Стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємств: сучасні реалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ

Є.О. Балацький, д. е. н., доцент, завідувач кафедрою

управління та фінансово-економічної безпеки

Анотація

стратегія фінансовий безпека управління

Загострення соціально-економічної та політичної кризи вибудувало нову систему небезпек та загроз як у масштабах національної економіки, так і на рівні окремих суб'єктів господарювання. Забезпечення фінансової безпеки для підприємств України стало базовою умовою їх існування. Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю адаптації стратегічного управління фінансової безпекою підприємства до умов агресивного економічного середовища. Стаття присвячена удосконаленню послідовності розробки стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства в сучасних економічних реаліях. Автором представлено основну послідовність розробки стратегії, надано коротку характеристику змісту кожного етапу та визначено основні проблемні акценти при побудові стратегії. Як пріоритетні елементи процесу побудови стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємств визначено: оцінку сталості екзогенних та ендогенних тенденцій розвитку суб'єкта з виявленням лагів; змістову та часову синхронізацію елементів стратегії.

Intensifying of socio-economic and political crisis lined up the new system of dangers and threats both in the scales of national economy and at the level of the enterprises. Providing of financial safety for the Ukrainian enterprises became the base condition of their existence. Research actuality is stipulated by the necessity of adaptation of strategic management financial safety of enterprise to the terms of aggressive economic environment. The article is devoted to the improvement of sequence of providing financial safety strategy of the enterprise in modern economic realities. The author presents the basic sequence of development of strategy and short description of maintenance of every stage. Basic problems of the strategy construction are also defined. Estimation of constancy of exogenous and endogenous tendency of the enterprise development with the time-interval definition, and also semantic and temporal synchronization of elements of strategy are defined as priority elements of strategy construction.

Ключові слова: фінансова стратегія, фінансова безпека, стратегічні нормативи, мета стратегії, агресивне економічне середовище, синхронізація.

Keywords: financial strategy, financial safety, strategic norms, purpose of strategy, aggressive economic environment, synchronization.

Постановка проблеми

На тлі загострення кризових явищ в економіці України, в умовах нестабільності як економічного середовища, так і інституційного базису суспільства, забезпечення фінансової безпеки є одним із найбільш важливих завдань, яке покладають перед собою економічні агенти. Мова йде не cтільки про досягнення фінансової безпеки окремих підприємств як передумови їх поступального розвитку, скільки про забезпечення передумов відновлення економіки як системного утворення. Вочевидь, нові виклики, що постають перед українським суспільством, вимагають суттєвого оновлення і підходів щодо забезпечення фінансової безпеки. Результати досліджень [6, с. 889] свідчать про суттєве зниження рівня фінансової безпеки в країні. Про необхідність якісно нових підходів в економічній сфері зазначається і у новій редакції Стратегії національної безпеки України [9]. Особливістю сучасних реалій забезпечення фінансової безпеки підприємств є принципово новий перелік небезпек. Все більшої актуальності набуває обґрунтування фінансового управління суб'єктами підприємницької діяльності в умовах агресивного економічного середовища.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питанням забезпечення фінансової безпеки підприємств присвячено значну кількість наукових публікацій як вітчизняних так і зарубіжних авторів. Зокрема широко розглянуто сутність поняття фінансової безпеки, її особливості для суб'єктів підприємництва (чи підприємств), основні складові (О. Ю. Амосов, О. В. Ареф'євої, Т. Г. Васильців, К. С. Горячева, О. Б. Жихор, О. С. Журавка, В. Забродський, С. М. Ілляшенко, А. В. Фоменко, ін.). Значна кількість доробків зосереджена у царині дослідження небезпек та загроз, яким підпадають сучасні підприємства України, в тому числі із врахуванням галузевої чи суб'єктної специфіки їх функціонування (І. Б. Медвєдєва, О. Л. Пластун, М. Ю. Погосова тощо). Інші науковці розглядають фінансову безпеку підприємства як системне утворення чи характеризують механізм її забезпечення. Зокрема цьому питанню присвячено праці О. В. Антонової, М. Бердара, Т. В. Гаврилової, Т. В. Ганущак, Є. П. Картузова, О. А. Кририченко, Ю. В. Лаврової, Н. В. Магос, Л. С. Мартюшевої, Г. О. Портнової і т.д. Досить часто зустрічаються публікації, в яких увагу науковців сконцентровано на окремих прикладних аспектах забезпечення фінансової безпеки підприємств (О. Г. Блажевич, О. П. Бондарь, Є. К. Бондаренко, Д. Ванькович, Ю. М. Воробйов, О. Є Гудзь, І. В. Демченко, П. І. Зорінець, Ю. Г. Кім, Ю. Б. Кракос, В. І. Куцик, Л. О. Матвійчук, І. П. Мойсєєнко, Н. Н. Пойда-Носик, В. В. Шелест).

Однак стратегічний підхід щодо забезпечення фінансової безпеки підприємств зустрічається у менш значній кількості праць, особливо зважаючи на загострення існуючих небезпек та загроз у діяльності підприємства чи появу нових. Навпаки, зазначається, що в умовах соціально-політичної та економічної кризи період реалізації будь-якої стратегії повинен бути скорочений до трьох (а то й одного) року, що нівелює саме розуміння стратегії, зводячи її до оперативно-тактичного управління. За такий короткий час реалізації стратегії неможливо досягти синхронізації політик управління окремими аспектами діяльності підприємства (що є однією з найбільш вагомих переваг розробки стратегій) та визначити ефективність та доцільність її застосування.

Постановка завдання

Метою статті є удосконалення послідовності розробки стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства з урахуванням посилення агресивності економічного середовища. Предметом дослідження є специфічні взаємодії, що виникають в процесі стратегічного управління фінансовою безпекою підприємств. При виконанні дослідження використано методи абстрагування, аналізу, синтезу, конструювання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Тривале перебування української економіки у стані фінансово-економічної кризи зумовило нестійкість фінансового стану переважної більшості підприємств, неефективність діяльності, що й визначило низький рівень їх фінансової безпеки. Водночас, досягнення досить високого рівня фінансової безпеки підприємствами в агресивному економічному середовищі є необхідним не тільки для забезпечення їх економічного зростання, а й умовою подальшого існування. Недостатність вільних фінансових ресурсів та швидкозмінність кон'юнктури обмежують самостійні можливості підприємств щодо забезпечення фінансової безпеки, перетворюючи зв'язок «агресивне економічне середовище ? загрози та небезпеки ? зменшення темпів відтворення ? зменшення рівня фінансової безпеки» у циклічний. Зважаючи на потенційну циклічність негативних причинно-наслідкових зв'язків у забезпеченні фінансової безпеки підприємств, її існування є можливим за рахунок гнучкості механізму та послідовності довгострокової реалізації системи заходів, спрямованих на забезпечення здатності протистояти несприятливим зовнішнім впливам. Відтак, забезпечення фінансової безпеки підприємств повинно мати стратегічний характер.

Загалом, будь-яка стратегія є елементом механізму підприємства, стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства є складовою його фінансового механізму. Стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства будується на основі концепції його розвитку, що має містити пріоритетні цілі і завдання забезпечення безпеки, шляхи та методи їх досягнення. Стратегічність у забезпеченні фінансової безпеки означає виявлення можливостей забезпечення сталості системи у довгостроковій перспективі, прогнозування інваріантності її розвитку в інваріантному середовищі, пошук альтернативних шляхів прийняття рішень, що призводитимуть до єдиного, найбільш оптимального в даних умовах, стану підприємства. Стратегія фінансової безпеки підприємства має бути орієнтована на розробку і послідовне здійснення заходів щодо закріплення і розвитку позитивних процесів і подолання негативних тенденцій у сфері його фінансових відносин. Головною метою стратегії забезпечення фінансової безпеки вважають забезпечити достатню фінансову спроможність сталого поточного та стратегічного розвитку суб'єкта підприємництва, зростання його вартості, збільшення прибутків і доходів [3, с. 14]. Досягнення цієї мети має базуватись на принципах системності, комплексності, об'єктивності, послідовності, динамічності, оптимальності, конструктивності [4, с. 88]. В. І. Фучеджі [10] до цих принципів додає принципи своєчасності, безперервності, активності, законності, економічної доцільності, спеціалізації, взаємодії та координації, частина з яких у комплексі повністю чи частково відповідають попередньому переліку принципів.

Послідовність побудови стратегії забезпечення фінансової безпеки суб'єктів підприємництва може включати наступні етапи (рисунок 1):

Рис. 1 Послідовність розробки стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства

? визначення періоду дії стратегії. На даному етапі визначають існування сталості тенденцій розвитку підприємства залежно від ендогенних та екзогенних факторів, існування взаємозв'язків між окремими параметрами його стану та діяльності, існування часових лагів у причинно-наслідкових зв'язках між параметрами підприємства. Величина лагів є основою для розрахунку тривалості тестового (додається до тривалості дії стратегії на початку її реалізації) та контрольного (додається до тривалості дії стратегії наприкінці її реалізації перед корекцією або зміною) періодів реалізації стратегії;

? дослідження екзогенних факторів впливу на рівень фінансової безпеки, базовими елементами якого є якісна та кількісна оцінка екзогенних факторів впливу на фінансову безпеку підприємств та визначення стійкості підприємства до цих впливів. Проблемою є те, що у великій частині ці фактори є нечіткими та не піддаються точній кількісній оцінці [1, с. 105]. Захист від зовнішнього середовища, де діють чинники макроекономічного характеру, включаючи стан та напрямки розвитку загальноекономічних інтересів держави, кон'юнктури фінансового та фондового ринків, розвитку фінансово-кредитної системи держави, впливу міжнародних фінансово-економічних інститутів, розвитку інфраструктури фінансових інститутів тощо - вимагає створення системи моніторингу та залучення кваліфікованих фінансових аналітиків з метою об'єктивного аналізу та оцінки тенденцій і наслідків макроекономічних процесів [4, с. 87];

? формування системи цілей стратегії, визначення їх ієрархії, внутрішніх взаємозв'язків. Результатом має стати система стратегічних нормативів, які індикативно характеризуватимуть рівень фінансової безпеки і відповідатимуть особливостям функціонування підприємства в конкретно-економічних умовах. Особливістю даного етапу є необхідність виявлення взаємозв'язку між стратегічними нормативами фінансової безпеки підприємств та параметрами екзогенних небезпек та загроз. Перелік можливих стратегічних нормативів рівня фінансової безпеки, що визначається без врахування впливу екзогенних чинників, може бути різноманітним, залежати від позиції підприємства, суб'єктивного визначення автором окремих характеристик фінансового стану як базових в оцінці рівня фінансової безпеки, особливостей кон'юнктури у даний момент часу тощо. Інтегрування окремих індикаторів для визначення рівня фінансової безпеки є також загальним місцем. При побудові інтегральних показників також використовують різноманітні методи ? від простого методу «суми місць» до експертного визначення вагових характеристик чи дискримінантних моделей. Наприклад, у праці [7, с. 33-35] для характеристики рівня фінансової безпеки використовується дванадцять характеристик фінансового стану, жодна з яких не є специфічною для оцінки рівня фінансової безпеки та інформативна значущість яких співпадає у більшій своїй частині. Методом інтегрування є графічний, на основі побудови «суми площ багатокутника». Даний підхід є дещо механістичним, особливо, якщо зважати на високу змінність зовнішнього економічного середовища;

? часове структурування стратегії, що поділяється на дві відносно відокремлені ланки ? визначення можливості біфуркацій у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства. Як правило, агресивне економічне середовище є таким не тільки за рахунок великої кількості деструктивних впливів, а й унаслідок високої імовірності глибоких структурних змін. При можливості передбачати такі зміни, їх слід враховувати при визначенні часової структури періоду реалізації стратегії. Так само необхідно враховувати можливості суттєвих змін в організації і русі фінансових потоків підприємства. Часове структурування стратегії завершується формуванням часової розгортки значень індикаторів рівня фінансової безпеки за підперіодами реалізації стратегії;

? останній етап реалізації стратегії передбачає її конкретизацію у часовому та функціональному аспектах. По-перше, необхідним є обґрунтування принципових засад політики управління підприємством з огляду на необхідність одночасного забезпечення високого рівня фінансової безпеки. Така вимога може накладати досить жорсткі обмеження стосовно управління окремими аспектами діяльності підприємства. По-друге, необхідною є часова конкретизації тактики управління підприємством.

Звичайно, така послідовність формування стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємств може бути змінена, розширена чи деталізована. Наприклад, у праці [1, с. 106-107] зазначається дев'ять етапів послідовності розробки стратегії, більшість з яких має аналітичні завдання. Н. В. Сабліна та Т. Б. Кузенко таких етапів зазначають вісім [8, с. 328-329], звертаючи увагу насамперед на побудову стратегічних карт. Інколи стратегію забезпечення фінансової безпеки деталізують на чотири складові (стратегію випереджаючої протидії, стратегію адекватної відповіді загрозам, стратегію захисту, моніторинг небезпек та загроз [2, с. 36]) чи виокремлюють в ній підсистему управління ризиками [5, с. 165]. Варіантів послідовності побудови стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства існує широка різноманітність. Обираючи будь-який з них необхідно враховувати особливості функціонування підприємства та особливості зовнішнього економічного середовища, проте перш за все ? змістову і часову синхронізацію елементів стратегії.

Висновки

Формування стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємств в умовах агресивного економічного середовища є важливою умовою забезпечення їх існування. Основною метою такої стратегії має бути забезпечення сталості довгострокового висхідного розвитку підприємства, а принципами побудови ? принципи системності, законності, комплексності, об'єктивності, послідовності, динамічності, оптимальності, конструктивності. В умовах агресивного економічного середовища досягнення цієї мети утруднюється експоненціальним зростанням небезпек та загроз, що посилює вимоги до якості обґрунтування формованої стратегії. В даних умовах доцільними є посилення внутрішньої узгодженості елементів стратегії, які стосуються різних аспектів діяльності підприємства, та деталізація стратегічних нормативів за часовою структурою стратегії. Часова структуризація стратегії повинна ґрунтуватись не стільки на звичній періодизації фінансового планування на підприємстві, скільки враховувати прогнозовані моменти глибоких структурних змін в економіці. Це зробить потенційну стратегію забезпечення фінансової безпеки на підприємстві більш гнучкою та ефективною.

Література

1. Біломістна І. І. Стратегія забезпечення фінансової безпеки промислових підприємств України/ І. І. Біломістна, Е. І. Грохольська// Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. Вип. 2 (11) /2011. Харків, 2011. С. 103-111.

2. Бойко Л. Г. Стратегія управління фінансовою безпекою в умовах нестабільного існування підприємств/ Л. Г. Бойко//Управління фінансово-економічною безпекою: інформаційно-аналітичне забезпечення та конкурентна розвідка: Матеріали конференції. Харків, 2013. С. 33-36.

3. Воробйов Ю. М. Фінансова безпека організацій рекреаційної сфери/ Ю. М. Воробйов, О. Г. Блажевич // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. 2010. № 2. С. 12-19.

4. Мартюшева Л. С. Методологічні основи організації фінансової безпеки підприємства/ Л. С. Мартюшева// Фінансовий простір. 2011. № 1. С. 85-90.

5. Некрасенко Л. А. Складові управління фінансовою безпекою підприємств [Електрон. ресурс]/ Л. А. Некрасенко, Ю. М. Рибалка // Режим доступу ?http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/3.2/162.pdf [Загол. з екрану].

6. Пасічник Ю. В. Стратегія фінансової безпеки України/ Ю. В. Пасічник// Глобальні та національні проблеми економіки. 2005. Вип. 4. С. 887-892.

7. Рета М. В. Методичні підходи до оцінки рівня фінансової безпеки підприємства/ М. В. Рета, А. О. Іванова//Вісник НТУ «ХПІ». 2013. № 21. С. 29-37.

8. Сабліна Н. В. Формування стратегічних карт у рамках реалізації процесу управління фінансовою безпекою підприємства/ Н. В. Сабліна, Т. Б. Кузенко//Бізнес-інформ. 2013. № 4. С. 326-331.

9. Стратегія національної безпеки України, затв. Указом Президента України № 287/2015 від 26. 05. 2015 р. [Електрон. ресурс]// Режим доступу. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

10. Фучеджи В. І. Характеристика структурних елементів фінансової безпеки суб'єктів підприємництва [Електрон. ресурс] / В. І. Фучеджи // Ефективна економіка. 2013. №12. Режим доступу до журн.: http:// www.economy.nayka.com.ua. [Загол. з екрану].

Размещено на Allbest.ru