Особливості митного оформлення імпорту живих квітів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність даної теми визначена рядом проблем, які виникають при здійсненні митного оформлення при імпорті живих квітів, роллю живих квітів у зовнішньоторговельній діяльності України.

Основна частина живих квітів на ринку України є імпортними, хоча вітчизняний сегмент активно розвивається. Не всі види квітів економічно вигідно вирощувати на території України. Причиною цього є кліматичні умови, сезонні особливості вирощування квітів, неспроможність вітчизняних виробників повністю задовольнити попит на ринку.

Особливістю торгівлі квітковою продукцією є те, що переважно торгівлю нею здійснюють не безпосередні виробники, а торгівельні агенти, до того ж розташовані в офшорних зонах, що робить непрозорими зовнішньоекономічні операції.

Історично склалося так, що законодавцем квіткової моди, а згодом квіткового бізнесу стала Голландія. Більше половини квітів завозяться на український ринок нелегально. Майже 70 відсотків квіткової продукції, що потрапляє до України з Німеччини та Нідерландів через посередницькі фірми в Польщі та Угорщині, ввозиться сюди нелегально.

Український ринок квітів є одним із найрозвиненіших серед країн СНД.

Україна стала менше імпортувати з-за кордону зрізані квіти, обмежуючись ввезенням посадкового матеріалу, кімнатних рослин та рідкісних екзотичних квітів, проте попит місцеві виробники задовольнити не в змозі .

Тож основна маса квітів на нашому ринку все ще імпортний товар. Головні постачальники квіткової продукції на український ринок - Еквадор, Туреччина, Колумбія, Бельгія, Іспанія, Італія, Ізраїль, Німеччина. Левова частка постачання здійснюється з Голландії, визнаного світового лідера в квітковому бізнесі. Система голландських аукціонів забезпечують біля 90% від об'єму всього світового квіткового продажу. Одним з головних постачальників квітів на наш ринок є Польща, яка часто робить це не напряму, а за допомогою філіалів голландських компаній .

Ще однією проблемою є повнота декларування імпортованої квіткової продукції, оскільки за результатами аналізу митних оформлень виявляються факти невідповідності вагових характеристик товарів їх якісним характеристикам.

Таким чином, орган доходів і зборів України вжив додаткових заходів, спрямованих на посилення контролю за митним оформленням живих рослин та квіткової продукції.

Одним з таких заходів була концентрація митних оформлень живих рослин та квіткової продукції в зоні діяльності Київської обласної митниці. Митне оформлення таких товарів, які імпортуються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності розташованими у зонах діяльності Київської регіональної, Вінницької, Житомирської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської митниць, буде здійснюватись Київською обласною митницею. Зазначений захід не створює додаткових ускладнень в порядку здійснення митного оформлення, оскільки загальна кількість таких товарів, які оформлюються Вінницькою, Житомирською, Полтавською, Черкаською та Чернігівською митницями становить лише 3%, проте забезпечує єдині підходи до достовірності та повноти декларування цих товарів, контролю за їх класифікацією та правильністю визначення митної вартості.

Обсяги імпорту живих рослин та квіткової продукції, що класифікується за товарною групою 06 згідно з УКТЗЕД зростають з року в рік, розширюється географія країн-експортерів, яка нараховує майже 60 країн [21].

Проблемами митного оформлення при імпорті живих квітів займалися такі вчені: Висоцький А.Л., Боднар А.Б., Дзелендзяк Ю.А.

Таким чином, предметом дослідження є митне оформлення живих квітів.

Об'єкт дослідження - живі квіти.

Мета роботи - розглянути та вивчити особливості митного оформлення живих квітів.

Для досягнення поставленої мети у курсовій роботі необхідно виконати такі завдання:

- Вивчити структуру експортно-імпортних операцій з живими квітами в Україні;

- проаналізувати законодавчу базу щодо митного оформлення живих квітів;

- ознайомиться з порядком визначення митної вартості та нарахуванням платежів при імпорті живих квітів;

- вивчити декларування живих квітів у режимі імпорт;

- детально розглянути митне оформлення імпорту живих квітів.

1. АНАЛІЗ ОБСЯГІВ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТИНИХ ОПЕРАЦІЙ З ЖИВИМИ КВІТАМИ В УКРАЇНІ

торгівля квітка митний імпорт

В сучасних умовах на українському ринку живих квітів переважають імпортні товари, хоча спостерігається тенденція збільшення частки квітів вітчизняного виробництва. В першому розділі буде розглянуто основних імпортерів та експортерів квітів зрізаних, загальні обсяги експорту та імпорту живих квітів з 2011 по 2016 роки.

У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють операції, котрі здійснюються на комерційних засадах, на підставі укладання та виконання контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги чи дарування, які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту, як правило, не включаються, а враховуються окремо.

Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон країни-контрагента.

Імпорт квіткової продукції переважає як у оптовій, так і в роздрібній торгівлі.

Сумарний обсяг імпорту товарної позиції за кодом 603 УКТ ЗЕД «зрізані квітки та пуп'янки» можна представити у вигляді діаграми, що зображена на Рис. 1.1.



Рис.1.1.«Сумарний обсяг імпорту зрізаних квітів та пуп'янків в Україну»

З діаграми бачимо, що найбільший обсяг імпорту був зафіксований у 2013 році. Вартість імпортної квіткової продукції склала 73813 тисяч доларів США.

За останні роки частка імпорту дуже знизилась. За 2016 рік вартість склала лише 5642 тисячі доларів США, що в 13 разів менше ніж в 2013 році. Це пов'язано як з кризовими явищами в країні, що вплинули на зменшення попиту на квіти зрізані, так і з розвитком вітчизняного вирощування квітів та їх подальшу реалізацію.

На сьогоднішній день основні імпортери живих квітів в Україну - це Нідерланди, Еквадор та Туреччина. Вартість імпортованої продукції цими країнами зображено на Рис.1.2.

Рис. 1.2.«Обсяг імпортних операцій з живими квітами із зазначенням основних країн-контрагентів»

Отже, найбільшу частку живих квітів в Україну ввозять Нідерланди. До 2013 року одну з лідируючих позицій займала Колумбія, але з 2014 Україна почала співпрацювати з турецькими компаніями, що витіснило колумбійський ринок квітів.

Україна також є експортером живих квітів. Хоча розміри експорту незначні, але спостерігається тенденція їх зростання (Рис. 1.3).

Рис. 1.3. «Сумарний обсяг експорту зрізаних квітів та пуп'янків з України»

З діаграми зрозуміло, що експорт суттєво зріс. Основними імпортерами українських квітів станом на 2016 рік буди Польща, Білорусь та Нідерланди. До 2014 року Україна також співпрацювала з Російською Федерацією, але зараз торговельну діяльність призупинено через напружені політичні стосунки [13].

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЖИВИХ КВІТІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Із прийняттям у 2012 році нового Митного Кодексу відбулося досить багато змін. Деякі закони, накази та постанови узагалі втратили чинність та є недійсними. Одним із таких законодавчих актів є Закон України «Про єдиний митний тариф», який визначав порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів, що встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів. Тепер даний Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 4495-VI від 13.03.2012.

Отже, основним документом, який регулює митне оформлення живих квітів, які переміщуються через митний кордон України є Митний Кодекс України.

У Митному кодексі митне оформлення знаходиться у 8 розділі. А саме у главі 39, яка містить загальні положення щодо митного оформлення. У даній главі знаходиться інформація щодо початку, мети, місця й часу здійснення митного оформлення, присутності декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення та відмову у митному оформленні, а також обов'язки митного органу щодо роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення [1].

основну законодавчу базу митного оформлення живих квітів складають постанови, накази та закони серед них:

1) Постанова КМУ від 21 травня 2012 р. № 450 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1081 від 28.11.2012, № 304 від 06.08.2014, № 27 від 11.01.2017).

Це Положення визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, у тому числі живі квіти, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними [2].

2) Закон України від 1 січня 2014 року «Про Митний тариф України». В додатку до цього закону встановлені ставки загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України ( включаючи живі квіти) і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів [3].

3) Наказ, від 03.09.2007, № 728 "Про затвердження Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України"

Даний наказ розглядає деякі питання із здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях" із метою створення сприятливих умов для прискорення товарообігу, удосконалення форм і методів митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях експрес-перевізниками [4].

4) Наказ Державної митної служби від 06.04.2004, № 240 "Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами"[5].

5) Закон, від 16.04.1991, № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (редакція від 03.01.2017).

Даний закон спеціально присвячений регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; складається із 39 статей, в яких містяться положення щодо: визначення термінів, принципів ЗЕД, кола суб'єктів ЗЕД, видів ЗЕД, порядку набуття статусу суб'єкта ЗЕД , щодо сторін, змісту, форми, видів, державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів/контрактів, основних засад регулювання ЗЕД, форм участі в цьому держави в особі її органів, напрямів регулювання, в т. ч. митного, податкового, валютного тощо, спеціальних правових режимів ЗЕД , економічних відносин України з іншими державами та міжнародними організаціями, захисту інтересів держави та суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення, відповідальності у сфері ЗЕД, порядку розгляду спорів у сфері ЗЕД [6].

6) Наказ Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» (редакція від 26.04.2016).

Цей Порядок розроблено з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів [7].

7) Наказ Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Цей Порядок розроблено відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ [8].

8) Наказ Міністерства Фінансів України від 17.09.2012 № 988 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа». Даний наказ регулює зміст графи 31 МД, а саме опис товару, який необхідний для ідентифікації і підтвердження, що цей товар відповідає присвоєному коду УКТЗЕД [9].

9) Найважливішою зміною в законодавчій базі України щодо митного оформлення є прийняття нового Митного кодексу та втрата чинності багатьох законів та постанов, що регулюють митне оформлення живих квітів.

3. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ І НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ПРИ ВВЕЗЕННІ ЖИВИХ КВІТІВ В УКРАЇНУ

Митна вартість, товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.

1. Митна вартість живих квітів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу.

2. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається наступними методами:

1) основний -- за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

3. Проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що:

1) проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за живі квіти;

2) положення щодо фінансування укладені у письмовій формі;

3) покупець може продемонструвати, що:

а) такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

б) процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування живих квітів.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість квітів, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за живі квіти, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в які упаковано живі квіти;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються живих квітів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу живих квітів, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування живих квітів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку живих квітів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування живих квітів.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;

4) якщо рахунок сплачено, -- банківські платіжні документи, що стосуються живих квітів;

5) за наявності -- інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість живих квітів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) якщо здійснювалося страхування, -- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування [1].

При ввезені на митну територію України живих квітів (троянд червоних) на умовах поставки «СРT-Київ», митна вартість обчислюється наступним чином: від фактурної вартості віднімаємо витрати на транспортування та страхування на митній території України та множимо на курс євро.

Розглянемо розрахунок митної вартості на прикладі. Виходячи з умов контракту, що додається до роботи і детально буде розглянутий в четвертому розділі, фактурна вартість товару ( живих квітів, а саме троянд) становить 600 євро, а витрати зі страхування, навантаження та перевезення після кордону - 50 євро.

Розрахуємо митну вартість ( за умовами поставки CPT):

МВ = (ФВ + витрати на страхування) * курс валюти , де ФВ - це фактурна вартість товару ( вартість за умовами контракту).

МВ = (600 + 50) * 28,72 =18668 грн.

Митні платежі стягуються у встановленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і в інших випадках передбачених законодавством України. Митні платежі, які стягуються при ввезенні живих квітів на митну територію України:

- ввізне мито;

- податок на додану вартість.

Ввізне мито, яке нараховується на живі квіти можна обрахувати за наступними формулами:

- якщо ставка мита є адвалерною:

СМ= МВ х Ст:100%,

де МВ -- митна вартість квітів;

Ст -- ставка мита.

- якщо ставка мита є специфічною:

СМ= N х Ст х К,

де К -- курс валюти;

N -- кількість троянд;

Ст -- ставка мита.

- якщо ставка мита є комбінованою, то одночасно розраховуємо суму мита за її адвалерною та специфічною частинами. Після чого порівнюємо суми нарахованого мита й вибираємо ту частину комбінованої ставки, яка дає більшу суму до державного бюджету .

Найчастіше на живі квіти мито нараховується у специфічній ставці, так як саме дана ставка приносить найбільше коштів до державного бюджету України та є найбільш вигідною для нашої країни.

Ставка мита на троянди в період з 1 листопада до 31 травня становить в 5%, тобто ставка адвалорна. Курс євро станом на 20.04.2017: 1 EAR = 28, 72 USD.

СМ = 18668*0,05 = 933,40 грн.

Порядок обчислення податку на додану вартість. Оподаткованим оборотом для обчислення ПДВ є вартість, що включає митну вартість + мито та митні збори. Обчислення ПДВ проводиться за ставкою 20% від оподаткованого обороту .

ПДВ = (МВ + В ) х П : 100,

де МВ -- митна вартість,

В -- ввізне мито,

П -- ставка ПДВ -- 20% [3].

Обчислимо ПДВ наступним чином до митної вартості суми ввізного мита додамо митну вартість та помножимо на ставку ПДВ.

ПДВ = (18668,00+933,40)*0,2=3920,28 грн.

Усього митних платежів = СМ+ПДВ = 4853,68 грн.

Отже, митне оформлення живих квітів і їх пропуск може здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Для визначення митної вартості застосовують 6 методів.

Живі квіти, які імпортуються обкладаються ввізним митом. Також сплачується податок на додану вартість у розмірі 20%. Митний контроль за митним оформленням квітів проводиться на кожному етапі митного оформлення послідовно. Існує ряд документів, які необхідні для здійснення митного оформлення даного товару.

4.ДЕКЛАРУВАННЯ ЖИВИХ КВІТІВ В РЕЖИМІ ІМПОРТУ

Для проведення митного оформлення живих квітів, як і будь-якого іншого товару, митному органу необхідно подати заповнену вантажну митну декларацію (ВМД) [1].

Декларування товарів, що ввозяться на митну територію України, вивозяться з митної території України здійснюється на основі Наказу Міністерства фінансів № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

В даному розділі буде наведений порядок заповнення граф ВМД при імпорті живих квітів за умов, що зазначені нижче.

Компанія ТОВ «Камелія» (Україна, 69006 м. Київ, вул.Олени Пчілки ,1, ІПН 101234320087, код ЄДРПОУ 10121997, фінансові реквізити: ПАТ«Ощадбанк», код банку 300465 р/р ) заключила договір купівлі-продажу з компанією «Enigma flowers» ( Німеччина, Бремен, Гільфердінг-Платс, 1; фінансові реквізити: банк «Фон Бремен», м. Бремен, вул. Лангештрасе, 2) , на поставку партії червоних троянд (Акапелла, висота стебла 70-100 см, розмір квітки 8-10 см).

Доставка товару проходить на умовах поставки СРT -- Київ. Перевізник «С&R Company», Німеччина. Перевезення здійснюється автомобільним транспортом.

Вартість товару зазначена в рахунку-фактурі і становить 600 євро. Вага брутто 584 кг, вага нетто 500 кг, 12 місць, 800 троянд. Курс валюти 28,72 грн. Ставка ввізного мита 5%, ставка ПДВ 20%.

Витрати на страхування на території України становлять 50 євро .

Митний орган в'їзду м/п «Луцьк» 20507 00 00.

Документи, які використовувалися в даній задачі:

- Договір міжнародної купівлі-продажу товарів №100/135

- Інвойс № 789/EX/2567 від 20.04.2017;

- Декларація митної вартості від 22.04.2017;

Розглянемо зразок заповнення ВМД при імпорті живих квітів таких як троянди на прикладі даної задачі:

Графа 1 "Декларація"

У першому підрозділі зазначається 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ" - ввезення в Україну.

У другому підрозділі зазначається код митного режиму «40» відповідно до Класифікатора митних режимів.

У третьому підрозділі зазначається код типу декларації згідно з класифікатором типів декларацій - «АА» - оскільки декларація заповнена у звичайному порядку.

Графа 2 "Відправник/Експортер"

У правому верхньому кутку зазначається літерний код альфа-2 країни місцезнаходження - «DE» відповідно до Класифікації держав світу.

У графі зазначаються відомості про відправника - ВАТ «Enigma flowers», 28195, м. Бремен, Гільдфред-Платс,1, Німеччина.

Графа 3 "Форми"

У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер комплекту, у другому - загальна кількість комплектів форм МД-2, МД-3 - «1/1», тому що в даному випадку ? це 1 номер комплекту, який складається лише з 1 аркуша ВМД- форми МД-2.

Графа 4 "Відвантажувальні специфікації"

У графі зазначається загальна кількість долучених до ВМД комплектів доповнень МД-6, складених декларантом, та через знак "/" - кількість аркушів у примірнику специфікації форми МД-8.

Відповідно до умови задачі доповнення форми МД-6 та специфікація форми МД-8 не використовуються, то зазначається «0/0».

Графа 5 "Всього товарів"

Зазначається загальна кількість задекларованих у ВМД товарів - «1».

Графа 6 "Всього місць"

Зазначається загальна кількість вантажних місць задекларованих у ВМД товарів - «12».

Графа 7 "Довідковий номер"

За бажанням декларанта зазначається наданий ним порядковий номер ВМД. В нашому випадку графа не заповнюється.

Графа 8 "Одержувач"

У правому верхньому кутку зазначається літерний код альфа-2 країни місцезнаходження відповідно до Класифікації держав світу ? «UA», далі через знак "/" - індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - «0010121997».

У графі зазначаються відомості про одержувача ? ТОВ «Камелія», 69006, м. Київ, вул. Олени Пчілки, 1.

У лівому нижньому кутку проставляється ідентифікаційний код особи - «UA 10010121997».

Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання"

У графі зазначаються відомості про особу, яка надає митним органам України гарантії щодо обов'язкової доставки товарів. За умовою задачі за це відповідає покупець, отже графа заповнюється ідентично до графи 8 МД.

Графа 11 "Торговельна країна"

У графі зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 2 МД, тобто «DE».

Графа 12 "Відомості про вартість"

У графі зазначається сума наведених у графах 45 ВМД митних вартостей задекларованих товарів у валюті України (або сума митних вартостей за основним аркушем ВМД форми МД-2 та аркушами специфікації форми МД-8) - оскільки за умовою задачі у нас є лише основний аркуш ВМД форми МД-2, то в даній графі зазначається митна вартість, яка зазначена в графі 45 - «18668» ( розрахунок проводиться таким чином: за умовою задачі фактурна вартість товару складає 600 EUR, курс валюти 28,72 грн. за 1 євро, отже переводимо фактурну вартість у національну валюту: 600 * 28,72 = 17232,00 грн. Для визначення митної вартості додаємо до цієї суми витрати на страхування: 17232 + 1436= 18668,00 грн).

Графа 14 "Декларант/Представник"

У графі наводяться відомості про декларанта. За умовою задачі декларантом виступає продавець, тоді графа заповнюється аналогічно до графи 8 МД .

Графа 15 "Країна відправлення/експорту"

У графi вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту наводиться українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну ? Німеччина.

Графа 15а "Код країни відправлення/експорту"

У графі зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни, назва якої зазначена в графі 15- «DE».

Графи 16 і 17 при імпорті не заповнюються.

Графа 18 "Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті"

У графі зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) безпосередньо перебувають товари. Для автомобільного транспорту - реєстраційний номер автомобіля та в разі наявності - причепа (напівпричепа) - за умовою задачі причеп відсутній, отже в графі зазначається «МКК458С».

У правому підрозділі проставляється літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації держав світу країни реєстрації транспортного засобу ? «DE».

Графа 19 "Контейнер"

У графі зазначається інформація щодо способу перевезення товарів. Проставляємо "0", бо товари прямують не в контейнері.

Графа 20 "Умови поставки"

У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з Класифікатором умов поставки - «CPT».

У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації держав світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту - «UA Київ».

Графа 21 "Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні"

У графі зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснювався перетин митного кордону при ввезенні товарів на митну територію України ? «MKK458С».

У правому підрозділі проставляється літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації держав світу країни реєстрації транспортного засобу ? «DE».

Графа 22 "Валюта та загальна сума за рахунком"

У лівому підрозділі наводиться відповідно до Класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунок-фактуру - «EUR».

У правому підрозділі графи зазначається цифрами загальна фактурна вартість товарів у іноземній валюті, одержана як сума вартостей, наведених у графі 42 основного та додаткових аркушів ВМД або в колонці "Фактурна вартість" специфікації форми МД-8 - «600».

Графа 23 "Курс валюти"

У графі зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти (в даному випадку євро) - «28,72».

Графа 24 "Характер угоди"

У лівому підрозділі графи зазначається код характеру договору (контракту) згідно з Класифікатором характерів угод, що відповідає валюті розрахунку - «21».

У правому підрозділі графи наводиться літерний код валюти розрахунку відповідно до Класифікації валют - «EUR».

Графа 25 "Вид транспорту на кордоні"

У лівому підрозділі графи згідно з Класифікатором видів транспорту, проставляється код транспортного засобу, зазначеного в графі 21 ВМД - «30».

Графа 26 "Вид транспорту в межах країни"

У лівому підрозділі графи згідно з Класифікатором видів транспорту, проставляється код транспортного засобу, зазначеного в графі 18 ВМД - «30».

Графа 28 "Фінансові та банківські відомості"

У графі наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Кожний з реквізитів починається з нового рядка й перед кожним з них проставляється порядковий номер:

1 - код за ЄДРПОУ вповноваженого банку - «00032129»;

2 - найменування банку -ПАТ «Ощадбанк».

3 ? код (МФО) банку - 300465.

Графа 29 "Митний орган виїзду/в'їзду"

У графі зазначаються згідно з Класифікатором митних органів найменування митного органу (регіональної митниці, митниці) і дев'ятизначний код пункту пропуску, через який товари ввезено в Україну - « 20507 00 00 Волинська митниця ДФС».

Графа 31 "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості"

В графі наводяться відомості про товар, який перевозиться:

Під номером 1 вказують: « Троянди червоні. Сорт «Акапелла», висота стебла 70-100 см, розмір квітки 8-10 см.

Країна виробництва ? Німеччина. Чиста вага НЕТТО - 500 кг.

Графа 32 "Товар N"

У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується в графі 31 ВМД - «1».

Графа 33 "Код товару"

В першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД - «06031100» . У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД - «90».

Графа 34 "Код країни походження"

У лівому підрозділі "а" графи зазначається відповідно до Класифікації держав світу літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 ВМД та класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33 ВМД - «DE».

Графа 35 "Вага брутто (кг)"

У графі зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 ВМД ? «584».

Графа 36 "Преференція"

У графі зазначаються цифрові коди податкових пільг відповідно до Класифікаторів пільг, якщо такі є. В даному випадку вони відсутні, тому проставляється "000000000".

Графа 37 "Процедура"

У графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до Класифікатора митних режимів - «40», попередній митний режим в даному випадку відсутній, отже третьою і четвертою цифрами коду проставляється "00".

У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів - «ZZ», наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з Класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України «00».

Графа 38 "Вага нетто (кг)"

Зазначається вага нетто в кілограмах товару - «500».

Графа 41 "Додаткові одиниці виміру"

Якщо для класифікаційної позиції за УКТЗЕД товару, опис якого наведено в графі 31 ВМД, передбачено додаткову одиницю виміру то в графі зазначаються код цієї одиниці виміру згідно із загальнодержавним Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку. За умовами задачі застосовується тільки одна одиниця виміру, тому дана графа не заповнюється.

Графа 42 "Ціна товару"

У графі з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару ? 600 євро.

Графа 43 "Метод визначення вартості"

У разі наявності декларації митної вартості в лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався - «1».

Графа 44 "Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи"

У графі зазначаються коди згідно з Класифікатором документів і реквізити документів, поданих при декларуванні.

Зазначають «код документу», «номер», «дату»

В даній задачі:

- 4100 Договір міжнародної купівлі-продажу товарів №100/135;

- 2730 Міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 780 від 21.04.2017;

- 3105 Інвойс № 789/EX/2567 від 20.04.2017;

- 3007 Довідка про транспортні витрати № 91534

Графа 45 "Коригування"

У графі зазначається у валюті України митна вартість товару - «18668,0000» (розрахунок наведено у графі 12).

Графа 46 "Статистична вартість"

У графі зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п'яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД- «18,66800»

Графа 47 "Нарахування платежів"

У цій графі основного й додаткових аркушів ВМД наводяться відомості про нарахування податків і зборів (Табл 4.1).

Таблиця 4.1Відомості про нарахування податків та зборів

47 арахування Платежів	Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	СП
	020 028	18668,00 19601,40	5% 20%	933,40 3920,28	01 01

У першій колонці "Вид" зазначається код виду платежу відповідно до Класифікатора видів податків і зборів:

- для мита - «020»

- для ПДВ - «028» [9].

У другій колонці "Основа нарахування" зазначаються:

- при нарахуванні мита: митна вартість товару, зазначена в графі 45 ВМД при нарахуванні за адвалерною ставкою мита - «18668,00».

- при нарахуванні податку на додану вартість: митна вартість товару, зазначена в графі 45 ВМД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) - «19601,40»

У третій колонці "Ставка" зазначаються:

- при нарахуванні мита - установлений законодавством розмір ставки мита - «5% »

- при нарахуванні податку на додану вартість - установлений законодавством розмір ставки податку на додану вартість - «20%».

У четвертій колонці "Сума" зазначається нарахована сума відповідного податку або збору (обов'язкового платежу):

- для мита - «933,40»

- для ПДВ - «3920,28».

У п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку:

- для мита - в даному випадку це безготівковий розрахунок через банківські установи - «01».

- для ПДВ - в даному випадку це безготівковий розрахунок через банківські установи - «01».

У пункті «Усього» зазначається сума митних платежів - «4853,68».

Графа В "Подробиці розрахунків"

У графі зазначаються:

- код виду платежу відповідно до Класифікатора видів податків і зборів:

- для мита - «020»

- для ПДВ - «028»

- загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за основним і кожним додатковим аркушем ВМД, що підлягає перерахуванню до Держбюджету, або на яку надано вексель чи гарантійні зобов'язання:

- для мита - «933,40»

- для ПДВ - «3920,28».

- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника:

- для мита - «10121997»

- для ПДВ ? «10121997».

Приклад ВМД подається у додатку А.

Отже, зробимо висновок, що, декларування товарів що ввозяться на митну територію України, вивозяться з митної території України здійснюється на основі Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Митна декларація, форми МД-2, складається з 54 граф, які ми заповнюємо відповідно до даних, що містяться в контракті та товаросупровідних документах.

5. ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЖИВИХ КВІТІВ

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню -- держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать: одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів; правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бартерні) операції, на транспортування, навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані зі збереженням, експертизою товарів і т.п.; одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної політики; оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усі необхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т.п.; сплата відповідних податків, мит і зборів або надання гарантій такої сплати; доставка товарів і документів в узгоджені місце і час; декларування товарів митним органам для здійснення митного контролю і митного оформлення; розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного контролю [10].

Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.

Митне оформлення товарів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення митний орган засвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровідних документах відповідних відміток -- як правило, штампа "Під митним контролем".

Положеннями глави 39 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає їх митне оформлення, порядок якого зазначено на рисунку 5.1 [1].



Рис. 5.1 « Порядок митного оформлення імпорту живих квітів »

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу:

· українською мовою;

· офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна;

· іншою іноземною мовою, поширеною у світі.

Якщо оригінали таких документів складено іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову [1].

Квіткові рослини з пуп'янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп'янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за адвалорними ставками, що встановлені відносно митної вартості цієї продукції. У представлених до митного оформлення інвойсах обов'язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів -- довжина, колір, кількість бутонів на гілці. Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукції передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах [12]. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем -- не менше 5 шт., гвоздик и лілей -- не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер -- не менше 50 шт.

Всі українські імпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня імпортеру доведеться заплатити мито, сумою 10% від митної вартості ввезеного товару. Із 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються до 5 %. [3]

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не на багато зменшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.

Закон України "Про карантин рослин" визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.

Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частині першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторної діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики [12].

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Із метою прискорення митного оформлення Держмитслужба організовує функціонування вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, де, як правило, розміщуються відповідні підрозділи митних органів і проводиться митне оформлення товарів і транспортних засобів. На їх території можуть розміщуватись також інші служби державного контролю.

Як правило, у пунктах пропуску через митний кордон України митне оформлення здійснюється цілодобово. Такий порядок їх функціонування встановлюється відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку [1] .

Отже, митний контроль і митне оформлення живих квітів здійснюється відповідно до встановленого порядку.

Митне оформлення живих квітів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення митний орган засвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровідних документах відповідних відміток -- як правило, штампа "Під митним контролем".

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На сьогодні митниця є невід'ємною частиною держави, адже саме працівники митниці охороняють державні кордони від неякісної сировини і товарів, накладаючи заборони на певні товари. Щодня через митниці України проходить велика кількість людей, і ще більша кількість товарів. Так, митне оформлення займає одне з головних місць при здійсненні митних формальностей. Тому в законодавчій базі України питанню митного оформлення приділено так багато положень, законів, указів. Зокрема регламентується кількість товарів, які дозволяється ввозити в Україну без митного оформлення громадянам, також визначається порядок митної вартості та нарахування митних платежів при переміщенні живих квітів через митний кордон України.

Проаналізувавши статистику Державної фіскальної служби України, необхідно відмітити, що частка імпортної продукції в Україні складає близько 75%. Основна маса квітів на нашому ринку - імпортний товар. Головні постачальники квіткової продукції на український ринок - Голландія, Еквадор, Туреччина, Польща, Бельгія, Іспанія, Італія, Ізраїль, Німеччина. Український ринок квітів можна вважати одним із найрозвиненіших серед країн СНД.

Сам процес митного оформлення товарів у тому числі й живих квітів, що переміщуються через митний кордон України теж потребує модернізації, зокрема:

- запровадження спрощеної форми уніфікованої митної квитанції з метою швидшого митного оформлення;

- повний перехід до митного оформлення в електронному вигляді;

- введення програмного забезпечення для проведення митного оформлення в кожному митному режимі окремо;

У роботі було проаналізовано законодавчу базу з питань митного оформлення живих квітів. Так митне оформлення займає одне з головних місць при здійсненні митних формальностей. Тому в законодавчій базі України даному питанню приділено так багато положень, законів, наказів. Основоположним документом, яким керується державна митна служба в Україні - це Митний кодекс України, а саме розділ 8, глава 39.

Однією із фундаментальних змін, які відбулися в законодавчій базі України щодо митного оформлення є прийняття нового Митного кодексу та втрата чинності багатьох законів та постанов, що регулюють митне оформлення живих квітів.

Товарною номенклатурою є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка формується на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Живі квіти розглядаються в 6 розділі 06 групі. До даної групи входять наступні товарні позиції: 0601, 0602, 0603.

Митне оформлення живих квітів і їх пропуск може здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. Для визначення митної вартості застосовують 6 методів.

Живі квіти, які імпортуються обкладаються ввізним митом. Також сплачується податок на додану вартість у розмірі 20%. Митний контроль за митним оформленням квітів проводиться на кожному етапі митного оформлення послідовно. Існує ряд документів, які необхідні для здійснення митного оформлення даного товару

Також в курсовій роботі було детально розглянуто митне оформлення імпорту живих квітів, складено задачу згідно теми курсової роботи та заповнено уніфіковану митну декларацію форми МД-2.

Отже, митний контроль і митне оформлення живих квітів здійснюється відповідно до встановленого порядку.

Митне оформлення живих квітів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Митний Кодекс України : чинне законодавство з 1 червня 2012 року: офіц. текст. - К. : Видавець Паливода А. В., 2012.- 369 с.

2. Питання пов'язані із застосуванням митних декларацій: Постанова від 21 травня 2012 р. № 450 , офіційний текст із змінами, станом на 21.05.2012 / Кабінет Міністрів України. - № 450.

3. Про Митний тариф України: Закон України від 9.09.2013 № 584-VII - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/584-18

4. Про затвердження Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України: Наказ від 03.09.2007, № 728, офіційний текст із змінами, станом на 30.05.2012 / Державна митна служба. - № 646.

5. Наказ Державної митної служби від 06.04.2004, № 240 "Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами

6. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991, № 959-XII, офіційний текст із змінами, станом на 01.03.2017 / Верховна Рада України. - № 5480-VI.

7. Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа: Наказ 30.05.2012 № 631/ Міністерство Фінансів України.

8. Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»: Наказ від 30.05.2012 № 651 / Міністерство Фінансів України.

9. Наказ Міністерства Фінансів України від 17.09.2012 № 988 «Про затвердження Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа»

10. Тоцька Т. С. Митне оподаткування. Практикум [Текст] : навч. посіб. / Т. С. Тоцька ; Ун-т митної справи та фінансів. - Дніпропетровськ : Акцент, 2016. - 127 с.

11. Мельник Т. М. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст] : підруч. для студентів ВНЗ / Т. М. Мельник, О. В. Дьяченко, О. В. Зубко ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. А. Мазаракі ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - Київ : КНТЕУ, 2014. - 599 с.

12. Митна справа [Текст] : навч. посіб. / [Кузьмін О. Є. та ін.] ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. - 230 с.

13. Державна Фіскальна Служба. - Режим доступу: sfs.gov.ua/

14. Как переживает кризис рынок цветов в Украине. - Режим доступу: http://www.liga.net/projects/flowers/

Размещено на Allbest.ru