Напрями вдосконалення міжнародного фінансово-кредитного співробітництва України

У статті проаналізовано сучасний стан міжнародного фінансово-кредитного співробітництва України. На основі побудованої кореляційно-регресійної моделі визначено фактори впливу на обсяги зовнішнього боргу України та проаналізовано характер їх впливу. Визначено основні проблеми співробітництва України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями та розроблено заходи для їх вирішення.

Ключові слова: зовнішній борг, організації, кредитування, розвиток, моделювання, фактор, регулювання, фінансово-кредитне співробітництво.

Аннотация

Сучасна динаміка та структура зовнішнього боргу України постійно змінюються. Це обумовлено складною економічною ситуацією та все більшим залученням нових позик від міжнародних фінансово-кредитних установ.

На сьогодні зовнішня заборгованість України перед міжнародними фінансово-кредитними організаціями невпинно зростає, тому слід оцінювати структурні та динамічні зміни саме валового зовнішнього боргу, а також його зрушення за структурними елементами.

Аналіз сучасного стану зовнішньої заборгованості України показав, що на кінець 2015 р. валовий зовнішній борг України склав 118,7 млрд. дол. США, скоротившись із початку року на 7,6 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу зріс за рік з 93,9% до 131,3%.

Зовнішні зобов'язання приватного сектору зменшились на 15,2 млрд. дол. США, однак борг державного сектору зріс на 7,6 млрд. дол. США внаслідок залучення позик від міжнародних фінансових організацій. Зовнішні

зобов'язання сектору загального державного управління та центрального банку зросли в 2015 р. до 42,7 млрд. дол. США (з 26,1% до 47,2% від ВВП) [7].

Урядом України та Міжнародним валютним фондом започаткована нова програма взаємодії в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), яка спрямована на відновлення макро- економічної стабільності в Україні, проведення структурних реформ та створення основи для економічного зростання і підвищення рівня життя населення. За умовами програми обсяг фінансування становить 17,5 млрд. дол. США терміном на чотири роки. Згідно з новою програмою, у 2015 р. Україна може одержати із зовнішніх джерел близько 16,3 млрд. дол. США, включаючи 10 млрд. дол. США за лінією Міжнародного валютного фонду. Серед міжнародної допомоги -- кошти від Євросоюзу на 1,8 млрд. дол. США та від уряду США -- на 2 млрд дол. США [8].

Чисті залучення уряду та Національного банку України в рамках кредиту EFF становили 5,2 млрд. дол. США, від інших офіційних кредиторів уряд отримав 1,4 млрд. дол. США та 1,1 млрд. євро. Зовнішні зобов'язання сектору загального державного управління зросли до 36,0 млрд. дол. США (з 24,4% до 39,8% від ВВП), центрального банку -- до 6,7 млрд. дол. США (з 1,6% до 7,4% від ВВП) [9].

Таким чином, сучасна міжнародна фінансово-кредитна діяльність України зосереджена на вирішенні внутрішніх економічних та політичних проблем за рахунок міжнародних кредитних коштів, що впливає на боргову безпеку країни.

Виходячи з наведених даних, слід зазначити, що саме усвідомлення наслідків нерегульованого збільшення обсягів державної заборгованості є важливою передумовою зваженого управління борговими зобов'язаннями держави, що сприяє стабільності наповнення державного бюджету та стійкості внутрішнього фінансового ринку. Відтак, відсутність науково обґрунтованої довгострокової боргової стратегії, недосконале та нераціональне проведення політики формування державного боргу, може стати деструктивним фактором для економіки країни.

У роботах вітчизняних економістів [3--6] розглядаються питання зовнішнього боргу держави і надаються спроби надати чіткі та логічні причини цього явища. Деякі з них у своїх працях зазначали фактори, що так або інакше впливають на обсяг зовнішнього боргу держави та регулюють його значущість в економіці.

Так, у роботі Зражевської Н.В. зазначено, що на обсяг зовнішнього боргу впливає обсяг прямого інвестування. Вирішення проблеми платежів за зовнішнім боргом залежить від відновлення довіри до національної грошової одиниці та створення умов для інвестування. І якщо економічна і грошова стабілізація буде проходити активно, то і складності з виплатою зовнішніх боргів будуть подолані. Тобто фактором, який впливає на коливання обсягу зовнішнього боргу, визначено обсяг прямого інвестування [3].

У роботі Шпачук В.В. як основна причина розглядається міжнародне кредитування, так як кредити надаються на умовах, однією з яких є поверненість. Тобто всі надані державі кредити повинні бути повернені в обумовлений строк, зараховуючись на відповідні зовнішні рахунки в бюджеті [6].

Лісовенко В.В. у своїй наукові роботі як фактор впливу на обсяг зовнішнього боргу визначає вартісні обсяги експорту та імпорту країни і обґрунтовує зв'язок між обсягами зовнішньоторговельного сальдо та дефіцитом чи профіци- том державного бюджету. На думку вченого, саме для покриття недостатнього платіжного балансу держава й отримує кредити [4].

Враховуючи вище викладені наукові погляди, автором використано комплексний підхід до визначення факторів впливу на обсяги зовнішнього боргу країни і побудовано економіко-математичну модель із використанням методу кореляційно-регресійного аналізу. Для цього було визначено такі факторні змінні:

1) обсяги прямих інвестицій (млн. дол. США);

2) розмір отриманих кредитів (млн. дол. США);

3) обсяг експорту (млн. дол. США);

4) обсяг імпорту (млн. дол. США).

Залежною змінною виступає обсяг зовнішнього боргу України за кожний квартал у період 2006-2015 рр. (млрд. дол. США) [7].

Побудова економетричної моделі являє собою дослідження впливу певних факторних ознак на результат. Таке дослідження впливу поданих факторів на результативну ознаку можна провести раціонально за допомогою побудови моделі багатофакторної лінійної залежності обсягу зовнішнього боргу від зазначених вище ознак. Усі розрахунки здійснено у статистично- розрахунковому пакеті Statgraphics Centurion. За даними розрахунків побудовано наступне рівняння множинної лінійної регресії, яке включає тільки значущі фактори:

Y=-129,3698+0,73x₁+1,13x₂, (1)

де Y -- обсяг зовнішньої заборгованості;

x₁ -- обсяги прямих інвестицій;

х₂ -- розмір отриманих кредитів.

Результат аналізу побудованої економетричної моделі показав, що серед усіх обраних факторів найбільший вплив на розмір зовнішнього боргу здійснює фактор обсягу прямих інвестицій та отриманого міжнародного кредитування. Решта факторів не виявили себе як впливові і тому були вилучені з даної моделі.

Коефіцієнт регресії Ь1 дорівнює 0,73, тобто в разі збільшення обсягу прямих інвестицій на 1 млн. дол. США розмір зовнішнього боргу країни зменшиться на 0,73 млрд. дол. США. Коефіцієнт регресії Ь2 дорівнює 1,13, який показує, що в разі отриманого міжнародного кредитування на 1 млн. дол. США розмір зовнішнього боргу країни збільшиться на 1,13 млрд. дол. США.

Перевіримо дані на наявність мультиколінеарності, знайшовши коефіцієнти парної кореляції. У нашому випадку парний коефіцієнт кореляції г_Х1Х= -0,184 < 0,7, що свідчить про відсутність мультиколінеарності.

Статистика Дарбіна-Уотсона явила собою результат = 2,1056, що свідчить про відсутність автокореляції і можливість прогнозування за даною моделлю.

Також значення коефіцієнта детермінації дорівнює 0,98054, тобто 98,054% варіації розміру зовнішнього боргу країни в 2005--2014 рр. обсягом прямих інвестицій та отриманим міжнародним кредитуванням. Вплив інших факторів, які не включені в модель, становить 1,9946% від загальної варіації. Можна зробити висновок, що фактори і модель у цілому -- статистично значущі, їх використання дозволено на практиці.

Отже, побудована модель характеризує вплив на обсяг державного боргу основних факторів -- обсягів міжнародних кредитів та обсягів інвестування. Дані фактори є значущими для зміни державного боргу, бо зміна їх значень викликає коливання в обсягах заборгованості. Це обумовлено прямою залежністю, яка має економічну основу, тобто економічне обґрунтування залежності між обсягом інвестування і кредитування та розміром зовнішнього боргу є логічним та послідовним.

Таким чином, явище зовнішньої заборгованості країни -- це результат співпраці її з міжнародними фінансово-кредитними установами. Очевидно, що співробітництво України з МФО має позитивні сторони -- воно сприяє поліпшенню макрофінансових показників стабілізації, формуванню конкурентного ринкового середовища та стабілізації національної грошової одиниці. Однак співпраця України з МФО призвела до того, що в теперішній час наша країна знаходиться в так званій «борговій ямі», тому що змушена брати міжнародні позики для покриття попередніх кредитів. Таке економічне становище впливає на формування ВВП, рівень життя населення, рівень оподаткування та соціально-економічне становище в цілому.

Складна економічна ситуація змушує уряд проводити низку реформ та реорганізувати існуючі стратегії співробітництва з міжнародними фінансово-кредитними організаціями (МФКО).

В умовах посилення боргового навантаження та критичної ситуації в міжнародній кредитній сфері загострюється проблема розробки дієвої політики управління зовнішнім боргом країни. Міністерством фінансів України серед основних пріоритетів держави в борговій політиці виділено наступні:

1) удосконалення системи управління державним боргом;

2) ефективна реалізація національних інтересів на міжнародній арені;

3) якісне управління зобов'язаннями та підтримка кредитного рейтингу країни;

4) забезпечення ефективності використання інвестиційних коштів бюджету;

5) залучення позик, фінансових ресурсів, спільних із міжнародними валютно-фінансовими організаціями, на впровадження інвестиційних та інфраструктурних проектів, у т.ч. для економічної реабілітації та відновлення Донецької та Луганської областей [10].

Для оптимізації механізму міжнародних позик в Україні та покращання результатів її співпраці з міжнародними фінансово-кредитними організаціями необхідно удосконалити існуюче співробітництво міжнародних фінансово-кредитних організацій з Україною.

На рис. 1 наведені визначені автором основні напрями вдосконалення співробітництва України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

Рис. 1. Напрями вдосконалення співробітництва України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями

економіка фінансовий кредитний валютний

Розглянемо більш детально кожен із наведених напрямів.

1. Проведення в Україні економічних реформ більш швидкими темпами надасть можливість у подальшому працювати з МВФ та іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями без залучення від них коштів.

2. Практика більш широкого залучення інститутів громадянського суспільства (громадських об'єднань, наукових установ, експертних центрів тощо) в обговоренні програм економічних реформ та конкретних інвестиційних проектів дасть змогу враховувати їх інтереси та посилити контроль над реалізацією реформ та проектів.

3. Кардинальна зміна існуючих підходів до призначення представників України в міжнародних фінансово-кредитних організаціях полягає у виборі досвідчених та висококваліфікованих фахівців, які, маючи значний науковий та практичний потенціал і досвід, здатні реалізовувати національні економічні інтереси у співробітництві з міжнародними організаціями, на високому професійному рівні брати участь в обговоренні всіх питань діяльності та налагоджувати ефективні стосунки з представниками інших країн та відповідальними співробітниками апарату міжнародних фінансово-кредитних організацій.

4. Розробка та реалізація спеціальної програми підготовки українських фахівців для подальшого стажування та роботи в апараті міжнародних фінансово-кредитних організацій значною мірою підвищить професійний імідж українських фахівців та забезпечить кадровий резерв відповідних державних установ.

5. Запровадження принципу визначення пріоритетності проектів фінансування за рахунок залучених міжнародних кредитних ресурсів на основі комплексної оцінки їхньої ефективності дасть змогу забезпечити прозорий порядок відбору найбільш перспективних проектів у пріоритетних галузях національної економіки.

Висновки. Отже, визначені напрями вдосконалення міжнародного співробітництва у фінансово-кредитній сфері сприятимуть подоланню першочергових проблем із кредитними позиками та формування зовнішньої заборгованості. Однак досягнення економічного ефекту від такого співробітництва можливе тільки при умові відновлення реального сектору економіки України.

Бібліографічний список

10. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.gov.ua

Размещено на Allbest.ru