Прогнозування витрат для установ природно-заповідного фонду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прогнозування витрат для установ природно-заповідного фонду

О.В. Геник

С.О. Козловський

Т.Є. Маселко

У забезпеченні сталого розвитку країни, збереженні та відтворенні унікальних природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, естетичне, науково-освітнє та рекреаційно-оздоровче значення, важливу роль відіграють природно-заповідні території та об'єкти, які виконують низку екологічних, економічних і соціальних функцій та розглядаються як основа формування єдиної Всеєвропейської екологічної мережі [1-4]. Значне збільшення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України, особливо в останні десятиліття, зумовлює потреба пошуку шляхів ефективнішого економічного забезпечення діяльності природно-заповідних установ країни. фінансовий заповідний фонд економічний

Повноцінне та успішне функціонування установ ПЗФ України неможливе без проведення всебічного наукового кількісного аналізу динаміки та тенденцій витрат на утримання заповідних територій та, на цій основі, розроблення обґрунтованих прогнозів із визначення необхідних обсягів фінансових витрат на забезпечення якісного функціонування заповідних господарств країни. Науковим інструментарієм прогнозування в сучасній економіці довкілля є еконо- метричне моделювання, що передбачає розробку системи адекватних та статистично значущих економетричних моделей прогнозування обсягів фінансових витрат на забезпечення діяльності установ ПЗФ України [7, 8].

Процес прогнозування обсягів витрат на забезпечення діяльності природно-заповідних установ повинен базуватися на виконанні низки послідовних етапів - від визначення мети і завдань прогнозування до розрахунку та встановлення на базі економетричних моделей прогнозованих оптимальних обсягів фінансових витрат на повноцінне забезпечення діяльності установ різних категорій заповідання чи конкретних природно-заповідних господарств країни.

Загальною метою процесу прогнозування є визначення науково обґрунтованих обсягів витрат для функціонування установ ПЗФ України з метою збереження та відтворення унікальних природних комплексів відповідно до концепцій сталого розвитку територій. Основними завданнями процесу прогнозування є:

• науковий кількісний аналіз динаміки, складу та тенденцій витрат на забезпечення економічної діяльності природно-заповідних установ;

• розроблення обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності економічної діяльності установ окремих природно-заповідних категорій та конкретних заповідних господарств;

• встановлення прогнозованих обсягів фінансових витрат на повноцінне забезпечення діяльності як окремих категорій заповідання, так і конкретних установ ПЗФ країни.

У процесі прогнозування витрат на забезпечення функціонування природно-заповідного фонду країни необхідно розглядати два рівні - макро- та мік- роекономічний. На макроекономічному рівні розробляють економетричні моделі, за якими можна прогнозувати необхідні обсяги фінансування діяльності природно-заповідного фонду країни загалом, окремих макроекономічних регіонів країни - західний, центральний, північно-східний, причорноморський, або ж окремих категорій заповідання - біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки тощо. На мікроеко- номічному рівні розробляють економетричні моделі для конкретних природно- заповідних установ країни, наприклад: природний заповідник Торгани", Кар- патськький біосферний заповідник, національний природний парк "Подільські Товтри", регіональний ландшафтний парк "Надсянський" тощо.

Важливе значення для побудови достовірних економетричних моделей прогнозування має процес визначення основних економічних, екологічних та соціальних чинників (Х_;), які істотно впливають на обсяги витрат із забезпечення діяльності конкретних природно-заповідних установ чи ПЗФ країни загалом (Т). Основними чинниками, що впливають на обсяги витрат із функціонування господарств ПЗФ країни, є:

• витрати на матеріально-технічне забезпечення функціонування природно-заповідних установ;

• витрати на заробітну плату штатним працівникам - служба охорони, наукові співробітники, працівники екологічної освіти та рекреації;

• витрати на виконання завдань із диференційованого режиму охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням природно-заповідних територій.

Проте існує низка інших істотних чинників, які безпосередньо впливають на обсяги витрат на забезпечення діяльності та функціонування установ ПЗФ України, які умовно можна поділити на: економічні, екологічні та соціальні. Під час розроблення економетричних моделей прогнозування на мікроекономіч- ному рівні доцільним є врахування і таких істотних чинників: індекси тваринної і рослинної цінності та ландшафтної унікальності територій природно-заповідної установи та індекси антропогенної зміненості (порушеності) територій і рекреаційного навантаження на об'єкти природно-заповідних господарств.

За умови врахування всіх істотних чинників, економетрична багатофак- торна лінійна регресійна модель витрат на функціонування установ ПЗФ країни матиме такий вигляд:

Уі= во + віХ + РХі + вХз + ДХ4 + ДХ + вХб + вХ + ввХ₈ + ДХ9 + віХіо

+ вііХіі + ві2Хі2 + візХіЗ + ві4Хі4 + віХі5 + Діб Хб + Ді7 Хі7 + Є.

Статистичний аналіз та оцінювання економетричних моделей прогнозування фінансового забезпечення діяльності установ ПЗФ України потрібно проводити за такими показниками: множинний коефіцієнт кореляції (Я); множинний коефіцієнт детермінації (Я²); скоригований коефіцієнт детермінації (Я ); ^статистики; оцінка коефіцієнтів регресії (Ь₀, Ь_і, Ь₂, ..., Ь_п); -статистики для окремих факторів; стандартна похибка оцінки (Ј).

Для статистичного оцінювання економетричні моделі необхідно згрупувати за можливістю їх подальшого використання під час прогнозування витрат на забезпечення економічної діяльності заповідних господарств країни.

• використання неможливе через неадекватність моделей або їх високий рівень мультиколініарності;

• використання частково можливе через наявність тільки одного чи двох статистично значущих факторів;

• використання можливе з високим рівнем довірчої ймовірності.

Для збільшення числа адекватних моделей, які з достатньо високим рівнем довірчої ймовірності можна використовувати для прогнозування витрат на функціонування установ ПЗФ країни, пропонуємо їх удосконалення, що передбачає покрокове вилучення найменш значущих чинників, які впливають на обсяги фінансування діяльності установ ПЗФ країни. Розрахунок прогнозованих обсягів витрат на забезпечення повноцінної діяльності окремих категорій заповідання чи конкретних природно-заповідних установ країни за розробленими економетричними багатофакторними моделями з достатньо високим рівнем довірчої ймовірності доцільно проводити за трьома сценаріями:

• за сприятливих умов розвитку економіки (оптимістичний сценарій);

• за реальних умов розвитку економіки (найбільш вірогідний сценарій);

• за несприятливих (кризових) умов розвитку економіки.

На основі запропонованих етапів прогнозування обсягів витрат на діяльність установ ПЗФ країни можна з достатньо високим рівнем довірчої ймовірності розрахувати та встановити на перспективу необхідні науково обґрунтовані кошти на належне фінансування діяльності як природно-заповідних установ різних категорій заповідання, так і конкретних природно-заповідних господарств країни, що забезпечить можливість їх ефективного функціонування та розвитку.

Література

1. Геник О.В. Природно-заповідний фонд України: моделювання та прогнозування економічної діяльності : монографія / О.В. Геник, С.О. Козловський, Я.В. Геник. - Львів : Вид-во "Зелений Хрест", "Ліга-Прес". - 2011. - 304 с.

2. Грищенко Ю.М. Природно-заповідні території та об'єкти лісового фонду (організація, охорона, управління) / Ю.М. Грищенко, А.Ю. Якимчук. - Рівне : Вид-во "Волинські обереги", 2007. - 144 с.

3. Геник Я.В. Природно-заповідний фонд України - складова сталого розвитку територій / Я.В. Геник, О.В. Геник // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість : міжвідомч. наук.-техн. зб. - Львів : Вид-во НЛТУ України. - 2006. - Вип. 32. - С. 310-315.

4. Фурдичко О.І. Заповідна справа в Україні : підручник / О.І. Фурдичко, В.К. Сівак, В.Д. Солодкий. - Чернівці : Вид "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.

5. Геник О.В. Природно-заповідний фонд Карпатського регіону України та особливості його фінансування / О.В. Геник // Науковий вісник Косівського відділення НІШ : зб. наук.-техн. праць. - Косів : Вид-во МП "Евріка". - 2006. - Вип. 4. - С. 27-31.

6. Козловський С.О. Особливості економічного забезпечення функціонування природно- заповідних об'єктів України / С.О. Козловський, О.В. Геник // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 150-155.

7. Ковальчук П.І. Моделювання і прогнозування стану навколишнього середовища / П.І. Ковальчук. - К. : Вид-во "Либідь", 2003. - 208 с.

8. Козловський С.О. Принципи економетричного моделювання фінансування діяльності об'єктів природно-заповідного фонду України / С.О. Козловський, О.В. Геник // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 164-169.

Размещено на Allbest.ru