиться.

Для обгрунтування назви для таких завдань доцільно звернутися до так званих «широких» визначень аудиту. Ж. Леворш формулює поняття аудиту наступним чином: «аудит - систематичний процес отримання та оцінки доказів достовірності даних з приводу економічних дій та подій. встановлення ступеню відповідності цих даних встановленим критеріям та надання результатів зацікавленим користувачам» [11] і пропонує пояснення для кожного ключового терміну. В аналізах. представленому Ж. Леворшем та в підручнику «Аудит Монтгомері», економічні дії та події як об'єкт аудиту обмежені відомостями, які містяться у фінансових звітах про господарську діяльність та в податкових деклараціях [11; 2. с. 20-21], що свідчить про те. що фінансова звітність традиційно розглядається як головний об'єкт аудиту і саме така позиція усталено сформувалась і залишається в теорії та практиці аудиту. Фактично будь-яка інформація. яка підлягає кількісному визначенню та перевірці. може бути піддана аудиту. якщо аудитор та його клієнт домовляться про критерії як основу для визначення ступеню відповідності. Отже. в «широких» визначеннях конкретні об'єкти аудиту свідомо не вказані і їх недоліком є те. що в них забагато загальних виразів. але. з іншого боку. для наукового дослідження сутності аудиту саме ці визначення мають найбільшу цінність. оскільки вони підходять для будь-якого виду аудиту. що дозволяє застосувати широкі тлумачення аудиту для загального уявлення про аудит.

У вітчизняній літературі також присутні широкі визначення аудиту. Так. К.І. Редченко вважає. що для розвитку теорії і практики аудиту слід. в першу чергу. використовувати широке тлумачення аудиту. сформульоване з врахуванням різноманітності його видів. і пропонує визначення аудиту як процесу збирання незалежним працівником достовірної інформації про об'єкти дослідження з метою оцінки її відповідності визначеним критеріям і надання компетентного висновку зацікавленим користувачам [25. с. 21]. яке узагальнює визначення. запропоновані в іноземних виданнях.

Використовуючи наведені вище широкі визначення аудиту. можна запропонувати наступне визначення завдання з надання впевненості. що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації. або інші. ніж аудит чи огляд. завдання з надання впевненості: завдання з надання впевненості. інше ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації - це завдання. яке базується на багатосторонніх відносинах з обов'язковим залученням трьох сторін (аудитора. відповідальної сторони та користувачів). і є системним процесом отримання та оцінки об'єктивних даних про визначений предмет. інший ніж історична фінансова інформація. та встановлення рівня його відповідності визначеним критеріям з метою формування аудитором думки щодо результатів оцінки або порівняння предмету завдання з відповідними критеріями та оформлення її у вигляді письмового звіту з метою підвищення ступеня довіри користувачів. які не є відповідальною стороною. та надання їм певного рівня впевненості.

Наприклад. розглянемо ситуацію. коли об'єктом дослідження обраний персонал підприємства та кадрова політика. В науковій літературі та в практичній діяльності ці перевірки мають різні назви: «кадровий аудит». «аудит персоналу». «аудит систем управління персоналу». «мотиваційний аудит». «аудит трудового потенціалу» тощо. але враховуючи структуру стандартів та види аудиторських послуг некоректно застосовується саме слово «аудит».

Отже. для таких завдань слід використовувати назву. в який би чітко наводився об'єкт. зазначалося. що це завдання з надання впевненості. інше ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації (не може бути ідентифіковано як аудит чи огляд історичної фінансової інформації). наприклад: «перевірка систем морального стимулювання як завдання з надання впевненості. інше ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації» або «завдання з надання впевненості щодо систем морального стимулювання (з питань відповідності або ефективності систем морального стимулювання)». автоматизований інформаційний облік економічний

Пропозиції щодо назви завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. можуть бути використані для уточнення переліку інших завдань з надання впевненості. які запропоновані в Переліку послуг. які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми). затвердженому рішенням Аудиторської палати України від 22 грудня 2011 року №144/14 [27] (табл. 1). Враховуючи вимоги Міжнародних стандартів професійної практики для внутрішніх аудиторів (регламентація відмінностей між різними видами робіт. які можуть виконуватися внутрішніми аудиторами. в складі яких виділяють дві групи: діяльність з надання впевненості («assurance activity») та консультаційна діяльність («consulting activity») [18]). пропонуємо використовувати таку назву і для послуг. які виконуються службою внутрішнього аудиту.

Таблиця 1 - Пропозиції щодо уточнення назви інших завдань з надання впевненості. які запропоновані в Переліку послуг. які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми). затвердженому рішенням Аудиторської палати України 22 грудня 2011 року №144/14

Разом з тим. необхідно використовувати потенціал таких завдань в сфері забезпечення суспільної контрольованості діяльності суб'єктів суспільних (публічних) інтересів: акціонерних товариств. фінансових установ тощо. Детальне дослідження обов'язкового аудиту та обґрунтування вибору його об'єктів представлено в працях Шалімової Н.С. [32; 34. с. 71-91. 181-202. 341-433; 35-37]. але вони обмежені лише сферами застосування завдань з аудиту. Перевагами завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. які актуалізують перспективи їх розвитку. є: необхідність співпраці з особою. незалежність. поведінка та кваліфікація якої чітко регламентовані; наявність вимог щодо дотримання незалежності та організації контролю якості. але менш жорстких порівняно із завданнями з аудиту; можливість отримання письмового документу з думкою стосовно відповідності предмета завдання встановленим критеріям.

Специфіка інших завдань з надання впевненості проявляється в тому. що деякі з них виконуються саме внаслідок існування законодавчих вимог. про що зазначається у відповідних Міжнародних стандартах завдань з надання впевненості (МСЗНВ). Так. в МСЗНВ 3410 ««Завдання з надання впевненості щодо звітів з парникових газів» зазначається. що звіти щодо парникових газів та відповідно звіти з надання впевненості щодо них готуються суб'єктами господарювання та суб'єктами аудиторської діяльності в таких випадках: а) дотримуючись регуляторних вимог щодо розкриття; (b) в рамках програми торгівлі викидами. або (c) добровільно інформуючи інвесторів та громадськість. Такі добровільні розкриття можуть. наприклад. публікуватись окремим документом; включатись окремим розділом у звіт про корпоративну соціальну відповідальність або в річний звіт суб'єкта господарювання; або готуватися на підтримку включення в «реєстр вуглецевих одиниць» (п. 1). В МСЗНВ 3420 «Завдання з надання впевненості щодо складання гіпотетичної фінансової інформації. яка включається в проспект емісії» підкреслено. що цей стандарт застосовується. якщо такий звіт необхідно надавати відповідно до вимог законодавства про цінні папери або правил фондової біржі або надання такого звіту є загальноприйнятою практикою в певній юрисдикції (п. 1). Виконання ініціативних (добровільних) завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. обмежене. оскільки для аудиторів і клієнтів більш звичним є виконання консультаційних послуг.

Загальносвітовою практикою є введення обов'язкового аудиту. тому подібні випадки можуть бути передбачені і для окремих завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. Якщо розглядати світову практику. то майже обов'язковим є. наприклад. виконання завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. стосовно звітності із соціальних питань. Тим більше. що розроблені Міжнародні стандарти стосуються саме таких об'єктів. які становлять важливість для суспільства в цілому: звіти з парникових газів. гіпотетична фінансова інформації. включена до проспекту емісії акцій.

У вітчизняній практиці можна також використати подібні випадки. Наприклад. при виконанні завдань з обов'язкового аудиту публічних акціонерних товариств аудитор повинен досліджувати стан корпоративного управління. Оскільки стан корпоративного управління - це фактично неісторична нефінансова інформація. то можливо доцільним буде введення обов'язковості виконання окремого завдання з надання впевненості.

Також доцільним може бути застосування випадків «рекомендаційності». а не «обов'язковості». Завдання з надання впевненості. інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації. можуть широко використовуватися в механізмі забезпечення позитивного міжнародного та інвестиційного іміджу суб'єктів господарювання регіонального рівня. для чого доцільно встановити рекомендаційний перелік об'єктів. які можуть виступати в якості об'єкта надання аудиторських послуг у вигляді виконання завдань з надання впевненості. інших ніж аудит чи огляд фінансової звітності (наприклад. інформація. яка міститься в інвестиційних проектах).

Висновки

В процесі аналізу наявних визначень аудиту. завдання з надання впевненості та його елементів запропоновано завдання з надання впевненості. інше ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації, тлумачити як завдання. яке ґрунтується на багатосторонніх відносинах з обов'язковим залученням трьох сторін (аудитора, відповідальної сторони та користувача) і є системним процесом отримання та оцінки об'єктивних даних про визначений предмет, інший ніж історична фінансова інформація, та встановлення рівня його відповідності визначеним критеріям з метою формування аудитором думки щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями й оформлення її у вигляді письмового звіту для підвищення ступеня довіри користувачів, які не є відповідальною стороною, і надання їм певного рівня впевненості. В цьому визначенні враховано такі ключові характеристики (елементи), як багатосторонні відносини, впевненість, системний процес, предмет завдання, інформація з предмета завдання, критерії, процес отримання й оцінки доказів, результат (думка та письмовий звіт).

Обгрунтовано, що завдання з надання впевненості, інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації, є не тільки комплексними, але й досить відкритими; система елементів, включена до їх складу, не є постійною, відтак допускається варіативність. Тенденції обрання предметів таких завдань підтверджують необхідність надання обов'язковості окремим їх видам, що визначає сферу застосування представлених розробок - використання їх при законодавчому регулюванні. Ці пропозиції важливо враховувати при уточненні завдань як складових переліку послуг, що їх можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), та при розробці такого документа, як Статут внутрішнього аудиту, передбаченого Стандартами якісних характеристик Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту. Відповідно перспективами подальших досліджень є розвиток організаційного та методичного забезпечення виконання завдань з надання впевненості, інших ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації, з урахуванням специфіки конкретних предметів завдання та критеріїв оцінки.

Список літератури

1. Аудит : підручник [Текст] / [О.А. Петрик, В.О. Зотов, Б.В. Кудрицький та ін.] ; за заг. ред. проф. О.А. Петрик. - К. : КНЕУ, 2015. - 498 с.

2. Аудит Монтгомери [Текст] / Ф.Л. Дефлиз, Г.Р.Дженик, В.М. О'Рейли, М.Б. Хирш, Пер.с англ. под ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 542 с.

3. Аудит. (Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту) [Текст] / За ред. проф. Немченко В.В., Редько О.Ю. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 540 с.

4. Звіт Аудиторської палати України до Кабінету Міністрів України за 2016 рік. Узагальнена інформація про стан аудиторської діяльності в Україні у 2016 році / Аудиторська палата України. - Київ, 2017.

5. МФБ 2001. Стандарти аудиту та етики. - К.: ТОВ «Паритет-інформ». 2003. - 712 с.

6. Панкова С.В. О понятии «уверенность» в аудиторской деятельности и классификации аудиторских услуг [Текст] / С.В. Панкова // Международный бухгалтерский учет. - 2013. - №34(280). - С. 27-33.

7. Панкова С.В. Сущность аудита маркетинга и процедуры его проведения [Текст] / С.В. Панкова. Л.Е. Пасечникова // Международный бухгалтерский учет. - 2013. - №7(253). - С. 22-30.

8. Редченко К.І. Аудит стратегічних управлінських рішень. прогнозів та проектів: Монографія [Текст] / К.І. Редченко. - Львів: Видавництво ЛКА. 2001. - 402 с.

9. Рубітель О.Ю. Проблеми визначення поняття «аудит» [Текст] / О.Ю. Рубітель // Вісник ОНУ імені І.І. Мечнікова. - 2014. - Т.19. Вип. 2/6. - С. 103-108.

10. Рядська В.В. Аудит в економічній системі України : сучасний стан та концепція розвитку : монографія [Текст] / В.В. Рядська. - Чернигів : Видавець Лозовий В.М.. 2014. - 472 с.

11. Шалімова Н.С. Аналіз існуючої практики використання термінів «аудит». «аудитор» та її впливу на суспільну думку про аудит [Текст] / Н. С. Шалімова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. вип. 14. - Кіровоград: КНТУ. 2008. - С. 277-290.

12. Шалімова Н.С. Регулювання обов'язкового аудиту в країнах ЕС та Україні [Текст] / Н.С. Шалімова, Г.І. Кузьменко // Стратегія розвитку України (економіка. соціологія. право): наук. журн. - К.: НАУ, 2016. - №1. - С. 51-57.

13. Шалімова Н.С. Розвиток підходів щодо класифікації аудиту [Текст] / Н. С. Шалімова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 13. - Кіровоград: КНТУ, 2008. - С. 305-312

14. Шалімова Н.С. Соціально-економічні аспекти аудиту: теорія і практика: Монографія [Текст] / Н.С. Шалімова. - Кіровоград: ТОВ «ІмексЛТД», 2012. - 672 с.

15. Шалімова Н.С. Спеціальні вимоги в сфері організації виконання завдань з обов'язкового аудиту [Текст] / Н.С. Шалімова // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, вип. 25. - Кіровоград: КНТУ, 2014. - С. 402-412.

16. Шалімова Н.С. Суспільний (публічний) інтерес в контексті регулювання обов'язкового аудиту [Текст] / Н.С. Шалімова // Економіка та держава (Міжнародний науково-практичний журнал). - 2014. - №3 (березень). - С. 6-11.

17. Шалімова Н.С. Удосконалення форматів аудиторських звітів за наслідками обов'язкового аудиту публічних акціонерних товариств [Текст] / Н.С. Шалімова // Науково-виробничий журнал «Держава та регіони» (серія «Економіка та підприємництво»). - 2014. - №2 (77). - С. 143-149.

Анотація

Методологічні аспекти побудови, функціонування і розвитку автоматизованих інформаційних систем обліку та управління підприємствами

На основі аналізу теоретичних положень. методичних підходів до проектування та функціонування автоматизованих інформаційних систем та аналізу діючих інформаційних технологій удосконалено систему принципів побудови. функціонування і розвитку інформаційних систем обліку та управління промисловими підприємствами. Доведено. що для створення. ефективного функціонування і розвитку інформаційних систем необхідні єдині теоретичні положення і методичні підходи. які забезпечують взаємодію різноманітних економічних об'єктів та їх ефективну діяльність. бухгалтерський облік, управління, інформаційні системи і технології, принципи інформаційних систем Е.И. Волот, доц.. канд. экон. наук

На основе анализа теоретических положений. методических подходов к проектированию и функционирования автоматизированных информационных систем и анализа действующих информационных технологий усовершенствована система принципов построения. функционирования и развития информационных систем учета и управлении промышленными предприятиями. Доказано. что для создания. эффективного функционирования и развития информационных систем необходимы единые теоретические положения и методические подходы. которые обеспечивают взаимодействие различных экономических объектов и их эффективную деятельность.

бухгалтерский учет, управление, информационные системы и технологии, принципы информационных систем

Постановка проблеми. Сучасний досвід науки та практики управління економікою доводить необхідність активного впровадження інформаційних технологій. особливо на фоні поглиблення процесів глобалізації та інтеграції. з метою забезпечення гармонійного економічного розвитку підприємств.

Размещено на Allbest.ru