Тенденції оподаткування доходів населення в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції оподаткування доходів населення в умовах глобалізації

Л.А. Задорожня, здобувай, Національний університет ДПС України

Аннотация

Л.А. Задорожняя, соискатель, Национальный университет ГНС Украины

Тенденции налогообложения доходов населения в условиях глобализации

В статье рассмотрены последние тенденции индивидуального подоходного налогообложения, в частности указывается на то, что в странах - членах ОЭСР они в некоторой степени скоординированы. Осуществлен анализ динамики предельных нормативных ставок индивидуального подоходного налога и установлена их дивергенция. А также отражена динамика среднего размера богатства в некоторых странах как базиса налогообложения.

Ключевые слова: индивидуальный подоходный налог, налогообложение, доход, богатство, предельная нормативная ставка налога.

Annotation

L. ZADOROZHNIA,

Researcher of National University of State Tax Service of Ukraine

Trends in taxation of income of the populationin the conditions of globalization

The article deals with the recent trends in personal in come tax and it is determined that the OECD countries are to some extent coordinated. The dynamics of statutory rates of personal income tax is analyzedand set its divergence. And also it is covered the dynamics of the average wealth in some countries as the basis for taxation.

Keywords: personal income tax, taxation, income, wealth, statutory tax rate.

У статті розглянуто останні тенденції персонального прибуткового оподаткування та визначено, що в країнах - членах ОЕСР вони певною мірою скоординовані. Проаналізовано динаміку граничних нормативних ставок персонального прибуткового податку та встановлено їх дивергенцію. А також висвітлено динаміку середнього розміру багатства в деяких країнах як базису оподаткування.

Ключові слова: персональний прибутковий податок, оподаткування, дохід, багатство, гранична нормативна ставка податку.

Постановка проблеми. Реформування податків у новітній історії України відбувається з високою періодичністю. Починаючи з 1991 року, часу набуття незалежності, мають місце як кардинальні податкові реформи, так і постійні зміни окремих податків. Щодо персонального прибуткового податку (нині в Україні це ПДФО), то можна вести мову щонайменше про декілька суттєвих змін, останні з яких відбулися у 2014 році. Незважаючи на це, навряд чи є підстави стверджувати, що більшість змін були вдалими, а цілі реформування досягнуті. На сьогодні залишаються серйозною загрозою такі соціально-економічні проблеми, як великий обсяг тіньового сектору вітчизняної економіки, значне розшарування населення за доходами і майном, низький рівень податкової культури у суспільстві.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Тенденції оподаткування доходів населення досліджувалися як іноземними, так і вітчизняними вченими. П. Лебланк, С. Метьюз, К. Мелбай наголошували на тому, що в період 20072013 років граничні нормативні ставки персонального прибуткового податку (далі - РІТ) зросли у 16 країнах - членах ОЕСР (Великобританії, Греції, Іспанії, Франції та ін.), а знизилися у шести (Данії, Новій Зеландії, Польщі, Угорщині, Чехії та Фінляндії) [8]. Варто зазначити, що було висвітлено трен- ди в оподаткуванні трудових доходів, а також зміни ступеня прогресивності РІТ протягом 2000-2012 років у державах - членах ОЕСР [13]. Серед вітчизняних науковців значний внесок у розробку проблем реформування РІТ зробив К. Швабій у частині аналізу результатів реформи 2004 року та визначення подальших перспектив реформування [3, 4], і А. Соколовська, яка, зокрема, вказувала на дві тенденції щодо ставок РІТ в Україні (спочатку до зростання, а потім до зниження) [2], та інші.

Також існує багато досліджень рівня та динаміки багатства населення. Оцінка багатства домогосподарств (що є дуже складним і часто суперечливим питанням з методологічного погляду), яка була проведена спеціалістами Науково-дослідного інституту CreditSuisse, вирізняється серед інших досліджень значною географією покриття (визначено показники багатства в 161 державі) [5]. Продовження вивчення даної тематики спостерігається у роботі Д. Хардун, де акцентовано увагу на 1% найбагатшого населення світу, що сукупно володіє 52% багатства (за даними 2014 року). Відповідно, однією з пропозицій автора є перенесення податкового навантаження з праці та споживання на багатство зокрема [7].

В Україні залишаються актуальними дискусії щодо впровадження більш прогресивної системи оподаткування доходів населення (при цьому не звертається увага на потенційні зміни адміністрування та активізації опортуністичної поведінки платників податків, що переростає в ухилення від оподаткування). Але відсутні дослідження, що присвячені глобалізаційним аспектам підвищення граничної нормативної ставки РІТ.

З огляду на це метою статті є вивчення міжнародного досвіду реформування РІТ з урахуванням наслідків світової фінансово-економічної кризи 2008-2009 років, динаміки і зміни доходів населення, а також тенденцій багатства.

Виклад основного матеріалу. Р. Масґрейв зазначав, що податкову реформу не можна розглядати виключно як внутрішню справу, оскільки процес глобалізації економіки вніс зміни до умов та цілей, за яких реалізується податкова політика [1, с.61]. Якщо у 80-х роках XX ст. було обґрунтовано справедливість використання плоскої шкали оподаткування персональних доходів [10], то на сьогодні актуальним є її застосування для цілей підвищення податкової конкурентоспроможності країни. Плоска шкала оподаткування діє в Литві, з 2008 року вона введена в Болгарії (ставка 10%), а з 2014 року - у Латвії (ставка 24%, що застосовується до трудових доходів).

Також вона використовується в Румунії (ставка 16%), Білорусі (ставка 12%), Естонії (20%). За ставкою 10% оподатковується дохід до 120 мінімальних заробітних плат у Парагваї [12]. Також плоска шкала оподаткування персональних доходів застосовується у Росії (13%) та в Грузії (20%). Причому в Грузії у 2008 році відбулося об'єднання РІТ із соціальним податком, що спростило процес адміністрування.

Аналіз граничних нормативних ставок РІТ, що затверджені центральними урядами у країнах - членах ОЕСР, значною мірою відображає позицію держав щодо податкової конкуренції, соціального спрямування персонального оподаткування. Вони є певним орієнтиром для інших країн при прийнятті власних рішень у сфері податкової політики, особливо в контексті конкуренції податкових та соціальних стандартів в умовах глобалізації.

За вибіркою держав - членів ОЕСР, середня гранична нормативна ставка РІТ знизилася з 40,3 до 35,8% за період 2000-2013 років. Максимальне значення було у 2000 році і становило 40,3%, а мінімальне зафіксоване у посткризовому 2010 році - 34,8%. Лише у трьох державах не відбувалося змін у граничних нормативних ставках РІТ - Австрії, Канаді та Швеції. Варто зазначити, що у більшості держав спостерігалося зниження ставок, наприклад: в Угорщині - на 24%, Чехії - 17, Словаччині - 17, Мексиці - 10, Іспанії - 9,1, Франції - 8,25, Польщі - 8%. Водночас зростання спостерігалося у чотирьох державах: Португалії (на 8%), Великобританії (на 5%), Японії (на 3%), Швейцарії (на 1,7%). Отже, можна зробити висновок про те, що продовжується тенденція до зниження граничних нормативних ставок РІТ, яка розпочалася ще у 80-х роках XX ст.

Кластерний аналіз граничних нормативних ставок РІТ у державах - членах ОЕСР, проведений за допомогою програми IBMSPSSStatistics 20, засвідчив наявність двох кластерів (за даними 2013 року): до першого ввійшло 18 держав, а до другого - 16 (рис. 1). Перший кластер становлять групи з дуже високими граничними нормативними ставками: від 38% (Південна Корея) до 52% (Нідерланди). До другого кластера ввійшли держави з порівняно нижчими ставками: від 15% (Чехія) до 32% (Польща). Але при цьому варто враховувати наявність місцевих (субцентральних) систем персонального оподаткування [11]. Наприклад, за прогресивною системою РІТ діє на місцевому рівні в Бельгії, Канаді, Іспанії та Швейцарії. При цьому більш поширеною серед держав - членів ОЕСР є використання плоскої шкали оподаткування РІТ на місцевому рівні. Зокрема, вона застосовується в Данії, Фінляндії, Ісландії, Італії, Японії, Південній Кореї, Норвегії, Швеції та США.

У контексті нашого дослідження особливого значення набувають тенденції розвитку персонального оподаткування. З метою їх більш детального аналізу було розділено дані щодо граничних нормативних ставок РІТ у 2000-2013 роках, що затверджені на урядовому рівні в державах - членах ОЕСР, на дві групи (за критерій використано розмір ВВП на душу населення). Таким чином, до першої групи потрапили 17 країн, в яких ВВП на душу населення становить понад $40 тис., за даними 2013 року, а в другу - ті, в яких ВВП на душу населення становить менше $40 тис. Результати групування подані у табл. 1.

Розраховані дисперсії за цими групами свідчать про наявність у них протилежних тенденцій за досліджуваний період: розкид нормативних ставок РІТ у країнах 1-ї групи зменшився, а в країнах 2-ї групи збільшився (рис. 2). Показник моди у 1-й групі становить 50%, а у 2-й групі - 40%. При цьому в 2012 та 2013 роках дисперсії цих груп набули єдиних значень: 128 у 2012 році та 125 - у 2013 році. Це може вказувати на певну координацію персонального оподаткування у державах - членах ОЕСР.

Дисперсія нормативних ставок РІТ у країнах - членах ОЕСР свідчить про зменшення розпорошеності змінних у період 2000-2002 років (рис. 2). Саме у 2002 році було мінімальне значення дисперсії - 78,3, максимальне було досягнуте в 2012 році (124,7). Швидке зростання показника дисперсії нормативних ставок у посткризовий період 2010- 2012 років демонструє те, що в різних державах застосовувалися різні податкові механізми, спрямовані на збільшення або зменшення нормативних ставок, зменшення або збільшення шкал оподаткування.

Разом із тим потрібно зазначити, що нормативні ставки впливають на рішення платника податку щодо дотримання ним податкового законодавства. Дослідження К. Волш доводить, що здебільшого чим вища ставка, тим нижчий рівень дотримання податкового законодавства [14].

Одним з основних показників податкового потенціалу РІТ може виступати багатство. Незважаючи на трактування багатства у багатьох випадках виключно як майна, аналітики CreditSuisse пропонують його визначати як сукупність фінансового, нефінансового багатства та боргових зобов'язань [5]. Варто підкреслити, що багатство є категорією, що може охоплювати доходи. При персональному оподаткуванні у багатьох країнах беруться до уваги як доходи, так і становище платника податків (платоспроможність), що випливає з наявного у нього багатства. Але його оцінка є достатньо складною.

Для вирішення питання інтеграції мікроданих та даних з національних рахунків, зокрема й для оцінки показника багатства, у 2011 році була створена експертна група серед спеціалістів ОЕСР і Євростату. Нею було проаналізовано джерела інформації та визначено, що спеціалізовані джерела інформації для оцінки багатства, що містять мікродані, є лише у Великобританії та Франції. При цьому в Австралії, Канаді, Ізраїлі, Японії, Нідерландах використовуються мікродані доходів або витрат. Також експертами здійснено мікро- та макропорівняння складових багатства домогосподарств [9]. Важливою є оцінка багатства домогосподарств 161 держави, яка була проведена спеціалістами Науково-дослідного інституту CreditSuisse. На першому етапі було встановлено середній рівень багатства для різних держав. При цьому використовувалися баланси домогосподарств (47 держав) та звіти про обстеження домогосподарств. Дані, отримані за розрахунками з цих держав (населення яких становить 66% від загальносвітового та в яких сконцентровано 96% загального багатства), були доповнені з використанням економетричної техніки, та згенеровані оцінки рівня багатства 161 держави. На другому етапі сформовано структуру багатства окремих держав [5].

Розмір світового багатства у 2000 році визначали на рівні $117 052 млрд., у 2014 році він зріс до $263 242 млрд. [5]. Природно, що зростання прогнозується і далі. В цьому процесі ряд країн, посідаючи більш конкурентні позиції, нарощують багатство, але є й ряд держав, що його втрачають. Саме до останніх належить Україна.

Динаміку окремих показників багатства в Україні, а також у деяких державах пострадянського простору наведено в табл. 2. Найбільше показник багатства за досліджуваний період зріс у Росії на 684%, а також Естонії (614%) та Молдові (500%). Найменше зростання спостерігалося у Словенії - 233%, Україні - 250 та Хорватії - 328%. Ці показники є дуже низькими, особливо ураховуючи те, що загальносвітове багатство зросло на 225%.

Варто зазначити, що частка українського багатства в загальносвітовому максимального значення сягнула у 2007 році 1% (з 0,029% у 2000 році), але знизилася у 2014 році до 0,032%. При цьому зростаюча тенденція з досліджуваних держав була тільки у Словаччині та Чехії, а неспадна - у Молдові та Грузії.

Одним із показників дивергенції населення за доходами і майном є співвідношення медіанного розміру багатства і його середнього значення. В Україні у 2014 році медіанне значення багатства майже в 11 разів менше середнього розміру, що свідчить про великий розрив у багатстві домогосподарств. Достатньо великі розриви між цими показниками у Росії (у 8 разів) та Чехії (у 3 рази). Всі інші держави пострадянського простору мають менші значення, а отже і нижчий рівень стратифікації.

За досліджуваний період пікові значення загальної суми багатства в Україні, середнього та медіанного розмірів багатства на 1 особу мали місце у 2007 році. Середній розмір багатства на 1 особу у світі за період 2000-2012 років також набув максимального значення - $52316 (2007), але 2013-2014 роки ознаменувалися ще вищими значеннями (рис. 3).

В Україні після падіння показників багатства у 2008-2009 роках відбулося їх відновлення. При цьому загальносвітовий тренд відновлення середнього розміру багатства на 1 особу був поступовим та стабільним. В Україні розвиток ситуації був дещо іншим. У 2009-2011 роках спостерігався період відновлення та нарощування розміру багатства. З 2011 по 2013 рік ситуація була умовно стабільною. Але вже почалося зниження медіанного значення розміру багатства на 1 особу з $452 до $370. У 2014 році відбулося стрімке його падіння, що пов'язано з рядом політичних і військових дестабілізуючих факторів, проблемами в банківській системі та девальвацією гривні.

Україна послабила свої позиції шляхом втрати багатства і зменшення кількості дорослого населення. Відповідно, частка дорослого населення зменшилася з 1% у 2000 році до 0,8% у 2014 році.

Динаміка загальної суми багатства в Україні має зростаючу тенденцію з 2000 до 2007 року (що відобразилося і на середньому та медіанному розмірах багатства на 1 особу). Проте велика рецесія 2008-2009 років призвела до більшого падіння багатства, ніж у середньому у світі. Спостерігалося падіння суми багатства в Україні з $220 млрд. у 2007 році до $90 млрд. у 2009 році, тобто на 59%. Це свідчить про великий вплив зовнішніх шоків та відсутність компенсаторів їхніх проявів. При цьому є країни пострадянського простору, які змогли примножити багатство, як-от Чехія (з $288 до $315 млрд.) та Польща (з $737 до $768 млрд.). Разом із тим є держави, в яких зменшився розмір багатства, зокрема в Естонії на 18%, у Латвії - на 15, у Литві - на 9%.

Як видно з рис. 4, темп приросту середнього розміру багатства в Україні є вищим, ніж у світі, і він стрімко зростав до 2007 року. Але велика рецесія 2008-2009 років стала детермінантою зміни ситуації: базовий темп приросту в 2009 році впав до 165% при піковому значенні 548% у 2007 році. Позитивним є те, що значення цього показника в Україні є вищим за загальносвітовий, що вказує на великий потенціал його зростання.

Багатство домогосподарств в Україні у 2013-2014 роках зменшилося на 31,5%. Це найбільше падіння у світі. Дуже близька ситуація в Аргентині: падіння становило 31,1%. Негативні тенденції в багатстві домогосподарств мали місце в Індонезії, Туреччині, Росії, Норвегії та Індії та інших. При цьому є ряд держав, в яких спостерігалося зростання багатства: Великобританія (19,1%), Південна Корея (18,3%), Греція (15,5%), Іспанія (15,4%), Румунія (9,4%), Польща (8,7%) тощо [5]. Зменшення багатства домогосподарств в Україні свідчить про зменшення результатів їх економічної діяльності і, як наслідок, меншу кількість ресурсів, що перебувають у розпорядженні домогосподарств. Це може виступати стримуючим фактором для економіки.

З огляду на те, що між розміром багатства в Україні та надходженнями від ПДФО існує сильний зв'язок, що підтверджує показник кореляції, який становить 0,716 (досліджуваний період - 2000-2013 роки), різке зменшення багатства може стати передумовою зменшень прогнозованих надходжень до бюджетів. Крім того, негативний ефект значною мірою досягнуто за рахунок зростаючої інфляції.

Ряд науковців, серед них і М. Фельдштейн, які, зокрема, досліджували вплив персональних прибуткових податків, дійшли висновку, що потрібно змінювати податкові правила в умовах інфляції [6]. Урахування впливу інфляції при розрахунку податкових зобов'язань є важливою практикою, яка застосовується в ряді країн (у Великобританії, Польщі, США та інших), але не є достатньою в Україні. На сьогодні в Україні існують лише механізми індексації заробітної плати у межах прожиткового мінімуму та грошових доходів у разі несвоєчасної виплати заробітної плати. Саме тому, зважаючи на кризові явища в економіці, доцільно запровадити перерахунок податкових зобов'язань з ПДФО для зменшення негативного впливу інфляції на доходи населення, особливо в контексті різкого зменшення багатства. Для цього пропонуємо запровадити неоподатковуваний мінімум доходів фізичних осіб з механізмом його індексації на основі подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичної особи.

Аналіз граничних нормативних ставок РІТ засвідчив наявність дивергенції у країнах - членах ОЕСР. Зниження середньої граничної нормативної ставки РІТ на 4,5% у цих державах у 2000-2013 роках свідчить про зміну підходів ряду найбільш розвинених країн до персонального оподаткування. Хоча наявні тенденції як до зростання, так і спадання граничних нормативних ставок з огляду на міжнародний досвід вважаємо, що більш доцільно підвищувати граничні нормативні ставки РІТ лише в умовах зростання багатства.

Розмір багатства українських домогосподарств, який є одним з показників потенціалу бази РІТ, оцінений у $85 млрд., або 0,032% від загальносвітового багатства за даними 2014 року (що є неадекватним частці дорослого населення України від загальносвітового - 0,8%). При цьому позитивним є те, що базовий показник приросту багатства в Україні є вищим за аналогічний загальносвітовий показник. Це вказує на значний потенціал зростання. Хоча й існує проблема значної диференціації домогосподарств в Україні, про що свідчить різниця між середнім та медіанним розміром багатства, проте вона може бути вирішена за допомогою механізмів РІТ.

Беручи до уваги потребу в реформуванні РІТ в Україні, основними цілями є підвищення національних стандартів, у тому числі соціальних, зростання конкурентоспроможності та спрощення системи персонального оподаткування, яке не має бути спрямоване на зростання граничних нормативних ставок. У контексті зниження рівня багатства дорослого населення в Україні, що є відображенням внутрішніх проблем, а не зовнішньої кон'юнктури, пропонуємо запровадити неоподатковуваний мінімум з механізмом його індексації.

податок фінансовий економічний

Список використаних джерел

1. Б'юкенен Д.М. Суспільні фінанси і суспільний вибір: Два протилежних бачення держави: Пер. з англ. / Д.М. Б'юкенен, Р.А. Ма- сґрейв. - К.: Вид. дім «КМ Академія», 2004. - 175 с.

2. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення / А.М. Соколовська. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.

3. Швабій К.І. Оподаткування доходів населення: проблеми науки та практики: [Монографія]. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009. - 295 с.

4. Швабій К.І. Пріоритети реформування податку на доходи фізичних осіб в сучасних умовах / К.І. Швабій // Збір. наук. праць Іранської фінансово-юридичної академії (економіка, право). - 2013. - Вип. 2. - С. 50-54.

5. Credit Suisse Global Wealth Databook 2014

6. FeldsteinM. Inflation, Income Taxes, and the Rate of Interest: A Theoretical Analysis

7. Hardoon D.Wealth: Having it all and wanting more

8. LeBlanc, P. The Tax Policy Landscape Five Yearsafterthe Crisis / Le Blanc, P., S. Matthewsand K. Mellbye // OECD Taxation Working Papers. - 2013. - №17.

9. Fesseau M. (OECD), WolffF. (OECD), Mattonetti M.L. A crosscountry comparison of household income, consumption and wealth between micro sources and national accounts aggregates

10. Mirrlees J.A. An Explorationin the Theory of Optimumln come Taxation / J.A. Mirrlees // The Review of Economic Studies. - 1971. - Vol. 38. - №2. - P. 175-208.

11. Revenue Statistics - Comparativetables [Еёектрон. ресурс].

12. Taxing Wages 2012-2013. Special Future: Changes in Structural Labourln come Tax Progressivity over the 2000-2012 Periodin OECD MemberCountries // OECD. - 2014.

Размещено на Allbest.ru