Особливості процесу управління власним капіталом на підприємстві ПрАТ "Стрім плюс"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Сьогодні Україна здійснює складний перехід від однієї суспільної формації до іншої, який супроводжується суттєвими змінами умов забезпечення ефективного функціонування суб'єктів господарювання. Саме забезпеченість підприємств необхідними засобами для ефективного та продуктивного ведення ними господарської діяльності і є основою фундаменту економічної стабільності країни в цілому. Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. За ринкових умовах господарювання, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюються на принципах самофінансування, а через нестачу власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових коштів, важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.

Актуальність теми визначається тим, що все частіше постає питання вирішення проблем управління власним капіталом як основним джерелом, що сприяє ефективній діяльності та підвищенню конкурентних переваг підприємства.

Мета курсової роботи полягає у вивченні теоретичних і практичних аспектів управління власним капіталом на підприємстві та удосконаленні методичного інструментарію його аналізу та оптимізації.

Для досягнення вище зазначеної мети у рамках даного дослідження були поставлені наступні завдання:

- комплексно обґрунтувати сутність, значення та джерела формування власного капіталу підприємства;

- узагальнити аналіз складових елементів власного капіталу підприємства;

- виокремити основні прикладні положення управління власним капіталом підприємства;

- надати загальну характеристику фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Стрім плюс»;

- проаналізувати фінансовий стан ПрАТ «Стрім плюс»;

- провести комплексний аналіз структури, складу та ефективності використання власного капіталу ПрАТ«Стрім плюс»

- запропонувати шляхи удосконалення управління власним капіталом ПрАТ «Стрім плюс».

Об'єктом дослідження виступають економічні відносини, що виникають в процесі управління власним капіталом.

Предметом курсової роботи виступає власний капітал підприємства.

1. Теоретичні основи управління власним капіталом підприємства

1.1 Сутність, значення та джерела формування власного капіталу підприємства

Розвиток ринкової економіки і прагнення підприємств до повної господарської незалежності все більше концентрує увагу на управлінні джерелами фінансування діяльності, в тому числі такого важливого джерела як власний капітал. Адже власний капітал не тільки забезпечує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, а й забезпечує фінансову стійкість, впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства і є засобом компенсації тимчасово понесених збитків.

Результати дослідження природи власного капіталу різними авторами дають змогу розмежувати економічне і облікове значення цього терміну, оскільки в політичній економіці капітал є фактором виробництва, інколи ототожнений із засобами виробництва, а з бухгалтерської точки зору, капітал є різницею між активами підприємства і його зобов'язаннями.

Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Він забезпечує необхідний рівень цього добробуту як у поточному, так і в перспективному періоді. Споживана в поточному періоді частина капіталу виходить з його складу, будучи спрямованою на задоволення поточних потреб його власників . Частина, що накопичується, покликана забезпечити рівень майбутнього їхнього добробуту.

Слід відмітити, що головним чином власний капітал розглядається як цілісна величина і не враховуються особливості функціонування його окремих складових.

Найпоширенішим тлумаченням власного капіталу (38,7 %) є його визначення як частини в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Даного підходу додержуються 12 авторів із 31 літературного джерела.

Трактування власного капіталу як суми вкладеного капіталу засновниками (власниками) (25,8 %) більше відноситься до визначення зареєстрованого капіталу, під яким розуміють сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує наступні функції:

- самостійності і влади _ розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

- відповідальності та захисту прав кредиторів_ виступає гарантом повернення кредитів підприємством;

- довготермінового кредитування _ перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

- фінансування ризику _ використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

- кредитоспроможності _кредитори надають перевагу підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- компенсації понесених збитків _тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

- розподілу доходів і активів _частки окремих власників у капіталі є основою у розподілі фінансового результату та майна у разі ліквідації підприємства.

Слід додати, що процес менеджменту капіталу на підприємстві доцільно здійснювати в безперервному взаємозв'язку процесів його формування і функціонування.

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу.

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства значною мірою пов'язаний з формуванням його капіталу, у процесі якого підприємство повинно дотримуватись таких основних принципів (правил):

- урахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

- забезпечення відповідності позичкового капіталу обсягу оборотних і необоротних активів підприємства;

- забезпечення оптимальної структури капіталу з позицій ефективного його функціонування;

- забезпечення мінімізації витрат з формування капіталу з різних джерел, яка здійснюється в процесі управління вартістю і структурою капіталу;

- забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятного для підприємства рівня фінансового ризику.

Власний капітал виступає одним із найважливіших об'єктів фінансового та управлінського обліку, які є основою інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Він є також об'єктом фінансового аналізу підприємства. Роль показника «власний капітал» для підтримання нормального фінансового стану підприємства настільки значуща, що він отримав законодавче підтвердження в Цивільному кодексі України, зокрема в частині вимог щодо співвідношення статутного капіталу та чистих активів господарських товариств.

Отже, можна зробити висновок, що власний капітал виступає не лише фінансовою базою господарської діяльності підприємства, а й відіграє дуже важливу роль для власників (визначає їх ступінь влади та впливу на керівництво підприємства, їх частка у капіталі береться до уваги при ліквідації),кредиторів (впливає на їх рішення щодо надання або ненадання кредитів) та самого підприємства.

1.2 Складові елементи власного капіталу підприємства та їх характеристика

Створення і функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал виступає не тільки основною створення, функціонування та розвитку підприємства, але й фактором його фінансової стійкості.

Вважаємо необхідним звернути увагу на зміни щодо складових власного капіталу, які набули чинності з 1 січня 2013 р. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Зміни в балансі за розділом І «Власний капітал»

До 31.12.2012 р.	З 01.01.2013 р.
Код рахунка	Назва статті	Код рахунка	Назва статті
40	Статутний капітал	40	Зареєстрований капітал
41	Пайовий капітал	41	Капітал у дооцінках
42	Додатковий вкладений капітал	42	Додатковий капітал
425	Інший додатковий капітал
43	Резервний капітал	43	Резервний капітал
44	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	44	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
46	Неоплачений капітал	46	Неоплачений капітал
45	Вилучений капітал	45	Вилучений капітал

Зареєстрований капітал - це юридично оформлена, офіційно об'явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. Зареєстрований капітал включає статутний капітал, який призначений для заснування та введення підприємства в дію, виконує захисну функцію та функції управління і контролю, що дасть можливість власникам контрольного пакета акцій підприємства проводити стратегічну політику, формувати дивідендну політику та контролювати кадрові питання.

На рахунку «Капітал у дооцінках» узагальнюється інформація про дооцінки об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, уцінки таких об'єктів в межах сум раніше проведених дооцінок.

У статті «Додатковий капітал» відображається емісійний дохід, вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал, накопичені курсові різниці, які відповідно за національними положеннями (стандартами) відображаються у складі власного капіталу.

Отже, головною ознакою зареєстрованого капіталу та додаткового капіталу є наявність реальних активів, які передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні, розподілі прибутків та майна підприємства. Тобто, це дасть можливість зберегти власний капітал від фіктивного збільшення активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості тощо.

Що стосується резервного капіталу, то це капітал, який утворюється на підприємствах завдяки чистому нерозподіленому прибутку на умовах, зафіксованих в установчих документах. За величиною резервного капіталу можна судити про запас фінансової міцності підприємства. Відсутність або недостатню його величину розглядають як фактор додаткового ризику вкладення капіталу у підприємство.

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)- це прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток, тобто, це кінцевий результат діяльності підприємства у звітному періоді.

Варто зазначити, що наведені вище елементи сприяють збільшенню розміру власного капіталу, за винятком непокритих збитків. Зростання обсягів вилученого, неоплаченого капіталу спричинюють зменшення розміру власного капіталу.

Щодо вилученого капіталу, то він є елементом власного капіталу, який є собівартістю акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників господарських товариств будь-якого типу за внесками до зареєстрованого капіталу.

Таким чином, власний капітал відіграє дуже важливе значення для підприємства і є найважливішим чинником розвитку підприємства, безпосередньо впливає на прибутковість суб'єкта господарювання і його ринкову вартість. Збільшення власного капіталу можливе за умови росту величини складових, які позитивно впливають на його розмір та мінімізації тих елементів, які спричинюють на нього негативний вплив.

1.3 Політика управління власним капіталом підприємства

Динамічний розвиток підприємницької діяльності в Україні супроводжується значними економічними суперечностями, зумовленими особливістю ринкової трансформації в умовах глобалізаційних процесів. Однією із найважливіших проблем, з якою стикаються вітчизняні акціонерні товариства, є недостатня ефективність організації управління власним капіталом. З огляду на те, що власний капітал - найважливіший чинник економічного зростання, організацію управління власним капіталом акціонерних товариств необхідно трактувати як основну ланку усього комплексу заходів, спрямованих на його забезпечення.

Власний капітал являється фундаментом, фінансовою основою підприємства. Величина і динаміка власного капіталу найважливіша ознака стану підприємства і його надійність.

Система управління капіталом підприємства, на думку І. О. Бланка, складається із двох функціональних підсистем: управління формуванням капіталу та управління використанням капіталу.

Враховуючи динамічність зовнішнього середовища та підвищення конкуренції, часто основною метою підприємства є не збільшення власного капіталу, а його збереження.

Особливу роль в управлінні власним капіталом відіграє факторний аналіз. Модель Дюпона - модифікований факторний аналіз, який дозволяє визначити, за рахунок яких факторів відбувалася зміна рентабельності. Така система інтегрального аналізу ефективності використання капіталу підприємства розроблена фірмою «Дюпон» (США), передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності власного капіталу» на ряд фінансових коефіцієнтів його формування, взаємозв'язаний в єдиній системі.

Слід відмітити, що управління формуванням, використанням та збереженням власного капіталу є основним у системі менеджменту і має місце навіть на малих підприємствах, а питання визначення ринкової вартості компанії, дієвості її фінансово-господарської діяльності та формування оптимальної структури капіталу, як правило, мають місце лище на великих підприємствах.

Під організацією управління власним капіталом акціонерним товариством потрібно розуміти створення ефективної управлінської системи та її постійне удосконалення.

Якщо говорити більш детально, то управління капіталом, зокрема власним, спрямоване на вирішення таких основних завдань:

а) формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства;

б) оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності та напрямами використання;

в) забезпечення умов досягнення максимальної доходності капіталу при запланованому рівні фінансового ризику;

г) забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов'язаного з використанням капіталу, при запланованому рівні його дохідності;

д) забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку;

е) забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників;

ж) забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства;

з) оптимізація обігу капіталу;

и) забезпечення своєчасного реінвестування капіталу.

Процес управління структурою власного капіталу ґрунтується на певному механізмі, який є системою основних елементів та функцій, що регулюють процес розроблення та реалізації управлінських рішень у цій галузі.

Слід звернути увагу, що використання підприємствами лише власного капіталу має певні негативні риси, а саме те, що обсяг власного капіталу обмежений, тому підприємство може втратити можливість розширення діяльності та збільшення рентабельності за рахунок залучення позикових коштів за допомогою ефекту фінансового левериджу, а також часто власний капітал, залучений із зовнішніх джерел, має вищу вартість, порівняно з позиковим капіталом.

Тому одним із основних питань управління власним капіталом підприємства є визначення оптимальної структури капіталу, тобто такого співвідношення власних і позикових коштів, яке забезпечує максимізацію ринкової вартості компанії.

Варто додати, що необхідність постійного здійснення внутрішнього контролю операцій з власним капіталом зумовлюється потребами власників та керівних органів підприємства в об'єктивній інформації про його поточний стан, резерви зростання, абсолютні розміри, структуру, достовірність облікових операцій та звітних показників та ризики, які виникають в підприємницькій діяльності.

Основними завданнями контролю власного капіталу є перевірка:

- правильності формування і використання власного капіталу;

- дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

- правильності ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами тощо.

Отже, важливість власного капіталу у фінансово-господарській діяльності будь-якого акціонерного товариства беззаперечна. І тому ефективне управління власним капіталом є необхідною умовою функціонування підприємства на ринку та його виживання в конкурентній боротьбі.

2. Аналіз формування та використання власного капіталу Прат «Стрім плюс»

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Стрім плюс»

На сьогодні ПрАТ «Стрім плюс» є багатопрофільним підприємством з виробництва та продажу будівельних та супутніх матеріалів, яке успішно працює на ринку України, починаючи із 2003 р. Що стосується основної діяльності, то слід сказати, що товариство реалізує гравій, пісок, керамзит, цемент власного виробництва. Також в асортименті ПрАТ «Стрім плюс» присутні будівельні матеріали, господарські товари, лісоматеріали, пиломатеріали, скло, а їх якість підтверджена сертифікатами якості, всі вони відповідають ДСТУ та ТУ. Для того, щоб перевірити виконання «золотого правила економіки» для аналізованого підприємства, розрахуємо необхідні темпові показники, які наведені у таблиці 2.1. Можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду «золоте правило економіки» на ПрАТ не виконувалося, що можна пояснити тим, що підприємство здійснює реальні інвестиції у вигляді придбання обладнання, машин, устаткування для розширення виробництва.

Таблиця 2.1 - Оцінювання виконання «золотого правила економіки» на ПрАТ «Стрім плюс» за період 2009-2012 рр.

Показник	Темп зміни, %
	2010 р./ 2009 р.	2011 р./ 2010 р.	2012 р./ 2011 р.
Чистий прибуток	-21,07	15,92	67,61
Чистий дохід	-43,45	47,88	18,98
Середньорічна вартість власного капіталу	21,75	-5,89	-6,26
Середньорічна вартість активів	29,68	-0,21	-0,21

У 2011-2012 рр. спостерігається перевищення темпу зростання чистого прибутку над іншими показниками, що свідчить про зростання рентабельності продажів, власного капіталу та активів за період. Також можна додати, що відбулося прискорення оборотності сукупних активів та підвищився рівень фінансової автономії та незалежності підприємства.

Наступним етапом попереднього аналізу та оцінки діяльності підприємства вважаємо проведення аналізу агрегованого балансу, який наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Агрегований баланс ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр., тис. грн.

Стаття	Рік	У середньому за рік
	2010	2011	2012
Актив
Необоротні активи	9436	9072	8641	9326,80
Оборотні активи	17247	13654	17854	15223,80
Витрати майбутніх періодів	184	280	379	185,40
Баланс	26867	23006	26874	24736,00
Пасив
Власний капітал	18312	16992	17309	16614,60
Забезпечення наступних витрат і платежів	3433	2634	2881	2975,80
Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0,00
Поточні зобов'язання	5122	3380	6684	5145,60
Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0,00
Баланс	26867	23006	26874	24736,00

На основі складеного агрегованого балансу можна зробити наступні висновки. За аналізований період з 2010 по 2012 рр. на ПрАТ «Стрім плюс» спостерігається постійне збільшення валюти балансу, що свідчить про розширення діяльності підприємства.

Розглянувши актив ПрАТ «Стрім плюс» можна стверджувати, що оборотні активи переважають над необоротними, що є характерним для підприємств даної галузі. Тобто досліджуване підприємство має мобільну структуру активу балансу.

Так, в середньому за період 2010 - 2012 рр. сума оборотних активів становила 15 223,80 тис. грн., щорічно збільшуючись приблизно на 750 тис. грн. В той же час протягом аналізованого періоду підприємство скоротило обсяг іммобілізованих, у вигляді необоротних активів, коштів на 756 тис. грн. На таку динаміку головним чином вплинуло зменшення основних засобів, оскільки у структурі необоротних активів вони займають найбільшу питому вагу - у середньому 86,04 %.

Для того, щоб проаналізувати ефективність діяльності ПрАТ скористаємося даними додатку В, таблиці В.1., де наведені основні фінансово-економічні показники діяльності.

Як видно з даних таблиці В.1, дохід від реалізації продукції протягом аналізованого періоду зростає, так, його значення в 2012 р. на 78,29 % більше, ніж у 2010 році. Це є свідченням того, що продукція даного товаровиробника користується попитом на ринку товарів відповідної групи. Собівартість реалізованої продукції відображає рівень витрат виробництва і становить у середньому 76,52 % від чистого доходу в аналізованого періоду. Це свідчить про рівномірний, рівноприскорений розвиток виробництва та реалізації продукції. Чистий дохід зріс за період на 75,94 %, тобто ПДВ та інші вирахування з доходу зростали у меншій мірі, ніж виручка. Значення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, який включає результати від фінансової та інвестиційної діяльності свідчить про покращення ефективності діяльності підприємства, оскільки був покритий збиток та отримано позитивне значення даного показника.

Таким чином, на сьогодні ПрАТ «Стрім плюс» є одним із успішно діючих підприємств з виробництва та реалізації будівельних, господарських та лісоматеріалів. ПрАТ нарощує обсяги випуску продукції та валового доходу, розширює номенклатуру обладнання. У 2012 р. спостерігається тенденція до покращення основних показників діяльності, а саме збільшення чистого доходу, валового прибутку та чистого прибутку. Підприємство проводить цілеспрямовану кадрову політику, яка направлена оптимізацію чисельності персоналу з метою підвищення роботи товариства і результаті проведених заходів та плинності персоналу чисельність працівників скоротилася за період на 10,18 %.

2.2 Аналіз фінансового стану ПрАТ «Стрім плюс»

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності, переходу до самоокупності, самофінансування, пошуком резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства значно зростає роль своєчасного якісного та систематичного аналізу їх фінансового стану.

При безпосередньому аналізі фінансового стану першим кроком буде аналіз майнового стану, який дає змогу визначити ефективність використання майна підприємства (табл. 2.3).

Як свідчать дані таблиці, показник зносу основних засобів був досить високим - у середньому 0,8, та у 2012 р. ситуація ще погіршилася, що призвело до збільшення даного показника до 82,00 %. Як наслідок, частка основних фондів, придатних до експлуатації значно скоротилася, що безумовно свідчить про можливість підприємства випускати більш конкурентоспроможну продукцію лише за умови кардинального оновлення своїх основних засобів, що призведе до зменшення ремонтних витрат та витрат на поточне обслуговування.

Таблиця 2.3 - Показники майнового стану ТOВ «Стрім плюс» за період 2008-2012 рр.

Показник	Рік	Темп приросту в % 2012 р. до
	2010	2011	2012	2010 р.	2011 р.
Коефіцієнт зносу	0,79	0,80	0,82	4,77	2,87
Коефіцієнт оновлення	0,01	0,00	0,01	282,38	49,69
Коефіцієнт вибуття	0,00	0,02	0,00	459,56	-80,84
Коефіцієнт придатності	0,21	0,20	0,18	-17,63	-11,58

Випереджання коефіцієнта оновлення над показником вибуття свідчить про розширення потужностей підприємства. Найбільш інтенсивним було оновлення у 2012 р., а вибуття переважало 2011 р.

Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ліквідності. Ліквідність підприємства - це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов'язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Показники ліквідності ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр.

Показник	Рік	Темп приросту в % 2012 р. до
	2010	2011	2012	2010 р.	2011 р.
Коефіцієнт покриття	3,37	4,04	2,67	-20,67	-33,88
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,07	1,38	0,98	-8,62	-29,44
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,59	0,04	0,12	-79,19	200,48
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	12125,00	10274,00	11170,00	-7,88	8,72

капітал фінансовий ліквідність

Коефіцієнти покриття та швидкої ліквідності за весь аналізований період задовольняють і навіть перевищують нормативні значення, що свідчить про зростання очікуваної платоспроможності майбутньому. Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то він за період зменшився на 79,19 %. Це є досить негативною тенденцією в діяльності підприємства, адже низький рівень абсолютної ліквідності показує неспроможність підприємства розрахуватися з боргами, що виникають негайно через відсутність достатньої суми готівки в касі чи на поточному рахунку.

Щодо наступного етапу аналізу вважаємо доцільним провести оцінку фінансової стійкості підприємства (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Показники фінансової стійкості ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр.

Показник	Рік	Темп приросту в % 2012 р. до
	2010	2011	2012	2010 р.	2011 р.
Коефіцієнт автономії	0,68	0,74	0,64	-5,50	-12,80
Коефіцієнт фінансування	0,47	0,35	0,55	18,28	56,13
Коефіцієнт фінансової стійкості	2,14	2,83	1,81	-15,46	-35,95
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	0,48	0,47	0,50	-5,66	7,44

Проаналізувавши показники фінансової стійкості можна сказати, що за період 2010-2012 рр. власний капітал ПрАТ займав значну питому вагу в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність, про що свідчить коефіцієнт автономії. Значення даного показника досягає та перевищує нормативне значення (>0,5) у кожному періоді, тобто можна говорити про фінансову автономію, або незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Слід додати, що за період фінансова стійкість скоротилась на 15,46 %, про що свідчить відповідно показник фінансової стійкості.

На підприємстві не досить високий рівень маневреності капіталу, що обумовлено низькою часткою залучених коштів у структурі пасивів підприємства, та в динаміці даний показник зростає зі зростанням суми позикового капіталу і у 2012 р. становить 50 %.

Можна стверджувати, що протягом аналізованого періоду підприємство мало нестійкий фінансовий стан, що підтверджує суттєве перевищення суми запасів та витрат над власними оборотними коштами. Ситуація виправляється лише тоді, коли поряд із власними оборотними коштами підприємство починає використовувати додаткові джерела фінансування, тобто залучати головним чином короткострокові позикові кошти, які дають змогу забезпечити безперебійний процес виробництва.

Можемо відмітити збільшення коефіцієнта оборотності активів, дебіторської заборгованості та строку погашення кредиторської заборгованості. Така тенденція характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Якщо порівняти періоди обороту кредиторської та дебіторської заборгованості, то можна зробити висновок, що у 2011-2012 рр. ПрАТ «Стрім плюс» кредитує своїх покупців у більшій мірі, ніж отримує розстрочку від власних постачальників. Слід відзначити що значення показника фондовіддачі за період зросло на 67,73 %, що свідчить про ефективне використання основних засобів на підприємстві.

Останнім кроком вважаємо необхідним провести аналіз рентабельності підприємства (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Показники рентабельності ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр.

Показник	Рік	Темп приросту в % 2012 р. до
	2010	2011	2012	2010 р.	2011 р.
Коефіцієнт рентабельності активів	0,11	0,12	0,21	95,12	67,97
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,07	0,06	0,09	18,12	40,88
Коефіцієнт рентабельності продукції	0,04	0,10	0,10	120,27	-1,74

Перш за все, можна зробити висновок про прибуткову діяльність даного підприємства протягом усього аналізованого періоду. Що стосується коефіцієнта рентабельності активів, то тенденція його збільшення свідчить про ефективність використання майна, що підвищує інвестиційну привабливість ПрАТ «Стрім плюс». Господарська діяльність підприємства є ефективною що підтверджує показник рентабельності діяльності, який за аналізований період збільшився на 54,16 %. Найбільше значення коефіцієнта рентабельності продукції було зафіксовано у 2011 р. _ 0,10, що свідчить про ефективне управління витратами на виробництво продукції та збут на підприємстві.

Таким чином, здійснивши аналіз фінансового стану, слід сказати, що, перш за все, динаміка показників майнового стану свідчить про погіршення стану основних засобів. Також можна говорити про позитивну тенденцію показників ліквідності, що означає здатність підприємства загалом покривати свої борги, та показників рентабельності. Проведений аналіз фінансової стійкості дає можливість стверджувати, про достатню фінансову автономію та незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Також у подальшому підприємству необхідно звернути увагу на ряд проблем, а саме: підвищення рівня абсолютної ліквідності та фінансової стійкості, ефективне управління кредиторською та дебіторською заборгованість з метою покращення платіжної дисципліни на підприємстві.

2.3 Аналіз структури, складу та ефективності використання власного капіталу ПрАТ«Стрім плюс»

Сучасні умови функціонування підприємств перетворюють процес оцінки ефективності використання власного капіталу на самостійну ділянку аналітичної роботи, результати якої використовуються як інформаційна база при ухваленні управлінських рішень зі стратегічних питань, а також при формуванні механізму управління фінансовим станом підприємства.

Перш за все, доцільним є співставлення динаміки обсягу сукупного капіталу та обсягу виробництва і реалізації продукції. Умовою ефективного використання капіталу є менший темп його зростання порівняно з темпом зростання доходу (виручки) від реалізації (ТК < ТД). Динаміка цих показників підприємства наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Динаміка обсягу сукупного капіталу та виробництва і реалізації продукції ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр.

Показник	Рік, тис.грн.	Темп приросту,% 2012 р. до
	2010	2011	2012	2011/2010рр.	2012/2011 рр.
Капітал	26867	23006	26874	-14,37	16,81
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	46683	67293	83230	44,15	23,68

Розраховані дані вказують на те, що при зростанні капіталу обсяг виробництва і реалізації збільшується більшими темпами. Протягом аналізованого періоду на підприємстві спостерігається значне збільшення приросту капіталу у 2012 р., відповідно, темп приросту доходу (виручки) від реалізації продукції також зростає.

Розраховані дані вказують на те, що за аналізований період власний капітал підприємства скоротився на 5,34 %, що в абсолютному вираженні становить 1003 тис. грн., і в 2012 р. складав 17 309 тис. грн. Така тенденція була наслідком зменшення вагомої його складової - нерозподіленого прибутку, частка якого протягом аналізованого періоду зменшилась і у 2012 р. становила 5,89 %. У структурі власного капіталу вагомим елементом є інший додатковий капітал, який у 2012 р. становив 68,87 %. Статутний капітал протягом аналізованого періоду не змінився і становив 3604 тис. грн., а його частка збільшилась до 20,83 % у 2012 р., що на 1,14 п.п. більше, ніж у 2010 р. Найменшу вагу у складі власного капіталу становить резервний капітал - 40,42 % станом на 2012 р, що в абсолютному вираженні становить 765 тис. грн.

До показників, що характеризують ефективність управління власним капіталом підприємства можна віднести показники оборотності, які визначають скільки разів кожна вкладена одиниця коштів приймає участь у виробничому процесі та період обертання одного циклу.

Таким чином, можна зробити висновок, що протягом 2007 року кожна одиниця власного капіталу ПрАТ «Стрім плюс» приймала участь у господарському процесі підприємства 4,20 разів. При цьому тривалість одного обороту складає 86 днів, що менше від показника 2010 р. на 57 днів, і така тенденція визначається як позитивна.

Далі вважаємо доцільним провести факторний аналіз рентабельності власного капіталу, як показника, що найбільш точно відображає ефективність використання власного капіталу. Перш за все слід прослідкувати динаміку зміни рентабельності власного капіталу, яка наведена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Динаміка рентабельності власного капіталу ПрАТ «Стрім плюс» за період 2010-2012 рр.

Виходячи із рисунку 2.1, можемо стверджувати, що рівень рентабельності власного капіталу має тенденцію на збільшення, що свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства та ефективність вкладень у підприємство.

Факторний аналіз вважаємо доцільним провести за 2012 р, тобто коли зміна була найбільш суттєвою, що забезпечить підвищення точності розрахунків.

Проведений факторний аналіз дає змогу зробити висновки, що рентабельність власного капіталу підприємства зросла за період на 72,5 %.

Найбільший вплив на зміну даного показника має рентабельність діяльності підприємства - 0,0832, зростання якої свідчить про ефективність продажу продукції, а саме збільшення прибутків, отриманих підприємством з обсягу реалізації цієї продукції. Також значний вплив має частка поточних зобов'язань у валюті балансу. Загальний коефіцієнт ліквідності та оборотність поточних активів практично однаково впливають на динаміку власного капіталу.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновки, що підприємство здійснює ефективне управління власним капіталом Це підтверджує зростання його оборотності, скорочення тривалості одного обороту і головним чином зростання рентабельності на 72,5 %, що свідчить про ефективне вкладення власного капіталу у його діяльність.

3. Шляхи удосконалення управління власним капіталом ПрАТ «Стрім плюс»

3.1 Структурно-функціональна модель багатокритеріальної оптимізації структури власного капіталу підприємства

Виробнича й фінансова діяльність підприємств потребує управління фінансовими ресурсами, зокрема власним капіталом підприємства, яке повинно створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність даного підприємства на ринку. У зв'язку із самостійним виробленням управлінських рішень, які приймають суб'єкти підприємництва в умовах ринку, кожне підприємство повинно формувати оптимальну структуру власного капіталу, ефективно управляти ним, щоб забезпечити йому успіх в умовах конкуренції.

На нашу думку, процес оптимізації структури власного капіталу підприємства повинен здійснюватися з-поміж трьох основних критеріїв: орієнтація на існуючу в підприємстві структуру власного капіталу; оптимізація структури власного капіталу за критерієм максимізації рентабельності власного капіталу; оптимізація структури власного капіталу за критерієм мінімізації його середньозваженої вартості.

З урахуванням викладеного вище, була розроблена структурно-функціональна модель багатокритеріальної оптимізації структури власного капіталу підприємства, що відображає послідовність дій, яких необхідно дотримуватися.

Ця методика оптимізації власного капіталу за визначеними критеріями дає можливість управляти процесом формування власного капіталу підприємства з урахуванням впливу всіх джерел його формування.

На першому етапі аналізується власний капітал, джерела його формування в попередньому періоді. Протягом другого етапу необхідно дослідити зовнішнє середовище, фактори якого можуть вплинути на структуру власного капіталу акціонерного товариства. Основними з цих чинників є: галузева приналежність акціонерного товариства; стадія життєвого циклу; кон'юнктура товарного і фінансового ринків тощо.

На третьому етапі перед акціонерним товариством стоїть проблема вибору: чи орієнтуватися на наявну структуру власного капіталу, чи прагнути максимізувати рентабельність власного капіталу.

Показник чистої рентабельності власного капіталу в нашому дослідженні береться як критерій оптимізації структури власного капіталу за тією причиною, що він є інтегральним і тому найбільш повно характеризує ефективність фінансової діяльності акціонерного товариства.

На цьому етапі здійснюється безпосередній розрахунок оптимальної структури власного капіталу за критерієм максимізації рентабельності власного капіталу. Це можна зробити двома способами. Перший - побудова багатофакторної лінійної економетричної моделі задачі оптимізації за цим критерієм; другий - розрахунок оптимальної структури власного капіталу методом ітерацій.

Якщо результати розрахунків за першим критерієм оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства нас задовольняють (тобто чиста рентабельність власного капіталу досягнула значення 15 %), переходимо до наступного етапу.

На четвертому етапі алгоритму розв'язується одно критеріальне завдання за критерієм мінімізації середньозваженої вартості власного капіталу. Це критерій другого порядку. Важливого значення в сучасній економічній теорії набуває проблема формування оптимальної структури власного капіталу, яка б дала змогу звести до мінімуму середньозважену вартість власного капіталу і водночас підтримати кредитну репутацію акціонерного товариства на рівні, що дозволяє залучати нові капітали на прийнятних умовах.

Згідно із критерієм мінімізації середньозваженої вартості власного капіталу перевага у формуванні структури капіталу акціонерного товариства надається відносній дешевизні того чи іншого джерела ресурсу. Оскільки ступінь обмеженості кожного джерела капіталу різна, а, відповідно, змінюється у певний момент його вартість (розмір дивіденду тощо), постільки доводиться з часом переходити від одного джерела до іншого, орієнтуючись щораз у на мінімальну ціну. Цей підхід щодо оптимізації структури капіталу, на думку деяких дослідників, є типовим для вітчизняних підприємств.

Процес оптимізації структури власного капіталу за критерієм мінімізації його середньозваженої вартості заснований на попередній оцінці вартості всіх складників власного капіталу при різних умовах залучення і здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості власного капіталу.

На п'ятому етапі формується оптимальна структура власного капіталу акціонерного товариства з урахуванням отриманих результатів оптимізації за розглянутими критеріями. Граничні межі максимально рентабельної і мінімально вартісної структури власного капіталу дають змогу визначити поле вибору конкретних його значень на плановий період.

Шостий етап: за допомогою матаметичних розрахунків здійснюється порівняння витрат із вигодами від оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства.

Сьомий етап: порівнюється наявна структура капіталу зі знайденою оптимальною. При їхній розбіжності коректується існуюча його структура до знайденої оптимальної. У процесі цього вибору враховуються раніше розглянуті критерії, що характеризують індивідуальні особливості діяльності акціонерного товариства. Виконання цього етапу потребує ґрунтовної розробки конкретних заходів, які дають змогу сформувати необхідну оптимальну структуру власного капіталу підприємства[28].

Таким чином, оптимізація структури власного капіталу є доволі багатофакторним процесом й не зводиться до якогось стандартного для всіх акціонерних товариств алгоритму дій. Кожне окреме підприємство зазвичай керується тим критерієм, який на цей момент його діяльності вважається найбільш доцільним. Тому й поняття оптимальної структури власного капіталу набуває значного суб'єктивного прикладного змісту.

3.2 Заходи оптимізації структури капіталу підприємства за критерієм мінімізації його вартості

Одним із основних питань управління власним капіталом підприємства є визначення оптимальної структури капіталу, тобто такого співвідношення власних і позикових коштів, яке забезпечує максимізацію ринкової вартості компанії.

Виходячи із рисунку 3.1 та попередніх розрахунків, вважаємо необхідним розглянути модель оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації вартості власного капіталу, оскільки наявний рівень рентабельності власного капіталу більше 15 % (у 2012 р. - 29 %).

Процес цієї оптимізації заснований на попередній оцінці вартості власного та позикового капіталу за рівних умов його залучення при здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу (СЗВК).

Визначивши вартість окремих джерел фінансування - власного і позикового, розраховують середню вартість капіталу, яку можна знайти як середньозважену величину вартості всіх категорій капіталу.

Головна мета розрахунку цього показника полягає в тому, щоб отримати критерій вибору для майбутніх інвестицій, які оцінюють за ставкою дохідності, достатньої, щоб компенсувати витрати вкладникам капіталу.

Отже, середньозважена вартість капіталу характеризує рівень компенсації вкладникам капіталу відмови від використання коштів у інший спосіб - поза підприємством. Ураховуючи, що ступінь участі різних вкладників капіталу у фінансування діяльності не рівноцінний, вартість окремих видів фінансування зважують за часткою певного джерела в загальному обсязі фінансування.

Розрахунок динаміки середньозваженої вартості капіталу протягом 2010-2012 рр. представлений в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Динаміка середньозваженої вартості капіталу ПрАТ «Стрім плюс» протягом 2010-2012 рр.

Показник	Рік
	2010	2011	2012
Загальна потреба в капіталі, тис. грн.	25142	24936,5	24940
Варіанти структури,%
-власний капітал	64,81	70,79	68,77
-позиковий капітал	35,19	29,21	31,23
Ставка відсотку за кредит,%	19,00	19,00	19,50
Податковий коректор	0,75	0,77	0,79
Вартість капіталу,%
Власного (рівень дивідендних виплат)	9,57	9,57	9,57
Позикового	14,25	14,63	15,41
СЗВК,%	11,22	11,05	11,39

Показник середньозваженої вартості капіталу визначається, по-перше, структурою капіталу та по-друге вартістю кожного джерела фінансування.

Отже, на основі розрахунку середньозваженої вартості капіталу протягом періоду 2010-2012 рр. отримали наступні її значення 11,22, 11,05% та 11,39% відповідно. Такі значення отримані внаслідок високої рентабельності власного капіталу підприємства та його високій питомій вазі в структурі капіталу ПрАТ «Стрім плюс»і одночасно низькій частці кредитних ресурсів у структурі позикового капіталу. СЗВК також може розглядатись як мінімально можливий рівень рентабельності операційної діяльності.

Слід звернути увагу, що важливим для підприємства є визначення взаємозв'язку оцінки поточної і майбутньої вартості СЗВК. Такий взаємозв'язок досягається за допомогою показника граничної вартості капіталу. Цей показник відображає приріст СЗВК до суми кожної нової одиниці капіталу, який додатково залучає підприємство.

Граничну вартість капіталу доцільно порівнювати з очікуваною нормою прибутку за інвестиційними проектами чи комерційними операціями, здійснення яких потребує додаткового капіталу. Очікувана норма прибутку має бути вищою за середньозважену вартість капіталу.

Прийняття рішення про додаткове залучення капіталу об'єктивно передбачає визначення межі ефективного його використання. З цією метою розраховують показник «гранична ефективність капіталу» (ГЕК).

Якщо в тому чи іншому варіанті формування структури капіталу підприємства рівень перевищення рентабельності загального капіталу або рентабельності власного капіталу над середньозваженою вартістю капіталу (РЗагК > СЗВК; РВК > СЗВК) є найвищим, за умови недопущення збільшення фінансового ризику (Кавт ? 0,5; ПК/ВК ? 1), то така структура капіталу вважається найоптимальнішою.

Серед основних критеріїв формування оптимальної структури капіталу акціонерних товариств можна виділити:

- урахування вартості різних частин капіталу (власного, позикового), що впливають на норму валового та чистого прибутку підприємства;

- досягнення максимального рівня рентабельності власного капіталу, чистого прибутку на одну акцію та дивідендної віддачі однієї акції;

- оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації вартості власного капіталу,вартості позикового капіталу та середньозваженої вартості загального капіталу;

- підвищення «граничної ефективності загального та власного капіталу;

- забезпечення визначеного запасу фінансової міцності підприємства;

- забезпечення визначеного рівня ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності (оборотності капіталу) підприємства тощо.

Далі проаналізуємо як зміниться середньозважена вартість капіталу при збільшенні обсягів кредитування та інших незмінних умовах. При цьому вважаємо доцільним врахування при виборі оптимальної структури капіталу граничної ефективності формування та використання загального і власного капіталу підприємства в різних варіантах структури капіталу.

У таблиці 1 наведено прогнозні розрахунки середньозваженої вартості загального капіталу та граничної ефективності формування власного і загального капіталу на прикладі акціонерного товариства ПрАТ «Стрім плюс» в процесі оптимізації його структури за різними критеріями.

Таблиця 3.2 - Розрахунок середньозваженої вартості та граничної ефективності формування капіталу ПрАТ «Стрім плюс» у процесі його оптимізації

Показник	Варіант
	1	2	3	4
Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн.	17151	17151	17151	17151
Середньорічна сума позикового капіталу, тис. грн.	4287,75	8575,5	12863,25	17151,00
Середньорічна сума капіталу, тис. грн.	21438,75	25726,5	30014,25	34302
Варіанти структури, %
- власний капітал	0,80	0,67	0,57	0,50
- позиковий капітал	0,20	0,33	0,43	0,50
Коефіцієнт фінансового ризику, ПК/ВК	0,25	0,50	0,75	1,00
Дивідендні виплати	9,57	9,57	9,57	9,57
Ставка відсотку за кредит, %	19,00	19,50	20,00	20,50
Податковий коректор	0,79	0,79	0,79	0,79
Вартість капіталу ,%
Власного	9,57	9,57	9,57	9,57
Позикового	15,01	15,41	15,80	16,20
СЗВК,%	10,66	11,52	12,24	12,88
Перевищення рентабельності загального капіталу над СЗВК, %	9,34	8,49	7,76	7,12
Перевищення рентабельності власного капіталу над СЗВК, %	18,34	17,49	16,76	16,12

Розрахунки, наведені у таблиці, свідчать, що найефективнішою структурою капіталу для акціонерного товариства ПрАТ «Стрім плюс» можна вважати співвідношення між власним капіталом та позиковим капіталом у загальній структурі капіталу як 80,00 % до 20,00 % відповідно, тобто коефіцієнт фінансового ризику в цьому випадку дорівнює 0,25 (ПК/ВК = 0,25), а середньозважена вартість капіталу буде мінімальною - 10,66. За такої структури капіталу та інших рівних умов реальна ринкова ціна підприємства буде максимальною.

Головною умовою формування фінансових ресурсів підприємств за рахунок позикових коштів є залучення капіталу за найменшою вартістю та мінімально допустимим ризиком з метою досягнення максимального прибутку.

Отже, оптимальною структурою капіталу можна вважати таке співвідношення між власним і позиковим капіталом, яке забезпечить оптимальне поєднання ризику і дохідності для підприємства, максимізує ринкову вартість акціонерного товариства, сприяє підвищенню курсу його акцій і забезпечує високий рівень платоспроможності та фінансової стійкості.

Висновки

Рівень ефективної господарської діяльності підприємства значною мірою пов'язаний з формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби у формуванні необхідних активів, оптимізації їх структури з позиції забезпечення умов ефективного використання.

Було визначено, що власний капітал виступає не лише фінансовою базою господарської діяльності підприємства, а й відіграє дуже важливу роль для власників, кредиторів та самого підприємства.

Складовими елементами власного капіталу, починаючи із 2013 р. э наступні: зареєстрований капітал, капітал у дооцінках, додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Збільшення власного капіталу можливе за умови росту величини складових, які позитивно впливають на його розмір та мінімізації тих елементів, які спричинюють на нього негативний вплив.

Зроблено висновок, що система управління капіталом підприємства складається із двох функціональних підсистем: управління формуванням капіталу та управління використанням капіталу, а враховуючи динамічність зовнішнього середовища та підвищення конкуренції, часто основною метою підприємства є не збільшення власного капіталу, а його збереження.

На основі фінансово-господарської характеристики ПрАТ «Стрім плюс» було виявлено розширення діяльності підприємства. Так, ПрАТ нарощує обсяги випуску продукції та валового доходу, розширює номенклатуру обладнання. Підприємство проводить цілеспрямовану кадрову політику, яка направлена оптимізацію чисельності персоналу з метою підвищення роботи товариства.

Здійснивши аналіз фінансового стану, слід сказати, що, перш за все, динаміка показників майнового стану свідчить про погіршення стану основних засобів. Також можна говорити про позитивну тенденцію показників ліквідності, що означає здатність підприємства загалом покривати свої борги, та показників рентабельності. Проведений аналіз фінансової стійкості дає можливість стверджувати, про достатню фінансову автономію та незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Проведено кількісний та якісний аналіз структури власного капіталу досліджуваного підприємства. Досліджена динаміка та структура власного капіталу, розглянута система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства та рентабельності, які визначаються структурою капіталу підприємства.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновки, що підприємство здійснює ефективне управління власним капіталом Це підтверджує зростання його оборотності, скорочення тривалості одного обороту і головним чином зростання рентабельності на 72,5 %, що свідчить про ефективне вкладення власного капіталу у його діяльність.

З метою удосконалення управління власним капіталом підприємства розроблено структурно-функціональну модель багатокритеріальної оптимізації структури власного капіталу акціонерного товариства, яка передбачає поетапне прийняття рішень стосовно управління структурою власного капіталу.

Проведено оптимізацію структури капіталу підприємства за критерієм мінімізації його вартості. Розрахована динаміка середньозваженої вартості капіталу протягом 2008-2010 р. Здійснено багатоваріантні розрахунки зміни середньозваженої вартості капіталу при нарощенні питомої ваги позикового капіталу. Виявлено, що найбільш оптимальним є співвідношення власного та позикового капіталу 80:20,яка максимізує ринкову вартість акціонерного товариства і забезпечує високий рівень платоспроможності та фінансової стійкості.

Література

1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств : навчальний посібник / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. - К. :Знання, 2006. - 287с.

2. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / М.Д.Білик, О.В. Павловська , Н.М. Притуляк , Н.Ю. Немержицька. - К. : КНЕУ, 2005. - 592с.

3. Бланк И.А. Управление капиталом: учебн. курс/ И. А. Бланк. -К.: Ольга, Нника-центр, 2004. - 576с.

4. Бойправ К.В. Шляхи підвищення ефективності використання власного капіталу підприємства / К.В. Бойправ // Перспективи розвитку науки. - 2010. - №14. - С.90-92.