Вибір та обгрунтування економіко-організаційних рішень облігаційно-орендного механізму управління проектами реконструкції та реставрації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Київський національний університет будівництва і архітектури

Вибір та обгрунтування економіко-організаційних рішень облігаційно-орендного механізму управління проектами реконструкції та реставрації

С. В. Костенко,

аспірант кафедри менеджменту організації

У статті розглянуто один з найбільш розповсюджених механізмів залучення коштів державою для фінансування проектів реконструкції та реставрації. Облігаційний механізм застосовується у багатьох сферах як швидкий та взаємовигідний спосіб для фінансування тих чи інших потреб у економіці. Проте, реставраційна сфера має,досить, високі вимоги до фінансування через облігаційний механізм. Так, вчасне проведення ремонтно-реставраційних робіт, будівель та споруд, що знаходяться в комунальній власності, та є пам'ятками культурної спадщини - є першочерговим завданням в сфері управління пам'ятками охорони культурної спадщини. Саме тому виникла нагальна потреба у розробці альтернативного механізму, що буде поєднувати переваги та усувати недоліки облігаційного способу залучення коштів для проведення реставраційних та робіт з реконструкції будівель. Таким механізмом став облігаційно-орендний механізм, функціонування якого буде розглянуто в статті.

Ключові слова: облігації внутрішньої позики, реконструкція, реставрація, управління проектом, фінансування, альтернативний механізм, облігаційно-орендний механізм.

Постановка проблеми. Аварійний стан, майже, 70% будівель та споруд, що є пам'ятниками історії та архітектури, поставив нагальну потребу у залученні коштів для фінансування реставраційних робіт в Україні на перше місце серед невирішених, у сфері містобудування та збереження історичної нерухомості.

Аналіз останніх досліджень. В наукових роботах вітчизняних вчених Лучковської С.І., Шелудько В.М., Орлика О.П., В. Гейця, піднімалося питання фінансування будівельних об'єктів шляхом емісії муніципальних облігацій, проте не було вирішено питання залучення коштів не для нового будівництва, а для проведення ремонтно-реставраційних робіт, що потребує запровадження нових механізмів функціонування та прийняття швидких та виважених рішень. реставрація фінансування кошти

Цілі дослідження. Існуючі механізми залучення коштів для проведення ремонтно-реставраційних робіт не задовольняють потреби інвестора та держави, що й призводить до погіршення ситуації у даній сфері. Впровадження нових, більш гнучких, ефективних та взаємовигідних механізмів фінансування проектів реконструкції та реставрації є першочерговим завданням даного дослідження.

Важливим джерелом залучення коштів для проведення реставраційних робіт та робіт з реставрації є випуск облігацій внутрішніх державних позик.

Облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року облігація -- це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації П номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення [1 с.24-29].

Державніоблігаціїподіляються на:

1) облігації внутрішніх державних позик:

2) облігації зовнішніх державних позик;

3) цільові облігації внутрішніх державних позик.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Основним реквізитом цільових облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення передбаченого законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів. Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік[1 с.51].

Перша емісія ОВДП 1995 р. була здійснена безготівковим шляхом -- через записи на рахунках інвесторів; розміщення облігацій проводилося на строк 3--6 місяців (хоча за світовими стандартами державними облігаціями вважаються цінні папери зі строком обігу понад 5 років); номінальна вартість однієї облігації становила 100 млн крб, а відсоткова ставка дохідності -- 140 % річних. Такі якісні характеристики ОВДП були зумовлені нестабільною фінансовою кон'юнктурою в умовах становлення ринку цінних паперів, високою ставкою рефінансування НБУ (60 % річних), недовірою населення до держави.

Емісія та обіг облігацій державної позики регламентується ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» зі ізмінами та доповненнями від 7 липня 2011 року №3610-6 у Статті 10 говориться:

«ДержавніоблігаціїУкраїниможуть бути:

довгострокові - понадп'ятьроків;

середньострокові - від одного до п'ятироків;

короткострокові - до одного року.

Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку[1 с.35; 3 с.17-19].

Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення державних облігацій України, виплату доходів здійснюються відповідно до умов розміщення державних облігацій України за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у Державному бюджеті України.

Державн іоблігації України можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

Короткострокові облігації внутрішніх державних позик мають відсоткову ставку доходу в розмірі 0 (нуль) відсотків, реалізуються за ціною нижчою, ніж їх номінальна вартість, а дохід становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику під час її погашення, та ціною її придбання.

Основними причинами незадовільногорозвитку ринку муніципальних позик є низький рівень довіри з боку інвесторів до органів місцевої влади та відсутність кваліфікованих спеціалістівв органах місцевого самоврядування з питань випуску та обігу облігацій місцевих позик[4 с.368-371].

Отже, розглянемо більш детально процедуру, переваги та недоліки фінансування ремонтно-реставраційних робіт з випуском цільових облігацій (емісії облігацій як спосіб залучення коштів).

Недоліками механізму фінансування реставраційних робіт та робіт з реконструкції шляхом випуску облігацій є:

1. хаотичність залучення коштів;

2. відсутність системності проведення необхідних ремонтно-реставраційних робіт для утримання будівлі в належному технічному стані;

3. проведення робіт з реконструкції та реставрації в майбутньому буде фінансуватися державою.

4. Виплата за борговими зобов'язаннями (% по облігаціям внутрішньої позики).

Тобто, схема функціонування механізму виглядає наступним чином (Рис.1):

Рис. 1. Схема функціонування облігаційного механізму

В зв'язку із наведеними вище недоліками функціонування процесу управління проектами реконструкції та реставрації за допомогою випуску цільових облігацій було розроблено механізм, що задовольняв би потреби держави в частині проведення ремонтно-реставраційних робіт належним чином, відповідно до вимог Управління охорони пам'яток культурної спадщини, та утримання будівель, та приватного партнера, що погодився б вкласти кошти у цільові облігації внутрішньої позики з подальшим утриманням будівлі.

Розробка альтернативного облігаційно-орендного механізму управління проектами реконструкції та реставрації.

Схема, що розроблена є поєднанням переваг облігаційного та орендного механізму, що надає більше можливостей, та є більш економічним механізмом для як держави, так і для інвестора (рис.2).

Рис. 2. Облігаційно-орендна схема функціонування механізму

1 - проект реконструкції та реставрації потребує фінансування;

2 - задовольнити потребу у фінансуванні проекту реконструкції та реставрації бере на себе держава;

3 - надходження коштів державі від розміщення облігацій;

4 - виплати інвестора по номіналу облігацій;

5- купівля інвестором розміщених державою цільових облігацій внутрішньої державної позики;

6 - замість виплат відсотків по облігаціям інвестору, держава надає право безкоштовної оренди терміну погашення облігацій.

7- фінансування проекту реконструкції та реставрації за рахунок коштів, що надійшли від розміщення облігацій.

Заохочення інвестора вкладати кошти у облігації на взаємовигідних умовах полягає у наступному:

1. Замість виплат відсотків по облігаціям інвестору, держава надає право безкоштовної оренди на термін,що дорівнює терміну погашення облігацій.

2. Термін погашення облігацій складає від 2-5 років.

3. Після завершення терміну погашення, орендатору пропонується пільгова орендна плата, що складає звичайний тариф -15%, але за умови, що в разі необхідності, що підтверджена Управлінням з охорони пам'яток культурної спадщини, орендатор за власний рахунок проводить ремонтні, реставраційні та роботи з реконструкції будівлі, що не вартість яких не перевищує 100 000 гривень на 1 рік.

Дохід, від вкладання коштів у облігації внутрішньої державної позики в даному випадку складає:

D=Oп х Т - Кобл

Рис. 3. Компенсаційний механізм облігаційно-орендної схеми

Висновки

Проведені дослідження показали, що розробка альтернативного та більш ефективного механізму фінансування проектів реконструкції та реставрації є необхідним кроком для забезпечення повноцінного функціонування галузі охорони культурних пам'яток. Поєднання існуючих механізмів, орендного та облігаційного, сприяло створенню нового облігаційно-орендного механізму, що враховує переваги кожного із них, та максимально нейтралізує недоліки кожного окремо.

Література

1. Лучковська С.І. Фінансове право. / С.І.Лучковська - К.: КНТ, 2010. - 296 с.

2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок / В.М.Шелудько -К.:Знання, 2008.- 535 с.

3.Орлюк О.П. Фінансове право./ О.П.Орлюк-К.:Юрінком Інтер,2003.-528с. 

4. Еш С.М. Фінансовий ринок./ С.М.Еш-К: Центр учбової літератури, 2011.-528с.

5. Лапішко З. Я. Вплив фінансових установ на розвиток ринку муніципальних облігацій України і Польщі / З. Я. Лапішко // Вісник соціально-економічних досліджень / 2006. - Вип. 24. - С. 116-122.

Размещено на Allbest.ru