Бюджетний ризик-менеджмент

Бюджетний регламент, його зміст, завдання та засади управління державними фінансами України. Завдання і методологія планування доходів бюджету. Проблеми мінімізації можливих фінансових втрат, породжених існуванням ризиків у бюджетному середовищі.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 20.06.2017
Размер файла 239,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

БЮДЖЕТНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

План

  • 1. Бюджетні ризики
  • 2. Бюджетний регламент, його зміст, завдання та засади побудови
  • 3. Завдання і методологія планування доходів бюджету
  • 4. Завдання і методологія планування видатків бюджету

1. Бюджетні ризики

Бюджетна сфера відображає складні економічні відносини, що виникають у процесі перерозподілу створеного продукту та супроводжуються невизначеністю і ризиком, суперечностями і конфліктами, множинністю цілей окремих суб'єктів. Ефективна будова бюджетної системи країни та управління бюджетним процесом мають збалансувати ці інтереси для реалізації свого призначення, спрямованого на мобілізацію та розподіл ресурсів у державі для стимулювання соціально-економічного розвитку і покращення добробуту суспільства.

Основою функціонування держави є забезпечення реального й достатнього обсягу фінансових ресурсів, що акумулюються в централізованих і децентралізованих фондах грошових коштів, для реалізації внутрішніх і зовнішніх її функцій. Зауважимо, що кожна стадія фінансової діяльності держави пов'язана з можливістю виникнення бюджетних ризиків. Особливого значення управління ризиками, зокрема бюджетним, набуває для країн, що трансформуються до ринкової економіки. З одного боку, "в умовах економік, що трансформуються, рівні практично всіх ризиків суттєво вищі, ніж в економіках стабільних"1, адже саме нестабільність макроекономічних умов та умов ведення бізнесу, спонтанність змін в економіці веде до зростання загального рівня ризиків, з другого боку, такі ризики нерідко є досить специфічними й ними важко управляти через низку внутрішніх чинників. Зокрема, найчастіше через наявність цілого комплексу внутрішніх економічних труднощів і диспропорцій у країнах транзитивних економік домінують короткострокові пріоритети. Відповідно на перший план виходить необхідність поточного бюджетного фінансування, що нерідко не ув'язується з завданнями валютної та монетарної політики, структурної перебудови економіки. Напруженість у фіскальній сфері значною мірою обумовлює неефективність державних видатків і одночасно низьку зацікавленість у забезпеченні фінансової дисципліни в бюджетах усіх рівнів. Тому особливого значення набуває мінімізація можливих бюджетних втрат, породжених існуванням ризиків у бюджетному середовищі.

Своєчасне виявлення бюджетних ризиків та забезпечення ефективного управління ними, спрямованого на їх мінімізацію, є одним із важливих завдань модернізації системи управління державними фінансами України. Від його розв'язання залежать виконання передбаченого законом про державний бюджет обсягу його доходів та фінансове забезпечення виконання державою її функцій. Управління ризиками формування доходів, забезпечення видатків та фінансування дефіциту бюджету потребують вивчення причин їх виникнення та факторів розвитку як передумови визначення оптимальних параметрів бюджетної системи, що мінімізує ризик бюджетних втрат.

Сьогодні питання ризиків у бюджетній сфері, їх упередження і мінімізації в працях вітчизняних науковців залишаються недостатньо вивченими, в українській і зарубіжній економічній науці не існує єдиного й повного визначення поняття "бюджетний ризик". Звертаючись до етимології поняття "ризик", відзначимо, що філологи визначають ризик як можливість чогось небажаного (наприклад, втрати), економісти - як можливість відхилення фактичного результату від запланованого, статистики уточнюють: імовірність настання визначеної небажаної події. Отже, ризик - це невизначеність щодо можливих втрат, а ризиковість - умова, яка може створити або збільшити (зменшити) можливість втрат. Тому під ризиком у бюджетній сфері можна розглядати сукупність імовірних несприятливих (небажаних) наслідків реалізації прийнятих рішень, що можуть призвести до втрат в ефективності при формуванні, розподілі та використанні державних і місцевих централізованих фондів грошових ресурсів.

Систематизуючи погляди вітчизняних науковців і фахівців, можна виділити окремі підходи до визначення поняття бюджетного ризику.

По-перше, бюджетні ризики у вузькому значенні являють собою потенційно можливі відхилення бюджетного показника від його запланованого значення під дією ризикоутворювальних факторів. Тобто бюджетні ризики можна розглядати як імовірність зміни бюджетних потоків унаслідок дії ризикоутворювальних факторів, що відбивається прямо або опосередковано на обсягах бюджетного дефіциту та його фінансуванні. До факторів ризику слід віднести причини, обставини, умови, що створюють імовірність несприятливих ситуацій і негативних результатів. Бюджетний ризик може бути пов'язаний з імовірністю нездійснення запланованих витрат бюджету, з невизначеністю одержання бюджетних доходів, із ситуацією ненадходження доходів і, відповідно, недофінансування витрат. Об'єктивність останнього підходу можна пояснити тим, що, оскільки під бюджетом розуміється план формування і використання фонду коштів, призначених для фінансового забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування, то проблему бюджетного ризику не можна розглядати як проблему тільки дохідної або тільки видаткової частини бюджету. бюджет ризик управління фінанси

Водночас розгляд поняття "бюджетний ризик" можна поширити не тільки на основні складові бюджету, якими є дохідна та видаткова частини, а й включити в цю проблематику ймовірність відхилення фактичних показників фінансування бюджету від запланованих спочатку.

По-друге, бюджетні ризики у широкому значенні полягають у вірогідності невиконання заходів бюджетного планування та бюджетної політики у зв'язку з неефективним використанням бюджетних ресурсів та порушенням їх пропорцій. Відповідно в більш широкому трактуванні з точки зору всіх складових бюджету бюджетний ризик може трактуватися як потенційна можливість (імовірність) зміни бюджетних грошових потоків унаслідок дії одного або сукупності чинників, що має в кінцевому підсумку прямий чи опосередкований вплив на обсяги дефіциту державного бюджету та його фінансування.

По-третє, визначення бюджетного ризику як різновиду фінансових ризиків передбачає їх розгляд як такої бюджетної ситуації, коли зменшується якість податкового і бюджетного планування та надання бюджетних послуг.

Розмаїття думок про сутність бюджетного ризику пояснюється, з одного боку, складністю та багатоаспектністю цього явища, а з другого - недостатньою увагою до нього в реальній бюджетній практиці й управлінській діяльності і практично повним його ігноруванням в існуючому законодавстві. Зокрема, єдиним документом, у якому визначено бюджетний ризик як ризик значного недовиконання дохідної частини державного бюджету порівняно з планом, є наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про управління ризиками, пов'язаними з державним боргом" від 16 червня 2010 р. № 461.

Звертаючись до аксіом філософії ризикології1 як науки, можна виокремити сутнісні характеристики та особливості бюджетного ризику:

1) об'єктивність прояву та всеохопний характер бюджетних ризиків. Бюджетний ризик існує незалежно від того, усвідомлюється він чи ні та чи враховують його особи, що приймають управлінські рішення. Він виникає внаслідок впливу об'єктивно притаманних чинників, що супроводжують процес прийняття рішень в економіці, а саме: невизначеності, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття рішень, неоднозначності прогнозів тощо. Будь-яка діяльність суб'єктів бюджетних відносин зумовлює ризики, котрі призводять за певних умов до небажаних наслідків для бюджетної системи в цілому (йдеться про ризик невикористаних можливостей). Крім того, бюджетний ризик проявляється на всіх рівнях бюджетної системи, на всіх стадіях бюджетного процесу та є об'єктивним явищем у функціонуванні будь-якої держави. Він прямо пов'язаний із процесом формування доходів та здійсненням видатків із державного і місцевих бюджетів, характеризується можливими грошовими втратами в процесі реалізації бюджетної політики держави;

2) економічна природа бюджетного ризику. З точки зору бюджетного менеджменту поява бюджетних ризиків обумовлена існуванням факторів невизначеності, що, у свою чергу, є властивістю економічного середовища: нестійкість і невизначеність ринку та економічних умов обумовлюють формування нестабільних грошових потоків у просторі та в часі.

Невизначеність завжди супроводжує бюджетні ризики і характеризує такі їх властивості: ризик стосується майбутнього і тісно пов'язаний із прогнозуванням; ризик передбачає ймовірність несприятливої ситуації і наслідків, прогнозованих чи непрогнозованих. У цьому контексті головним джерелом бюджетних ризиків, так само, як і в інших сферах економічної діяльності, є фундаментальна характеристика економічних систем - відсутність повної інформації (асиметрична поінформованість різних сторін) про стан об'єкта управління на момент прийняття управлінського рішення та брак часу для врахування дії всіх чинників і прийняття обґрунтованого рішення. Наприклад, причинами невідомості бюджетної інформації може бути неповнота, неінтерпретованість, неструктурованість, несприйнятливість інформації. Причинами відсутності та неповноти інформації, що акумулюється державними фінансовими органами, є відсутність чи недосконалість системи обміну інформацією між різними контрольними органами, а також між контрольними органами та іншими органами державної влади, неподання або несвоєчасне подання інформації платниками податків, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, порушення вимог щодо форми її подання тощо;

3) прийнятність бюджетного ризику. Існування ризику породжує необхідність оцінювання ступеня його впливу суб'єктами бюджетних відносин для зменшення бюджетних втрат. Оцінювання бюджетного ризику припускає необхідність вибору альтернативної дії, тобто прийняти ризик чи не прийняти. У реальній практиці бюджетного планування таких альтернатив набагато більше. В одних випадках вибір альтернативи характеризується на основі минулого досвіду, в інших - на моделюванні ситуації розвитку подій у майбутньому, у третіх - просто на інтуїції розробників бюджету. До того ж оцінка рівня бюджетного ризику має суб'єктивний характер на відміну від самого ризику і залежить від оцінки соціально-економічного стану держави, політичної складової. Наприклад, з боку держави введення податку на нерухоме майно має на меті забезпечити власними доходами місцеві органи влади для підвищення автономії місцевого самоврядування і можливості виконувати власні повноваження на належному рівні, а з боку платника податку виникає зворотна реакція, спрямована на пошук можливості ухилення від сплати через підсвідоме небажання оподатковувати належне йому (вже оплачене за власний рахунок) майно. Це, зрештою, призводить до невиконання планових показників доходів та недофінансування окремих статей видатків бюджету, зростання рівня бюджетних втрат;

4) імовірнісний характер прояву бюджетного ризику. Бюджетний ризик характеризується певною імовірністю настання несприятливих ситуацій і наслідків. Імовірність виникнення несприятливих ситуацій обов'язково має бути більшою від нуля і меншою за одиницю. За рівнем імовірності настання непередбачуваних подій можна виділити повну та часткову невизначеність і повну визначеність. За повної визначеності імовірність дорівнює одиниці, за часткової прогнозованість ризикових подій перебуває в межах від нуля до одиниці, за умови повної невизначеності ймовірність настання передбачуваних подій наближується до нуля. При цьому за умови нульової ймовірності ризику не існує, а за ймовірності настання несприятливих ситуацій, що дорівнює одиниці, обов'язково виникне проблема кризи, але не ризик;

5) неповторюваність наслідків бюджетного ризику. Ризик у бюджетній сфері необхідно розглядати з урахуванням особливостей впливу конкретних умов діяльності суб'єктів бюджетних відносин на результат - втрати бюджетних коштів. Окрема ризикова подія може повторюватись у часі, і сам ризик, з точки зору джерела й чинників, що його зумовлюють, виникає з певною ймовірністю. Невизначеність наслідків бюджетного ризику полягає в тому, що результат дії цього ризику залежить від конкретних умов (дії або бездіяльності суб'єктів), а тому втрати, зумовлені ним, а саме - відхилення від запланованої суми бюджетних доходів і видатків, завжди різні;

6) динамічність рівня бюджетного ризику. Рівень бюджетного ризику як у розрізі основних його складових, так і в детальнішому розгляді може суттєво змінюватися в часі. Рівень та структура бюджетного ризику змінюються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів:

а) різна динамічність змін соціально-економічних процесів;

б) постійні зміни ринкової кон'юнктури;

в) зростання інтеграційної залежності політичних і соціально-економічних процесів;

г) різна періодичність та інтенсивність несприятливих факторів, що спричиняють появу або посилюють бюджетні ризики. Відповідно в різні часові періоди можуть змінюватися інтенсивність і масштаби наслідків одних факторів ризику, з'являтися нові ризики.

Бюджетні ризики багатогранні, тому для можливостей ефективного управління ними необхідно їх систематизувати та класифікувати за певними критеріями. Сьогодні не існує загальновизнаного якісного підходу до розподілу ризиків щодо ймовірності виникнення, характеру та рівня втрат, ступеня їх впливу. Базовими можна вважати такі класифікаційні ознаки бюджетних ризиків (рис. 14.1): за сферою виникнення; за причинами, що їх зумовлюють; за характером виникнення; за масштабами ризиків; за рівнем бюджетної системи; за структурою бюджету; за важливістю впливу на виконання бюджету; за рівнем та характером бюджетних втрат; за тривалістю дії; за можливістю оцінювання; за можливістю передбачення та упередження.

За сферою виникнення бюджетні ризики поділяються на ризики дестабілізації бюджетної системи внутрішньо-економічного характеру (фактори внутрішнього впливу на фіскальну сферу) та зовнішньоекономічного характеру (фактори зовнішнього впливу на фіскальну сферу). Перші зумовлені дією факторів політичного та соціально-економічного характеру, що мають вплив на макроекономічний розвиток країни в цілому, на обсяги виробництва і споживання, умови господарювання й можуть вплинути на виконання бюджету в запланованих обсягах. Ризики ж дестабілізації бюджетної системи зовнішньоекономічного характеру визначаються впливом сукупності факторів, пов'язаних зі змінами кон'юнктури товарних та фінансових ринків, іншими подіями зовнішнього характеру, здатними вплинути на виконання бюджету в запланованих обсягах. Водночас стосовно місцевих бюджетів розподіл факторів впливу на зовнішні та внутрішні має свої особливості. Внутрішніми факторами ризику можуть вважатися фактори, що об'єктивно незалежні від суб'єкта бюджетної діяльності (наприклад, законодавчий фактор є внутрішнім відносно державного бюджету і зовнішнім відносно бюджетів нижчого рівня).

За причинами, що зумовлюють появу ризиків бюджетної сфери, виокремлюють фінансові ризики держави, які виникають унаслідок неефективних управлінських рішень і здатні призвести до розбалансування державного і місцевих бюджетів, тобто суб'єктивні ризики, а також об'єктивні та суб'єктивно-об'єктивні. Об'єктивні ризики викликані дією об'єктивних факторів впливу на невиконання дохідної та видаткової частин бюджету, наприклад фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру - стихійного лиха, кризових явищ тощо, які не покриваються коштами резервного фонду бюджету. Остання група ризиків пов'язана зі свідомою діяльністю державних органів управління бюджетом щодо фінансування об'єктивно існуючих, але незапланованих видатків (здебільшого це політичні фактори).

Наступною класифікаційною ознакою бюджетних ризиків є характер їх виникнення, згідно з нею вони поділяються на ризики середовища (політичні, макроекономічні (економічні, соціальні), адміністративні, природно-екологічні, законодавчі]; ринкові ризики (валютний, процентний, ціновий); ризики бюджетного процесу (ризикові чинники, безпосередньо пов'язані з процесом бюджетного планування та його реалізацією).

За масштабами ризики бюджетних втрат бувають регіональними, національними та міжнародними. Прикладом міжнародних ризиків можуть бути кризові явища, що зачіпають бюджетну сферу не однієї країни. До таких можна віднести кризу банківського сектору 2008-2009 рр. Іншим критерієм поділу бюджетних ризиків є рівень бюджетної системи, тобто залежно від того, бюджет якого рівня зазнає дії ризиків, їх можна поділити на ризики державного та ризики місцевого бюджетів.

Ще вужчою в цьому контексті є класифікація за структурою бюджету. Згідно з даною ознакою бюджетні ризики відповідно до бюджетної класифікації поділяються на ризики доходів бюджету, ризики видатків та кредитування бюджету, ризики дефіциту та фінансування бюджету:

- бюджетні ризики дохідної частини бюджету - ризик не-доотримання запланованого рівня збирання доходів і виконання бюджетних зобов'язань;

- бюджетні ризики видаткової частини бюджету - ризик перевищення запланованого рівня видатків державного бюджету;

- бюджетні ризики, пов'язані з дефіцитом бюджету, - ризик прийняття економічно необґрунтованого рівня дефіциту державного бюджету або/та його зростання в процесі виконання державного бюджету;

- ризики, пов'язані з фінансуванням бюджету, - ризик недофінансування бюджету в запланованих обсягах відповідно до визначених джерел (законом про бюджет визначаються обсяги фінансування за борговими та неборговими операціями і додатково визначається внутрішній склад такого фінансування), ризик збільшення боргових виплат та вартості державного запозичення (боргова складова бюджетних ризиків).

Коливання обсягів погашення боргу може бути зумовлене як змінами ринкової кон'юнктури (дія ринкового ризику), дією кредитного ризику (реалізація державних гарантій), збільшенням витрат унаслідок визнання певної суми державним боргом тощо, так і змінами обсягів запозичення протягом бюджетного року порівняно із запланованими. Коливання вартості державного запозичення та боргових виплат може бути самостійним чинником або зумовлюватися зміною обсягів запозичення поточного бюджетного року (чинник здебільшого має відстрочений у часі вплив).

За рівнем втрат бюджету бувають бюджетні ризики з припустимим рівнем втрат (наслідки дії яких зумовлюють необхідність внесення змін у закон про бюджет); бюджетні ризики з критичним рівнем втрат (наслідки яких можуть викликати секвестр витрат і необхідність додаткових запозичень); бюджетні ризики з катастрофічним рівнем втрат (у результаті впливу яких зберігається можливість фінансування тільки захищених статей). При цьому характер втрат бюджету буде різним, звідси ризики поділяються на:

- ризики, наслідком яких є втрачена вигода. Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо фінансовими органами не здійснюється діяльність, у результаті якої могла б зрости сума бюджетних доходів;

- ризики, наслідком яких є тільки бюджетні втрати. Фінансові наслідки впливу таких ризиків лише негативні (наприклад, одержання суми податкових бюджетних доходів меншої від запланованої);

- ризики, наслідком яких можуть бути як втрати, так і одержання доходів. Такого роду ризики можуть бути пов'язані, наприклад, з емісією боргових цінних паперів або коливанням цін на внутрішньому і світовому товарному ринках.

Для визначення рівня втрат бюджету важливим є термін дії даних ризиків. За цим критерієм бюджетні ризики можуть бути постійними, випадковими та разовими. Постійні ризики врахувати легше, ніж випадкові, якщо їх можна передбачити та кількісно виміряти.

За можливостями передбачення ризики можуть бути:

- прогнозовані, пов'язані з розвитком економіки, зміною кон'юнктури ринків тощо (рівень економічного зростання, рівень інфляції, ймовірні зміни законодавчої бази тощо), тобто чинниками, імовірність яких з тим чи іншим ступенем достовірності можна спрогнозувати;

- непрогнозовані ризики, пов'язані з факторами, які характеризуються повною непередбачуваністю прояву (наприклад, ризик непередбачуваних видатків - придбання житла для відселення мешканців з аварійних будинків унаслідок надзвичайної ситуації).

За можливістю кількісної оцінки ризики бюджетних втрат поділяються на ризики, що підлягають кількісному оцінюванню, та ризики, які неможливо кількісно розрахувати. При цьому важливою є вхідна інформація щодо ризикових подій. За рекомендаціями МВФ для забезпечення ефективного бюджетного управління та прозорості в бюджетно-податковій сфері інформація про ризики має містити такі дані, які дають змогу кількісно оцінити вплив останніх на втрати бюджету:

1. Зміни ключових передбачень, що лежать в основі прогнозів, - фіскальні результати зміни ключових передбачень, які становлять основу макроекономічних прогнозів.

2. Умовні зобов'язання - гарантії захисту і гарантійні зобов'язання; незатребуваний капітал (наприклад, у міжнародних фінансових установах); судові позови проти органів державного управління тощо.

3. Невизначеність розмірів конкретних видаткових зобов'язань.

4. Інші статті, не включені в бюджет через невизначеність термінів, обсягів або настання відповідних подій, наприклад, органи державної влади могли заявити про спільний намір здійснити певну зміну політики щодо податків або видатків, розробленість якої була недостатньою для включення в бюджет.

У вітчизняній практиці, на жаль, бюджетним законодавством не передбачено формування такої інформації. Так, лише деякі документи містять певну інформацію про ймовірні бюджетні ризики. Зокрема, у Бюджетному кодексі встановлюється, що пояснювальна записка до проекту Закону про Державний бюджет України має містити інформацію про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу формування бюджету. Зазначається також, що на розгляд Верховній Раді України разом з проектом державного бюджету має подаватися зведена інформація про обсяги і структуру державних гарантій та перелік інвестиційних програм, під які можуть надаватися гарантії Кабінету Міністрів України. Крім того, Законом про Державний бюджет України визначаються повноваження щодо надання державних гарантій за рахунок державного бюджету. Однак Бюджетним кодексом не передбачається визначення фіскальних наслідків відхилення фактичних макропоказників від прогнозних, тобто ризики зміни ключових передбачень, що становлять основу бюджетних показників, кількісно не оцінюються.

Бюджетні ризики можуть виникати на різних стадіях бюджетного процесу і обумовлюватися результатами діяльності його учасників. Вплив цих ризиків може призводити до порушень у процесі виконання показників бюджетного дефіциту, доходів, видатків, боргових зобов'язань. Конкретизуючи склад ризикоутворювальних факторів, доцільно розглянути механізм їх впливу на кожному етапі бюджетного процесу (табл. 14.1).

Таблиця 14.1 Чинники бюджетних ризиків на стадіях бюджетного процесу

Стадії бюджетного процесу

Визначальні чинники бюджетних ризиків

Бюджетне планування (складання, розгляд і затвердження бюджету)

Соціально-економічні, політичні, нормотворчі (зміни бюджетно-податкового законодавства), організація планово-прогнозних процедур, методична база й аналітичний інструментарій, ефективність податкового адміністрування, відповідальність і кваліфікація працівників фінансових органів

Виконання бюджету

Макроекономічні, соціально-політичні, зміни бюджетно-податкового законодавства, організація бюджетного менеджменту, рівень життя населення та його участь у бюджетному процесі, відповідальність та платоспроможність платників податків, чіткість виконання контрольних функцій органів казначейства і функцій податкового адміністрування фіскальними органами, діяльність кредитних органів щодо своєчасного перерахування коштів до бюджету

Контроль за виконанням бюджету та складання бюджетної звітності

Зміни бюджетно-податкового законодавства, організація бюджетного процесу, моніторингу бюджетних процедур, ефективність аналітичної та контрольної роботи фіскальних органів, методична база й аналітичний інструментарій, відповідальність учасників бюджетного процесу

Основні взаємозв'язки складових бюджетних ризиків у рамках бюджетного процесу:

- невиконання бюджету щодо доходів призводить до: а) зростання дефіциту державного бюджету та потенційно можливого зростання державного боргу, б) неможливості здійснити задекларовані видатки в повному обсязі;

- зростання видатків бюджету спричинює зростання дефіциту державного бюджету та потенційно можливе зростання державного боргу;

- недофінансування державного бюджету за рахунок неборгових операцій обумовлює необхідність додаткового державного запозичення, що збільшує обсяг державного боргу та залежність боргової сфери від впливу зовнішніх і внутрішніх чинників;

- збільшення боргових виплат і вартості державного запозичення зумовлює подальше зростання боргових виплат з бюджету в часі та зростання боргового навантаження на бюджет і економіку в цілому.

Ризики в бюджетній сфері об'єктивно зумовлені специфікою процесів, які тут відбуваються, і пов'язані передусім з невизначеністю, наявністю великої кількості факторів, що прямо або опосередковано позначаються на стані публічних фінансів та вплив яких досить складно передбачити і чітко визначити. Загальні чинники, що визначають рівень чутливості фіскальної сфери до бюджетних ризиків, можна згрупувати в такі блоки:

1. Чинники політичного та законодавчого характеру:

- політична стабільність та прозорість державного управління, рівень розвитку інститутів влади;

- рівень співпраці між гілками влади у виробленні економічних рішень, якість законодавчого механізму;

- існуюча практика внесення змін до чинних законів про державний бюджет, розмежування повноважень між рівнями владних структур, стан виконання ухвалених рішень.

Зміни протягом бюджетного періоду нормативної бази, що регулює розмір ставок податків і зборів, які надходять до бюджету, внесення змін до порядку їх сплати, зміни суб'єктів та об'єктів оподатковування прямо впливають на наповнення дохідної частини бюджету, а отже є чинником бюджетного ризику прямої дії. Суттєвим чинником зростання бюджетного ризику є введення системи пільгового оподатковування для тих чи інших видів підприємств або галузей. Позитивний вплив таких заходів (за умов об'єктивності й правильності відповідних розрахунків та інших стабілізувальних дій) на наповнення дохідної частини бюджету має відстрочений у часі характер, а в короткостроковому періоді їх реалізація призводить до недонадходження доходів. Така залежність доходів бюджету від розміру наданих податкових пільг свідчить про необхідність ґрунтовного аналізу наслідків будь-яких змін до законодавства з точки зору впливу на доходи бюджету та розроблення окремих механізмів упровадження таких змін у рамках управління ризиками бюджету.

Чинником впливу законодавчої бази на рівень бюджетних ризиків є також зміни розміру мінімальної оплати праці, оскільки від нього багато в чому залежить як розмір доходів фізичних осіб, так і витрати суб'єктів господарювання та їх кінцеві прибутки, а отже і надходження прибуткового податку та відрахування у фонди соціального розвитку.

Зміни законодавчого характеру впливають і на виконання бюджетів нижчого рівня, що ускладнює податкове та інше планування в регіоні, порушує принцип збалансованості бюджету і не сприяє нормальному перебігу бюджетного процесу.

2. Чинники економічного характеру:

- стан та стабільність розвитку економіки. Цей чинник має значний вплив на рівень доходів суб'єктів господарювання (підприємств і фізичних осіб), частина яких у вигляді обов'язкових відрахувань формує податкові доходи бюджетів усіх рівнів. Високий рівень економічного розвитку обумовлює також наявність різних регуляторів, що підтримують стабільність економіки в цілому попри вплив різних дестабілізувальних явищ (економічні цикли та ін.). Наслідком стабільності доходів суб'єктів господарювання є відносна відповідність запланованих і фактичних сум бюджетних доходів і витрат. Крім того, цей чинник впливає на вартість державних запозичень, оскільки є ключовою складовою суверенного ризику країни;

- якість формування бюджетної політики. Від того, наскільки вдалим є досягнення основних цілей фіскальної політики, а саме - формування ефективного механізму поповнення доходів бюджету та побудови оптимальної структури видатків бюджету на основі наявних фінансових ресурсів, багато в чому залежить рівень бюджетного ризику. Відповідно формування бюджетної політики має виходити зі стратегічних пріоритетів економічного розвитку в тісній координації із завданнями валютної та монетарної політики, бути послідовним і передбачуваним;

- рівень інфляційного тиску на економіку. Дія інфляційних процесів може впливати на реальну вартість запланованих бюджетних доходів і витрат як у бік їх зменшення, так і в бік збільшення. Інфляційний вплив на доходи бюджету може бути як негативним, так і позитивним (короткостроковим), наприклад, коли за рахунок інфляційного зростання цін товарної продукції відбувається збільшення сум податкових надходжень. Інфляційний тиск здатні підвищити й інші чинники, що зумовлюють появу бюджетних ризиків. Так, наприклад, зростання соціальних виплат є не лише самостійним чинником зростання бюджетних ризиків унаслідок збільшення видаткової частини бюджету. Потенційно воно може спровокувати зниження в перспективі реальної купівельної спроможності громадян, призвести до подальшого посилення інфляційних очікувань, часткової втрати довіри до національної валюти;

- ефективність податкового адміністрування. Організація роботи з мобілізації податкових платежів є чинником бюджетного ризику, оскільки саме від неї залежить виконання запланованих сум податків і зборів і надходження їх у бюджет того або іншого рівня. Необхідно відзначити, однак, що не завжди роботу щодо збирання податків слід оцінювати негативно, якщо коефіцієнт мобілізації низький, оскільки однією з причин низьких сум сплачених податкових платежів може бути прагнення платника податків приховати оподатковувану базу (вплив чинника тінізації економіки), а також відсутність фактичної податкової бази порівняно з запланованими даними (вплив чинника неякісного бюджетного планування та прогнозування);

- стан валютних резервів країни та прозорість розрахунків в економіці. Системи взаємозаліків та заборгованості в економіці (як заборгованості в бюджетній сфері, так і кредиторської й дебіторської заборгованості підприємств) дестабілізуюче впливає на формування ефективного механізму наповнення дохідної частини бюджету. Як правило, зростання кількості учасників такого ланцюга заборгованостей і негрошових форм розрахунків, збільшення масштабів таких операцій не лише прямо підвищує бюджетний ризик, а й відображає посилення тінізації економіки;

- рівень тінізації економіки.

3. Чинники зовнішньоекономічного характеру:

-рівень імпорто-/експортозалежності економіки, структура імпорту/експорту;

- конкурентоспроможність, диверсифікованість структури основних торговельних партнерів.

Рівень імпорто-/експортозалежності економіки, структура експорту та диверсифікованість структури основних торговельних партнерів прямо визначають, якою мірою зовнішні чинники можуть впливати на економічні процеси в країні та, зокрема, на рівень бюджетного ризику. Серед таких чинників - коливання цін на світових ринках, зміни основних курсів валют, економічні процеси в країнах, що є основними імпортерами, політичні чинники та ін. Так, коливання цін на світових ринках товарів і послуг впливає на виконання бюджету через вплив на рівень доходів суб'єктів господарювання, що здійснюють експортно-імпортну діяльність. Відповідно з коливанням доходів таких суб'єктів господарювання змінюються й суми обов'язкових платежів, які надходять від них у бюджети різних рівнів. Крім того, від рівня світових цін залежить контрактна вартість експортованих та імпортованих товарів, а отже й суми митних зборів, що надходять до бюджету.

Значний вплив на рівень бюджетного ризику має коливання цін на енергоносії (зовнішніх та внутрішніх), оскільки вартість енергоносіїв нерідко є важливою складовою собівартості виробленої продукції. Чинник зростання зовнішніх цін на енергоносії позначається на динаміці внутрішніх цін виробників і може призвести до збільшення збитків в економіці, а отже і до зменшення бази оподаткування податку на прибуток підприємства. При цьому варто враховувати, що, з одного боку, зростання ціни на енергоносії певний час позитивно впливає на рівень надходжень по податках і зборах, що сплачуються з обороту, з другого боку, у міру зменшення рентабельності значної частини підприємств відбувається зменшення надходжень по податках на доходи, а відповідно і зростання бюджетного ризику. У найгостріших випадках - відбувається закриття підприємств і збільшення витрат бюджету на утримання безробітних. До того ж зміни цін на енергоносії істотно впливають як на позиції країн-експортерів, так і країн-імпортерів, де надходження від продажу енергоносіїв та інших так званих непоновлювальних природних ресурсів становить значний відсоток доходів бюджету.

4. Чинники боргового характеру:

- рівень боргового навантаження на економіку, оптимальність структури державного боргу, рівень умовних зобов'язань. Зважене управління державним боргом, з одного боку, безпосередньо впливає на рівень бюджетних ризиків, з другого - відіграє значну роль у поліпшенні загального макроекономічного становища та є складовим фактором зменшення так званого ризику країни.

Об'єктивним є двоякий характер взаємовпливу боргової і фіскальної політики. Співвідношення обсягу дохідної та видаткової частин державного бюджету (дефіцит/профіцит) прямо визначає потребу в державному запозиченні, впливаючи на обсяги накопичення державних боргів і платежів за ними. Існуючі та новостворені борги підлягають виплаті за рахунок коштів державного бюджету (операції з погашення та обслуговування державного боргу). Виплати з обслуговування боргових зобов'язань (сплата процентів, комісій та інших платежів за користування позиченими коштами) входить до видаткової частини бюджету, погашення боргових зобов'язань (виплата основної суми) - до розділу фінансування (такі суми сплачуються за рахунок нових запозичень). Навантаження на бюджет з точки зору боргових платежів є окремим самостійним чинником існування чи поглиблення бюджетних проблем.

5. Чинники бюджетного планування, виконання та контролю:

- якість бюджетного планування та прогнозування безпосередньо залежить від реальності макроекономічних та макрофінансових показників і визначає адекватність бюджетних показників. Бюджетне планування та прогнозування використовується в комплексі з метою оптимізації розподілу бюджетних ресурсів держави. Неякісне бюджетне прогнозування закладає неправильні орієнтири для розроблення бюджету з точки зору обсягів бюджетних ресурсів та їх використання як у цілому, так і за окремими видами. Варто зазначити, бюджет і його складові - доходи і видатки - дуже чутливі до кон'юнктурних змін макроекономічних і макрофінансових показників, тому вихідною основою і важливим елементом прогнозування бюджетних ресурсів є реально обґрунтовані макроекономічні і макрофінансові прогнози, без яких неможливе якісне складання бюджету. А отже і правильність передбачень щодо параметрів розвитку економіки в прогнозованому періоді впливає на реалістичність показників бюджету. Відповідні подібні передбачення мають бути доступними для контролю, відкриті для незалежної експертизи. На жаль, вітчизняна практика свідчить про недосконалість планування макроекономічних показників (табл. 14.2), що відбивається на якості планування показників доходів і видатків бюджету.

Таблиця 14.2 Динаміка виконання прогнозних показників зведеного бюджету України та основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку України, 2005-2011 рр.*

Показник

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Похибки, %

% перевиконання (недовиконання)

ИМБРЕ МАРЕ

Доходи бюджету

62,94

85,87

109,38

46,10

17,60

18,29

11,22

43,52

45,90

Податкові надходження

60,84

81,70

102,28

44,48

16,08

14,01

12,75

42,28

44,50

У тому числі: податок з доходів фізичних осіб

71,43

39,97

76,41

33,39

8,72

4,77

0,17

35,77

36,65

податок на прибуток підприємств

82,51

70,69

95,19

45,58

-2,00

22,77

11,17

42,19

42,18

ПДВ

35,96

168,60

178,86

56,75

33,12

18,53

0,89

128,48

118,32

акцизний збір

39,71

11,44

21,07

0,16

33,50

39,32

14,60

21,48

20,34

ВВП номінальний, млрд. грн.

13,98

23,42

45,13

33,91

11,50

15,18

-1,53

23,59

24,49

ВВП реальний, темпи зростання, %

-5,43

0,47

Т

-Л,9Ъ

-20,65

6,85

6,83

13,60

9,68

Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року, %

3,86

4,49

11,05

14,51

6,24

3,41

1,21

9,03

9,13

Індекс цін виробників, грудень до грудня попереднього року, %

12,64

5,74

10,11

12,46

16,64

Прибуток прибуткових підприємств, млрд. грн.

12,93

28,37

119,90

-86,12

-117,13

21,13

-2,75

462,58

348,04

Фонд оплати праці, млрд. грн.

41,77

56,82

85,24

60,41

-100,00

-70,07

-74,44

43,65

49,79

Баланс товарів і послуг (платіжний баланс), млн дол. СІЛА

-82,85

-211,00

-850,64

-727,19

-150,29

5,21

310,26

300,31

Експорт товарів і послуг, млн. дол. США

-

-

-

40,19

-21,37

-243,18

308,09

39,50

55,84

Імпорт товарів і послуг, млн. дол. США

-

-

-

-270,01

-186,61

10,91

-15,55

328,22

456,62

Результатом бюджетного планування є проект зведеного державного бюджету та бюджетів різних рівнів державної влади. До помилок бюджетного планування, які надалі впливають на збільшення бюджетного ризику, можна віднести, наприклад, невикористання при плануванні суми дохідних надходжень поправочних коефіцієнтів, що враховують індекс інфляції або неповною мірою враховують її рівень, що може привести як до зростання, так і до зменшення фактичних сум доходів і витрат порівняно з запланованим рівнем;

- прозорість та ефективність розподілу міжбюджетних трансфертів у межах різних рівнів місцевих бюджетів;

- рівень бюджетної дисципліни;

- якість системи бюджетного контролю та аудиту.

2. Бюджетний регламент, його зміст, завдання та засади побудови

Увесь бюджетний процес регламентується відповідним документом, що має назву бюджетний регламент.

Бюджетний регламент - це документ, у якому визначено порядок і строки складання, розгляду, затвердження бюджету, а також організація його виконання. Засади побудови та завдання бюджетного регламенту наведено на рис. 4.6.

Бюджетний регламент є основою для організації бюджетного процесу. У ньому регламентовано діяльність суб'єктів бюджетних відносин, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Рис. 4.6. Засади побудови та завдання бюджетного регламенту

3. Завдання і методологія планування доходів бюджету

Під доходами бюджетів розуміють об'єктивне економічне явище, яке пов'язане із сукупністю економічних відносин з приводу розподілу і перерозподілу ВВП із метою формування основного централізованого фонду грошових коштів держави. За своєю сутністю доходи бюджетів, з одного боку є результатом розподільчих процесів, а з іншого - об'єктом дальшого розподілу коштів централізованого грошового фонду на окремі цільові фонди відповідно до функцій держави. Обсяг доходів бюджету безпосередньо залежить від обсягу функцій та повноважень держави в особі органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.

Будучи об'єктивним економічним поняттям, за відповідних умов доходи набувають матеріального вираження. За формою доходами бюджетів вважають суму бюджетних коштів, мобілізовану державою у вигляді податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом, трансфертів в обсягах, необхідних їй для виконання своїх конституційних повноважень і функцій.

Форми та методи мобілізації грошових коштів до бюджету залежать від умов і методів господарювання, завдань, які вирішує суспільство на конкретному етапі свого розвитку, стану економіки, величини валового внутрішнього продукту. Раціонально побудована система доходів бюджету може розв'язувати взаємопов'язані завдання: фіскальні, регулюючі та стимулюючі. Методи та види формування доходів проілюстровано на рис. 4.7.

Порядок і методологія планування доходів Державного бюджету України визначені чинними законодавчими і нормативними актами на основі розрахунків бази оподаткування та ставки податку. У процесі планування доходів вирішують такі завдання:

- окреслити джерела усіх надходжень;

- зібрати всі необхідні для розрахунку вихідні дані про кожне джерело;

- вибрати найпридатнішу методику розрахунку доходів по кожному джерелу;

- розрахувати обсяги надходжень по кожному джерелу на основі вихідних даних;

- спрогнозувати можливі ризики недоотримання доходів по кожному джерелу;

- виявити невикористані і невраховані резерви зростання надходжень по кожному джерелу;

- визначити суму надходжень кожного виду доходів з урахуванням можливих ризиків та невикористаних резервів.

Рис. 4.7. Методи та види формування доходів держави

Вибір методології планування доходів залежить від рівня бюджетного планування.

На вищому, загальнодержавному рівні основою для планування доходів бюджету є результати аналізу виконання планів бюджетних надходжень за попередні три роки, обсягів втрат доходів у зв'язку з невикористаними резервами та можливостями, макроекономічні показники соціально- економічного розвитку країни та прогнозні стратегічні показники доходів бюджету.

Планові розрахунки повинні враховувати об'єктивні і стійкі тенденції розвитку економіки, соціально-культурної сфери, добробуту населення. У нестабільних умовах планування доходів бюджету має здійснюватися з урахуванням показників і тенденцій короткотермінового характеру, які дають змогу гарантувати бюджетні надходження у повному обсязі з мінімальними ризиками.

Найбільший обсяг доходів Державного бюджету України припадає на податкові надходження. Планування цих надходжень практикується з дотриманням двох етапів. Перший етап полягає у визначенні загальної суми доходів по кожному податку, збору чи іншому платежу на основі Податкового кодексу України з використанням традиційних методів обчислення - бази оподаткування та ставки. База оподаткування розраховується на основі макроекономічних показників, прогнозів, статистичних матеріалів та можливих змін у чинному законодавстві планового року, що вплине на зміну цієї бази.

Підставами для визначення бази оподаткування можуть бути:

- звітні дані про виконання планів надходжень до бюджету за попередні 3 роки;

- звітні дані про виконання плану податкових надходжень бюджету поточного року станом на останню звітну дату;

- очікувані дані про виконання плану податкових надходжень до Державного бюджету України до кінця звітного року;

- прогнозні макроекономічні показники відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку країни;

- основні напрями (прогнози) соціально-економічного розвитку на плановий рік;

- статистична та облікова інформація стосовно кількості платників податків, сум нарахованих і сплачених платежів, пільг;

- ставки податків і зборів, передбачені чинним законодавством;

- прогнозовані обсяги податків, які сплачуватимуть вели платники у плановому році відповідно до їхніх фінансових прогнозів (стратегічних фінансових планів);

- конкретні податкові розрахунки;

- терміни сплати податків і зборів;

- обсяг податкової заборгованості;

- інші матеріали.

Безпосередні розрахунки планових показників здійснюй Державна фіскальна служба України, яка розробляє планові документи у цілому по країні з розбивкою по регіонах.

На другому етапі відбувається розмежування податків між державними та місцевими бюджетами відповідно до Бюджетного кодексу України та окремих положень Податкового кодексу України.

Розрахунок неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, офіційних трансфертів від органів державного управління та доходів цільових фондів здійснюється на основі вихідних даних, характерних для кожного їх виду і спеціальної методики, яка забезпечує специфіку справляння до бюджету цих надходжень.

На середньому, регіональному рівні, який включає Автономну Республіку Крим, області, міста загальнодержавного підпорядкування та райони, планування доходів здійснюється на основі формул, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Особливістю базового рівня, куди відносять територіальні громади, є те, що у процесі планування доходів використовуються різні методи, які дають можливість визначити оптимальну суму надходжень бюджету, яка дала б можливість органам місцевого самоврядування якісно виконувати свої функції.

4. Завдання і методологія планування видатків бюджету

Загальноприйнятим у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі є визнання провідної ролі видатків бюджетів у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства. На обсяги, склад і структуру видатків бюджетів впливають обсяги і характер функцій держави, адже в умовах товарно-грошових відносин будь-яка держава повноцінно зможе виконувати свої функції, маючи для цього необхідну суму бюджетних ресурсів.

Розподільчі процеси, пов'язані з видатками бюджетів, характеризуються різноманітністю та взаємозв'язком. Вони охоплюють розмаїття відносин з приводу спрямування і використання коштів бюджетного фонду держави і відображають напрями розподілу бюджетних ресурсів держави. В основі такого розподілу є функції держави, їхній обсяг і характер, визначені Конституцією України. Причому існує тісний діалектичний взаємозв'язок між видатками бюджетів і функціями держави, який полягає у тому, що збільшення функцій обумовлює збільшення видатків і навпаки. Функції держави є визначальним чинником, який впливає на обсяги видатків бюджетів та їхній розподіл і використання, адже без достатнього рівня бюджетних ресурсів такі функції якісно виконувати не можливо. Тому в теорії і на практиці при складанні бюджету, визначенні його параметрів держава зобов'язана виходити не з обсягів доходів, а з потреби у видатках. Це підтверджується світовим історичним досвідом та фінансовою наукою.

До основних завдань, які вирішуються у процесі планування видатків бюджетів відносять:

- уточнення функцій, які братиме на себе держава у плановому періоді відповідно до Конституції України;

- конкретизацію власних і делегованих повноважень усіх рівнів державного управління та місцевого самоврядування;

- окреслення напрямів спрямування бюджетних коштів на виконання функцій державною у плановому періоді;

- визначення частки ВВП, яку згідно з чинним законодавством доцільно спрямовувати на виконання державою своїх функцій;

- збір всіх необхідних для розрахунку вихідних даних по кожному напряму використання бюджетних коштів;

- вибір найпридатнішої методики розрахунку видатків по кожному напряму;

- розрахунок обсягів видатків по кожному напряму на основі вихідних даних;

- прогноз можливих ризиків недофінансування видатків по кожному напряму;

- виявлення невикористаних і неврахованих резервів економії видатків по кожному напряму;

- визначення суми видатків по кожному напряму з урахуванням можливих ризиків та невикористаних резервів.

Вибір методології планування видатків бюджету залежить від рівня бюджетного планування.

Так, на вищому, загальнодержавному рівні планування здійснюється на основі результатів аналізу виконаних видаткової частини бюджету за попередні три роки, обсягів втрат бюджетних коштів у зв'язку з нецільовим, неефективним та неекономним використанням бюджетних коштів, розтратами та крадіжками, а також невикористаними резервами і можливостями, макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни та прогнозних стратегічних показників бюджету.

Планові показники видатків повинні враховувати об'єктивні та стійкі тенденції розвитку економіки, соціально-культурної сфери, добробуту населення, міжнародних економічних і політичних зв'язків. У нестабільних умовах планування видатків бюджету має здійснюватися з урахуванням показників і тенденцій короткотермінового характеру. Так, наприклад, в умовах економічних крих доцільно збільшувати обсяги видатків на стабілізацію економіки і добробут громадян. В умовах війни, зовнішніх загроз, значна частка видатків має спрямовуватися на оборону та безпеку держави. В умовах стихійних лих держава зобов'язана концентрувати бюджетні кошти на видатки, пов'язані з ліквідацією негативних наслідків та їх попередження у майбутньому.

Підставами для визначення обсягів видатків за кожним напрямом відповідно до функціональної класифікації можуть бути:

- звітні дані про виконання планів видатків бюджету за попередні 3 роки;

- звітні дані про виконання плану видатків бюджету поточного року станом на останню звітну дату;

- очікувані дані про виконання плану видатків з Державного бюджету України до кінця звітного року;

- прогнозні макроекономічні показники відповідно до стратегії соціально-економічного розвитку країни;

- основні напрями (прогнози) соціально-економічного розвитку на плановий рік;

- статистична та облікова інформація стосовно кількості розпорядників та отримувачів бюджетних коштів за кожним напрямом, обсяги запланованих для них видатків, а також касових і фактичних видатків, недофінансування та економії бюджетних коштів;

- виробничі показники розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- бюджетні норми та нормативи видатків;

- прогнозована потреба у бюджетних коштах найбільших отримувачів й розпорядників коштів;


Подобные документы

  • Основні принципи і напрями фінансової політики, суть і структура фінансового механізму, управління державними фінансами. Фактори, що впливають на внутрішню фінансову політику. Принципи бюджетної системи, дефіцит бюджету, його суть та напрямки подолання.

    шпаргалка [61,1 K], добавлен 12.05.2010

  • Організація формування фінансів підприємства. Поняття, зміст та завдання управління фінансами підприємства. Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства. Прогнозна модель оцінки ефективності управління фінансами на підприємстві.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.04.2011

  • Загальне поняття хеджування, його завдання і функції. Методи страхування ризиків, їх характеристика. Особливості проведення операцій ідеального хеджування. Потенційні хеджери на міжнародних фінансових ринках. Захист від можливих втрат у майбутньому.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 01.09.2013

  • Сутність, призначення і роль державного бюджету України, статті доходів та видатки. Бюджетний дефіцит. Управління державним боргом, шляхи його подолання. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави, її завдання і напрями реформування.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 19.04.2011

  • Сутність, задачі і функції, контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві. Поняття, характеристика і класифікація фінансових ризиків підприємства. Основні методи нейтралізації і мінімізації фінансових ризиків.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.05.2011

  • Характеристика регулювання доходів державного бюджету України, нормативні та законодавчі акти, що їх регулюють. Класифікація, затвердження та виконання доходів. Процедура бюджетного планування в Україні. Динаміка доходів і видатків державного бюджету.

    курсовая работа [38,0 K], добавлен 20.02.2011

  • Вплив на формування і виконання державного бюджету. Бюджетний устрій та принципи його побудови. Склад доходів держбюджету України. Економічний зміст і принципи організації видатків бюджету. Порядок планування бюджетних витрат на охорону здоров’я.

    контрольная работа [81,3 K], добавлен 12.02.2010

  • Фінансовий ризик як імовірність виникнення фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу. Класифікація фінансових ризиків за видами. Аналіз фінансових ризиків ЗАТ "Рівне-Борошна" та заходи щодо їх мінімізації. Оцінка фінансового рівня безпеки.

    реферат [17,7 K], добавлен 21.10.2010

  • Причини виникнення податкових ризиків як дуалістичної категорії з боку держави та платників податків. Характеристика етапів ризик-орієнтованого податкового адміністрування в бюджетному процесі. Пропозиції із підвищення транспарентності бюджетного процесу.

    статья [20,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Процес формування бюджету. Визначальні характеристики бюджету підприємства. Оцінка виконання бюджету з урахуванням ризиків за окремими видами доходів і статтям витрат. Збільшення обсягу фінансових інвестицій. Синхронізація грошових потоків.

    реферат [172,8 K], добавлен 22.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.