Валютний ринок FOREX

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наприкінці 70-х років XX ст. після відмови від системи фіксованого курсу національних валют стосовно долара США почалося формування валютного ринку FOREX.

FOREX (FOReign Exchange market) - міжнародний валютний ринок, на якому вільно продаються і купуються гроші. Сучасного вигляду він набув у 1970-х роках, коли було введено вільні курси валют, при цьому ціна однієї валюти щодо іншої визначалася тільки самими учасниками ринку відповідно до попиту та пропозиції*149.

*149: { Нахла Ю. FOREX: валютний ринок, де вільно продають і купують гроші / Ю. Нахла // Персонал. - 2006. - № 9. - С. 52-58.}

Дотепер FOREX перетворився на глобальний, об'єднаний єдиною комунікаційною мережею ринок, що відкривається в понеділок вранці у Новій Зеландії та закривається в п'ятницю ввечері в США. Залежно від годинного пояса й появи на ньому різних регіональних учасників ринку щоденну торгівлю на ринку FOREX поділяють на кілька торговельних сесій. Товаром на цьому ринку є гроші (товар зі 100 %-ю ліквідністю) - товар, на який на ринку в будь-який час є й покупці, й продавці. Цілодобовий доступ до валютних ринків Азії, Європи й Америки дає змогу трейдеру (людині, що управляє капіталами на фінансових ринках) укладати угоди за найбільш вигідною ціною, а надання банківського кредиту із плечем 1 : 100 його контрагентом - одержувати більші прибутки за відносно невеликого депозиту (власних коштів) протягом короткого проміжку часу. При цьому простота угод (телефоном або через Інтернет) роблять цей ринок привабливим для ділових людей.

На відміну від інших ринків FOREX характеризується значним обсягом торгів, мінімальною вартістю проведених угод і найшвидшим рухом валютних коштів. У плані свободи від зовнішнього контролю і наявності вільної конкуренції цей ринок є найдосконалішим. Він також є найбільшим і най ліквіднішим фінансовим ринком. За різними оцінками, обсяги на ньому становлять від 1 до 1,5 трлн дол. за день (єдиного торговельного майданчика немає, а тому назвати абсолютно точну цифру неможливо). У цей час операції на ринку FOREX є основним джерелом доходу багатьох провідних банків та інших фінансових інститутів світу.

Компанії, що займаються зовнішньоторговельними операціями (експортери й імпортери), в усьому світі є активними учасниками міжнародного валютного ринку FOREX. В експортерів є постійний інтерес продавати іноземну валюту, а в імпортерів - купувати її.

Курси валют на міжнародному ринку FOREX постійно змінюються. У результаті цього реальна вартість товару, що купується або продається за валюту, може значно змінитися, а контракт, що здавався вигідним, може в підсумку виявитися збитковим. Звичайно, ймовірна і протилежна ситуація, коли зміна курсу валюти приносить прибуток, але завданням торговельної компанії не є одержання прибутку від зміни валютних курсів. Для торговельної компанії важливо мати змогу планувати реальну собівартість товару, що купується або продається.

Угоди на ринку FOREX здійснюються за принципом маржинальної торгівлі, яка має низку особливостей, що й зробили її дуже популярним:

- невеликий стартовий капітал дає змогу здійснювати угоди на суми, що багаторазово (у десятки й сотні разів) його перевищують (це перевищення називають важелем (leverage));

- торгівля проводиться без реальної поставки грошей, що скорочує накладні видатки й дає можливість відкривати позиції як купівлею, так і продажем валюти (у тому числі відмінної від валюти депозиту).

Ідея маржинальної торгівлі полягає в тому, що спекулятивні інтереси на FOREX можна задовольнити, не здійснюючи реального постачання грошей, що скорочує накладні витрати з переміщення останніх і дає змогу, маючи невеликий рахунок у доларах, відкривати позиції як з купівлі, так і з продажу великої кількості іншої валюти. Можна здійснювати дуже швидкі операції, отримуючи значний прибуток, як за підвищення, так і за зниження курсів валют. Багато спекулятивних операцій на міжнародних фінансових ринках проводяться за принципами маржинальної торгівлі.

Маржинальна торгівля - це торгівля з використанням позикового капіталу. На валютному ринку вона ведеться лотами. Один лот орієнтовно дорівнює 100 тис. дол., але для його відкриття необхідно мати від 0,5 до 4 % суми.

Розглянемо конкретний приклад. Припустимо ви, проаналізувавши ситуацію на ринку, дійшли висновку, що фунт стерлінгів дорожчатиме щодо долаpa. Відкриваючи один лот на купівлю фунта (GBP) за маржі 1 % (кредитне плече 1 : 100) за ціною 1,4989, ви чекаєте на зростання курсу. Протягом деякого часу ваші очікування справджуються і ви, закриваючи позицію по 1,5050, заробляєте 61 пункт (близько 405 дол.).

Щоденні коливання валют становлять близько 100-150 пунктів, що дає можливість трейдерам заробляти на цьому.

На ринку FOREX необов'язково спочатку купити валюту, щоб потім її продати. Можна відкривати позиції як на купівлю, так і на продаж будь-якої валюти не маючи її. Зазвичай дилінгові центри встановлюють мінімальний депозит, необхідний для роботи на ринку FOREX, у розмірі 2 тис. дол. і надають кредитне плече 1 : 100. Відкриваючи позицію на 100 тис., трейдер вкладає 1 тис. дол. і отримує кредит 99 тис. доларів. Основні валюти, якими торгують на FOREX: євро (EUR), японська єна (JPY), фунт стерлінгів (GBP) і швейцарський франк (CHF). Усі вони торгуються щодо американського долара (USD).

Основні позитивні характеристики ринку FOREX*150:

*150: { Нахла Ю. FOREX: валютний ринок, де вільно продають і купують гроші / Ю. Нахла // Персонал. - 2006. - № 9. - С. 52-58.}

- найбільша кількість учасників і найбільші обсяги операцій;

- відсутність зовнішнього органу регулювання - ціни визначаються тільки попитом і пропозицією;

- абсолютна ліквідність і швидкість ринку - здійснення угод за лічені секунди за котируваннями on-line;

- 24-годинний режим роботи протягом усього робочого тижня;

- можливість відкриття позиції на будь-який період, що залежить тільки від трейдера;

- відсутність комісійних витрат окрім сплати різниці між цінами купівлі й продажу;

- можливість одержання прибутку, що перевищує вкладену в операції суму.

Класична валютна біржа - офіційно оформлений ринок, на якому відбувається торгівля валютами на основі попиту і пропозиції.

Зразок операцій валютної біржі наведено на рис. 6.13.

Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким надана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким законодавчо надане право на ведення валютних операцій.

Процес купівлі-продажу валюти здійснюється аукціонним методом, коли покупець зазначає у заявці обсяги валюти, яку він хоче придбати, і курс, за яким він її згоден купити. Продавець у свою чергу пропонує певний обсяг валюти і курс, за яким він згоден її продати. Оскільки головними суб'єктами валютного ринку є банки, то, якщо обсяги і курс покупця збігаються з обсягом і курсом продавця, валютна позиція вважається закритою. Якщо ж такої рівноваги немає, то валютна позиція називається відкритою.

Рис. 6.13. Операції валютної біржі 

Валютний ризик

Валютний ризик - це можливість грошових втрат суб'єктів валютного ринку внаслідок коливань валютних курсів. Він тісно пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних компаній та банків і диверсифікацією їх діяльності, міграцією капіталу між країнами у пошуках надприбутків, зростанням обсягів спекулятивних валютних операцій. На сучасних валютних ринках на одну комерційну угоду припадає близько шести спекулятивних.

Одним із методів запобігання ризику у зовнішньоторговельній діяльності підприємства є форфетування - кредитування експорту шляхом випуску комерційних векселів або інших боргових зобов'язань за зовнішньоторговельними угодами. Форфетування як форму трансформації комерційного кредиту в банківський використовують тоді, коли покупець не має відповідних грошових ресурсів для оплати великої партії товару, а експортер не може відкласти отримання грошей на майбутнє. У цьому випадку покупець виписує комплект векселів на необхідну суму з додатковим відсотком за кредитування, що дає змогу експортеру одразу одержати всю суму й перекласти ризик на банк, що надає кредит. Хоча під час використання форфейтингу можуть виникати додаткові ризики - ризик дефолту з боку уряду країни походження імпортера, ризик оголошення мораторію на платежі за кордон, зумовлений політичними або іншими обставинами, адміністративні ризики у зв'язку з наявністю деяких відмінностей у валютному законодавстві країн тощо.

Зазначені вище організаційні методи є внутрішніми методами страхування. До зовнішніх методів зниження валютного ризику належить створення ефективної програми проведення спеціальних фінансових операцій - хеджування.

Хеджування - це компенсаційні дії на валютному ринку з використанням відповідного інструментарію для мінімізації втрат від валютних коливань. По суті, це перенесення ризикової позиції на ринку готівки, яка пов'язана з валютним курсом або відсотковою ставкою, на іншого учасника ринку, який відкриває економічно пов'язану з нею позицію у тій самій валюті на ринку фінансових ф'ючерсів (такий підхід до визначення хеджування був розроблений у США).

Валютний ринок України започатковано в серпні 1992 р. після створення Валютної біржі Національного банку України, яку згодом, у липні 1993 p., було реформовано в Українську міжбанківську валютну біржу. Створення валютного ринку України характеризувалося тим, що від початку він був переважно біржовим, але з кінця 1995 р. активно розвивається міжбанківський ринок*151.

*151: { Ющенко В.А. Управління валютними ризиками : навч. посіб. - К. : Т-во "Знання", КОО, 1998. - 444 с.}

Розвиток валютного ринку в Україні можна умовно поділити на три характерні етапи.

Перший етап припадає на 1991 р. - жовтень 1994 р. Це період болісного пошуку цілісної концепції розбудови економіки нової незалежної держави, коли було закладено фундамент ідеології Національного банку, визначено її головні орієнтири і пріоритети.

Другий етап розпочався у жовтні 1994 р. і тривав до серпня 1996 p., тобто до того часу, коли уряд проголосив програму макроекономічної стабілізації.

Третій етап почався у вересні 1996 p., коли було введено гривню як повноцінну національну валюту України*152.

*152: { Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С.Я. Боринець. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Знання, 2004. - 409 с.} валютний ринок гроші біржа

Основними напрямами вдосконалення чинної системи валютного регулювання є такі*153:

*153: { Маковкіна A.M. Напрями удосконалення валютного ринку України / A.M. Маковкіна, С.Г. Шклярук // Вісн. Київ, ін-ту бізнесу та технології. - 2005. - № 2 (3). - С. 45-48.}

- гнучкість політики курсоутворення;

- вирішення питання щодо репатріації українських капіталів і створення сприятливого інвестиційного клімату для нерезидентів;

- дедоларизація економіки;

- поповнення золотовалютних резервів країни і зниження ризику їхнього знецінення;

- створення стійкого позитивного сальдо платіжного балансу;

- удосконалення системи інституційного забезпечення і валютного законодавства.

Важливим у сучасних умовах є й підвищення рівня прозорості системи валютного регулювання в Україні. Наприклад, основні напрями грошово-кредитної політики, які розробляються НБУ та визначають серед іншого і завдання щодо розвитку системи валютного регулювання на поточний період, не завжди доводилися до відома широких кіл громадськості на відміну від Державного бюджету України. Нечіткість цілей і завдань грошово-кредитної та валютної політики на перспективу, а також часті зміни норм відповідного законодавства значно ускладнюють планування суб'єктами підприємницької діяльності їхньої ділової активності.

Звичайно, процес підвищення рівня прозорості системи валютного регулювання має відбуватися у передбачених державою межах. Тобто відомості, які містять державну таємницю, публікуватися не повинні. Проте цілі та завдання курсової політики, заходи щодо регулювання руху капіталів, режиму функціонування валютного ринку, шляхи поповнення золотовалютних резервів і основні напрями їх використання у поточному періоді мають бути відомими населенню України. Це також значно підвищить рівень співпраці НБУ з іншими державними органами з питань валютного регулювання.

Створення чинної системи валютного регулювання в Україні неможливе без глибокого вивчення теоретичних аспектів, досвіду інших держав світу, наявної в країні практики, а також перспектив розвитку цієї системи. Саме такий підхід дасть змогу Україні розробити оптимальний режим валютного регулювання, який має відповідати вимогам і особливостям періоду ринкової трансформації економіки.

Размещено на Allbest.ru