Проблеми впровадження та використання краудфандингу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми впровадження та використання краудфандингу в Україні

Зіненко В.В., Фуга А,П,, Іехакова О.М.

У статті вивчається краудфандинг як сучасний механізм модернізації державної фінансово-інвестувальнної системи. З метою найкращого осмислення поняття було переглянуті різноманітні его трактування і була приділена увага історичному походження цього терміну. У цій роботі приведені цілі, місії, види, переваги та мінусі краудфандингу. Проаналізовано світові та українські платформи для краундфандингу. Досліджена історія розвитку краунфандингу в Україні.

Ключові слова: фінанси, інвестиції, фінансування, краунфандинг, інновації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Останнім часом загадкове іноземне слово «краудфандінг» все частіше зустрічається в Інтернеті. Вже багато хто знає, що воно походить від слів crowd -- «натовп» і funding -- «фінансування», тобто crowdfunding -- це колективне фінансування благодійних і комерційних проектів. Однак мало хто знає, як і коли з'явилося народне фінансування, а також, кому і навіщо взагалі подібна форма фінансування може бути потрібна. Більш того, деякі ще й не підозрюють, що вже брали участь в краудфандінгових проектах.

При всій своїй давній історії краудфандінг є відносно новим методом фінансування проектів за допомогою Інтернету. Після вдалих втілень в галузі некомерційних культурних і соціальних проектів краудфандінг набирає свою силу і в сфері фінансування стартапів (проектів, ідей бізнесу, розрахованих на швидку реалізацію) і локальних бізнесів. Найважливішими інструментами для обміну інформацією про краудфандінгових проектах є соціальні мережі (спеціалізовані сайти Facebook, ВКонтакте, Twitter), які сприяють перетворенню соціального капіталу в капітал фінансовий і зменшення ролі посередників. Адже тепер можна отримати фінансування без участі банків, венчурних капіталістів або біржі. Процес став набагато простіше, прозоріше і демократичніше.

Треба сказати, що традиційні посередники відносяться до краудфандінгу з певною обережністю, тому що бачать в ньому потенційну загрозу. Однак і для них краудфандінг в своєму роді корисний інструмент. Адже з його допомогою вони можуть відслідковувати інноваційні ідеї і використовувати «мудрість натовпу» для оцінки потенційного успіху того чи іншого проекту з метою створення його клону або інвестування в нього традиційними способами [2].

Забезпечує цю взаємодію інтернет-посреднік між сторонами (оператор), який виконує обмежену роль, починаючи від передачі інформації між сторонами і закінчуючи наданням засобів розрахунку і обліку фінансування і зобов'язань сторін, як правило, не виступаючи стороною по угоді. Це принципово відрізняє краудфандінг від таких схожих явищ, як, наприклад, мікрофінансуван- ня, де фінансовим донором є кредитна установа оператор схеми. З технологічної точки зору,краудфандінг є різновидом електронної комерції, де предметом купівлі виступають не товари і послуги, а зобов'язання продавця вжити кошти так, як він заявляє.

Краудфандінгу, як правило, властива відсутність обмежень або вкрай низькі обмеження по мінімальній кількості вкладених грошей і по колу осіб, які можуть брати участь у фінансуванні. Як правило, права донора є невідчужуваними за винятком ситуацій, передбачених загальними нормами цивільного права. До краудфандінгу відносять всі види фінансування:

Безумовно-поворотне (боргове і акціонерне);

Умовно-поворотне (похідні цінні папери, передоплата товару);

Безоплатне (грантове) фінансування.

Процедура краудфандінга в загальному випадку виглядає наступним чином:

— створення нового облікового запису на одному з краудфандінгових сайтів;

— розміщення короткого опису проекту;

— вказівка обсягу необхідного фінансування, а також ліміту часу на збір коштів;

— розрахунок витрат на подарунки інвесторам.

Більшість краудфандінгових сайтів (майданчиків) не стягують плату за розміщення проектів, проте в разі отримання необхідної суми вони беруть комісію 5--7%. Певні краудфандінгові майданчики використовують політику «все або нічого», суть якої полягає в тому, що, якщо автор проекту не набирає необхідну кількість грошей, то він нічого не отримує. Однак якщо проект збере більше, ніж необхідно, то автор отримає всі гроші.

Всього на сьогоднішній день налічується більше 450 краудфандінг-платформ різної спрямованості, більшість з яких знаходяться у СІЛА -- 41%, Франції -- 9%, Німеччині -- 7% та Росії -- 1% [2]. За способом фінансування розрізняють такі моделі краудфандінга: передзамовлення (покупка майбутнього продукту), роялті (отримання відсотка від прибутку), акціонерний (покупка акцій компанії) і кредитування [2]. Темпи зростання краудфандінга в 2014 році склали в Північній Америці -- 145% (9,46 млрд. дол.), Азії -- 320% (3,4 млрд. дол.), Європі -- 141% (3,26 млрд. дол.) [2]. Лідером індустрії за кількістю інвестиції є крауд-кредиту- вання, збори якого досягли 11,08 млрд. дол.

В Україні краудфандінг тільки розвивається. У чистому вигляді цього механізму немає. Але, як зазначають експерти ринку, є проекти, які мають з ним спільні риси. Це «Українська біржа благодійності», запущена Фондом Віктора Пінчу- ка, «Х-Ideas» від «Nescafe» і сайт «Велика Ідея». На «УББ» можна пожертвувати певну суму на «добру справу», переважно, на благодійність [3].

Найбільше відповідає характеристикам краудфандінгу проект «Велика Ідея», організований на Biggggidea-платформі, де люди представляють свої проекти, а спільнота у них інвестує. На сьогодні проект має сотні ідей та реалізований механізм спільного кошику, який реально працює. Там же можна ознайомитися з прикладами успішних проектів, які вже було здійснено та профінансовано спільнокоштом [2].

Ще однією особливістю краудфандінгу як колективного, масового фінансування, що підвищує його ефективність, є використання переваг кол- лаборативної фільтрації, широке застосуванняякої також завдячує можливостям Web 2.0 і існуванню соціальних мереж. Коллаборативна фільтрація -- це система обміну суб'єктивним досвідом, що дозволяє відбирати об'єкти й інформацію у відповідності зі смаком і перевагами кожної конкретної людини [4, с. 9].

Долгін А. визначає її як «клубну фільтрацію» і пояснює, що коллаборативна (клубна) фільтрація є універсальним механізмом споживчої експертизи учасниками певного клубу за інтересами якості чого б не було: речей, текстів, витворів і навіть самих людей [4, с. 9].

В контексті краудфандінгу слід добавити, що об'єктом експертизи є краудфандінгові проекти і позитивне рішення такої експертизи має прояв у наданні коштів для фінансування тих проектів, які в очах експертів -- учасників клубу -- мають цінність.

В Україні краудфандінг починався з проектів дещо схожих з народним фінансуванням, таких як «Українська біржа благодійності» Фонду Віктора Пінчука, X-Ideas від Nescafe, які займаються благодійністю.

Та останнім часом почали з'являтися свої краудфандінгові платформи. Першою краудфандінговою біржею була «Спільнокошт/Bigldea», заснована в 2008 р. За допомогою сайту більше ніж 11,5 тис. користувачів зібрали близько З 212 тис. грн. та профінансували 54 успішні проекти. Першими успішними проектами «Спільно- кошту» були медійні та освітні ініціативи.

Сьогодні краудфандінгова платформа більше звертає увагу на колективне фінансування інновацій в сфері IT, відновлюваної енергетики та відповідального підприємництва [2]. Серед діючих платформ можна виділити також JQ Star краудфандінгова платформа міста Славутич «Мій дім». 1 лютого 2014 р. стартував новий сайт під назвою Na-Starte.

Головною метою сайтів є допомога українським стартаперам по залученню фінансування на свої проекти. Краудфандінг в Україні сьогодні входить в фазу енергійного розвитку разом з поширенням Інтернету, користувачі мають змогу знайомитися з новими можливостями, які відкриває Інтернет-простір. Наведені приклади успішних інноваційних проектів, профінансованих завдяки краудфандінговим платформам, не залишають сумнівів в конкурентоспроможності українських стартапів не лише в нашій країні, айв усьому світі.

Українські краудфандінгові платформи скоріш направлені на гуманітарні, соціальні, екологічні, культурні проекти, вартість яких порівняно невелика. Люди більше схильні надавати гроші на благородні справи, а не підприємцям, які починають свій бізнес. Бізнесові ідеї, які мають на меті отримання прибутку, автори виставляють на іноземних сайтах.

В сучасних умовах в Україні існує проблема недостатності захисту інтелектуальної власності, тобто у той самий час як ідея проекту розміщена, вона може бути миттєво скопійована. Ця проблема може бути вирішена завдяки завчасному заповненню усіх патентних документів, а також використанню авторських прав (копірайту) і торгової марки. Можна також використовувати нову форму захисту, яка підтримується Всесвітньою

Організацією із захисту інтелектуальної власності і має назву «творчий штрих-код», тобто учасники вшивають цифрові коди у творчих роботах, щоб визначити дозволений рівень використання.

Право на приватне відкривання і використання надається іншим учасникам, які погоджуються публічно не розкривати ідеї або не використовувати цю ідею без згоди оригінального творця. До того ж рівень довіри в суспільстві невисокий, але філософія краудфандінга ґрунтується на взаємній відповідальності, соціальній співучасті та вірі в те, що кожний може змінити щось у цьому світі. Тому деякі українці вважають, що краще звертатися до іноземних краудфандінгових платформ. Підприємці не розуміють, що важливо згенерувати креативну та цікаву ідею.

Необхідно, перш за все, повести за собою, переконати інших у тому, що вона має право на життя. Також інколи люди просять грошей і не можуть навіть пояснити, на що вони їх витратять. Тоді як набагато ефективніше було б попросити особисто приєднатися до втілення ідеї: намалювати дизайн, створити сайт тощо. Цей інструмент добре працює не лише для бізнесменів-початківців чи творчих особистостей -- краудфандінгом ідей користуються навіть відомі оренди.

Загалом, можемо узагальнити, що Україна є непривабливою для іноземного краудфандингу з декількох причин. По-перше, це значні проблеми з податковим законодавством, яке кожного року змінюється, це спричиняє неможливість співпраці в довгостроковій перспективі, по-друге, нестабільність економіки та національної валюти.

Вітчизняні проекти інформаційного спрямування та наукові розробки продаються закордон на початкових стадіях свого зародження через брак коштів на фінансування. Українець більш схильний фінансувати соціальні проекти, ніж віддавати кошти підприємцю-початківцю. Рівень довіри суспільства невисокий, через значну кількість шахрайства.

До недавнього часу фінансування бізнесу, проекту або підприємства включало збір великих сум від кількох осіб або фондів. Краудфандінг змінює цю ідею, шляхом використання мережі Інтернет, щоб звернутися до тисячі потенційних інвесторів. Особи, які бажають залучити кошти, створюють профіль проекту на певній платформі(веб-сайт). Потім, вони використовують різні способи, наприклад, соціальні мережі, для того щоб зацікавити якомога більше людей і отримати необхідну суму коштів для реалізації свого проекту.

Збір коштів може здійснюватися для різних цілей:

— реалізації сільськогосподарських проектів;

— запис музичного альбому;

— допомогу постраждалим в стихійних лихах;

— створення притулку для тварин;

— фінансування інноваційного продукту, технології і т. д.

краудфандинг фінансовий інвестувальнний

Висновки з даного дослідження і перспективи

У підсумку, краудфандінг сьогодні -- один з найбільш привабливих способів отримання фінансування для авторів творчих ідей і бізнес-проектів. Однак, незважаючи на сотні голлівудських історій успіху, зібрати потрібну суму грошей виходить далеко не у всіх. Як і все в цьому світі, краудфандінг має свої недоліки. Більшість краудфандінгових платформ стягують комісію з успішних проектів; крім того, існують і процесингові збори платіжних систем (сумарно близько 7--10%). Це означає, що, чим більше успішний ваш проект, тим більше ви, в кінцевому підсумку, будете платити за рахунками.

На нашу думку, слід, спираючись на зарубіжний досвід, розділити вітчизняний краудфандінг на категорії, тим самим забезпечивши чітке розуміння прав і обов'язків сторін, що беруть участь в кожному конкретному виді краудфандінга, нехай то буде варіант пайової участі користувачів в проектах, отримання винагороди користувачами за грошовий внесок на користь проекту Організатора або, зовсім, безоплатне пожертвування. Також має сенс ввести в чинне законодавство термін «народне фінансування». Слід дати законодавче визначення для кожної зі сторін-учасників. Можливо, варто внести зміни і в податкове законодавство, а саме: ввести податкові пільги для проектів в галузі охорони здоров'я, соціального забезпечення, в духовній сфері, тому що вони, безумовно, мають велике значення для громадян нашої держави.

Які передумови зростання ринку краудфандінга в Україні? На наш погляд, їх три:

— по-перше, гроші приватних інвесторів дуже потрібні економіці. Банківські кредити дуже дорогі, і, якщо економічна ситуація в країні не почне різко покращуватися, компанії будуть прагнути залучати кошти фізичних осіб.

Сегмент кредитування за допомогою краудфандінга буде рости. Зараз подібні моделі кредитування в Україні поки рідкість;

— по-друге, на ринку краудфандінга з'являються проекти, пов'язані з нерухомістю та іншими сферами.

Щоб повірити в ідею, яка приносить прибуток, інвесторам потрібен позитивний досвід. Сучасним якісним проектам потрібно спочатку попрацювати на ринку хоча б рік-два, показати інвесторам дохідність, і тоді, можливо, в краудфандінг повірить більше людей;

— по-третє, фінансова грамотність в Україні в найближчому майбутньому буде зростати. У віддаленій перспективі будуть з'являтися якісно нові інвестори.

Молоде активне покоління набагато краще розуміє, що накопичення можна і потрібно інвестувати, а в світі існують не тільки банківські депозити. Крім того, це покоління мріє про фінансову свободу і вірить в її можливість.

Размещено на Allbest.ur