Ринковий попит. Закон попиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ринковий попит залежить від кількох чинників, зокрема - від ціни даного товару, цін на інші товари, грошових доходів покупців та їхніх смаків, накопиченого багатства, від географічного середовища, кліматичних умов, смаків, релігійних вірувань. Зміна цих чинників зумовлює зміну обсягу попиту (кількості товару, яку покупці готові купити). Залежність обсягу попиту від названих факторів називається функцією попиту. Якщо усі чинники попиту, окрім ціни даного товару, залишаються незмінними, тоді кожному рівню ціни буде відповідати певний обсяг попиту. Така залежність називається функцією попиту від ціни, що можна виразити наступним рівнянням:

де QD - обсяг попиту, Р - рівень ціни.

Характер даної залежності формується законом попиту: обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від рівня ціни при сталості усіх інших його чинників, тобто чим вища ціна товару, тим менший на нього попит, а чим нижча ціна, тим попит більший. Вперше математичний закон попиту був сформульований А.Курно в 1838 р. Графічне зображення даної функції називається кривою попиту (на графіку крива Б), яка відбиває дію закону попиту. Крива попиту виражає зв'язок між ціною продукту Р і кількістю попиту на нього Q. При побудові кривої по вертикальній осі відкладається ціна товару, по горизонтальній - величина попиту (див. рис).

ринковий попит пропозиція

Рис. Крива ринкового попиту

Графічно зміна обсягу попиту виражається у русі точки по кривій попиту вгору чи вниз (показано стрілками). Нахил кривої від'ємний, характеризує зворотний зв'язок.

Зрушення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

Найважливішим чинником, що визначає обсяг попиту, є ціна. Але існують і нецінові чинники, що впливають на нього.

Зрушення кривої ББ до Б1Б1 означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув ББ до Б2Б2 - зменшення попиту. Рух по кривій ББ від точки А до точки В, по кривій Б1Б1 від А1 до Б1, по кривій Б2Б2 від А2 до В2 відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до точки Л1, від А до А2, від А до В1 і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.

Рис. Зрушення кривої попиту внаслідок впливу нецінових факторів

Ринкова пропозиція. Закон пропозиції

Залежність обсягу пропозиції від названих факторів називають функцією пропозиції: Найважливішим чинником пропозиції є ціна. Залежність пропозиції від ціни називають функцією пропозиції від ціни, яка виражається рівнянням:

де QS обсяг пропозиції, Р - рівень ціни.

Характер даної залежності називають законом пропозиції: обсяг пропозиції знаходиться у прямій залежності від рівня ціни, тобто чим вища ціна, тим більша пропозиція товару, і навпаки.

Графічне зображення даної функції утворює криву пропозиції (крива 8), яка відбиває дію закону пропозиції. Крива будується за умови зміни ціни. Всі інші фактори, які впливають на величину пропозиції, мають бути незмінними.

Рис. Крива ринкової пропозиції

Графічно зміна обсягу пропозиції відображається у русі по кривій пропозиції в той чи інший бік (показано стрілками). За низького рівня ціни пропозиція даного товару на ринку зникає, так як ціна не покриває навіть витрат виробництва.

Крива пропозиції знаходить багато застосувань: вона відбиває пропозицію щодо цін споживчих товарів і послуг, праці, землі та капіталу, інвестицій, грошей тощо.

Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є урівноваженими, що і відображено на рисунку.

Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна РЧ та рівноважний обсяг попиту і пропозиції ОЧ.

Рис. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Рівноважна ціна РЧ - це ціна, за якої внаслідок дії конкурентних сил продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити. Якщо ціна підніметься вище рівноважного рівня, тобто зміститься вгору до точки Рм , то на ринку відбудуться такі зміни: обсяг попиту зменшиться, змістившись ліворуч від ОЧ до СЬм, а пропозиція зросте від ОЧ до 08м. Утвориться надлишок запропонованих товарів, показаний горизонтально заштрихованою фігурою.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня, то попит зросте від ОЧ до СЬк, а пропозиція зменшиться з ОЧ до СС8К. Заштрихована вертикально фігура графічно зображає дефіцит товарів на ринку.

Для відновлення рівноваги в першому випадку ціна повинна знизитись, а в другому - зрости і повернутися до рівня ціни РЧ.

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку. Ціни на товари перебувають у постійному русі: зміна ціни на один товар впливає на обсяг попиту і пропозиції на інший, а це, у свою чергу, впливає на рівноважну ціну. Якщо вся система цін виявляється у стані рівноваги, тоді настає загальна рівновага ринку.

Види еластичності попиту

Поняття еластичності попиту ввів А. Маршалл. У певний момент часу ціна товару дорівнює Р, а обсяг сукупного попиту на нього - Q. Зміна ціни (чи інших чинників) впливає на зміну обсягу попиту неоднозначно, що назвали еластичністю попиту. Цінова еластичність попиту може бути більшою чи меншою в залежності від того, як на попит впливає ціна, що визначають, через коефіцієнт еластичності попиту (EDP).

де EDP - цінова еластичність попиту, AQ - зміна обсягу попиту (%), AP - зміна рівня ціни (%).

На рисунку показано, що форма кривої попиту може бути різною в залежності від його еластичності.

Якщо обсяг попиту змінюється у більшій мірі, ніж зміна ціни, такий попит є еластичним (EDiP > 1), а якщо навпаки - є нееластичним (ED3P < 1). Якщо ED2P = 1, то попит на цей товар характеризується нейтральною, або одиничною, еластичністю. Відповідно до цього розрізняють товари еластичні, нееластичні, з одиничною еластичністю. Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце цілком (абсолютно) нееластичний попит (EDsP = 0). Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує повністю (абсолютно) еластичний попит (ED4P --> оо).

Коефіцієнт EDP завжди є від'ємним (із знаком "-"), адже ціна й обсяг попиту змінюються у протилежних напрямах (обернена залежність), але в економічній теорії знак "-" просто не береться до уваги (тут знак не має особливого значення).

Види еластичності пропозиції

Ступінь реакції пропозиції на коливання ціни вимірюється ціновою еластичністю пропозиції, коефіцієнт якої визначається так:

де ESP - коефіцієнт цінової еластичності пропозиції, AQ - зміна обсягу пропозиції, AP- зміна рівня ціни (у %).

Оскільки зміна обсягу пропонованого товару і цін відбувається в одному напрямі, еластичність пропозиції завжди позитивна.

На рисунку відображено п'ять варіантів цінової еластичності пропозиції.

Із факторів, що впливають на еластичність пропозиції товару, найважливішим є тривалість часу, або ринковий період, який є у розпорядженні виробників, щоб відреагувати зміною обсягу виробництва на зміну рівня ціни. Чим більший ринковий період, тим більшою буде еластичність пропозиції. Розрізняють три ринкових періоди: найкоротший (усі виробничі фактори сталі, їх обсяг незмінний), короткотривалий (окремі фактори стають змінними) і довготривалий (усі фактори стають змінними). Ця періодизація була запропонована А. Маршаллом для аналізу пропозиції.

В межах найкоротшого ринкового періоду виробникові не вистачає часу, щоб відреагувати на зміну ціни зміною пропозиції, тому пропозиція залишається цілком (абсолютно) нееластичною (81).

Протягом короткострокового періоду виробники частково змінюють обсяг виробництва за рахунок зміни обсягу частини ресурсів, і пропозиція стає еластичною (84).

Цілком (абсолютно) еластичною (85) пропозиція стає у довгостроковому періоді, у якому всі ресурси стають змінними і виробник встигає зреагувати на будь-яку зміну ціни.

Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

На рисунку відображено залежність постійних, змінних та загальних витрат. На осі абсцис відображаються витрати С, на осі ординат - обсяг випуску продукції Q.

FC (Fixed Costs) - постійні витрати. Вони мають місце навіть у тому випадку, коли підприємство нічого не виробляє, тобто їх величина не залежить від обсягу виробництва.

Види постійних витрат: амортизаційні відрахування, орендна плата, витрати на капітальний ремонт, відсоток кредиту на купівлю обладнання, виплати податків, страхові внески, адміністративні витрати.

VC (Variable Costs) - змінні витрати. Вони залежать від випуску продукції та змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва. Види змінних витрат: оплата праці, витрати на сировину, витрати на паливно-мастильні матеріали, витрати на енергоносії.

При досягненні оптимального випуску продукції спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно зі зростанням виробництва.

TC (Total Costs) - загальні (повні, валові, сукупні) витрати. Це сума постійних і змінних витрат. Графік загальних витрат повторяє конфігурацію змінних витрат, підняту над початком координат на величину постійних витрат, тобто загальні витрати дорівнюють сумі по вертикалі постійних і змінних витрат.

Загальні витрати (TC) є функцією від випуску продукції Q:

Крива граничних витрат

Кожне підприємство цікавить питання: "Якщо збільшити обсяг виробництва, то що відбудеться з витратами? Чи буде при цьому зростати дохід ?"