Особливості грошових потоків підприємств туристичного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Грошовий потік є сукупністю розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, які створюються в процесі його діяльності.

У процесі аналізу руху грошових потоків оцінюють здатність підприємства генерувати грошові засоби в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат. Адже незбалансованість у часі надходжень і виплат грошових засобів може спричинити неплатоспроможність навіть тих підприємств, які успішно провадять господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку. Тому аналіз грошових потоків суттєво доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності і дає можливість більш об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Грошовий потік формується на основі економічних відносин між учасниками туристичної діяльності, тобто між туристами та підприємствами туристичної індустрії. Ці відносини охоплюють потоки туристів, турпродукту (послуг), а також потоки платіжних засобів, найчастіше в грошовій формі.

Кожному потоку туристичного продукту (послуг) відповідає зустрічний платіжний потік, який називається грошовим потоком.

Ефективно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити раціональне й економне використання фінансових ресурсів, знизити залежність розвитку підприємства від позичених засобів і тим самим підвищити його фінансову стійкість, прискорити оборотність капіталу. Будь-яка затримка у здійсненні платежів негативно впливає на виробничий процес: формування запасів, виготовлення продукції, продуктивність праці, реалізацію продукції тощо. Водночас раціонально організовані грошові потоки підвищують ритмічність виробництва і реалізацію продукції, інших господарських операцій.

У фінансовій звітності відображаються позитивні і негативні грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Надходження грошей є для підприємства позитивним потоком, а витрати - негативним. Позитивний грошовий потік утворює доходи, а негативний - витрати підприємства.

За умов ринкових відносин потоки грошових коштів є для підприємства "кровоносною системою", що обслуговує його господарську діяльність і дає змогу оцінити взаємозв'язок між залишками коштів на початок і кінець звітного або планового періоду:

- по-перше, ефективно організований рух грошових коштів забезпечує платоспроможність і ліквідність підприємства;

- по-друге, раціонально сформовані грошові потоки від операційної діяльності з урахуванням сезонності попиту на турпродукт сприяють скороченню потреб підприємства в позиковому капіталі, за який, як відомо, треба платити. Результатом такої раціоналізації є зниження витратоємності основної операційної діяльності;

- по-третє, налагоджена система руху грошових коштів забезпечує прискорення обороту капіталу і зниження ризику неплатоспроможності підприємства;

- по-четверте, активізація грошового руху дає можливість отримати додатковий прибуток, у тому числі для капіталізації з метою розвитку діяльності підприємства та підвищення рентабельності інвестованого капіталу.

На рис. 1 схематично зображено основні класифікаційні ознаки і різні види грошового потоку підприємства.

Рис. 1. Класифікація грошового потоку за основними класифікаційними ознаками

При поділі грошового потоку за об'єктами розрізняють грошовий потік, що обслуговує підприємство загалом, його структурні підрозділи та окремі операції.

Залежно від видів діяльності, відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, виділяють грошовий потік за операційною, фінансовою і інвестиційною діяльністю.

Залежно від методу обчислення виокремлюють валовий і чистий грошовий потік. Валовий грошовий потік характеризує як позитивний (сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від усіх видів його діяльності за певний період), так і негативний (сукупність виплат грошових засобів підприємством у процесі його діяльності за певний період) грошові потоки.

Чистий грошовий потік відображає різницю між надходженнями і виплатами грошових засобів за певний період, тобто різницю між позитивним і негативним грошовими потоками. Тому чистий грошовий потік може бути додатнім (за перевищення позитивного потоку над негативним) і від'ємним (за перевищення негативного потоку над позитивним).

За рівнем достатності для господарської діяльності виділяють надлишковий грошовий потік, за якого грошових засобів надходить набагато більше, ніж потрібно для всіх напрямів господарської діяльності. За надлишкового грошового потоку чистий грошовий потік - додатній. Якщо надходження грошових засобів не покриває потреби у їх витрачанні, то на підприємстві формується дефіцитний грошовий потік, чистий грошовий потік при цьому - від'ємний.

Зміна вартості грошей у часі викликає необхідність розраховувати теперішній і майбутній грошові потоки. Теперішній грошовий потік показує сучасну вартість тих грошових засобів, які будуть отримані через певний період часу. Майбутній грошовий потік показує його вартість через певний період часу.

За неперервністю формування розрізняють регулярний і нерегулярний (дискретний) грошові потоки. Регулярний грошовий потік формується за операціями, що мають постійний характер у межах певного періоду, наприклад, грошові потоки, що обслуговують фінансовий чи товарний кредити тощо. Здійснення підприємством операцій разового характеру спричиняє утворення нерегулярних надходжень і витрачань грошових засобів, тобто формування нерегулярного (дискретного) грошового потоку. Прикладом таких операцій може бути придбання основних засобів, цілісних майнових комплексів тощо.

Така класифікаційна характеристика є досить умовною. Якщо часовий інтервал невеликий, то в його межах всі грошові потоки можна розглядати як дискретні. Із зростанням часового інтервалу практично всі грошові потоки стають регулярними.

За стабільністю часових інтервалів формування регулярні грошові потоки поділяються на такі види: ануїтет - регулярний грошовий потік з рівними часовими інтервалами і регулярний грошовий потік з нерівномірними інтервалами в межах аналізованого періоду.

За значущістю виділяють пріоритетний та обслуговуючий грошовий потік. Обслуговуючі грошові потоки підприємства формуються за господарськими операціями, які безпосередньо не стосуються основного виду діяльності підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування.

Основна увага повинна бути зосереджена на пріоритетних грошових потоках. Таким є потік від операційної діяльності, зокрема надходження виручки від реалізації, оплата рахунків постачальників, сплата податків та інших обов'язкових платежів; виплата заробітної плати та ін.

Особливе місце в оцінці ефективності руху грошових коштів як результатів від різних видів діяльності посідає визначення рівня достатності грошових потоків за звітний період для забезпечення підприємницької діяльності.

Якщо утворився надлишковий чистий грошовий потік, то це означає, що підприємство має кошти, які може використовувати на власний розсуд. Світовою практикою підтверджено, що найбільш ефективним напрямом використання "надлишку" грошових коштів є інвестиційна діяльність, спрямована на розвиток підприємства. Рівноважний грошовий потік є нейтральним до розвитку підприємства, а дефіцитний - криє в собі загрозу банкрутства.

З ритмічністю руху грошових коштів пов'язана своєчасність розрахунків за зобов'язаннями підприємства, яку треба враховувати в процесі управління фінансовими потоками.

Рух грошових коштів в усіх підрозділах підприємства і навіть в окремих господарських операціях повинен збалансовуватися з потребами.

Визначальним принципом управління рухом грошових коштів підприємств є обґрунтування їх надходження та витрачання за кожним видом діяльності. Основним показником такого планування є визначання сукупного чистого грошового потоку підприємства, який утворюється за рахунок чистого руху грошових коштів від усіх видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Головною метою управління рухом грошових коштів підприємств є забезпечення фінансової стійкості шляхом збалансування та синхронізації в часі надходження і витрачання коштів.

При управлінні рухом грошових коштів, тобто грошовими потоками, необхідно керуватися такими загальновизнаними принципами:

- інформативна вірогідність повинна відповідати стандартам бухгалтерського обліку;

- збалансованість руху грошових коштів за обсягами, часом і простором; фінансовий платоспроможність дохід туристичний

- забезпечення ефективності використання кожної одиниці коштів шляхом мінімізації і запобігання неритмічності грошового потоку;

- стабілізація ліквідності та платоспроможності підприємства залежить від синхронізації позитивних і негативних грошових потоків на кожному інтервалі часу.

Початковим і дуже важливим етапом економічного управління рухом грошових коштів суб'єктів підприємницької діяльності є моніторинг в широкому значенні. Він охоплює не тільки збір достовірної інформації, а й її аналіз, узагальнення та підготовку пропозицій для ухвалення ефективних управлінських рішень.

Найважливішим етапом економічного управління є оптимізація руху грошових коштів для кожного джерела формування і кожного напряму витрачання (використання).

Завершальним етапом такого управління є ефективний контроль за дотриманням збалансованості вхідних і вихідних грошових потоків як за обсягами коштів, так за синхронністю їх руху в часі та просторі.

Размещено на Allbest.ru