Економічний зміст та принципи організації безготівкових розрахунків на підприємствах (за матеріалами ПрАТ "Ліктрави")

Таблиця 2.3

Показники ділової активності підприємства ПрАТ «Ліктрави»

Показник	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2015 р. у % до 2013 р.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,39	1,26	1,52	109
Тривалість обороту оборотних активів, дні	263	290	240	91
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	1,54	1,30	1,52	98
Тривалість обороту запасів, дні	237	281	240	101
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	9,59	7,05	6,10	63
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні	38	52	60	157
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,90	0,83	1,03	114
Тривалість обороту власного капіталу, дні	406	440	355	87

Відповідно до даних таблиці 2.3 можна сказати, що коефіцієнти оборотності оборотних активів та власного капіталу з 2013 по 2015 роки збільшилися на 9% та 14%, що свідчить про підвищення ефективності використання активів та капіталу, адже чим коротший період обертання різного типу активів та коштів, тим більша можливість їх повторного використання задля отримання прибутку. Можна також виділити зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, який в 2013 році становив 9,59, а в 2015 - 6,10. Зниження коефіцієнта на 27% означає збільшення покупок у кредит зроблених підприємством за 2015 рік.

Таблиця 2.4

Оцінка фінансової стійкості підприємства ПрАТ «Ліктрави»

Показник	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2015 р. у % до 2013 р.
Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	0,83	0,81	0,74	89
Коефіцієнт фінансової залежності	1,19	1,23	1,35	113
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,46	0,42	0,36	78
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,17	0,19	0,26	163
Коефіцієнт покриття поточний	4,22	4,34	2,94	69
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	0,19	0,23	0,35	184
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	0,70	0,64	0,52	74
Коефіцієнт фінансової стабільності	5,13	4,30	2,86	55

По показникам таблиці 2.4 можна сказати, що підприємство с кожним роком активніше використовує залучені кошти для забезпечення своєї діяльності. Коефіцієнт фінансової стабільності дуже чітко показує цю тенденцію. Як видно в 2013 році він становив 5,13, а в 2015 році - 2,86, тобто зменшився на 45%. За ним прозоро прослідковується зміна фінансової стійкості підприємства.



Таблиця 2.5

Показники рентабельності діяльності підприємства ПрАТ «Ліктрави»

Показник	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2015 р. у % до 2013 р.
Рентабельність операційної діяльності	0,38	0,19	0,36	94
Рентабельність основного капіталу	0,13	0,03	0,10	77
Рентабельність статутного капіталу	14,47	3,46	13,53	93
Рентабельність активів	0,11	0,02	0,08	72
Рентабельність основних засобів	0,37	0,06	0,19	51

Результати розрахунку показників таблиці 2.5 вказують на значне зниження рентабельності деяких показників за 2015 рік у відповідності з 2013 роком. Найбільше знизилась рентабельність основних засобів - на 49%. Також суттєво, в негативний бік, змінилась рентабельність основного капіталу та основних засобів - на 23% та 28%. Рентабельність - це саме той показник, який досить чітко характеризує ефективність використання ресурсів підприємством, тому низький коефіцієнт цього показника означає, що компанія отримує нижчі прибутки, незалежно від кількості залучених ресурсів.

Таблиця 2.6

Оцінка стану та ефективності використання основних засобів підприємства ПрАТ «Ліктрави»

Показник	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2015 р. у % до 2013 р.
Фондомісткість, тис.грн	0,39	0,60	0,52	133
Фондоозброєність, тис.грн	150,92	221,51	296,02	196
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	0,28	0,39	0,38	135
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,27	0,25	0,27	100
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,72	0,74	0,72	100
Фондовіддача, тис.грн	2,53	1,66	1,91	75

За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення. Тут спостерігається протилежна ситуація. Вартість основних фондів, що припадають на кожну гривню продукції що випускається збільшується, а віддача від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність вкладення цих коштів зменшується. Фондовіддача зменшилася на 25% а фондомісткість збільшилась на 33%. Позитивним фактором є збільшення фондоозброєності. Цей показник зріс за період з 2013 по 2015 роки на 96%. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства збільшився на 35%, що є безумовно позитивним явищем у діяльності підприємства.

Загалом, фінансовий стан досліджуваного підприємства задовільний, але все ж таки спостерігаються тенденції щодо його погіршення. Якщо підприємство не буде залучати додаткові кошти або впроваджувати інші організаційні заходи для покращення своєї діяльності, то згодом можливе суттєве зниження виконання основної функції підприємства - отримання максимального прибутку, тобто зменшення ефективності діяльності даного суб'єкта господарювання.

2.3 Особливості організації безготівкових розрахунків на підприємстві

ПрАТ «Ліктрави» веде журнально-ордерну форму обліку. Розрахунковий рахунок (поточний) підприємство відкрило в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023). Здачу та одержання готівки в банку здійснює бухгалтер-касир підприємства на підставі грошового чеку. Для цього підприємство одержало в установі банку Чекову книжку (на підставі заяви).

Завдання підприємства при розрахунках з покупцями полягає у повному та своєчасному отриманні коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги. У розрахунках з потенційними неплатниками, а також з покупцями, угоди з якими мають разовий характер, доцільно застосовувати ті форми розрахунків, які гарантують своєчасність платежів (розрахункові чеки, попередня оплата платіжними дорученнями). Дуже важливою стороною організації розрахунків з покупцями є чітке, своєчасне оформлення розрахункових документів за відвантажену (або відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги і пред'явлення їх покупцям або банку. В цій справі фінансова служба повинна досягати чіткої взаємодії перш за все з підрозділами збуту даного підприємства.

Для здійснення операцій на поточному рахунку у банку підприємство подає документи, форми яких затверджені Національним Банком України. Перерахунок коштів на рахунок постачальників підприємство здійснює за допомогою платіжного доручення, зразок якого наведено в Додатку Б. Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене за спеціально встановленою формою.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2.4 Порядок одержання готівки в банку

(1) - заповнення всіх реквізитів чеку та його корінця

(2) - проставлення підпису одержувача чеку на корінцеві чеку і передача його до банку

(3) - перевірка правильності заповнення та його оплата

(4) - одержання грошей в касі банку

(5) - складання звіту касира

Будь-яке перерахування (крім сплати податків та зборів до бюджету) здійснюється на основі документального підтвердження, до них відносяться: акти виконаних робіт, наданих послуг, договори, накладні, рахунки-фактури, ТТН(товарно-транспортна накладна), листи, накази та ін.

Таблиця 2.7

Документування операцій з грошовими коштами

Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
-	Грошовий чек	Для одержання готівки з рахунку в банку
-	Заява на внесок готівки	Для внесення готівки на рахунок в банку
-	Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою	Застосовується при здачі готівки інкасатору
ФКЧ-1	Фіскальний касовий чек на товари (послуги)	Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)
ФКЧ-2	Фіскальний касовий чек видачі коштів	Розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, компенсації послуг, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках
РК-1	Розрахункова квитанція	Використовується при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, компенсації послуги.
П-53	Платіжна відомість	Виплата грошових коштів з каси декільком особам
П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Розрахунок виплат по заробітній платі та її виплата з каси
-	Платіжне доручення	Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

Банк реєструє усі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку у спеціальній виписці з особового рахунку, із вказанням підтверджуючих документів. Даний документ замінює собою регістр аналітичного обліку за операціями на поточному рахунку та одночасно є підставою для бухгалтерських записів.

Бухгалтер при отриманні виписки нумерує її, перевіряє наявність підтверджувальних документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти, перевіряє відповідність сум у виписці сумам у документах і проставляє кореспонденцію відповідно до проведених операцій. На полях проставляються коди, а на документах ще і порядкові номери запису у виписці.

Форма №3 фінансової звітності підприємства має назву «Звіт про рух грошових коштів» відображає підсумок про всі готівкові та безготівкові операції підприємства за рік. Її складають в кінці року.



РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Зарубіжний досвід організації безготівкових розрахунків

Розглянемо види та здійснення безготівкових розрахунків в зарубіжних країнах на прикладі США.

До категорії інструментів обороту (negotiable instruments) відносяться платіжні документи, що перебувають в господарському обороті, які приймаються замість законних засобів платежу і вільно переходять від одного економічного агента до іншого. Це перевідні і прості векселі, чеки, передавані депозитні сертифікати, варанти та ряд інших.

Правила складання і передачі інструментів обороту одним господарським суб'єктом іншому регулюються законом. У США - це єдиний комерційний кодекс - ЄКК (Unified Commercial Code), прийнятий у 1953 році. В ньому визначені одні з основних ознак інструментів обороту:

-це письмовий документ за підписом особи, що видала його;

-у ньому міститься безумовний наказ або обіцянка сплатити певну суму грошей;

-платіж здійснюється на користь указаної в документі особи або пред'явника;

-оплата проводиться на вимогу або на певну дату.

Згідно ЄКК тільки документ, що задовольняє цим вимогам, вважається документом обороту. Проте сторони за взаємною угодою можуть змінити або ігнорувати якісь умови, але в цьому випадку правила Кодексу не можуть бути застосовані при вирішенні суперечки.

Перевідний вексель (bill of exchenge) - це безумовний письмовий наказ, адресований однією особою (векселедавцем) іншій особі (платнику) і підписаний особою, що видала вексель, про виплату на вимогу або на певну дату суми грошей третьому учаснику (бенефіціару), його наказу або пред'явнику.

У вексельній операції беруть участь три сторони:

-векселедавець (трасант) - особа, що виписала вексель і що дає наказ про його оплату;

-платник по векселю (трасат) - особа, якій адресований наказ про оплату векселя;

-одержувач грошей по векселю (бенефіціар) - особа, що пред'являє вексель до оплати і одержує гроші по векселю.

Головну відповідальність по оплаті векселя несе трасат, який за допомогою акцепту векселя підтверджує своє зобов'язання його оплати. Разом з ним несуть солідарну відповідальність (окрім особливих випадків) і інші учасники операції - векселедавець і особи, які в процесі звернення векселя отримали право володіння ним за допомогою передавального напису.

Загальна схема розрахунку за допомогою векселя така. Трасант розплачується векселем з одержувачем грошей (бенефіціаром). Останній пред'являє вексель платнику (трасату) для акцепту. Акцептуючи вексель, трасат визнає його законним і підтверджує свої зобов'язання по оплаті векселя. У разі неоплати векселя трасатом цей вексель буде пред'явлений векселедавцю.

Вексель може бути іменним ("Платіть N")(N-ім'я), ордерним ("Платіть N або його наказу") і пред'явницьким ("Платіть пред'явнику"). Ордерний вексель передбачає можливість передачі іншій особі за допомогою передавального напису (індосаменту).

Вексель може бути сплачений на вимогу (on demand) або після пред'явлення (at sight). Але, в основному, векселі містять застереження, що оплата проводиться через X днів після пред'явлення.

Чек - це різновид перевідного векселя, де платником виступає банк. Детальніше на цьому платіжному документі і на його відмінностях від векселя зупинимося нижче.

Банківська тратта (bankers draft) - це перевідний вексель, де векселедавцем і платником виступає один і той же банк. Це дуже надійний документ розрахунків, який за ступенем ліквідності рівнозначний готівці. Він не є чеком, оскільки тут і векселедавець і платник - одна і та ж особа. Достатньо часто банківські тратти на прохання клієнта виписує відділення банку в провінції на його головну контору.

Простий вексель (боргове зобов'язання - promissory note) - це безумовне письмове зобов'язання однієї особи перед іншою виплатити обумовлену суму грошей на вимогу або на фіксовану дату або на певний момент у майбутньому певній особі, його наказу або пред'явнику.

Відмінності простого векселя від перевідного:

-це не наказ, а зобов'язання платити;

-векселедавець і платник - одна особа;

-простий вексель не потребує акцепту.

Особливим різновидом простого векселя є банкнота, випущена центральним банком.

Чек - це безумовний наказ клієнта банку, що веде його поточний рахунок, сплатити певну суму пред'явнику чека, його наказу або іншій указаній в чеці особі. Власник рахунку отримує чекову книжку і виписує чеки в межах залишку засобів на рахунку (або понад цей залишок, якщо є домовленість про овердрафт).

Чек може мати довільну форму і виписаний на простому листі паперу.

Аналогічно векселю, залежно від того, в чию користь виписаний чек, розрізняють чеки:

-іменні (pay to the name of N) - платіть тільки N;

-ордерні (pay to the order of N) - платіть N або його наказу;

-пред'явницькі (pay to the bearer) - платіть пред'явнику.

Ордерний чек дає можливість тримачу переуступати право отримання грошей іншій особі за допомогою передавального напису - індосаменту (endorsement).

Розрізняють чотири види індосаментів:

Бланковий індосамент - утримувач чека ставить на обороті його свій підпис, унаслідок чого чек стає пред'явницьким документом, і будь-який законний власник може одержати по ньому гроші в банку.

Іменний індосамент - утримувач ставить на обороті свій підпис і вказує ім'я особи, якій передається право отримання грошей по чеку.

Цільовий індосамент - утримувач чека вказує на обороті мету передачі чека іншій особі й обмежує можливість отримання грошей по чеку. Іноді цей вид індосаменту використовується в поєднанні з іменним.

Безоборотний індосамент - якщо утримувач чека хоче обмежити або виключити можливість пред'явлення претензій за чеком у разі його неоплати, він використовує слова "без обороту" в тексті індосаменту. Проте, щоб це застереження було дійсним, банк, куди перераховуються гроші по чеку, повинен визнати її за допомогою власного індосаменту.

Ще одним різновидів чеків є кросований чек (crossed check). На лицьовій стороні чека ставляться дві паралельні лінії. Це значить, що належна за чеком сума повинна бути зарахована на рахунок пред'явника чека. Кросування чека значно затрудняє використання вкрадених чеків, оскільки за ними не можна одержати готівку. Чеки можуть бути кросовані наперед, друкарським способом, так що клієнт банку одержує чекову книжку з кросованими чеками.

Відомі різні форми кросування чека.

Засвідчений чек (certified check). Банк спеціальним написом засвідчує достовірність підпису клієнта і наявність суми для оплати чека. Банк несе за ним відповідальність і не може відмовитися від оплати (у момент посвідчення чека сума знімається з рахунку чекодавця і резервується на особливому рахунку). На лицьовій стороні чека ставиться штамп "certified", дата, найменування банку і підпис працівника банку.

Чек скарбника (cashiers check) - чек, що має підпис скарбника банку і виписаний на банк (для погашення зобов'язань банку, купівлі устаткування для власних потреб і так далі). Ці чеки надійні й охоче приймаються в обороті.

Ще один специфічний момент - припинення платежу за чеком (stop payment). Чекодавець має право повідомити банк про відмову від оплати вже виданого чека. Крім того, банк не має права оплачувати чек, якщо він одержав відомості про смерть або банкрутство чекодавця.[19]

3.2 Впровадження системи «Клієнт-банк»

Для спрощення платежів безготівковими платіжними документами, підприємство може впровадити систему «Клієнт-банк».

Система "клієнт-банк" - це сукупність програмно-технічних комплексів, призначених для:

· оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку;

· обміну платіжними документами та відповідною технологічною інформацією між банком та його клієнтами в електронній формі.

Система "клієнт-банк" в Україні розглядається як складова програма автоматизації банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до системи "клієнт - банк" висувається ряд вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних із СЕП, надання мінімального набору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.

Як видно з рисунку, основними складовими системи "клієнт-банк" є клієнтська частина та банківська частина. Розглянемо функції кожної з них:

"Банківська частина" - комплекс, що розміщений у банку. Його основні функції:

· ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

· розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання несанкціонованому доступу;

· обмін платіжними документами з клієнтською частиною, з інформуванням клієнта про результати приймання його документів або їх відхилення (з обов'язковим повідомленням причин відхилення);

· обмін платіжними документами з програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи "клієнт - банк" може бути одним з компонентів ОДБ), який власне і виконує розрахунки клієнта за документами, що отримані через систему "клієнт - банк", а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;

· обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими документами на зразок "виписка з рахунку", на основі яких клієнт має змогу отримати повну інформацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

· ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

"Клієнтська частина" -- комплекс, що розміщений на підприємстві клієнта. Його функції:

· ведення необхідної нормативно-довідкової інформації;

· ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку з максимально можливою точністю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактично проведених документів - фактичного, та з урахуванням "коштів у розрахунках" -- прогнозованого;

· підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії підприємства);

· обмін з банком платіжними документами;

· отримання відповідних платіжних документів з банку;

· обмін з банком технологічною інформацією та надання клієнту повної інформації про стан виконання розрахунків за кожним з платіжних документів, що проходить як через систему "клієнт-банк", так і за межами системи (наприклад, проведення документів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

· ведення протоколів роботи, архівів проведених (та відхилених) трансакцій.

Схематично процес роботи системи "клієнт-банк" зображено на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Принцип роботи типової системи "клієнт-банк"

Можлива наявність окремої підсистеми телекомунікації, яка дозволяє побудувати банківську та клієнтську частини незалежно від конкретних засобів електронної пошти і внаслідок цього забезпечити функціонування програмного забезпечення системи "клієнт-банк" у різних телекомунікаційних середовищах.1

Тим клієнтам, що мають великі обсяги платіжних документів, для спрощення та оперативності їх оплати банк встановлює систему "клієнт-банк". Крім платіжних доручень, за допомогою системи "Клієнт-банк" можна передавати будь-які платіжні документи: меморіальні ордери, касові документи, заяви на акредитив, відмови від акцепту та ін.

При застосуванні системи "клієнт-банк" технологія безготівкових розрахунків змінюється.

Система дає змогу:

· перейти до безпаперової технології обробки інформації;

· оперативно управляти власним розрахунковим рахунком із свого офісу;

· уникнути подвійного введення інформації в банківській установі, зменшити допущення кількості помилок при введенні і підготовці документів, а також запобігти типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо);

· розширити час отримання послуг до повного банківського дня.

Система "клієнт-банк" має виконувати такі функції:

1. Підтримувати ведення баз даних нормативно-довідкової інформації.

2. Формувати та друкувати платіжні документи підприємства, а також документи, отримані з банку.

3. Формувати пачки документів у вигляді файлів для передачі їх в банк.

4. Приймати сформовані банком документи:

· квитанції по документах;

· виписки з розрахункових рахунків;

· файли змін, сформовані в банку для підприємства.

5. Забезпечувати зв'язок віддаленого робочого місця операціоніста на підприємстві з банком.

6. Забезпечувати комплексний захист інформації, що циркулює у мережах передачі даних, від несанкціонованого доступу за допомогою аутентифікації та криптографічного захисту.

7. В процесі прийому та передачі інформації формувати протокол, у якому фіксується інформація про отримані (підготовлені до передачі) файли, про результати перевірки ключів захисту інформації, про прийняті та передані повідомлення.

Система "клієнт-банк" складається з двох складових: банківського та клієнтського робочого місця.

На клієнтському робочому місці вводяться платіжні документи, формуються в пачки і записуються в базу даних АРМ(автоматизоване робоче місце) клієнта в файл "Платіжних документів" (PD). Введеним та записаним в БД документам спочатку присвоюється статус, який дає змогу їх переглядати, переміщувати в інші пачки, друкувати, редагувати та вилучати. Для передачі платіжні документи підписуються електронним цифровим підписом (ЕЦП) головного бухгалтера.

Головний бухгалтер також має змогу до того, як поставив свій підпис, редагувати дані файлу PD. Перед тим, як підписати, бухгалтер позначає потрібні документи, вставляє дискету чи картку зі своїм індивідуальним ключем, який є закритим, і викликає відповідну функцію, яка ставить ЕЦП. Після успішного завершення функції підпису документа змінюється його статус, а також файл PD доповнюється певними символами, які ідентифікують підпис бухгалтера.

На другому етапі документи підписуються директором. З меню системи викликається відповідна функція, вставляється дискета чи картка з ключем директора і на екран видаються ті документи, які завірені підписом бухгалтера. Директор, переглядаючи платіжні документи, у разі необхідності має змогу вилучити деякі з них, а документи, готові до передачі, підписує. Після підпису директором файл доповнюється символами, які ідентифікують підпис директора. Далі файл шифрується і готується до передачі.

Підписані й зашифровані платіжні документи формуються в пакет і передаються з клієнтського робочого місця в банк засобами електронної пошти у вигляді текстового файлу типу R.

Документи, вилучені директором, автоматично змінюють свій статус. Ці документи можуть бути відредагованими і підписаними бухгалтером і повторно подані директору на підпис на наступних етапах функціонування системи.

Після здійснення сеансу зв'язку з банком банківська частина системи, що знаходиться в банку, має сформувати транспортні квитанції (файл типу T) на платіжні документи й надіслати їх клієнту. Якщо при прийомі документів було виявлено помилки, файл типу Т містить коди помилок та інформацію тих платіжних документів, у яких вони виявлені. Якщо при передачі чи заповненні платіжних документів були допущені помилки, то банк до обробки їх не приймає. Клієнт повинен виправити помилки й ще раз зв'язатися з банком для відправки виправлених платіжних документів.

Якщо файл типу R не має помилок, про що свідчать нульові коди помилок у файлі типу Т, то він приймається банком до обробки. Кожний прийнятий банком до обробки платіжний документ аналізується, і йому присвоюється відповідний статус, який свідчить про те, на якій стадії банківської обробки перебуває той чи інший документ. Статус документа присвоює відповідальний працівник банку, за яким закріплені особові рахунки даного клієнта.

Відповідальний працівник має можливість: оплатити документ; у разі відсутності достатніх коштів розмістити документ в картотеці; відхилити документ від оплати й передати його на розгляд кредитному інспектору, головному бухгалтеру чи керуючому і т. п. Кожне рішення, яке може прийматись по платіжному документу, має відповідне кодове позначення, що зберігається в довіднику статусів платіжних документів.

На прийняті до обробки платіжні документи формується й передається клієнту файл-квитанція типу С про рух та оплату документів в банку. Цей файл містить дані кожного платіжного документа та дані про його статус, якщо ж документ був оплачений, то відповідно -- дані про вид акцепту, вид платежу. Разом з файлом типу С банк передає клієнту файли типу I та V, які є виписками з особових рахунків клієнта. Виписка I є поточною, а виписка V -- підсумковою.

У виписці I банк надає клієнту поточні дані щодо списання й зарахування коштів на особовий рахунок та залишок коштів на момент формування виписки. Крім того, поточна виписка включає всі документи, які були передані клієнтом в банк і надійшли на адресу клієнта. Поточна виписка має інформативний характер. Періодичність її формування оговорюється в договорі, який підписує клієнт з банком, і залежить від інформаційних потреб клієнта.

Підсумкова виписка дається щоденно по завершенні банківського дня і містить дані про обіг коштів за день та залишки коштів на рахунках на кінець дня.

При такій технології обміну платіжними документами в електронному вигляді банк потребує раз на тиждень подавати їх в паперовому вигляді, завіреними підписами директора і головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Разом з паперовими документами клієнт повинен подавати в банк у роздрукованому вигляді щоденні реєстри переданих в банк та оплачених банком платіжних документів за допомогою системи "клієнт-банк". Також раз на тиждень касир повинен доставляти в банк другі примірники вже оплачених платіжних документів, на яких у його присутності ставляться штампи банку, й забирати проштамповані виписки з рахунків клієнта. Ці виписки мають правову силу, оскільки вони завірені печаткою банку, а виписки, що їх можна отримати за допомогою системи "клієнт-банк", мають лише інформативний характер. Вони хоч і містять достовірну інформацію, але правової сили не мають.

Усі файли, що були сформовані чи прийняті системою "клієнт-банк", архівуються і зберігаються в архіві.

Крім обміну платіжними документами, квитанціями та виписками, за допомогою системи "клієнт-банк" клієнт може отримати файли внесення змін до бази даних нормативно-довідкової інформації, а також по запиту допоміжні файли довідково-інформативного характеру, що містять дані про курси валют, котировки цінних паперів на фондовій біржі тощо.[18]



ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день в умовах сучасного рину, економічні відносини, які виникають між підприємствами, просто неможливі без використання безготівкових розрахунків, які включають в себе різні платіжні документи, як паперові, так і електронні, та різного виду системи електронних платежів. Тому, більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює усі сфери господарських відносин підприємств та організацій, банківських установ і населення. Безготівкові розрахунки - це платежі без готівки, тобто перерахування банком сум з рахунків платників на рахунок одержувачів або зарахування взаємних вимог підприємств і громадських організацій.

В курсовій роботі було розглянуто такі форми безготівкових розрахунків, як платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чек, акредитив та вексель. Кожна з цих форм має свої особливості, зручності та незручності в використанні, тому кожне підприємство може обрати зручний для себе спосіб розрахунку, використовуючи різні варіанти для оптимальної організації економічної діяльності з іншими суб'єктами господарювання.

Об'єктом дослідження курсової роботи є підприємство ПрАТ «Ліктрави». Було дано оцінку фінансовому стану підприємства за допомогою розрахунку різних показників його стану та діяльності на основі річної фінансової звітності за 2013-2015 роки. Загалом фінансовий стан підприємства задовільний, але спостерігається незначна тенденція щодо погіршення деяких важливих показників. Також розглянуто різні аспекти безготівкових розрахунків на даному підприємстві.

В третьому розділі було приведено до уваги зарубіжний досвід ведення безготівкових розрахунків та як пропозицію стосовно покращення їх використання, варіант з впровадженням системи «Клієнт-банк», яка має на меті спростити ведення безготівкових розрахунків для підприємств.

В підсумку можна сказати, що безготівкові розрахунки грають дуже важливу роль у загальному грошовому обігу. Саме їх правильне ведення дає можливість прискорити та спротити грошовий обіг та зробити його більш прозорим для всіх суб'єктів без вийнятку. Правильна організація безготівкових розрахунків на підприємстві визначає його відносини з іншими господарюючими суб'єктами та здатність підприємства грамотно та розсудливо вести свою економічну діяльність задля отримання максимальної економічної та фінансової вигоди.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22

2) Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 29, ст.137 )

3) Закон України Про банки і банківську діяльність (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 5-6, ст.30)

4) Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. 5 видання, доповнене. -- Харків:Фактор, -- 2006. --180 с.

5) А. М. Поддерьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш, О. О. Терещенко, Н. П. Шульга, С. А. Булгакова; Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.

6) Непочатенко О.О Фінанси підприємств [текст] : підручник / О.О. Непочатенко, Н.Ю. Мельничук - К. : «Центр учбової літератури», 2013. - 504 с.

7) Фінанси підприємства: планування та управління у виробничій сфері [текст]: навч. посіб. / Г. І. Базецька, Л. Г. Суботовська, Ю. В. Ткаченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2012. - 292 с.

8) Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -2=ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с. 318-321.

9) Поняття, принципи і система безготівкових розрахунків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://referatcentral.org.ua/money_and_cre-dit_load.php?id=314

10) Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=483986#1

11) Бухгалтерський облік і аудит. Облік безготівкових розрахунків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://works.doklad.ru/view/a-i0L7fvkBc.html

12) Організація безготівкових розрахунків і шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://referat.niv.ru/view/referat-bank/65/64631.htm

13) Фінансовий облік. Організація безготівкових розрахунків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=726207

14) Безготівкові розрахунки в господарському обороті підприємства та шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-114076.html

15) Фінанси.Організація безготівкових розрахунків і шляхи їх удосконалення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrainereferat.org/uaref-3821-1.html

16) Безготівкові розрахунки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-216014.html

17) Здійснення грошових розрахунків підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studopedia.com.ua/1_53024_sut-ta-organizatsiya-bezgotivkovih-rozrahunkiv.html

18) Система клієнт-банк сьогодні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/5593770/page:2/

19) Зарубіжний досвід розрахунків підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.br.com.ua/kurs/Economical_topics/124594-1.html

20) SMIDA. Регулярна інформація.Опис бізнесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://smida.gov.ua/db/emitent/year/showform/83/226217

21) Регулярна річна інформація за 2015 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://liktravy.ua/uploads/document/570cc14acb0b5.pdf

Размещено на Allbest.ru