Сучасні аспекти розподілу екологічного податку в контексті забезпечення екологізації національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ АСПЕКТИ РОЗПОДІЛУ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

О.А. Чала,

Постановка проблеми. В умовах сьогодення, коли криза платежів та відтік капіталу набувають в Україні значних масштабів, раціональний розподіл існуючих джерел фінансування аспектів екологізації національної економіки залишається складним питанням. Відсутність дієвих методик оцінювання шкоди довкіллю ускладнює обґрунтування фінансових потреб екологізації, саме тому розподіл податкових та інших джерел здійснюються вручну. Такий підхід зумовлює значну нестачу коштів саме на тих територіях, де рівень техногенного навантаження найвищий. В таких умовах актуальним питанням залишається розподіл одного із цільових джерел фінансування екологізації економіки - екологічного податку, впровадження якого відбулося із прийняттям Податкового кодексу України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями екологічного оподаткування займалися такі вчені. як Антоненко С.В., Бережна І.В., Веклич О.О., Камбур О.Л., Костицький В.В., Кушнірчук Ю.М., Лутковська С.Ю., Маслюковська О.П., Мищенко В.С., Мельник Л.Г., Мороз В.П., Олійник О.І., Покатаєва О.В., Ревенко Е.В., Серебрянський Д.М., Синякевич І.М., Тищенко А.Н., Хвесик Ю.М. та інші. Проте, наукові праці присвячені питанням фіскального означення екологічного податку, удосконаленню його адміністрування, при цьому аспектам розподілу надходжень від нього приділяється недостатньо уваги.

Метою статті є узагальнення змін структури розподілу екологічного податку в контексті забезпечення екологізації національної економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Система розподілу екологічного податку між бюджетами України формується по вертикалі та горизонталі. По вертикалі - частки екологічних платежів закріплюються за державним та місцевими бюджетами, по горизонталі - екологічні платежі розподіляються між загальним фондом та спеціальним, який дає змогу формувати цільові кошти та бюджет розвитку.

Розподілення екологічного податку проводилося відповідно п. 51 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року N 2456-VI [1] і здійснювалося з 2011 року тільки через спеціальний фонд наступним чином:

- до державного бюджету: у 2011 - 2012 рр. - 30 %; у 2013 році - 53 %, з них 33 % із спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з 2014 р. - 65 %, з них 50 % із спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- до місцевих бюджетів: у 2011 - 2012 рр. - 70 %, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %; у 2013 році - 47 %, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 33,5 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 13,5 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 47 %; з 2014 р. - 35 %, згідно з пунктом 10 частини другої статті 69 Бюджетного Кодексу.

Такий розподіл екологічного податку на початку 2011 року характеризувався цільовим призначенням надходжень та закріпленням значної частки отриманих коштів за місцевими бюджетами. Проте, з 2013 року в системі розподілу екологічного податку за бюджетами держави, як і заплановано, здійснили суттєві зміни у напряму збільшення частки надходжень до державного бюджету до рівня 53% і тим самим, зменшення частки до місцевих бюджетів до рівня 47%. Зазначена тенденція продовжувалася і у 2014 році. Розподілення екологічного податку проводилося наступним чином: до спеціального фонду державного бюджету у розмірі 65%, до спецiального фонду мiсцевих бюджетiв - 35% надходжень екологічного податку. Тобто, суттєво скорочується частка закріпленого екологічного податку до місцевих бюджетів і тим самим, значно погіршує стан фінансування аспектів екологізації окремих територій.

Також, протягом 2014 року з метою збільшення дохідної частини бюджету внесеними змінами частину екологічного податку було віднесено до загального фонду державного бюджету, при цьому такі ж надходження до спеціального фонду державного бюджету були зменшені. Так, Законом України від 27.03.2014 № 1165-VIIІ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік» [3] до державного бюджету віднесено 31,6% надходжень екологічного податку (крім податку, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України та п. 10 ст. 11 [3]), до спеціального фонду державного бюджету - 33,4%. [3].

Згідно нових змін, внесених Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII, розподіл екологічного податку проведено наступним чином: до загального фонду віднесено екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, у сумі 37 749,8 тис. грн., та 53,5% екологічного податку (крім податку, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України), та ст.10 [4], до спеціального фонду - 11,5% [4].

Оскільки розподіл екологічного податку між загальним та спеціальним фондом державного бюджету змінено, розглянемо аспекти спрямовування використання екологічних коштів, отримання яких передбачено державним бюджетом у 2014 році. Так, з 65% екологічного податку (зарахування до спеціального фонду державного бюджету) 50% коштів передбачалося спрямувати на виконання проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку, крім податку, визначеного п.4 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, на виконання природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, реалізацію Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України», очищення побутово-стічних вод міста Калуш ст.14 [2].

Внесеними змінами з 33,4% (зарахування до спеціального фонду державного бюджету) лише 60,6% коштів передбачено на здійснення природоохоронних заходів, крім податку, визначеного п.4 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь [3]. Згідно нових змін відрахування 11,5% заплановано використати на природоохоронні заходи у повному обсязі [4]. Тобто, протягом 2014 року внесеними змінами зменшувалися як нормативні відрахування екологічного податку на природоохоронні заходи, так і видатки на них, та, як наслідок, не були здійснені окремі природоохоронні програми та цільових заходів, а саме: на очищення побутово-стічних вод міста Калуш [5], та реалізацію Загальнодержавної цільової програми "Питна вода України" [6].

Крім того, зменшені видатки спеціального фонду державного бюджету на компенсацію витрат, пов'язаних з утилізацією транспортних засобів через скасування екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів [11]. Таким чином, у 2014 році внаслідок внесених змін до Закону про державний бюджет, проведено скорочення видатків на здійснення природоохоронних заходів та, як наслідок, зменшена кількість цих заходів. Зміни, внесені доЗакону про Державний бюджет на 2014 рік згідно зазначених законів, наведено у порівняльній таблиці табл.1.

Таблиця 1. Узагальнення законодавчих змін щодо розподілу екологічного податку

Фактично, до спеціального фонду надходили цільові кошти, які витрачати можна тільки за цільовим призначенням. Проте, у державному фонді отримані кошти змінювали призначення та напрями їх використання. Отже, екологічні платежі поступово втрачають своє цільове призначення в процесі їх перерозподілу за джерелами витрат, які, в свою чергу, також скорочуються у напряму природоохоронних заходів.

Ґрунтовні зміни щодо перерозподілу екологічного податку були внесені Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII ««Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» [7], дія яких позначилися на розподілі надходжень екологічного податку у 2015 році, в тому числі збільшено відсоток зарахування екологічного податку до місцевих бюджетів, що призвело до розширення їх дохідної бази. Екологічний податок (за виключенням екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у розмірі 20% перераховується до бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим. Крім того, розширена наявна дохідна база місцевих бюджетів шляхом збільшення відсотка зарахування екологічного податку до місцевих бюджетів з 35% до 80%, при цьому 80% податку зараховуються до бюджетів міст Києва та Севастополя, 55% належать до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів та 25% екологічного податку зараховуються до сільських, селищних, міських бюджетів (п.43 ст. 26, п. 33 ст. 28, п.43 ч.1 ст.64, п.20-4 ст. 69) [7]. Крім того, згідно Законом України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» [12] внесено зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення екологічним податком припинено із відповідним збільшенням ставок акцизного податку на всі види моторного палива [12]. екологічний податок відрахування збір

Рис. 1. Структура розподілу обсягів надходжень екологічного податку на кінець 2014 року за рівнями та видами бюджетів України з урахуванням змін

Таким чином, на кінець 2014 року розподіл екологічного податку з урахуванням змін, внесених вищезазначеними законами, виглядає наступним чином, рис. 1.

Згідно з Бюджетним кодексом України [1], з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» [7] структуру доходів бюджетів усіх рівнів щодо розподілу екологічного податку на 2015 рік узагальнено у табл. 2.

Таблиця 2. Структура доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок розподілу екологічного податку на 2015 рік

Розглянемо напрями витрачання екологічного податку на 2015 рік. 20 відсотків надходжень екологічного податку, які залишаться в державному бюджеті у 2015 році, планувалося спрямувати на фінансування Програми утилізації твердого ракетного палива на 2015 рік (290,4 млн. грн.), захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь (123,4 млн. грн.), субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на проекти ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків)" у сумі 353,4 млн. грн. та інші природоохоронні заходи[8], [9]. Змінами, внесеними ст.15 [13], видатки за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проекти ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 відсотків)" виключено, а видатки в обсязі 353,4 млн. грн. направлено на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості.Поряд з цим, видатки на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області, затверджені на початок 2015 року у сумі 28,4074 млн.грн., внесеними змінами збільшено, та затверджено у сумі 78,4074 млн.грн. [13].

Розглянемо напрями спрямування видатків з місцевого бюджету за рахунок екологічного податку у 2015 році згідно Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо бюджетної децентралізації) [10], таблиця 3.

Таблиця 3. Напрями фінансування у 2015 році видатків з місцевого бюджету за рахунок екологічного податку

Таким чином, збільшення ресурсу місцевих бюджетів за рахунок екологічного податку у 2015 році передбачає фінансування розширеного переліку видатків,пов'язаних з природоохоронною діяльністю, а саме: ведення лісового господарства, ветеринарних лікарень, ліквідації, реструктуризація та консервація підприємств та виробництва, що є «забруднювачами» довкілля.

Висновки

У підсумку зазначимо, що до головних змін в процесі структурного перерозподілу коштів з екологічного податку, що відбулися протягом 2014 року, віднесено поступове закріплення частини надходжень за державним бюджетом. Внаслідок поетапного зменшення запланованих до спеціального фонду державного бюджету надходжень екологічних коштів, передбачено і скорочення видатків на здійснення природоохоронних заходів за рахунок спеціальних коштів та, як наслідок, скорочення переліку самих природоохоронних заходів. У 2015 році формування доходів місцевих бюджетів проведено з урахуванням змін, а саме:змінено розподілення коштів екологічного податку (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів) з урахуванням перерахування до загального фонду державного бюджету 20%, а до місцевих бюджетів - 80%, з яких до обласних бюджетів - 55% , сільських, селищних, міських бюджетів -25%, до бюджету міста Києва і Севастополя - 80% надходжень цього податку.

Структура розподілу екологічного податку прив'язана до території формування його обсягів, що спонукає місцеві бюджети наповнювати власну дохідну частину. Позитивним вважаємо збільшення надходжень до місцевих бюджетів та розподіл часток обсягів екологічного податку між рівнями бюджетів за вертикаллю, що дає змогу дотримуватися принципу «забруднювач платить», оскільки саме регіональні бюджети та бюджети міст формують основну частку техногенного навантаження на довкілля країни. До недоліків віднесемо те, що екологічний податок зараховується тільки у загальний фонд, в результаті чого отримані кошти втрачають своє екологічне призначення та мають змогу витрачатися і на інші статті витрат.

Анотація

Узагальнено особливості розподілу екологічного податку в Україні. Відзначено, що трансформація системи розподілу екологічного податку реалізована шляхом закріплення надходжень тільки за загальним фондом у частці вісімдесяти відсотків до місцевих і двадцяти відсотків до державного бюджетів.

Частки надходжень від екологічного податку прив'язані до території його формування. Загалом, зміни у структурі розподілу екологічного податку здійснюються на фоні скорочення його бази оподаткування за рахунок припинення оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення та скасування екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Результатом таких змін стало зменшення нормативних відрахувань екологічного податку та скорочення видатків на природоохоронні заходи, що стало на перешкоді здійснення вже запланованих природоохоронних заходів.

Ключові слова: екологічний податок, екологізація, природоохоронні заходи, розподіл, структура, місцевий бюджет, державний бюджет.

Generalization of the distribution of the environmental tax in Ukraine. It is noted that the transformation of the distribution system environmental tax revenues realized by fixing only in the general fund in proportion eighty percent to twenty percent of the local and the state budget. The share of revenues from environmental tax tied to the territory of its formation. In general, transformation in the structure of the distribution of environmental tax occur against the background of reducing its tax base by eliminating tax on emissions of air pollutants by mobile sources of pollution and the abolition of the environmental tax on disposal of decommissioned vehicles.

The result of these changes became reducing expenditures for environmental protection, which is an obstacle to the implementation of environmental protection measures.

Key words: environmental tax, greening, environmental protection, distribution, structure, local budget, the state budget.

Размещено на Allbest.ru