У статті розглянуто та проаналізовано модель для оцінки впливу податкової системи на економічну безпеку території. Подано методи оцінки масштабів тіньового сектору економіки та виділено складники збитку від його функціонування. Запропонована у статті модель дає змогу оцінювати вплив таких чинників, як величина сукупної податкової ставки, складність податкових правил, жорсткість фінансової політики та ін. на рівень економічної безпеки регіону. Розроблена модель може бути використана для виявлення причин і умов, що детермінують зростання тіньового сектору економіки і величину податкових надходжень до бюджету; визначення величини сукупного податкового навантаження, що враховує склад і структуру податків; розрахунку впливу стану податкової системи на рівень економічної безпеки території.

Ключові слова: оподаткування, податкова система, імітаційна модель, економічна безпека, тіньова економіка.

В статье рассмотрена и проанализирована модель для оценки влияния налоговой системы на экономическую безопасность территории. Представлены методы оценки масштабов теневого сектора экономики и выделены составляющие ущерба от его функционирования. Предложенная в статье модель позволяет оценивать влияние таких факторов, как величина совокупной налоговой ставки, сложность налоговых правил, жесткость финансовой политики и др. на уровень экономической безопасности региона. Разработанная модель может быть использована для выявления причин и условий, детерминирующих рост теневого сектора экономики и величину налоговых поступлений в бюджет; определения величины совокупной налоговой нагрузки, учитывающей состав и структуру налогов; расчета влияния состояния налоговой системы на уровень экономической безопасности территории.

оподаткування тіньова економіка безпека територія

Ключевые слова: налогообложение, налоговая система, имитационная модель, экономическая безопасность, теневая экономика.

The paper considers and analyzes the model to assess the impact of the tax system on economic security area. The method of assessment of the extent of the shadow economy and highlighted the components of loss from its operations. The proposed model allows to assess the impact of factors on the level of economic security of the region. These factors are: the total value (integral) tax rate, the complexity of tax rules (legal issues), tightening financial policy (economic and political factors) and others. The model can be used for: identification of the causes and conditions that determine the growth of the shadow economy and the value of tax revenue; the determination of the total tax burden, taking into account the composition and structure of taxes; calculation the impact of the state tax system to the level of economic security of the area.

Key words: taxes, tax system, simulation model, economic security, shadow economy.

Вступ та постановка проблеми

Податки і система оподаткування є найважливішими елементами забезпечення економічної безпеки території та держави загалом.

Значення податкової безпеки багаторазово зростає під час переходу до економіки, що базується на ринкових принципах і механізмах господарювання.

Натомість, як свідчать результати багатьох досліджень, використовувані у пoдаткoвiй cиcтeмi України мeханiзми рoзрахунку та справляння податків є недостатньо ефективними і не дають змоги повною мірою використати цей фекальний інструмент для напoвнeння бюджету. Тому забeзпeчeння фicкальнoї ефективності та використання якомога більшою мірою потенціалу оподаткування в Україні є одним із актуальних завдань податкової реформи. Вдocкoналeння мeханiзму оподаткування неможливе без оцінки загроз із боку незбалансованості системи оподаткування для розвитку території.

Загрози економічній безпеці є різноплановими, зумовленими зовнішніми і внутрішніми чинниками. Причому для різних суб'єктів один і той же чинник може мати різне спрямування. Так, для господарського суб'єкта зміна податкового законодавства є зовнішнім чинником і збільшення податкового навантаження є загрозою його економічній безпеці. Для держави ж цей чинник є внутрішнім, а посилення податкового навантаження на суб'єктів господарювання посилює економічну безпеку. Тому вирішення проблеми узгодженості оподаткування з економічною безпекою є актуальним і потребує дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В Україні дослідженням питань системи оподатковування і найвагоміших загроз займаються відомі українські економісти, такі як І.А. Золотко, О.О. Олійник, М.Д. Білик, Т.С. Воішова, Л.В. Дикань, В.П. Вишневський, О.Д. Василик, Ю.Б. Іванов, Г.М. Фадєєва, А.М. Соколовська та ін. Активізація наукових досліджень щодо удосконалення систем та механізмів оподаткування, визначення загроз, які несе для території незбалансованість системи оподаткування, підтверджує актуальність обраної тематики та наявність невирішених проблемних питань, що потребують подальшого дослідження.

Метою роботи є удосконалення методів оцінки загроз незбалансованості сучасної системи оподаткування для розвитку територій загалом.

Результати дослідження. Розроблення методики впливу стану податкової системи на економічну безпеку території передбачає, серед низки інших заходів, створення економетричної моделі, що описує вплив різного роду зовнішніх дій на систему оподаткування та економічну безпеку регіону. У цьому контексті варто відзначити, що розроблені методи аналізу та прогнозування дають змогу не тільки точно оцінити загальні обсяги тіньової економіки, а й локалізувати її учасників за територіями та видами діяльності. Наприклад, розроблена комплексна система запобігання та протидії процесам тінізації економіки дає змогу визначити певні категорії платників, в тому числі підприємства групи ризику; за визначеними категоріями платників формується карта тіньового сектору економіки, на якій окреслені підприємства-платники ПДВ, що мінімізують податкові зобов'язання. На наш погляд, така карта візуалізує територіальні проблеми, що виникають як результат незбалансованості та неефективності податкової системи. Інформаційно-аналітична система "Карта тіньового сектору економіки України" дає можливість:

перегляду інформації в режимі реального часу;

представлення інформації у картографічному вигляді;

відображення кількісних та вартісних показників за кожною з категорій підприємств;

створення єдиного інформаційного поля для регіональних та центральних органів ДФС України;

економії робочого часу у формуванні звітних показників.

Функції цієї інформаційної системи передбачають перегляд користувачем такої аналітичної інформації, як:

- економічний зріз розподілу платників податків за категоріями уваги;

- кількісні та вартісні показники обсягів тіньового сектору економіки у вигляді карти в розрізі регіонів, державних податкових інспекцій окремого регіону;

- десять державних податкових інспекцій з найбільшими обсягами тіньового сектору економіки в Україні або в окремому регіоні;

- десять суб'єктів господарювання з найбільшими обсягами в Україні або в окремому регіоні, або у визначеній державній податковій інспекції.

Соціально-економічні системи є системами високої міри складності. Одним із ефективних методів дослідження таких систем, що належать до класу великих систем, є імітаційний підхід. Головною функцією імітаційної моделі є відтворення із заданим рівнем точності прогнозованих параметрів її функціонування, що становлять дослідницький інтерес. Процес моделювання має кілька етапів, серед яких - розроблення концептуальної моделі, планування експериментів, моделювання, аналіз результатів моделювання і ухвалення рішення.

Концептуальна модель оцінки ефективності системи оподаткування полягає в оцінці параметрів оподаткування, заснованій на розширеному трактуванні кривої А. Лафера, із застосуванням отриманих результатів для коригування вхідних параметрів методики діагностики економічної безпеки [4].

Метою моделювання є оцінка впливу стану податкової системи на економічну безпеку території. Модель містить дві групи змінних - екзогенні змінні та ендогенні змінні. До першої групи належать макроекономічні показники, що задаються у процесі моделювання, не залежать від структури моделі і відомі заздалегідь. До цієї групи належать також управляючі змінні, які задаються під час розроблення сценаріїв. До другої групи - змінні, що підлягають оцінці під час проведення експериментів.

Суть і структура моделі розкриті на рис.1 [7]. На першому етапі моделюються податкові втрати і величина сукупних податкових надходжень залежно від величини податкових ставок, а також інших чинників, що детермінують девіантну поведінку платників податків. При цьому величина сукупного податкового навантаження формалізована за допомогою показника інтегральної податкової ставки.

У рамках цієї моделі необхідно побудувати дві залежності:

H=j{R,x₁,x₂,. xX (1)

де H - індикатор, що описує поведінку тіньового сектору економіки;

R - величина інтегральної податкової ставки;

х-Х - значення індикаторів, що описують інші причини, що детермінують девіантну поведінку.

TR=f (H,R), (2)

де TR - величина податкових надходжень до бюджету.

Щоб уникнути недоліків, властивих класичним моделям, необхідно вирішити низку завдань:

1. Розрахувати показник інтегральної податкової ставки (R), що враховує величину маргінальної ставки з основних податків, величину пільг та структуру податків.

2. Визначити перелік детермінантів, що описують девіантну поведінку платників податків. Оцінити величину тіньового сектору економіки для подальшого використання як параметра в моделі. Розрахункам величини тіньового сектору економіки присвячена величезна кількість досліджень.

Таким чином, запропонована модель дає змогу оцінювати вплив таких чинників, як величина сукупної (інтегральної) податкової ставки, складність податкових правил (правові чинники), жорсткість фінансової політики (економіко-політичні чинники) та ін. на рівень економічної безпеки регіону і може бути використана для:

- виявлення причин і умов, що детермінують зростання тіньового сектору економіки і величину податкових надходжень до бюджету;

- визначення величини сукупного податкового навантаження, що враховує склад і структуру податків;

- розрахунку впливу стану податкової системи на рівень економічної безпеки регіону.

Універсальність запропонованого підходу полягає в тому, що концепцію, закладену в модель, можна застосовувати як для оцінки ефективності оподаткування в загальноприйнятому розумінні (при цьому критерієм ефективності є величина податкових надходжень до бюджету), так і в комплексному (при цьому критерієм ефективності є величина економічної безпеки території).

Список використаних джерел