Роль розпорядників бюджетних коштів в бюджетному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

роль розпорядників бюджетних коштів в бюджетному процесі

THE ROLE OF THE MANAGERS OF BUDGET FUNDS AT ALL STAGES OF THE BUDGET PROCESS

Л. Є. Дейкало,

старший викладач, Дніпропетровська державна фінансова академія

А. Ю. Чубак,

старший викладач, Дніпропетровська державна фінансова академія

L. E. Deykalo,

DnipropetrovskState Financial Academy

A. I. Chubak,

DnipropetrovskState Financial Academy



У статті розглянуті роль розпорядників бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу, їх функції та повноваження, основні елементи управління фінансовими ресурсами: фінансове планування, оперативне управління і фінансовий контроль. Досліджені засади взаємодії розпорядників бюджетних коштів на стадіях бюджетного процесу з місцевими фінансовими органами, органами Державної казначейської служби України (Казначейства України) та Державної фінансової інспекції України.

Здійснено аналіз діючих нормативно-правових актів щодо діяльності головних розпорядників та розпорядників бюджетних коштів з питань планування, виконання кошторисів та проведення зовнішнього та внутрішнього контролю та аудиту. Проаналізовано порядок здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів. Запропоновано основні шляхи удосконалення взаємодії розпорядників бюджетних коштів з іншими учасниками бюджетного процесу.

Ключові слова: аудит, бюджетний запит, бюджетні зобов'язання, бюджетні призначення, бюджетна установа, власні надходження бюджетних установ, внутрішній контроль, загальний фонд, зовнішній контроль, кошторис, паспорт бюджетної програми, спеціальний фонд,. фінансові ресурси.

The role, functions and powers of the managers of budget funds, the basic elements of financial management, financial planning, operational management and financial control at all stages of the budget process were described in the article. The principles of interaction the managers of budget funds at stages of the budget process with the local financial authorities, the State Treasury Service of Ukraine (Ukraine Treasury) and the State Financial Inspection of Ukraine were studied.

The analysis of existing legal acts concerning with the activity of the main managers of budget funds and other managers of budgetfunds in questions connected with the budget planning, execution and estimates of external and internal control and audit. The procedure of expenses spending units were analysed. The basic ways of improving cooperation the managers of budget funds with other participants in the budget process were proposed.

Keywords: audit, budget request, budget commitments, budget appropriations, public institutions, own revenues of budgetary institutions, internal controls, general fund, external control, estimate, passport of budget programs, a special fund, financial resources.

бюджетний фінансовий планування розпорядник



Постановка проблеми

Питання прозорості бюджетного процесу, раціонального, ефективного використання коштів місцевого бюджету та їх цільового спрямування є особливо актуальними в умовах запровадження нових норм бюджетного законодавства.

Головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів є учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях. Їх компетенція, функції та бюджетні повноваження (права та обов'язки з управління бюджетними коштами) визначені на законодавчому рівні і проявляються на стадіях бюджетного процесу:

- складання проектів бюджетних запитів, кошторисів, паспортів бюджетних програм та внесення змін до них;

- виконання кошторисів, паспортів бюджетних програм;

- ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

- здійснення внутрішнього контролю та аудиту.

Головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів на етапах бюджетного процесу взаємодіють з місцевими фінансовими органами, органами Державної казначейської служби України та Державної фінансової інспекції України. Взаємовідносини між учасниками бюджетного процесу потребують чіткої координації їх дій, особливо в умовах змін бюджетного законодавства. Важливими питаннями взаємодії є самостійність учасників бюджетного процесу та відповідальність за цільове і ефективне використання бюджетних коштів.

На сьогодні є актуальним виявлення проблем та вдосконалення взаємодії розпорядників бюджетних коштів з іншими учасниками бюджетного процесу.



Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій

Дослідженню функцій та повноважень учасників бюджетного процесу, їх ролі та взаємодії присвячено чимало праць, зокрема О. Василика, О. Даневича, С. Лондара, М. Маца, О. Охрімовського, К. Павлюк, О. Романенко, В. Стоян, В. Федосова, І. Форкун, Н. Фролової, С. Юрія та ін. Разом з тим, питання діяльності розпорядників бюджетних коштів, їх ролі в управлінні фінансовими ресурсами потребують подальших досліджень, що пов'язано зі змінами законодавства та необхідністю удосконалення.

Постановка завдання

Мета статті полягає у дослідженні функцій та повноважень розпорядників бюджетних коштів, їх ролі в бюджетному процесі, взаємодії з іншими учасниками бюджетного процесу, виявленні проблемних питань та розробці напрямів удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Необхідною умовою ефективності бюджетного процесу є чітка координація дій всіх учасників бюджетного процесу та відповідальність кожного з них. Кожен учасник бюджетного процесу діє тільки в межах своїх повноважень і несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Бюджетний кодекс України визначає таких суб'єктів бюджетного процесу як розпорядники бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня [1].

Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат з бюджету [1].

Бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет. Функції, права та обов'язки з управління бюджетними коштами розпорядників бюджетних коштів визначені на законодавчому рівні і проявляються на стадіях бюджетного процесу.

Управління бюджетними коштами включає такі основні елементи, як фінансове планування, оперативне управління і фінансовий контроль.

Планування є важливим інструментом підвищення ефективності управління бюджетними коштами.

Взаємодія розпорядників коштів з іншими учасниками бюджетного процесу на етапі планування наведена на рис.1.

Рис. 1. Взаємодія розпорядників коштів з іншими учасниками бюджетного процесу на етапі планування

1 - план діяльності розпорядника коштів; 2 - бюджетний запит; 3 - пропозиції (проект рішення) про місцевий бюджет, зміни до нього; 4 - рішення про місцевий бюджет на відповідний рік, зміни до нього; 5 - витяг з розпису місцевого бюджету; 6 - лімітна довідка; 7 - проект кошторису, зміни до нього; 8 - затверджений кошторис; 9 - паспорт бюджетної програми.

Головний розпорядник бюджетних коштів відповідно положень Бюджетного кодексу розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів)), організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх місцевому фінансовому органу.

Бюджетні запити складаються з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Місцевий фінансовий орган здійснює аналіз бюджетних запитів на предмет його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів та на основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету.

Після затвердження рішення про місцевий бюджет на відповідний рік місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків бюджету та надання кредитів з бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань. Доведені обсяги асигнувань є підставою для складання розпорядниками бюджетних коштів кошторисів.

Кошторис є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень [2].

Доходи і видатки установи плануються за загальним та спеціальним фондами.

Під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядники коштів повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах, виходячи з основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Складовою спеціального фонду бюджету є власні надходження бюджетних установ - це кошти, отримані в установленому порядку як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Групи власних надходжень бюджетних установ, напрями їх використання наведені в табл. 1 [1].

Таблиця 1.

Групи власних надходжень бюджетних установ, напрями їх використання

Групи надходжень	Підгрупи надходжень	Напрями використання
перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;	плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;	покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю
	надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;	організація додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ; господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень)
	плата за оренду майна бюджетних установ;	утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ
	надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).	ремонт, модернізація чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень)
друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.	благодійні внески, гранти та дарунки;	організація основної діяльності бюджетних установ
	кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для	виконання відповідних цільових заходів
	виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб;
	кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право;	організація основної діяльності бюджетних установ
	кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.	організація основної діяльності бюджетних установ

Обсяги надходжень до спеціального фонду кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів.

За основу цих розрахунків беруться такі показники:

- обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства;

- прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету;

- прогнозний обсяг повернення коштів до бюджету, що мають цільове призначення.

На підставі зазначених показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним їх джерелом з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Складений кошторис та розрахунки до нього розпорядники бюджетних коштів надають головному розпоряднику для затвердження. Головний розпорядник коштів затверджує надані кошториси та штатний розпис.

У разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі головний розпорядник коштів розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм.

Змінами до ст. 22 Бюджетного кодексу України конкретизовано вимоги та посилено відповідальність головних розпорядників бюджетних коштів в частині формування, виконання паспортів бюджетних програм та звітування про їх виконання, зокрема, головні розпорядники мають забезпечити:

- своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;

- відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенню про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;

- підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.

З 2015 року головні розпорядники не лише коштів державного бюджету, але й коштів місцевих бюджетів у разі застосування програмно-цільового методу мають здійснювати публічне представлення та публікацію інформації про бюджет за бюджетними програмами та показниками. Розпорядники всіх рівнів набули обов'язок оприлюднення паспортів бюджетних програм на поточний бюджетний період та звітів про виконання паспортів бюджетних програм за звітний бюджетний період.

Взаємодія розпорядників коштів з іншими учасниками бюджетного процесу в процесі обслуговування місцевих бюджетів за видатками складається з наступних етапів (рис. 2) :



Рис. 2. Взаємодія розпорядників коштів з іншими учасниками бюджетного процесу в процесі обслуговування місцевих бюджетів за видатками

1.- надання розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів органам Казначейства даних для внесення до Єдиного реєстру;

- формування та ведення органами Казначейства України Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, надання довідки розпоряднику коштів про включення до Єдиного реєстру;

2.- визначення і формування головними розпорядниками бюджетних коштів мережі та змін до неї, узгодження з місцевими фінансовими органами та надання її органам Казначейства України;

3.- надання Казначейством України та органами Казначейства України головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів другого рівня витягів з розпису державного бюджету( в частині міжбюджетних трансфертів) та змін до нього;

- надання місцевими фінансовими органами органам Казначейства України розпису місцевого бюджету;

4.- надання головними, розпорядниками другого рівня та розпорядниками бюджетних коштів органам Казначейства України необхідних документів для відкриття бюджетних рахунків;

- відкриття органами Казначейства України особових і реєстраційних рахунків головним та розпорядникам бюджетних коштів другого рівня, реєстраційних рахунків розпорядникам бюджетних коштів в розрізі бюджетних програм;

5.- надання головними розпорядниками та розпорядниками бюджетних коштів другого рівня органам Казначейства України розподілів зведених показників кошторисів, планів асигнувань та помісячних планів асигнувань загального фонду, розподіл зведених показників спецфонду та змін до них;

6.- надання розпорядниками бюджетних коштів затверджених паспортів бюджетних програм та змін до них;

7.- надання розпорядниками бюджетних коштів затверджених кошторисів та одержувачами бюджетних коштів планів використання та змін до них;

8.- надання розпорядниками бюджетних коштів реєстрів зобов'язань та фінансових зобов'язань ( підтвердних документів до них), змін до них;

- реєстрація органами Казначейства України зобов'язань та фінансових зобов'язань, змін до них;

- консолідація ГУ Казначейства України зареєстрованих зобов'язань та фінансових зобов'язань, змін до них та надання Казначейству України і місцевим фінансовим органам;

9.- відкриття асигнувань Казначейством України, зарахування їх на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів та надання їм виписок з рахунків( по міжбюджетних трансфертах);

- отримання органом Казначейства України розпорядження місцевого фінансового органу на виділення коштів з місцевого бюджету( фінансування) головним розпорядникам коштів, зарахування їх на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів та надання їм виписок з рахунків;

10.- надання головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками бюджетних коштів другого рівня розподілів виділених коштів з місцевих бюджетів( фінансування) та змін до них органам Казначейства України;

11.- надання Казначейством України реєстрів на відкриття асигнувань, змін до них та їх відправлення по територіях ( по міжбюджетних трансфертах);

12.- зарахування органами Казначейства України відкритих асигнувань та розподілів відкритих асигнувань, змін до них на рахунки головних та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, надання виписок з рахунків;

13.- надання головними та розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів органам Казначейства України платіжних доручень на здійснення оплати рахунків на користь суб'єктів господарювання за виконані роботи, надані послуги, поставлені товарно-матеріальні цінності та на отримання зарплати, стипендій, коштів на відрядження, готівки та ін.;

- надання Головним управлінням Казначейства України інформації щодо наявності платіжних доручень на здійснення оплати рахунків на користь суб'єктів господарювання за виконані роботи, надані послуги, поставлені товарно-матеріальні цінності та на отримання зарплати, стипендій, коштів на відрядження, готівки та ін. Казначейству України;

14.- надання Казначейством України підкріплення ГУ Казначейства України на здійснення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів ( по міжбюджетних трансфертах);

15.- оплата органами Казначейства України чеків на отримання готівки та платіжних доручень розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та надання виписок з їх реєстраційних рахунків;

16.- надання звітів про виконання кошторисів розпорядниками бюджетних коштів органам Казначейства України;

17.- перевірка органами Казначейства України звітів розпорядників бюджетних коштів на тотожність казначейському обліку, їх прийняття та візування;

18. - надання розпорядниками бюджетних коштів звітів про виконання кошторисів, завізованих органами Казначейства України, розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня;

19.- надання головними розпорядниками бюджетних коштів звітів про виконання кошторисів, завізованих органами Казначейства України;

20.- надання ГУ Казначейства України звітів про виконання місцевих бюджетів Казначейству України.

Оперативне управління фінансовими ресурсами бюджетних установ проводиться в процесі виконання кошторисів, бюджетних програм та заходів. Головний розпорядник бюджетних коштів управляє бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, здійснює оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Видатки на утримання бюджетних установ не можуть здійснюватися впродовж бюджетного періоду одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року [1].

Управління бюджетними коштами при виконанні кошторисів (бюджетних програм) здійснюється головним розпорядником на етапах:

- виділення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

- взяття бюджетних зобов'язань;

- здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;

- отримання та використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм.

Після затвердження кошторису розпорядники бюджетних коштів надають плани асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету), плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду кошторису відповідним органам Казначейства. Бюджетні асигнування, які передбачаються розпорядником бюджетних коштів для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань загального фонду та зведеного плану спеціального фонду цього розпорядника.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань, які повинні відповідати певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характеристиками, паспорту бюджетної програми. Для реєстрації зобов'язань в органах Казначейства розпорядники коштів до реєстру зобов'язань обов'язково повинні надавати договори та інші підтвердні документи відповідно до вимог законодавства.

Органи Казначейства України здійснюють реєстрацію зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників коштів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».

Бюджетні кошти розпорядникам можуть виділятися тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладам охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів [1].

Перерахування коштів на здійснення видатків та оплата витрат розпорядників коштів бюджетів здійснюється за наявності даних про мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, які згідно з рішенням про відповідний місцевий бюджет уповноважені на виконання програм та заходів, що проводяться за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань та подають органам Казначейства України розпорядження про виділення коштів загального фонду та спеціального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюють органи Казначейства України шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства України, відповідно до паспортів бюджетних програм, кошторисів, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відповідають за цільове використання бюджетних коштів, а органи Казначейства України контролюють цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.

Оплата платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється органами Казначейства у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків коштів на рахунках.

При здійсненні видатків бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України обов'язковим для розпорядників бюджетних коштів є дотримання таких вимог:

- керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах;

- розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання;

- за наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов'язання та не здійснюють платежі за іншими заходами, пов'язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету), до погашення такої заборгованості .

Забороняється без внесення змін до рішення про місцевий бюджет збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Власні надходження розпорядників бюджетних коштів зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства (за місцем обслуговування розпорядника бюджетних коштів).

Змінами до Бюджетного кодексу України встановлено, що власні надходження державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отримані як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства України або на поточні рахунки у банках державного сектору які можуть здійснювати розрахунково-касове обслуговування коштів власних надходжень бюджетних установ [1]. Видатки за рахунок вказаних вище надходжень здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Але слід зазначити, що у разі розміщення власних коштів на рахунках в установах банків виникають певні проблеми, які пов'язані, по-перше, з неможливістю покриття за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку тимчасових касових розривів за загальним фондом місцевого бюджету, по-друге, з ризиками щодо їх втрати, зокрема, у разі неефективної роботи відповідної банківської установи.

Розпорядники бюджетних коштів за спеціальним фондом бюджету беруть бюджетні зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, а саме:

·якщо фактичний обсяг власних надходжень менший від планових показників, розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний до закінчення бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді;

·якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою [1].

Видатки розпорядників бюджетних коштів за рахунок власних надходжень бюджетних установ проводяться органами Казначейства з рахунків розпорядників бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, аналогічно порядку по загальному та спеціальному фондах.

Розпорядниками бюджетних коштів відповідно до законодавства можуть проводитися операції в натуральній формі в межах планових показників. Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів протягом одного операційного дня. Відповідальність за законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі несуть розпорядники бюджетних коштів згідно із законом.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється зовнішній і внутрішній контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами.

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах.

Місцеві фінансові органи здійснюють попередній контроль при перевірці правильності складання бюджетних запитів, кошторисів. При цьому контролюється обґрунтованість планування всіх показників кошторису, їх відповідність показникам затвердженого бюджету. Поточний контроль місцеві фінансові органи здійснюють в процесі виконання бюджету та наступний - при прийманні звітності головних розпорядників коштів по мережі, штатах і контингентах.

Органи Казначейства України здійснюють попередній та поточний контроль в процесі казначейського обслуговування кошторисів розпорядників бюджетних коштів за:

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету, відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

- відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;

- відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності.

Органи Державної фінансової інспекції України здійснюють наступний контроль за виконанням кошторисів розпорядників коштів, а саме, за:

- цільовим та ефективним використанням коштів (включаючи проведення державного фінансового аудита);

- цільовим використанням і своєчасним поверненням позик, одержаних під місцеві гарантії;

- достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;

- відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;

- веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів.



Висновки та пропозиції

Підводячи підсумок вищевикладеного, на основі проведеного в роботі дослідження , можна зробити наступні висновки.

Розпорядники бюджетних коштів є учасниками бюджетного процесу на всіх його стадіях і відіграють значну роль в управлінні бюджетними коштами. Вбюджетному процесі вони взаємодіють з місцевими фінансовими органами, органами Державної казначейської служби України та Державної фінансової інспекції України. Взаємовідносини між учасниками бюджетного процесу в умовах змін бюджетного законодавства потребують більш чіткої координації їх дій.

Напрямами удосконалення здійснення функцій та повноважень розпорядників бюджетних коштів, їх взаємодії з іншими учасниками бюджетного процесу , на наш погляд, є:

- підвищення якості планування, орієнтованого на кінцевий результат. Від того, наскільки якісно буде здійснюватися планування, залежатиме обґрунтованість підготовки і прийняття рішення, які охоплюють всі сфери фінансово-господарської діяльності установи;

- запровадження в процесі оперативного управління бюджетними коштами системи електронного документообігу з елементами санкціонування електронних документів між розпорядниками бюджетних коштів, місцевими фінансовими органами та органами Казначейства України;

- підвищення рівня професійної підготовки та бюджетно-правової відповідальності розпорядників бюджетних коштів;

- підвищення відповідальності розпорядників і одержувачів бюджетних коштів щодо недопущення ними порушень бюджетного законодавства в процесі здійснення видатків;

- удосконалення організації внутрішнього фінансового контролю та аудиту в бюджетних установах, створення єдиного інформаційного простору і інформаційної системи для забезпечення надійності і прозорості інформації державного фінансового контролю.



Література

1. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua.

2. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02 2002 р. № 228 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua.

3. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів: Наказ Міністерства фінансів України від 23.08.2012р. № 938 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua.

4. Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України: Наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua.

1. Тhe Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Budget Code of Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/en/2456-17 (Accessed 04 March 2015).

2. Cabinet of Ministers of Ukraine (2002), Resolution “ On approval of the preparation, review, approval and implementation of basic requirements for estimates of budgetary institutions”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/en/228-2002-п (Accessed 26 September 2014).

3. Ministry of Finance Ukraine (2012), Order “O On Approval of Procedure treasury services for local budgets”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/en/z1569-12 (Accessed 09 September 2014).

4. Ministry of Finance Ukraine (2012), Order “On Approval of Procedure registration and account of budget commitments of budget managers and recipients of budget funds in the State Treasury Service of Ukraine”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0419-12 (Accessed 14 November 2014).

Размещено на Allbest.ru