Фінансовий стан підприємства

Роль фінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності підприємства за умов переходу до ринкової економіки. Вплив інфляції на валюту балансу, ефективність використання оборотного капіталу. Дебіторська та кредиторська заборгованість підприємства.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2017
Размер файла 133,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1. Аналіз фінансового стану підприємства

1.1 Роль фінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності підприємства за умов переходу до ринкової економіки

За умов ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживачів їхньої продукції, змушує продавця (виробника) враховувати інтереси й побажання покупців і виробляти ту продукцію, яка їм потрібна. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, тобто не може оплатити вартості товару, робіт та послуг, розрахуватись з бюджетом, а через те наражається на небезпеку примусового продажу свого майна. Отже, щоб запобігти катастрофі, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечувати високу конкурентоспроможність своєї продукції.

Одним з інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше -- нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства. економіка інфляція капітал заборгованість

Фінансовий стан підприємства -- це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий аналіз -- це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Новий план рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності, прогнозування фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Склад, зміст, вимоги та інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентовано положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО № 19 «Об'єднання підприємств», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. № 163.

Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається із взаємозв'язаних форм (див. додатки), на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства:

1. П(С)БО № 2 «Баланс» ф. 1.

2. П(С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати» ф. 2.

3. П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів» ф. 3.

4. П(С)БО № 5 «Звіт про власний капітал» ф. 4.

Аналізуючи фінансовий стан підприємства за цими формами, необхідно передовсім ознайомитися з П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і переконатись у тому, що всі вимоги даного стандарту на підприємстві враховано. Ця звітність орієнтована на ринкові відносини, на тих користувачів, які не можуть вимагати у службовому порядку звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

Слід зауважити, що за доступністю інформація поділяється на відкриту й закриту (остання є комерційною таємницею), а тому аналіз фінансового стану може бути двох видів:

внутрішній;

зовнішній.

Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві, і виконується способом порівняння цих нормативів з фактичними параметрами фінансової діяльності підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями -- податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами -- за даними бухгалтерської звітності.

Особливість звітності, яку розроблено згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, полягає в тім, що нею можуть широко користуватися інвестори та інші особи, які беруть участь у підприємницькій діяльності -- кредитори, постачальники, конкуренти, працівники підприємства. Кожний користувач фінансової звітності, як правило, вивчає ту інформацію, котра йому необхідна в процесі підприємницької діяльності. Так, власникам підприємств необхідно знати, збільшується чи зменшується питома вага власного капіталу, оцінити ефективність використання ресурсів підприємства; кредиторам і постачальникам -- необхідність і можливість продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту тощо. Детальний аналіз фінансового стану може проводити адміністрація підприємства, бо вона має можливість використовувати дані управлінського обліку для прийняття управлінських рішень.

Треба зазначити, що в певних випадках для аналізу фінансового стану підприємства замало тільки бухгалтерської звітності, особливо для інвесторів. Тому П(С)БО передбачає складання приміток до форм бухгалтерської звітності, які дають змогу зовнішнім користувачам фінансової інформації докладно ознайомитися з фінансовим станом підприємства.

Крім фінансової звітності використовується інформація, яка доступна тільки внутрішнім користувачам, тобто підрозділам та працівникам підприємства. Кожен з них використовує ту інформацію, яка йому необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень. Так, керівникові фінансового відділу важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства і його фінансового стану, керівникові маркетингового відділу потрібна своя інформація для розробки стратегії виходу на ринок тощо. Тому в процесі аналізу фінансового стану підприємства використовується така інформація:

конструкторсько-технологічна;

планово-нормативна (фінансовий план, нормативи запасів);

дані всіх видів господарського обліку (оперативний, бухгалтерський, статистичний);

звітність: оприлюднена фінансова звітність (річна) та квартальна звітність, а також комерційна звітність, яка складається за спеціальними вказівками, та обов'язкова статистична звітність;

позаоблікова інформація: маркетингові дослідження, закони, інструкції та експертна інформація.

Головне завдання фінансового аналізу -- своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Звідси випливають і основні напрямки аналізу фінансового стану -- вивчення причин, які негативно чи позитивно позначаються на фінансовому стані, підготовка проектів управлінських рішень щодо підвищення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства, розробка заходів для оптимізації структури фінансових ресурсів і їх ефективного використання.

Завдання аналізу фінансового стану можуть бути різними залежно від цілей аналізу і специфіки підприємства. Ці завдання розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з виокремлюванням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану підприємства:

аналіз балансу;

аналіз майна і джерел його утворення (аналіз активів і пасивів);

аналіз ліквідності та платоспроможності;

аналіз фінансової стабільності;

аналіз оборотності оборотних коштів;

аналіз руху коштів;

аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

аналіз використання капіталу.

Основними методами аналізу фінансового стану, які широко за-стосовуються в практиці господарської діяльності підприємств, є:

горизонтальний аналіз -- у процесі аналізу визначають абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період;

вертикальний аналіз -- розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

коефіцієнтний аналіз -- з його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

факторний аналіз -- застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують.

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розробка основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак -- ефективність роботи підприємства в цілому.

1.2 Основні напрямки аналізу балансу. Вплив інфляції на валюту балансу

Загальні положення. Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерській баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С)БО № 2, яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами. Сутність кожної статті балансу розглядається в спеціальних журналах, присвячених обліку (див., напр.: «Бухгалтерській облік і аудит» № 7--8, 1999 р. та ін.).

Баланс -- це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Важливу інформацію з балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства використовують передовсім дані балансу. Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, якісну характеристику. Уміння читати баланс дає можливість:

одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, можна сказати, що баланс відповідає на запитання: «Яким є фінансовий стан підприємства на даний момент?», але відповідь на значно важливіше запитання: «Чому саме склався такий стан?» можна одержати, тільки користуючись методами економічного аналізу фінансового стану.

Аналіз балансу відповідно до П(С)БО № 2. Новий баланс можна характеризувати як побудований за принципом нетто-балансу -- основні засоби та матеріальні активи враховуються за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість -- за відрахуванням резерву сумнівних боргів; запаси -- за відрахуванням недостач, уцінок, знижок; власний капітал -- за фактично вкладеною сумою з відрахуванням непокритих збитків.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об'єктивний аналіз, а з другого -- є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Аналіз балансу (ф.1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

підготовчий;

попередній огляд бухгалтерської звітності;

читання балансу.

Мета першого етапу -- переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс.

Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп'ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства. Це можуть бути:

господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);

структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу 2 активу балансу);

основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці): обсяг реалізації, прибуток, рентабельність;

ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених, а також рентабельності фінансових ресурсів).

Залежно від цілей аналізу фінансового стану можна одержати (за допомогою комп'ютерів) і цілу низку інших аналітичних таблиць (деякі з них подано далі в тексті).

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.

Основний етап в експрес-аналізі -- третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання балансу з'ясовують:

характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей;

доцільність розміщення майна підприємства;

поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу збільшується, -- це оцінюється позитивно, зменшується -- негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів залежить від ринкової кон'юнктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів підприємства. Для розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складений баланс.

Дані ф. 1 та ф. 2 дають можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх періодів, з аналогічними показниками других підприємств, а також із загальновживаними, стандартними значеннями показників: прибутку, випущеної і реалізованої продукції в розрахунку на 1 гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. У державах ринкової економіки ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних підприємств ці показники розробляються фінансовими, податковими службами, а також різними підприємницькими союзами та фірмами. У СНД такі показники поки що розробляються тільки на замовлення підприємств і відомств.

Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна доповнити розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт (Кб) приросту майна розраховується з формули:

,

де Б1, Б0 -- середня величина майна за звітний і попередній періоди.

Коефіцієнт (Кv) приросту виручки від реалізації продукції розраховується:

,

де V1, V0 -- виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти приросту прибутку від реалізації і приросту прибутку від інших видів діяльності.

Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт приросту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.

Насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу (табл. 8.1).

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу -- розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги. З допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу -- зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Таблиця 8.1

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ БАЛАНСУ

Стаття балансу

Рядок балансу

На початок звіт- ного періоду

На кінець звіт- ного періоду

Горизонтальний аналіз гр. 2 - гр. 1

Відносне відхилення [гр. 2 / гр. 1] 100

Вертикальний аналіз

на початок звітного періоду, %

на кінець звітного періоду, %

відхилення

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

300

310

10

3,3

6,4

3,9

- 2,5

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

первісна вартість

011

330

350

- 20

6,1

7,1

4,4

2,6

знос

012

30

40

10

33,3

0,6

0,5

0,1

Незавершене будівництво

020

1200

2100

900

75,0

25,7

26,6

1,0

Основні засоби:

залишкова вартість

030

500

2570

2070

414,0

10,7

32,6

21,9

первісна вартість

031

1000

3200

2200

220,0

21,4

40,6

19,2

знос

032

500

630

130

- 26,0

10,7

8,0

- 2,7

Довгострокові фінансові інвестиції:

Обліковані за методом участі в капіталі інших підприємств

040

110

100

- 10

- 9,1

2,4

1,3

- 1,1

інші фінансові інвестиції

045

20

10

- 10

- 50,0

0,4

0,1

- 0,3

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

3

- 3

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом 1

080

2130

5093

-12963

+139,1

45,6

64,6

19,0

2. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

400

450

50

12,5

8,6

5,7

- 2,9

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

незавершене виробництво

120

10

60

50

500,0

0,2

0,8

0,5

готова продукція

130

20

78

58

290,0

0,4

1,0

0,6

товари

140

1300

1360

60

4,6

27,8

17,3

- 10,6

Векселі одержані

150

150

170

20

13,3

3,2

2,2

- 1,1

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

300

320

20

6,7

6,4

4,1

- 2,4

первісна вартість

161

340

360

20

5,9

7,3

4,6

- 2,7

резерв сумнівних боргів

162

40

40

0

0,0

0,9

0,5

- 0,3

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

7

- 7

-100,0

0,1

0,0

- 0,1

за виданими авансами

180

35

12

- 23

- 65,7

0,7

0,2

- 0,6

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

20

3

- 17

- 85,0

0,4

0,0

- 0,4

Поточні фінансові інвестиції

220

50

20

- 30

- 60,0

1,1

0,3

- 0,8

Кошти та їх еквіваленти:

у національній валюті

230

70

201

131

187,1

1,5

2,6

1,1

в іноземній валюті

240

120

5

- 115

- 95,8

2,6

0,1

- 2,5

Актив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Інші оборотні активи

250

10

- 10

-100,0

0,2

0,0

- 0,2

Усього за розділом 2

260

2492

2719

227

9,1

53,3

34,5

- 18,8

3. Витрати майбутніх періодів

270

50

70

20

40,0

1,1

0,9

- 0,2

Баланс

280

4672

7882

3210

68,7

100

100

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

1. Власний ка-пітал

Статутний капітал

300

3600

3830

230

- 6,4

77,1

48,6

-28,5

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

200

200

0

0,0

4,3

2,5

-1,7

Інший додатковий капітал

330

2629

2629

0,0

33,4

33,4

Резервний капітал

340

50

70

20

40,0

1,1

0,9

-0,2

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

2

10

8

400,0

0,0

0,1

0,1

Неоплачений капітал

360

-30

- 10

- 20

66,7

- 0,6

-0,1

0,5

Вилучений капітал

370

-20

-10

-10

50,0

-0,4

-0,1

0,3

Усього за розділом 1

380

3802

6719

2917

76,7

81,4

85,2

3,9

2. Забезпечення наступних ви- трат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

10

6

- 4

40,0

0,2

0,1

-0,1

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Інші забезпечення

410

2

- 2

-100,0

0,0

0,0

0,0

Цільове фінансування

420

10

- 10

-100,0

0,2

0,0

-0,2

Усього за розділом 2

430

22

6

-16

72,7

0,5

0,1

-0,4

3. Довгострокові зобов'язання

Довгострокові кредити

440

200

250

50

25,0

4,3

3,2

-1,1

Інші довгострокові зобов'язання

450

Відстрочені податкові зобов'язання

460

50

50

0,0

0,6

0,6

Інші довгострокові зобов'язання

470

20

-20

100,0

0,4

0,0

-0,4

Усього за розділом 3

480

220

300

80

36,4

4,7

3,8

-0,9

4. Поточні зобов'язання

Короткострокові кредити банків

500

120

190

70

58,3

2,6

2,4

0,2

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

20

20

0

0,0

0,4

0,3

-0,2

Векселі видані

520

60

130

70

116,7

1,3

1,6

0,4

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

250

225

25

10,0

5,4

2,9

-2,5

Пасив

Б

1

2

3

4

5

6

7

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

50

110

60

120,0

1,1

1,4

0,3

з бюджетом

550

10

20

10

100,0

0,2

0,3

0,0

з позабюджетних платежів

560

3

4

1

33,3

0,1

0,1

0,0

зі страхування

570

7

3

- 4

57,1

0,1

0,0

-0,1

з оплати праці

580

18

10

- 8

44,4

0,4

0,1

-0,3

з учасниками

590

30

35

5

16,7

0,6

0,4

-0,2

із внутрішніх розрахунків

600

--

--

--

--

--

--

--

Інші поточні зобов'язання

610

10

--

- 10

100,0

0,2

0,0

-0,2

Усього за розділом 4

620

578

747

169

29,2

12,4

9,5

-2,9

5. Доходи майбутніх періодів

630

50

110

60

120,0

1,0

1,4

0,3

Баланс

640

4672

7882

3210

68,7

100

100

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпи приросту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10%.

Після розгляду основних напрямків аналізу балансу необхідно ознайомитись також із впливом інфляції на валюту балансу.

Відомо, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно враховувати вплив інфляції.

Основною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, за зміни цін протягом року не більше ніж на 1%; 2) повзуча -- на 10%; 3) галопуюча -- на 100%; 4) гіперінфляція -- на 1000%; 5) суперінфляція -- на 10000% та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101.

Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ'єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв'язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І, навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов'язання (з оплати праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції.

1.3 Аналіз складу майна та джерел його утворення

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Основні напрямки аналізу. За даними балансу (ф.1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу -- валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату.

Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення.

Детальний аналіз цього питання дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти. Отже, менеджер матиме змогу вирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба зробити в майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Цей аналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства (фірми) напрямкам використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

Модель і етапи аналізу можуть бути, зокрема, такими.

І етап. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин (табл. 8.2).

З даних аналітичної таблиці 8.2 можна зробити висновок, що на кінець року вартість майна в розпорядженні підприємства становила 7882 тис. грн., тобто за звітний період майно підприємства збільшилось на 3210 тис. грн. за рахунок збільшення основних і оборотних коштів. У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства, 64,62% становлять основні засоби й необоротні активи, які збільшилися на кінець звітного періоду на 2963 тис. грн., і в загальній вартості майна їхня питома вага збільшилась на 19,03%.

Оборотні активи збільшились на 227 тис. грн., але в загальній вартості майна їхня питома вага зменшилась на 18,84%, причому матеріальні активи на кінець звітного періоду збільшились на 60 тис. грн., а їхня питома вага в загальній вартості оборотного капіталу зменшилась на 2,15%, частка дебіторської заборгованості зменшилась на 2,74%, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Таблиця 8.2

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТАНУ МАЙНА

Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміна

А

1

2

3

1. Усього майна (валюта балансу)

4672

7882

3210

1.1. Осн. засоби і необоротні активи

2130

5093

2963

у % до майна

45,59%

64,62%

19,03%

1.2. Оборотні активи (оборотний капітал)

2492

2719

227

у % до майна

53,34%

34,50%

-18,84%

1.2.1. Запаси

1300

1360

60

у % до оборотного капіталу

52,17%

50,02%

-2,15%

1.2.2. Дебіторська заборгованість

742

735

-7

у % до оборотного капіталу

29,78%

27,03%

-2,74%

1.2.3. Кошти та їх еквіваленти:

у національній валюті

70

201

131

у іноземній валюті

120

5

-115

у % до оборотного капіталу

у національній валюті

2,81%

7,40%

4,58%

у іноземній валюті

4,82%

0,18%

-4,63%

1.3. Витрати майбутніх періодів

50

70

20

у % до майна

1,07%

0,89%

-0,18%

Кошти (гроші) та їх еквіваленти в національній валюті збільшилися на 131 тис. грн., але в іноземній валюті значно зменшилися.

Далі вивчають співвідношення динаміки оборотних і необоротних активів, а також показники мобільності всього майна підприємства й оборотних коштів:

а) якщо оборотні кошти збільшилися, а необоротні активи зменшилися, це означає, що на підприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності всього майна підприємства. Результатом може бути вивільнення частини коштів і короткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс);

б) для характеристики майна розраховується коефіцієнт мобільності майна: відношення вартості оборотних активів до вартості всього майна;

в) коефіцієнт мобільності оборотних активів розраховується як відношення найбільш мобільної їх частини (коштів і фінансових вкладень) до вартості оборотних активів. Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства.

Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємства здебільшого спрямовують вільні кошти на розширення виробництва.

ІІ етап. Аналіз виробничого потенціалу.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничою діяльністю. Тому, аналізуючи фінансовий стан підприємства (особливо на майбутній період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять:

основні засоби;

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

витрати майбутніх періодів (розд. 3 активу).

Ці статті складаються з реальних активів, що характеризують виробничу потужність підприємства.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники:

наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

коефіцієнт зносу основних засобів;

середня норма амортизації;

наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50%. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховується, і дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів. Наприклад, амортизаційні відрахування за рік становили 476,9 тис. грн., а первісна вартість основних засобів на початок року -- 7948 тис. грн. Отож, середня норма амортизації становитиме 6% (476,9: 7948 · 100). Звідси можна висновувати, що накопичення амортизації на підприємстві відбувається повільними темпами.

Цей показник порівнюється з показниками інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

Виробничий потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.

ІІІ етап. Аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів (табл. 8.3).

На основі аналізу структури оборотних коштів вивчають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього -- в розрізі окремих статей.

Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

прибуток (після сплати податків);

амортизаційні відрахування;

приріст власних засобів;

збільшення заборгованості за кредитами й позиками;

збільшення зобов'язань з кредиторської заборгованості.

Причини зменшення оборотних коштів:

витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;

капітальні вкладення;

довгострокові фінансові вкладення;

зменшення кредиторської заборгованості.

Необхідно також порівняти за даними балансу розмір зміни іммобілізованих активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту основних коштів вищий, ніж необоротних іммобілізованих коштів, це означає, що на підприємстві існує тенденція прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Таблиця 8.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Види коштів

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Горизонтальний аналіз гр. 1 - гр. 2

Відносне відхилення, % (гр. 2 / гр. 1 100) - 100

Вертикальний аналіз, %

на початок звітного періоду гр. 1 / усього Ч Ч 100

на кінець звітного періоду гр. 2 / усього Ч Ч 100

відхилення гр. 6 - гр. 5

А

1

2

3

4

5

6

7

Грошові кошти та їх еквіваленти:

у національній валюті

70

201

131

187,1

2,76

7,39

4,63

в іноземній валюті

120

5

- 115

- 95,8

4,75

0,18

- 4,57

2. Поточні фінансові інвестиції:

50

20

- 30

- 60

1,97

0,74

- 1,23

векселі одержані

150

170

20

13,3

5,92

6,25

0,33

3. Дебітори

402

375

- 27

- 6,7

15,88

13,79

- 2,09

4.Запаси

400

450

50

12,5

15,81

16,55

0,74

5. Незавершене виробництво

10

60

50

500

0,39

2,21

1,82

6. Готова продукція

20

78

58

290

0,79

2,87

2,08

7. Товари

1300

1360

60

4,62

51,34

50,02

- 1,32

8. Інші оборотні активи

10

- 10

- 100

0,39

0

- 0,39

Усього:

2532

2719

187

7,39

100

100

0

Далі необхідно проаналізувати складові іммобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частину становлять довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства зменшуватиметься.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Аналіз джерел майна підприємства здійснюється за даними балансу. В аналітичній таблиці 8.4 наведено перелік джерел власних і позичених коштів, вкладених у майно підприємства.

За даними аналітичної таблиці розраховується передовсім коефіцієнт незалежності підприємства Кн з формули:

Кн = [власний капітал] / [валюта балансу].

На початок звітного періоду: Кн = (3802: 4672) 100 = 81,37.

На кінець звітного періоду: Кн = (6719: 7882) 100 = 85,24.

Коефіцієнт незалежності підприємства свідчить про те, що на кінець звітного періоду частка власного капіталу зросла. Отже, підприємство є фінансово стійким і достатньо незалежним від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 8.4

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ КОШТІВ, ЯКІ ВКЛАДЕНО В МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн.

Показник

Початок звітного періоду

Кінець звітного періоду

Зміна

1. Джерела формування майна

4672

7882

3210

1.1. Власний капітал

3802

6719

2917

у % до майна

81,3

85,24

3,94

1.1.1. Наявність власних оборотних коштів

1914

1932

18

у % до власного капіталу

50,34

28,75

- 21,59

1.2. Позичені кошти

820

1047

227

в % до майна

17,55

13,28

- 3,27

1.2.1. Довгострокові позики

220

300

80

у % до позичених коштів

26,82

28,65

1,83

1.2.2. Короткострокові позики

222

340

118

у % до позичених коштів

27,07

32,47

5,4

1.2.3. Кредиторська заборгованість

378

407

29

у % до позичених коштів

46,09

38,87

7,22

1.3. Доходи майбутніх періодів

50

110

60

Аналізуючи наведені дані, можна висновувати, що вартість майна підприємства зросла за звітний період на 3210 тис. грн., але тільки на 2917 тис. грн. -- за рахунок власних коштів; решта покривалась за рахунок збільшення зобов'язань підприємства.

За звітний період частка позичених коштів зменшилась на 3,48% і становила 13,28% у структурі майна за абсолютного їх зростання на 227 тис. грн. (1047 - 820).

Кількість власних оборотних коштів збільшилась на 18 тис. грн., або на 100,94% [(1932 : 1914) 100]. Змінилась і їхня величина в структурі власних коштів підприємства -- їх частка зросла на 21,59%.

За рахунок власних оборотних коштів на початок звітного періоду покривалось 10,52% матеріальних оборотних коштів [(400:3802) 100].

На кінець звітного періоду частка цього джерела в матеріальних оборотних коштах зменшилась на 6,70% [(450 : 6719) 100].

Приріст активів підприємства відбувався за рахунок збільшення короткострокових позик на 118 тис. грн. та кредиторської заборгованості на 29 тис. грн., а збільшення коштів підприємства перекривалося збільшенням зобов'язань за кредиторською заборгованістю. Це свідчить про те, що прискорене зростання коштів поліпшить платоспроможність підприємства.

Уся інформація, наведена в таблиці, береться з балансу за винятком рядка «наявність власних оборотних коштів» -- це розрахункова величина (табл. 8.5).

Наявність власних оборотних коштів можна визначити двома способами.

Перший спосіб показано в табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1. Власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу)

3802

6719

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів (підсумок розділу 2 пасиву балансу)

22

6

3. Довгострокові зобов'язання (підсумок розділу 3 пасиву балансу)

220

300

4. Необоротні активи (підсумок розділу 1 активу балансу)

2130

5093

5. Наявність власних оборотних коштів (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3 - ряд. 4)

1914

1932

За другим способом 2-й розділ активу балансу «Оборотні активи» порівнюється з 4-м розділом пасиву балансу «Поточні зобов'язання».

Розрахувавши наявність власних оборотних коштів, слід проаналізувати власний і позичений капітал в розрізі окремих статей, установити причини збільшення чи зменшення короткострокових позик, кредиторської заборгованості.

Після загальної оцінки стану майна на підприємстві необхідно також розрахувати показники ефективного використання цього майна.

Основними показниками є:

Рентабельність активів (майна):

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина активів].

Рентабельність поточних активів:

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина поточних активів].

Рентабельність інвестицій:

[прибуток до сплати податку · 100]: [валюта балансу за мінусом короткострокових зобов'язань].

Рентабельність власного капіталу:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [джерела власних засобів].

Цей показник визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство.

Рентабельність реалізованої продукції:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [сума виручки від реалізації продукції].

Отже, проаналізувавши склад, структуру майна підприємства і джерел його утворення, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

визначення питомих складових і джерел набуття майна в його загальній вартості на початок і кінець звітного періоду;


Подобные документы

  • Завдання та інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства. Методика аналізу майна підприємства та джерел його формування. Квадранти матриці балансу.

    дипломная работа [402,1 K], добавлен 22.03.2009

  • Роль фінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності. Організаційно–інформаційна модель аналізу фінансового стану. Платоспроможність та ліквідність підприємства, аналіз його ділової активності в умовах застосування інформаційних технологій.

    курсовая работа [456,6 K], добавлен 10.03.2011

  • Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.

    курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014

  • Аналіз руху грошових коштів на прикладі ПрАТ "Меркатор". Аналіз фінансової стійкості, формування та використання капіталу підприємства, структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства.

    курсовая работа [452,8 K], добавлен 16.03.2014

  • Сутність власного капіталу, його функції та складові, методики аналізу. Стан фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства. Фактори впливу на ефективність використання власного капіталу, рекомендації щодо оптимізації його формування.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 07.12.2010

  • Поняття, чинники та методи оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналіз фінансового стану автотранспортного підприємства ТОВ "Ірпінське АТП-13250" та проблем в його діяльності. Оцінка резервів в діяльності підприємства.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.11.2011

  • Економічна сутність і роль оборотного капіталу підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Південний ГЗК", аналіз оборотних коштів, структури дебіторської заборгованості. Раціоналізація розміщення, підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

    дипломная работа [169,8 K], добавлен 08.11.2010

  • Сутність та склад оборотних коштів. Роль оборотного капіталу в інвестиційній діяльності підприємства. Інвестиції в готову продукцію. Поняття та причини виникнення кредиторської заборгованості. Стратегії управління інвестиціями в оборотні активи.

    реферат [56,0 K], добавлен 28.11.2010

  • Характеристика галузі діяльності підприємства, його майна і джерел коштів. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості підприємства. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції і зростання прибутку для покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [176,9 K], добавлен 25.10.2011

  • Виробничо-економічні умови підприємства, ефективність їх використання. Забезпеченість виробничими ресурсами. Організація фінансів підприємства. Шляхи удосконалення організації фінансів та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

    отчет по практике [112,0 K], добавлен 11.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.