Податкова реформа 2017: що може змінитися для українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний транспортний університет

Податкова реформа 2017: що може змінитися для українців

Антоненко Н.В., Хоменко В.С.

Реферат

Авторами статті проведено аналіз Законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України», проаналізовані майбутні зміни до Податкового кодексу України.

Об'єкт дослідження - законодавчі зміни до Податкового кодексу України .

Мета роботи - аналіз податкових змін, запроваджених Законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України», які вступають в дію з 01 січня 2017 року.

Детально розглянуті майбутні зміни та пропозиції Мінфіну України, одна з яких полягає у збільшенні терміну реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до цих накладних. Проаналізовано запровадження єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам ПДВ. Систематизовані зміни щодо адміністрування податку на додану вартість в частині електронного адміністрування, а також порядку складання і реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних.

Ключові слова: податки, реформа 2017, ПДВ, податкова реформа, ПКУ, законопроекти, оподаткування, податкова система.

накладна податок бюджетний

Постановка проблеми. П'ятого жовтня 2016 року відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому відбулося затвердження Законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо спрощення адміністрування податків [1]. Кабмін України затвердив і направив цей проект на розгляд Національної ради реформ.

Документом вводяться в дію наступні зміни до Податкового кодексу України [2] щодо порядку адміністрування ПДВ:

- відміна спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських підприємств;

- зняття податкового кредиту по ПДВ при наявності будь-яких помилок в реквізитах податкової накладної;

- впровадження єдиного публічного Реєстру заяв щодо повернення сум бюджетного відшкодування;

- відшкодування коштів з бюджету через Державну казначейську службу шляхом перерахування нею на банківський рахунок платника відповідної до наданої інформації з Реєстру заяв суми;

- зміна строків реєстрації податкових накладних, а також розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- запровадження практики реєстрації розрахунків коригування тільки після податкової перевірки;

- можливість реєстрування в ЄРПН несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування протягом 365 днів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В економічній літературі значна увага науковців приділена проблемам податкових реформ. Необхідно відмітити роботи Дєєва Н.М., Кощука Т., Опаріна В., Редіна Н.І., Бечко П.К., Воробйова Ю.М., Федосова В.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Серйозних змін очікує Державна фіскальна служба та Міністерство фінансів України. Планується, що саме Мінфін буде надавати електронні, письмові, узагальнюючі консультації для платників, тоді як фіскальна служба буде вправі надавати лише усні консультації. Мінфін також буде приймати рішення про відстрочення і розстрочення податкового боргу чи грошових зобов'язань більше бюджетного року [3]. Також, згідно прийнятих змін до Податкового кодексі України, планується підняти роботу сервісу електронного платника податків на новий рівень. Завдяки цьому, усю роботу з податківцями платник податків за бажанням може виконувати в електронній формі через особистий кабінет.

Мета статті полягає у проведенні аналізу податкових змін, запропонованих в Законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України», які вступають в дію з 01 січня 2017 року, а також в дослідженні перспектив дії нового податкового законодавства щодо адміністрування податку на додану вартість.

Виклад основного матеріалу. З 01.01.2017 року очікуються зміни в ПКУ, метою яких є побудова в Україні сучасної податкової системи. Новий закон має за мету створення нових фінансових умов для відновлення економіки України, розвитку бізнесу, зниження податкових ставок, стимулювання легалізації бізнесу шляхам встановлення справедливих податкових ставок, зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці [4]. До змін, запропонованих Мінфіном щодо вдосконалення податкової системи, які мають набрати чинності у 2017 році, відносяться:

1. Зміни у порядку реєстрації платників ПДВ.

Законопроектом встановлено, що підставою для скасування реєстрації платника ПДВ є подання декларації, яка свідчить про відсутність придбання/постачання товарів і послуг, тобто не містить сум податкового кредиту або податкового зобов'язання.

2. Зміни у наданні податкових пільг:

- від сплати ПДВ будуть звільнені усі види освітньої діяльності у вищих навчальних закладах, у тому числі вузах, що надають послуги по здобуттю післядипломної та іншої вищої освіти;

- за Законопроектом об'єктами для оподаткування ПДВ не вважатимуться операції з постачання брухту і відходів кольорових та чорних металів, а також картону та паперу для утилізації;

- товари, які постачаються та імпортуються для цілей АТО, звільнятимуться від сплати ПДВ, якщо дані товари використовуються для виготовлення шоломів та бронежилетів;

- від оподаткування також планується звільнити операції з вивезення, постачання та ввезення на митну територію країни в митному режимі експорту грибів товарних, чорниці, полуниці, журавлини, суниці та волоських горіхів тощо [1].

3. Зміни щодо об'єкту та бази оподаткування ПДВ.

Підлягають оподаткуванню товари, які надійшли за умов товарного кредиту і є об'єктами застави при передачі кредитору (позичальнику) на безоплатній основі.

4. Податковий кредит та податкове зобов'язання:

- передбачається скасувати норму, за якою податкова накладна, яка містить помилки у реквізитах, що не заважають ототожнювати здійснену операцію, її період, сторони, зміст і суму податкових зобов'язань, слугує підставою для формування покупцем податкового кредиту;

- платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту, якщо товари були ввезенні на митну територію України, лише у митному режимі імпорту;

- податкові зобов'язання не будуть нараховуватися на основні виробничі або невиробничі засоби, які були ліквідовані у зв'язку з їх зруйнуванням чи пошкодженням у наслідок дії непереборної сили; ліквідації поза волею власника, у тому числі викраденні основних засобів. У вищеназваних випадках власник подає контролюючому органу документ, який підтверджує розібрання, знищення чи перетворення основних засобів у інший спосіб, у результаті чого вони не можуть використовуватися за цільовим призначенням. У всіх інших випадках податкові зобов'язання будуть нараховані у загальному порядку;

- на підставі законопроекту можливість не нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ має платник податку у разі псування товарів чи при потребі утилізації залишків товарів, які він не має бажання зберігати надалі;

- платнику ПДВ надається право на формування податкового кредиту за зареєстрованим розрахунком коригування до податкової накладної впродовж 365 календарних днів з дати його складання.

5. Бюджетне відшкодування.

Мінфін пропонує скасувати ведення двох реєстрів платників ПДВ, діючих на сьогоднішній день, та повернути ведення єдиного реєстру [3]. Після набрання чинності цього Законопроекту заяви про відшкодування ПДВ, які подаватимуться до контролюючого органу, будуть включатися до єдиного Реєстру автоматично протягом операційного дня в хронологічному порядку надходження. Не погашені заяви, які раніше були подані для бюджетного відшкодування, будуть включені у новий Реєстр до 10 січня 2017 року.

Також змінено строки проведення камеральної перевірки, термін якої вираховуватиметься не з дати отримання податкової декларації, а за останнім днем граничного терміну її подання. Законопроект встановлює норму, за якою перевірки будуть проводитись і у платників ПДВ, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Сума бюджетного відшкодування після узгодження буде відображатися у єдиному Реєстрі на наступний робочий день.

6. Система електронного адміністрування:

- Мінфін має на меті чітко прописати, що платники не зможуть сплачувати встановлену суму ПДВ до бюджету відразу з поточних рахунків. При платежах з поточних рахунків грошові кошти не будуть зараховані на рахунок сплати податкового зобов'язання і будуть повернені на поточний рахунок як помилкові або надміру сплачені [3]. Метою даного законопроекту є усунення сплати податків до бюджету з банківського рахунку, оскільки законодавством передбачено сплату ПДВ з електронного рахунку в СЕА;

- реєстраційний ліміт не буде збільшуватися на суму ПДВ, вказану в одержаних платником ПДВ податкових накладних, після закінчення терміну, впродовж якого платник має право сформувати податковий кредит;

- у разі реорганізації платника ПДВ [4, 5], сформований реєстраційний ліміт буде зараховуватися його правонаступнику при обчисленні реєстраційної суми;

- Законопроектом зазначається, що на електронний рахунок можуть повертатися надміру сплаченні грошові кошти тільки з ПДВ;

- кошти, які залишатимуться на електронному рахунку в СЕА після перерахунку відповідної суми до бюджету, можливо буде перерахувати тільки на поточний рахунок платника ПДВ;

- упродовж 2017 року платник податків може подати заяву про уточнення загальної суми поповнення з поточного рахунку платника ПДВ електронного рахунка в системі електронного адміністрування.

7. Податкові накладні і розрахунки коригування до податкових накладних:

- планується чітко встановити загальний строк, який надається платникові для реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування в ЄРПН, а саме 365 календарних днів, наступних після дати виникнення податкового зобов'язання (не 180 днів, як це відбувається зараз);

- для формування податкового кредиту достатньою підставою буде податкова накладна і розрахунок коригування до неї, які були складені та зареєстровані у ЄРПН після 1 березня 2017 року (будь-якого іншого підтвердження не потрібно);

- в Законопроекті зазначається код УКТ ЗЕД для усіх товарів ( не лише підакцизних та імпортних, як до цього). Для послуг теж необхідно буде вказувати перші чотири цифри коду послуги відповідно до Державного класифікатора продукції і послуг [6];

- запропоновано нові граничні строки реєстрації розрахункових коригувань та податкових накладних у залежності від дати їх складання. Реєстрація у ЄРПН з 01 січня 2017 року має бути здійснена:

- для податкових накладних та розрахунків коригувань до ПН, які складені з 1 по 15 день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були складені;

- для податкових накладних та розрахунків коригувань до ПН, які складені з 16 по останній день (включно) календарного місяця - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

При порушені встановлених термінів застосовуються штрафні санкції.

8. Сільськогосподарський спецрежим оподаткування ПДВ.

Виходячи з даного Законопроекту спецрежим оподаткування ПДВ сільськогосподарських підприємств застосовуватися не буде [7, 8, 9]. Передбачена в Законопроекті норма пп. 4 п. 2 підр. XIX ПКУ, згідно за якою з 1 січня 2017 року дія статті 209 ПКУ припиняється (у зв'язку з її виключення з ПКУ).

Висновки. Міністерство фінансів підготувало законопроект, який має на меті внесення змін до ПКУ з 01.01.2017 року та іноді називається «податковою реформою-2017 року». У цьому проекті зазначені принципи функціонування електронного кабінету платників ПДВ - персонального автоматичного робочого місця, яке допоможе бізнесу взаємодіяти з фіскальною службою без особистого контакту. Його прогнозують зробити доступним, зручним та зрозумілим. Платник матиме можливість управляти власним рахунком, зможе вести облік всіх платежів, податкового боргу та переплат. Він матиме можливість отримувати будь-який документ, що його стосується, та має бути виданим контролюючим органом. Також планується передача баз даних від Державної фіскальної служби до Міністерства фінансів, що допоможе більш ефективно їх контролювати, при цьому не маючи конфлікту інтересів. У цілому, запропоновані зміни мають ліберальних характер, але щоб зрозуміти як буде працювати даний проект, потрібно дочекатися остаточних змін, які будуть прийняті Верховною Радою України. Для того, щоб реформа мала позитивний результат, необхідно зосередитись на сплаті податків, які існують в нашій країні.

Перелік посилань

1. Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо спрощення адміністрування податків

2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, № 15-16. - Ст. 112.

3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України.

4. Ткаченко Т. Порівняльний аналіз податкового навантаження в економіці України та країнах з розвинутою ринковою економікою // Формування ринкової економіки в Україні. - 2009. - Вип. 19. - C.460-464.

5. Газета "Все про бухгалтерський облік" від 22.04.2011 р., № 38. - Спецпроект: Про податковий кодекс. Практика. - Ч. І. Перехідні операції.

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 31.07.2014 р. № 1621-VII // Відомості Верховної Ради. - 2014. - № 39

7. Електронне оподаткування: сутність та перспективи застосування / П.М. Мельник, А.М. Новицький, О.А. Долгих, С.П. Ріппа та ін.; [за заг. ред. П.В. Мельник]. - Ірпінь : НУДПС України, 2010. - 332 с.

8. Податкова реформа - виклик для України

9. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [Лютий І.О., Демиденко Л.М., Романюк М.В. та ін.]; За ред. І.О. Лютого. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 456 с.

Размещено на Allbest.ru