Характеристика впливу чинників на фіскальну безпеку України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Ефективність системи державних фінансів виступає одним із головних чинників позитивних тенденцій фінансово-економічних процесів у державі. Для України, яка вбачає себе у європейській спільноті, важливим і своєчасним завданням є необхідність запровадження якісно нових підходів до розвитку економіки та системи безпеки держави. Насамперед, об'єктивною необхідністю є зосередження зусиль на досягненні та дотриманні фіскальної безпеки України на належному рівні, що є передумовою її економічного зростання та досягнення соціального добробуту.

Для того, щоб уникнути зайвих проблем, подальшого розвитку потенційно можливих загроз, а також віднайти заходи щодо зміцнення фіскальної безпеки, варто зосередити увагу на екзогенних та ендогенних чинниках, які впливають, або ж можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на фіскальну сферу та визначення її безпечного виміру.

При дослідженні питання забезпечення фіскальної безпеки держави чимала увага повинна приділятися впливу екзогенних та ендогенних загроз, які за своєю природою ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних інтересів держави у фіскальній сфері. Це, в свою чергу, призводить до виникнення суперечностей між суб'єктами та внутрішнім і зовнішнім середовищем, розладу функціонування державних фінансів загалом.

Запорукою та першопричиною підвищення ефективності забезпечення фіскальної безпеки слугує передчасне з'ясування та прогнозування можливості виникнення явищ чи реалізації дій, що прямо чи опосередковано чинитимуть вплив на фіскальну безпеку держави й виступатимуть в якості загрози та небезпеки. Наявність інформації про активізацію загроз дасть змогу тому чи іншому суб'єкту фіскальної безпеки вжити необхідних заходів щодо їх мінімізації чи нейтралізації.

Недаремно ще Аристотель зазначав, що якщо нам відомі причини, які призводять до загибелі державних утворень, то ми знаємо і причини, що зумовлюють їх збереження, - протилежні заходи здійснюють протилежні дії. З огляду на це, варто обґрунтувати суть та природу поняття “чинник”, розглянути його взаємозв'язки з діалектично суміжними економічними категоріями.

Чинники - наявні (позитивні чи негативні) або потенційно можливі явища чи процеси, що здійснюють пряму чи опосередковану дію на об'єкт дослідження за певних умов. При цьому умова розглядається нами як середовище, якому притаманні особливі риси етапу історичного періоду (як от фінансово-економічна криза, посткризовий період) і в якому перебуває об'єкт дослідження.

Зокрема, на стан фіскальної безпеки держави впливають різноманітні чинники екзогенного (геополітичні інтереси, коливання валютних курсів країн-партнерів на світовому економічному просторі, конкурентоспроможність країни на міжнародному рівні, стан ділової активності країни, глобалізаційні економічні процеси) та ендогенного характеру (економічні, політичні, соціальні, демографічні, техногенні та природні), що відображені на рис. 1.

Науковий пошук спрямовано на виокремлення тих чинників, які, на нашу думку, мають значний вплив на рівень забезпечення фіскальної безпеки України.

Рис. 1. Чинники фіскальної безпеки держави

Таким чином, до зовнішніх чинників віднесено геополітичні інтереси, коливання валютних курсів країн-партнерів в межах світового економічного простору, конкурентоспроможність держави на міжнародному рівні й глобалізаційні економічні процеси.

Вплив глобалізації на фіскальну сферу країн світу є суттєвим та часто негативним й здійснюється, власне, через “фіскальні терміти”, які, як зазначено у праці, зсередини “роз'їдають” цілісність податкової системи держави.

Так електронна комерція та електронні трансакції дозволяють збільшувати продаж товарів та послуг без сплати податків, сприяють процвітанню тіньового виробництва та збуту, що, в кінцевому підсумку, деструктивно позначається на податковій базі податків з продажу; трансферне ціноутворення в межах однієї транснаціональної компанії сприяє мінімізації податкового навантаження; існування офшорних фінансових центрів передбачає відмивання грошей та процвітання процесу ухилення від сплати податків; застосування електронних грошей унеможливлює забезпечення повного контролю за їх обігом та виокремлення господарських операцій, що повинні оподатковуватися; деривативи часто використовуються задля ухилення від сплати податків, оскільки досить важко визначити інформацію щодо об'єкта оподаткування; нездатність оподатковувати фінансовий капітал пов'язана із його швидкою мобільністю, застосуванням цифрових технологій, правом платників податків обирати прийнятні для них податкові юрисдикції; зростаюча іноземна активність резидентів сприяє ухиленню від сплати податкових зобов'язань за доходами, які отримані за кордоном; інтенсивність податкової конкуренції між країнами також може бути причиною ухилення від сплати податків (при нездоровій конкуренції); реалізація іноземних покупок за більш низькими цінами провокує мінімізацію ставок податків за окремими акцизами. Як бачимо, вплив “фіскальних термітів” на фіскальну сферу є різнобічним, але у підсумку сприяє недонадходженню фінансових ресурсів до казни держави, що негативно позначається на виконанні нею її функціональних обов'язків, провокує збільшення негативного сальдо бюджету й, загалом, деструктивно відображається на стані фіскальної безпеки держави.

До внутрішніх чинників, які здійснюють вплив на стан фіскальної безпеки, віднесені політичні, соціальні, демографічні та економічні чинники. Останнім, в свою чергу, підпорядковані енергетичні, інноваційні та фінансові чинники. До фінансових чинників віднесені такі, що стосуються фінансово-кредитної сфери у розрізі її складових (див. рис.1), сфери домогосподарств та підприємницьких структур.

Тобто зрозуміло, що чинники можуть формуватися у будь-якому сегменті економіки, але вони чинять прямий чи опосередкований вплив на рівень формування централізованого фонду, фактичного виконання планових показників бюджету і т. д.

Варто з'ясувати чинники, що властиві фіскальній сфері України та зумовлюють прямий вплив на визначення її безпечного виміру.

Загалом, фіскальна безпека держави зумовлюється величиною бюджету. Від обсягу акумульованих бюджетних коштів залежить подальше виконання державою своїх функціональних обов'язків та стимулювання соціально-економічного піднесення.

Акцентовано увагу на тому, що проблеми бюджетної системи полягають не лише в скромних розмірах самого бюджету (хоч і вони ненормально малі для країни з таким потенціалом, як Україна), скільки у непередбачуваності всіх найважливіших його параметрів. Прогнозні оцінки номінальних доходів як державного, так і місцевих бюджетів, динаміки цін на товари і послуги, які купують за бюджетні кошти, витрат на обслуговування зовнішнього боргу тощо, настільки невизначені і залежні від впливу розмаїття не підконтрольних урядові чинників, що бюджет як фінансовий план у ранзі закону перетворюється радше на умовність. Прийняття ж недостатньо обґрунтованих бюджетних параметрів спричиняє можливість зловживання з боку виконавчої влади правом “виділення пріоритетів” і секвестрування бюджету на свій розсуд, породжує корупційні дії.

Фіскальна безпека держави також характеризується ступенем збалансованості бюджету, від чого залежить здатність держави за рахунок власних доходів забезпечити фінансування необхідних державних витрат.

Обсяги бюджетного фінансування також мають вплив на рівень фіскальної безпеки. За рахунок тих коштів, які держава надає на безповоротних умовах підприємствам, установам, організаціям для відшкодування їхніх витрат, можна було б забезпечити реалізацію окремих державних функцій. фіскальний глобалізація комерція

Наявність та розмір бюджетних резервів, що формуються в державному бюджеті для фінансування непередбачених витрат, також позначається на ступені фіскальної безпеки держави.

Негативний вплив на забезпечення фіскальної безпеки України створюють численні податкові пільги. Наявність податкових пільг посилює податковий тягар на прибуткові суб'єкти господарювання, створює неоднорідні умови “гри”, серйозно підриває конкурентне середовище, у якому діють підприємства. А оскільки отримання доступу до пільг може бути більш прибутковим, ніж удосконалення виробництва і проведення маркетингової діяльності, то керівники витрачають на це відповідно багато часу і грошей, і корупція зростає.

Рівень тінізації доходів бюджету свідчить про нереалізований потенціал соціально-економічного розвитку держави, обернено пропорційний рівню її фіскальної безпеки.

На фіскальну безпеку мають вплив чинники організаційно-правового характеру: чинна правова база, дотримання бюджетної та податкової дисциплін, рівень професіоналізму щодо розроблення та затвердження бюджету, своєчасність прийняття бюджету, досконалість системи бюджетного та податкового обліку, стан бюджетних розрахунків тощо.

Ідентифікація виявлених чинників, що за окремих умов мають негативний вплив на фіскальну безпеку держави, та інтерпретація безпеки як можливості або здатності протистояти різноманітним небезпекам, загрозам, викликам, впливам чи ризикам дозволяють сформувати ряд суміжних понять, які характеризують деструктивний вплив на фіскальну сферу. Науковці П. Пашко та П. Пісной зазначають, що усі зазначені вище складові необхідно розглядати комплексно тому, що небезпека визначається сукупністю реальних або потенційних факторів, явищ, подій, процесів, які можуть здійснювати негативний вплив та спричинити будь-яку шкоду або збиток, створити загрозу нормальному функціонуванню держави та її регіонів в основних її сферах та видах діяльності.

Фахівець у галузі національної безпеки В. Ліпкан розглядає небезпеку як діяльність, спрямовану на реалізацію загроз, що здатна спричинити дестабілізацію системоутворюючих елементів, які самі по собі загрожують функціонуванню та розвитку об'єкта безпеки у момент їх спричинення, а при звичайному протіканні закінчуються або ж можуть закінчитися як його колапсом, так і відповідної системи безпеки. На думку В. Предборського, небезпека - об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на соціальний організм, внаслідок якого йому може бути завдано суттєвої шкоди, що призведе до втрати здатності відтворювати свою соціально-економічну тотожність, надати своєму розвитку небажану динаміку або параметри (характер, темпи, форми і таке інше). До джерел небезпеки слід віднести умови та чинники, що мають певний потенціал ворожих намірів, шкідливих властивостей, деструктивної дії. За своєю ґенезою вони мають природне, техногенне та соціальне походження.

Зазначається, що прояви небезпеки класифікуються за походженням (природні, техногенні, антропогенні, біогенні, екологічні, економічні, соціальні та соціогенні); впливом на людину (механічні, фізичні, біологічні, психофізіологічні, економічні, соціальні); сферами та видами діяльності людини; ступенем небезпеки (реальна та потенційна, прямої та опосередкованої дії) та ін.

Небезпека проявляється у формі загроз, а джерелом небезпеки є чинники, які за певних умов здійснюють негативний вплив на об'єкт безпеки.

Тому ототожнення понять “небезпека” та “загроза” вважаємо недоцільним і підтримуємо думку О. Барановського про те, що загроза є найвищим ступенем вірогідності перетворення небезпеки з можливості на дійсність, висловленим наміром одних суб'єктів завдати шкоди іншим, демонстрацією готовності здійснити насилля з метою завдання шкоди. І. Миценко під “загрозою” має на увазі конкретну чи безпосередню форму небезпеки на стадії переходу з можливості в реальність, що характеризується сукупністю несприятливих умов і факторів у відповідних сферах і видах та конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу, наслідки яких можуть заподіяти будь-якої шкоди.

Науковці П. Пашко та П. Пісной розглядають поняття, що взаємопов'язані з дефініцією “чинник” у такій інтерпретації.

Виклик - це такий прояв загрози, який вимагає реагування з метою попередження або зниження можливої шкоди. Інакше кажучи, це критична точка загрози, що потребує відповідного реагування суб'єктів державного управління безпекою держави.

Визначення впливу базується на уявленні про існування залежності між величиною впливу будь-якого шкідливого чинника на об'єкт, який розглядається, з негативним ефектом від його дії. Впливи, як і ефекти що ними викликаються, можуть мати різну тривалість у часі (разовий вплив, безперервний, глобальний), різний просторовий масштаб (локальний, регіональний, глобальний) та походження. Для їх оцінки встановлюються критерії, що враховують як природу шкідливого впливу, так і ступінь його небезпеки для того чи іншого об'єкта.

Ризик розглядається дослідниками як подія з негативними економічними наслідками, які можуть виникнути в будь-який момент і в невідомих розмірах. Якщо ризик є лише можливим негативним відхиленням, то шкода - дійсним, фактичним негативним відхиленням, через яку й реалізується ризик. Шкода визначається як економічна категорія, що виражає вартість втрат, збитку, проведених заходів або робіт тощо, може виникати як результат загроз і як результат відповідних дій (бездіяльності) органів державної влади.

Усі перелічені категоріальні поняття є взаємопов'язаними, оскільки кожне наступне випливає з попереднього.

Встановлено, що на рівень фіскальної безпеки України мають позитивний або негативний вплив чинники, які формуються за певних умов і ситуацій, що складаються на локальному чи глобалізаційному рівнях. Тому відповідно до джерел походження чинників запропоновано їхній поділ на екзогенні й ендогенні. Систематизація екзогенних та ендогенних чинників фіскальної безпеки дає можливість розмежувати джерела зародження можливих небезпек і потенційних загроз фіскальній сфері, що є надзвичайно актуально в умовах високих ризиків кризового та посткризового періодів. У період фінансової нестабільності, яка стала основною умовою, що здійснила деструктивний вплив на чинники фіскальної безпеки України, спостерігається значна кількість небезпек, які переросли в загрози із значними збитками для національної економіки.

Визначення чинників фіскальної безпеки України дозволило з'ясувати вектор подальших наукових досліджень у даній сфері через призму визначення загроз й актуальних проблем забезпечення фіскальної безпеки України та можливих шляхів її зміцнення.

Размещено на Allbest.ru