Структура грошового ринку

Структуризація грошового ринку в Україні. Переміщення грошей від продавців до покупців. Розгляд схеми структури монетарного ринку. Дослідження фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2017
Размер файла 137,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

1. Структура грошового ринку

грошовий валюта продаж фінансовий

Грошовому (монетарному) ринку характерний складний механізм функціонування. Для його вивчення важливе значення має структуризація грошового ринку. Слід зауважити, що це питання є дискусійним і недостатньо висвітленим у літературі. Серед вітчизняних економістів, на наш погляд, найбільш логічно, обґрунтовано і повно розглядають структуру грошового ринку М.І. Савлук і Б.С Івасів [1,2].

Окремі сегменти грошового ринку можна виділити за кількома ознаками (рис. З.2.):

o за видами інструментів, що застосовують для переміщення грошей від продавців до покупців;

o за інвестиційними ознаками грошових потоків;

o за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.

За видами інструментів грошовий ринок складається з трьох взаємозв'язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих

Рис. 1 Схема структури монетарного ринку

ринків:

> ринок позичкових капіталів;

> валютний ринок.

> ринок цінних паперів.

* Ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення.

Це економічна форма ринкових відносин, призначенням якої є посередництво у рухові коштів від їх власників до користувачів (інвесторів) і формування попиту й пропозиції на грошовий капітал. Обслуговують цей ринок кредитно-фінансові установи і фондові біржі.

* Валютний ринок - система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

Валютний ринок - поняття, що охоплює значну кількість окремих локальних ринків у певних регіонах, центрах міжнародної торгівлі і валютно-фінансових зв'язків, зокрема, на міжнародних валютних біржах. На валютному ринку здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоекономічних розрахунків, страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів, переміщення валютної ліквідності тощо.

* Ринок цінних паперів - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.

Через ринок цінних паперів акумулюється грошові надходження юридичних осіб і громадян та спрямовуються на виробниче й невиробниче вкладання капіталів.

Розрізняють первинний ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів, і вторинний - де відбувається купівля-продаж (обіг) цінних паперів, випущених раніше. Інституційними установами ринку є спеціальні кредитні заклади і фондові біржі.

Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. У високорозвинутих ринкових економіках ринок цінних паперів є основним джерелом фінансування збільшення основного й оборотного капіталу у процесі розширеного відтворення.

Саме ринки цінних паперів, позичкових капіталів та валютний ринок забезпечують перерозподіл трудових, матеріальних ресурсів між різними галузями економіки, сприяють структурній передумові суспільного виробництва.

За другою ознакою можна виділити такі сектори грошового ринку: Л ринок банківських кредитів; ринок послуг парабанків (небанківських фінансово-кредитних установ).

Окремим сектором грошового ринку можна також додатково визначити фондовий ринок.

Сутність та особливості діяльності парабанків та ринку банківських кредитів буде розглянуто у розділах 8 і 9.

Залежно від призначення засобів, що обертаються на грошовому ринку, останній поділяється на:

> ринок грошей;

> ринок капіталів.

На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'язання до одного року). Ці кошти використовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

На ринку капіталів - купуються і продаються грошові кошти у вигляді середньо- й довгострокових кредитів та фінансових активів строком понад рік. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.

Ринок грошей можна умовно поділити на два сектори: > міжбанківський ринок; > відкритий ринок.

* Міжбанківський ринок - частина ринку грошей, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредитних установ залучаються іншими і взаєморозміщуються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів.

Кредитування на міжбанківському ринку може здійснюватися за разовими чи генеральними кредитними угодами, а також з використанням векселів і депозитних сертифікатів. Даний ринок обслуговують угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність.

* Відкритий ринок - це ринок, на якому відбувається купівля та продаж: цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.

Таблиця 1 Відмінності ринку капіталів й ринку грошей

Особливості діяльності ринку

Ринок грошей

Ринок капіталів

Класичні операції ринку

Операції з міжбанківського кредитування, з обліку комерційних векселів, операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям тощо.

Операції з фондовими Іструментами - акціями, середньо- та довгостроковими облігаціями, довгострокові депозити комерційних банків, операції спеціалізованих інвестиційних та фінансових компаній тощо.

Суб'єкти ринку

Кредитори, позичальники, фінансові посередники

Кредитори,позичальники, фінансові посередники

Характерні особливості ринку

Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері. Тому позичковий процент як ціна грошей часто змінюється під впливом попиту і пропозиції, які залежать від стану економіки і фінансової сфери. Таким чином, він є найбільш реальним індикатором кон'юнктури грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної політики в країні.

Попит і пропозиція тут є менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не так чутливо реагує на зміну кон'юнктури, як на ринку грошей.

Центральний банк може продавати частину свого портфеля цінних паперів безпосередньо комерційним банкам чи посередникам ринку, а через них - населенню та фірмам. В обох випадках у комерційних банків зменшуються їхні вільні резерви та їхній кредитний потенціал. І навпаки, якщо центральний банк купуватиме цінні папери у комерційних банків, фірм та населення, то в комерційних банках відповідно зросте розмір вільних резервів та їхній кредитний потенціал. Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики центрального банку [2 ].

Проаналізувавши структуризацію грошового ринку, можна зробити висновок, що між усіма елементами грошового ринку, незалежно від того, за якими ознаками вони були виділені, існує тісний взаємозв'язок, що підтверджує його внутрішню єдність.

Попит на гроші

Попит на гроші - одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. Його вивчення виявилося центральною проблемою сучасної теорії грошей.

Економічна теорія розглядає попит на гроші як попит на певний запас грошей. Слід відрізняти зміст понять "попит на гроші" та "попит на грошовий доход". У першому випадку йдеться про запас грошей, що існує на певний фіксований у часі момент. Розміри цього запасу можуть в різні періоди змінюватися. На відміну від цього поняття, "грошовий доход" характеризує не запас, а потік грошей. Його обсяг визначається не на визначений момент, а за певний проміжок часу. Коли говорять, що ваша місячна заробітна платня становить 680 грн., то йдеться про потік грошей, ваш дохід [3].

Якщо запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину свого портфеля активів (багатства) у ліквідній формі. Якщо власники портфелів активів віддають перевагу ліквідній формі, то це означатиме зростання попиту на гроші, і навпаки. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований Дж.М. Кейнсом, котрий назвав своє трактування попиту на гроші теорією переваги ліквідності.

Теорія попиту на гроші базується на "рівнянні обміну" І. Фішера, яке аргументує пряму взаємозалежність між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу, з одного боку, та абсолютним рівнем цін і реальним обсягом виробництва, з іншого. Класичне формулювання цієї теорії має вигляд [2]:

Оскільки швидкість обігу грошей (V) обернено пропорційна їх кількості (М), то високе значення V зменшує потребу у грошах, у їх додатковій емісії.

Якщо виходити з припущення, що пропозиція грошей на ринку має дорівнювати величині попиту на них, то в такому разі параметр М можна замінити на параметр МсС - величину попиту на гроші, тобто кількість грошей, яку економічні агенти бажають зберегти як частку своїх портфелів активів. Тоді формула попиту матиме вигляд:

і свідчить вона про те, що кількість грошей, необхідна для обігу, прямо пропорційна реальному обсягові виробництва та обернено пропорційна швидкості обігу грошей (V).

Одним із припущень цієї теорії є положення про те, що індивідууми потребують грошей тільки для поточних операцій, тобто для купівлі товарів та послуг. Йдеться про так звані "трансакційні гроші", які не дають доходу [2].

Отже, попит на гроші це багатогранне поняття. Коли ми говоримо про попит на гроші, то повинні враховувати основні характеристики, які розкривають зміст цього поняття. А саме: попит на гроші потрібно сприймати як попит на запас грошей у певний час, а не потік. Попит на гроші пов'язується з розв'язанням питання щодо форми, у якій особою зберігається наявна сума багатства (готівкою, цінними паперами тощо). Якщо особа віддає перевагу триманню у своєму портфелі відповідної суми грошей, вона позбувається певної кількості благ, які можна придбати на цю суму, а також втрачає дохід, який би мала отримати, якщо придбала б на ці гроші акції чи облігації. Тобто отримання певного запасу грошей пов'язане з певними збитками.

Усі вищеназвані характеристики попиту на гроші необхідні для усвідомлення механізму функціонування монетарного ринку і чинників, що впливають на нього.

Як уже зазначалось, Дж. М. Кейнс визнавав гроші одним із видів багатства і стверджував, що величина обсягів активів, яку господарчі агенти бажають зберігати грошима, залежить від того, як високо оцінюється ними властивість ліквідності грошей.

Люди обирають відносно ліквідний портфель, а отже попит на гроші відносно більший, ніж на інші активи. Тому теорію попиту на гроші Дж. М. Кейнса названо теорією переваги ліквідності. Кейнс визначив дві причини (або мотиви), що спонукають людей зберігати своє багатство або його частку ліквідними грошовими активами.

Першим Кейнс назвав трансакційний мотив до збереження грошей: люди зберігають частку своїх активів грошима, сприймаючи як засіб платежу (для оплати товарів і послуг, що використовуються як у власному, так і у виробничому споживанні).

Другий мотив - перестороги. Люди хочуть забезпечити можливість у майбутньому розпоряджатися часткою своїх ресурсів готівкою і тому зберігають їх грошовими активами. Кейнс також наголошував, що люди можуть зберігати свої активи як грошима, так і цінними паперами (облігаціями), що пов'язано з певним ризиком. Цінні папери, на відміну від грошей, забезпечують певний дохід (відсотки). Цей дохід залежить від норми позичкового відсотка. Якщо норма позичкового відсотка зменшується, то курс цінних паперів підвищується. Це обумовлено приростом капіталу. І навпаки, підвищення норми позичкового відсотка призводить до зниження курсу цінних паперів і втрати капіталу їхніми власниками. Кейнс назвав спекулятивним мотив до збереження частки портфеля активів грошима з метою запобігання втрати капіталу у разі збереження активів цінними паперами [5].

Дж. М. Кейнс сприймав пропозицію грошей (М) як наданий показник, уповні поділяючи погляди класиків. Новизна його поглядів полягала у методиці аналізу попиту на гроші. За Кейнсом, сукупний попит на гроші (Ма) визначається за формулою:

Сукупний попит на гроші має дві складові - трансакційну - Мd (яка враховує трансакційний мотив і мотив перестороги) і Мd2 спекулятивну.

Новизною у Дж. М. Кейнса є спроба врахувати спекулятивний попит, тобто попит на гроші як засіб збереження вартості. Цей попит залежить від норми відсотка, оскільки курс акцій прямо пропорційний дивіденду та обернено пропорційний позичковому відсотку.

У кожному конкретному випадку споживач сам визначає, яку частку доходу він збирається спрямувати на споживання, а яку - на збереження.

Збереження, що представлені цінними паперами, забезпечують дохід, але володіння ними пов'язане з ризиком, тому що ціна цих паперів коливається у значних межах. Підвищення норми відсотка пов'язане, відповідно до інших умов, із значним зниженням курсу цінних паперів. У цьому разі спекулятивний попит зростає тому, що, по-перше, високий відсоток компенсує ризик коливання цін, і, по-друге, у разі зниження відсотка ці цінні папери можна вигідно продати. Якщо ж норма відсотка буде незначною, то виникає протилежна тенденція.

Отже, Кейнс розглядав попит на гроші як функцію двох перемінних - доходу та норми відсотка. Збільшення доходу призводить до збільшення попиту на гроші та пов'язане з трансакційним мотивом і мотивом перестороги. Зниження (зростання) норми позичкового відсотка, навпаки - збільшує (зменшує) попит на гроші, що пояснюється існуванням спекулятивного мотиву.

У сучасній теорії попиту на гроші розглядається не тільки імовірність збереження грошей готівкою або облігаціями, а й іншими ліквідними активами. До портфелів власників сьогодні можуть долучатися різновиди як таких грошей, що не забезпечують відсотків (готівка, вклади до вимоги), так і грошей, що забезпечують відсотки (нацрахунки).

Вони також можуть володіти альтернативними формами ліквідних активів - заощадженнями, строковими вкладами (строковими депозитами), взаємними фондами грошових ринків та угодами про зворотний викуп, короткостроковими цінними паперами, векселями, довготерміновими урядовими облігаціями, акціями корпорацій, а також активами, втіленими у нерухомості, - виробниче обладнання підприємств, товари тривалого користування (меблі, автомобілі) тощо. Усе це впливає на бажання володіти яким-небудь із вищеназваних активів щодо грошей і може вплинути на обсяги попиту на гроші.

Сучасна теорія попиту на гроші не поділяє точки зору про розподіл попиту на гроші за мотивом перестороги, трансакційним і спекулятивним моментами.

Раніше зазначалося, що за сучасною теорією грошей процентна ставка все ж таки впливає на попит на гроші не через спекулятивний мотив, а лише внаслідок того, що норма відсотка є альтернативною вартістю зберігання грошей.

* Альтернативна вартість зберігання грошей - це втрати від яких-небудь невикористаних можливостей, що стикаються з альтернативними варіантами інвестицій.

Чинники впливу на попит на гроші. З'ясування мотивів, які заохочують економічних суб'єктів нагромаджувати гроші, дає можливість визначити чинники, які впливають на ці мотиви, а значить - на динаміку попиту на гроші [1].

Представники всіх теоретичних концепцій попиту на гроші визнають зміну обсягів виробництва (або обсягів національного доходу) ключовим чинником впливу на попит. Цей вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей - чим більший обсяг виробництва валового національного продукту, а отже, й національного доходу, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій.

Зміна обсягу валового національного продукту у свою чергу визначається двома самостійними чинниками - динамікою рівня цін та рівня реального обсягу виробництва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного. Наприклад, абсолютний рівень цін може зростати за незмінного обсягу реального виробництва, і навпаки, останній може зростати за незмінного рівня цін, чи обидва показники можуть зростати водночас, але різними темпами. Тому зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші.

Попит на гроші і норма процента. Як відомо, грошові заощадження можуть зберігатися за бажанням власника грошей в альтернативних формах: їх можна розмістити у фінансові активи (цінні папери, строкові вклади та депозити тощо) або зберігати у ліквідній формі (готівкових або депозитних) грошей. Відомо, що заощадження у формі фінансових активів забезпечують їх власникам дохід у вигляді певного процента, тоді як зберігання активів у формі грошей не дають жодного доходу. І все-таки люди воліють тримати частку своїх активів саме у грошовій формі, а не в інших альтернативних формах. Величина грошей, що перебуває на руках у населення, залежить від нагальних витрат та вигод. У зв'язку з цим вирішення питання про зберігання грошей у формі касових залишків чи фінансових активів здебільшого залежить від норми процента, що в економічній теорії трактується як показник альтернативної вартості заощадження грошей. Тобто зростання альтернативної вартості зберігання грошей зменшує попит на реальні грошові залишки.

Сучасна теорія грошей, крім цих трьох, що вже стали традиційними, почала визнавати ще ряд чинників впливу на попит, які можна умовно назвати новітніми. Це, зокрема, накопичення багатства, інфляція, зміни в очікуваннях перспектив щодо кон'юнктури ринку та ін.

Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб'єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно розміщують приріст його між усіма видами активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей. Унаслідок цього в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші.

Чинник інфляції впливає на попит на гроші у кількох напрямах. В умовах інфляційного зростання цін запас грошей, який мають у своєму розпорядженні економічні суб'єкти, неминуче знецінюється, і вони зазнають втрат, що само собою провокує скорочення їх попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін неминуче підштовхує вгору стазку процента і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Унаслідок цього буде зростати альтернативна вартість грошових запасів і скорочуватися попит на гроші. Разом з тим слід пам'ятати, що зростання цін є чинником позитивного впливу на попит, якщо воно не значне і не провокує інфляційних очікувань.

З інфляційними очікуваннями тісно переплітаються очікування погіршення кон'юнктури ринків узагалі, зокрема скорочення товарної пропозиції, посилення товарного дефіциту, погіршення якості продукції тощо. В усіх цих випадках економічні суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства у товарній формі, а не у грошовій, і попит на гроші скоротиться.

Размещено на Аllbеst.ru


Подобные документы

  • Сутність, особливості функціонування та графічна модель грошового ринку. Попит та пропозиція на гроші. Рівновага на грошовому ринку. Становлення грошового ринку в Українi. Фiнкцiонування та перспективи розвитку грошового ринку України та сучасному етапi.

    курсовая работа [319,0 K], добавлен 20.11.2010

  • Сутність та еволюція становлення грошового ринку. Загальна характеристика структури грошового ринку та специфіка функціонування окремих його елементів. Специфічні особливості регулювання грошового ринку. Перспективи розвитку грошового ринку України.

    курсовая работа [72,9 K], добавлен 19.02.2015

  • Характеристика законів грошового обігу. Пропозиція грошей та чинники її впливу. Формування пропозиції грошей Центральним банком України. Комерційні банки у створенні нових грошей. Державне регулювання та функції НБУ у регулюванні грошового ринку.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.05.2015

  • Сутність і функції грошового ринку в ринковій економіці. Роль, значення і структура грошового ринку. Особливості попиту та пропозиції на грошовому ринку. Аналіз грошового ринку України на сучасному етапі. Динаміка грошових агрегаті. Стан та огляд ринку.

    курсовая работа [337,3 K], добавлен 13.12.2008

  • Рух грошових потоків на фінансовому ринку. Інструменти державного регулювання та складові грошового ринку (ринок позикових капіталів, ринок цінних паперів). Аналіз особливостей функціонування грошового ринку України, його проблеми і перспективи розвитку.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 20.09.2013

  • Сутність та правове регулювання грошового ринку. Аналіз його сучасного стану, тенденції та перспективи розвитку. Заходи щодо вдосконалення його законодавчої бази. Платіжний баланс України. Характеристика операцій на міжбанківському валютному ринку.

    курсовая работа [845,5 K], добавлен 18.05.2015

  • Аналіз багатовікової світової історії банківської справи та механізму функціонування грошового ринку. Види фінансових посередників. Емісійна функція банків. Особливості побудови банківської системи в Україні. Небанківські фінансово-кредитні установи.

    реферат [174,2 K], добавлен 30.01.2015

  • Особливості організації та функціонування ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів та його структура. Етапи становлення ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів як специфічна сфера грошового ринку. Аналіз динаміки, стану та перспективи ринку.

    дипломная работа [814,4 K], добавлен 04.10.2010

  • Сутність та структура грошового ринку. Гроші як об’єкт купівлі-продажу. Міжнародний валютний фонд, його діяльність в Україні. Порівняння світової та національної валютних систем. Методика визначення швидкості обігу грошей, розміру кредиту та відсотків.

    контрольная работа [44,5 K], добавлен 19.12.2009

  • Поняття грошових активів та їх роль в сучасній економіці. Динаміка попиту і пропозиції грошей в Україні, торговельний баланс на валютному ринку. Головні умови досягнення рівноваги попиту і пропозиції на грошовому ринку. Графічна модель ринку грошей.

    курсовая работа [339,5 K], добавлен 16.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.