Активізація фіскальної підтримки підприємницького сектору економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТИВІЗАЦІЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

І.А. Дем'янчук,

к.е.н., доцент кафедри економіки і фінансів,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне

Стаття присвячена проблемам реалізації фіскальної підтримки підприємницького сектору в умовах нестабільної економіки. Проаналізовано фіскальні важелі, застосовувані країнами Східної Європи під час кризи та у посткризовий період. Представлено напрями застосування інструментів фіскальної політики, на основі досвіду більшості європейських держав, у періоди економічного спаду. Визначено напрями впливу запропонованих заходів на зміни в базі оподаткування та макроекономічну ситуацію в державі в цілому. Запропоновано джерела компенсації втрат бюджету у період застосування стимулюючих заходів фіскальної політики, направлених на підтримку реального сектору економіки в нестабільних економічних умовах. Відображено наслідки підвищення рівня оподаткування споживання та зниження оподаткування прибутку. Доводиться думка, що зменшення податкового навантаження на підприємницький сектор за рахунок податку на прибуток з одночасним підвищенням рівня оподаткування споживання товарів, попит на які є нееластичним, сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції і дозволить розширити фінансовий базис держави за рахунок збільшення податкових надходжень.

Ключові слова: фіскальна політика, фіскальні інструменти, підприємницький сектор.

Вступ. Фіскальна підтримка підприємницького сектору в умовах економічного спаду набуває особливої важливості з кількох причин. По-перше, підприємницький сектор найбільш болюче відчуває наслідки економічного падіння і дуже повільно від них оговтується. По-друге, економічний спад у підприємницькому секторі означає не тільки падіння надходжень до бюджету (тобто, звуження фінансового базису держави), але й зменшення доходів населення, що є тотожним падінню сукупного попиту в середині держави. Як наслідок, держава потрапляє в цикл змін, коли негативні тенденції у змінах одного фактору спричиняють ефект «доміно» відносно інших факторів. Нейтралізація виявлених процесів потребує стабілізації фінансового забезпечення розвитку держави, якого можна досягти за рахунок фіскальної політики, направленої на забезпечення оптимальної реалізації фіскального і регуляторного потенціалу оподаткування.

Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що питанням у сфері реалізації фіскальної політики займалися такі вчені, як В. Л.Андрущенко, В.В.Білоцерківець, С.С. Гринкевич, В.І.Грушко, А.Б. Дрига, Т.І.Єфименко, В.Д. Лагутін , Л.Л. Лазебнік, І. О. Луніна , М.М. Свердан, В.Б. Тропіна.

Постановка задачі. Метою роботи є обґрунтування ролі активізації фіскальної підтримки підприємницького сектору економіки в умовах економічного падіння.

Результати. Для досягнення забезпечення мінімізації негативних наслідків економічної нестабільності у підприємницькому секторі акценти необхідно зосередити на наступних напрямах:

- стимулювання розвитку малого бізнесу. При цьому варто зазначити, що ця частина підприємницького сектору покликана не стільки розширити базу оподаткування, скільки забезпечити зайнятість населення та не допустити падіння сукупного попиту в період економічного спаду;

- забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, шляхом стимулювання домінування вищих технологічних укладів. Варто зауважити, що більшість вітчизняних вчених акцентують увагу на недостатності обсягів фінансування інноваційних розробок, однак ми пропонуємо зосередити увагу на стимулюванні внутрішнього попиту на інноваційні розробки та їх впровадження у життя;

- стимулювання внутрішнього попиту;

- стимулювання інвестицій.

Обґрунтування важелів фіскальної політики будемо здійснювати на основі досвіду зарубіжних країн. Основні заходи фіскальної політики країн західної Європи представлені в табл.1.

фіскальний політика криза економіка

Таблиця 1. Фіскальні важелі, застосовувані країнами Східної Європи під час кризи та у посткризовий період (2008-2012 рр.)

Джерело: складено автором на основі[6].

Аналізуючи інформацію, наведену в табл. 1, можна зробити висновки, що Україна має багато спільних проблем з країнами Східної Європи, однак на додаток Україна має ще одну велику проблему - суттєву нерівність у стартових умовах розвитку. Підсумувавши інформацію про те, які важелі і з якою метою країни Східної Європи використовують найактивніше, можна сказати, що основними задачами країн Східної Європи є скорочення дефіциту бюджету, стимулювання залучення інвестицій, заохочення експорту та стимулювання інновацій та впровадження нових технологій[6]. Також найбільш поширеними фіскальними важелями є підвищення рівня податків на споживання (у тому числі за рахунок запровадження нових акцизів), зниження непродуктивних бюджетних витрат (у тому числі на трансферти населенню та утримання органів влади), бюджетні інвестиції розвиток інфраструктури і бізнесу[1,с.45].

На наш погляд, якщо вести мову про Україну, то до основних задач також необхідно віднести скорочення дефіциту бюджету, стимулювання інновацій та впровадження нових технологій. Стимулювання експорту є спірним питанням - у короткостроковому періоді воно навряд чи дасть позитивні результати через падіння попиту на українську продукцію на зовнішніх ринках. Тому, на наш погляд, пріоритет необхідно змістити у бік стимулювання внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію, що забезпечить збільшення обсягів виробництва та дозволить скоротити імпорт.

Що стосується застосування фіскальних важелів, то акцент також необхідно зробити на скороченні бюджетних витрат. Однак, з метою запобігання зростання соціальної напруги, акцент необхідно зробити на скорочення витрат на утримання апарату державного управління, а не на скорочення трансфертів населенню. Крім того, недопустимим є скорочення витрат на економічну діяльність з одночасним підвищенням контролю за витрачанням бюджетних коштів. Підвищення податкового навантаження на споживання може бути виправданим тільки у випадку підвищення ставок специфічних акцизів (а не ПДВ) та запровадження нових специфічних акцизів.

Проаналізуємо, які цілі ставлять перед собою країни Західної Європи та яким фіскальним важелям віддають перевагу (табл. 2).

Таблиця 2. Фіскальні важелі, застосовувані країнами Західної Європи під час кризи та у посткризовий період (2008-2012 рр.)

Джерело: складено автором на основі [6]

Як видно з інформації, представленої у табл. 2, цілі країн Західної Європи дещо відрізняються від країн Східної Європи. Також певні відмінності існують між країнами великої сімки та країнами, які приєдналися до ЄС пізніше. Так, ФРН, Велика Британія та Франція зосередженні на дотримані критеріїв Маахстритської угоди (підтримання дефіциту бюджету на рівні 3% ВВП), подоланні рецесії, підтримці малого бізнесу та підвищення рівня зайнятості. Серед фіскальних важелів перевага віддається зниженню рівня оподаткування та прямій підтримці з бюджету на створення нових робочих місць. Країни, які мають суттєві проблеми у сфері економіки (Іспанія, Греція, Італія), мають на меті стимулювання пріоритетних галузей економіки (зокрема, туризму), зниження рівня безробіття. тощо. При цьому перевагу віддають скороченню рівня державних витрат (передусім, за рахунок скорочення витрат на утримання апарату управління держави), підвищенню рівня непрямих податків.

В Україні необхідно звернути увагу на підвищення ефективності стягнення наявної, але нереалізованої бази оподаткування, головними складовими якої є податковий кредит, податковий борг та тіньові операції [7], які звужують базу оподаткування, крім того необхідно підвищити відповідальність за ухилення від сплати податків та забезпечити 100 % ймовірність її настання (виключення корупції у цій сфері).

Оминути процес підвищення фіскального навантаження на економіку неможливо, однак таке навантаження можна оптимально розподілити. Так, у ситуації, яка склалася в Україні, підвищувати податкове навантаження на бізнес чи доходи небезпечно, тому єдиним способом є підвищення ставок акцизного податку на існуючі групи підакцизних товарів та розширення переліку підакцизних товарів.

У частині змін в прибутковому оподаткуванні позитивно можуть позначитися тільки ті зміни, які направлені на стимулювання розвитку реального сектору економіки. Однак позитивний ефект від таких змін проявляється через певний проміжок часу (часовий лаг). В умовах нестабільної економічної ситуації це небезпечно, оскільки такий часовий лаг може співпасти з економічним спадом. Компенсувати ризик у даному випадку також може підвищення податкового навантаження на споживання.

Вплив запропонованих заходів на макроекономічну ситуацію в державі буде мало залежати від часового лагу, оскільки вони максимально гнучкі відносно змін макроекономічної кон'юнктури (табл. 3)

Таблиця 3.

Вплив запропонованих заходів на зміни в базі оподаткування

Джерело: складено автором на основі [2,с.91]

Таким чином, заходи фіскальної політики, направлені на підтримку реального сектору економіки в нестабільних економічних умовах не повинні сприяти збільшенню втрат бюджету та збільшенню обсягу тіньового сектору економіки. Це робить недоцільним підвищення податкового навантаження на підприємницький сектор, а, навпаки, вимагає застосування фіскальних засобів його підтримки.

Виникнення втрат бюджету у період застосування стимулюючих заходів вимагає пошуку джерел компенсації таких втрат. На наш погляд, у якості таких джерел можна розглядати варіант підвищення рівня оподаткування споживання. Наслідки підвищення рівня оподаткування споживання та зниження оподаткування прибутку відображені на рис. 1.

Зменшення податкового навантаження на підприємницький сектор сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції, внаслідок цього крива сукупної пропозиції переміщується з положення AS1 у положення AS2. Варто зазначити, що збільшення сукупної пропозиції буде відбуватися за рахунок вітчизняних товарів, що, у свою чергу, створюватиме передумови для витіснення імпорту. Загальне підвищення рівня оподаткування непрямими податками спричиняє скорочення сукупного попиту та переміщення кривої з положення AD1 в положення AD2. Саме тому безпечним є підвищення ставок непрямих податків на ті товари, попит на які є нееластичним або низько еластичним. Варто зазначити, що у випадку, коли підвищення непрямих податків буде стосуватися тих самих товарів, на прибуток від виробництва яких знижено рівень оподаткування, підвищення рівня цін не відбудеться.

Рис. 1. Вплив зміни в оподаткуванні на сукупний попит і сукупну пропозицію AD - сукупний попит; AS - сукупна пропозиція; P - ціни; Y - обсяг попиту (пропозиції).

Виходячи з цього, зниження рівня оподаткування на підприємницький сектор за рахунок податку на прибуток з одночасним підвищенням рівня оподаткування споживання товарів, попит на які є нееластичним, є виправданим і дозволить розширити фінансовий базис держави за рахунок збільшення податкових надходжень: у короткостроковому періоді - від непрямих податків, у довгостроковому - як від непрямих, так і від прямих, за рахунок підвищення рівня підприємницької активності.

Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили необхідність фіскальної підтримки реального сектору економіки, оскільки саме він забезпечує найбільший обсяг податкових надходжень, створює робочі місця, забезпечуючи тим самим формування сукупного попиту з боку домогосподарств. Аналіз зарубіжного досвіду підтримки реального сектору економіки засвідчив, що фіскальна політика країн Європи направлена на ліквідацію непродуктивних бюджетних витрат (передусім за рахунок скорочення витрат на утримання апарату управління державою), стимулювання інвестицій та стимулювання експорту. У періоди економічного спаду уряди більшості європейських держав намагалися знизити навантаження на реальний сектор економіки та компенсувати втрати бюджету за рахунок збільшення рівня непрямого оподаткування. Бюджетні інвестиції при цьому направляють переважно на розвиток інфраструктури бізнесу. Фіскальна підтримка реального сектору економіки повинна здійснюватися за допомогою, як доходних, так і видаткових важелів. У частинні політики видатків, бюджетна підтримка має бути направлена на стимулювання «точок росту» економіки за умови повного фінансування і забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. У частині політики доходів необхідним є стимулювання оновлення техніко-технологічної бази реального сектору економіки, яке вимагає значних інвестиційних вкладень. З метою стимулювання інвестиційної активності в реальному секторі економіки нами пропонується зниження навантаження на прибуток підприємств, які здійснюють інвестиції.

Література:

1. Андрущенко В. Л. Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем : Теоретичні засади та практика використання / [В. Л. Андрущенко, В. М. Мельник, Ю. І. Ляшенко та ін.] ; за.ред. В. Л. Андрущенка, В. М. Мельника. - Ірпінь : Національний ун-т ДПС України, 2006. - 210 с.

2.Білоцерківець В. В. Фіскальна політика та її роль в розвитку національного товарного виробництва : дис… канд. екон. наук : 08.01.01 / Білоцерківець Володимир Вікторович. - Д., 2001. - 204 с.

3.Луніна І. О. Державні фінанси України у перехідний період [монографія] / І. О. Луніна. - Харків : Форт, 2000. - 296 с.

4. В.Р. Евстигнееев Мировая финансовая система после кризиса. Оценка и прогнозы/ Отв. ред.- М.: Маросейка, 2009. - 220 с.

5. OECD. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:www.oecd.org/.

6.Global Economic Outlook. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.deloitte.com/view/ru_Ru/ru/7562/7841

7.Офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.me.gov.ua

Размещено на Allbest.ru