Інвестиції повинні бути залучені в партнерство принаймні на 12 місяців. Для структур VCLP і ESVCLP процедурні умови мають деякі відмінності:

1) ESVCLP повинна мати розмір фінансування в діапазоні між 10 млн. І 100 млн. Австралійських доларів;

2) VCLP може має максимальний розмір фінансування 250 млн. доларів;

3) для ESVCLP, що інвестуються підприємства не можуть мати сукупні активи, що перевищують 50 млн. доларів безпосередньо перед вливанням;

4) ESCVLP повинні освоїти інвестиції, перш ніж його активи зростуть до 250 млн. Доларів;

5) для VCLP інвестованого підприємства не можуть мати загальні активи, що перевищують 250 млн. доларів і повинні мати, принаймні 50 відсотків співробітників і активів в Австралії.

Якщо проект передбачає подальший експорт продукції або послуг, то Австралійська торгова комісія (Austrade) компенсує до 50% витрат, пов'язаних з підготовкою експорту, включаючи витрати на маркетинг. Фінасовий рік в Австралії починається з 1 липня, тому Austrade приймає заявки на фінансування з 1 липня по 2 грудня. Щоб мати право на отримання гранту, бізнес повинен мати дохід не більше 50 млн. доларів на рік подачі заявки.

Наукові дослідження і розробки (R&D), неминучі для інноваційних проектів, мають специфічні для Австралії податкові пільги, що видаються спільно податковим відомством (АТО) і Інноваційним Агенством (Innovation Australia) через AusIndustry. Якщо компанія має агрегований оборот менш 20 млн доларів, то вона отримує еквівалент 150% податкового вирахування, якщо понад 20 млн доларів - то тільки 133%. Отримувати цю компенсацію можуть компанії, зареєстровані в Австралії; іноземні компанії, які є податковими резидентами в Австралії або в країнах, з якими у Австралії підписано DTA. У разі, якщо роботи з об'єктивних причин не можна вести в Австралії, вони можуть проводитися за кордоном за умови наявності зв'язку з бізнесом в Австралії. Витрати на R&D у претендента повинні бути не менше 20 000 доларів у відповідному році. Витрати на маркетинг можуть бути включені до складу компенсуються. Для того, щоб претендувати на відшкодування витрат на R&D претендент повинен бути зареєстрований в AusIndustry щороку. Заявка на реєстрацію повинна бути подана не пізніше десяти місяців після закінчення фінансового року.

Особлива форма пільг існує для учасників інфраструктурних проектів, ініційованих урядом. У 2013 році був прийнятий закон, покликаний забезпечити податкові пільги для них. Згідно з цим законодавством, зниження доходів, що виникає в учасників цих проектах в порівнянні з попереднім роком, буде компенсовано.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОРМ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЗА ДОСВІДОМ АВСТРАЛІЇ

інноваційний фінансування австралія позабюджетний

Здійснення інноваційної діяльності вітчизняними підприємствами в значній мірі залежить від можливостей її фінансування. Незважаючи на те, що потенційних джерел отримання коштів є достатньо багато, найбільше труднощів при здійсненні інноваційної діяльності виникає через відсутність чи недостатність фінансування. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності вчені визначають як комплекс методів та важелів впливу на інноваційну діяльність, що реалізується в різних формах через відповідну систему фінансування. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності передбачає реалізацію заходів із залучення необхідного обсягу фінансових ресурсів для фінансування нововведень підприємства. Основним завданням фінансового забезпечення є прийняття рішень щодо визначення джерел ресурсів фінансування інноваційної діяльності, формування необхідних їх обсягів та оптимізації [11].

Суб'єктами утворення позабюджетних фондів в Україні є:

• Міністерство науки і технологій України утворює фонд технологічного розвитку;

• державні міністерства -- позабюджетні фонди відповідних міністерств;

• інші органи виконавчої влади -- позабюджетні фонди відомств;

• корпорації, концерни й асоціації можуть утворювати позабюджетні фонди об'єднань.

Аналізуючи зміни в динаміці фінансування інноваційної діяльності за 2000-2014 рр., можна зробити висновок, що воно є досить нерівномірним. Найвищий обсяг фінансування був у 2012 р. і становив 14333,9 млн. грн. При цьому інноваційною діяльністю займалися 16,2 % загальної кількості підприємств України. У 2014 р., порівняно з 2012 р., обсяг фінансування зменшився на 46,3 % при незначній зміні кількості інноваційно активних підприємств [5]. Джерелами фінансування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств можуть бути власні кошти (прибуток, амортизація, власні накопичення підприємства, мобілізація внутрішніх активів), залучені кошти (від емісії цінних паперів, від продажу акцій або одержані у вигляді пайових та інших внесків), позикові кошти (банківський кредит та лізинг, форфейтинг, 2 франчайзинг, венчурне фінансування, реалізація облігацій підприємств). Крім того, сьогодні важливим джерелом фінансування стає краудфандінг. Підприємства намагаються в першу чергу використовувати свої власні кошти для розвитку інновацій. Впровадження конструктивних і технологічних нововведень може здійснюватися за рахунок коштів фонду розвитку виробництва і фонду амортизаційних відрахувань [9]. Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності в Україні за 2000-2014 рр. були власні кошти підприємств, зокрема, у 2014 р. їх питома вага становила 85 %, що на 5,5 % більше, ніж у 2000 р. До 2013 р. помітну частку мали іноземні інвестори та інші джерела, але в 2014 р. вони зазнали значного скорочення, зокрема, питома вага іноземних інвесторів в загальній структурі фінансування зменшилась до 1,8 % через політичну і економічну нестабільність, а також через низький рівень захисту з боку держави [11]. За рахунок державних коштів фінансуються цільові комплексні програми, фундаментальні та окремі прикладні дослідження, які мають стратегічне та важливе значення для країни і які здійснюють переважно спеціалізовані науково-дослідні організації. Бюджетне фінансування інноваційних проектів здійснюється у формі безвідсоткових або пільгових позик [7].

В Австралії як і у більшості країн світу бюджетні кошти є основним джерелом фінансування інноваційної діяльності, в Україні ж характерним є зовсім інший підхід з мінімальною участю держави [8]. Питома вага коштів державного бюджету у загальній структурі фінансування інноваційної діяльності в 2014 р. становила 4,5 % [11]. Це найвищий показник за період з 2000 р. до 2014 р., що показує певну активність та зацікавленість з боку держави в розвитку інноваційної діяльності в країні. Але таке значення є недостатнім для стимулювання суб'єктів господарювання в інноваційній сфері і примушує підприємства, які мають інноваційний потенціал використовувати інші зовнішні джерела для залучення фінансових ресурсів з метою здійснення інноваційної діяльності.

Сучасний стан фінансування інноваційної діяльності потребує швидкого реагування у вигляді розробки і впровадження сукупності взаємопов'язаних заходів, які могли б покращити процес фінансування створення інновацій та забезпечити доступність джерел фінансування на різних етапах інноваційних циклів.

Для України велике значення має переймання і адаптація успішного зарубіжного досвіду, наприклад вибраної в моїй роботі країни Австралії. Ця країна змогла організувати та підтримати сприятливі умови для фінансування інноваційної активності підприємств переважно за рахунок власних коштів та державного сектору на початкових стадіях, і за допомогою приватних інвестицій - на подальших стадіях інноваційного циклу.

Хоч географічна віддаленість Австралії ставить її в невигідне становище, з огляду на те, що венчурне фінансування скоротилося на 77 відсотків у 2013 році, заохочення великих транснаціональних корпорацій до австралійських берегів стало обов'язковим. Австралія є відмінним місцем для розвитку, заохочення та оцінки нових ідей.

Австралія як і Україна має природну перевагу в багатьох галузях. Вона багата природними ресурсами, має сильні правові та освітні сектори, а також таку кількість місцевих підприємств в цих областях, що долають перешкоди, щоб стати справжніми піонерами, не тільки в Австралії, а й на міжнародному рівні [20].

Наприклад, компанія «iCareHealth» є лідером в області технологій охорони здоров'я для літніх людей. Після того, як тільки перебуваючи в експлуатації протягом 7-8 років, не тільки вони вели австралійський ринок, але добре на своєму шляху ставала провідним постачальником у Великобританії.

Інший австралійський бізнес на авангарді інновацій є «Aconnex». «Aconnex» в даний час найбільш широко використовувана в світі інтернет-платформа для будівництва та інженерних проектів. Останнім часом ця компанія працювала на найбільшій в світі будівлі в Дубаї і Бурдж-Халіфа.

Інноваційні уми цієї країни можуть запропонувати необхідність розвитку і заохочення, щоб прогресувати та залишатися конкурентоспроможними на світовій арені. Ті, хто розсуває кордони повинні бути визнані, щоб інші могли бути натхненними й наслідувати їхній приклад.

Отже, згідно з досвідом Австралії для удосконалення позабюджетних форм підтримки інноваційної діяльності в Україні необхідно:

- запровадити надання державних субсидій та дотацій для проведення НДДКР щодо нових технологій та технологічних рішень у важливих для держави напрямках у розмірі 20-30 % від загальної суми витрат;

- забезпечити можливість зниження відсоткової ставки по кредиту на етапі апробації прототипу та підготовки комерційного виробництва для малих інноваційно направлених підприємств з метою стимулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого підприємництва;

- передбачити введення пільгового оподаткування для підприємств, які виробляють інноваційну продукцію 5-го та 6-го технологічних укладів або приймають активну участь в фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств;

- провести інформаційну кампанію щодо збільшення масштабів використання краудфандінгу як одного з основних джерел фінансування інноваційної діяльності та ін.

ВИСНОВКИ

Отже, написавши роботу, можна здогадатися з вищесказаного, що інновація означає зміни в економіці, промисловості, суспільстві, поведінці покупців, виробників, робітників. Тому вона завжди має орієнтуватися ринком, керуватися його потребами.

У представленому аналітичному огляді вперше розглянуто стан та тенденції інноваційному розвитку різних країн світу. Це стосується в першу чергу: законодавчого регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, особливостей державної інноваційної політики, інноваційної інфраструктури, вибору науково-технічних та інноваційних пріоритетів, фінансовокредитних механізмів державної підтримки, стратегії інноваційного розвитку. Представлені матеріали надають можливість оцінити різноманітність моделей інноваційного розвитку, що існують у сучасному світі.

Зрозуміла сутність інновацій, інноваційної діяльності, виявлено її види, суб'єкти та об'єкти, розглянута інноваційна діяльність Австралії та позабюджетні форми її підтримки та їх удосконалення в Україні.

Інноваційна діяльність дуже важлива для підприємства, позаяк у сучасних умовах успішна діяльність фірм неможлива без інновацій.

Про це свідчить розвиток фірм обраної мною країни, де підвищення ефективності виробництва сприяють нововведення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрощук Г. Державна інноваційна політика // Бізнес Информ. 2013. -- № 1. -- с. 37-40.

2. Біленко У. М. Питання інноваційної політики. Зарубіжний досвід // Інноваційна політика та інноваційний бізнес. Аналітичний вісник, № 5 (146), К.: 2014. - З. 16 - 27.

3. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємства Київ: Вища школа, 2014.

4. Дорофієнко В.В., Колосюк В.П. Інноваційний менеджмент та науково-технічна діяльність: 2013 - 234 с.

5. Економічна статистика науки, технологій та інновацій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

6. Ендрю Дж.П. Повернення на інновації. Практичний посібник з управління інноваціями в бізнесі. -- К.: Вид-во "Гревцов Паблішер", 2013. - 324 с.

7. Єпіфанова І. Ю. Аналіз фінансового забезпечення інноваційної діяльності 4 вітчизняних підприємств у сучасних умовах [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ.

8. Єрмак С. О. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні. [Електронний ресурс] / С. О. Єрмак. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.

9. Захарченко В. І. Інноваційний менеджмент : теорія і практика в умовах трансформації економіки / В. І. Захарченко, Н. М. Корсікова, М. М. Меркулов. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 448 с.

10. Кірина Л.В., Кузнєцова С.А. Стратегія інноваційної діяльності підприємства // Формування механізму управління підприємством в умовах ринку / Под ред. В.В. Титова. - 2014. - 491 с.

11. Колодізєв О. М. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку національної економіки / О. М. Колодізєв. - Суми, 2012. - 508 с.

12. Крилов Е.І. Аналіз ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства / Е.І. Крилов, В.М. Власова, І.В. Журавкова. -- О.: Вид-во "Фінанси та статистика", 2013. - 608 с.

13. Крупка М. І. Основи економічної теорії. Підручник. - К., 2012.

14. Кудров В.М. Світова економіка / В.М.Кудров. - К.: Бек. - 2013. -145с.

15. Лапко О.Н. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. - К.: ІЕП НАНУ, 2012. - 386 с.

16. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом: монографія. -- К., 2015. - 472 с.

17. Райзберг Б.А. Економіка та управління. -- К., 2015. - 284 с.

18. Сухоруков А.І., ДаниловО.Д., Недашківськшї М.М., Сухорукова О.А. Управління інноваціями /За ред. А.І. Сухорукова. -- К.: ВД "Комп'ютерc". - 2013. - 206 с.

19. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. -- К.: Науковий Світ, 2012.

20. Хомутський Д. Оцінка ефективності інновацій // Управління компаніями. - 2014. - №2. - С. 34-37.

21. Чернявский А. Д. Организація управління в умовах ринкових відносин. -- К.: КНЕУ, 2014.

22. Australia's innovation problem explained in 10 charts [WWW document] -- URL: http://theconversation.com/australias-innovation-problem-explained-in-10-charts-51898.

23. How to fix Australia's innovation problem [WWW document] -- URL: http://www.afr.com/technology/how-to-fix-australias-innovation-problem-20140325-kbi2x.

Размещено на Allbest.ru