Джерела додаткового фінансування загальної середньої освіти в Україні

* Дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь. Джерело: складено за даними Державної служби статистики України

фінансування освіта бюджетний навчальний

Аналіз даних таблиці 1 свідчить, що кількість шкіл за представлений період постійно скорочується, більш значне скорочення відбулося в 2011/12 н. р., 2013/14 н. р. і становило 0,4 тис. шкіл в порівнянні із попереднім навчальним роком та в 2014/15 н. р. на 1,7 тис. шкіл в зв'язку із нестабільною політичною ситуацією на території України. Тенденція дозменшення чисельності прослідковується і в наповненні шкіл учнями та педагогами, які їх навчають. За аналізований період значне скорочення відбулося в 2012/13 н. р. - на 70 тис. осіб в порівнянні з попереднім навчальним роком та із 4204 тис. осіб в 2013/14 н. р. - до 3757 тис. осіб у 2014/15 н. р.

Варто зазначити, що передумовами відтворення людського капіталу є фінансування освіти та науки з урахуванням соціальних стандартів, а «країни, які свого часу зробили ставку на науку та освіту, тепер стали світовими лідерами» [3, с. 5] та активними учасниками світової економіки.

Проте в Україні фінансування системи освіти і науки характеризується як недосконалістю нормативно-правового забезпечення, так і недостатністю фінансових ресурсів [5, с. 145]. Тому виникає потреба в залученні позабюджетних коштів, які дають можливість вирішувати нагальні потреби освіти. Залучення додаткових фінансових коштів до системи загальної середньої освіти здійснюється через різноманітні види підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка приносить дохід діяльності освітніх установ.

Аналіз практики залучення позабюджетних коштів свідчить, що в основному вони складаються із коштів від оренди приміщень і платної освітньої діяльності. Якщо орендні відносини досить детально регламентовано Цивільним кодексом України і відомчими документами Держкоммайна України, то для платних освітніх послуг існує більше різноманітності не тільки видів організації цієї діяльності, але і способів, підходів, методик, нормативного формування, що застосовуються у цій сфері. Діяльність освітніх установ із надання платних освітніх послуг регулюється Законом України «Про освіту» [8, с. 230], Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік платних освітніх послуг» [7].

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» №796 від 27 серпня 2010 р. [7] визначено перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної власності. Загальноосвітні школи можуть надавати такі послуги:

- підготовка до вступу до вищих навчальних закладів та до зовнішнього незалежного оцінювання;

- проведення для громадян лекцій та консультацій з питань науки, техніки, права, культури, мистецтва, фізичної культури, спорту, туризму, краєзнавства тощо;

- проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, з видачею або без видачі відповідних документів про освіту курсів, гуртків, факультативів (зокрема, іноземних мов, комп'ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва, стенографії, машинопису, крою та шиття, оздоблення приміщень, агротехніки, зоотехніки, підготовки водіїв);

- за науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, семінарів, практикумів з підготовки кадрів для дитячого та молодіжного туризму;

- організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів, друкування, копіювання, сканування, ламінування, запис на носії інформації);

- виконання складних тематичних, інформаційних та довідково-бібліографічних запитів на замовлення фізичних та юридичних осіб, зокрема, за попереднім замовленням;

- забезпечення доступу до локальних і корпоративних комп'ютерних мереж, Інтернету, автоматизованих баз даних та пошукових систем через сегменти локальних і корпоративних мереж;

- надання протокольно-інформаційних, побутових та перекладацьких послуг;

- підготовка, організація та проведення ностри - фікаційних тестів та іспитів, надання консультаційних послуг з питань нострифікації;

У сфері охорони здоров'я, відпочинку, дозвілля, оздоровлення, туризму, фізичної культури та спорту освітні заклади можуть надавати такі послуги:

- забезпечення проживання, відпочинку та оздоровлення у дитячо-юнацьких, спортивно-оздоровчих таборах, санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, на базах туризму та відпочинку;

- проведення групових та індивідуальних занять з фізичної культури та спорту з використанням відповідної матеріально-технічної бази навчальних закладів, якщо це не передбачено навчальними планами та не належить до діяльності, що фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів;

- надання у тимчасове користування спортивного інвентарю та обладнання, якщо це не передбачено навчальними планами та не належить до діяльності, що фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів;

- організація, проведення спортивних, фізкультурно-оздоровчих заходів (у тому числі міжнародних) з використанням відповідної матеріально-технічної бази навчальних закладів, якщо це не передбачено навчальними планами та не належить до діяльності, що фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів;

- організація, проведення індивідуальних екскурсій для відвідувачів та організованих груп у структурних підрозділах навчальних закладів (музеях, ботанічних садах, заповідниках тощо);

- організація, проведення концертно-видовищних заходів [7].

Надання цих послуг дає можливість загальноосвітнім навчальним закладам одержати позабюджетні кошти.

Проведені дослідження та узагальнення їх результатів і практичного досвіду показали, що основними умовами, які визначають напрями і ефективність платних освітніх послуг в загальноосвітніх навчальних закладах, є характеристики їх потенційних можливостей для здійснення різних видів цієї діяльності.

До таких належать: педагогічний потенціал; внутрішня нормативна база та інформаційні ресурси; загальна політика щодо надання платних освітніх послуг; наявність ліцензій, акредитації і сертифікації; регіон розташування; земля, обладнання і приміщення; бібліотечний фонд; методична база; імідж і співпраця із випускниками.

Наявність достатньої кількості педагогів вищої кваліфікації та навчально-допоміжного персоналу відповідної кваліфікації дає можливість запроваджувати різноманітні навчальні додаткові платні курси для учнів, надавати допомогу дорослим у вивченні іноземних мов, комп'ютерної техніки тощо.

Методична база загальноосвітніх закладів створює можливості для розширення спектру та підвищення якості освітніх послуг на платній основі, сприяє підвищенню привабливості навчального закладу.

До джерел доходів від платних освітніх послуг можна віднести:

- навчання учнів поглибленому знанню іноземних мов;

- репетиторство;

- навчання на підготовчих курсах;

- атестація екстернів;

- тестування школярів;

- консультування з навчальних дисциплін;

- додаткова освіта, яка включає гуртки, секції, клуби, колективи;

- навчання за індивідуальними планами;

- інші освітні послуги.

Окремо можна виділити такі джерела доходу освітніх закладів:

- оренда приміщень;

- оренда земельних ділянок;

Відповідно, види діяльності із забезпечення платних освітніх послуг можна класифікувати наступним чином:

- навчальна діяльність, реалізована навчальними і навчально-виробничими підрозділами, майстернями, лабораторіями, підприємствами, господарствами;

- надання послуг бібліотек, транспорту, спортивних споруд, обчислювальної техніки і оргтехніки;

- надання інформаційно-комунікаційних послуг;

- інші види діяльності.

Таким чином, основні фактори та організаційно - економічні умови залучення позабюджетних коштів до системи освіти можна поділити на зовнішні (які не визначаються освітньою установою) і внутрішні (що визначає освітня установа та які залежать від ефективності її діяльності).

При цьому зовнішні фактори не тільки лімітують внутрішні, але і стимулюють роботу освітньої установи щодо її розвитку, перш за все за рахунок розширення видів послуг із залучення позабюджетних коштів і видів діяльності із їх забезпечення. Природно, ключовим фактором є вартість запропонованих освітньою установою послуг. Тому одним із механізмів управління залученням освітніх коштів є розробка та обґрунтування цієї вартості у кожному закладу [1, с. 44].

Упродовж останніх років загальноосвітні заклади досить часто отримують благодійні пожертви на потреби освіти, які роблять як приватні особи, так і компанії, фірми, підприємницькі структури. Ці кошти наповнюють спеціальний фонд і використовуються на потреби освітніх закладів на основі кошторису.

Усі кошти та цінності, одержані навчальним закладом у вигляді допомоги або добровільних пожертвувань для забезпечення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Надходження цих коштів не зменшує обсягів бюджетного фінансування. Одержані з державного бюджету асигнування та позабюджетні кошти навчальних закладів не підлягають вилученню, але використовуються виключно за призначенням, тобто на передбачені кошторисом потреби.

В умовах фінансової нестабільності загальноосвітні заклади ведуть постійний пошук додаткових фінансових ресурсів, які б могли забезпечити їх життєдіяльність. Найбільша питома вага у структурі фінансових ресурсів загальноосвітніх закладів припадає на кошти місцевих бюджетів і позабюджетні надходження [4].

Висновки з даного дослідження. Важливим елементом досягнення економічних цілей на усіх рівнях є людський капітал, відтворення якого потребує фінансування освіти в достатньому обсязі та раціональне використання фінансових ресурсів. В умовах фінансової нестабільності в Україні бюджетного фінансування не вистачає на задоволення всіх потреб закладів освіти для продуктивної діяльності. Загальноосвітні навчальні заклади вимушені займатися пошуком додаткових джерел фінансування, щоб забезпечити розвиток і стабільність своєї діяльності. Зросла роль позабюджетних надходжень, можливість яких передбачена чинним законодавством, тому у перспективі доцільно активувати діяльність загальноосвітніх шкіл щодо надання додатковихпослуг з метою залучення позабюджетних коштів, які дадуть змогу забезпечити їх ефективне функціонування. В свою чергу, пошук оптимальних шляхів фінансування закладів освіти, відповідно до їх потреб, продовжується.