Теоретичне обґрунтування монетарного трансмісійного механізму

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Херсонський національний технічний університет

Теоретичне обґрунтування монетарного трансмісійного механізму

К. В. Кириченко,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту

Грошово-кредитна політика Центрального банку може бути реалізована тільки в тому разі, коли в країні забезпечені умови для ефективної дії монетарного механізму, або монетарної трансмісії, через які Центральний банк зможе ефективно впливати на основні складові фінансового ринку, які, в свою чергу, впливають на макроекономічні показники розвитку економіки країни в цілому  ? зростання ВВП, рівень безробіття, інфляцію тощо. У статті досліджено трактування монетарного трансмісійного механізму в економічній літературі. Встановлено, що застосування словосполучення “монетарний трансмісійний механізм” стосовно реалізації монетарної політики НБУ є не коректним, оскільки терміни “трансмісія” та “механізм” по своїй сутності є тотожними. Відповідно більш коректним є використання словосполучень “монетарна трансмісія”, або “монетарний механізм”. Зроблено висновки щодо недоцільності поєднання даних категорій.

The monetary policy of the Central Bank can be realized only when the country provided conditions for effective functioning of monetary mechanism or monetary transmission through which the Central bank can effectively influence on the basic components of the financial market, which, in turn, affect on macroeconomic performance of the economy as a whole  ? growth of GDP, unemployment, inflation and so on. Investigated interpretation of monetary transmission mechanism in the economic literature in the article. It is established that the use of the phrase "monetary transmission mechanism" is not valid to implementation of monetary policy of the National Bank of Ukraine because the terms "transmission" and "mechanism" is identical in its essence. Using of the words "monetary transmission" or "monetary mechanism" has to be separated. Made the conclusions about irrationality of combination of these categories.

Ключові слова: монетарнаполітика, монетарнатрансмісія, монетарниймеханізм, Національний банк України, монетарнийпроцес.

Keywords: monetary policy, monetary transmission, monetary mechanism, National Bank of Ukraine, monetary process.

Постановка проблеми

Однією з умов виходу економіки України з кризи та її подальший поступальний розвиток можливий за умови ефективної монетарної політики Національного банку України. Водночас світовий досвід свідчить, що грошово-кредитна політика Центрального банку може бути реалізована тільки в тому разі, коли в країні забезпечені умови для ефективної дії монетарного механізму, або монетарної трансмісії, через які Центральний банк зможе ефективно впливати на основні складові фінансового ринку, які, в свою чергу, впливають на макроекономічні показники розвитку економіки країни в цілому: зростання ВВП, рівень безробіття, інфляцію тощо. Реалізації цього завдання повинно сприяти глибоке теоретико-методологічне обґрунтування термінології та розуміння сутності трансмісійних процесів при реалізації монетарної політики Національного банку України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останній час з'явилось ряд наукових публікацій стосовно теоретичного обґрунтування та розробки методології і методики практичної реалізації процесів передачі монетарних імпульсів Центрального банку на фінансовий і в подальшому на реальний сектор економіки, що в різних інтерпретаціях називають “механізмом монетарної трансмісії”. Цим питанням присвячено ряд праць провідних фахівців у сфері монетарної політики в Україні, зокрема, Є. Алімпієва [2], Г. Лелікова [6], Н. Нижника [6], С. Мосова [6], С. Рудницького [8] та інших.

Незважаючи на широке використання, словосполучення “трансмісійний механізм”, на нашу думку, є не зовсім коректним, і за своєю сутністю є тавтологією, тобто, повторенням однаковихабо схожих за змістомслів.

Мета дослідження. Метою даної роботи є дослідження сутності та практики використання термінів “трансмісія” та “механізм” в контексті реалізації монетарної політики Національного банку України.

Основні результати дослідження. Розглянемо більш детально глибинну сутність цих термінів. Зокрема, в академічному словнику української мови є два тлумачення терміну “трансмісія”. Перше стосується механіки, тобто, науки про рух тіл, і трактує трансмісію як перехід, передачу (трансмісія - від лат. “transmissio”). Буквально як механізм, за допомогою якого передають на відстань механічну енергію від двигуна до робочих машин, верстатів тощо (лат. “trans” - через, та лат. “missio”, від “mittere” - посилати). Друге стосується медицини, де під трансмісією розуміється передавання хвороб (трансмісійних) через кліщів і комах [9, с. 492].

У словнику іншомовних слів О. Мельничука приведено аналогічні трактування цього терміну: механізм, за допомогою якого передають рух від двигуна до робочих машин, та передавання хвороб (трансмісійних хвороб) головним чином через комах (мух, комарів, москітів). При цьому термін “трансмісійний” розуміється як такий, що стосується трансмісії: трансмісійна передача, трансмісійний вал [5].

Звернемо увагу, що в механістичних тлумаченнях трансмісія, по-перше, ототожнюється із поняттям механізму, або вважається як одна із його складових, а, по-друге, трансмісія є засобом передачі енергії, або імпульсів між окремими складовими самого механізму.

В інших тлумачних словниках, наприклад С. Ожегова [12, с. 447], і Т. Єфремова [7, с. 393] трансмісія трактується аналогічно, тобто, як певна сукупність пристроїв для передачі руху чи енергії, та як процес передачі енергії, руху, імпульсів тощо.

З аналогічним змістом термін “трансмісія” як процес використовується в юриспруденції, і відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України під ним розуміється перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини, до його спадкоємців [1].

В економіці терміни “трансмісія”, “трансмісійний” частіше за все використовуються у сфері фінансового та грошово-кредитного регулювання економіки. Зокрема, монетарна трансмісія тлумачиться як процес послідовної передачі імпульсів центрального банку в процесі реалізації грошово-кредитної політики на макроекономічні змінні, а фінансова трансмісія -- як механізм опосередкованого впливу фінансових імпульсів через бюджетний та податковий канали на реальні змінні, а, відтак, і на макроекономічну рівновагу [2, с. 26].

Таким чином, можна стверджувати, що, по-перше, незважаючи на сферу застосування, термін “трансмісія” розуміється як перехід, передача, вплив тощо, тобто, процес, а, по-друге, що передача, або трансмісія, неможлива без наявності певних пристроїв, або системи засобів, які у взаємодії складають ланцюг, через який і проходить передача імпульсів, енергії, чи впливу. Тобто, трансмісія неможлива без використання певного механізму. монетарний трансмісійний механізм

Термін “механізм” своїм корінням також походить від науки механіки, що і не дивно, оскільки в перекладі з грецької означає “машину”. Як правило, в тлумачних словниках термін “механізм” трактується як пристрій, що передає або перетворює рух, або в переносному значенні, внутрішня будова, система чого-небудь [11, с. 634]. Крім того, механізм трактується як сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та інше явище [9, с. 284].

Н. Нижник, Г. Леліков, С. Мосов тлумачать “механізм” як пристрій для передачі і перетворення рухів, що являє собою систему тіл (ланок), в якій рух одного чи декількох тіл (провідних) викликає певні рухи певних тіл системи; внутрішній пристрій, система чогось, наприклад державний механізм управління; сукупність станів і процесів, з яких складається якесь фізичне, хімічне, фізіологічне, економічне, психологічне та інше явище, наприклад, механізм мислення [6].

Іншими словами, механізм з одного боку є пристроєм, або системою тіл для передачі, або перетворення руху, а з іншого трактується як сукупність станів і процесів.

На сьогоднішній день термін “механізм” має безліч і інших, більш специфічних тлумачень, що пояснюється перенесенням цього слова з механіки до інших наук, в тому числі суспільно-політичних та економічних. Відповідно, у словниках з економічним спрямуванням механізм як правило розглядається як сукупність методів та засобів впливу на економічні процеси, їх регулювання [10, с. 213]. Або як система прямих і опосередкованих взаємозв'язків між економічними явищами і процесами, передусім між їх протилежними сторонами, а також між підсистемами і елементами, які виникають у різних типів економічних систем та між ними за наявності комплексу умов [4, с. 305].

А. Загородній, Г. Вознюк, Т. Смовженко у фінансовому словнику тлумачать термін “фінансовий механізм” як сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських структур і населення [13, 492].

Звичайно, слід погодитися з думкою В. Гуляєва, який стверджує, що поняття фізичного світу не може беззастережно застосовуватися до соціального світу, але не варто також відкидати суто механістичного розуміння механізму [3, с. 37]. Тобто, не можна прямо стверджувати, що економічний механізм є пристроєм, чи системою тіл для передачі рухів. Однак слід розуміти, що економічний чи фінансовий механізм є сукупністю як організаційних, до деякої міри статичних структур, так і функціональних, або динамічних, і виступає з одного боку як сукупність методів та засобів впливу, так і з іншого, як система прямих і опосередкованих взаємозв'язків, які реалізуються в результаті процесу, або дії.

Досить ґрунтовно використання терміну “механізм” досліджується в працях С. Рудницького, який не тільки досліджує природу та сутність категорії “механізм”, а і виявляє його якісні характеристики притаманні йому незалежно від сфери застосування, що дає можливість дослідити і розкрити глибинну терміну “механізм” та дати йому більш об'єктивне тлумачення [8, с. 679].

Зокрема, в своїй праці “Категорія “механізм” та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя”, базуючись на первинному механістичному розумінні цього слова, автор розглядає механізм як систему ланок, в якому рух одного чи декількох ланок викликає певні рухи інших ланок механізму, а дії і зв'язки є його конститутивною ознакою. Дана якість механізму, а саме перехід, передача, вплив тощо, тобто, дія є основною якісною характеристико будь-якого механізму. С.Рудницький наголошує, що “…без здатності діяти і зв'язків між складовими замість механізму ми будемо мати набір деталей, які не є механізмом” [8, с. 682].

Таким чином, можна констатувати, що по суті терміни “трансмісія” та “механізм” є тотожними поняттями, оскільки мають спільні внутрішні, тобто, сутнісні, та зовнішні функціональні ознаки. Якщо узагальнити існуючі підходи, то як під механізмом, так і під трансмісією розуміють, по-перше, складний пристрій, що включає в себе певний набір елементів; по-друге, дію або комплекс дій (процедуру змін, послідовність етапів); по-третє, взаємодію елементів; по-четверте, систему (комплекс) засобів.

Необхідно зазначити, що між цими двома термінами є і інші спільні риси. Зокрема, важливою особливістю як механізму, так і трансмісії є повторюваність дій, або, стосовно політичних, соціальних чи економічних процесів, принципова можливість для відповідного учасника чи учасників здійснювати подібні дії у майбутньому [8, с. 684].

Призначення як механізму, так і трансмісії полягає у перетворенні сигналів (потреб, інтересів, соціальних дій), що поступають на “вхід”, в результати на “виході” (дії, рішення, норми, інші соціальні дії).

Таким чином, на нашу думку, використання словосполучення “монетарний трансмісійний механізм” є не зовсім правильним, і більш коректним буде розділити його на два ідентичних за своєю сутністю поняття - “монетарна трансмісія” або “монетарний механізм”.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування словосполучення “монетарний трансмісійний механізм” стосовно реалізації монетарної політики НБУ є не коректним, оскільки терміни “трансмісія” та “механізм” по своїй сутності є тотожними. Відповідно більш коректним є використання словосполучень “монетарна трансмісія”, або “монетарний механізм”.

Література

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

2. Алімпієв Є. Фінансова та монетарна трансмісія в економіці України / Є. Алімпієв // Фінанси України. - 2010. - № 5. - С. 23-30.

3. Гуляев В. Социальные механизмы предупреждения и разрешения социально-трудовых конфликтов: Дис. … канд. соц. наук / В. Гуляев. - К., 2004. - С. 112.

4. Економічний енциклопедичний словник [Текст]: у 2 т. / [С. Мочерний, Я. Ларіна, О. Устенко, С. Юрій; за ред.: С. Мочерний. - Львів: Світ, 2006. -

563 с.

5. Мельничук О. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс] / О. Мельничук. - Режим доступу: http: //slovopedia.org.ua/42/53410/291314.html.

6. Нижник Н. Про співвідношення категорій “процес” і “механізм” та їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади [Електронний ресурс] / Н. Нижник, Г. Леліков, С. Мосов // Вісник державної служби України. - 2001. - № 3. - Режим доступу: http://www.guds.gov.ua/ control/uk/.

7. Новыйсловарьрусскогоязыка. Толково-словообразовательный / [Т. Ефремова]. - М.: Русский язык, 2000. - 594 с.

8. Рудницький С. Категорія “механізм” та її гносеологічні можливості для опису явищ і процесів суспільно-політичного життя / С. Рудницький // Держава і право. - 2011. - Вип. 53. - С. 679-685.

9. Словник українськоїмови: в 11 тт. Т. 4 / [за ред. І. Білодіда] // АН УРСР. Інститутмовознавства. - К.: Наукова думка, 1980. - 695 с.

10. Современныйэкономическийсловарь / [Б. Райзберг, Л. Лозовський, Е. Стародубцева]. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.

11. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / [За заг. ред.. д-ра філологічних наук, проф.. В. Дубічинського]. - Х.: ВД “ШКОЛА”, 2006. - 1008 с.

12. Толковый словарь русского языка / [С. Ожегов, Н. Шведова]. - М.: ООО “Издательский дом “ОНИКС 21 век”.; ООО “Издательство “Мир и Образование”., 2010 г. - 642 с.

13. Фінансовий словник / [А. Загородній, Г. Вознюк, Т. Смовженко]. - 4-те видання, виправлене та доповнене. - К.: Т-во “Знання”, КОО; Л.: Вид-во Львівського банківського інституту НБУ, 2010. - 566 с.

Размещено на Allbest.ru