Управління фінансовими результатами діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.О. Мархотка, студент,

Науковий керівник - к.е.н., доцент Лункіна Т. І.,

Миколаївський національний аграрний університет

Розглянуто теоретичні положення категорій фінансових результатів діяльності виробництва. За загальними положеннями Положення (стандарту) 3 “Звіт про фінансові результати” господарсько-фінансова діяльність підприємства складається із звичайної діяльності та надзвичайних подій. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Ключові слова: фінансові результати, управління прибуток, збиток, доходи, витрати.

фінансовий користувач дохід витрата

Актуальність дослідження. У сучасних умовах управління фінансовими результатами займає центральне місце в діловому житті господарюючих суб'єктів. Фінансовий стан характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування, доцільним їх розміщенням і ефективним використанням. Призначення управління фінансовими результатами - своєчасно виявляти і усувати недоліки в розвитку підприємства, знаходити резерви для поліпшення фінансового стану організації та забезпечення фінансової стійкості її діяльності.

Практичний інтерес до розробок на дану тему обумовлений тим, що ефективна система управління фінансовими результатами - це один з факторів, що визначають перспективи розвитку підприємства, її майбутню інвестиційну привабливість, кредитоспроможність і, в решті решт, ринкову вартість. Якісна система управління фінансовими результатами є фундаментальною основою для забезпечення сталого зростання господарюючого суб'єкта.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування, управління та обліку фінансового результату підприємств розглядаються на теоретичному й методологічному рівнях у роботах таких вітчизняних і закордонних учених-економістів як: М. Білуха І. Бланк Н. Богацька, О. Боднар, Л. Буряк, В. Гливенко, В. Лень, Г. Нам, А. Поддєрьогін, Ю. Пономарьова Ю. Продиус, В. Сідун, М. Темченко та інших.

Узагальнення й аналіз опублікованих за даною проблематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що питання розробки методичного забезпечення щодо вдосконалення управління фінансовим результатом підприємства розроблені як у науковому, так і в практичному аспектах.

Метою статті є узагальнення теоретичних положень, спрямованих на вдосконалення управління фінансового результату вітчизняних підприємств, в тому числі і сільськогосподарських.

Виклад основного матеріалу. Ефективна діяльність вітчизняних підприємств, в тому числі і сільськогосподарських, стабільні темпи їх розвитку та формування конкурентоспроможності в сучасних економічних умовах значною мірою визначаються якістю управління фінансовими результатами. Для цього необхідна постановка ефективного механізму фінансового менеджменту на підприємстві - інструменту підвищення ефективності та керованості, і, відповідно, покращенням фінансових результатів діяльності.

Управління фінансовими результатами необхідно, оскільки вони дозволяють:

здійснювати стратегічні завдання, підтримувати оптимальну структуру і нарощувати виробничий потенціал підприємства;

забезпечити поточну фінансово-господарську діяльність;

брати участь суб'єкту господарювання у здійсненні соціальної політики, що покращує психологічний клімат на підприємстві [1].

Потрібно зауважити, що діяльність сільськогосподарських підприємства може бути і збитковою, що означає втрату фінансових ресурсів. Якщо збитки носять регулярний характер, то з часом, будуть витрачені усі фінансові ресурси і підприємство збанкрутує. В цьому випадку управління фінансовими результатами дозволить якщо не запобігти збитковості, то можливо вчасно зреагувати і пом'якшити ситуацію.

в ринкових умовах позитивних фінансових результатів можна досягти тільки шляхом загальної реструктуризації управління підприємством, тобто інтеграцією всіх служб і відділів [2].

Одним із значних факторів, що впливають на фінансовий результат, є собівартість. Тому необхідно розглядати можливі напрями її зниження.

Для виявлення напрямів для зниження собівартості необхідно вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків.

Матеріальні витрати на вітчизняних підприємствах займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження насіння, мінеральних добрив, кормів, палива і енергії при виробництві окремої продукції в цілому по підприємству дає великий ефект. Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їх абсолютної суми. Чим менше сума матеріальних витрат в цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижче собівартість кожного центнера продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в невеликих кількостях. Тобто організація великих господарств по виробництво продукції рослинництва або тваринництва буде менш витратним, ніж організація також виробництва в умовах фермерських або одноосібних підприємств. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення й найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами.

Може застосовуватися наступне груповання факторів зниження собівартості продукції:

підвищення рівня технічного забезпечення виробництва:

впровадження нової прогресивної технології, механізації та автоматизації виробничих процесів; вдосконалення застосовуваної техніки і технології виробництва; поліпшення використання та застосування нових видів сировини і матеріалів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва;

вдосконалення організації виробництва і праці: розвиток

спеціалізації виробництва; поліпшення організації та обслуговування;

поліпшення організації праці; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на виробництво; поліпшення використання основних засобів; поліпшення матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів; скорочення транспортних витрат; ліквідація зайвих витрат і втрат; інші чинники, що підвищують рівень організації виробництва. підвищення рівня спеціалізації і кооперування веде до економії живої і матеріалізованої праці на одиницю продукції;

зміна обсягу і структури продукції: відносне зменшення умовно - постійних витрат та амортизаційних відрахувань; зміна структури продукції; підвищення якості і екологічності продукції [3].

Поточний аналіз і контроль витрат і прибутку від реалізації слід проводити регулярно.

Рис. 1. Впровадження системи аналізу і контролю за фінансовими результатами в сільськогосподарських підприємствах Джерело: розроблено автором

Налагодження даної функції дозволить своєчасно контролювати небажані відхилення від плану, стежити за тенденціями зміни фінансового результату протягом року і темпами цих змін, виявляти несприятливі звітні періоди, пов'язані зі зростанням витрат і зниженням продажів, і місяці, в яких отримано максимальний прибуток. Аналіз необхідно проводити з максимально можливою деталізацією показників за окремими видами продукції (робіт, послуг), місцями виникнення витрат і центрами відповідальності за відхилення від норм змінних витрат і кошторисів постійних витрат [4].

Також представляється необхідним зробити ряд пропозицій щодо поліпшення фінансових результатів діяльності підприємства, які можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді:

прагнути збільшити обсяг виробництва на основі підвищення якості продукції (товарів, робіт, послуг) і збуту продукції, так як це дозволяє оптимізувати витрати і знизити ціну на продукцію, що підвищує її конкурентоспроможність, проводити ефективну асортиментну політику, удосконалювати маркетингову діяльність тощо;

розглянути і усунути причини виникнення перевитрати фінансових ресурсів на управлінські і комерційні витрати;

здійснювати систематичний контроль за роботою технічних засобів і обладнання, організувати вчасний ремонт і налагоджування з метою попередження порушень технологічного процесу вирощування сільськогосподарської продукції;

при введенні в експлуатацію нового обладнання приділяти достатньо уваги навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації, для ефективного використання обладнання та недопущення його поломки із-за низької кваліфікації;

підвищувати кваліфікації працівників, що супроводжується зростанням продуктивності праці;

розробити і запровадити ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

використовувати системи депреміювання працівників при порушенні або трудової чи технологічної дисципліни;

розробити і здійснити заходи, спрямовані на покращення морального клімату в колективі, що в кінцевому підсумку відбитися на підвищенні продуктивності праці;

здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування сировини та готової продукції;

здійснювати ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців, яка забезпечуватиме оптимальне поєднання відпускних цін і обсяг продажів і сприятиме зростанню обсягу продажів і прибутку;

удосконалювати рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів.

Рентабельність активів може підвищуватися при незмінній рентабельності продажів і зростання обсягу реалізації, випереджаючому збільшенні вартості активів, тобто прискоренні оборотності активів. І навпаки, рентабельність активів може рости і за рахунок зростання бухгалтерської рентабельності [5].

Таким чином, реалізація розглянутих заходів, організація на підприємстві служби фінансового менеджменту, а також системний підхід до управління фінансовими результатами, дозволять підвищити ефективність діяльності підприємства, зміцнять його позиції на ринку.

Висновки. Отже, підсумовуючи вищезазначен, можемо відмітити, що категорія фінансового результату (прибуток, збиток) виступає в якості об'єкта процесів планування, прогнозування, моделювання, аналітичного дослідження, управління та контролю, незалежно від характеру їх часової тривалості, яка визначає цілі зазначених процесів, а величина фінансового результату є базисом, який забезпечує не тільки життєздатність суб'єкта господарювання, а й відображає рівень результативності, прибутковості господарської діяльності, можливості кількісного зростання основних економічних показників (обсягу виробництва й реалізації, продуктивності праці) та характеризує потенціал стійкого розвитку підприємства.

Список використаних джерел

1. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку : [підруч.] / М. Т. Білуха. - К.: 2008. -692 с.

2. Бланк И. А. Управление прибылью - [3-е изд.]. / И. А. Бланк.- К. : Ника-Центр, 2007. - 768 с.

3. Богацька Н. М. Фінансові результати діяльності підприємства [Електронний ресурс] / Н. М. Богацька, М. М. Темченко. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/

4. Боднар О. В. Особливості визначення фінансових результатів та розподілу прибутку / О. В. Боднар // Фінансово-кредитна політика. - 2010. - № 7. - С. 230-233.

5. Гладких Т. В. Фінансовий облік : [навч. посіб.] / Т. В. Гладких. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 480 с.

6. Лень B. C. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика / B. C. Лень, В. В. Гливенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 556 с.

7. Фінанси підприємств / А. М. Поддєрьогін, Л. Д. Буряк, Г. Г. Нам та ін./ За ред. М. Поддєрьогіна. - К. : КНЕУ, 2005. - 421 с.

8. Полянко В. В. Стратегія управління доходами підприємства : [монографія] /В. Полянко. - К : КНЕУ. - 2012. - С. 24-42.

9. Продиус Ю. И. Экономика предприятия : учебное пособие / Ю. И. Продиус. - X. : Одиссей, 2004. - 416 с.

10. Сідун В. А. Економіка підприємства : навч. посібник / В. А. Сідун, Ю. В. Пономарьова. - К. : Центер навчальної літератури, 2003. - 436 с.

11. Шершун І. Аналіз фінансових результатів / І. Шершун, І. Лазаришина // Все про бухгалтерський облік. - № 20 (1417). - С. 28-30.

Размещено на Allbest.ru