Управління акумуляцією та витратами бюджетних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.27

Управління акумуляцією та витратами бюджетних коштів

Метою роботи є узагальнення теоретичних положень щодо управління акумуляцією та витратами бюджетних коштів, визначення принципів та джерел акумуляції доходів бюджету та розподілу бюджетних видатків, здійснити аналіз дохідної та видаткової частини бюджету, показників державного та гарантованого державою боргу України та на цій основі здійснити оцінку результативності формування та розподілу бюджетних коштів на сучасному етапі, визначити основні напрями ефективності управління дефіцитом державного бюджету України.

Методологія проведення роботи. Робота виконана на основі досліджень сучасних наукових поглядів щодо управління акумуляцією та витратами бюджетних коштів в Україні. дефіцит борг державний бюджет

Ключові слова: доходи бюджету, видатки бюджету, державний борг, дефіцит державного бюджету, боргова стійкість держави, реструктуризація боргу, анулювання державного боргу.

УПРАВЛЕНИЕ АККУМУЛЯЦИЕЙ И РАСХОДОВАНИЕМ БЮДЖЕТНЫХ СРЕДСТВ

Евтушенко Н.Н., Виноградная В.М.

Предметом исследования является процесс управления и анализ государственного бюджета Украины в современных условиях.

Ключевые слова: доходы бюджета, расходы бюджета, государственный долг, дефицит государственного бюджета, долговая устойчивость государства, реструктуризация долга, аннулирование государственного долга.

MANAGEMENT ACCUMULATION AND BUDGET EXPENDITURES

Yevtushenko N., Vynogradnya V.

The subject of research is the management and analysis of the state budget of Ukraine in modern conditions.

Keywords: budget revenues, expenditures, public debt, fiscal deficit, debt sustainability States, debt restructuring, cancellation of public debt.

Постановка проблеми. Ефективність управління системою доходів бюджету значною мірою залежить від структурної побудови самої системи. Оптимальна структура є запорукою реального планування і повноти виконання доходів бюджету. Саме тому дослідження питань оптимізації бюджетних доходів у нерозривному зв'язку із забезпеченням якісного управління ними набувають особливої актуальності, адже діяльність у сфері бюджетної політики полягає в тому, щоб, враховуючи тиск особливих інтересів суб'єктів держави як соціально-економічних груп, оптимально поєднувати реалізацію цих завдань. Це, з одного боку, викликає необхідність розробити тактичні заходи, що часом суперечать один одному, а з іншого - задіяти всі інституціональні утворення держави, що виконують взаємопов'язані функції. Іншими словами, збалансованість загального рівня податків, їх структури, ступеня прогресивності, а також відповідна структура витрат і трансфертів не повинні послаблювати стимули до заощаджень, інвестицій, до підприємницької і трудової активності, що сукупно приведе до нових бюджетних доходів, що сприяє активізації соціально-економічного розвитку держави.

Аналіз останніх досліджень. Різним аспектам досліджуваної проблеми присвятили численні праці такі вчені, як: В. Андрущенко [21], Т. Боголіб [3], В. Геєць [5], І. Луніна [14], В. Опарін [21], В. Лисяк [13], В. Федосов [21], Л. Фещенко [22], І. Чугунов [23], І. Чуркіна [24], С. Юрій [25] та ін.

Метою статті є наукове дослідження та теоретичне узагальнення питань управління акумуляцією й витратами бюджетних коштів з метою визначення ефективності функціонування бюджетної системи України на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Економічний розвиток України в умовах ринкових перетворень потребує перегляду функцій і ролі держави, зміцнення її фінансової основи, реформування бюджетної політики. В умовах євроінтеграційних процесів країна зобов'язана дотримуватися світових стандартів в економічному розвитку. Цього можна досягти за умови наявності потужної, надійної фінансової основи, визначальну базу якої будуть становити реальні доходи державного бюджету.

У Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 р. № 2456-VI зазначається: «Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ)».

Форми й методи мобілізації грошових коштів до бюджету залежать від умов і методів господарювання, завдань, які вирішує суспільство на конкретному етапі свого розвитку, стану економіки, величини ВВП.

На практиці цей критерій часто не дотримується, оскільки склад доходів або джерел фінансування значною мірою залежить від прийнятих методів бюджетного планування, формату бюджету, систем звітності тощо.

Формування доходної частини бюджету в Україні є ключовим аспектом в піднятті економіки країни і перебуває під постійним контролем держави. Сьогодні немає жодної країни, яка б не розглядала і вирішувала щоденні проблеми наповнення бюджетів. Наповнення бюджету займає вагоме місце у рівні економічного розвитку країни, адже правильне здійснення бюджетного процесу є запорукою належного і стабільного рівня життя населення. Для досягнення цього балансу, насамперед, уряд, вищі органи влади мають працювати раціонально та підтримувати економіку на належному рівні. Саме від їхньої праці, від проведення діючих реформ, які поступово будуть набирати ефективності залежить майбутнє. З огляду на це, тільки через державний бюджет вищі органи влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої фінансової політики, регулювання економіки та стимулювання ефективного розвитку. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і підвищення зайнятості [13, c.16].

Процес формування доходів державного бюджету в Україні базується на таких основних принципах:

- формування доходів повинно здійснюватись згідно з чинним законодавством;

- планування пріоритетних податків, які формують основну базу надходжень до держбюджету;

- встановлення доходів з корегуванням їх на показники боргових зобов'язань за попередні роки;

- мінімізація податкового тиску;

- вирівнювання підходу до умов оподаткування суб'єктів;

- спрощення системи адміністрування податків;

- встановлення зрозумілих процедур податкового обслуговування;

- уніфікація форм податкової звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення;

- вдосконалення приймання податкової звітності в електронному вигляді [22, с. 176.].

Отже, бюджетні доходи формуються в результаті економічних відносин, що виникають між державою і підприємствами, установами, організаціями та громадянами у процесі формування централізованих грошових фондів.

Формування таких доходів є об'єктивною потребою. Це зумовлено тим що в руках держави щорічно концентрується певна частка національного доходу, яка необхідна для задоволення соціально-економічних і культурних потреб громадян, розв'язання завдань обороноздатності країни, покриття загальних витрат державного управління, забезпечення перспективи економічного зростання країни.

Основним джерелом формування бюджетних ресурсів є податкові надходження, сутність яких, у першу чергу, полягає у примусовому відчуженні державою частини новоутвореної вартості [12, с.89.].

До неподаткових доходів В Україні належить надходження від продажу майна, яке перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ та господарському віданні державних і муніципальних унітарних підприємств. До джерел фінансування дефіциту - надходження від продажу земельних ділянок, акцій, облігацій та інших цінних паперів. Як зазначає І.Є.Чуркіна : «за економічною сутністю доходами бюджету є надходження, що збільшують чисту вартість державних активів [24].

Розглядаючи питання ефективності державного управління в сфері доходів, слід звернути особливу увагу на взаємодію основних суб'єктів при формуванні доходної частини бюджету. Визначено, що доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають між державою, суб'єктами господарювання та громадянами в процесі формування та виконання бюджету. Формою прояву цих економічних відносин є різні види податкових і неподаткових платежів суб'єктів господарювання і населення до бюджетної системи.

Всі заходи, що вживаються в Україні сьогодні і спрямовані на управління доходами, можна розділити на дві групи: прямі й непрямі методи збільшення доходів. Тобто всі вони спрямовані на якомога більше залучення коштів до державного бюджету, що неповною мірою відповідає завданню оптимізації.

До прямих методів збільшення доходів належать: регулювання податкових ставок та порядку сплати податків; оптимізація структури майна, що перебуває у державній власності, як джерела доходів бюджету (розглядається сьогодні лише з боку привабливості для приватизаційних процесів); підвищення ефективності адміністрування податкових і неподаткових доходів.

Непрямі методи стимулювання податкових доходів складаються з: формування і підтримки сприятливих умов для розвитку реального сектора економіки; встановлення спеціальних податкових режимів.

Зазначимо, що непрямі методи можуть забезпечити проведення більш фундаментальної роботи з податковою базою і стимулювання її зростання за допомогою збільшення загальної економічної активності в регіоні.

В сучасних надзвичайно складних умовах соціально-економічних перетворень в Україні особливого значення набуває прийняття своєчасних й ефективних рішень, можливість на стадії планування проводити сценарні розрахунки і здійснювати превентивний контроль витрат, їх відповідності меті та завданням, поставленим органами влади всіх рівнів. Цим цілям відповідає розробка і практична реалізація системи бюджетування як процесу управління витрачанням бюджетних коштів, що дає змогу розв'язати проблеми управління державними фінансовими ресурсами, концентрувати видатки на пріоритетних напрямках державної соціально-економічної політики як на державному, так і на місцевому рівнях, і відповідно - отримувати заплановані результати.

У широкому розумінні державні видатки - це врегульовані нормами права суспільні відносини, пов'язані з планомірним використанням державних грошових ресурсів у цілях матеріального забезпечення процесу розширеного відтворювання, утримання соціальної сфери, обороноздатності та державного управління. Соціально-економічну сутність державних видатків визначають природа і функції держави. Інакше кажучи, державні видатки - вид фінансових відносин, пов'язаних з безперервним цільовим використанням грошових коштів. Держава та органи місцевого самоврядування використовують для покриття першорядних видатків грошові кошти, що мобілізуються до централізованих фондів [17].

Також бюджетні видатки можна визначити як процес надання і використання фінансових ресурсів, акумульованих у бюджетах усіх рівнів бюджетної системи, відповідно до законів про бюджети на відповідний фінансовий рік. В даному випадку акцент робиться на управлінські, процедурні моменти: в сучасних умовах бюджетні витрати - основа складної системи взаємовідносин, яка охоплює не тільки органи державної влади (законодавчі, виконавчі, контрольні та ін.), але й суспільство в цілому. Розподіл державних коштів за окремими видатковими статтями закріплюється законодавчо, у складі законів про бюджет. Його планування, обговорення, виконання і контроль є центральним елементом бюджетного процесу. Інший підхід до визначення бюджетних видатків заснований на специфіці витрат бюджету держави: на них покладається першочергове навантаження з фінансування виконання завдань і функцій держави, заходів, що відображають його політику в різних сферах життєдіяльності суспільства. Тому видатками бюджету є грошові кошти, що спрямовані на фінансове забезпечення виконання завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

До загальних принципів бюджетних видатків відносяться : розмежування видатків між рівнями бюджетної системи; адресний і цільовий характер бюджетних коштів; ефективність та економність використання бюджетних коштів; загальне (сукупне) покриття витрат; збалансованість бюджету; повнота відображення витрат, достовірність та прозорість бюджету; законність, публічність, обов'язковість, та раціональність.

Для більш чіткої конкретизації та концентрування уваги на результативності бюджетних видатків, загальні принципи, які будуть актуальні при будь-якій державній політиці, доповнені спеціальними принципами, що забезпечують ефективність бюджетних витрат згідно з реалізованою бюджетною політикою:

- принцип відповідності: обсяг і динаміка бюджетних витрат повинні відповідати рівню задоволення населення в суспільних благах;

- принцип стабілізації: обсяг і структура бюджетних витрат повинні забезпечувати стримування соціальної та економічної напруженості;

- принцип результативності: оцінка ефективності бюджетних витрат можлива за наявності їх результативних показників;

- принцип достатності: бюджетні витрати повинні забезпечувати належний рівень якості соціально- економічної політики держави.

Окреслені принципи бюджетних видатків є основою роботи всіх суб'єктів бюджетних правовідносин у процесі надання бюджетних послуг.

Виконати бюджет означає забезпечити надходження запланованих доходів до всіх ланок бюджетної системи та профінансувати заходи, затверджені в бюджеті держави. Основою успішного виконання бюджетів усіх рівнів є своєчасне і повне надходження доходів, що забезпечується раціонально організованою системою їх стягнення. Система мобілізації доходів повинна забезпечити рівномірне, регулярне і стійке надходження коштів на рахунки бюджету, а також таке їх документальне оформлення, що б дало змогу фінансовим органам мати своєчасну інформацію про виконання плану за доходами [13].

Здійснемо аналіз основних макроекономічних показників України за 2007-2016рр.

У аналізований період сума доходів бюджету коливається з 2007р. по 2008р. доходи зростають від 165,9 млрд грн до 231,7 млрд грн. , проте вже порівняно з 2009р. та 2010р. почали зменшуватися від 231,7 млрд грн. на 22 млрд грн щодо 2009, а з 2010 на - 27,1 млрд грн. З 2010 р. по 2012 р. доходи зростають з 240,6 млрд. грн. до 346,1 млрд грн, проте вже у 2013 р. показник знизився на 6,9 млрд грн до 339,2 млрд грн, що пов'язано зі зменшенням суми податкових надходжень в структурі доходів. У 2014 р. сума зросла до 357,1 млрд грн, тобто на 17,9 млрд грн, або 5,3%, а вже у 2015р. сума доходів становить 534,7 млрд грн, тобто на 177,6млрд.грн. зросла від попереднього року. До державного бюджету за січень-листопад 2016р. надійшло 539,6 млрд грн, що на 62,7 млрд грн, або на 13,1 %, більше за відповідний показник попереднього року. Річний план виконано на 90,2 %, що відповідає середньому рівню фактичного виконання бюджету за результатами 11 місяців року впродовж останніх 10 років.

Уповільнення темпів приросту надходжень відбулося, в основному, в частині неподаткових надходжень. Якщо проаналізувати показники доходної частини Державного бюджету, то вирізняються саме податкові надходження котрі мають найбільшу частку, щодо його формування. Обсяг податкових надходжень до Державного бюджету України протягом аналізованого періоду має тенденцію до зростання, окрім, 2009р. та 2010р. Найбільше зростання спостерігається у 2015 р. на 129,2 млрд грн. Надходження майже всіх основних податків в січні -листопаді 2016 р. продемонстрували позитивну динаміку: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів зріс на 28,1 млрд грн, або на 29,1 %; ПДВ з товарів, ввезених на її територію, - на 37,4 млрд грн, або на 29,9 %; податок на доходи фізичних осіб, - на 13,1 млрд грн, або на 32,9 %; акцизний податок - на 25,1 млрд грн, або на 44,1 %; рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів - на 6,5 млрд грн, або на 21,5 %. Єдиним винятком серед податкових надходжень стали податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, обсяги надходжень яких зменшилися порівняно з попереднім роком на 17,3 млрд грн, або майже вдвічі. Скорочення надходжень із цього джерела зумовлено скасуванням значної кількості ввізних мит для товарів походженням із Європейського Союзу Крім того, майже на чверть зменшилися неподаткові надходження - з 110,4 млрд грн до 83,2 млрд грн. Причиною цього у листопаді, як і в попередні місяці, була відсутність у поточному році плати за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, якої у січні - листопаді 2015 року надійшло 9,1 млрд грн. Водночас у листопаді 2016 року продовжили надходити до бюджету кошти, За цією статтею надійшло 24,0 млрд грн із 38,0 млрд грн, запланованих на рік. [4].

Доходна частина Державного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів у 2015 р становила 534694,8 млн грн, що на 177610,6 млн грн, або на 49,7% більше аналогічного показника у 2014р. У тому числі до загального фонду Державного бюджету надійшло 530758,7 млн грн, до спеціального - 30936,2 млн грн.

Порівняно з 2014 роком найбільшими темпами зростали такі надходження до державного бюджету: податок та збір на доходи фізичних осіб - у 3,6 рази, або на 32416,2 млн грн. Це зумовлено перерозподілом коштів між державним і місцевими бюджетами, а саме частковим зарахуванням надходжень податку до Державного бюджету, при цьому у розмірі 25% податку - на відповідній території України та 60% - на території міста Києва. Раніше ці кошти надходили до місцевого бюджету; податок на додану вартість з ввезених на територію товарів - на 29,3 % (збільшення на 31479,3 млн грн); ввізне мито - у 3,2 рази (або на 27492,4 млн грн..); податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (збір) - на 31,9% (збільшення на 26137,9); рентна плата за користування надрами - у 2 рази (або на 18790,5 млн грн), акцизний податок на 40,4% (або на 18169,8 млн грн..); власні надходження бюджетних установ - на 19,6% (або на 4321,6 млн грн). Також було отримано від продажу 3G ліцензій 8770,4 млн грн. При цьому зміни у податковому господарстві вплинули на надходження деяких бюджетоутворюючих податків та зборів до Державного бюджету у 2015 році. Так, проти 2014 року знизилися такі основні надходження: податок на прибуток підприємств - на 12,9% (або на 5165,6 млн. грн..); екологічний податок - на 69,4% (або на 2509,1 млн. грн.); інші неподаткові надходження (здебільшого за рахунок збору з операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі - зменшення на 95,7% (або на 6374,5 млн грн.)) [10].

За даними звіту про виконання державного бюджету за 2015 р., до бюджету надійшло 534 694,8 млн грн, у тому числі доходів - 531 550,8 млн, трансфертів із місцевих бюджетів - 3144 млн грн. Фактичні надходження становили 103,4 % річного показника, затвердженого Верховною Радою України (зі змінами) та 100,5 % річного розпису з урахуванням змін, внесених розпорядниками коштів державного бюджету за спеціальним фондом у частині власних надходжень та видатків (без внесення змін до Закону України про державний бюджет на відповідний рік; згідно з ч. 4 ст. 23 БКУ).При внесенні змін до розпису в частині загального і спеціального фондів бюджетів у законодавстві визначено різні вимоги. Тож невнесення змін протягом року до розпису в частині власних надходжень бюджетних установ вказує, з одного боку, на недотримання учасниками бюджетного процесу принципу єдності, який забезпечується єдиними правовою базою, регулюванням бюджетних відносин та порядком виконання бюджетів зокрема, а з другого - на відсутність інформаційної бази для прогнозування з метою управління фінансовими ресурсами держави.

Результати виконання бюджету дуже часто тією чи іншою мірою різняться від тих цілей і завдань якими керувалися при його складанні і затвердженні. В окремих випадках такі розбіжності, хоч вони і не були заплановані, можна визнати корисними, однак як правило одержання результатів відмінних від запланованих означає що бюджетна політика покладена в основу затвердженого бюджету, не проводилась, не було і дієвого контролю за її здійсненням [20].

Результати проведених досліджень дають змогу зробити висновок, що щомісячна динаміка надходжень до державного бюджету в цілому повторює динаміку двох років (рис.1).

Рисунок 1. Динаміка щомісячних надходжень до державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) у 2011-2016 роках[8]

За результатами аналізу надходжень доходів державного бюджету за роз ділами класифікації у 20112015 рр. слід констатувати, що проти 2014 р. над ходження до державного бюджету зросли на 177 6і0,6 млн грн, або на 49,7 % (у 2014 р. - на 5,3 %). Зауважимо, що офіційна звітність Казначейства України містить показники по АР Крим та м. Севастополь станом на 1 квітня 2014 р. З огляду на це дані за січень - грудень 2015 р. та аналогічні показники по переднього року не є цілком зіставними.

Аналізуючи стан виконання державного бюджету за його складовими, слід зазначити, що у 2015 р. до загального фонду державного бюджету на дійшло 503 758,7 млн грн, зокрема трансфертів - 2667,7 млн грн.

Фактичні надходження загального фонду державного бюджету становили 102,4 % річного показника, затвердженого Верховною Радою України, зі змінами (рис.2), та проти 2014 р. зросли на 62,2 %, або на 193 105,4 млн грн. Без урахування надходжень 8,8 млрд грн від продажу 3С-ліцензій, над ходження до загального фонду державного бюджету у 2015 р. зросли на 59,3 %, або на 184 335 млн грн.

Вищі темпи зростання доходів загального фонду, ніж державного бюджету загалом, пояснюються перенесенням зі спеціального до загального фонду надходжень від ввізного мита, акцизного податку, екологічного податку.

Рисунок 2. Динаміка надходжень до загального фонду державного бюджету [8]

До спеціального фонду державного бюджету за 2015 р. надійшло 30 936,2 млн грн, або 122,7 % річного показника, затвердженого Верховною Радою України (зі змінами), та 76,9 % річного розпису з урахуванням змін, внесених розпорядниками коштів за спеціальним фондом у частині власних надходжень та видатків без внесення змін до Закону України про державний бюджет на відповідний рік (згідно з ч. 4 ст. 23 БКУ).

До 2014 р. надходження до спеціального фонду державного бюджету (без урахування відшкодування ПДВ у сумі 6,9 млрд грн за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок випуску ОВДП у 2014 р.) знизились на 42 %, або на 22 378,3 млн грн.

Зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету спричинене тим, що відповідно до ч. 2 ст. 29 БКУ з 2015 р. до загального фонду державного бюджету перенесено надходження від ввізного мита та акцизного податку з нафтопродуктів та транспортних засобів, екологічного податку.

Видатки державного бюджету за 2015 р. проведені в обсязі 576 911,4 млн грн, що на 146 693,6 млн грн, або на 34,1 %, перевищує показник 2014 р. і відповідає 96,2 % річного плану з урахуванням змін (рис.2). Видатки зведеного бюджету за січень - листопад 2016 року становили 701,8 млрд грн, що майже на 25,0 %, або на 140,3 млрд грн, більше за відповідний показник 2015 року. За листопад 2016 року видатки склались у сумі 80,6 млрд грн, що на 15,9 %, або на 11,1 млрд грн, перевищує показник листопада 2015 року.

Порівняно з аналогічним показником 2015 року відбулося збільшення обсягів видатків зведеного бюджету майже за всіма статтями функціональної класифікації видатків.

Найбільше (порівняно з листопадом 2015 року - у 2,2 раза) зросли видатки на житлово-комунальне господарство. Вони досягли 2,4 млрд грн. Значно збільшилися (на 45,7 %) видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу, на 40,2 % - видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Збільшилися також видатки на економічну діяльність (33,5 %), загальнодержавні функції (23,4 %), охорону здоров'я (18,3 %), освіту (5,7 %) та охорону навколишнього природного середовища (2,2 %).

Зменшилися видатки на духовний та фізичний розвиток (на 33,4 %) та оборону (0,8 %). Без урахування міжбюджетних трансфертів видатки державного бюджету дорівнювали 402,9 млрд грн, що більше показника 2014 р. на 103,4 млрд грн, або на 34,5 %. Рівень виконання річного плану становив 95,2 %, що на 3 в. п. вище минулорічного.

У 2015 р. касові видатки загального фонду зросли проти аналогічного показника 2014 р. на 173 512,6 млн грн, або на 46,8 %.

У структурі видатків загального фонду державного бюджету у 2015 р. найбільші частки припали на трансферти місцевим бюджетам (31,8 %), ви плати заробітних плат (крім оборони та безпеки) та соціальних виплат (пенсій, допомог та стипендій) (24,5 %), видатки на оборону та безпеку (17,6 %) та видатки на обслуговування боргу (15,5 %).

У 2015 р. на оборону і безпеку держави спрямовано 95 849,9 млн грн (або 4,9 % ВВП), що на 32 059,3 млн грн, або в 1,5 раза, більше, ніж у 2014 р.

Касові видатки спеціального фонду державного бюджету у 2015 р. становили 32 259,5 млн грн, що відповідає 71,9 % річного плану (зі змінами). Порівняно з 2014 р. вони зменшились на 26 818,9 млн грн, або на 45,4 %, через перенесення з 2015 р. до загального фонду державного бюджету, відповідно до ч. 2 ст. 29 БКУ, значної частини доходів спеціального фонду та, відповідно, видатків, які здійснюються за їх рахунок.

Інформацію щодо результатів аналізу виконання у 2015 р. видатків державного бюджету за економічною класифікацією узагальнено в таблиці 1.

За економічною класифікацією видатків найбільше зростання у 2015 р. порівняно з 2014 р. зафіксоване за такими категоріями видатків: капітальні видатки - у 2,4 раза, до 17 482 млн грн; видатки та заходи спеціального призначення (у тому числі придбання, утримання, ремонт та утилізація виробів військового призначення, військової техніки, військове будівництво (крім житла для військо вослужбовців, гуртожитків, казарм, будівництва об'єктів соціально-культурного та побутового призначення)) - удвічі, до 13 933,7 млн грн; обслуговування боргових зобов'язань - у 1,7 раза, до 86 808,4 млн грн; продукти харчування - у 1,7 раза, до 4303,2 млн грн; предмети, матеріали, обладнання та інвентар - у 1,6 раза, до 13 122,8 млн грн.

Протягом року річний плановий показник дефіциту був скоригований у бік збільшення через зміни за спеціальним фондом за показником «фінансування за активними операціями» на 2688 млн грн (у зв'язку зі змінами головними розпорядниками бюджетних коштів залишку коштів на початок періоду відповідно до норм ст. 57 БКУ). Тож річний плановий показник дефіциту бюджету зі змінами дорівнював 78 643,6 млн грн.

Фактично державний бюджет у 2015 р. виконано з дефіцитом у сумі 45 167,5 млн грн, що перебуває в межах річного планового показника зі змінами. Загальний фонд державного бюджету фактично виконано з дефіцитом у роз мірі 38 879,7 млн грн, що на 23 073,3 млн грн менше затвердженого Верховною Радою України граничного обсягу дефіциту загального фонду в сумі 61 953 млн грн. Спеціальний фонд державного бюджету фактично виконано з дефіцитом у сумі 6287,9 млн грн порівняно зі скоригованим річним планом у розмірі 16 690,6 млн грн.

Таблиця 1. Структура видатків державного бюджету за економічною класифікацією