Методи та інструменти податкової оптимізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Методи та інструменти податкової оптимізації

Ползікова Г.В.

Анотація

податковий планування платник стимулюючий

Методи та інструменти податкової оптимізації

Ползікова Г.В.

Встановлено, що особливістю податкової системи України є її першочергова спрямованість на контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою й своєчасністю сплати в бюджети, державні цільові фонди податків і зборів, а також неподаткових доходів, встановлених законодавством. Фактично діюча податкова система України орієнтована, в першу чергу, на реалізацію винятково фіскальної функції. Показано необхідність розвитку стимулюючої функції податків для забезпечення ефективного перерозподілу капіталів і, як наслідок - розвитку підприємств і підприємництва. Розглянуто класифікацію існуючих моделей поведінки платників податків. Доведено ефективність застосування методів та інструментів податкового планування як концепції податкової оптимізації, що враховує інтереси держави та підприємств. Для більшості підприємств України обґрунтовано застосування формули розрахунку загальної суми податкових нарахувань, яка визначає агреговану ставку оподаткування підприємства, співвідношуючи сумарні податкові зобов'язання до показника фактичного результату господарської діяльності. Запропоновані показники податкового навантаження на підприємство дозволяють провести «усереднену» оцінку податкового навантаження для різних економічних суб'єктів, а також є безпосереднім статичним критерієм формування оптимальної системи податкового менеджменту підприємства. Вони дають зокрема можливість проаналізувати взаємний вплив окремих платежів на загальне податкове навантаження і провести оцінку можливості застосування окремих методик податкової мінімізації.

Ключові слова: податки, податкове планування, податкове регулювання, податкова оптимізація, економічне зростання, податкові норми, промислові підприємства

Annotation

Methods and instruments of taxation optimization

Polzikova H.V.

A feature of the Ukraine's tax system is its primary focus on monitoring compliance with tax laws, accurate accounting, completeness and timeliness of payments made to budgets, state target tax and fee funds, as well as law-established untaxed revenues. In fact, the current tax system of Ukraine is oriented primarily at carrying out solely fiscal functions. The necessity of developing the stimulation function of taxation to ensure the efficient reallocation of capital and, as a consequence, development of enterprises and entrepreneurship in general is shown. Classification of existing behaviors of taxpayers is reviewed. The efficiency of using methods and tools of tax planning as a concept of taxation optimization, which takes into account the interests of both state and enterprises, is proved. For most enterprises, grounds are provided for using the total tax liability calculation formula, which determines the aggregate tax rate for an enterprise through correlating total tax liability to the observed economic activity outcome. The proposed indicators of tax load on an enterprise allow for «average» assessment of tax load on different economic agents, and also are direct static criteria for forming optimized tax management system for an enterprise. The indicators give possibility to analyze the joint influence of separate payments on the total tax load and to evaluate the applicability of certain tax minimization techniques.

Keywords: taxes, tax planning, tax adjustment, tax optimization, economic growing, tax norms, industrial enterprises

Актуальність проблеми. Тенденції майбутнього економічного зростання при все ще високому рівні нестабільності та проявах масштабної соціально-економічної кризи, що намітилися в Україні, визначають необхідність розробки нових підходів і методів стимулювання економічного розвитку. Важливе місце в цьому процесі займають методи податкового регулювання.

Оподаткування є одним з найефективніших інструментів регулювання економічних відносин держави, суб'єктів господарської діяльності і громадян. Проте, враховуючи високий рівень тенізації економіки України в поєднанні з катастрофічним зупиненням промислового виробництва, перманентним дефіцитом бюджетних коштів і критичним рівнем зовнішніх боргових зобов'язань країни в цілому, говорити про просте зниження податкового навантаження до оптимального рівня з метою створення сприятливих умов для економічного зростання недоречно, оскільки може виявитися недосить резервів і потенціал для фінансування, хай і тимчасового збільшення дефіциту бюджетних коштів, яким завжди супроводжуються подібні заходи [1,2].

Аналізуючи організацію процесів оподаткування підприємств України, навіть в умовах скорочення кількості податків у 2015 році, можна відзначити їх явно виражений фіскальний характер і спрямованість на забезпечення поточних державних потреб без урахування економічних наслідків таких процесів для підприємств, населення і економіки країни. Це все обумовлює велику частину проблем управління податковими платежами, податкового регулювання і стимулювання економічного зростання, що робить актуальним дослідження методів та інструментів податкової оптимізації.

Аналіз останніх наукових досліджень. Важливе місце при цьому приділяється розробці й використанню ефективних методів податкового регулювання, а саме податковій оптимізації. Дослідженням проблем реформування податкової системи, становлення податкових систем, удосконаленню методів податкової оптимізації присвячені роботи Л. Алексеєнко, О. Барановського, О. Василика, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Гріценка, А. Даниленка, Б. Кваснюка, С. Льовочкіна, Ю. Лисенка, Т. Меркулової, А. Соколовської, Л. Тарангул, Л. Шаблистої та ін. Однак, проблема формування й обґрунтування методології реалізації податкової політики підприємства шляхом застосування різних концепції податкової оптимізації, спрямованої на комплексний аналіз й оцінку впливу системи оподаткування на ефективність господарювання в цих роботах ще не отримала вирішення, яке б забезпечило успіх в сучасних умовах.

Метою роботи є розробка методології стимулювання економічного росту промислових підприємств шляхом методів податкової оптимізації.

Викладання основного матеріалу дослідження. Оптимізація фінансово-господарської діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджету може досягатися шляхом зіставлення різних варіантів застосування ставок і об'єктів оподаткування. Підприємство самостійно може регулювати об'єкти оподаткування, наприклад, щоб зменшити суму податків (зборів), зменшується сума нарахованої оплати праці і т.д. Оптимізація оподаткування підприємства припускає виявлення можливостей використовування пільгового оподаткування. У практиці оподаткування застосовується декілька форм пільгування підприємницької діяльності. До них відносяться [3]:

- зменшення ставок податку;

- виключення з обкладення певних елементів об'єкту податку;

- звільнення від сплати податків окремих осіб або категорій платників;

- цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити (відстрочення стягнення податків);

- і інші.

Підприємства, користуючись системою наданих пільг, мають нагоду переорієнтовувати свою господарсько-фінансову діяльність з метою оптимізації об'єктів оподаткування. При умілому використовуванні пільгового оподаткування підприємство має нагоду побудувати оптимальну податкову політику.

У сучасних умовах видіялють наступні чотири моделі поведінки платників податків в контексті податкової оптимізації [4]:

1. Сплата податків без застосування спеціальних заходів із зменшення обсягу податкових зобов'язань. Ця модель поведінки властива законослухняному платнику податків, який не бажає витрачати додаткові кошти для здійснення варіативного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, у тому числі шляхом застосування до нього санкцій за порушення податкового законодавства.

2. Ухилення від сплати податків. Ця модель заснована на прямому порушенні платником податків норм податкового законодавства з метою максимального зменшення сум податкових зобов'язань.

3. Обхід податків. Платник податків прикладає зусилля для того, щоб не бути визнаним як учасник податкових правовідносин, або уникає виникнення тих зобов'язань, що визначають його обов'язок з плати податків. Така мета досягається як легитимними засобами (уникнення окремих видів доходів, форм підприємницької діяльності, що пов'язані з обов'язком сплачувати податки), так і не легитимними засобами (платник податків не встає на податкових облік, не реєструє свою підприємницьку діяльність, тощо).

4. Податкове планування. Планик податків, з однієї сторони, не порушує норми податкового законодавства, а з іншої, зменшує суму податкових платежів шляхом застосування законодавчих норм у свїй практичній діяльності. Ця модель повідники пов'язана із самою сутністю податків. Вона є цивілізованим засобом захисту економічного інтересу платника податків та найбільш вигідною для держави, адже формує у підприємців повагу до закону. Крім того, сприяє покращенню фінансово-господарських результатів діяльності платника податків. Розвитку його бізнесу, та як наслідок зростанню податкових надходжень до бюджету.

Виходячи з частки в загальному потоці платежів окремих податків і зборів при визначенні показника податкового пресу, а також критерію податкової оптимізації на окремому підприємстві (без урахування особливостей господарської діяльності) в Україні, необхідно враховувати специфіку і механізм дії наступних обов'язкових платежів: податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, зборів до позабюджетних фондів України [5].

Для більшості підприємств України можна застосувати наступну формулу розрахунку загальної суми податкових нарахувань:

де Y - вартість продукції, робіт, послуг (без ПДВ);

M - витрачені матеріали і одержані послуги (без ПДВ);

W - сума витрат на оплату праці робітникам і службовцям;

А - сума амортизаційних відрахувань;

E - суми інших операцій, що коректують базу податку на прибуток;

- ставка податку на прибуток підприємств;

- ставка податку на додану вартість;

- усереднена ставка прибуткового податку з громадян, з урахуванням середньої заробітної платні;

- сумарна ставка зборів до позабюджетних фондів України. Використовуючи (1) можна визначити агреговану ставку оподаткування підприємства, співвідносивши сумарні податкові зобов'язання до показника фактичного результату господарської діяльності. Як останнє може виступати значення чистого прибутку після сплати податків; валової доданої вартості, відтвореної на підприємстві; виручки від реалізації і т.п. З економічної точки зору найбільш доцільно відносити валові податкові витрати до доданої вартості. Проте складність визначення суми доданої вартості, відтвореної на конкретному підприємстві, обумовлює наступний приватний вид агрегованої ставки оподаткування для підприємства (t):

(2)

Якщо ввести відносні показники частки чинників виробництва у валовому випуску: рівняння (2) приймає наступний вигляд:

(3)

Запропоновані показники податкового навантаження на підприємство дозволяють провести «усереднену» оцінку податкового навантаження для різних економічних суб'єктів, а також є безпосереднім статичним критерієм формування оптимальної системи податкового менеджменту підприємства. Показники (1)-(3) дають зокрема можливість проаналізувати взаємний вплив окремих платежів на загальне податкове навантаження і провести оцінку можливості застосування окремих методик податкової мінімізації:

1. Незалежний від інших чинників виробництва зростання об'ємів продажів приводить до збільшення загальної суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість і податку на прибуток.

2. Незалежне зростання матеріальних витрат приводить до скорочення поточних податкових зобов'язань по податку на додану вартість і податку на прибуток.

3. Збільшення суми амортизаційних відрахувань і валових витрат приводить до скорочення відрахувань тільки по податку на прибуток.

4. Збільшення витрат на оплату праці працівникам підприємства, змінює, окрім бази обкладення платежів обчислюваних від фонду оплати праці (ФОП) і заробітної платні, базу податку на додану вартість. У певних умовах це може приводити до скорочення загального податкового навантаження.

Для побудови механізму податкового стимулювання підприємницької діяльності недосить застосування методів податкової оптимізації тільки на рівні суб'єкта господарювання. Слід використовувати моделі і методи оптимізації процесів оподаткування на державному рівні. Ефективна податкова політика держави залежить, перш за все, від наступних чинників [6,7]:

1. Від бази оподаткування, яка визначається номенклатурою (структурою) існуючих податків, ступенем економічного розвитку в державі і кількістю пільг, що зменшують базу оподаткування. Чим ширша база даного податку, тим більшою може бути сила його впливу. Так зміна ставки ПДВ на 1% за інших рівних умов є сильнішою дією на економіку, ніж 1%- зміна ставки податку на прибуток.

2. Від рівня податкових ставок. При цьому слід враховувати, що не завжди збільшення (або зменшення) податкової ставки приводить до збільшення (зменшенню) надходжень до бюджету. Реакція на подібну зміну залежить від еластичності бази даного податку до зміни ставки.

3. Від того, яким чином зміна ставки одного податку впливає на базу інших податків.

Для вибору державою оптимальної податкової політики необхідно визначити взаємозв'язок між ставками податків і податковими надходженнями в прибуткову частину консолідованого бюджету. Необхідно якнайкраще представляти податково-бюджетні процеси, а саме: як зміниться об'єм податкових надходжень при певній зміні податкової ставки. Відомою моделлю, що встановлює якісну залежність величин податкової ставки і об'єму податкових надходжень, є так звана крива Лаффера [8].

Згідно концепції американського економіста А. Лаффера при збільшенні ставки податку (g) дохід бюджету (D) в результаті оподаткування збільшується, але лише до певної межі. Оптимальний розмір податкових ставок (g_opt) забезпечує максимальне надходження до державного бюджету. При подальшому підвищенні податків стимули до праці і підприємництва падають, податкова база (B) зменшується і при 100% оподаткування дохід держави рівний нулю, оскільки втрачається всяка зацікавленість в здійсненні підприємницької діяльності. Зрозуміло, що ефект Лаффера виявляється лише у разі нормальної дії вільних ринкових механізмів [4].

Значення оптимальної податкової ставки g_opt залежить від особливостей національної економіки. Якщо економіка має стабільні темпи зростання, то максимум надходжень до бюджету досягатиметься при більшому значенні податкової ставки і навпаки [3]. У загальному випадку залежність податкових надходжень від величини податкової ставки (крива Лаффера) описується рівнянням [7]:

(4)

де - коефіцієнти, задаючі вид кривої. Економічне значення коефіцієнтів: а - коефіцієнт податкової прогресії, який законодавчо закладається в систему оподаткування; а - коефіцієнт чутливості економіки до зміни податкової ставки.

З (4) можна знайти значення податкової ставки g_opt, при якій значення податкових надходжень будуть максимальні Imax. Збільшення доходів бюджету за умови зменшення податкових ставок досягається при умові:

(5)

Тобто еластичність податкової бази по ставці податку повинна мати значення <-1x0. Коректно оцінити параметри і встановити форму кривої за допомогою аналізу статистичних даних дуже складно. Тому як інструмент для дослідження подібних проблем часто використовують економіко-математичні моделі. У спеціальній літературі описані різні види моделей, які застосовуються для аналізу ефекту Лаффера. Проте, як правило, вони дуже складні і важко піддаються економічній інтерпретації [7].

Концепція А. Лаффера має велике теоретичне значення, проте практичне її застосування для аналізу вплив ставок податків на діяльність окремих підприємств вимагає виконання наступних обмежень [7].

1. Продукція підприємства має платоспроможний попит, абсолютно еластичний. Це означає, що проблем з реалізацією вироблених товарів за фіксованою ціною не існує.

2. Пропозиція матеріальних і трудових ресурсів також цілком еластична: збільшення кількості використаних у виробництві ресурсів не приводить до зростання цін на них.

3. Додаткові засоби, одержані в результаті зниження податкових ставок, не витрачаються на споживання, а цілком прямують на розвиток виробництва.

4. Розмір умовно-змінних витрат з розрахунку на одиницю продукції залишається однаковим при будь-яких об'ємах її виробництва.

5. Підприємство має необмежений запас вільних виробничих потужностей, так що будь-яке збільшення об'ємів випуску продукції не вимагає ніяких капітальних вкладень.

На практиці умови господарювання можуть не бути такими сприятливими. Це пов'язано з наступними особливостями існуючої в Україні економіки:

- у підприємств в даний час є ті або інші труднощі з реалізацією виготовленої ними продукції;

- попит на товари і пропозицію ресурсів не бувають цілком еластичними;

- весь приріст прибули, як правило, не інвестується;

- не дивлячись на наявність вільних виробничих потужностей, розширення виробництва звичайно вимагає капітальних вкладень.

Висновки

Розглянуті моделі визначають концептуальні механізми регулювання процесів оподаткування в державі. Проте організація процесів оподаткування вимагає також обліку морально-психологічних особливостей характеру підприємця і розробки такої моделі податкової системи, яка усувала б існуючі в діючій податковій системі недоліки і максимальним чином сприяла скороченню умисних правопорушень у області виконання податкового законодавства. Знання механізмів податкового регулювання при цьому виявляється недостатнім. Для цього необхідно на законодавчому рівні забезпечити рішення наступних задач.

1. Забезпечити стабільності податкового законодавства. Для цього необхідно законодавчо закріпити неприпустимість яких-небудь змін в податковій системі впродовж господарського року.

2. Істотно спростити податкового законодавства. Закони про податки повинні бути, як правило, законами прямої дії.

3. Усунути дублювання одних податків іншими.

4. Встановити період введення нової податкової норми. Передбачені в законі норми про те, що податкове законодавство і інші нормативні акти про податки набувають чинності не раніше, ніж через місяць після їх офіційної публікації і не пізніше за 1-е число наступного податкового періоду по даному виду податку. Платник податку наперед повинен знати, в яких податкових рамках він працюватиме.

5. Розробити і ввести в закон поняття податкового вчинку. Закріпити конкретне і однозначне тлумачення всіх становлячих податкових правопорушень.

6. Визначити види податкової відповідальності і умови, при яких вона наступає або припиняється.

7. Чітко і вичерпно визначити всі елементи оподаткування.

8. Закріпити принцип одноразовості податкового покарання і розробити процедури відшкодування платнику збитків, які він поніс з вини працівників податкових адміністрацій.

9. Підсилити відповідальність працівників податкових адміністрацій, контрольно-ревізійних апаратів за необ'єктивне проведення перевірок, умисне заховання виявлених порушень.

Список використаних джерел

1. Богославець Т.І. Аналіз податкового навантаження та його вплив на кінцеві результати діяльності суб'єкта господарювання / Т.І. Богославець // Вісник Національного транспортного університету: В 2-х частинах: Ч. 1. - К.: НТУ, 2012. - Вип. 19. - С. 1-5.

2. Гавриленко Н.В. Вплив податкового навантаження підприємницької сфери на національну економіку / Н.В. Гавриленко // Науковий вісник. - 2011. - №3(40). - С. 12-17.

3. Лисяк Л.В. Податкові інструменти державного регулювання розвитку підприємницької діяльності / Л.В. Лисяк, В.Є. Тараненко// Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2013. - №2. - C. 16-21.

4. Мищенко С.Г. Стимулирование экономического развития: аспекты налогообложения / С.Г. Мищенко [Монография]. Донецк, ООО «Юго-Восток, Лтд», 2009 - 307 с.

5. Орлова В.М. Современные методики расчета налоговой нагрузки на предприятия / В.М. Орлова // Налоги. - 2013. - № 31. - С. 23-28.

6. Островенко Т.К. Налоговая нагрузка на предприятие: обобщающие и частные показатели системы / Т.К. Островенко // Аудиторские ведомости. - 2012. - №5. - С. 10-14.

7. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч.посібник / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. - 2-ге вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 316 с.

8. Sitshayeva L. Features of Development of Corporate Taxation in Europe / L. Sitshayeva // World Applied Sciences Journal. - International Digital Organization for Scientific Information (Germany) - 2012. - Vol. 18 (Special Issue of Economics ). - P. 118-127.

Размещено на Allbest.ru